Olga Usinskiene. A Framework of Concepts in the Migration Domain and Their Expression in English and Lithuanian (Migracijos srities sąvokų sistema ir raiška anglų ir lietuvių kalbose): daktaro disertacija, Vilnius: MRU, 2024, 320 p.

Terminologija / Terminology 2025, Nr. 32, p. 1–6 Turinio nuoroda / Contents link ISSN 2669–2198 (elektroninis / online) www.mruni.eu Olga USINSKIENE ДОКТОРСЬКА ДИСЕРТАЦІЯ СИСТЕМА ПОНЯТЬ У СФЕРІ МІГРАЦІЇ ТА ЇХ ВИРАЖЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЮ І ЛИТОВСЬКОЮ МОВАМИ ГУМАНІТАРНІ НАУКИ, ФІЛОЛОГІЯ (H 004) ВІЛЬНЮС, 2024 Olga Usinskiene. СИСТЕМА ПОНЯТЬ У СФЕРІ МІГРАЦІЇ ТА ЇХ ВИРАЖЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЮ І ЛИТОВСЬКОЮ МОВАМИ (СИСТЕМА ПОНЯТЬ У СФЕРІ МІГРАЦІЇ ТА ЇХ ВИРАЖЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЮ І ЛИТОВСЬКОЮ МОВАМИ): докторська дисертація, Вільнюс: Університет Миколаса Ромеріса, 2024, 320 с. SIGITA RACKEVIČIENĖ Університет Миколаса Ромеріса Ел. пошта: [email protected] Ідентифікатор ORCID: https://orcid.org/0000-0001-5794-0296 https://doi.org/10.35321/term32-12 6 вересня 2024 року в Університеті Миколаса Ромеріса (далі — MRU) Ольга Ушинскене захистила докторську дисертацію Система понять у сфері міграції та їх вираження англійською і литовською мовами (система понять у сфері міграції та їх вираження англійською і литовською мовами) (науковий керівник — проф. д-р Сигіта Ракявічене). Авторське право © 2025 Сигіта Ракявічене. Опубліковано Інститутом литовської мови. Це стаття з відкритим доступом, що поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution, яка дозволяє необмежене використання, поширення та відтворення в будь-якому середовищі за умови зазначення автора оригіналу та джерела. // Видано Інститутом литовської мови. Ця стаття є статтею з відкритим доступом і поширюється відповідно до умов ліцензії Creative Commons Attribution, що дозволяють необмежено використовувати, поширювати й відтворювати її вміст на будь-якому носії за умови зазначення автора та джерела. Отримано: / Отримано: 2025-03-27. Прийнято: / Прийнято: 2025-04-03. 1 У дисертації О. Ушинскене, спираючись на дані двомовних корпусів англійської та литовської мов, створених для цього дослідження, змоделювала систему понять у сфері міграції та зіставила мовні засоби вираження, що використовуються для утворення їхніх назв. Отже, дисертацію присвячено аналізу двох вимірів сфери міграції: аналізу концептуального виміру, метою якого було створити моделі, засновані на зв’язках між поняттями, та виявити основні процеси цієї сфери, і аналізу лінгвістичного виміру, метою якого було визначити мовні засоби вираження, що використовуються для називання понять цієї сфери. Для цілей дослідження було створено два двомовні корпуси, сформовані з міжнародних і національних документів, присвячених питанням міграції: паралельний корпус (близько 1,5 млн слів) і зіставний корпус (близько 2,2 млн слів). Із корпусів було відібрано 388 англійських і 376 литовських назв понять. У дисертації до назв понять належать іменникові словосполучення, що функціонують як терміни, поєднання термінів і власні назви, актуальні для сфери міграції. Крім того, для якомога повнішого розуміння змісту понять було відібрано додаткові дані: для кожного поняття з корпусів було відібрано інформативні контексти, а зі спеціалізованих словників і термінологічних баз — дефініції. Створені корпуси та їхні метадані зберігаються на сайті MRU SharePoint (посилання на сайт наведено в першому додатку до дисертації), а всі зібрані й систематизовані термінологічні дані подано в другому додатку до дисертації обсягом 136 сторінок. У вступі до дисертації визначено найважливіші параметри дослідження, а також наукову новизну дисертації, її цінність і практичне застосування результатів. Авторка зазначає, що дисертація має значення в кількох аспектах: 1) виконане термінологічне дослідження долучається до сфери корпусних термінологічних досліджень англійської та литовської мов, доповнюючи її ще однією спеціалізованою сферою — міграцією; 2) моделювання системи понять на основі зв’язків між поняттями, уперше здійснене на основі двомовних англійських і литовських даних зі сфери міграції, є важливим для досліджень концептуального