Dėl šalutinių priežasties sakinių su jungtuku „jog“

ARTŪRAS JUDŽENTIS Інститут литовської мови ПРО ПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ ПРИЧИНИ ІЗ СПОЛУЧНИКОМ jog У статті розглядаються підрядні частини причини у складнопідрядних реченнях, поєднані сполучником jog: аналізується їх уживання від перших литовських писемних пам’яток до сучасності, показано розвиток їх кодифікації в літературній мові, висвітлено критерії кодифікації та наведено аргументи на користь позитивної кодифікації. 1. ДАНІ СТАРИХ ПИСЕМНИХ ПАМ’ЯТОК І ДІАЛЕКТІВ 1.1. Гайнріхас Йоганнас Лисіюс у рукописі «Малому катехізисі» (1719) уривок Мартіна Лютера про створення жінки переклав так: І Господь Бог створив Жінку з того Ребра, яке було взяте з Людини, і привів її до нього. Тоді мовила Людина: Це кість від моєї Кості, і Тіло від мого Тіла. Тому й буде названа Жінкою, бо взята з Мужа LyK 4514–17 У цьому перекладі привертає увагу не лише новотвір vyrienė, а й підрядне речення причини зі сполучником jog, що пояснює мотив найменування. Обравши його, Лисіюс не відрізнявся від інших авторів і перекладачів тогочасної Східної Пруссії. Сполучник jog та різні його варіанти в таких реченнях уживав уже Мартінас Мажвідас (пор. Hermann 1912: 8, 12; Drotvinas 1964: 21т; Urbas 1996: 175), наприклад: Ти, людино, маєш шанувати Бога / бо Він так добре тебе годує MžK 122(76)10–11 Такі підрядні речення причини вживали Baltramiejus Vilentas (пор. Hermann 1912: 25), Jonas Bretkūnas (пор. Leskien 1903: 106; Hermann 1912: 28; Kibil d aitė 2001: 136т) та інші (пор. Bezzenberger 1877: 266; Hermann 1912: 67). Те, що вживання сполучника jog у підрядних реченнях причини A. JUDŽENTIS. Dėl šalutinių priežasties sakinių su jungtuku jog 77 Те, що в реченнях це було нормативним явищем мовного варіанта західних давніх литовських писемних пам’яток, підтверджує Grammatica Lithuanica Даніеля Кляйна (1653), у якій його наведено поряд з іншими сполучниками, що позначають причинні відношення (пор. PLKG 1957: 142). Підрядні речення цього типу широко вживалися також у писемних текстах, укладених і виданих у Великому князівстві Литовському. Їх знаходимо в катехизмі Миколая Дауґши1 та в Postilėje (див. Hermann 1912: 32, 36; Drotvinas 1964: 21 далі), наприклад: M. Kaipóg númire Diewtei / argù 3mogtei? Mo. 3mogtei kaip 3mógus / iog Diewtei kaip Diewas / niekad negalėio mirti / nei wel keſt DK 3414–20 Такі причинні речення вживали й інші представники середнього варіанта мови давніх писемних пам’яток: Симона Вайшнора (див. Michelini 1991: 224), автори Knygos nobąžnystės krikščioniškos (див. Drotvinas 1964: 21 далі), Самуель Богуслав Хилінський (див. Drotvinas 1964: 21 далі). У східному варіанті мови давніх писемних пам’яток підрядні речення причини зі сполучником jog відомі з перекладу катехизму Ледесми 1605 року (Hermann 1912: 41) та з Evangelijų bei epistolų Йонаса Якнавічюса, пор.: Atáio aujium máno newieno odey / kurié neymánų sáhos Cathechijmo pérguldito / nuog io miliſtos kúngo Mikalóiaus Dáukßos Kanoniko Banicios 3emáycu / iog éſus ánas pérguldis ii 3emáytijßkay LK A214–12 Ir pagim.de junu ſawo pirmagimi / ir juwiſte gi wiſtiklais / ir padeio gi prakarty: iog ne bowo iemis wietos pádwarioy. JE 913–19 Tokius sakinius vartojo ir Konstantinas Sirvydas (Hermann 1912: 44; Drotvinas 1964: 21t). Šalutinį priežasties sakinį su šiuo jungtuku randame trečiajame Dictionarium trium linguarum leidime (1642): Muſʒkul w ćiele źwierząt / y człowiecźe. Muſculus. Dala kuno pehełe wadinama / iog toligij ira peley nudirtay. SD3 183 Едуард Германн зауважив, що у східному варіанті мови писемних пам’яток сполучник jog найчастіше вживався в підрядних реченнях причини, тоді як у писемних працях авторів Східної Пруссії — у з’ясувальних реченнях (1912: 67). 1 До речі, аж третина всіх підрядних речень причини з цим сполучником не має відповідників у польському оригіналі (пор. Judžentis, Pajėdienė 2006: 32). 