„Kitaip nepasakysi“ (metakalbiniai komentarai tekstuose)

KAZIMIERAS ŽUPERKA Шяуляйський університет ІНАКШЕ НЕ СКАЖЕШ (МЕТАМОВНІ КОМЕНТАРІ В ТЕКСТАХ) У статті розглядається функціонально-семантична група метамовних коментарів (МК)1, домінантою якої можна вважати фразу інакше не скажеш. Цими коментарями виражається переконання у придатності певного слова чи вислову для називання предмета розмови: мовець говорить, що знайшов (принаймні йому так здається) оптимальний варіант вираження. За функцією та семантикою коментарі цієї групи протиставляються коментарям пошуку вислову (як би це сказати)2, сумніву в якості вислову тощо (якщо можна так сказати; можна сказати; я б сказав; скажімо так; скажу так), а також коментарям, що вказують на невдалий вислів (наприклад, не те слово; гірше не скажеш). Крім наголошення на вислові та коментування, у коментарі можна вбачати й щось на кшталт виправдання — спробу випередити можливе заперечення, інше формулювання, інше найменування. Іншими словами, адресант не лише сам переконаний у придатності свого слова, а й прагне переконати в цьому адресата. (Ще виразніше намір убезпечитися від протилежного чи просто іншого вислову засвідчує МК не боюся цього слова.) Аналізовані приклади (понад 700) зібрано з різних джерел (писемних і усних засобів масової інформації наших днів і радянського періоду, художньої та наукової літератури, розмовного мовлення), а також із Текстового корпусу сучасної литовської мови та литовськомовних контекстів, наданих пошуковою системою Google. 1Термін «метамовний коментар» запозичено з публікацій чеських мовознавців (див. Jiřičková 1979; Mareš 1983). Цей та інші терміни, характерні для досліджень метамови й метатексту, розглянуто в попередніх статтях автора (див. Župerka 1995; Župerka, Inčiūrienė 2005; Macienė, Župerka 2007), тому в цій статті вони вживаються як загальнозрозумілі. 2Про коментарі цієї функціонально-семантичної групи див. Župerka 1995. K. ŽUPERKA. Kitaip nepasakysi (metakalbiniai komentarai tekstuose) 141 ХАРАКТЕРНІ КОМЕНТАРІ Найближчими МК до основного коментаря розглядуваної функціонально-семантичної групи інакше не скажеш є інакше не назвеш (цей вислів трапляється навіть частіше, ніж інакше не скажеш), як(же) інакше сказати (назвати; сказати, назвати). До цієї групи належать або принаймні дуже близькі до неї такі МК: жодне інше слово (тут) не годиться; тут це слово неодмінно потрібне; іншого / інакшого слова не вживеш; справжнє слово (назва) саме таке; точнішого слова не знаходжу; краще не скажеш; інакше говорити / назвати язик не повертається; не помилюся, якщо скажу тощо. Цими МК виражається неоднакова міра переконаності в доречності вживаного вислову. Одними коментарями доречність певного вислову стверджується категорично, іншими — обережніше, ніби з певним застереженням: адресат може зрозуміти, що мовець не вважає коментований вислів єдиним чи оптимальним, а лише придатним для опису предмета розмови в комунікативній ситуації чи контексті. Категоричність / некатегоричність МК залежить від модальних слів, якими цей МК доповнюється, а також від граматичних форм вираження. Категоричність посилюють певні інтенсифікатори, наприклад, прислівник ніяк поруч із інакше, частка тільки з прислівником так, фігура повтору: Те болісно-мучливе почуття [= Те... почуття] ніяк інакше не назвеш як кохання Ji 2003 23 12; Підлітковий вік — тільки так і можу назвати стан, у якому ми всі зараз перебуваємо LR 1990 40. Категоричність твердження про неможливість сказати інакше послаблюється вживанням у МК умовного способу, модальних дієслів могти, наважитися (часто із запереченням) тощо: інакше я б не сказав / не