Linguistic Approaches to Technical Documentation and Technical Texts

doi.org/10.35321/term29-10 Лінгвістичні підходи до технічної документації та технічних текстів ZOLTÁN SOMOGYI Károli Gáspár University of the Reformed Church in Hungary ORCID id: 0000-0002-3721-6513 Ágota Fóris, Andrea Bölcskei (eds.) 2021: LINGUISTIC RESEARCH IN THE FIELD OF CONTENT DEVELOPMENT AND DOCUMENTATION, Károli Gáspár Református Egyetem, L’Harmattan, Budapest–Paris, 389 p. ISBN 978-2-343-25167-7. Головна мета книги Лінгвістичні дослідження у сфері розроблення контенту та документації — поділитися з набагато ширшою аудиторією унікальними висновками щодо лінгвістичних аспектів документації, розроблення контенту та технічного письма. Автори зосереджуються на процесі створення технічної документації, особливостях технічних текстів та їх перекладі, передусім з погляду термінології, перекладознавства й лінгвістичних досліджень тексту. Актуальність цього дослідження пов’язана з розвитком технологій і спричиненими ним змінами в тому, як ми збираємо, поширюємо й розуміємо інформацію. Відібрані статті є англійськими перекладами оригінальних угорських текстів, опублікованих у двох окремих томах угорською мовою. Книга складається з трьох основних частин: у першому розділі технічна комунікація розглядається в широкій перспективі, другий розділ присвячено зв’язку між документацією, термінологією та перекладом, а завершується книга дослідженнями лінгвістичного аналізу технічних текстів. 182 Zoltán Somogyi Linguistic Approaches to Technical Documentation and Technical Texts Першу частину відкриває стаття Аготи Форіш під назвою «Розроблення контенту та документація з погляду угорського мовознавства». Авторка пояснює цілі й методи дослідницького проєкту («Угорська мова та професійна культура. Угорські лінгвістичні дослідження у сфері розроблення контенту й технічної документації»), проведеного дослідницькою групою TERMIK (дослідницька група з термінології та комунікації), досягнення якої представлені в книзі, а також значення й можливості застосування його результатів у вищій освіті. Далі вона описує місце й роль лінгвістичних досліджень у розробленні контенту та документації, а також різні можливі аспекти таких досліджень. Після цього подано загальний огляд характеристик і систем сучасних практик створення та управління контентом. Авторка також окреслює поточні тенденції в цій галузі й коментує їхній вплив на технічних авторів і кінцевих користувачів. Наступна стаття — «Професійна документація у 21st столітті» — належить Естер Б. Папп. Нещодавні зміни в технічній документації можна пояснити змінами у способах створення й отримання інформації; усі ці нові явища об’єднує поняття «Інформація 4.0». У дослідженні докладно розглянуто, як можна класифікувати промислові й технічні документи, що використовуються сьогодні. Сучасні інформаційні системи відходять від друкованих матеріалів і суцільного тексту. Дедалі важливішими стають масштабованість (надання саме того обсягу інформації, який потрібен користувачеві), можливість пошуку, легкість отримання інформації, її повторне використання та інтеграція в процеси автоматизації. Щоб задовольнити ці потреби, інформацію створюють і зберігають у вигляді самодостатніх змістовних одиниць і модулів, а окремі модулі організовують у більші одиниці разом із картами документів. Спираючись на кілька тематичних прикладів, стаття підсумовує переваги правильного добору інформації та використання контрольованої мови в документації, а також перелічує труднощі, з якими стикаються технічні автори, що пишуть не рідною мовою. Друге дослідження тієї самої авторки, «Документація 4.0», дає докладніше уявлення про середовище, що постійно змінюється й у якому функціонує технічна документація. Одним із безпосередніх наслідків Індустрії 4.0 є те, що паперову документацію минулого замінює цифрова, добре структурована інформація, доступна одночасно на кількох пристроях і зрозуміла як машинам, так і людям. Звичайно, сучасна документація також враховує зміни у звичках користувачів Terminologija | 2022 | 29 183 облікового запису. Авторка також зазначає, що англійська мова стала домінантною мовою документації завдяки її глобальному поширенню. У цьому контексті авторка представляє деякі ключові характеристики документів, створених носіями та неносіями мови, а також специфічні поняття й стандарти, пов’язані з документацією. Далі йде стаття Андреа Бельчкеї «Практики технічної комунікації та найновіші виклики», що починається з огляду основних понять технічної комунікації та документації. Авторка обговорює обставини й етапи створення технічної документації, а також правові вимоги та вимоги стандартизації, що