78 KALBOS KULTŪRA | 82 Отже, підрядні речення причини зі сполучником jog — характерна риса складного речення в давніх литовських писемних пам’ятках, нормативне явище тогочасної писемної мови. Такі речення вживалися не лише в перекладних, а й в оригінальних текстах (пор. процитовані речення анонімного перекладача катехізису Ледесми та К. Сирвідаса) — найімовірніше, вони були запозичені з розмовної мови2. У давній литовській мові сполучник jog та різні його варіанти були одним із найуживаніших засобів зв’язку в складнопідрядних реченнях; із головною частиною він поєднував не лише підрядні речення причини, а й підрядні з’ясувальні, означальні (наслідку) і навіть мети (Hermann 1912: 67–68; Ambrazas 2006: 468, 482). Е. Герман не сумнівався, що в перших трьох значеннях цей сполучник раніше вживався по всій Литві3. Щоправда, навіть у давній литовській мові речення з цим сполучником не становили переважного типу підрядних речень причини: уже тоді в цих реченнях уживалися варіанти сполучників nes і kadangi, а також проникав сполучник kad. Підрядні речення причини зі сполучником jog уживалися й у пізніші часи. Їх можна знайти в Ziwate (1759), написаному кретингським діалектом, наприклад: Jezufas jog buwa dydey fukuttas, nuwargintas, tąnkiey puldynieje anamy kelie Z 187, 26–188, 1; Ką padarey, jog tawęs tawa žmones teyp dydey neapkient: jog wyly fufybuntawojy ant tawęs, nor tawi numariti ant kriziws Z 20822–25 Такі речення вживав і Кипріонас Лукаускас у рукописних проповідях кінця XVIII ст., наприклад: Tay wis tikiu stipray yr iszpazistu diel to, jog tu tay apreyszkie. Kursay efs’i Teysibiu nesutwertu LP 5712–13 Знаходимо їх і в молитвах та актах віри з букваря Каетона Незабітаускіса Naujas mokslas skaitymo (1824): Diewe geriausis! nupuolau, gayluose ysz szyrdies, <...> diel to, jog asz tawi, kuris esi patsay sawiey tykra gierybe, užrustynau NE 3826–31 2 Не можна погодитися з думкою Йонаса Паліоніса, висловленою в Lietuvių literatūrinės kalbos istorijoje щодо складнопідрядних речень із підрядною частиною причини, приєднаною сполучником jog, і з різними корелятами в головній частині: «можна вважати, що вони мали оказіональний характер і виникли під впливом польських оригіналів» (1979: 70). У другому виданні підручника цієї думки вже немає — мабуть, автор від неї відмовився (пор. 1995: 75). 3 Пор.: «Я не сумніваюся, що консеквентне, так само як каузальне й експлікативне значення, колись було поширене по всій Литві» (1912: 68). A. JUDŽENTIS. Dėl šalutinių priežasties sakinių su jungtuku jog 79 У словнику литовської мови наведено приклади вживання сполучника jog у підрядних реченнях причини (LKŽ IV 352) з третього видання словника К. Ширвідаса (див. процитоване речення), з творів Лауринаса Івінскіса та Йонаса Яблонскіса, а також подано посилання на словник Піліпа Руйгіса (1747), праці Адальберта Беззенбергера (Beiträge 1877) і Амбразієюса Пабрежі. Вживання форми jogei у значенні причини ілюструється реченням із творів Мотеюса Валанчюса. Докладно дослідивши художню літературу другої половини XIX і першої половини XX століття, Юлія Жукаускайте встановила, що сполучник jog у підрядних реченнях причини вживали Симонас Даукантас, Мотеюс Валанчюс, Лауринас Івінскіс, Юозапас Довидайтіс, Жемайте, Вайжгантас, Петрас Cvirka та інші (Žukauskaitė 1960: 47–49). Авторка стверджує, що «у творах наших класиків сполучник jog вживається рідко» (там само, 33), він «дуже частий лише в писемних текстах» (35), однак раніше «звичайний jog уживали набагато ширше[,] ніж kad» (34), а «[а]втори-жемайти, які писали раніше, також частіше вживають сполучник jog, ніж kad» (33). 1.2. Даних про підрядні речення причини зі сполучником jog, уживані в діалектах, небагато. Варто зазначити, що синтаксис наших діалектів, на відміну від фонетики й морфології, загалом описаний недостатньо. Уже в граматиці Августа Шляйхера знаходимо зауваження, що цей сполучник властивий давнішій мові й писемним текстам; у тогочасній розмовній мові Малої Литви його вже майже не вживали: «jet wird es in der gewöhnlichen sprache wol wenig mer gebraucht» (Schleicher 1856: 332). У LKŽ діалектні приклади вживання сполучника jog у значеннях оскільки та тому що не ілюструються. Хоча в статті «Сполучник, вигук