Trumpųjų žinučių rašybos bruožai

LAIMA NEVINSKAITĖ Інститут литовської мови ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОПИСУ КОРОТКИХ ПОВІДОМЛЕНЬ Короткі повідомлення (SMS), задумані на початку появи мобільних телефонів як додаткова послуга, останніми роками стали не менш популярними, ніж звичайні телефонні дзвінки. Це зумовлено різними причинами, наприклад, ціною, можливістю зв’язатися, не заважаючи іншій людині тощо. За даними Департаменту статистики Литви, у 2006 році кількість повідомлень, надісланих протягом року, трохи перевищила 9 млрд і досі залишається приблизно такою самою, що становить близько 25 млн коротких повідомлень на день (Департамент статистики Литви 2010). Оскільки повідомлення є засобом усного спілкування, вони можуть бути об’єктом мовного аналізу. Однак інтерес до мови повідомлень підігріває не проста наукова цікавість, а своєрідний правопис повідомлень, помітний навіть з першого погляду, та його можливий вплив на грамотність. У публічних дискусіях переважає занепокоєння мовою повідомлень і її впливом на вживання мови загалом — це актуально як за кордоном, так і в Литві (огляд дискусій див. Thurlow 2006; литовських дискусій: Rotautaitė 2007; Jackevičius 2010). Мета цієї статті — дослідити особливості литовського правопису в коротких повідомленнях і обговорити їхні функції. Мета полягає не лише в тому, щоб визначити, чим правопис у литовських повідомленнях (написання слів, великих літер, розділових знаків) відрізняється від звичайного, а й спробувати (спираючись на дослідження зарубіжних авторів та спостереження авторки) з’ясувати, чому обирають такі способи написання повідомлень і набору тексту. У цій статті розглядається лише правопис; лексика та інші мовні аспекти не аналізуються. Також, щоб звузити предмет дослідження, не аналізується використання текстових емотиконів (так званих смайликів). Для дослідження зібрано 2060 коротких повідомлень від 75 осіб різного віку та від надавачів різних послуг. Така вибірка дає змогу скласти досить повний перелік особливостей правопису повідомлень. У статті наведено L. NEVINSKAITĖ. Trumpųjų žinučių rašybos bruožai 275 і деякі кількісні тенденції, що показують поширеність особливостей правопису в зібраних повідомленнях. Оскільки вибірка не є репрезентативною, згадані тенденції слід вважати лише попередніми й використовувати для формулювання подальших припущень, а не для остаточних висновків. З цієї причини не наведено й докладних результатів кількісного аналізу. Докладніше дані дослідження1 розглядаються в другому розділі статті. 1. МОВНІ ОСОБЛИВОСТІ SMS-ПОВІДОМЛЕНЬ: ОГЛЯД ДОСЛІДЖЕНЬ Послугу коротких текстових повідомлень почали надавати в середині останнього десятиліття XX століття. Минуло трохи часу, перш ніж дослідники мови звернули увагу на повідомлення як на об’єкт дослідження, але з 2000 року кількість досліджень почала зростати (Thurlow, Poff 2010). Досліджують не лише мовні особливості, а й прагматичні аспекти: послідовність діалогу, його початок і завершення, перемикання кодів, мету спілкування. Також досліджують прагматику довжини повідомлень, складності тексту, граматики й пунктуації, правопису та використання текстових смайлів. Найчастіше досліджують мову повідомлень молодших людей, хоча вони не єдині (але найактивніші) автори повідомлень. Також порівнюють мову повідомлень чоловіків і жінок, тоді як досліджень за іншими демографічними ознаками дуже мало (Thurlow, Poff 2010). На відміну від перших наукових статей, присвячених мові повідомлень, у яких лише називали помічені своєрідні мовні особливості, нині вже шукають і статистичні докази їх поширеності; проводять дослідження користувачів мобільних телефонів, щоб з’ясувати мотиви авторів повідомлень писати саме так, як вони пишуть; з’являються перші дослідження впливу написання повідомлень на грамотність і якість письма в інших текстах (Thurlow 2006). Звісно, проводять і чимало ширших досліджень спілкування за допомогою повідомлень, які також важливі для пояснення особливостей мови повідомлень. У цій статті переважно використано праці іноземних авторів. Не вдалося знайти опублікованих досліджень повідомлень литовською мовою, лише інформацію про підготовлені студентські випускні роботи. У Литві повідомлення досліджували в інших аспектах, наприклад, розглядали «повідомлення про кохання» (Skabeikytė-Kazlauskienė 2007), згадували негативний вплив повідомлень на вивчення мови 1У статті використано емпіричні дані магістерської роботи Вікторії Степонавічюте (наукова керівниця — Л. Невінскайте) (Steponavičiūtė 2010). 276 KALBOS KULTŪRA | 83 (щоправда, без наведених доказів, підкріплених дослідженнями) (Salienė 2007), досліджували ставлення молоді до правильності мовлення в різних сферах використання мови, зокрема й у повідомленнях (Grigonienė, Spūdytė 2010). Особливості електронного дискурсу досліджували докладно, але на той час короткі повідомлення до нього ще не входили (Ryklienė 2000 та ін.). Збирання матеріалу створює чимало труднощів для дослідження мови коротких повідомлень: повідомлення є засобом приватного спілкування, їх не публікують у відкритому доступі, тому складно зібрати великий і репрезентативний масив даних. Однак за кордоном уже з’явилися перші спроби систематично збирати повідомлення — найбільший відомий проєкт такого типу під назвою «Подаруйте науці свої SMS» (Faites don de vos SMS à la science) здійснили 2004 року у франкомовному регіоні Бельгії. Було створено корпус із 30 тисяч повідомлень, до якого увійшли повідомлення найрізноманітніших суспільних груп. Для збирання повідомлень виділили безкоштовний телефонний номер, на який можна було надсилати повідомлення, а в інтернеті просили заповнити невелику форму, де люди вказували основні соціально-демографічні відомості про себе. Щоб зібрати якомога більше матеріалу, проєкт широко рекламували в засобах масової інформації. У корпусі повідомлення впорядкували (видалили особисту інформацію тощо) і переписали літературною французькою мовою, бо інакше частину їхнього тексту було б важко зрозуміти. Отже, було створено по суті двомовний корпус повідомлень (Fairon, Paumier 2006). Більшість дослідників погоджується, що мова повідомлень істотно відрізняється від звичайної мови (звісно, це залежить від мовців — особливо в цьому аспекті вирізняється молодіжна мова). Існують погляди, згідно з якими це новий самостійний мовний регістр (Vosloo 2009). В англійській мові цей різновид мови вже має усталену назву texting language, а окремі його елементи називають textisms. Литовською це назвали «žinutinimas» (Miliūnaitė 2008), але поки що ця назва не набула широкого поширення. 