регулюють ці етапи. Після цього у статті висвітлюються майбутнє значення технічної документації, актуальність створення інтелектуальних інформаційних продуктів і важлива роль термінології в документації. Завершується вона оглядом навичок, потрібних для фахівців із технічної комунікації. У наступній статті авторки «Чим займаються технічні письменники і чого вони навчаються?» докладно описано технічне письмо як професію та подано огляд навчальних курсів, доступних нині у закладах вищої освіти й у деяких інших освітніх програмах окремих країн. Авторка зазначає, що мовні навички дедалі більше цінують у багатьох професіях, зокрема в технічному письмі. У статті схвалено рамкову модель TecCOMFrame, яка описує знання, навички й уміння технічних письменників і визначає їх за шістьма вимірами. Далі дослідження дає загальне уявлення про попит на технічних письменників на ринку праці, зауважуючи, що в Європі попит на таких фахівців надзвичайно високий. Приклади з Європи, Канади та Сполучених Штатів показують, що курси з технічної документації пропонуються на кількох рівнях (наприклад, бакалаврському й магістерському) та в різних форматах (додаткові дисципліни, спеціалізації, окремі курси, спеціалізовані навчальні програми) у закладах вищої освіти. Цей розділ завершує стаття «Як створюється технічний контент? Життєвий цикл технічної документації» Агнеш Цінкоцкі та Ілдіко Феєр. Оскільки авторки працюють технічними письменницями, стаття містить інформацію з перших рук про особливості технічної документації, доповнюючи теоретичні питання, розглянуті в попередніх статтях. У цьому дослідженні вони визначають поняття технічний контент, технічна документація, технічний текст, технічний письменник, користувач і цільова аудиторія. Визначення також 184 Zoltán Somogyi Linguistic Approaches to Technical Documentation and Technical Texts демонструють різноманітність роботи технічних письменників, які не лише пишуть контент, а й планують і розподіляють у часі процес підготовки технічної документації, досліджують відповідну тематику, що передбачає збирання інформації, консультації з експертами та, за потреби, тестування продукту. Далі авторки представляють свою докладну модель процесу технічного письма. Наприкінці статті читачі дізнаються про основні правила створення контенту, зокрема про важливість дотримання законодавства, ґрунтовного розуміння цільової аудиторії та рекомендації щодо простого й лаконічного викладу. Друга частина збірника починається з дослідження Аготи Форіш та Андреа Фалуді «Зв’язок документації та управління документами з термінологією і перекладом». Мета цієї статті — окреслити сферу документації та управління документами й дослідити її взаємозв’язок із перекладом і управлінням термінологією. У зв’язку з цим у статті докладно описано, як здійснюється управління документами та як воно супроводжує весь життєвий цикл документа. Авторки доходять висновку, що управління термінологією відіграє ключову роль у процесі документації: фахівці використовують термінологічні одиниці для впорядкування інформації, а належно розроблена термінологія забезпечує узгодженість контенту в наявних і майбутніх документах. Окрім опису створення оригінальної документації, авторки докладно розглядають процеси й інструменти перекладу документів, зокрема різноманітні засоби підтримки перекладу, програмне забезпечення для видавничої справи, стандарти управління інформацією та формати файлів (наприклад, DITA XML), що використовуються у сфері документації. Наступна стаття збірника «Технічне письмо й документація як внутрішньомовний технічний переклад» також належить згаданим вище співавторкам. Вона починається з розгляду того, як можна тлумачити поняття «документація». Авторки запропонували три різні підходи, що також сприяє поступу в розробленні термінів, якими можна було б позначати ці поняття в угорській мові в цій галузі; це також є однією з цілей угорськомовної версії книжки та дослідницького проєкту. Ясність і зрозумілість — два ключові аспекти якісної технічної документації. Ясності можна досягти передусім завдяки належному використанню понять і термінів, що також підвищує цінність добре розвиненої національної термінології. Зрозумілість забезпечується належним «перекладом» технічних термінів у межах мови. Це висвітлює аспекти та Terminologija | 2022 | 29 185 питання внутрішньомовного перекладу. Авторки доходять висновку, що вторинну комунікативну ситуацію, яка виникає під час процесу документації, можна вважати «внутрішньомовним перекладом», і додають, що це явище трапляється переважно в комунікації між фахівцями та неспеціалістами й виявляється передусім у відповідності та розумінні