та звуконаслідувальне слово в діалектах капсів і занавиків» Юозас Сенкус і згадує рідкісне вживання цього сполучника для вираження причини, він наводить приклад пояснювального речення (пор. 1961: 111). У статті про сполучник jog у літературній мові діалектних прикладів не наводить і Й. Жукаускайте, але, на її думку, «у живій мові й тепер у такому [причиновому] значенні jog міг би вживатися. Про це свідчать записані А. Юшкою пісні, казки Й. Басановичюса, де деякі jog цілком відповідають сполучнику тому що літературної мови» (Žukauskaitė 1960: 47). Важливим є й зауваження авторки про «плутання» сполучника jog і частки juk у деяких діалектах (там само, 50). Можливо, підрядним реченням причини слід вважати й речення зі сполучником jog-geis, ужите в казці, записаній Мечисловасом Давейнісом-Сільвестрайтісом наприкінці XIX століття в околицях Расейняй; пор.:» 80 KALBOS KULTŪRA | 82 Чого ж тут уже плакати й ридати. Коли вже, мабуть, навіки пропало, jog eis що з мішка випало, те й пропало DSP 143 Саме в жемайтійських і північних аукштайтських діалектах підрядні речення причини зі сполучником jog або його варіантами могли зберігатися найдовше. Те, що підрядні речення причини зі сполучником jog не мають (або майже не мають) опори в сучасних діалектах, не може бути вирішальним аргументом проти їх кодифікації: у сучасних діалектах мало вживаються і підрядні речення мети зі сполучником idant, речення причини зі сполучником kadangi тощо, однак їх вважають придатними для літературної мови з огляду на стилістичну й функціональну доцільність. 2. СУЧАСНЕ ВЖИВАННЯ Приклади вживання в сучасній мові підрядних речень причини зі сполучником jog шукали в Корпусі сучасної литовської мови (http://donelaitis.vdu.lt). У переглянутих розділах корпусу «Республіканська періодика», «Мемуари» та «Популярна періодика» знайдено 24 такі речення — це приблизно 4 відсотки всіх наведених у них прикладів із цим сполучником (див. таблицю 1). Наприклад, у розділі «Республіканська періодика» з 194 підрядних речень із цим сполучником 7 є реченнями причини. Що це немало, засвідчує порівняння з означальними реченнями — одним із основних типів уживання сполучника jog, які наводять у працях із нормування мови: у цьому розділі корпусу знайдено лише 2 такі речення. У розділі «Мемуари» з 196 прикладів уживання сполучника jog аж 14 можна вважати такими, що містять підрядне речення причини (з них 4, найімовірніше, потрапили до корпусу зі старіших текстів через цитати; далі їх не цитуємо). У розділі «Популярна періодика» співвідношення дещо інше: знайдено 3 підрядні речення причини і 9 означальних. ТАБЛИЦЯ 1. Підрядні речення зі сполучником jog у Корпусі сучасної литовської мови Розділ корпусу Республіканська періодика Мемуари Популярна періодика Пояснювальні речення 184 176 185 Означальні речення 2 6 9 Речення причини 7 14 3 A. JUDŽENTIS. Dėl šalutinių priežasties sakinių su jungtuku jog 81 Продовження таблиці 1 Частина корпусу Республіканська періодика Мемуари Популярна періодика Речення мети 1 0 2 Загалом переглянуто прикладів 194 196 199 Республіканська періодика4 Пізніше І. М. сказав йому, що знову дорікають через те, що домовилися стріляти, а не підривати; Майже не буває випадків, коли наш клієнт був розчарований через те, що доводиться довго чекати на гроші; І завжди можна висловлювати невдоволення рішеннями Уряду чи Сейму. Не тому, що вони явно помилкові, а тому, що нібито міг би бути кращий варіант; Тоді найлегше посадити за ширму «підготовленого до теми» артиста (артистку). Тим паче що те, що дехто до кінця передачі так і не вийде з-за ширми, майже неминуче; Тепер ми відчули втому й почали непокоїтися через те, що не знаємо, чи в правильному напрямку рухаємося, скільки вже пройшли, чи, може, тупцюємо на місці; В. Й. пообіцяв заплатити 2 тис. доларів США за те, що знайшов «роботу»; Тепер уже можна стверджувати, що найбільшу радість через те, що потрапили до чвертьфіналу, відчули вболівальники збірних Туреччини, Румунії та Іспанії. Мемуари У 1945 році одну вчительку НДР звільнили з роботи за те, що наважилася прочитати в