1.1. Функції повідомлень та їхній вплив на мову повідомлень Розглядаючи мову текстових повідомлень, слід зважати на комунікативні функції повідомлень, оскільки вони визначають особливості мови, уживаної в повідомленнях, а також можуть пояснити причини цих особливостей. У літературі зазначено такі основні функції повідомлень: афективна (вираження почуттів); фатична (підтримання контакту), наприклад привітання, запрошення, жарти тощо; соціально-координаційна (наприклад, повідомити, чим займаєшся в цей момент, де перебуваєш, що купити, де чекати тощо) (Segerstad 2002; Thurlow, Poff 2010). L. NEVINSKAITĖ. Trumpųjų žinučių rašybos bruožai 277 Хоча повідомлення можуть використовуватися і в деяких професійних та ділових контекстах (переважно в рекламі, а також у медицині, педагогіці, політичній комунікації, засобах масової інформації тощо), переважною сферою їх використання є неформальна особиста комунікація між людьми. Тому мова повідомлень належить до неформального регістру, що особливо визначає характер мовлення (Segerstad 2002). Із функціями повідомлень та особливостями їх використання пов’язані також причини появи специфічної мови повідомлень і її сучасного вживання. Можна виокремити чотири групи причин. Передусім, звичайно, це технологія, яка змушує вміщувати повідомлення у відносно невелику кількість знаків (160 знаків). Певний час це було дуже обмежувальним чинником, оскільки на телефонах просто не можна було перевищити цю кількість — щоб надіслати довший текст, потрібно було надсилати ще одне окреме повідомлення. Хоча тепер на багатьох телефонах можна безперервно набирати довші повідомлення, їхню довжину обмежує ціна (за довші повідомлення платять відповідно більше), а також, можливо, звичка, що збереглася. Діє й інший технологічний чинник: на звичайній телефонній клавіатурі текст набирається відносно повільно (щоб увести один символ, потрібно натиснути клавішу від одного до чотирьох разів). Це спонукає використовувати скорочення та шукати інші способи швидше набирати текст, наприклад обирати літери, до яких швидше «дістатися» (Segerstad 2002; Rivière 2002; Crystal 2008). Бажання швидше написати повідомлення іноді може пояснювати й помилки, що залишаються: якщо введення потрібної літери забирає більше часу, обирають швидший, хоча й неправильний варіант, бо вважають, що адресат усе одно зрозуміє текст (Rivière 2002). До того ж скорочення реалізується не лише в написанні, а й через лаконічність думки, телеграфний стиль і вживання коротших англійських слів (там само). З іншого боку, стислість повідомлень та інші їхні особливості зумовлені також згаданими комунікативними функціями повідомлень. Дослідження показують, що автори повідомлень рідко використовують дозволену кількість знаків (наприклад, за даними одного дослідження, середня довжина повідомлення становила 65 знаків), отже, стислість і прагнення швидко набрати текст залежать не лише від довжини повідомлення, а й від прагматичних причин, передусім від діалогового характеру комунікації, адже повідомленням часто відповідають на отримане повідомлення, не повторюючи вже відомого (Thurlow, Poff 2010). Як зазначалося, повідомлення найчастіше використовуються для неформальної особистої комунікації, що зумовлює неформальний стиль їхньої мови та ненормативне написання. Третьою причиною відмінностей мови повідомлень від звичної мови, уживаної в інших контекстах, є задоволення від мовної гри (Crystal 2008), від порушення правил. Це підтверджує і дослідження користувачів — коли 278 KALBOS KULTŪRA | 83 дехто стверджує, що в повідомленнях цікаво створювати двозначності, гратися мовою, причому така гра стосується не лише змісту, а й способу його вираження. Учням може бути цікаво більшою чи меншою мірою свідомо порушувати правила. Наголошується, що приємно не лише створювати такі повідомлення, а й читати (розшифровувати) їх (Rivière 2002). Нарешті, відмінності мови повідомлень пов’язані також із вираженням ідентичності (цей мотив найбільше асоціюється з мовою повідомлень молоді), адже скорочення та специфічні способи написання, крім знання літературної мови, вимагають знання певної внутрішньої інформації, або коду, і залишаються незрозумілими для інших (Segerstad 2002). J. K. Androutsopoulas (2000) стверджує, що «нестандартне написання може бути чудовим і водночас грайливим засобом для творців текстів (особливо молоді) виражати свою соціальну ідентичність, відхиляючись від усталених норм; так вони відрізняють себе від інших (наприклад, дорослих) і створюють зв’язок між собою» (цит. за Thurlow, Poff 2010: 9). Інші дослідники також визнають, що в повідомленнях справді використовується своєрідний таємний молодіжний код, який частково є міжнародним (ґрунтується на англійській мові), а частково — місцевим (Mante-Meijer, Pires 2002). Окрему мову повідомлень можуть створити й двоє людей; для них така мова стає вираженням їхньої спільності (Rivière 2002). Сюди слід додати й вираження індивідуальності: повідомлення дають змогу виявляти індивідуальну творчість (Crystal 2008), тому іноді важко сказати, які приклади написання є системними, а які — поодинокими. 1.2. Особливості правопису текстових повідомлень Мову текстових повідомлень розглядають як різновид ширшого мовного середовища — електронного, що має багато спільних рис із мовою інших різновидів цього середовища (блогів, миттєвих повідомлень, чатів, форумів та інших форм інтернет-комунікації). Однак ці різновиди також відрізняються між собою — рівнем формальності та іншими ознаками. Мова електронного середовища має риси як писемного, так і усного мовлення. Ближчими до писемного мовлення є деякі вебтексти (портали, реклама тощо), які не відрізняються або майже не відрізняються від звичайного писемного мовлення. Проте бувають і такі ситуації письмового спілкування, коли мова, хоч і записана, має більше рис усного мовлення (миттєві повідомлення, приватні електронні листи тощо). У таких випадках дуже важливим є чинник часу, оскільки зазвичай очікується швидка відповідь; такі повідомлення є тимчасовими, адже їх можна одразу видалити або прокрутити далі (як у вікні миттєвих повідомлень); мова є швидкою та енергійною, нагадуючи безпосередню розмову віч-на-віч (Crystal 2008). L. NEVINSKAITĖ. Trumpųjų žinučių rašybos bruožai 279 Dažnai cituojamame straipsnyje (Thurlow 2003) skiriami trys žinučių kalbos sociolingvistiniai principai, kurie paaiškina žinutėse vartojamos kalbos bruožus: trumpumas ir greitis; parakalbinė restitucija, t. y. neverbalinės išraiškos priemonių, kurių trūksta rašytinei komunikacijai žinutėmis, kompensavimas; fonologinė aproksimacija, t. y. apytikslė rašyba. Šie principai pasireiškia tam tikrais konkrečiais nestandartinės žinučių rašybos bruožais – dauguma iš jų būdingi ir kitoms elektroninės komunikacijos priemonėms, tik nevienodai plačiai paplitę (Thurlow 2003; Crystal 