назвав; інакше я не міг би / ми не могли б / не можу / не зможеш / не наважуюся / не вмію сказати / назвати. Наприклад: найгірше — це штатні боржники / я їх інакше і не назвав би / штатні боржники, розм. 1985 (про студентів); На нашому підприємстві ситуація трагічна / іншого слова я не міг би вжити (= використати) / адже люди полишені напризволяще Rdj 2007 07 27; Я не сумніваюся у професіоналізмі акторів цієї вистави, однак не наважуюся трупу назвати інакше, лише самодіяльною... KB 1986 3 21. У деяких коментарях, близьких до розглядуваної групи, не стверджується, що вжитий вислів нібито є оптимальним, а вказується, що він особливо добре пасує для опису обговорюваної ситуації: 142 KALBOS KULTŪRA | 81 Кажуть: відіграв політичну роль; ніде цей вислів не пасує так, як Народним зборам [1940 р.]. Недарма у Державному театрі почалося L. Dovydėnas (LM 1989 08 12); Треба радіти, що після війни вчасно схаменулися й урятували від загибелі (тут це слово справді доречне) десятки й сотні тисяч пісень, мелодій S. Geda (LM 1986 01 18); Потрібне фінансове вливання / це допоможе нам утриматися в залі нашого театру в Будинку преси / дуже добре сказав / у залі нашого театру в Будинку преси TV 2000 02 21 (мовець наголошує на точності вислову: будинок не наш, лише зал). Коментарями з аналізованої групи мовець зазвичай супроводжує с в о є висловлювання. Мовне вираження співрозмовника чи третьої особи так оцінюється значно рідше. У коментарях найчастіше вживається узагальнений особовий займенник другої особи однини, застосований насамперед до себе, до власних слів. Коли мовець уживає форму першої особи однини, він більше підкреслює власну особу, але саме контекстам із формою першої особи властиві засоби пом’якшення категоричності. Коли коментарі з аналізованим лексичним складом вимовляються з питальною інтонацією (справжнього, а не риторичного запитання, тобто не експресивного ствердження чи заперечення) або й без неї, але з частками чи, може, можливо, мабуть, вони належать до іншої групи — сумнівів щодо цілковитої доречності вислову. Це коментарі а може, інакше краще сказати / слід було б назвати?; інакше навряд чи можна назвати; інакше, мабуть, не можна було б назвати; як інакше назвати — важко. Напр.: Чи це було передчуття біди? Як інакше я міг би це назвати? <t>. MK із прислівником інакше, займенниками жоден, інший, інакший не вказує, у якому сенсі коментоване висловлювання є доречним (це можна зрозуміти лише із ситуації, контексту), тоді як MK з прикметником або прислівником, утвореним від прикметника (зазвичай вищого, іноді найвищого чи звичайного ступеня) краще / влучніше / точніше не скажеш; (не знайдеш) гарнішого опису; найточніша назва (була б)... визначає, конкретніше вказує, чому обраний засіб вираження є доречним, — через красу, влучність, точність тощо. Напр.: різницю між ними [оптимістами й песимістами] найкраще висміяв Justis Mikutis: одним клоп пахне коньяком, а іншим — коньяк клопом... Краще не скажеш! <t>; Недарма в нас є приказка — бережи як зіницю ока. Справді, влучніше не скажеш. Очі треба берегти. Неважливо, скільки тобі років <t>; Я несподівано сказав: / — Хороша в тебе мама, Йонаю! / Оскільки він не відгукнувся, то за якийсь час додав: / — І пісня хороша. / Справді, гарніше й не скажеш: коли мати хороша — то й пісня хороша Marc 34; Експансія литовськості — це, гадаю, була б найточніша назва проявів нашого духу, K. ŽŪPERKA. Kitaip nepasakysi (metakalbiniai komentarai tekstuose) 143 зовсім не боячись слова «експансія» <...