класі епізоди з «Пеппі Довгапанчохи»; Бу Вільгельм Улсон уже вісім років росте у квартирі тітки Едли й дядька Сікстена в Стокгольмі, він нелюблений і нікому не потрібний. Можливо, тому, що прийомні батьки більше хотіли взяти з притулку дівчинку, а не хлопчика, але не змогли... З іншого боку, критики, порівнюючи Пеппі з іншими героями-вільнолюбцями, помічають її винятковість і перевагу насамперед через те, що вона «сильна, весела й загалом щаслива»; Ось Міо постійно запитує і сам відповідає, чому йому допомагають земля, печера, дерева, — можливо, тому, що вони всі ненавиділи Като... Можливо, тому, що його фантастичність, умовність цілком очевидна, а можливо, тому, що він чоловічої статі, образ Карлсона викликав набагато менше педагогічної неприязні, ніж Пеппі, хоча загалом їх обох пов'язує чимало спільних рис; Деякі лікарі, які лікували мене в дитинстві й підлітковому віці, замовчували неприємні факти про діабет, «бажаючи мені тільки добра», через те, що вважали, що я не здатна впоратися з гіркою правдою; Так, аргументи є. І не лише через те, що головна героїня — дівчинка; Ці історії особливо чарівні тому, що читачі різного віку можуть знайти в них цілком різні речі; [І читачам цей персонаж, мабуть, найбільше подобається тому, що дарує радість упізнавання себе. 4 Мову інтернет-прикладів не виправлено. 82 KALBOS KULTŪRA | 82 Популярна періодика [N]е згадує про «Віагру», яка, здавалося б, сьогодні могла б розв'язати її проблеми. Можливо, вона мало знає про її існування? А може, тому, що життя вдруге все одно не проживеш; Але я ніколи не думав, що це сталося через те, що він був п'яний; Я навмисне не розповідав вам про весь перебіг лікування. І не тільки тому, що я дотримуюся неписаних етичних правил. Цитовані приклади дають змогу виокремити кілька особливостей підрядних речень причини зі сполучником що. По-перше, вони позначають відношення причини й наслідку або твердження та його логічного обґрунтування. По-друге, у складному реченні вони здебільшого стоять після головної частини. По-третє, у головній частині їм відповідають корелятивні слова: найчастіше через це, рідше тому або за це. Корелятивні слова зазвичай стоять перед сполучником і увиразнюють синтаксичну функцію підрядного речення. Межі речень без корелятивних слів не завжди чіткі, їх можна тлумачити по-різному (пор. процитоване речення Тим паче що деякі так і не вийдуть з-за лаштунків наприкінці передачі — це майже неминуче). Ці особливості розглянутих речень можна пояснити багатофункційністю та багатозначністю сполучника що у сучасній литовській мові (пор. уживання його синоніма — сполучника що — у відповідних реченнях). Уживання сполучника що у підрядних реченнях обговорювали 2003 року в підкомісії Державної комісії з литовської мови. Шкода, що у рішеннях засідання обмежилися лише загальним твердженням, що «[с]получники idant і jog досить архаїчні, тому їх слід уживати обдумано». Підкомісія «висловлювала занепокоєння через те, що jog, idant, bei уживаються надто часто й безпідставно» («Новини підкомісій», 2003 02 04, підготувала Aistė Pangonytė, www.vlkk.lt). Занепокоєння підкомісії певною мірою пояснює думка Рити Мілюнайте, що сполучник jog властивий «писемному стилю, книжній мові, особливо мові науки, де вживається багато підрядних і сурядних речень» (2006: 147)⁵. Таке визначення сфери вживання та стилістики сполучника jog не підходить принаймні до підрядних речень причини сучасної мови. У частині «Державні документи ЛР» корпусу сучасної литовської мови не знайдено жодного такого речення, а в частині «Переклади філософської літератури» — лише одне. Переконатися, що підрядні речення причини зі сполучником jog досить широко вживаються в неформальних стилях сучасної мови, нескладно, звернувшись до інтернету 5 Подібної думки про підрядні речення причини зі сполучником jog у давніших литовських писемних пам'ятках дотримувався і Jonas Palionis: мовляв, вони мають «[н]е лише архаїчний, а й книжний відтінок» (1979: 70). A. JUDŽENTIS. Dėl šalutinių priežasties sakinių su jungtuku jog 83 пошукову систему Google. Ввівши в