2008; Tagg, Baron, Rayson 2010). Tai: 1) різноманітні скорочення: пропускаються кілька середніх або останніх літер, не пишеться остання літера; 2) акроніми та ініціалізми; 3) літерні омофони (наприклад, u = you), омофони, утворені з літер і цифр (наприклад, 2night = tonight); 4) «помилкове» (навмисне) написання та коректорські помилки; 5) неконвенційне написання (наприклад, cuz = because); 6) стилізація акценту, діалектне та розмовне написання; 7) злиті слова (наприклад, thankyou, ohdear); 8) написання без великих літер; 9) засоби типографічного виділення (наприклад, написання окремих слів лише великими літерами, використання зірочки для виділення слова); 10) використання кількох розділових знаків для вираження емоцій (наприклад, кількох знаків оклику). Повідомлення, написані різними мовами, мають схожі особливості правопису, хоча в одних мовах частіше використовуються одні засоби, а в інших — інші, оскільки через особливості мов певні засоби краще підходять для одних мов і гірше — для інших (див. огляди Crystal 2008: 123–148; Thurlow, Poff 2010: 5). Як зазначалося, зростає кількість емпіричних досліджень, у яких кількісно вивчається поширеність згаданих особливостей правопису повідомлень і ґрунтовніше обґрунтовується ставлення до поширених стереотипів. Багато дослідників зауважують, що в статистично досліджених повідомленнях виявляється не так уже й багато скорочень та інших особливостей нестандартного написання, як можна було б подумати, читаючи страхітливі статті в популярних медіа. Крім того, скорочення, які використовуються в повідомленнях, не такі вже й «екзотичні». Отже, мова текстових повідомлень — це не якась особлива мова: у досліджених повідомленнях дуже мало скорочень або інших форм написання, нових чи незрозумілих без контексту, у якому їх було написано, навіть для стороннього спостерігача (Segerstad 280 KALBOS KULTŪRA | 83 2002; Thurlow 2003). Більшість таких повідомлень можна було б написати на аркуші паперу й приклеїти на дверцята холодильника або залишити на столі — там діє те саме правило стислості. Тому робиться висновок, що твердження популярних медіа та деяких дослідників мови про незрозумілість і винятковість мови повідомлень значно перебільшені, оскільки не враховується дискурсивне значення використання мови в конкретних ситуаціях (Thurlow, Poff 2010). 1.3. Вплив повідомлень на грамотність Як уже зазначалося, поширення повідомлень часто оцінюють негативно. Є побоювання, що їх написання псує мову і що навички грамотності молоді погіршуються. Найбільше занепокоєння викликає те, що звички писати повідомлення можуть перенестися в інші тексти, де потрібно писати правильно: «з усього світу надходять скарги, що особливості написання повідомлень проникають у формальний регістр шкільного письма» (Vosloo 2009). Емпіричних досліджень у цій галузі порівняно небагато: досі переважно розглядали особливості написання повідомлень або їхні функції, однак лише починають з’являтися дослідження, що пов’язують написання повідомлень із грамотністю. До того ж результати наявних досліджень неоднозначні. Оглядаючи дослідження впливу написання повідомлень на правопис англійської мови, дослідники (Thurlow, Poff 2010) зазначають, що лише кілька науковців виявили негативний вплив повідомлень, тоді як численні інші емпіричні дослідження свідчать, що написання повідомлень не загрожує викладанню й вивченню стандартної англійської мови. За результатами одного опитування американських школярів, більшість опитаних стверджували, що написання повідомлень не впливає негативно на їхні навички письма; утім, 64 відсотки зізналися, що деякі неформальні особливості правопису час від часу з’являються в їхніх шкільних роботах (Lenhart 2008). Однак через метод дослідження (наскільки достовірною є думка самих школярів про власні навички?) до його результатів слід ставитися критично. У цьому зв’язку найчастіше цитують групу англійських дослідників, чиї праці наводять більше позитивних доказів впливу повідомлень. Одне з їхніх досліджень показало, що написання повідомлень і оцінки з правопису не були пов’язані (цит. за Vosloo 2009), а інше підтвердило, що написання повідомлень навіть позитивно впливає на навички читання та фонологічну обізнаність. Автори перевірили напрямок зв’язку (тобто який чинник зумовлює інший) і дійшли висновку, що написання повідомлень сприяє кращим навичкам читання, а не навпаки (Plester, Wood, Bell 2008). L. NEVINSKAITĖ. Trumpųjų žinučių rašybos bruožai 281 Позитивний вплив повідомлень пояснюють тим, що для написання й розуміння скорочень потрібна фонологічна обізнаність, яка сприяє розвитку як навичок письма, так і читання. Часте написання й читання повідомлень може допомогти дітям навчитися писати та читати, адже обмеження довжини повідомлення вимагає писати стисло, творчо й грайливо — а це добра практика. Загалом, надсилаючи повідомлення, діти більше часу проводять за письмом, мають більше можливостей експериментувати й навчатися (Crystal 2008). Крім того, Д. Crystalas стверджує, що повідомлення впливають на написання інших текстів лише в поодиноких випадках: він посилається на коментарі представників освітніх установ Шотландії та Англії про те, що в екзаменаційних роботах учнів трапляються характерні для повідомлень скорочення, але лише в «дуже невеликій» частині текстів. Крім того, на погіршення письмових навичок молоді (тут він цитує такі самі скарги ще з 1920-х років) впливають не лише повідомлення, а й інші чинники — телебачення, проведення часу за комп’ютером, зменшення обсягу читання книжок, тобто причини, що існували ще до поширення повідомлень. Отже, хоча трапляються випадки, коли стиль написання повідомлень з’являється й в інших контекстах, автори повідомлень зазвичай визнають, що використання мови залежить від конкретного тексту. У вже згаданому дослідженні американських підлітків значна частина опитаних узагалі не вважала написання повідомлень «письмом». Наводяться поодинокі свідчення того, що автори повідомлень добре розрізняють контексти використання мови: за їхніми словами, вони не використовують скорочень, коли пишуть батькам або в телевізійні програми (Crystal 2008). Це опосередковано підтверджують і дані одного дослідження, проведеного в Литві, про ставлення молоді до нормативної мови: 91 відсоток студентів зазначили, що для них дуже важливо правильно писати письмові роботи (6 відсотків — досить важливо), але лише для 9 відсотків студентів було дуже важливо правильно писати повідомлення (41 відсоток — досить важливо) (Grigonienė, Spūdytė 2010). Тому написання повідомлень можна вважати випадком перемикання кодів: пишучи повідомлення, переходять на інший спосіб написання, а за потреби повертаються до звичного правопису. Д. Crystalas стверджує, що