Corpus-Based Analysis of the Slovak Term Naratív as an Example of Determinologisation

Terminologija / Terminology 2025, vol. 32, pp. 1–24 Contents link / Turinio nuoroda ISSN 2669–2198 (online / elektroninis) КОРПУСНИЙ АНАЛІЗ СЛОВАЦЬКОГО ТЕРМІНА NARATÍV ЯК ПРИКЛАД ДЕТЕРМІНОЛОГІЗАЦІЇ Корпусний аналіз словацького терміна naratív: приклад детермінологізації JANA LEVICKÁ Інститут мовознавства імені Людовіта Штура Словацької академії наук E-mail: [email protected] ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-6027-604X Галузі досліджень: термінологія, корпусна лінгвістика, історія термінології. https://doi.org/10.35321/term32-04 АНОТАЦІЯ Це дослідження має на меті проаналізувати вживання словацького терміна naratív «наратив» як у фахових, так і в журналістських текстах, включених до корпусних баз даних, щоб визначити мовні показники його потенційної детермінологізації. У першій частині статті розглядається частотний аналіз терміна, тоді як у другій порівнюються його сполучення з прикметниками у фахових і журналістських текстах. Зокрема, увагу приділено кількості та семантичному змісту прикметників, що сполучаються з терміном, особливо аномальних прикметників. Авторка стверджує, що ця методологія дає змогу виявити відмінності у вживанні терміна у фаховій та загальній комунікації. Крім того, корпусні дані засвідчують, що в певних випадках термін можна замінити, не змінюючи значення висловлювання. КЛЮЧОВІ СЛОВА: детермінологізація, сполучуваність, корпус, прикметник, міра асоціації. АНОТАЦІЯ Мета цього дослідження — проаналізувати вживання словацького терміна naratív («наратив») у спеціалізованих і журналістських текстах, включених до корпусних баз даних, щоб визначити лінгвістичні показники його потенційної детермінологізації. У першій частині статті розглядається частотність уживання терміна, а в другій порівнюються його колокації з прикметниками у спеціалізованих і журналістських текстах. Особливу увагу приділено кількості та семантичному змісту цих колокацій, зокрема аномальним сполученням. Авторка стверджує, що така методика може виявити відмінності у вживанні терміна у спеціалізованій і загальній комунікації. Крім того, корпусні дані свідчать, що в окремих випадках термін можна замінити, не змінюючи змісту висловлювання. КЛЮЧОВІ СЛОВА: детермінологізація, колокація, корпус, прикметник, міра асоціації. Авторське право © 2025 Jana Levická. Видавець — Інститут литовської мови. Це стаття з відкритим доступом, що поширюється відповідно до умов ліцензії Creative Commons Attribution, яка дозволяє необмежене використання, поширення та відтворення в будь-якому форматі за умови зазначення автора й джерела. // Видав Lietuvių kalbos institutas. Ця стаття є у відкритому доступі та поширюється відповідно до умов ліцензії «Creative Commons» Attribution, що дозволяє необмежено використовувати, поширювати й відтворювати її вміст на будь-якому носії за умови зазначення автора та джерела. Отримано: / Gauta: 2025-09-22. Прийнято: / Priimta: 2025-10-29. 1 Хоча детермінологізація не є невідомим явищем у термінознавстві чи лінгвістиці, вона залишається відносно маргінальною темою досліджень1. Зазвичай її характеризують як процес, унаслідок якого специфічна термінологічна одиниця, що спочатку функціонує у вузькоспеціалізованій сфері комунікації, входить до повсякденної мови. Це один із проявів динамічного зв’язку між термінологією та загальною лексикою. Мета цього дослідження — проаналізувати вживання словацького терміна naratív «наратив», який часто трапляється в медіа. Ми зосередимося на його вживанні як у спеціалізованих, так і в журналістських текстах, включених до корпусних баз даних, щоб визначити лінгвістичні показники його можливої детермінологізації. ВИЗНАЧЕННЯ ДЕТЕРМІНОЛОГІЗАЦІЇ2 У словацькому мовознавстві поняття детермінологізації, імовірно, уперше згадав Ян Горецкі у своїй праці 1956 року Základy slovenskej terminológie [Основи словацької термінології], щоправда, у формі дієслова, взятого в лапки: «Нерідко навіть такі високоспеціалізовані терміни входять у загальний ужиток і таким чином “детермінологізуються”» (1956: 36). У колективній праці Dynamika slovnej zásoby súčasnej slovenčiny [DVCS, Динаміка словникового складу сучасної словацької мови] цей термін визначено як «процес, унаслідок якого термін, спочатку вузькоспеціалізований, із чітко окресленим значенням і місцем у певній системі понять, вилучається із системи понять, набуває широкого вжитку й у такий спосіб втрачає однозначність свого визначення та системну однозначність» (DVCS 1989: 260). Julie Humbert-Droz et al. наголошують на багатовимірній природі цього мовного явища, використовуючи цей термін не лише для позначення самого процесу, а й його результату (2019: 2). Бела Поштолкова (1980: 56) зазначає, що детермінологізація відбувається поступово під впливом частого вживання певної термінологічної одиниці, а в деяких випадках певну роль відіграє також її популярність. На перспективі користувача щодо процесу детермінологізації наголошують Інгрід Меєр і Крістен Макінтош (2000: 112), які вважають, що детермінологізація відбувається тоді, коли термін починає «привертати увагу широкої громадськості». Такий акцент на користувачах помітний у кількох французьких визначеннях: Луї Ґільбер (1975: 82, цит. за Humbert-Droz 2021: 10) стверджує, що коли термін переходить з однієї 1 До винятків належить монографія Бели Поштолкової 1984 року Odborná a běžná slovní zásoba současné češtiny [Спеціалізована та загальновживана лексика сучасної чеської мови]. Одним із найчастіше цитованих досліджень є праця Інгрід Меєр і Крістен Макінтош «When terms move into our everyday lives» (2000), але варто також згадати нещодавню чеську працю Зузани Гонової (2020) Le terme dans sa variabilité [Термін у його варіативності], а також французьку дисертацію Julie Humbert-Droz (2021): Définir la déterminologisation: approche outillée en corpus comparable dans le domaine de la physique des particules [Визначення детермінологізації: корпусно-інструментальний підхід на основі порівнюваних корпусів у галузі фізики частинок], у якій це явище пов’язується, зокрема, з питаннями передавання знань, лексикографії та неологізмів. 2 В англомовному мовознавстві трапляється варіант терміна de-terminologisation; у французькому мовознавстві для позначення цього явища використовують інші (квазі)синонімічні терміни: banalisation, dédomanialisation, vulgarisation, déspécialisation/dé-spécialisation. 2 певної термінології або спеціальної лексики до іншої вона набуває нового значення, яке визначається не лише її зв’язком із новим референтом, а й новим професійним середовищем мовців (1973: 23, цит. за: Humbert-Droz 2021: 10). Роберт Галіссон (1978: 9) також стверджує, що цей процес є більшою чи меншою мірою свідомим і має на меті полегшити спілкування між фахівцями та нефахівцями. Однак лише кілька авторів згадують наслідки детермінологізації на концептуальному рівні: детермінологізація призводить до того, що термін втрачає своє місце (Poštolková 1980: 55), а отже, і зв’язки в межах окремої терміносистеми (Mikelionienė, Berkmanienė 2018: 238). Поштолкова уточнює, що внаслідок цього термінологічна одиниця набуває ознак, типових для загальновживаних слів. Насамперед вона має на увазі так звану гнучкість (імовірно, сполучуваність), і одиниця починає вступати у зв’язки, характерні для неспеціалізованої лексики (1980: 55). Звісно, семантичний аспект посідає чільне місце у визначеннях детермінологізації. Ступінь модифікації первісного термінологічного значення розуміють по-різному: як утрату спеціального значення (Masár 1991: 150), зникнення специфічних семантичних ознак (DVCS 1989: 266), утрату семантичної визначеності (Buzássyová 1983: 135), утрату точності значення (Poštolková 1980: 55), набуття нових конотацій (Nová 2018: 387), «розтягування» чи навіть «розмивання» значення (Meyer, Mackintosh 2020: 115) або появу цілком іншого значення первісного терміна (Nová 2018: 387). Як підсумовує Клара Бузассіова, значення терміна «стає менш специфічним, більш загальним, слабшає або змінюється» (1983: 135). Отже, семантичний зміст