пошукове поле слова «dėl to jog» або «todėl jog», знайдемо багато речень, які нас цікавлять, не лише з періодичних видань, а й із дискусійних сайтів, форумів, блогів тощо. Ось лише кілька прикладів: Хто з учасників гурту втратив роботу через те, що не хотів стригти кучері? www.superma-ma.lt/.../index.../t352404-400.html; tada uzmesk i kita vieta taip pat irgi pora turetum spet istraukt, o taip yra todel jog prisistato lydziukas i ta vieta kur judesys yra http://www.biteplius.lt/lt/2club.main (варіанти «Я та інші», «Клуб рибалок», тема «Ловля щуки на живця»). Усе це свідчить про те, що сфера вживання підрядних речень причини зі сполучником jog у сучасній мові широка; вони досить часто вживаються в неформальних жанрах публічного мовлення, близьких не лише до писемної, а й до розмовної мови (про них див. Miliūnaitė 2008). Поширення такого вживання, мабуть, можна пояснити також певним прагненням до системності: синонімія сполучників kad і jog у значно частіше вживаних пояснювальних, а також означальних реченнях підтримує і заохочує вживання сполучника jog і в підрядних реченнях причини. 3. ДОСЛІДЖЕННЯ НОРМИ ТА РОЗВИТОК КОДИФІКАЦІЇ6 Розглядаючи питання правопису сполучника jog, Jonas Jablonskis ще 1893 року процитував підрядне речення причини з цим сполучником (із катехизму 1598 року) (див. Balčikonis, ред. 1935: 23). У граматиці 1901 року наведено кілька прикладів означальних (або наслідкових) і пояснювальних речень, поєднаних сполучником jog (та його варіантами juog, juogei) (Jablonskis 1957: 157). Докладніше вживання цього сполучника в підрядних реченнях описано в Lietuvių kalbos sintaksėje (1911): у ній наведено приклади нормативного вживання jog у реченнях підметових (1957: 491), присудкових (там само, 492), додаткових (493), означальних (495), причини (500) та способу дії (506). Про вживання сполучника jog у складних реченнях і його співвідношення зі сполучником kad коротко писали також Antanas Salys і Leonardas Dambrauskas-Dambriūnas. У рубриці запитань і відповідей Gimtosios kalbos, відповідаючи на запитання, коли при поєднанні речень слід уживати kad, а коли jog, A. Salys пропонує останній 6 Рекомендації щодо вживання підрядних сполучників jog і kad коротко оглянула Rita Miliūnaitė (див. 2003: 199–200). 84 KALBOS KULTŪRA | 82 vartoti, „kur sakin yje daug kad susigrūda“ (GK₁ 1938, 9: 138 = Jonikas, red. 1979: 261). Ten pat jis duoda ir šio jungtuko vartojimo aiškinamuosiuose ir priežasties sakiniuose pavyzdžių. Tokios vartosenos nepeikia, tik pastebi, kad „dabar visuose šiuose sakiniuose paprastai linkstame vartoti vien kad“ (ten pat). Beveik tuo pačiu metu L. Dambrauskas-Dambriūnas Kalbos patarėjuje rašė, kad jungtukai jog ir kad yra vienos reikšmės, tik pastarasis vartojamas dažniau (KP 1939: 58). Panašiai jo rašoma ir čikagiškės Gimtosios kalbos klausimų kraitelėje: „Jungtukai k a d ir j o g dažnai savo reikšme neskiria ir daugeliu atvejų gali būti vartojamas vienas arba antras tame pačiame sakiny“ (GK₂ 1960, 4: 75), tačiau aiškinamuosiuose sakiniuose siūlo teikti pirmenybę jungtukui kad. Найґрунтовніше вживання сполучника jog у літературній мові дослідила й описала Julija Žukauskaitė у працях, написаних у шістдесяті роки минулого століття. У згаданій статті про сполучник jog у литовській літературній мові (1960) вона стверджує, що складні речення зі сполучниками kad і jog різняться «звучністю звукового складу сполучуваних слів» і стилістичними відтінками — уживання сполучника jog «надає думці речення певної декларативності» (там само, 34–35). Авторка доходить висновку: «[с]получник jog уживається в підрядних підметових, присудкових, додаткових, означальних, способу дії та зрідка причини» (там само, 35). Окремо дослідивши вживання цього сполучника в підрядних реченнях причини, J. Žukauskaitė доходить висновку: «[у] сучасній литовській літературній мові підрядні речення причини зазвичай не поєднують сполучником jog. Але в живій мові й тепер jog може вживатися в такому значенні» (там само, 47). Далі авторка показує, як самі мовознавці звузили вживання сполучника jog у літературній