навчання письма має бути спрямоване не лише на правильність правопису, а й на вміння розпізнавати різні контексти використання мови — коли доречний той чи інший спосіб письма (Crystal 2008). Важливо зауважити, що тут розглянуто лише дослідження в англомовних країнах. Не вдалося знайти досліджень на цю тему, опублікованих англійською мовою в інших країнах; так само поки що немає аналогічних досліджень і в Литві. Тому результати таких досліджень можна застосовувати до литовської мови лише частково. З одного боку, написання повідомлень могло б позитивно впливати й на користувачів литовської мови, сприяючи 282 KALBOS KULTŪRA | 83 … молодіжну мовну творчість, створюючи більше можливостей для письма. Однак найбільший вплив на литовську мову мають справляти інші (неактуальні для англійської мови) особливості правопису — написання літер без діакритичних знаків, через що може бути складніше розрізняти короткі й довгі голосні, а також забувати правила правопису. Щоб відповісти на запитання про вплив повідомлень на литовську мову, потрібно провести їхні дослідження. 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ПРАВОПИСУ В ЛИТОВСЬКИХ КОРОТКИХ ПОВІДОМЛЕННЯХ Щоб визначити, які особливості правопису характерні для повідомлень, написаних литовською мовою, було проведено дослідження литовських коротких повідомлень. Матеріал збирали за допомогою особистих соціальних мереж, а також звернулися по допомогу до однієї школи. Рідна мова авторів повідомлень — литовська, деякі з них володіють діалектом. Зібраний матеріал узагальнено в таблиці 1 з урахуванням віку та статі респондентів. До дослідження також включено рекламні повідомлення, які надсилають різні компанії та постачальники послуг мобільного зв’язку. Далі в тексті, якщо не зазначено інше, аналізуються повідомлення, написані окремими особами. ТАБЛИЦЯ 1. Вибірка дослідження повідомлень Стать Вік Усього 9–10 р. 16–19 р. 20–30 р. 31–40 р. 41–74 р. жінки 34 82 1003 39 314 1472 чоловіки 27 0 518 5 0 550 усього 61 82 1521 44 314 2022 рекламні повідомлення 38 усього 2060 Під час створення бази даних текстових повідомлень виникли труднощі. Представники різних вікових груп спілкуються за допомогою текстових повідомлень із різною частотою, тому було складно отримати більше повідомлень від людей із деяких вікових груп. Не вдалося уникнути й технічних перешкод: не завжди вдавалося перенести повідомлення на комп’ютер. Доводиться визнати, що зібрана для дослідження вибірка повідомлень не є репрезентативною і здебільшого відображає звички написання повідомлень осіб віком 20–30 років. L. NEVINSKAITĖ. Trumpųjų žinučių rašybos bruožai 283 Щоб сформувати іншу вибірку, слід було б відібрати авторів повідомлень за соціально-демографічними ознаками та взяти однакову кількість повідомлень від кожної особи. Під час аналізу слід було б підрахувати, наскільки поширені мовні особливості серед авторів повідомлень, і навіть врахувати адресата2. Зібрані повідомлення (близько 99%) не перевищували стандартної довжини одного повідомлення (160 знаків), незважаючи на те, що більшість сучасних телефонів дають змогу безперервно писати довші повідомлення. Найбільшу частку — 41% — становили найкоротші повідомлення (до 20 знаків), а середня довжина повідомлення дорівнювала 35,6 знака. Аналіз повідомлень дає змогу припустити, що коротші повідомлення пишуть молодші люди та чоловіки. Можливо, автори деяких довших повідомлень не хотіли передавати їх дослідникам через особистий характер змісту (можна припустити, що в довших повідомленнях розкривається більше особистої інформації). Однак, зважаючи на велику кількість зібраних повідомлень, можна стверджувати, що більшість написаних повідомлень досить короткі. Довжина тексту повідомлення важлива для інтерпретації особливостей його правопису. Частина правописних особливостей повідомлень виникла через потребу не перевищувати обмежену кількість знаків, тому такі дані могли б допомогти відповісти на питання, чи й досі ці особливості виконують ту саму функцію, тобто допомагають скоротити текст. 2.1. Уживання діакритичних знаків Найочевидніша відмінність правопису литовських повідомлень від інших, особливо формальних, контекстів — це написання литовських літер ą, č, ę, ė, į, š, ų, ū, ž. Хоча можна припустити, що в інших текстах інтернет-комунікації помітна тенденція частіше вживати діакритичні знаки3, більшість зібраних повідомлень було написано «без діакритики». Знайдено кілька повідомлень із непослідовним правописом, а також один випадок (кілька повідомлень, написаних однією особою), коли звичайні литовські літери намагалися замінити такими, яких узагалі немає в литовській абетці, але які візуально нагадують відповідні литовські літери: Оце з нагоди й посилаю сніжинку привітань!;-) 2 Однак це досить складно, тому в статті наведено лише найзагальніші тенденції, сформульовані на основі розрахунків, проведених у згаданій магістерській роботі (Steponavičiūtė 2010) та авторкою статті. 3 Наприклад, за даними одного дослідження, 2010 року литовськими літерами було написано втричі більше коментарів delfi.lt, ніж 2000 року (Padaugėjo rašančių... 2010). 284 KALBOS KULTŪRA | 83 Вибір не вживати литовських літер можна пов’язати з двома причинами, подібними до згаданих під час обговорення довжини повідомлень. Перша — технологічно обмежена швидкість набору (щоб вибрати литовську літеру, потрібно більше разів натискати ту саму кнопку, а якщо в телефоні ввімкнено функцію литовського шрифту, довше доводиться шукати й інші літери, наприклад, a міститься між a і b, тому дехто навіть вимикає цю функцію на своїх телефонах). Інша причина — вартість (литовські символи кодуються кількома знаками, і повідомлення може не вміститися в обсяг одного повідомлення). Отже, хоча в інтернеті (можливо) дедалі більше людей пишуть литовськими літерами, написання коротких повідомлень визначають інші причини. 