первісного терміна змінюється, а в деяких випадках це може призвести до появи нового значення. Обидва процеси відбуваються одночасно. Крайнім випадком є цілковита втрата «спеціальних ознак», коли відповідна лексична форма виконує лише експресивну функцію, а її переносне значення формується в неспеціалізованих контекстах (Mikelionienė, Berkmanienė 2018: 239). Мовна практика показує, що термінологічне й нетермінологічне значення часто функціонують паралельно: одне — у первісній сфері технічної комунікації, інше — у загальній мові (Poštolková 1980; Buzássyová 1983). Поштолкова називає це міжсистемною омонімією (Poštolková 1980: 56). Нарешті, коли термін переходить зі спеціалізованої галузі до медіа, «іноді навіть у розмовне спілкування, він набуває експресивності та ширших можливостей сполучуваності в текстах» (Buzássyová 1983: 135). Деякі автори розрізняють два типи детермінологізації: 1. у широкому розумінні (Poštolková 1984: 106) або sensu lato (Holubová 2001: 158), що стосується популярних термінів, які часто з’являються в медіа й таким чином входять до мови нефахівців, які вживають їх подібно до фахівців; єдина відмінність полягає в рівні їхнього розуміння первісних понять (Meyer, Mackintosh 2000: 114): 2. у вужчому розумінні (Poštolková 1984: 106) або sensu stricto (Holubová 2001: 159): результатом цього типу є виникнення окремого значення термінологічної одиниці 3 (Meyer, Mackintosh 2000: 115). Лексична форма більше не позначає первісного поняття і в рідкісних випадках може навіть стати частиною фразеологізму. З огляду на виклад теоретичних питань детермінологізації можна сформулювати два завдання для нашого корпусного аналізу: 1. оскільки детермінологізація призводить до того, що термін уживає більшість мовної спільноти, і його частотність у повсякденному спілкуванні зростає, ми перевіримо частотність naratív у журналістських текстах; 2. оскільки детермінологізований термін зазвичай розширює свій потенціал сполучуваності, ми порівняємо його сполучуваність у спеціалізованих і журналістських текстах. Зокрема, ми розглянемо а) кількість і б) характер прикметників-колокатів. Аналізуючи їх, ми зосередимося на їхньому семантичному змісті й конотації, а також на аномальних колокатах (див. частину 3). Однак ми цілком усвідомлюємо, що процес детермінологізації має розмиті межі й належить до мовних явищ, яким властива градуальність. Цьому сприяє перехід термінологічних одиниць у повсякденне спілкування, а також невпевненість нефахівців під час уживання термінів із розмитішим концептуальним змістом. Унаслідок цього їхня «концептуальна нестабільність» посилюється. Певну роль тут відіграють і медіа. Вони не лише сприяють поширенню наукових результатів і проникненню термінів у повсякденну мову, а й сприяють спустошенню їхнього семантичного змісту та формуванню нових значень у повсякденному спілкуванні (Humbert-Droz 2021: 27). Саме таким є випадок терміна narrative, який у літературознавстві вважають неоднозначним, як ми окреслимо в наступному розділі. НАРАТИВ3 Термін наратив походить зі структуралістської літературної теорії оповіді, тобто наратології, яка розвивалася з середини 1960-х років. У своїй праці «Межі наративу» видатний французький структураліст Жерар Женетт зазначає, що наратив є перекладом французького терміна récit, що означає «історія», і визначає його як «зображення реальної чи вигаданої події або послідовності подій за допомогою мови, а точніше — писемної мови» (Genette 1976: 1). Крім того, термін наратив зазнав значного розвитку в межах своєї дисципліни, і нині його розуміють набагато ширше — як «ментальний образ або когнітивну конструкцію, яку можуть активувати різні типи знаків» (Ryan 2003; 2014). Until around the 1990s, the term narrative belonged almost exclusively to the terminology of literary studies, but this changed radically at the end of the 20th century with the so-called “narrative turn” in the humanities. Moreover, this method, originally focused 3 Детальнішу інформацію про витоки, історію та трансформації наратологічних досліджень можна знайти у виданні The Living Handbook of Narratology (2014), у публікації Я. Дворського 2017 року Od naratívnej gramatiky k interdisciplinarite naratívu [Від наративної граматики до міждисциплінарності наративу] або в онлайн-виданні 2025 року Hyperlexikon literárnovedných pojmov [HLT, Гіперлексикон літературознавчих термінів]. 4 з літературознавства поступово проникла в інші науки й стала значною мірою міждисциплінарною (HLT 2025). Це свідчить про те, що наратив — термін, який нелегко визначити, з двох причин: 1. згідно з типологією Сватави Махової (1995: 144), його можна розглядати як псевдопрескриптивний термін, тобто термін, концептуальні межі якого визначаються сприйняттям або думкою конкретного автора, школи чи групи. Махова зазначає, що під час опрацювання цього типу термінів (до якого належить більшість терміносистем гуманітарних наук) термінограф ніколи не може бути впевнений у концептуальному значенні того чи іншого терміна у спеціалізованому тексті. У контексті літературознавства це підтверджують кілька літературознавців, які наголошують, що концептуальна неоднозначність наратологічних термінів існувала вже в структуралістський період (Dvorský 2017: 14); 2. унаслідок так званого наративного повороту наратологічні дослідження поступово набули інтермедіального, трансмедіального й навіть міждисциплінарного характеру. Протягом останніх двох десятиліть наративність також вивчали в дисциплінах, які можна класифікувати як (переважно) невербальні, зокрема в пантомімі, кіно чи музиці. У цих дисциплінах увага змістилася від первісних конститутивних елементів наративу (персонажів, наратора, перспективи, часу й простору) до сюжету як основної ознаки наративності (Dvorský 2017: 104). Хоча тут ми не розглядатимемо докладно різні уявлення про наратив у цих дисциплінах, важливо зазначити, що наратив у політичній науці та політичному маркетингу може зливатися з історією, значно зміщуючи інтерпретаційну перспективу в бік автора. Як зазначає Алжбета Ганулякова (2021: 31), «роль наративів полягає у впливі на сприйняття суспільством і, зрештою, на його розуміння дійсності за допомогою розповіді переконливих історій». Схоже, що питання інтерпретації оповіданих подій чи історій та їхнього впливу на реципієнта може відігравати важливу роль у журналістських текстах. АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА Generally, determinologisation can be observed with loanwords (DVCS 1989: 266–267). The first reason for this is that they have a less clear meaning for the general public; the second reason is their more frequent use in newer scientific fields. According to research by Václava Holubová (2001: 156), terms that were determinologised in Czech belonged to the fields that came to the forefront of general interest after 1989, such as economics, political science, technology and natural sciences. However, this is not the case for the term naratív4, since its original discipline – literary studies – has never been widely discussed in everyday communication. On the contrary, we would rather place the term on the periphery of general vocabulary. Nevertheless, we believe that its interdisciplinarity and widely applied narratological methods, particularly in history and political science, have stimulated its more general and frequent use leading to its penetration into journalistic communication. The 4 Надалі використовуватимемо словацький відповідник. 