виміру спеціалізованих сфер; 3) робочий аналіз назв понять, заснований на принципах когнітивної лінгвістики, важливий для зіставних досліджень лінгвістичного виміру термінології; 4) загальна методика дослідження, заснована на поєднанні підходів, що ґрунтуються на аналізі знань і лексики, сприяє розвитку литовської термінологічної праці новими методологічними висновками та перспективами. У першій частині дисертації подано загальні теоретичні аспекти дослідження. Представлено основні передумови науки про термінологію, які розглядаються у фундаментальних працях із термінології та стандартах ISO, присвячених питанням термінології. Докладно описано два основні дослідницькі підходи дисертації — підхід, заснований на аналізі знань (ономасіологічний), і підхід, заснований на аналізі лексики (семасіологічний). Розглянуто принципи цих підходів і найважливіші термінологічні школи, що розвивають їх у своїх працях. Наприкінці першої частини пояснено, як ці два підходи застосовуються в дослідженні дисертації та які їхні аспекти є найважливішими під час аналізу поняттєвого й лінгвістичного вимірів термінології сфери міграції. 2 У другій частині дисертації представлено паралельний і зіставний корпуси зі сфери міграції, процеси їх створення та видобування термінологічних даних. Насамперед розглянуто переваги й недоліки паралельних і зіставних корпусів та обґрунтовано, чому для проведення всебічного термінологічного дослідження потрібні обидва типи корпусів. Докладно представлено етапи створення корпусів і їхній склад. Корпуси сформовано з документів міжнародних і національних організацій. Спочатку проведено детальний аналіз міжнародних організацій та їхніх документів і відібрано документи, необхідні для дослідження. До них належать юридично обов’язкові та необов’язкові документи міжурядових організацій (Організації Об’єднаних Націй, Ради Європи та Європейського Союзу, а також підпорядкованих їм організацій) — конвенції, акти первинного та вторинного права, рекомендаційні документи, звіти тощо. Далі проаналізовано національні законодавчі акти Литовської Республіки та Сполученого Королівства. Паралельний корпус складається з документів, доступних мовою оригіналу та мовою перекладу (здебільшого це документи міжнародних організацій), а зіставний корпус — із документів, доступних лише мовою оригіналу (здебільшого це національні документи). У дисертації представлено категорії метаданих зібраних документів, а також роботу з оброблення текстів і завантаження їх до програмного забезпечення Sketch Engine. Далі описано принципи видобування термінологічних даних і визначення еквівалентів. Представлено інструменти програмного забезпечення Sketch Engine, використані для збирання необхідних для дослідження даних англійською мовою: назв понять та інформативних контекстів, потрібних для визначення змісту понять і зв’язків між ними. Розглянуто процедури встановлення литовських еквівалентів у паралельному та зіставному корпусах, а також інструменти Sketch Engine, застосовані для цього. Третю частину дисертації присвячено концептуальному виміру сфери міграції: теоретичним і методологічним принципам аналізу, моделюванню системи понять сфери міграції та докладному представленню кожної моделі, що входить до системи. У першому розділі третьої частини представлено принципи поняттєвого аналізу. Розглянуто значення дефініцій для дослідження зв’язків між поняттями, описано різні класифікації таких зв’язків, приділивши особливу увагу типологіям зв’язків між поняттями, наведеним у стандартах ISO та дослідницею Анітою Нуоппонен. Також розглянуто категорії понять, визначені у працях дослідника Хуана К. Сагера та дослідницької групи «LexiCon» Гранадського університету. Представлено категорії понять, до яких поділено поняття, визначені під час дослідження дисертації: діяльностей і станів (ACT), живих об’єктів (ANE), а також неживих об’єктів та їхніх характеристик (INANE). У другому розділі третьої частини описано змодельовану систему понять сфери міграції — її загальну структуру та кожну модель окремо. Змодельована система міграції складається з трьох моделей: 1) причинний ланцюг міграції, що поєднує процеси, які спричиняють міграцію, та процеси, спричинені міграцією; 2) модель