термінів. Наступна стаття — дослідження Марти Кобор «Особливості текстів на вебсайтах і характеристики їхнього перекладу». Мета статті — представити специфічні риси письма для вебу та їхній вплив на переклад, а також закласти підґрунтя для розроблення навчальної програми з методів перекладу на цю тему. Авторка обговорює типові характеристики вебсайтів і можливі критерії їх класифікації. Вона доходить висновку, що для перекладу вебсайтів перекладачам, окрім перекладацьких навичок, потрібні базові знання вебтехнологій. Далі авторка докладно розглядає характеристики англомовних і угорськомовних загальнодоступних вебсайтів B2C та E2L. У своїй статті «Термінологічна робота в процесі технічного письма й перекладу» Андреа Фалуді представляє результати опитування у форматі інтерв’ю про роль термінологічної роботи в процесі перекладу та наголошує на тому, що ґрунтовна й систематизована термінологічна робота має насамперед передувати створенню тексту мовою оригіналу — ще до його перекладу. Авторка використала метод структурованих інтерв’ю, щоб дослідити місце й роль термінологічної роботи та управління термінологією в процесі технічного письма й перекладу технічних текстів. У дослідженні Дори-Марії Тамаш «Термінологія й документація в термінологічних базах даних» також розглядається взаємозв’язок між термінологією та технічною документацією. Дослідження починається з визначення понять «управління термінологією» та «термінологічна база даних». Термінологічна робота сама по собі передбачає документацію, яка має бути наявною на всіх трьох етапах процесу (підготовчому, розроблення та завершальному). Наявність документації також може слугувати гарантією під час оцінювання якості бази даних. Одним із кінцевих продуктів цього процесу може бути, наприклад, редакційний посібник, що є довідником з управління вихідними матеріалами, питань авторського права, структури термінологічної бази даних і реєстрації даних, пов’язаних із термінами. Також може бути важливо створити документацію з інформацією про використання готової бази даних кінцевими користувачами. 186 Zoltán Somogyi Linguistic Approaches to Technical Documentation and Technical Texts Ця частина завершується дослідженням «Поняття, пов’язані з терміном documentation у Cercaterm, каталонській термінологічній базі даних» Естер Серманн, яка подає всебічний огляд змін у статусі каталонської мови та ролі мовного планування, зокрема планування термінології в цьому процесі. У статті докладно представлено базу даних Cercaterm, у якій зафіксовано результати каталонських термінологічних досліджень. У другій половині статті авторка розглядає термін «документація» та пов’язані з ним терміни в цій базі даних. Остання частина книжки починається зі статті Чілли-Ілоны Дер «Наукові жанри — спеціалізовані жанри», присвяченої визначенню та розмежуванню наукових жанрів. Ці жанри є складовою ширшого наукового дискурсу, пов’язаного з іншими професійними дискурсами. Авторка доходить висновку, що наукові жанри слід розглядати в контексті академічного, наукового, професійного та педагогічного/інституційного дискурсів. У решті статті авторка докладніше аналізує жанрову систему та систему класифікації бази даних «Угорські наукові праці» (Magyar Tudományos Művek Tára, MTMT). Після докладної характеристики її класифікаційних систем авторка, серед іншого, критикує суперечність між науковою та освітньою класифікаціями: це означає, що, наприклад, підручник, написаний з освітньою метою, не може вважатися науковою працею, навіть якщо відповідає критеріям науковості. У статті Нори Чонтос «Технічні тексти з погляду типології текстів. Аналіз типології текстів інструкцій з експлуатації» розглянуто тип тексту «інструкція з експлуатації» в межах функціонально-когнітивної теорії типології текстів і прагматичного підходу. На початку статті авторка стисло оглядає попередні дослідження типології текстів і зазначає, що їм бракує однорідних категорій: відмінності полягають у теоретичних рамках, у межах яких розглядають текст. Корпус сформовано на основі друкованих та онлайн-інструкцій з експлуатації; його центральною темою є когнітивний вузол TECHNICAL SUBJECT та орієнтація на нього. До аспектів аналізу належать дискурсивні зв’язки, фокус уваги, концептуальні схеми й сценарії, складність технічного предмета, мета тексту, тобто мовленнєвий акт, а також типові мовні засоби їх конструювання. У другій статті тієї самої авторки, «Засоби передавання знань у технічних текстах: “Можливе тлумачення типів технічних текстів”», технічні тексти розглянуто в соціокогнітивній системі координат і запропоновано Terminologija | 2022 | 29 187 можливу типологію технічних текстів. У статті описано