5 На зростання частотності його вживання протягом останнього десятиліття також вказує той факт, що автори the Slovník cudzích slov [Dictionary of the Loanwords, 2005] не включили його до свого словника, тоді як він фігурує у третьому томі the Slovník súčasného slovenského jazyka M – N [Dictionary of the Contemporary Slovak Language M–N, 2015] з позначкою odb. «спеціалізоване». Критерієм включення терміна до цього словника є «передусім поширення терміна за межами відповідної галузі, про що, серед іншого, свідчить його вживання в різних типах текстів» (Jarošová et al. 2006: 14). За словами Патріка Ганкса, словникові статті дають нечітке, імпресіоністичне уявлення про значення слова й радше вказують на його потенціал значення (Hanks 2013: 88). Він стверджує, що аналіз корпусних даних не дає прямих свідчень про значення певної одиниці, а лише опосередковані підказки щодо закономірностей її вживання. Ми маємо намір застосувати теорію лексичної норми Ганкса, тобто прототипове вживання лексичної одиниці переважною більшістю користувачів, яке також відображається в її статистичній значущості, та її творче використання в мовленні, відоме як exploitation (Hanks 2013: 211). Досліджуючи колокації аналізованого терміна з прикметниками, ми спробуємо виявити свідчення творчості, наприклад навмисні аномалії, зсуви або відхилення від колокаційної норми (Hanks 2013: 147), які можуть виникати з різних причин, як-от мовна економія, потреба назвати незвичне явище чи ситуацію або досягнення комунікативного ефекту. Опис корпусних баз даних Наш аналіз ґрунтуватиметься на корпусі prim Словацького національного корпусу (SNK)5, версії 11.0-public-all, що містить понад 1,859 мільярда токенів. Це дає змогу окремо шукати в журналістських і спеціалізованих даних — або в спеціалізованих підкорпусах (prim-11.0-public-prf і prim-11.0-public-inf), або шляхом фільтрування пошукового запиту за потрібними текстами. Важливою перевагою, не лише для нашого корпусно-лінгвістичного аналізу, є те, що для кожного тексту у вибраному корпусі зафіксовано рік публікації. Наратів у спеціалізованих текстах Під час пошуку словоформ терміна naratív у спеціалізованому підкорпусі prim-10.0-public-prf (217 мільйонів токенів) слід зважити на два факти: 1. Існує ймовірність певного відсотка помилкової лематизації6, оскільки naratív — запозичене слово латинського походження, засвоєне словацькою мовою. Тому ми вирішили спочатку шукати рядок naratív.*, а потім за допомогою функції негативного фільтра вилучити з результатів пошуку нерелевантні леми, а також друкарські помилки. Результати пошуку показують абсолютну частотність 2140 випадків (9.85 ipm, ARF: 263.08)7; 5 Більше інформації можна знайти за адресою https://korpus.sk. 6 Лематизація — це результат ручного або автоматизованого присвоєння базової форми (леми) словоформам у текстах, включених до корпусної бази даних. 7 Число 9.85 у дужках позначає відносну частотність naratív, яка виражає середню кількість випадків уживання одиниці в гіпотетичному тексті/корпусі обсягом 1 мільйон слів і дає змогу порівнювати 6 2. існування терміна naratívum із галузей дидактики, прикладної психології та прикладної лінгвістики, квазісиноніма терміна naratív. Однак ми не виключили його з відфільтрованих конкордансів, оскільки завдяки ручній перевірці з’ясували, що лематизація призвела до «змішування» парадигм naratív і naratívum. Оцінюючи й аналізуючи окремі конкорданси, ми враховували лише ті, що містили правильні форми леми naratív. Загалом naratív траплявся у 241 тексті майже з двадцяти підгалузей корпусу SNK8. Найчастіше він уживався в літературознавстві та літературній критиці, за якими йшли історія, кінознавство, педагогіка та інші галузі. Зазначимо, що корпус SNK prim містить також статті з науково-популярних журналів і журналів за інтересами. З погляду нашого аналізу це створює певне викривлення. У часовому аспекті naratív уперше з’явився в prim-10.0-juls-prf у 1996 році. У текстах цієї підкорпусної вибірки частота його вживання в період із 2013 до 2023 року коливається від 0.15 до 1,87 ipm. Нарешті, слід наголосити, що ця підкорпусна вибірка не містить кількісно, якісно чи хронологічно репрезентативних даних; отже, цю статистику не можна вважати точним відображенням реального вживання naratív у фаховому мовленні. Наратив у журналістських текстах Під час пошуку словоформ терміна naratív у журналістській підкорпусній вибірці prim-11.0-public-inf (1.265 мільярда токенів), як і в попередній підкорпусній вибірці, ми врахували обидва чинники. Пошук дав абсолютну частоту 1519 (1.20 на мільйон, ARF9: 217.01). У цій підкорпусній вибірці naratív трапляється у 20 різних джерелах, переважно в матеріалах газети SME. Однак наявність у цій підкорпусній вибірці журналу Týždeň, що містить не лише журналістські, а й науково-популярні тексти, спричиняє її зміщення. Тепер зосередьмося на даних газети SME: naratív трапляється там 1018 разів, найчастіше в авторських колонках. У цьому джерелі термін уперше з’явився 2001 року й відтоді вживається постійно; його показник відносної частоти (ipm) у 2014 році сягнув 0.01. У 2018 році ipm становив 0.04, у 2019-му — 0.07, у 2020-му — 0.10, у 2021-му — 0.12, а у 2022-му — аж 0.27. Однак у 2023 році він становив лише 0.10, оскільки підкорпусна вибірка охоплює дані SME лише за перші п’ять місяців року. ня між корпусами різного обсягу (https://korpus.cz). Показник ARF (середня зменшена частота) — це «модифікована частота, що запобігає надмірному впливу на результат однієї частини корпусу (наприклад, одного чи кількох документів), у якій спостерігається висока концентрація одиниці» (https://www.sketchengine.eu/glossary/arf/). 8 Докладнішу інформацію про анотування стилів і жанрів див. у Debnár, Kmeťová (2017). 9 Зазначимо, що в цьому випадку показник ARF викривлений, оскільки на нього впливає спосіб обробки документів SME у цій підкорпусній вибірці. 7 Висновок частотного аналізу На підставі статистичних даних із prim-11.0-public-prf та prim-11.0-public-inf і, зокрема, з газети SME, можна зробити висновок, що частотність naratív зростала протягом останнього десятиліття в письмовій комунікації загалом, а особливо в журналістських текстах. Отже, першу передумову детермінологізації можна вважати виконаною. ПОРІВНЯННЯ ПРИКМЕТНИКІВ, ЩО СПІВВЖИВАЮТЬСЯ Відповідно до концепції the Slovník slovných spojení. Podstatné mená [Словник словосполучень. Іменники, 2017], ми прагнули визначити унікальний колокаційний потенціал naratív, тобто кількість унікальних слів — на цьому етапі прикметників, — з якими його можна поєднувати, а також його сполучуваність, тобто клас слів, із якими його можна змістовно поєднувати (Ďurčo, Majchráková et al. 2017: 9). Однак, на відміну від цієї спеціалізованої лексикографічної праці, ми фіксували не лише найчастотніші й найтиповіші прикметники, а й увесь діапазон сполучуваності — від прикметників, з якими naratív утворює (потенційні) багатослівні терміни або звичайні колокації, до гапаксів, тобто часто випадкових співзустрічань. Особливий інтерес для нас становили так звані неконанічні колокації, тобто ті, що певним чином є аномальними за змістом (Hanks 2013: 219). Однак Hanks (2013: 117) зазначає, що відхилення від норми сполучуваності є відносно незначними й становлять близько 10%. Водночас під час аналізу даних такого типу трапляється певна частка даних, які важко класифікувати. Їх ми об’єднали в останню, лексично різнорідну групу під назвою різне. Прикметники, що співвживаються Прикметники, що поєднуються з naratív, було відібрано за допомогою функції Collocations корпусного менеджера NoSketch у межах до дев’яти позицій ліворуч. Такий широкий діапазон пошуку колокацій був необхідний через трапляність naratív у низках із кількома модифікаторами, особливо у спеціалізованих текстах, наприклад: дихотомічний і схематичний тоталітарно-історичний наратив або фрагментований, мозаїкоподібний, переплетений наратив. На підставі результатів пошуку можна зробити висновок, що, попри відмінності в абсолютній частотності naratív в обох підкорпусах, у них було виявлено порівнянну кількість прикметників-колокатів. У фаховому підкорпусі (PRF) було визначено загалом 340 унікальних прикметникових лем, пов’язаних із терміном, тоді як у журналістському підкорпусі (INF) — загалом 305 унікальних прикметникових лем (лише на 11% більше, ніж у наборі PRF). Поділ прикметників, що співвживаються, на лексико-семантичні групи З огляду на велику кількість виявлених прикметників і їхню семантичну різноманітність ми згрупували їх за значенням, що виникає внаслідок сполучення з naratív і 8 ширшого контексту10. У кількох випадках прикметники можна було зарахувати до більш ніж однієї групи, наприклад, modernizačný «модернізаційний» міг належати як до