таксономії міграції, що складається з трьох підрозділів, присвячених трьом видам міграції: трудовій, сімейній та гуманітарній; 3 3) Модель процедур міграції, також складена з трьох частин, присвячених процедурі кожного виду міграції: процедурі трудової міграції, процедурі сімейної міграції та процедурі гуманітарної міграції. Кожну модель докладно представлено: пояснено, які зв’язки між поняттями уможливили створення моделі та як різні типи зв’язків об’єднуються в цілісну систему; описано, які категорії понять і конкретні поняття віднесено до кожної моделі, які явища реального світу вони відображають, а також які англійські й литовські слова та словосполучення використовуються для найменування цих понять. Кожну модель та її частини також представлено на структурованих схемах, що дає змогу виокремити типи зв’язків між поняттями, а також системні подібності й відмінності між моделями. Четверту частину дисертації присвячено лінгвістичному виміру міграційної сфери: теоретичним і методологічним принципам аналізу та аналізу мовних засобів вираження, використовуваних для утворення найменувань понять міграційної сфери англійською та литовською мовами. У першому розділі четвертої частини представлено принципи когнітивного словотвірного аналізу, а також принципи аналізу лексичних і синтаксичних засобів, використовуваних для утворення найменувань понять. Методологічну основу кожного рівня аналізу візуалізовано у схемі, що відображає співвідношення між поняттям і найменуваннями поняття англійською та литовською мовами, наголошуючи, що мета аналізу — з’ясувати, які мовні засоби в англійській і литовській мовах використовуються для вираження однакового поняттєвого змісту. У другому розділі четвертої частини представлено результати емпіричного аналізу. Дані аналізу систематизовано на кількох рівнях, щоб з’ясувати: 1) чи є помітні відмінності в мовному вираженні між поняттями, що належать до різних поняттєвих моделей, і між поняттями, що належать до різних категорій понять (ACT, ANE, INANE); 2) які відмінності в мовному вираженні існують між найменуваннями понять англійською та литовською мовами. Багаторівневість цього аналізу визначає і структуру підрозділів: у них дані кожної моделі та, за потреби, кожної категорії аналізуються окремо, а наприкінці узагальнюються результати. Наводячи приклади даних для ілюстрації, завжди зіставляють англійські й литовські еквіваленти, що позначають те саме поняття. Аналізуються такі аспекти: 1) випадки синонімії: двомовні пари найменувань понять класифікуються за кількістю синонімів у кожній мові (2:1; 1:2; 2:2 тощо) та за типами синонімів (лексичні, словотвірні, синтаксичні й морфологічні); 2) кількість значущих компонентів: найменування понять класифікуються як монолексичні та полілексичні; 3) лексичні значення значущих компонентів: у кожній категорії понять визначаються лексичні значення основного компонента найменувань понять і модифікаторів, а також здійснюється групування за семантичними полями; 4) типи модифікації полілексичних найменувань понять: у кожній категорії понять найменування понять класифікуються за місцем модифікатора щодо основного 4 щодо компонента, тобто залежно від того, чи є модифікація препозитивною, постпозитивною чи двобічною (пре- і постпозитивною); 5) синтаксична структура назв полілексичних понять: назви понять кожного типу модифікації класифікуються за їхньою синтаксичною структурою, представленою послідовностями частиномовних позначень модифікаторів. Кожен аспект також проаналізовано кількісно — проведено докладний кількісний аналіз даних, що виявляє тенденції творення назв понять як в окремих поняттєвих моделях, так і між моделями. У висновках наведено найважливіші результати кожної частини дисертації та обговорено, які нові знання вони дають про досліджений об’єкт. Авторка зазначає, що поєднання методів, заснованих на аналізі знань і аналізі лексики, дало змогу розглядати назви понять не лише як структурні одиниці концептуальної системи, а й як одиниці природної мови в контексті їхнього природного вживання. Робота зі створення корпусів і видобування даних засвідчує, що для дослідження термінологічних даних у сфері міграції потрібні два типи корпусів — паралельний і порівняльний. Вони