мові: підрядні речення причини з цим сполучником у виданні творів Žemaitė 1948 року в виданні 1956 року послідовно замінено реченнями зі сполучниками kad або nes (там само, 47–48). У праці Jonas Balkevičius Dabartinės lietuvių kalbos sintaksėje у розділі про підрядні речення причини сполучник jog взагалі не згадується (1963: 362–363). Іншу статтю, присвячену вживанню сполучника jog, J. Žukauskaitė починає таким реченням: «У говірках сполучник jog уже мало де вживається» (1968: 21). Це дає підстави вважати, що авторці було відомо: раніше в говірках цей сполучник уживався ширше, ніж тепер. У Lietuvių kalbos gramatikoje (LKG 1971: 675–677) вона узагальнює вживання сполучників jog і kad так: «[з]начення сполучників jóg і kàd збігаються лише в окремих випадках. Другий із них трапляється частіше й може вживатися у значеннях, не властивих сполучнику jóg» A. JUDŽĖNTIS. Dėl šalutinių priežasties sakinių su jungtuku jog 85 (там само, 677). Як нетипове для сполучника jog, серед іншого, J. Žukauskaitė зазначає також причинне значення (там само)7. Імовірно, саме згадана негативна кодифікація його вживання в підрядних реченнях причини у другому томі Lietuvių kalbos gramatikos визначила долю типу вживання сполучника jog у пізніших описових і нормативних працях. У програмній статті Вітаутаса Амбразаса «Структурні типи підрядних речень у литовській мові» (1972), опублікованій роком пізніше, підрядні речення причини зі сполучником jog уже не згадуються. У підручнику для закладів вищої освіти Lietuvių kalbos morfologija повторено рекомендацію J. Žukauskaitė щодо вживання сполучників jog і kad (пор. Jakaitienė, Laigonaitė, Paulauskienė 1976: 235), але у примітці зазначено, що «[у] давніших писемних пам’ятках для вираження причинних відношень уживається також сполучник jog» (там само). У третьому томі Lietuvių kalbos gramatikos (LKG 1976: 867) підрядні речення причини зі сполучником jog згадано лише побіжно й дрібним шрифтом8. Пізніші граматичні праці взагалі не згадують підрядних речень причини зі сполучником jog (див. Sirtautas, Grenda 1988: 169–170; Labutis 1994 II: 69–70; DLKG 1994: 689). У виданнях, присвячених мовній практиці, дотримуються кодифікації, закріпленої нормативними граматичними працями. Так, у Kalbos praktikos patarimuose наведено приклади нормативного вживання сполучника jog у підрядних додаткових, присудкових реченнях і реченнях способу дії, тоді як підрядні речення причини не згадуються (KPP1 1976: 117; KPP2 1985: 123). У третій брошурі Kalbos patarimų після зазначення ненормативного вживання цього сполучника в підрядних реченнях мети як нормативне подано його вживання для поєднання підметових, додаткових підрядних речень і підрядних речень наслідку (KP S 2003: 28), а про підрядні речення причини не сказано ані слова. Кодифіковану норму закріплюють і видання, призначені для школи та широкої громадськості. Jonas Šukys у книжці Kalbos kultūra visiems (2003) стверджує, що сполучник jog часто є синонімічним до сполучника kad. Однак сполучник jog не вживається із умовним способом. У Lietuvių kalbos žinyne сполучник jog не згадується у розділах не лише про підрядні речення мети, а й про підрядні речення причини (LKŽin 2007: 275, 277). 7 Авторка суперечить сама собі, коли далі на тій самій сторінці дрібним шрифтом пише, що «[у] діалектах і давніх писемних пам’ятках сполучник jóg вживається для вираження причинних відношень» (LKG 1971: 677), а також інших значень. 8 Пор.: «У діалектах, давніших писемних пам’ятках, часом і в художній літературі трапляються речення причини зі сполучником jog. У таких реченнях співвідносним словом також уживається dėl to» (LKG 1976: 867). Наведено три приклади такого вживання: з LKŽ, записаних Jonas Basanavičius казок і творів Simanas Daukantas. 