групи змісту, так і до групи наміру. Натомість dramatický «драматичний» можна знайти у двох групах, оскільки в INF він траплявся як у первинному, так і в переносному значенні «бурхливий», але враховується лише один раз. Для ясності ми впорядкували співуживані прикметники за абеткою та підкреслили ті, що трапляються в обох підкорпусах. Нарешті, ми виділяємо жирним шрифтом присвійні прикметники, утворені від власних імен у групі авторів, оскільки вони становлять відкритий набір і не входять до загальної кількості колокаційних прикметників. Усі гапакси з обох підкорпусів наведено в додатку. Таблиця 1. Лексико-семантичні групи виявлених прикметників з обох підкорпусів зі статистичними даними щодо їхнього обсягу, кількості гапаксів і кількості спільних прикметників Кількість лем у PRF | Кількість лем у INF | Кількість гапаксів у PRF | Кількість гапаксів у INF | Кількість спільних прикметників 1. форма | 29 | 5 | 12 | 3 | 4 2. зміст | 43 | 24 | 29 | 22 | 11 3. оцінка | 49 | 64 | 24 | 36 | 17 4. автор | 17 + 13 | 14 + 17 | 10 | 8 | 4 5. етнічність/політика/географія | 29 | 46 | 19 | 21 | 15 6. історія/ідеологія | 34 | 46 | 23 | 35 | 12 7. намір | 25 | 48 | 19 | 37 | 11 8. час | 13 | 13 | 7 | 7 | 6 9. мистецтво/жанр/стиль | 60 | 19 | 37 | 12 | 10 10. різне | 41 | 27 | 28 | 17 | 12 1. прикметники, що стосуються форми naratív та його організації ФАХОВІ ТЕКСТИ (усього 29 прикметників): dlhý «довгий», jednotný «однорідний», koherentný «когерентний», komplexný «складний», mediálny «медійний», obrazovo-textový «зображувально-текстовий», obrazový «візуальний», obrázkovo-textový «ілюстративно-текстовий», obrázkový «ілюстративний», orálny «усний», rozsiahly «об’ємний», súvislý 10 Наприклад, прикметник kolaboračný «колаборативний» ми віднесли до групи мистецтва, а не до групи наміру, з огляду на його значення та вживання у сфері цифрових ігор. 9 «неперервний», textovoobrazový «текстово-зображальний», textovo-obrazový «текстово-зображальний», transmediálny «трансмедійний», ucelený «цілісний», vizuálny «візуальний» ЖУРНАЛІСТСЬКІ ТЕКСТИ (усього 5 прикметників): jednotný «однорідний», mediálny «медійний» 2. прикметники, що стосуються змісту naratív та його організації СПЕЦІАЛІЗОВАНІ ТЕКСТИ (загалом 43 прикметники): вигаданий “fictional”, фіктивний “fictitious”, хронологічний “chronological”, простий “simple”, однозначний “unequivocal”, космологічний “cosmological”, контрфактичний “counterfactual”, лінійний “linear”, мінімальний “minimal”, модернізаційний “modernising”, міфологічний “mythological”, оригінальний “original”, контрфактичний “counterfactual”, радикальний “radical”, скептичний “sceptical” ЖУРНАЛІСТСЬКІ ТЕКСТИ (загалом 24 прикметники): абсурдний “absurd”, простий “simple”, штучний “artificial” 3. прикметники, що стосуються оцінювання naratív СПЕЦІАЛІЗОВАНІ ТЕКСТИ (загалом 49 прикметників): добрий «хороший», важливий «важливий», домінуючий «домінуючий», домінантний «домінантний», головний «головний», класичний «класичний», неприродний «неприродний», офіційний «офіційний», дивний «дивний», популярний «популярний», позитивний «позитивний», розгорнутий «розгорнутий», природний «природний», первинний «первинний», проблематичний «проблематичний», прототипний «прототипний», сильний «сильний», шкідливий «шкідливий», традиційний «традиційний», провідний «провідний», великий «великий», правлячий «правлячий», значний «значний», звичний «звичний» ЖУРНАЛІСТСЬКІ ТЕКСТИ (загалом 64 прикметники): добрий «хороший», домінантний «домінантний», драматичний «драматичний», головний «головний», дурний «дурний», класичний «класичний», брехливий «брехливий», мейнстримний «мейнстримний», ненависницький «ненависницький», неправдивий «неправдивий», неправильний «неправильний», улюблений «популярний», офіційний «офіційний», популярний «популярний», позитивний «позитивний», привабливий «привабливий», переважний «переважний», симптоматичний «симптоматичний», проблематичний «проблематичний», поширений «поширений», сильний «сильний», шкідливий «шкідливий», токсичний «токсичний», традиційний «традиційний», типовий «типовий», центральний «центральний», успішний «успішний», більшості «більшості», великий «великий» 4. прикметники, що стосуються автора (авторів) naratív Ця група включає прикметники, утворені від власних назв, а також присвійні прикметники, утворені від власних назв. 10 ФАХОВІ ТЕКСТИ (усього 13 прикметників + 17 присвійних прикметників): autorský «авторський», Darwinov «Дарвінів», Hrušovského «Грушовського», individuálny «індивідуальний», jánošíkovský «на кшталт Яношика», osobný «особистий», personálny «кадровий», spoločný «спільний», Vámošov «Вамошів», vlastný «власний» ЖУРНАЛІСТСЬКІ ТЕКСТИ (усього 17 прикметників + 14 присвійних прикметників): Ficov «Фіцо», ľudský «людський», Matovičov «Матови́ча», Orbánov «Орбанів», proputinovský «пропутінський», Putinov «Путіна», sorosovský «на кшталт Сороса», Trumpov «Трампа», vlastný «власний» 5. прикметники, що стосуються етнічної належності, національності або географічної території Значення прикметників цієї групи іноді може бути неоднозначним: вони можуть стосуватися етнічної належності, політики або географічного розташування. У PRF етнічне значення можна визначити у восьми прикметників, а політичне — у чотирьох, тоді як в INF етнічне значення чітко виражене лише в одному прикметнику, проте політичне значення наявне в одинадцяти прикметниках. ФАХОВІ ТЕКСТИ (усього 29 прикметників) český «чеський», čínsky «китайський», maďarský «угорський», národný «національний», ruský «російський», slovenský «словацький», uhorský «угорський», prokremeľský «прокремлівський», protiruský «антиросійський», nacionalistický «націоналістичний» ЖУРНАЛІСТСЬКІ ТЕКСТИ (усього 46 прикметників) balkanistický «балканістський», československý «чехословацький», český «чеський», čínsky «китайський», európsky «європейський», imperiálny «імперський», kampaňový «кампанійний», kremeľský «кремлівський», moskovský «московський», nacionalistický «націоналістичний», národný «національний», palestínsky «палестинський», politický «політичний», poľský «польський», prešpurácky «позбувачський», pročínsky «прокитайський», prokremeľský «прокремлівський», proruský «проросійський», protieurópsky «антиєвропейський», protiukrajinský «антиукраїнський», protizápadný «антизахідний», ruský «російський», slovenský «словацький», vládny «урядовий», volebný «виборчий» 6. прикметники, що стосуються історичного періоду чи події або релігійних, політичних та ідеологічних переконань Неоднозначність трапляється також у деяких випадках уживання прикметників цієї групи; у деяких випадках майже неможливо визначити, чи позначають вони історичний період, чи ідеологію (наприклад, stalinistický «сталіністський»). ФАХОВІ ТЕКСТИ (загалом 34 прикметники) budovateľský «будівничий», civilizačný «цивілізувальний», dejinný «історичний», feministický «феміністичний», historický «історичний», ľudácky «схожий на ГСЛС», marxistický «марксистський», náboženský «релігійний», národnoobrodenecký «національно-відроджувальний», národno-historický «національно-історичний», totalitno-historický «тоталітарно-історичний» 11 ПУБЛІЦИСТИЧНІ ТЕКСТИ (загалом 46 прикметників) antifašistický «антифашистський», antisystémový «антисистемний», euroskeptický «євроскептичний», globálny «глобальний», ideologický «ідеологічний», historický «історичний», komunistický «комуністичний», kresťanský «християнський», náboženský «релігійний», povojnový «післявоєнний», protimigračný «антиімміграційний», rasistický «расистський» 7. прикметники, що стосуються інтенції naratív Прикметники цієї групи позначають функцію або мету наративу. Водночас вони утворюють уявний континуум із прикметниками групи змісту; деякі з них можна віднести до обох груп, наприклад, morálne «моральний». СПЕЦІАЛІЗОВАНІ ТЕКСТИ (усього 25 прикметникових колокацій) alternatívny «альтернативний», antielitistický «антиелітарний», dezinformačný «дезінформаційний», konkurenčný «конкурентний», konšpiračný «конспірологічний», všeobecný «загальний» ЖУРНАЛІСТСЬКІ ТЕКСТИ (усього 48 прикметників) alternatívny «альтернативний», dezinformačný «дезінформаційний», falošný «фальшивий», fejkový «фейковий», klamlivý «оманливий», konšpiračný «конспірологічний», ľudskoprávny «правозахисний», manipulatívny «маніпулятивний», mierový «мирний», populistický «популістський», prevažujúci «переважний», propagandistický «пропагандистський», protikorupčný «антикорупційний», útočný «агресивний», verejný «публічний», vojenský «військовий», víťazný «переможний», všeobecný «загальний», zjednodušujúci «спрощувальний», zavádzajúci «вводящий в оману» 8. прикметники, що стосуються часу або часових явищ СПЕЦІАЛІЗОВАНІ ТЕКСТИ (усього 13 прикметників) častý «частий», nový «новий», moderný «сучасний», pôvodný «початковий», starý «старий», súčasný «сучасний» ЖУРНАЛІСТСЬКІ ТЕКСТИ (усього 13 прикметників) častý «частий», doterajší «дотеперішній», každodenný «повсякденний», nový «новий», pôvodný «початковий», súčasný «сучасний» 9. прикметники, що стосуються мистецтва й гуманітарних наук, мистецьких форм, медіа, антропологічних характеристик ФАХОВІ ТЕКСТИ (усього 60 прикметників) antimimetický «антиміметичний», biografický «біографічний», dokumentaristický «документальний», filmový «кінематографічний», folklórny «фольклорний», hollywoodsky «голлівудський», hraný «ігровий», hrdinský «героїчний», intelektuálny «інтелектуальний», intertextový «інтертекстуальний», komiksový «коміксовий», kultúrny «культурний», literárny «літературний», ľudový «народний», mimetický «міметичний», mýtický «міфічний», odborný «фаховий», príbehový «наративний», realistický 12 «реалістичний», romantický «романтичний», rozprávkový «казковий», umelecký «мистецький», vedecký «науковий», vývinový «розвитковий» ЖУРНАЛІСТСЬКІ ТЕКСТИ (усього 19 прикметників) biblický «біблійний», dramatický «драматичний», filmový «кінематографічний», kultúrny «культурний», literárny «літературний», popkultúrny «попкультурний», romantický «романтичний» 10. прикметники з різноманітними семантичними ознаками ФАХОВІ ТЕКСТИ (усього 41 прикметник) celkový «загальний», ďalší «інший», debutový «дебютний», jednotlivý «окремий», kompletný «повний», konkrétny «конкретний», podobný «подібний», predchádzajúci «попередній», rôzny «різний», samotný «сам», skúmaný «досліджуваний», sukcesívny «послідовний», transformovaný «перетворений», určitý «певний» ПУБЛІЦИСТИЧНІ ТЕКСТИ (загалом 27 прикметників) celý «цілий», ďalší «інший», jednotlivý «окремий», konkrétny «конкретний», ostatný «інший», podobný «подібний», rovnaký «той самий», rôzny «різний», známy «відомий» Підсумок прикметників, що сполучаються У цих заключних заувагах зосередимося на кількісних і семантичних аспектах аналізованих прикметників. Як і очікувалося з огляду на десятиліття досліджень наративу у літературознавстві, кількість прикметників у перших двох групах, а також у 9-й групі, вища в PRF, ніж в INF. У решті чотирьох груп — 3-й, 5-й, 6-й і 7-й — ситуація протилежна; варто зазначити, що у двох із цих груп — оцінки та інтенції — в INF майже вдвічі більше прикметників, ніж у PRF. Загалом у двох наборах прикметників приблизно третина елементів є спільною. Наш аналіз виявив багато синонімічних пар у межах десяти лексико-семантичних груп. Можна припустити, що наявність цих синонімічних пар певною мірою свідчить про сталість цих сполучень. Однак слід зауважити, що в INF синонімічних пар більше (14), ніж у PRF (11). Так само в INF ми виявили більше антонімічних пар (5), ніж у PRF (1). Ми вважаємо, що найважливішим результатом є частка прикметників із негативною полярністю у чотирьох групах — оцінки, автора, етнічності та історії. Хоча виявлені прикметники в обох підкорпусах зіставні за кількістю тих, у яких позитивна полярність виражена позитивним префіксом, ситуація значно відрізняється щодо частки прикметників із негативним префіксом (ne-, proti-, anti-): у PRF таких 5, а в INF — 22, що становить 7,2% від загальної кількості виявлених прикметників у цьому підкорпусі. Слід зазначити, що до групи оцінки також входять прикметники з негативною конотацією — PRF 13 1011 проти INF 2312. Так само група інтенції охоплює прикметники, які можна вважати негативно забарвленими: PRF 213 проти INF 1014. Ще чотири прикметники є спільними для обох підкорпусів і в деяких випадках мають негативне забарвлення: manipulatívny «маніпулятивний», dezinformačný «дезінформаційний», konšpiračný «конспірологічний» і alternatívny «альтернативний». Гапакси в обох підкорпусах представлені ненормативними прикметниками. Спершу згадаємо чотири оказіоналізми з INF, що позначають зміст наративу: nespokojnostný «сповнений невдоволення»; інтенцію наративу: vítačský «підтримувальний щодо прибуття мігрантів до ЄС у 2015 році», predavačský «такий, що допомагає продавати концепцію ЄС, наголошуючи на її перевагах» і, нарешті, popieračský «такий, що пропагує заперечення відповідальності». Окрім останнього, оказіональність цих слів, створених автором, позначено лапками. Ми також виявили кілька випадків іронії: один у групі оцінки PRF — normálny «нормальний», і два в групі інтенції INF: takzvaný «так званий» і вже згаданий оказіоналізм vítačský. Щодо переносного вживання прикметників, у PRF ми виявили лише прикметник výbušný «вибуховий», однак це переносне значення вже зафіксоване у словацьких словниках. Так само в INF ми натрапили на усталені переносні значення двох прикметників, віднесених до групи змісту: ostrý «гострий», але вжитий у значенні «значущий, критичний», і prísny «суворий», але тут ужитий у переносному значенні «такий, що не допускає жодних винятків, послідовний». Натомість прикметник vzdorovitý «зухвалий», віднесений до групи інтенції INF, найімовірніше, репрезентує метонімічне перенесення значення з «бунтівної людини або поведінки» на їхні вислови чи інтерпретацію і не засвідчений у словацьких словниках. До групи оцінки INF також належать прикметники chyťľavý «чіпкий» і módny «модний», ніби наратив був якоюсь популярною піснею. Зрештою, до групи оцінки INF входять прикметники, які апріорі не вживаються у фахових текстах, оскільки їх можна вважати розмовними, зневажливими або навіть образливими: bláznivý «дурнуватий», hlúpy «дурний», falošný «фальшивий», jedovato-ľživý «отруйно-брехливий», nenávistný «ненависний», poklesnutý «зіпсований», toxický «токсичний», vyšinutý «довбаний» або zúfalý «клятий». 11 Podivný «дивний», problematický «проблематичний», škodlivý «шкідливий», čudesný «чудернацький», fádny «прісний», kontroverzný «суперечливий», negatívny «негативний», pochybný «сумнівний», pokrytecký «лицемірний», výbušný «вибуховий». 12 Hlúpy «дурний», lživý «брехливий», nenávistný «ненависний», problematický «проблематичний», škodlivý «шкідливий», toxický «токсичний», agresívny «агресивний», bláznivý «дурнуватий», iracionálny «ірраціональний», jedovato-ľživý «отруйно-брехливий», mylný «помилковий», negatívny «негативний», nudný «нудний», plytký «плаский», poklesnutý «зіпсований», povrchný «поверховий», scestný «хибний», škaredý «паскудний», trollský «трольський», tvrdý «жорсткий», vyšinutý «довбаний», zákerný «підступний», zúfalý «клятий». 13 Subverzívny «підривний», zavádzajúci «оманливий». 14 Falošný «фальшивий», fejkový «підроблений», klamlivý «обманливий», populistický «популістський», útočný «образливий», zjednodušujúci «спрощувальний», dehumanizačný «дегуманізаційний», podvratný «підривний», popieračský «такий, що пропагує заперечення відповідальності», simplifikujúci «спрощувальний». 