дають змогу зібрати значно повнішу вибірку термінологічних даних у сфері міграції, більшу кількість інформативних контекстів і виявити більше відповідників в англійській та литовській мовах. Аналіз концептуального виміру сфери міграції показав, що поняття цієї сфери можна поділити на три основні концептуальні моделі, засновані на таких зв’язках між поняттями: онтологічних (причина–наслідок, частина–ціле, процес–результат, суб’єкт–діяльність–об’єкт) і логічних (родові та видові поняття). Усі три моделі утворюють спільну систему понять сфери міграції, що відображає концептуалізацію явищ цієї сфери в міжнародних і національних документах. Аналіз лінгвістичного виміру сфери міграції виявив, які мовні засоби використовуються для вираження назв понять різних концептуальних моделей і категорій в англійській та литовській мовах. Аналіз показав, що синонімія найпоширеніша в другій і третій моделях, а найпоширенішим типом синонімів в обох мовах є лексичні синоніми (наприклад: permanent migration – постійна міграція / безперервна міграція, illegal entry / irregular entry – незаконний в’їзд). Дослідження також підтвердило виявлену дослідниками в інших предметних галузях тенденцію до полілексичності термінів. У дослідженому матеріалі дисертації полілексичні одиниці становлять 92 відсотки всіх назв понять сфери міграції як в англійській, так і в литовській мовах. Аналіз лексичної структури виявив, що більшість назв понять є композиційними — їхнє значення можна зрозуміти, спираючись на значення окремих компонентів. У кожній моделі назви утворюються з компонентів, що належать до різних семантичних полів. Головний компонент найчастіше позначає певну діяльність або стан, неживий чи живий об’єкт, а модифікатори уточнюють ознаки поняття, позначеного головним компонентом, у різних аспектах; наприклад, назви понять asylum for an applicant – для шукача притулку утворено за таким принципом: ГОЛОВНИЙ КОМПОНЕНТ «форма захисту» + МОДИФІКАТОР «учасник міграції». 5 Аналіз синтаксичних структур виявив, що в моделях 1 і 3 вживається як препозиційна, так і постпозиційна модифікація, однак для моделі 2, яка охоплює таксономію видів міграції, постпозиційна модифікація зовсім не характерна, напр., labour migration – darbo migracija. У більшості випадків типи модифікації в англійській і литовській мовах збігаються, проте в значній кількості випадків англійські назви з постпозиційною модифікацією відповідають литовським назвам із препозиційною модифікацією, напр., children of refugees – pabėgėlių vaikai. Підсумовуючи висновки, авторка стверджує, що вони «можуть надати цінну інформацію науковцям, які займаються моделюванням систем понять, зіставним термінологічним аналізом і дослідженнями перекладу» (с. 314). Авторка також зазначає, що паралельний і порівняльний корпуси, створені під час дослідження, «можуть повторно використовуватися в лінгвістичних дослідженнях у сфері міграції» (там само). Дисертація Ольги Ушинскене A Framework of Concepts in the Migration Domain and their Expression in English and Lithuanian (Migracijos srities sąvokų sistema ir raiška anglų ir lietuvių kalbose) робить вагомий внесок у термінологічні дослідження в Литві, доповнюючи їх ґрунтовним термінологічним дослідженням ще однієї спеціалізованої галузі — міграції, значущим зібраними даними, їх аналізом і методологічними висновками. Як зазначає авторка дисертації, результати дослідження мають також практичну цінність. Система понять у сфері міграції може стати в пригоді фахівцям цієї галузі для організації та передавання знань про міграційні процеси, а також представникам громадськості, які прагнуть набути таких знань. Результати лінгвістичного аналізу можуть надати цінну інформацію творцям термінів і перекладачам. Дослідження обох вимірів можуть бути корисними фахівцям із термінологічного менеджменту та розробникам технологій, які працюють у сферах інженерії знань і автоматичного видобування даних. Зібрані двомовні дані дослідження також можна використати для створення термінологічної бази у сфері міграції, яка була б корисною для мігрантів, працівників міграційних установ, укладачів нормативно-правових актів і перекладачів, а також студентів, які вивчають міграційне право та політику. 6