досвідні знання мовця, пов’язані з технічними текстами, а також складники знань в освіті та інших інституціоналізованих і конвенціоналізованих контекстах і їхні взаємозв’язки. Щоб оцінити елементи знань і дослідити сприйняття технічного тексту мовцем, авторка провела анкетне опитування. За його результатами вона виявила, що під час формування типів технічних текстів одночасно можуть активуватися кілька складників знань, на основі яких мовці конструюють категорії. У дослідженні «Типи та характеристики технічних текстів» Агнеш Цінкоцкі та Ілдіко Феєр також шукають спільні характеристики технічних текстів, переважно з нелінгвістичного погляду. Основна функція технічних текстів — надавати читачеві складну технічну інформацію, водночас забезпечуючи її стислість, доречність і точність для цільової аудиторії, а також швидкий і зручний доступ до неї. У цьому аспекті розрізняють три підкатегорії: опис, інструкція та довідкова інформація. У цьому контексті авторки описують стандарт підготовки технічної документації DITA, який сьогодні широко використовують у галузі технічного письма. Ще один важливий аспект — канал публікації, тобто спосіб передавання певного вмісту чи інформації користувачам. Відповідно, авторки визначають кілька різних типів текстів і докладно аналізують їх, описуючи канал публікації, характеристики та мовні особливості вмісту. У своєму дослідженні «Семантичні особливості термінів в угорській версії регламенту ЄС» Река Шойом у межах когнітивної семантики розглядає зв’язок між концептуальними метафорами й метоніміями та термінологією ЄС, аналізуючи регламенти ЄС. За результатами аналізу авторка змогла визначити окремі типи метафор, метонімій і персоніфікацій, згрупувати їх за характерними ознаками та встановити їхні частки в корпусі. У другій статті Река Шойом «Концептуальні метафори й метонімії в технічному тексті, пов’язаному із системами управління якістю» авторка в межах функціонально-когнітивного підходу розглядає вживання та функції концептуальних метафор і метонімій у конкретному тексті — стандарті EN ISO 9001:2009 з управління якістю. Оглядаючи теоретичне підґрунтя, авторка стисло підсумовує основні ідеї праць про метафору й метонімію, витоки яких сягають риторичних текстів. Авторка зазначає, що основна функція цих мовних 188 Zoltán Somogyi Linguistic Approaches to Technical Documentation and Technical Texts Мета цих інструментів — допомогти адресатам зрозуміти абстрактні поняття або процеси, з якими вони не знайомі або мають лише обмежений досвід. В аналізі авторка розглядає не весь текст, а зосереджується лише на певних словах і фразах. У результаті вона виявляє, що в корпусі є кілька типів метафор, головним чином дієслівні метафори й персоніфікація, а також орієнтаційні метафори, поширені й у повсякденному мовленні, які полегшують читачам розуміння тексту. Прагматичних досліджень технічних документів у зв’язку з угорською мовою проведено відносно мало. В останньому дослідженні збірника — «Про використання дискурсивних маркерів в архітектурній технічній документації» — Чілла-Ілона Дер намагається заповнити цю прогалину. Спершу авторка уточнює поняття дискурсивних маркерів і пояснює, як їх можна класифікувати. Корпус дослідження складався з технічної документації з архітектури будівель, доступної у відкритому доступі; з неї авторка вручну виокремила дискурсивні маркери, потім визначила їхні функції, розподілила їх на групи й за допомогою статистичних методів проаналізувала їхні пропорції. Усі дослідження в цьому збірнику тісно пов’язані з термінологією та керуванням термінологією, оскільки вони окреслюють спеціалізовані рамки технічної документації, у яких поєднано теоретичні й практичні підходи до роботи з термінами. Описуючи характеристики технічної документації та пов’язану з нею роботу технічних авторів, процес створення технічної документації й різноманітні особливості спеціалізованих технічних текстів, де належне керування термінологією має велике значення, автори змальовують середовище, у якому широко представлені спеціалізовані терміни та поняттєві ієрархії. Збірник може бути корисним фахівцям, залученим до всіх процесів документування, особливо термінологам, які прагнуть краще зрозуміти вплив термінів на створення й читання технічних текстів, а також роль керування термінологією в усьому цьому процесі. Крім того, він може слугувати підручником у нинішніх і майбутніх програмах вищої освіти. Отримано 2022-08-29 Zoltán Somogyi Університет реформатської церкви в Угорщині імені Каролі Гашпара Дослідницька група з термінології та комунікації вул. Ревіцького, 4, Будапешт, Угорщина Електронна пошта: [email protected] Terminologija | 2022 | 29 189