> Латинське expansio — розширення, поширення — є «мирною» формою цього слова KT 1989 06 14; А справжня й огидна невірність — це зрада і підлість; лише такі справжні їхні назви TMot 1985 9 21. ПОЗИЦІЯ МЕТАМОВНИХ КОМЕНТАРІВ Місце MK аналізованої групи в метамовній одиниці буває чотирьох типів: a) препозиція: MK вимовляється перед коментованим мовним засобом; b) постпозиція: коментар іде після мовного засобу, оптимальність якого підтверджується; c) інтерпозиція: MK вставляється в багатослівне висловлювання, яке коментується; d) коментований мовний засіб вставляється в коментар, віддаляючи члени MK. Напр.: (a) Коли групам птахів катастрофічно загрожує небезпека, інакше не скажеш — п т а ш и н е к л а д о в и щ е. Адже поки що вони без документів про походження Š 2006 11; Як інакше, дивлячись із позиції звичайних громадян, можемо назвати це, якщо не дедалі виразніша н е п о в а г а в л а д и д о л ю д и н и? <t>; (b) к р и з а н а й в и щ о г о р і в н я (як інакше назвати людей, які на власний розсуд роздають чужі гроші) залишаються безкарними Dlg 2002 10 11; Людина, яку е к с п л у а т у ю т ь (а інакше не назвеш нинішні умови праці педагога), не може розкритися як професіонал <int>; (c) А той був страшенно втомлений, ноги в о л о ч и в (інакше вже й не скажеш) я к п р и к у т и й <t>; але він не зняв ноги з педалі акселератора й н е л ю д с ь к и м и — інакше не скажеш — з у с и л л я м и змусив двигун ожити <int>; (d) Ми їхали на площу тролейбусом, який інакше, я к б у ф о н н и м, назвати не можу. Багато молодих, зовсім юних людей (може, чотирнадцятирічних...), усі п’яні, усі курять, усі намагаються співати. Таким був вступ до прийдешнього Нового року KT 1989 2; співпрацю з окупаційною владою інакше к о л а б о р а ц і є ю назвати ми не можемо <t>. У випадках препозиції (a) MK є сигналом мовленнєвої стратегії: адресата ніби попереджають, що буде сказано сильне слово. У постпозиції (b) доданий MK є заключним коментарем; він закріплює, підкреслює вжите слово, а крім того, може розумітися і як певне виправдання за обдуманий чи мимовільно вирваний сильніший вислів. Інтерпозиція MK (c) ближча до коментарів у постпозиції, бо найважливіше (найсильніше, найхарактерніше) слово цього вираження зазвичай вимовляється до коментаря. Розщепленим (d) зазвичай буває коментар інакше як... не назвеш. До інтерпозиції MK можна також віднести підкреслення оцінного слова шляхом повторення — коли його вимовляють перед MK і повторюють після MK, напр.: 144 KALBOS KULTŪRA | 81 З радістю вона вийшла на сцену й жадібно, інакше й не скажеш, – жадібно взялася до роботи <т>; Тим часом одне з їхніх [вікон] раптово відчинилося, і крізь нього вилетів, – інакше й не скажеш, саме вилетів у повітря, – якийсь важкий птах із дивними крилами <int>. Статистичні дані про позицію МК підраховано лише для метамовних одиниць із МК інакше не скажеш (не назвеш); як(же) інакше скажеш (назвеш; сказати, назвати). Із 604 прикладів найчастіше трапляється постпозиція (близько 80 відсотків). На препозицію припадає близько 12 відсотків. Вставлення коментованого виразу всередину МК виявлено у понад 6 відсотках випадків, найрідше трапляється інтерпозиція МК — трохи більше ніж у 2 відсотках. УЖИВАННЯ ТА ПРИЗНАЧЕННЯ МЕТАМОВНИХ ОДИНИЦЬ МК розглядуваної групи вживаються в так званих вільних стилях — переважно в письмовій публіцистиці, публічному й приватному усному мовленні. У ділових і наукових текстах вони дуже рідкісні; їх можна знайти в текстах тих авторів, які й у своїх наукових працях не дотримуються суворого, сухого ділового стилю, не уникають жвавішого, образнішого слова, висловлюються особистіше (хоч і за допомогою безособової конструкції), наприклад: Максималістські — інакше й не назвеш — вимоги М. Куся <...