14 Таблиця 2. Прикметники, що сполучаються з naratív у фахових і журналістських текстах за даними корпусу prim-11.0; спільні прикметники виділено жирним шрифтом Статистично значущі прикметники у фахових текстах Статистично значущі прикметники в журналістських текстах logDice MI logDice MI дезінформаційний 7.213 11.916 прокремлівський 8.710 14.799 образний 7.090 9.132 проросійський 7.725 12.732 конспірологічний 7.005 10.712 дезінформаційний 7.407 13.051 текстово-образний 6.930 16.462 кремлівський 7.098 12.561 фікційний 6.794 9.763 антизахідний 6.657 13.508 прокремлівський 6.725 14.631 маніпулятивний 6.104 12.238 національно-відроджувальний 6.669 12.606 антисистемний 5.946 12.422 усний 6.569 9.599 імперський 5.522 11.287 контрфактичний 6.513 15.632 конспірологічний 5.397 9.929 біографічний 5.839 8.572 націоналістичний 4.934 9.169 документалістський 5.818 11.124 популістський 4.517 9.466 неприродний 5.333 8.515 антикорупційний 4.497 9.505 романтичний 5.247 7.248 пропагандистський 4.226 10.634 міфічний 5.206 7.788 фальшивий 4.159 8,896 домінантний 5.185 7.086 китайський 3.542 8.420 націоналістичний 5.113 7.947 неправдивий 3.508 8.380 оригінальний 5.097 7.027 центральний 2.707 7.419 марксистський 4.910 7.262 домінантний 2.650 7.427 цивілізаційний 4.738 7.196 послідовний 4.697 7.123 У таблиці 2 наведено прикметники, що сполучаються з naratív в обох підкорпусах і є статистично значущими за двома показниками сполучуваності — logDice та MI (Rýchly 2008)15. Їх упорядковано за показником logDice, оскільки цей показник не залежить від розміру корпусу й уможливлює порівняння між корпусами. Слід наголосити, що під час обчислення обох показників ми враховували лише ті прикметники, які траплялися в підкорпусах чотири або більше разів, аби мінімізувати недолік показника MI 15 Показник MI виявився корисним для виявлення низькочастотних сполук із вищим ступенем семантичної та синтаксичної єдності (тобто ексклюзивної сполучуваності), особливо власних назв і термінів, які нерівномірно розподілені в корпусах. Показник сполучуваності logDice також зосереджується на ексклюзивних сполуках, але не є упередженим у разі низької частоти сполуки або її елементів (Rychlý 2008). Значення MI, близькі до 0, вказують на випадкову сполучуваність, тоді як значення 7 і вище вважається релевантним порогом для реальних сполук у корпусі обсягом 100 мільйонів слів (https://korpus.cz). Теоретичний максимум для logDice становить 14, а статистично значущі сполуки мають значення від 0 до 14; від’ємні значення означають статистичну незначущість сполуки. Ми вирішили використати обидва показники, щоб отримати повнішу картину. За даними Gablasová et al. (2017), кореляція між цими двома показниками становить 0.79. 15 показника, який має тенденцію завищувати оцінку низькочастотних пар, що можуть бути лише випадковими спільними входженнями. Два з п’яти спільних прикметників мають порівнянний показник logDice (nacionalistický «націоналістичний» і dezinformačný «дезінформаційний»), тоді як решта три — konšpiračný «конспірологічний», prokremel’ský «прокремлівський» і dominantný «домінантний» — різняться приблизно на два пункти. Порівнюючи два показники logDice, різниця у два пункти означає, що сполука з вищим показником трапляється приблизно в чотири рази частіше й водночас є статистично сильнішою (Rychlý 2008); наприклад, прикметник prokremel’ský статистично сильніший і в чотири рази частіше сполучається з narratív в INF, ніж у PRF. Прикметники з PRF, наведені в таблиці, належать до семи з десяти усталених лексико-семантичних груп, тоді як прикметники з INF представляють лише чотири з цих груп, зокрема групу наміру (вісім прикметників) і групу етнічності (шість прикметників). У таблиці 2 також представлено ознаку полярності: у частині PRF є один прикметник із позитивним префіксом і чотири прикметники з негативною полярністю (два з негативним префіксом і два з негативною конотацією). Натомість у частині INF є два прикметники з позитивним префіксом і одинадцять прикметників із негативною полярністю, що становить понад половину прикметників INF у таблиці (чотири прикметники з негативним префіксом і сім із негативною конотацією). ВИСНОВКИ Перетин прикметників із двох підкорпусів становить загалом 102 леми (30% з погляду фахового підкорпусу та 33.4% з погляду журналістського підкорпусу). Решту 66.6% виявлених прикметників у журналістських текстах, на нашу думку, можна вважати розширенням семантичної сполучуваності narratív, що відповідає на наше друге дослідницьке питання. Варто також зазначити, що групи оцінки й наміру мають найменшу частку прикметників і водночас найбільше різняться за полярністю та забарвленням. Наш семантичний аналіз виявив лише кілька неконанічних прикметників; усі вони виявилися оказіоналізмами. Натомість аналіз допоміг виокремити дві семантичні ознаки прикметників в INF, які недостатньо представлені в PRF, — виражену полярність, а також розмовне й пейоративне забарвлення, яке Buzássyová вважає одним із симптомів детермінологізації (1983: 135). Як уже зазначалося, самі літературознавці часто описують концептуальний зміст і окреслення терміна narratív як нечіткі. У конкретних контекстах його точне відповідне значення часто важко встановити. Однак у деяких випадках автор тексту подає його синонім у дужках (наприклад, «індивідуальні інтерпретації минулого»). У певних журналістських текстах цей термін можна замінити без зміни змісту висловлювання — наприклад, словом príbeh «історія» або presvedčenie, predstava «переконання, уявлення». Можна стверджувати, що в таких контекстах первісний термін утрачає зв’язок зі своїм первісним специфічним значенням і стає частиною певного синонімічного ряду. 16 На завершення, кількісний і якісний аналізи показали, що словацький термін naratív у широкому розумінні детермінологізується, оскільки часто трапляється в медіа та в мовленні неспеціалістів, які розуміють його інакше, ніж фахівці. Однак цей аргумент необхідно підкріпити аналізом двох інших ключових частин мови, що сполучаються з терміном: іменників і дієслів. REFERENCES Buzássyová Klára 1983: Dynamika v odbornej terminológii [Dynamics in the Specialised Terminology]. – Jazykovedný časopis 34, 132–144. Available at: https://www.juls.savba.sk/ediela/jc/1983/2/JC_1983_2_LQ.pdf. Debnár Marek, Kmeťová Beáta 2017: Bibliografická a štýlovo-žánrová anotácia dokumentov a textov v Slovenskom národnom korpuse [Bibliographic and Style-Genre Annotation of Documents and Texts in the Slovak National Corpus]. – Slovenský národný korpus. Texty, anotácie, vyhľadávania, Bratislava: Mikula, 33–159. Ďurčo Peter, Majchráková Daniela et al. 2017: Slovník slovných spojení. Podstatné mená [Dictionary of Collocations. Nouns], Bratislava: VEDA. Dvorský Juraj 2017: Od naratívnej gramatiky k interdisciplinarite naratívu [From Narrative Grammar to Narrative Interdisciplinarity], Ružomberok: Verbum. Gablasová Dana, Brezina Vaclav, McEnery Tony 2017: Collocations in Corpus-Based Language Learning Research: Identifying, Comparing, and Interpreting the Evidence. – Currents in Language Learning Series: Experimental, Computational, and Corpus-Based Approaches to Language Learning: Evidence and Interpretation 67, 155–179. DOI: https://doi.org/10.1111/lang.12225. Galisson Robert 1978: Recherches de lexicologie descriptive, la banalisation lexicale: le vocabulaire du football dans la presse sportive, contribution aux recherches sur les langues techniques [Recherches de Lexicologie Descriptive, la Banalisation Lexicale: le Vocabulaire du Football dans la Presse Sportive, Contribution aux Recherches sur les Langues Techniques], Paris: F. Nathan. Génette Gérard 1976: Boundaries of Narrative. – New Literary History 8.1, 1–13. Glossary. Sketch Engine. Available at: https://www.sketchengine.eu/guide/glossary/. Hanks Patrick 2013: Lexical Analysis: Norms and Exploitations, London/Cambridge: The MIT Press. DOI: https://doi.org/10.7551/mitpress/9780262018579.001.0001. Hanuliaková Alžbeta 2021: Stratégie politickej reklamy [Strategies of the Political Advertising], Trnava: Univerzita sv. Cyrila a Metoda v Trnave. Hyperlexikon literárnovedných pojmov [Hyperlexicon of Literary Terms], ed. R. Mikuláš, Bratislava: Ústav svetovej literatúry SAV, v. v. i. Available at: https://hyperlexikon.sav.sk/ Holubová Václava 2001: K pojetí determinalogizace [On the Concept of Determinalogisation]. – Termina 2000, ed. M. Žemlička, Praha and Liberec: Galén a Technická univerzita v Liberci, 157–160. 