2.2. Нетрадиційне та неправильне написання слів У зібраних коротких повідомленнях траплялися також випадки незвичного (неконвенційного) написання, коли іншими замінювалися не лише літери з діакритичними знаками, а й деякі звичайні литовські літери без діакритичних знаків. Виявлено три такі випадки написання: найчастіше v замінюється на w, ks замінюється на x, а i — на j. Ось приклади таких коротких повідомлень (заміни літер трапляються навіть у прізвищах або звичних скороченнях): Ne,nes dar warysim prie egluciu / Geriau walinskiene butu kritus arba marius / Tau 6dieni rode be pwm turbut / Nk ziuriu tw o ka tu? / Aha, nes atsiusiu dokumenta. Reix atspausdint, ryt pasiims. / Tj veliau susirasysim Причини заміни літер найбільше пов’язані зі швидкістю написання повідомлення: щоб набрати w, кнопку потрібно натиснути один раз, а v — тричі; така сама різниця між літерами i і j; ks — це два символи, а x — один. Виявлено один випадок, коли литовські літери замінюються сполуками з h. Такий спосіб подовжує набір тексту й збільшує кількість знаків, тому в повідомленнях він неефективний. Наприклад: Tai 3h ten prabuwau vakar. Nuo algos nuskaiciuoja taj,ka pavagia kazhkas.taj centus gauna darbuotojos. Zhodziu,daug ispudziu parsineshiau.Kaip tu gyveni? У повідомленнях небагато орфографічних і коректорських помилок. Виявлено одну систематичну орфографічну помилку, поширену й в інших текстах електронної комунікації: замість į пишуть y: Parasyk man gryzus L. NEVINSKAITĖ. Trumpųjų žinučių rašybos bruožai 285 Знайдено кілька прикладів неконвенційного правопису: незвично написане англійське слово; написання з пристосуванням до литовської мови літер англійської абетки та їхньої вимови; фонетичний правопис, коли пишуть так, як чують. Імовірно, ці приклади є спробами погратися з мовою: Підемо туди й посидимо,plyz warom,elgsimes pagal situacija / Гаразд! Ходімо, aisc:) [=ясно] / Підемо десь о пів на дванадцяту в prospecta,якщо буде гарна музика, десь на 2wal.,якщо ні, швидко повернемося / Ой, уже nebeziejau [=не дивився] до кінця У цьому прикладі незрозуміло, чи слово написане неправильно навмисно (так, як його чують), чи через незнання: Тоді завтра напиши tiksl(ei), гаразд? [=ясно] Інший цікавий випадок правопису — вживання розмовної чи діалектної мови. Однак важко сказати, скільки тут діалектних елементів, а скільки свідомої стилізації, гри чи просто розмовної мови. Кілька прикладів: До слова кошенятко не було сіреньке / Спробувала інакше:-D:-* / Але 1 багато буде не видно / Ну гаразд, то коли зустрінемося тоді:-* / Близько 12–13, можливо. Можемо зателефонувати, якщо тобі підходить інший час, домовимося / Ну але якщо зайде саме тоді, коли тобі спати треба! 2.3. Скорочення слів Графічні скорочення слів. У повідомленнях уживається дуже багато скорочень — як звичних, так і незвичних для литовської мови. Не всі скорочення, виявлені в повідомленнях, утворені відповідно до норм скорочення слів литовської мови (пор. Sližienė, Valeckienė 1992). Найбільше є графічних скорочень слів, коли записується лише певна частина слова: один або два перші склади та приголосні наступного за ними складу до голосної, одна чи кілька перших приголосних, перша голосна. Порівняно з іншими текстами, скорочення, що вживаються в повідомленнях, відрізняються змістом (які слова скорочуються) і пунктуацією (найчастіше після скорочення крапка не ставиться). У повідомленнях уживають чимало більш-менш звичних і зрозумілих скорочень: тел. (телефон), тощо (інший, решта), Л. (Литва), м. (мова), і т. д. (і так далі), стор. (сторінка), напр. (наприклад), темп. (температура) тощо. Однак помічено, що в них з’являється нова категорія слів, які скорочують, — це повсякденні слова, що часто повторюються в повідомленнях, але в інших письмових 286 KALBOS KULTŪRA | 83 у текстах зазвичай не скорочуються: знати (найпоширеніша форма не знаю), дуже, привіт, сьогодні, телефонувати, діяти, зараз, їхати, нічого, добре, назви днів тижня та інші. Те, що такі слова починають скорочувати, підтверджує комунікативні функції повідомлень як діалогічної, неформальної та швидкої комунікації, що використовується для координаційних цілей. Ось приклади вживання таких скорочень (скорочення вжито більш ніж в одному повідомленні): Ну не знаю [=не знаю] що достатньо повернути коліщатко, подути — і все / Дякую 1.l.!:-) [=дуже-дуже] / Коли, прокинешся, зателефонуй [=привіт..., зателефонуй] / Привітик, як справи [=як справи] / Давай підемо просто посидіти десь, танцювати вже сьогодні [=сьогодні] точно вже не буду. / Зараз [=зараз] уже прийшов:-* / Але приємно, що приїдеш:-) [=приїхав би] / Нічого [=нічого] дивлюся телевізор, а ти? / То добре [=добре] тоді:-) / У суботу [=у суботу] або у неділю [=у неділю] повернуся. Скорочення не завжди відповідають правилам скорочення (наприклад, слово привіт скорочується до ла тощо), до того ж ті самі слова різні автори скорочують по-різному — це лише підтверджує, що скорочення не усталені й такі слова зазвичай не скорочують. Наприклад, сьогодні у повідомленнях скорочують як sian, siand і snd; не знаю — nzn і nez; добре — gr і ge; дуже — l і lb. Зрештою, щоб швидше написати повідомлення, іноді скорочують і інші слова, які зазвичай не скорочуються. Деякі скорочення здаються випадковими: пишучи повідомлення через брак місця або поспіхом, скорочують якесь слово, якщо його скорочення зрозуміле з контексту. Скорочують навіть імена, зрозумілі з контексту. Наприклад: У мене на рахунку ntr. [=немає] Пізніше піду поповнити, десь за пів години. / Привіт, дзвонив wkr? [=вчора] / 28–29. Дуже пркл [=залежить] від фірми:) / Ми вже поїли цеп [=цепелінів] / Ти wln? [=у Вільнюсі] / Дов [Довидас] сказав, що це вже не він змінював анкету:-) сказав, не виправлятиму, поки не буде остаточного вар:-) [=варіанта] Через велику кількість скорочень деякі повідомлення можуть стати схожими на спеціально закодований текст, важкий для розуміння стороннім, наприклад: Ла. Ка wk. Atr [=Привіт. Що робиш. Напиши у відповідь] У повідомленнях трапилося лише кілька скорочень, які важко розшифрувати. Без сумніву, такі повідомлення зрозумілі тим, хто їх надсилає й отримує, знає зміст листування та звичні скорочення. Помітна відмінність уживаних у повідомленнях скорочень від нормативного правопису полягає в тому, що після таких скорочень зазвичай не ставлять крапку. Швид- L. NEVINSKAITĖ. Trumpųjų žinučių rašybos bruožai 287 найімовірніше, це зумовлено бажанням швидше написати повідомлення, заощадити символи, уникнути того, щоб після крапки наступне слово автоматично починалося з великої літери (тоді довелося б знову вмикати режим малих літер), а також, мабуть, тим, що цьому не надають великого значення. Скорочення утворюються й завдяки вживанню жаргонних коротких форм слів, наприклад: bible (бібліотека), univeras (університет), mikras (мікроавтобус) тощо, однак це вже належить до сфери вивчення лексики. До речі, у повідомленнях трапляються й звичні для молодіжного мовлення скорочення, запозичені з англійської мови, які можна було б замінити литовським словом або його скороченням (хоча англійське коротше), наприклад: До pc. [=персонального комп’ютера] а ти?:) Скорочення, позначення одиниць вимірювання, нелітеральні графічні знаки. Також уживаються інші звичайні скорочення, хоча в досліджених повідомленнях їх було небагато. Скорочення, іноді й оригінального написання, наприклад: lnk, tw3, pwm тощо; позначення одиниць вимірювання, наприклад: h (год.), kg, Lt; спеціальні символи, наприклад знак відсотка%. Також виявлено випадки вживання звичного для англомовних текстів символу & зі значенням «і» (хоча цей символ уже досить