> — присвятити монографію кожному прислів’ю з архаїчними формами Sauk 273; Отже, Сонячна система утворює в просторі Всесвіту досить виразну ізольовану одиницю, якій саме личить назва «система» Slav 7. Ці коментарі не характерні й для художніх текстів, щоправда, здається, з зовсім інших причин. Художній літературі визнають найбільшу свободу слова (licentia poetica), а коментарі групи інакше й не скажеш цю свободу обмежують. Ось, наприклад, філософ Арвидас Шльогеріс каже: «Ось С. Геда пише якісь рядки — коли цвітуть глоди, я посіяв льон, насіння — наче золото в глиняних горах... він їх пише, але не каже мені: тільки так можна сказати» (Mt 2007 12 80; курсив у цитаті мій). Виходить, коли поет каже інакше й не скажеш, то в цей момент, у цьому тексті він не поет? У своїх есеях Сігітас Геда не уникає коментарів цього типу. Ось пара прикладів із його текстів: Це вже подих вічності, і інакше тут не скажеш. Саме такі образи вічності, ідеальності, порівняння, співзвуччя божественна Муза й нашіптувала Майронісу; Поетичне одкровення таке дивовижне, що для нього не знайти кращого означення, ніж неземне LM 1987 44. K. ŽUPERKA. Kitaip nepasakysi (metakalbiniai komentarai tekstuose) 145 Вислів, ужитий мовцем і схарактеризований ним як оптимальний варіант вираження, може бути (а) власним, оригінальним або (б) звичним, характерним для мовленнєвої ситуації зворотом, навіть перетвореним на штамп тропом, наприклад: (а) Це була найвеличніша ніч у моєму житті. Ні, ні, жодне інше слово не підходить; лише коли я кажу «найвеличніша», бачу справжній колір тієї ночі — темно-синій, що світлішає, займається світанком... P. Dirgėla (Prg 1986 5 53); (б) Порівнявши поля з морем, оригінальним уже не будеш. Але коли автомобіль мчить на південний схід від Кишинева, виноградникам, що розкинулися за вікном, жодне інше слово не пасує. Море, справжнє безкрає море виноградників T 1979 08 08. Зі зібраного матеріалу з МК обговорюваної функціонально-семантичної групи видно, що ці коментарі зазвичай уживаються поруч з експресивними оцінними висловами, часто біля виразних, сильних слів і фраз. Оцінка буває позитивною або негативною. Вислови (слова, фрази) з негативною оцінкою вживаються значно частіше (понад у 10 разів), вони різноманітніші. Позитивні (а) й негативні (б) оцінні слова, що трапляються в сучасному мовленні разом із коментарями групи інакше й не скажеш, можна проілюструвати такими прикладами, взятими з метамовних одиниць: (а) янгол, янголятко, надлюдськими (зусиллями), золотце, відродження, еліта (2 рази), фантастика, (просто) геній, видатна (особистість), щастя, казкова (2 рази), рай, (літературні) злети, диво (3 рази), шедевр; (б) байдужість (скований ланцюгами байдужості), абсурд, антиукраїнський, недбалість, обдурив, (якась) одержимість, жалюгідна (ситуація), осел (2 рази), (людей) стадо, бандити (2 рази), божевільні, божевільний (проєкт) (2 рази), мавпячий бізнес, мерзота, баба, (справжній) брак, цирк (3 рази), хам, хуліганство, даунка, дау́ни (країна даунів), деградація, паскудить, дезінформація, дідки (зневажливо про чоловіків), дилетантський, жерти («їсти»), фарс, зграя, геноцид, півень (про чоловіка), гадючник (про людей), тварини (про людей), графоманія, ідіот, -и (6 разів), ідіотська (3 рази), інваліди (парад інвалідів), збоченці (каша з поколінь збоченців), навіжені (ентузіасти), виродки, нахабство, чорна (неділя), сука (якась ти сука), (справжня) війна, катастрофічна, кітч, колабораціонізм, комерційна (музика), курйозні, дурник, дурні (3 рази, філософія дурнів, зграя дурнів), маніяки, малолітки, малолітній, (стильова) суміш, монстри, дурень, якась недорозвиненість, неповага (до людини), дурниця (2 рази), нечесність (2 рази), невдача, безлад, негідників (братія), поцупив, істота (про людину), божевільні, знущання (з людей), молокосос (про юнака), злодіяння, провокація, провокаційний (крок), психоз, самовільне (будівництво), недоумки, насильство, насильницький (насильницькі засоби), шахраї (зграя шахраїв), здуріння, (з ним) розправилися, покидьок, гидота, сучі сини, (грошей) марнотратство, трагедія, трагічний (бюджет), примарний, лицемірка, чортівня, раби, курка (мовець про себе). 