Profesoriui Vincentui Drotvinui – 80

БІРУТЕ ТРІШКАЙТЕ Інститут литовської мови ПРОФЕСОРОВІ ВІНЦЕНТАСУ ДРОТВІНАСУ — 80 Професор Вільнюського педагогічного університету, історик мови, дослідник лексикографії Малої Литви Вінцентас Дротвінас відсвяткував своє 80-річчя. З нагоди прекрасного ювілею хочеться зазирнути в минуле й згадати життєвий шлях Професора. Вінцентас Дротвінас народився 10 липня 1929 року в Стакиса́х, у Юрбаркському районі. Навчання розпочав у Стакисах, згодом відвідував школи в Раудоне та Ведшгирі, а закінчив середню школу імені Майроніса в Бетигалі Раѕейнського району, де найбільшим авторитетом для нього був відомий педагог Антанас Юшка. Заохочений улюбленим учителем, 1949 року вступив до Вільнюського педагогічного інституту (нині — університету), де вже навчався його старший брат Леонарду1, і обрав спеціальність литовської мови та літератури. Тут мовні дисципліни викладали професор Юозас Будзінскіс, професор Зенонас Славюнас, доцентка Петронеле Бернадішене, доцентка Elzbieta Mikalauskaitė та інші. 1 Леонардас Дротвінас (1924–1983), також мовознавець, викладав у Вільнюському університеті та Вільнюському педагогічному інституті, опублікував статті з синтаксису литовської мови (особливо давніх писемних пам’яток) та інших питань. 370 KALBOS KULTŪRA | 82 Після закінчення навчання 1953 року Вінцентас Дротвінас вступив до аспірантури з литовської мови Вільнюського університету. Під керівництвом професора Йонаса Пальоніса написав і 1967 року захистив дисертацію Складні іменники в литовських писемних пам’ятках XVI–XVIII ст., за яку йому було присуджено ступінь кандидата філологічних наук (нині — доктора). За темою дисертації опублікував наукові статті, у яких досліджував компоненти складних іменників (композитів) та способи їх поєднання в давніх литовських писемних пам’ятках, зокрема в «Метах» Крістіонаса Донелайтіса Метаі. Збираючи матеріал для дисертації з давніх литовських текстів, він докладніше ознайомився і з першими німецько-литовськими словниками, укладеними в Малій Литві. Це значною мірою визначило його подальші наукові інтереси — відтоді головною сферою його наукової діяльності стала двомовна литовська лексикографія Малої Литви. Він досліджував різноманітні проблеми укладання як рукописних, так і друкованих давніх німецько-литовських і литовсько-німецьких словників: обставини їх появи, авторство, датування, джерела, лексикографічний метод, зафіксовану в них лексику та фразеологію. Після відновлення незалежності Литви науковець шукав джерела словників Малої Литви в бібліотеках Німеччини (Берліна, Галле, Мюнстера, Вольфенбюттеля) та Польщі (Гданська, Торуні). Результати пошуків і досліджень він узагальнив у статтях, опублікованих не лише в литовських, а й у закордонних наукових виданнях (наприклад, Europa in der Frühen Neuzeit, Geschichte der Sprachtheorie, Hallesche Forschungen, Kulturgeschichte Ostpreußens in der Frühen Neuzeit, Zeitschrift für Slawistik та ін.). На міжнародних наукових конференціях він виголосив чимало доповідей з різних питань давніх литовських писемних пам’яток, переважно словників. Вінцентас Дротвінас не обмежувався дослідженнями лексикографії, а цікавився також литовською лексикологією, термінологією та культурою мови. Він написав чимало статей про запозичення в литовській мові, кальки, міжнародну лексику, формування термінів (наприклад, у мовознавстві, лексикології, військовій справі, освіті, поштовій справі та назвах грошових одиниць), а також про фразеологізми. Підготував дослідження Мовознавець Казимерас Яунюс (разом із Владасом Грінавецькісом, 1970), опублікував працю цього мовознавця про складні слова (1970), писав про лексику в рукописній спадщині К. Яунюса. Видав книжку Август Шлейхер — литуаніст (1979), опублікував цінні архівні матеріали про литовських мовознавців Казимераса Буґу, Юргіса Ґіліса, Фрідріха Куршайтіса, Антанаса Саліса, Андрюса Уґянскіса, листи Августа Шлейхера та ін. Вагомим внеском в історію литовської лексикографії та загалом у науку про історію мови є висновки Професора щодо датування словників Малої Литви: B. TRIŠKAITĖ. Profesoriui Vincentui Drotvinui – 80 371 Дослідивши водяні знаки на папері рукописів, уточнив дату укладання Clavis Germanico-Lithvana (1680 рік слід вважати terminus post quem словника) та з’ясував, що так