широко поширений в інтернет-дискурсі, в інших литовськомовних текстах він не вживається). Наприклад: Будь подругою&не залишай мене саму в цій справі.. / З прийдешніми святами. M&G Поєднання цифр і літер. Цілком незвичні для литовського правопису скорочення, виявлені в досліджених повідомленнях (хоч їх було й небагато, це не були поодинокі випадки), — це поєднання цифр і літер. Хоча в інтернет-текстах трапляються різноманітніші способи поєднання цифр і літер (пор. Ryklienė 2000), у цій добірці повідомлень такі утворення вживалися лише для позначення днів тижня. Отже, у повідомленнях литовською мовою цифри використовуються зовсім інакше, ніж в англійській, де вони виконують функцію фонетичного омофона (пор.: deb8 = debate). Наприклад: 4dieni я не можу, може тоді 5dieni хоча б ненадовго;) / Не знаю, скажу 5dieni або 1dieni, коли отримаю зарплату. чи сказати зараз?:_* Вживання скорочень заохочує бажання заощадити місце й швидше написати повідомлення. Остання причина, пов’язана з комунікативними намірами повідомлень, має бути навіть важливішою, адже трапляється багато дуже коротких повідомлень, у яких усе одно вживаються скорочення. 288 KALBOS KULTŪRA | 83 2.4. Уживання великих літер У письмовому тексті великі літери зазвичай уживають у двох випадках: у написанні власних іменників і на початку речень. Однак у повідомленнях часто обходяться без них. Написання власних іменників і назв. У текстах коротких повідомлень трапляються різні власні іменники й назви. Більшу їх частину становлять особові імена (імена та прізвища) і топоніми; інші вжиті власні назви — це назви кафе, магазинів та інших комерційних установ, телеканалів, книжок, фільмів, товарів тощо. У написанні власних назв часто не дотримуються звичайних правил правопису, тобто їх не пишуть з великої літери, тим більше не виділяють лапками. Таке написання не завжди послідовне: навіть у тексті коротких повідомлень однієї й тієї самої людини можна одного разу побачити ім’я, написане з великої літери, а іншого — вже з малої тощо; по-різному його пишуть і в одному й тому самому повідомленні. Ось кілька прикладів таких повідомлень: Ну guste, то я, мабуть, теж піду, а о котрій ти йдеш / Неа,nebewariau.ziauriai nusaliau kojas pas stundze,bet ir patingejau tiesa pasakius:-D / Важко сказати, з четверга матимемо гостя з amerikos, тож нічого не можу обіцяти;) / Клас:-) я вже виходжу з дому, зараз їду до aprangos на розпродаж / А який той хороший? А я чекаю на pilnaties [...] [= назва фільму] / На півдні Литви мрячить сніг, але все одно velykos.. / SMS від Aistes: Привіт! У середу квитки по 10 літів. Ідемо на «viskas ore»? У Віґінґсі о 18.45. На написання великих літер впливають технологічні особливості мобільних телефонів: коли починають писати речення, перша літера автоматично стає великою; після крапки й пробілу також автоматично пишеться велика літера. У таких випадках власні іменники пишуться з великої літери. Інший спосіб написання власних іменників і назв зафіксовано в повідомленнях, які надсилають компанії, установи, магазини та інші організації, щоб надати інформацію, повідомити про поточні акції тощо. У таких новинних та інформаційних текстових повідомленнях власні іменники й назви завжди виділяються одним із трьох способів: усе слово пишуть великими літерами, уживають лише першу велику літеру слова або назву подають у лапках: 15% знижки на всі товари KOSMADA ДЛЯ ЧЛЕНІВ КЛУБУ лише 15–17 грудня. Дякуємо за лояльність і бажаємо веселого Різдва! Ваш KOSMADA. L. NEVINSKAITĖ. Trumpųjų žinučių rašybos bruožai 289 Поспішай! Сплачуй до 50% літаїсами CILI до 31 січня в мережі CILI у Вільнюсі, Каунасі, Клайпеді, Паланзі, Друскінінкаї. Більше — draugukortele.lt Informuojame, kad Jums galime suteikti 1700,00 Lt. dydžio vartojimo kredita pavedimu. Detalesne informacija – UAB “General financing” skyriuose PC “Akropolis”, PC “BIG” ir PC “PARKAS” arba tel. 870033123. Kreditas 123 – Skaidrios finansines paslaugos. Великі літери на початку речення. Великі літери також не пишуться на початку речення, коли після розділового знака не залишають пробілу, — телефон автоматично вмикає велику літеру лише після розділового знака та пробілу. Якщо не залишити пробілу, режим введення тексту не перемикається, а автори повідомлень зазвичай не намагаються позначити початок речення. Причини уникання великих літер, імовірно, ті самі, що згадувалися щодо інших особливостей набору тексту: технічно обмежена швидкість написання повідомлення, адже для перемикання функції великих літер посеред речення потрібно додатково натискати кнопки. Варто лише зауважити, що, хоча більшість повідомлень пишеться без великих літер, деякі автори повідомлень можуть приділяти цьому увагу. Знайдено один приклад (чимало повідомлень, написаних однією особою), у якому займенник tu пишеться з великої літери, мабуть, щоб підкреслити шанобливе ставлення до адресата (однак навіть у тому самому повідомленні ім’я написане з малої літери): Звісно, з Tavim:) уже в школі? / То це в dovile Tu?:) 2.5. Розділові знаки в тексті Письмовий текст зазвичай поділяється розділовими знаками — такий текст читачеві легше читати й розуміти. Відправники коротких повідомлень також мають змогу поділяти свій текст на окремі елементи, відмежовувати одні висловлювання від інших за допомогою розділових знаків, звичних для письмової мови. Однак у пунктуації коротких повідомлень спостерігаються інші тенденції вживання та нові способи поділу тексту. Розділові знаки між частинами речення. У більшості повідомлень елементи речення відокремлюються розділовими знаками, але трапляються й такі, у яких записаний мовленнєвий потік не поділяється розділовими знаками: То написала електронного листа, але не уточнив, запропонував приїхати до банку. У SEB зайду в понеділок біля роботи, до SWED, мабуть, поїду в Akropolis 290 KALBOS KULTŪRA | 83 Розділові знаки в кінці речення. Розглядаючи не однорідні члени речення, а окремі речення, у текстах коротких повідомлень виявлено кілька різних способів (не)позначення кінця речення. Дуже часто в кінці речення не ставлять жодного розділового знака, хоча у звичайному писемному мовленні завжди ставили б крапку або три крапки: Ой,меду поїла,то вночі не кашляла / Ага,добре,змінилася тільки пошта,все інше те саме Розділові знаки не ставлять не лише в кінці розповідних, а й питальних речень: Чому / Як ти / То коли ти підготуєшся Звичайно, є такі повідомлення, хоча їх порівняно менше, у яких речення відокремлюються звичайним чином: крапкою, знаком оклику, знаком питання, трикрапкою. Трапляються й випадки непослідовного вживання розділових знаків: якщо текст повідомлення складається з кількох речень, перші можуть бути відокремлені розділовими знаками (очевидно, щоб текст було легше читати), а останнє закінчується без жодного знака. Наприклад: У мене все добре!