146 KALBOS KULTŪRA | 81 Оцінне забарвлення слова, яке коментується, може бути (а) посилене або (б) послаблене означальним словом: (а) нахабно безсоромне зволікання, класичний шедевр, дуже вражаюче, злі морди, огидний націоналізм, щуряча збірна (про людей); (б) трохи пришелепкуватий. МК інакше й не скажеш супроводжує також оцінні фразеологізми, перифрази, прислів'я, що виражають (а) позитивну або (б) негативну оцінку: (а) майстри із золотими руками, Барбі на всі руки, команда мрії; (б) театр абсурду, копання ями, жебраки духом, верх нахабства, купа лайна, країна казок (ірон.), сам собі ворог, відмивання грошенят, політичні повії (влада), (загальне) затьмарення розуму, психічна хвороба, бенкет під час чуми, посіявши погане зерно, країна чудес (ірон.), народ підошов, комедія і ярмарок марнославства; за великим письмом вийшов за межі, від дурості ліків немає. Оцінними словами виступають також іншомовні, жаргонні, нецензурні слова й вислови. Найбільше прикладів із такою лексикою виявлено в інтернеті (пошук Google), наприклад: best game, brudas, cool (žiauriai cool), darbholikė, durnas, durnius (durnių laivas, durnių svetainė, durnių tauta), fainas, glušės, jėga!, kaifas, malačiai, malade, nachalas, nu nerealu, nuvaryti į pievas, suka (dkt., rus. „kalė“), super, šliucha, tupas, urodai, žulikai. Вибір слова насамперед залежить від ставлення автора до предмета мовлення, від освіти, здібностей до мовного вираження, уявлень про етикет, мовних настанов, намірів, настрою. Прикладів спотворення мови й мовного самоспотворення, незнання мови (наприклад, інакше не назвеш, окрім (= як) наївними), звичайної безграмотності, як відомо, найбільше в інтернеті. Оцінне слово пов'язане також із тематикою та стилем тексту. Насамкінець слід також сказати, що майже так само, як метамовний коментар, функцію підкреслення виразності та закріплення вжитого слова може виконувати слово, близьке до сполучників, саме: Цими [слизькими] сходами щодня повзе, саме повзе, люди різного віку RV 1986 02 21. K. ŽUPERKA. Kitaip nepasakyti (metakalbiniai komentarai tekstuose) 147 ВИСНОВКИ Розглянувши функціональну семантичну групу МК, за допомогою яких мовець або автор письмового тексту вказує, що вживаний ним вислів є доречним або навіть найдоречнішим у мовленнєвій ситуації, можна зробити кілька узагальнень. 1. Ця група та близькі до неї МК і їхнє розмаїття дають змогу нюансувати вираження й силу переконання в тому, що вибраний вислів доречний, пор.: це слово тут обов’язково потрібне / я дуже добре сказав / інакше не скажеш. 2. Коментарі групи інакше не скажеш частіше вживаються в постпозиції, після вислову, доречність якого стверджується, тобто в метамовній одиниці ці коментарі зазвичай завершальні. Звідси можна припустити, що багато вживаних «оптимальних» висловів, які супроводжуються цими коментарями, не є заздалегідь передбаченими й обміркованими (пор. сигнали стратегії), а творяться під час мовленнєвого акту, нерідко вириваючись несподівано через виразне емоційне ставлення до предмета мовлення. 