86 KALBOS KULTŪRA | 82 Розвиток кодифікації підрядних речень причини зі сполучником jog можна коротко підсумувати так: на початку й у середині XX століття їх кодифікували як нормативні речення, хоча й уживані рідше (у розмовній мові); наприкінці минулого століття (після третього тому LKG) в описових, нормативних і навчальних працях їх узагалі не згадують, ніби вони більше не вживаються. ВИСНОВКИ Підрядні речення причини зі сполучником jog є питомим, а не запозиченим типом складнопідрядних речень. Вони безперервно вживалися від XVI століття до наших днів у писемних пам’ятках, що спиралися на різні діалектні основи. Найімовірніше, до давніших писемних пам’яток вони потрапили з розмовної мови. Як синоніми речень зі сполучником kad ці речення досить широко вживаються і в сучасній литовській мові. Вони характерні для мови періодики, художньої літератури та невимушених жанрів публічного мовлення. Від кінця XX століття підрядні речення причини зі сполучником jog більше не згадуються в описових, нормативних і навчальних граматичних працях. Характер уживання цих речень у давнішій і сучасній мові є достатньою підставою для розгляду питання про їх позитивну кодифікацію в літературній мові. Такі речення необхідно й надалі досліджувати й описувати в нових граматичних працях. ŠALTINIAI DK – Mikalojaus Daukšos 1595 metų katekizmas. Parengė Vida Jakštienė ir Jonas Palionis, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla, 1995. DSP – Pasakos, sakmės, oracijos. Surinko Mečislovas Davainis-Silvestraitis, Vilnius: Vaga, 1973. GK1 – Gimtoji kalba, Kaunas, 1933–1941. GK2 – Gimtoji kalba, Čikaga, 1958–1968. JĖ – Jono Jaknavičiaus 1647 metų EWANGELIE POLSKIE Y LITEWSKIE. Dokumentinis leidimas ir kompaktinė plokštelė su skaitmenine faksimile. Parengė Milda Lučinskienė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2005. LyK – Heinrich Johann Lysius. Mažasis katekizmas. Pagal Berlyno rankraštį parengė Pietro U. Dini, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla, 1993. A. JUDŽENTIS. Dėl šalutinių priežasties sakinių su jungtuku jog 87 LK – KATHECHISMAS, ABA PAMOKIMAS WIENAM KVRIAMGI KRIKSČZONIVY REYKIAMAS. PARASZITAS Nuog D. IOKVBO LEDESMOS Theologo Soc: IESV... WILNIVY: Drukórnioy Acadêmios SOCIETATIS IESV... 1605. LP – Kiprijonas Lukauskas. Pamokslai. Tekstą parengė Juozas Karaciejus, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla, 1996. MžK – Martynas Mažvydas. Katekizmas ir kiti raštai, Vilnius: Baltos lankos, 1993. NE – Kajetonas Nezabitauskis. Naujas mokslas skaitymo dėl mažų vaikų Žemaičių ir Lietuvos. Fotografuotinis leidimas, Vilnius: Alma littera, 1996. SD3 – Pirmasis lietuvių kalbos žodynas. Konstantinas Širvydas. Dictionarium trium linguarum. Įvadą ir žodyno rodyklę parengė Kazys Pakalka, Vilnius: Mokslas, 1979. Z – 1759 metų „Ziwatas“. Parengė Aleksas Girdenis ir Petras Skirmantas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 1998. LITERATŪRA Ambrazas V. 1972: Lietuvių kalbos prijungiamųjų sakinių struktūriniai tipai. – Baltistica 8 (1), 23–48. Ambrazas V. 2006: Lietuvių kalbos istorinė sintaksė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Balčikonis J., red. 1935: Jablonskio raštai 4, Kaunas: Švietimo ministerijos leidinys. Balkevičius J. 1963: Dabartinės lietuvių kalbos sintaksė, Vilnius: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla. Bezzenberger A. 1877: Beiträge zur Geschichte der Litauischen Sprache auf Grund litauischer Texte des XVI. Und des XVII. Jahrhunderts, Göttingen: Verlag von Robert Peppmüller. DLKG 1994: Dabartinės lietuvių kalbos gramatika. Redaktorius Vytautas Ambrazas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla. Drotvinas L. 1964: Priežasties ir tikslo sudėtinės konstrukcijos XVI–XVII a. lietuvių kalbos raštuose. – Kalbotyra 10, 19–52. Hermann E. 1912: Über die Entwicklung der litauischen Konjunktionalsätze, Jena: Frommannsche Buchdruckerei. Jablonskis J. 1957: Rinktiniai raštai 1. Red. J. Palionis, Vilnius: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla. Jakaitienė E., Laigonaitė A., Paulauskienė A. 1976: Lietuvių kalbos morfologija, Vilnius: Mokslas. Jonikas, red. 1979: Antanas Salys. Raštai 1. Bendrinė kalba. Redagavo Petras Jonikas, Roma: Lietuvių katalikų mokslo akademija. 