сьогодні без машини / Ну вже серйозно. Ну але хоч іноді маєш роботу Цілком своєрідний, але дуже поширений спосіб написання повідомлень — завершення речень текстовими смайликами, які виражають емоції. Отже, текстові смайлики виконують не лише роль виразників емоцій, а й інформують адресата про поділ висловлювання на частини: Добре;-) але єдиною неправдою було те,що я не запросив на весілля:-D Привіт.як живеш? Ви ходили вчора кудись?:-) слухаю його теорії й сміх бере;-):-D про підлітків і про те, як вони хворіють:-D:-D 2.6. Пробіли між словами та розділовими знаками Ще одна особливість написання коротких повідомлень, яка одразу впадає в око, — у багатьох із них після розділового знака не ставлять пробілу: Labas.Tw.Ka tu veiki?Kaip gyveni?Kada i siaulius vaziosi? Aha,gerai,keites tik mail,wisa kita tas pats L. NEVINSKAITĖ. Trumpųjų žinučių rašybos bruožai 291 Зустрілися також приклади непослідовного написання, тобто коли в одному місці пробіл залишають, а в іншому — ні (найчастіше пробіл залишають між реченнями, а між частинами речення — ні): Tvarkiausi namuose,db irgi ziuriu tv. Ka nuveikei snd?:) Невживання розділових знаків і набір без пробілів слід пояснювати прагненням заощадити символи. З іншого боку, є багато коротких повідомлень, у яких навіть із пробілами текст умістився б у ліміт символів одного повідомлення. Очевидно, тут діє звичка писати повідомлення: звикнувши набирати текст у такий спосіб, користувач мобільного телефону завжди пише саме так, не зважаючи на довжину повідомлення. Варто зазначити, що такий спосіб набору тексту застосовується не лише в особистих повідомленнях, а й у пересланих повідомленнях-вітаннях: Ismokim atleisti,ismokim pamilti,ant angelo sparno i dangu pakilkim.Uzdek im sirdyse Kaledu ugnele,tegu ji apsviecia kitu metu kelia.. su sventemis! Ще одна особливість набору тексту — відсутність пробілів і злиття слів. Хоча в зарубіжній літературі це подають як одну з характерних для повідомлень особливостей написання, у литовському матеріалі таких випадків було небагато. У досліджених повідомленнях єдиними випадками злиття слів були назви підприємств або інші власні назви: То це на cilikaima?:-* / Багато, писала статтю cvbanko, а вони важкі:-* Частіше трапляється незвичний спосіб набору тексту, коли не ставлять пробілу між числом і словом, що стоїть після нього або перед ним, — очевидно, тому, що текст усе одно легко прочитати (легше, ніж якби злили два слова, написані лише літерами), але й таких прикладів знайшлося лише кілька: Nelygink 10metu wairuojancio ir puse metu:-* / Padariau i hansa tau 300pavedima / Kodel jis 4m. nedainavo? / Tai namo grizau apie puse12:-) Отже, розглянуто найпоширеніші відмінності між написанням і набором повідомлень та звичайних текстів. В аналізованих повідомленнях виявлено й інші описані в літературі особливості, але лише поодинокі випадки. В особистих повідомленнях трапилося лише кілька випадків виділення (підкреслення тексту); оскільки їх так мало, важко узагальнити, чи це випадковість, чи такий прийом використовують і частіше (у рекламних повідомленнях цей спосіб виділення досить поширений). Виділення здійснюють великими літерами: Rytoj, t y birzelio 18 d., man gresia +1 metai.. Būk draugė&nepalik vienos siam reikale.. Pasak Palmiros: tinkamiausias laikas guosti-nuo 7.. Tad LAUKSIU!!;-) 292 KALBOS KULTŪRA | 83 Знайдено кілька прикладів, які можна назвати стилізацією вимови, коли письмовими засобами намагаються імітувати інтонацію: Добре:-* / Тааак:-* Загалом із зібраних повідомлень видно, що є дані для вивчення перемикання кодів (трапляються приклади вставлення англійських і російських слів), уживання лексики (розмовна лексика, діалектизми), однак це вже не є метою цієї статті. ВИСНОВКИ Нині вже загальновизнано, що мова коротких телефонних повідомлень (особливо її правопис) має своєрідні риси, відмінні від мови, уживаної в інших контекстах, а іноді її вважають окремим мовним регістром, що формується. Особливості мови повідомлень найбільше зумовлені їхніми функціями (їх використовують для неформальної та швидкої комунікації) і конкретними специфічними причинами використання цієї мови: технологічно-економічними (обмежена довжина повідомлення та складність набору), задоволенням від мовної гри, вираженням соціальної ідентичності й індивідуальності. Значне занепокоєння викликає вплив поширення мови повідомлень на здатність писати в інших контекстах. Нечисленні дослідження, які наразі проводять в англомовних країнах, наводять більше прикладів позитивного впливу повідомлень. Їхній правопис схильні вважати альтернативним правописом, який, як і у випадку перемикання кодів, уживається в конкретному тексті, але відрізняється від інших контекстів уживання мови. Щоб зробити висновки про вплив повідомлень на литовську мову (особливо щодо вживання діакритичних знаків), необхідно провести дослідження. Аналіз правопису литовських повідомлень показав, що, хоча в них використовують чимало своєрідних способів написання, пунктуації та набору тексту — через що вони візуально значно відрізняються від тексту, записаного звичайним способом, — повідомлень, які було б важко зрозуміти, майже не було, а більшість цих особливостей можна пояснити технологічними причинами, тобто бажанням скоротити текст і швидше його набрати. З іншого боку, можна стверджувати, що деякі особливості, які з’явилися в мові повідомлень через обмежений обсяг тексту, принаймні для частини користувачів мобільних повідомлень стали звичкою, оскільки більшість повідомлень не сягає дозволеної кількості знаків. Можливо, діють і інші мотиви, згадані в літературі, — мовна гра, бажання вирізнитися та порушувати правила тощо. В аналізованих литовських повідомленнях виявлено такі основні своєрідні риси правопису: найчастіше пишуть без діакритичних знаків, уживають некон L. NEVINSKAITĖ. Trumpųjų žinučių rašybos bruožai 293 венційне (v=w, i=j, ks=x) і неправильне написання, а також частково незвичні скорочення (відрізняються способи творення та пунктуаційне оформлення деяких скорочень, а також те, які слова скорочують), не пишуть великих літер, не розділяють частини речення й речення, не дотримуються звичайних вимог до набору тексту (не залишають пробілів після розділових знаків). Отже, у литовському матеріалі виявлено менше особливостей правопису повідомлень, ніж в англомовній літературі, але вони відрізняються від наведених у ній, що, найімовірніше, пов’язано з різними особливостями мов. LITERATŪRA Androutsopoulous J. K. 2000: Non-standard spellings in media texts: The case of German fanzines. – Journal of Sociolinguistics 4 (4), 514–533. Crystal D. 2008: Txtng. The Gr8 Db8, Oxford: Oxford University