3. Ці коментарі підтверджують одну з мовних універсалій: мовне вираження негативної оцінки охоплює набагато ширший простір, ніж вираження позитивної оцінки, і увага до нього приділяється значно частіше. ŠALTINIAI Dlg – Dialogas (savaitraštis). <int> – internetas – pavyzdžiai iš paieškos sistemos Google (www.google.lt) lietuvių kalba (žiūrėta 2007 m. gruodžio mėn.). Ji – Ji (žurnalas). KB – Kultūros barai (žurnalas). KT – Komjaunimo tiesa (sovietmečio dienraštis). LM – Literatūra ir menas (savaitraštis). LR – Lietuvos rytas (dienraštis). Marc – Just. Marcinkevičius. Dienoraštis be datų, Vilnius, 1981. Mt – Metai (žurnalas). Prg – Pergalė (sovietmečio žurnalas). Rdj – radijas. RV – Raudonoji vėliava (sovietmečio Šiaulių miesto dienraštis). Sauk – D. Sauka. Tautosakos savitumas ir vertė, Vilnius, 1970. Slav – P. Slavėnas. Saulės sistema, Kaunas, 1946. Š – Šeimininkė (žurnalas). šnek. – šnekamoji kalba. T – Tiesa (sovietmečio dienraštis). 148 KALBOS KULTŪRA | 81 <t> – Dabartinės lietuvių kalbos tekstynas. Interneto prieiga: http://donelaitis.vdu.lt TMot – Tarybinė moteris (sovietmečio žurnalas). TV – televizija. LITERATŪRA Jiřičková J. 1979: Metařečový komentář. – Slovo a slovesnost XL (2), 149–151. Macienė J., Župerka K. 2007: Kalbinės raiškos švelninimo komentarų vartojimas. – Filologija 12, Šiauliai: Šiaulių universiteto leidykla, 55–65. Mareš P. 1983: Metajazyk, metařeč, metatext. – Slovo a slovesnost XLIV (2), 123–131. Župerka K. 1995: Raiškos paieškų metakalbiniai komentarai. – Filologija ir metodika 2, Šiauliai: Šiaulių pedagoginis institutas, 102–109. Župerka K., Inčiūrienė S. 2005: Teigiamas kalbinės raiškos vertinimas nelingvistiniuose tekstuose. – Lietuvių katalikų mokslo akademijos suvažiavimo darbai 19, Vilnius, 505–515. Gauta 2008 11 03 YOU CANNOT SAY OTHERWISE (META-LINGUISTIC COMMENTS IN TEXTS) Summary In a large variety of meta-linguistic comments there is a distinct functional semantic type of comments where the addressor evaluates his/her expression (a word or a phrase) as important, relevant, most precisely worded and indispensable in the situation. Stereotypical meta-linguistic comments of the type include such phrases as kitaip nepasakysi / nepavadinsi; kitaip kaip (...) nepasakysi / nepavadinsi; kaip kitaip pasakysi / pavadinsi. The above comments most frequently occur in post-position, i.e. the commentary follows the language item which is treated as optimum, or the most precise. The final, post-positional, comment emphasises the preceding word or phrase; moreover, the comment can be treated as justification for a stronger expression or a slip of the tongue. The most frequent post-position of the comment presumably attests to the fact that the preceding words and phrases are created in a flow of speech and are definitely emotionally coloured; they are not instances of prefabri- K. ŽUPERKA. Kitaip nepasakysi (metakalbiniai komentarai tekstuose) 149 cated language. In contemporary Lithuanian texts, comments of you cannot say otherwise type are four times less frequent in pre-position. They are usually used to signal a strategy of speaking: the addressee is warned beforehand that a stronger word is likely to be used. The meta-linguistic comments of the above type are used in the so-called free styles, mainly written publicist texts, in public and private spoken language. The data of ca. 700 meta-linguistic items has shown that comments of the above type are used with expressive evaluative expressions, usually with expressions referring to negative evaluation. In the corpus, the expressions referring to negative evaluation are 10 times more frequent than those referring to positive evaluation. KAZIMIERAS ŽUPERKA Šiaulių universitetas P. Višinskio g. 38, LT-76352 Šiauliai [email protected] 150 KALBOS KULTŪRA | 81