званий словник Краузе (Krause) укладено у 30–40-х роках XVIII століття, спростувавши тим самим поширену доти думку, що його автором слід вважати Андреюса Краузе, який жив у XVII столітті в Нібуджяй. Спільнота литовських філологів вдячна Професорові за публікацію важливих для литуаністики джерел — рукописних німецько-литовських словників, що нині зберігаються в рукописному відділі бібліотеки Литовської академії наук. У 1987 році було опубліковано факсиміле анонімного рукописного словника середини XVII століття Lexicon Lithuanicum, його транскрипцію та покажчик литовських слів, а в 1995–1997 роках видано факсиміле рукопису двотомного Clavis Germanico-Lithvana (томи 1–4). До обох видань В. Дротвінас написав вступні статті, у яких розглянув обставини появи цих словників, дослідив проблеми авторства, структуру словників і лексику литовської мови, наведену в них. Побачило світ і видання, що вимагало чималих зусиль, — ретельний результат багаторічної праці, тритомне видання словника Якуба Бродовського Lexicon Germanico-Lithvanicum et Lithuanico-Germanicum: у першому й другому томах опубліковано цифрову копію рукопису та його транскрипцію, а третій том присвячено покажчику литовських слів словника. Отже, завдяки Професорові важкі для читання рукописи, написані готичним скорописом, стали доступнішими не лише науковцям, а й широкому загалу. Варто також згадати, що з ініціативи Вінцентаса Дротвінаса на факультеті литуаністики Вільнюського педагогічного університету розпочато створення електронних версій рукописних словників: уже набрано литовську частину тексту Clavis Germanico-Lithvana (на її основі буде створено електронні конкорданси словоформ) і текст згаданого словника Краузе. Професорові вдалося знайти примірник трактату Міхаеля Мерліна Principium primarium in lingua Lithvanica (1706, Кенігсберг, вважався втраченим) у бібліотеці Польської академії наук у Гданську. Факсиміле цієї знахідки, документальну транскрипцію з текстологічними коментарями, переклад литовською мовою та покажчик литовських слів опубліковано разом із двома іншими джерелами філологічної полеміки, що відбулася в 1706 році в Малій Литві (2008). Три роки тому Професор відзначив п’ятдесятиріччя педагогічної праці у своїй Alma mater — Вільнюському педагогічному університеті. За понад п’ять десятиліть він виховав не одне покоління литуаністів. Спочатку він читав студентам-литуаністам вступ до мовознавства, історію літературної (писемної) мови, а в останні десятиліття викладає лексикологію 372 KALBOS KULTŪRA | 82 і лексикографію. Студенти охоче обирають теми з його навчальних дисциплін не лише для курсових робіт. Щороку Професор керує бакалаврськими та магістерськими роботами; четверо його докторантів захистили докторські дисертації з лексикографії, ономастики й термінології. Він також написав кілька навчальних посібників: Pagrindinės leksikologijos sąvokos (1986), Lietuvių kalbos leksika ir frazeologija (1987), Leksikologijos užduotys (2002). У 1969 році Вінцентасу Дротвіну було присвоєно звання доцента, а в 1987-му — професора. Хоча Професорові вдалося поєднати викладання з науковими інтересами, він не раз згадував, що передусім він педагог, а вже потім — науковець. Повністю присвятити себе науковим дослідженням заважала й адміністративна робота, якою він займався майже чотири десятиліття: у 1962–1983 роках був проректором з навчальної роботи, у 1983–1991 роках — завідувачем кафедри литовської мови факультету литуаністики, а в 1991–2002 роках — завідувачем кафедри литовського мовознавства. Працюючи над науковими дослідженнями та викладаючи, В. Дротвінас не забуває і про школу. Він опублікував статті з питань викладання литовської мови у школі, уклав збірники статей Lietuvių kalba mokykloje (томи 1–3, 1983–1989). Крім того, вже деякий час він активно бере участь у просвітницькому проєкті, який здійснюють викладачі факультету литуаністики ВПУ, і разом із колегами організовує виїзні конференції та семінари для литуаністів у різних містах Литви. З нагоди прекрасного ювілею хотілося б побажати шановному Професорові невичерпного ентузіазму, міцного здоров’я та сил і надалі розгадувати таємниці давніх литовських писемних пам’яток і працювати на ниві історичної лексикографії литовської мови. B. TRIŠKAITĖ. Profesoriui Vincentui Drotvinui – 80 373