Press. Fairon C., Paumier S. 2006: A translated corpus of 30,000 French SMS. – Proceedings of LREC 2006, Genova. Prieiga per internetą: http://pages.cs.brandeis.edu/~marc/misc/proceedings/lrec-2006/pdf/270_pdf.pdf Grigonienė G., Spūdytė I. 2010: Kauno kolegijos pirmo kurso studentų gimtosios kalbos raštingumo, kaip komunikacinio gebėjimo, aspektai. Tarptautinės mokslinės-praktinės konferencijos Šiuolaikinio specialisto kompetencijos: teorijos ir praktikos dermė straipsnių rinkinys. Prieiga per internetą: https://ojs.kauko.lt/index.php/ssktpd/article/viewFile/59/53 Internet & American Life Project, 2008. Prieiga per internetą: http://www.pewinternet.org Jackevičius M. 2010 02 04: Jaunimo rašysenoje tekstai tampa tekstais, vasaris – wasariu. Prieiga per internetą: http://www.delfi.lt/news/daily/education/jaunimo-rasy senoje-tekstai-tampa-tekstais-vasaris--wasariu.d?id=28580401 Lenhart A. et al. 2008: Writing, Technology and Teenagers. A report published by the Pew. Lietuvos statistikos departamentas, 2010: Rodiklių duomenų bazė. Transportas ir ryšiai. M7080307: Išsiųstų žinučių skaičius. Mante-Meijer E., Pires D. 2002: SMS use by young people in the Netherlands. – Revista de Estudios de Juventud 57, 47–58. Miliūnaitė R. 2008: Tinklaraščių kalbos vieta dabartinės lietuvių kalbos vartosenos schemoje. – Lietuvių kalba 2. Prieiga per internetą: http://www.lietuviukalba.lt/index.php?id=98 Padaugėjo rašančių komentarus lietuviškomis raidėmis, 2010 10 18. Prieiga per internetą: http://verslas.delfi.lt/Media/padaugejo-rasanciu-komentarus-su-lietuviskomis-raidemis.d?id=37637765 Plester B., Wood C., Bell V. 2008: Txt msg n school literacy: does texting and knowledge of text abbreviations adversely affect children’s literacy attainment? – Literacy 43, 137–144. 294 KALBOS KULTŪRA | 83 Ryklienė A. 2000: Bendravimas internetu: kalbėjimas rašant. – Darbai ir dienos 24, 99–107. Rivière C. 2002: Mini-messaging in everyday interactions: a dual strategy for exteriorising and hiding privacy to maintain social contacts. – Revista de Estudios de Juventud 57, 125–138. Rotautaitė I. 2007 10 09: Lietuvių kalba žlunga (Vox Populi). Prieiga per internetą: http://www.delfi.lt/archive/article.php?id=14653851 Salienė V. 2007: Kai kurie lietuvių kalbos sintaksės ir skyrybos mokymo aspektai pagrindinėje mokykloje. – Žmogus ir žodis 1, 101–104. Segerstad Y. H. 2002: Use and adaptation of written language to the conditions of computer-mediated communication. Department of Linguistics, Göteborg University, Sweden. Prieiga per internetą: http://www.ling.gu.se/~ylvah/dokument/ylva_diss.pdf Skabeikytė-Kazlauskienė G. 2007: Pasaulio modeliavimo tendencijos telefoniniame jaunimo folklore. – Tautosakos darbai 23, 151–157. Sližienė N., Valeckienė A. 1992: Lietuvių kalbos rašyba ir skyryba, Vilnius: Mokslas. Steponavičiūtė V. 2010: Informacijos ir komunikacijos technologijų įtaka kalbai: trumpųjų žinučių kalba. Magistro darbas, mokslinė vadovė lekt. Laima Nevinskaitė, Vilniaus universitetas. Tagg C., Baron A., Rayson P. 2010: “I didn’t spel that wrong did i. Oops”. Analysis and standardisation of SMS spelling variation. ICAME 2010, May 27th, Giessen. Prieiga per internetą: http://eprints.comp.lancs.ac.uk/2310/1/CorTxt_and_VARD_-_ICAME_presentation-Final.pdf SMS spelling variation Thurlow C. 2003: Generation Txt? The sociolinguistics of young people’s text-messaging. – Discourse Analysis Online. Prieiga per internetą: http://extra.shu.ac.uk/daol/articles/v1/n1/a3/thurlow2002003.html Thurlow C. 2006: From Statistical Panic to Moral Panic: The Metadiscursive Construction and Popular Exaggeration of New Media Language in the Print Media. – Journal of Computer-Mediated Communication 11, 667–701. Thurlow C., Poff M. 2010: The Language of Text Messaging. In Susan C. Herring, Dieter Stein & Tuija Virtanen (eds.), Handbook of the Pragmatics of CMC. Berlin & New York: Mouton de Gruyter. Prieiga per internetą: http://faculty.washington.edu/thurlow/papers/thurlow%26poff%282010%29.pdf Vosloo S. 2009: The effects of texting on literacy: Modern scourge or opportunity? An issue paper from the Shuttleworth Foundation, April 2009. Prieiga per internetą: http://vosloo.net/wp-content/uploads/pubs/texting_and_literacy_apr09_sv.pdf Gauta 2010 11 23 L. NEVINSKAITĖ. Trumpųjų žinučių rašybos bruožai 295 ORTHOGRAPHY OF SMS Summary The aim of the article is to describe orthographical features and functional properties of Lithuanian short messages. The data was derived from a corpus of 2060 messages written by 75 different senders of different age groups and various service providers. The material allows to get a full view of SMS orthography yet the sample is not representative thus the quantitative data is to be treated as preliminary. Earlier research in some other languages has shown that peculiarities of SMS language are mainly determined by their functions, i. e. SMS messaging is primarily used for informal immediate communication and for certain specific reasons related to technological and economic factors (limited SMS length, ease of text typing), entertainment as well as social identity and self-expression. The analysis of orthography of Lithuanian SMS has shown that although the authors have used many original ways of spelling, punctuation and typing, hardly any message was difficult to understand while many of the specific features could be explained by the authors’ attempts at brevity and speed of typing, e. g. replacing w with v and other nonstandard spelling. On the other hand, certain features which evidently appeared due to the limited message size, for example, avoidance of space after punctuation marks, have clearly become customary to some of the senders because the majority of the messages do not reach the maximum size limit. The following specific features of orthography have been established: Lithuanian diacritics are seldom used; nonstandard spelling (v replaced with w, i with j, ks with x, other incorrect spelling); use of abbreviations (both traditional and new abbreviations, ommittance of parts of words, leaving out vowels, replacing parts of words with numerals); absence of capital letters; unpunctuated clauses and sentences; nonstandard typing (no spaces after punctuation marks). The Lithuanian SMS orthography is characterized by fewer specific features than the orthography of some other languages. For example, no acronyms and initialisms and homophones have been found in this material which may be explained by the different features of different languages. LAIMA NEVINSKAITĖ Lietuvių kalbos institutas P. Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius [email protected] 296 KALBOS KULTŪRA | 83