88 KALBOS KULTŪRA | 82 Judžentis A., Pajedienė J. 2006: Mikalojus Daukšos Katekizmo (1595) sudėtiniai prijungiamieji priežasties sakiniai. – Baltų filologija 15 (1–2), 27–40. Kibildaitė E. 2001: Priežasties šalutiniai sakiniai Bretkūno postilėje. – Acta Linguistica Lithuanica 44, 129–144. KP 1939: Kalbos patarėjas. Paruošė L. Dambrauskas, redagavo A. Salys ir Pr. Skardžius, Kaunas: Lietuvių kalbos draugijos leidinys. KPP1 1976: Kalbos praktikos patarimai. Sudarė A. Pupkis, Vilnius: Mokslas. KPP2 1985: Kalbos praktikos patarimai. Sudarė A. Pupkis. II pataisytas ir papildytas leidimas, Vilnius: Mokslas. KP S 2003: Kalbos patarimai. Sintaksė: įvairūs dalykai. Sudarė Rita Miliūnaitė, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas. Labutis V. 1994: Lietuvių kalbos sintaksė 1–2, Vilnius: Vilniaus universitetas. Leskien A. 1903: Litauische Partikeln und Konjunktionen. – Indogermanische Forschungen 14, 89–113. LKE 2008: Lietuvių kalbos enciklopedija. Sudarė Kazys Morkūnas, redagavo Vytautas Ambrazas. 2-as patiksl. ir papild. leidimas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas. LKG 1971: Lietuvių kalbos gramatika 2: Morfologija. Vyr. redaktorius K. Ulvydas, Vilnius: Mintis. LKG 1976: Lietuvių kalbos gramatika 3: Sintaksė. Vyr. redaktorius K. Ulvydas, Vilnius: Mokslas. LKŽ IV 1957: Lietuvių kalbos žodynas 4. Ats. red. Kazys Ulvydas, Vilnius: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla. LKŽin 2007: Lietuvių kalbos žinynas. Sudarė Pranas Kniūkšta, Kaunas: Šviesa. Michelini G. 1991: Le traduzioni dal latino di un volume lituano del 1600. Studio sulla lingua della Margarita theologica, Potenza: Il Salice [Università degli Studi della Basilicata, Istituto di linguistica 3]. Miliūnaitė R. 2003: Lietuvių kalbos gramatikos norminimo pagrindai, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Miliūnaitė R. 2006: Apie kalbą ir mus, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Miliūnaitė R. 2008: Tinklaraščių kalbos vieta dabartinės vartosenos schemoje. – Lietuvių kalba, www.lietuviukalba.lt Palionis J. 1979: Lietuvių literatūrinės kalbos istorija, Vilnius: Mokslas. Palionis J. 1995: Lietuvių rašomosios kalbos istorija, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla. Piročkinas A. 1986: Jono Jablonskio kalbos taisymai, Kaunas: Šviesa. PLKG 1957: Pirmoji lietuvių kalbos gramatika. Atsak. redaktorius J. Kruopas, Vilnius: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla. A. JUDŽENTIS. Dėl šalutinių priežasties sakinių su jungtuku jog 89 Schleicher A. 1856: Litauische Grammatik, Prag: J. G. Calve’sche Verlagsbuchhandlung. [I. Lemeškin, J. Zabarskaitė, sud., Lituanistinis Augusto Schleicherio palikimas 1, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2008, p. 150tt.]. Senkus J. 1961: Kapsų ir zanavykų tarinių jungtukas, jaustukas ir ištiktukas. – Lietuvos TSR mokslų akademijos darbai, A serija, 1 (10), 105–127. [D. Mikulėnienė, R. Senkutė-Kašetienė, sud., Juozas Senkus. Kalbotyros darbai, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2006, 391–413]. Sirtautas V., Grenda Č. 1988: Lietuvių kalbos sintaksė, Vilnius: Mokslas. Šukys J. 2003: Kalbos kultūra visiems, Kaunas: Šviesa. Urbas D. 1996: Martyno Mažvydo raštų žodynas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla. Žukauskaitė J. 1960: Lietuvių literatūrinės kalbos jungtukas jog. – Kalbotyra 2, 33–58. Žukauskaitė J. 1968: Jungtuko jog vartojimas. – Kalbos kultūra 14, 21–22. Gauta 2009 09 14 ON REASON CLAUSES WITH THE CONJUNCTION JOG Summary The conjunction jog connects reason clauses frequently used in old Lithuanian writings as well as in present-day publicist, belles-lettres and free style Lithuanian; however, new descriptive, standardising and pedagogical grammars fail to mention them. The paper deals with older and modern usage of the above clauses, offers an overview of their research and development of codification. The paper suggests that the above clauses should be treated as appropriate for standard Lithuanian; arguments for the claim are provided. ARTŪRAS JUDŽENTIS Lietuvių kalbos institutas P. Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius [email protected] 90 KALBOS KULTŪRA | 82