17 Honová Zuzana 2020: Le terme dans sa variabilité [The Term in its Variability], Ostrava: Ostravská universita. Horecký Ján 1956: Základy slovenskej terminológie [The Fundamentals of Slovak Terminology], Bratislava: Vydavateľstvo SAV. Available at: https://www.juls.savba.sk/ediela/zaklady_slovenskej_terminologie/zaklady_slovenskej_terminologie.pdf. Horecký Ján, Buzássyová Klára, Bosák Ján et al. 1989: Dynamika slovnej zásoby súčasnej slovenčiny [Dynamics of the Vocabulary of the Contemporary Slovak], Bratislava: Veda. Humbert-Droz Julie 2021: Définir la déterminologisation: approche outillée en corpus comparable dans le domaine de la physique des particules [Defining Determinologisation: a Tooled Approach in Comparable Corpus in the Field of Particle Physics]: PhD Dissertation, University of Toulouse – Jean Jaurès & University of Geneva. Humbert-Droz Julie, Picton Aurélie, Condamines Anne 2019: How to Build a Corpus for a Tool-Based Approach to Determinologisation in the Field of Particle Physics. – Research in Corpus Linguistics 7, 1–17. DOI: https://doi.org/10.32714/ricl.07.01. Jarošová Alexandra, Buzássyová Klára, Bosák Ján 2006: Východiská a zásady spracovania slovníka [Starting Points and Principles of Dictionary Processing]. – Slovník súčasného slovenského jazyka A–G, Bratislava: Veda, 13–47. Machová Svatava 1995: Terminografie [Terminography]. – Manuál lexikografie, ed. F. Čermák, R. Blatná, Praha: H&H, 13–47. Masár Ivan 1991: Príručka slovenskej terminológie [Handbook of Slovak Terminology], Bratislava: Veda. Meyer Ingrid, Mackintosh Kristen 2000: When Terms Move Into Our Everyday Lives: An Overview of De-terminologization. – Terminology 6, 111–138. Mikelionienė Jurgita, Berkmanienė Aušra 2018: Determinologisation of Lithuanian and English Technical Terms: The Case of Apparatus. – Readings in Numanities. Numanities – Arts and Humanities in Progress, eds. O. Andreica, A. Olteanu, 235–246. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-319-66914-4_15. Nová Jana 2018: Terms Embraced by the General Public: How to Cope with Determinologization in the Dictionary? – Proceedings of the XVIII EURALEX International Congress: Lexicography in Global Contexts, Ljubljana, Slovenia, 387–398. Poštolková Běla 1977: K vlivu odborné terminologie na národní jazyk [On the Influence of Terminology on the National Language]. – Slovo a slovesnost 38, 112–120. Available at: http://sas.ujc.cas.cz/archiv.php?art=2439. Poštolková Běla 1980: K specifičnosti významu termínů [On the Specificity of the Meaning of terms]. – Slovo a slovesnost 41, 54–57. Available at: http://sas.ujc.cas.cz/archiv.php?art=2652. Poštolková Běla 1984: Odborná a běžná slovní zásoba současné češtiny [Specialised and Common Vocabulary of Contemporary Czech], Praha: Academia. 18 Přehled základních pojmů korpusové lingvistiky [Overview of Basic Concepts of Corpus Linguistics]. Available at: https://wiki.korpus.cz/doku.php/pojmy:prehled_pojmu. Ryan Marie-Laure 2003: On Defining Narrative Media. – Image and Narrative 6. Available at: https://www.imageandnarrative.be/inarchive/mediumtheory/marielaureryan.htm. Ryan Marie-Laure 2014: Narration in Various Media. – The Living Handbook of Narratology. Available at: https://www-archiv.fdm.uni-hamburg.de/lhn/node/53.html. Rychlý Pavel 2008: A Lexicographer-Friendly Association Score. – Proceedings of Recent Advances in Slavonic Natural Language Processing (RASLAN 2008), eds. P. Sojka, A. Horák, Brno: Masaryk University, 6–9. Available at: https://www.sketchengine.eu/wp-content/uploads/2015/03/Lexicographer-Friendly_2008.pdf. Slovenský národný korpus [Slovak National Corpus] – prim-11.0-public-prf. Bratislava: Jazykovedný ústav Ľ. Štúra SAV 2025. Available at: https://korpus.sk. Slovenský národný korpus [Slovak National Corpus] – prim-11.0-public-inf. Bratislava: Jazykovedný ústav Ľ. Štúra SAV 2025. Available at: https://korpus.sk. Slovníkový portál Jazykovedného ústavu Ľ. Štúra SAV [Lexicographic Portal of the Ľ. Štúr Institute of Linguistics], Slovak Academy of Sciences. Available at: https://slovnik.juls.savba.sk/. The Living Handbook of Narratology 2014, eds. P. Hühn, J. Christoph Meister, J. Pier, W. Schmidt. Available at: https://www-archiv.fdm.uni-hamburg.de/lhn/index.html. Appendix Lexico-semantic groups of hapax adjectives 1. adjectives relating to the form of naratív and its organisation SPECIALISED TEXTS (12 adjective hapaxes in total) digitálny “digital”, dichotomický “dichotomic”, fragmentarizovaný “fragmented”, implicitný “implicit”, prepletený “intertwined”, mozaikovitý “mosaic”, písomný “written”, rytmický “rhythmic”, schematický “schematic”, ústny “oral”, virtuálny “virtual”, vizuálno-verbálny “virtual-verbal” JOURNALISTIC TEXTS (3 adjective hapaxes in total) implicitný “implicit”, schematický “schematic”, úsporný “efficient” 2. adjectives relating to the content of naratív and its organisation SPECIALISED TEXTS (adjective hapaxes in total) antagonistický “antagonistic”, cyklický “cyclical”, eschatologický “eschatological”, exponovaný “exposed”, faktuálny “factual”, faustovský “Faustian”, femslashový “femslash”, homogénny “homogeneous”, ironický “ironic”, komický “comic”, konzistentný “consistent”, kozmologicko-kozmogonický “cosmological-cosmogonic”, kritický “critical” 19 magický “magic”, minimal istický “minimalist”, nefiction “non-fiction”, objektívny “objective”, protichodný “contradictory”, protirečivý “inconsistent”, rozvinutý “advanced”, samostatný “autonomous”, sebareflexívny “introspective”, spomienkový “commemorative”, symbolický “symbolic”, široký “wide”, špecifický “specific”, tragický “tragic”, umelý “artificial”, životný “life” JOURNALISTIC TEXTS (22 adjective hapaxes in total) analytický “analytic”, antagonistický “antagonist”, antideveloperský “anti-property developer”, autonómny “autonomous”, fiktívny “fictitious”, homogénny “homogenous”, jasný “clear”, jednostranný “one-sided”, katastrofický “catastrophic”, komický “comic”, modernizačný “modernising”, mytologický “mythologic”, nelogický “illogical”, nespokojnostný “full of dissatisfaction”, objavný “original”, ostrý “significant, critical”, prísny “consistent”, protichodný “contradictory”, sporný “debatable”, široký “wide”, špecifický “specific”, tragický “tragic” 3. adjectives relating to the evaluation of naratív SPECIALISED TEXTS (24 adjective hapaxes in total) čudesný “strange”, fádny “bland”, charakteristický “characteristic”, kánonický “canonical”, kodifikovaný “codified”, kontroverzný “controversial”, konvenčný “conventional”, kvalitný “quality”, negatívny “negative”, nevýrazný “dull”, normálny “normal”, pochybný “dubious”, pokrytecký “hypocritical”, prijateľný “acceptable”, prostý “plain”, pútavý “engaging”, rezonujúci “resonant”, ukážkový “exemplary”, učebnicový “textbook”, ústredný “central”, väčšinový “majority”, výbušný “explosive”, vydarený “delightful”, zmysluplný “meaningful” JOURNALISTIC TEXTS (36 adjective hapaxes in total) agresívny “aggressive”, bežný “common”, bláznivý “foolish”, hlboký “intense”, chytil’avý “catchy”, iracionálny “irrational”, jedovato-lživý “poisonously deceitful”, kľúčový “key”, mocný “mighty”, módny “fashionable”, mylný “erroneous”, nebezpečný “dangerous”, negatívny “negative”, nekompatibilný “incompatible”, nepekný “ugly”, nevhodný “unsuitable”, nevkusný “vulgar”, nezmyselný “pointless”, nudný “boring”, plytký “flat”, poklesnutý “damaged”, povrchný “superficial”, prirodzený “natural”, referenčný “referential”, scestný “misguided”, správny “correct”, stereotypný “stereotypical”, škaredý “nasty”, štandardný “standard”, trollský “troll”, tvrdý “hard”, vhodný “suitable”, vyšinutý “batshit”, zákerný “wicked”, zaujímavý “interesting”, zúfalý “bloody” 4. adjectives relating to the author(s) of naratív SPECIALISED TEXTS (6 adjective + 7 possessive adjectives hapaxes in total) Andrejevov “Andrejev’s”, Dziakov “Dziak’s”, Grochov “Groch’s”, Hurbanov “Hurban’s”, Jarošov “Jaroš’s”, kolektívny “collective”, ľudský “human”, masarykovský 20 “Masaryk-like”, mužský “masculine”, neosobný “impersonal”, Otčenášov “Otčenáš’s”, Robbe-Grilletov “Robbe-Grillet’s”, ženský “female” JOURNALISTIC TEXTS (8 adjective + 12 possessive adjectives hapaxes in total) Aničkin “Anička’s”, antisorosovský “anti-Soros-like”, Babišov “Babiš’s”, Hegerov “Heger’s”, Hobbesov “Hobbes’s”, Kiskov “Kiska’s”, Kotlebov “Kotleba’s”, kolektívny “collective”, Miklošov “Mikloš’s”, Pelleho “Pelle’s”, plickovsko-martinčekovský “Plicka-Martinček-like”, protikiskovský “anti-Kiska-like”, putinovský “Putin-like”, Salviniho “Salvini’s”, spoločný “common”, Stalinov “Stalin’s”, Sulíkov “Sulík’s”, trumpistický “Trump-like”, Zaľudného “Zaľudný’s” 5. adjectives relating to the ethnicity, nationality or geographical entity SPECIALISED TEXTS (19 adjective hapaxes in total) antiizraelský “anti-Israeli”, balkánsky “Balkan”, etnický “ethnic”, etnocentristický “ethnocentric”, francúzsky “French”, geopolitický “geopolitical”, grécko-centrický “Greek-centric”, lokálny “local”, multietnický “multiethnic”, náciálny “national”, patriotický “patriotic”, politický “political”, židovský “Jewish”, proukraininský “pro-Ukrainian”, proruský “pro-Russian”, protizápadný “anti-Western”, pseudo-balkanistický “pseudo-Balkanist”, osmanský “Ottoman”, slovensko-nemecký “Slovak-German” JOURNALISTIC TEXTS (21 adjective hapaxes in total) balkánsky “Balkan”, geopolitický “geopolitical”, juhoslovanský “Yougoslav”, lokálny “local”, národno-štátny “national state”, patriotický “patriotic”, proafrický “pro-African”, proeurópsky “pro-European”, promoskovský “pro-Muscovite”, protibruselský “anti-Brussels”, protikremeľský “anti-Kremlin”, protiromský “anti-Roma”, sovietsko-ruský “Soviet-Russian”, stredoeurópsky “Central European”, štátotvorný “state-forming”, teheránsky “Tehrani”, ukrajinský “Ukrainian”, ultrapopulisticko-protizápadný “ultrapopulist-anti-Western”, visegrádsky “Visegrád”, vlastenecký “patriotic”, západný “western” 6. adjectives relating to the historical period or event or to religious, political and ideological beliefs SPECIALISED TEXTS (23 adjective hapaxes in total) buddhistický “Buddhist”, buržoázno-nacionalistický “bourgeois-nationalistic”, dejepisný “historiographic”, dejinotvorný “history forming”, historicko-reflexívny “historical reflexive”, ideologický “ideological”, katolícky “Catholic”, komunistický “Communist”, kresťanský “Christian”, ľavicový “leftist”, ľudácko-autonomistický “HSĽS-like-autonomist”, marxisticko-leninský “Marxist-Leninist”, medzivojnový “inter-war”, neoliberálny “neoliberal”, normalizačný “normalising”, osvietenský “enlightened”, pro­stalinský “pro-Stalin”, socialistický “socialist”, stalinistický “Stalinist”, stredoveký 21 “medieval”, svetodejinný “world-shaking”, trianonský “Trianon”, veľkomoravský “Great Moravian” JOURNALISTIC TEXTS (35 adjective hapaxes in total) antiliberálny “antiliberal”, antiúniový “anti-EU”, cirkevnohistorický “church-history”, cirkevný “Church”, covidový “covid”, dejinný “historical”, džihádistický “jihadist”, fašistický “Fascist”, globalizačný “globalising”, hegemonický “hegemonic”, konzervatívny “conservative”, kresťansko-konzervtívny “Christian-conservative”, kultúrno-politický “cultural-political”, ľudácky “HSĽS-like”, ľavicový “leftist”, nacistický “Nazi”, národovecký “patriotic”, neliberálny “illiberal”, neoliberálny “neoliberal”, osvietenský “enlightened”, pokrokársky “progressive”, pomančesterský “post-Manchester”, ponovembrový “post-November”, povstalecký “rebel”, protiepidemický “antiepidemic”, provládny “pro-governmental”, protisystémový “antisystemic”, protiutečenecký “anti-immigration”, republikánsky “Republican”, režimový “regime”, sekulárno-konzumný “secular consumer”, sexistický “sexist”, socialisticko-oslavný “socialist celebratory”, stalinistický “Stalinist”, stranícky “party”, stredoveký “medieval” 7. adjectives relating to the intention of the naratív SPECIALISED TEXTS (19 adjective hapaxes in total) funkčný “functional”, konkurujúci “competing”, manipulatívny “manipulative”, morálny “moral”, mytologizačný “mythologizing”, obetný “sacrificial”, oslavný “celebratory”, pragmatický “pragmatic”, propagandistický “propagandistic”, psychologizujúci “psychologizing”, subverzívny “subversive”, traumatický “traumatic”, vplyvný “influential”, univerzálny “universal”, verejný “public”, zástupný “substitutive”, zavádzajúci “misleading”, zjednocujúci “unifying”, zrkadlový “mirror” JOURNALISTIC TEXTS (37 adjective hapaxes in total) bezpečnostný “security”, dehumanizačný “dehumanizing”, dodávajúci “giving”, ekonomický “economic”, funkčný “functional”, interný “internal”, korupčný “corrupt”, kremel’sko-dezinformačný “Kremlin-disinformation”, militaristický “militaristic”, mobilizačný “mobilizing”, mocenský “power-based”, moralistický “moralistic”, morálny “moral”, moralizátorský “moralizing”, mýtotvorný “myth-forming”, nepripúšťajúci “not allowing”, oslovujúci “appealing”, podporný “supportive”, podvratný “subversive”, polarizačný “polarizing”, polarizujúci “polarising”, polyfunkčný “polyfunctional”, popieračský “promoting the denial of the responsibility”, porovnávací “comparative”, predavačský “helping to sell the EU concept by emphasizing its benefits”, pro-choice “pro-choice”, protestný “protest”, reklamný “advertising”, simplifikujúci “simplifying”, spásonosný “saving”, univerzálny “universal”, takzvaný “so-called”, triumfalistický “triumphalist”, strategický “strategic”, účinný “effective”, víťazský “supporting the arrival of migrants to the EU in 2015”, vzdorovitý “defiant” 22 8. adjectives relating to time or temporal phenomena SPECIALISED TEXTS (7 adjective hapaxes in total) budúci “future”, dnešný “present-day”, dobový “period”, neskorý “late”, novovznikajúci “newly emerging”, súbežný “parallel”, vznikajúci “emerging” JOURNALISTIC TEXTS (7 adjective hapaxes in total) aktuálny “current”, denný “daily”, dlhodobý “log-term”, dnešný “present-day”, dvojstoročný “bicentennial”, počiatočný “initial”, živý “live” 9. adjectives relating to art and humanities, artistic forms, media, anthropological characteristics SPECIALISED TEXTS (37 adjective hapaxes in total) apologetický “apologetic”, autobiografický “autobiographic”, autopsívny “autopsy”, bájkový “fable”, beletristický “fictional”, biblický “biblical”, cestopisný “travelogue”, denníkový “diary”, deskriptívny “descriptive”, detektívny “detective”, diegetický “diegetic”, dramaturgický “dramaturgic”, epizodický “episodic”, experimentálny “experimental”, filozofický “philosophic”, heroistický “heroistic”, herný “gaming”, inscenovaný “staged”, kolaboračný “collaborative”, konverzný “conversion”, lyrický “lyric”, metadiegetický “metadiegetic”, neo-romantický “neo-romantic”, palimpsestový “palimpsest”, pastorálny “pastoral”, paternalistický “paternalistic”, populárno-náučný “popular science”, postmoderný “postmodern”, pseudovedecký “pseudo-scientific”, románový “novelistic”, romantizujúci “romanticizing”, satirický “satiric”, seriálový “serial”, spravodajský “news”, subžánrový “subgenre”, ťahací “pulling”, teleologický “teleological” JOURNALISTIC TEXTS (12 adjective hapaxes in total) biografický “biographic”, folklórny “folkloric”, heroický “heroic”, hudobný “musical”, literárnohistorický “literary historical”, ľudový “folk”, mýtický “mythical”, prírodopisný “natural history”, rituálny “ritual”, rozprávkový “fairy-tale”, spoločensko-vedecký “socio-scientific”, vedecký “scientific” 10. adjectives relating to miscellanea semantic features SPECIALISED TEXTS (27 adjective hapaxes in total) analyzovaný “analysed”, jediný “single”, jednotný “unified”, príbuzný “related”, celý “whole”, diferencovaný “differentiated”, odlišný “different”, ostatný “other”, určitý “certain”, úvodný “introductory”, rozličný “various”, rozmanitý “diverse”, hotový “ready”, výsledný “resulting”, existujúci “existing”, pravdepodobný “probable”, príslušný “relevant”, tradovaný “handed down”, vytvorený “created”, zmienený “mentioned”, zodpovedajúci “corresponding”, kultúrnospołočenský “cultural-social”, mnohý “numerous”, pretrvávajúci “persistent”, závislý “dependent”, pamäťový “memory”, aktualizujúci “updating”, 23 JOURNALISTIC TEXTS (16 adjective hapaxes in total) celkový “overall”, existujúci “existing”, hotový “ready”, možný “possible”, nevyhnutný “inevitable”, odlišný “different”, okrídlený “well-known”, posledný “last”, predchádzajúci “previous”, priamočiary “straightforward”, prvý “first”, sebaistý “self”, sprievodný “accompanying”, výstupný “outgoing”, zemitý “persistent”, zvyškový “residual” 24