Naujažodžiai su dėmeniu „(-)tinkl-“

JURGITA GIRČIENĖ Інститут литовської мови НЕОЛОГІЗМИ З КОМПОНЕНТОМ (-)TINKL- КЛЮЧОВІ СЛОВА: неологізм, новотвір, словотвір: гніздо, спосіб, тип, категорія, значення, (префіксальне, суфіксальне, флексійне) похідне слово, складне слово. За останнє десятиліття в ужитку з’явилося понад сто двадцять неологізмів1 — нових утворень із компонентом (-)tinkl-, наприклад: ikitinklinis, įtinklinti, tinklaraštininkauti, tinklumas, tinklalapynas, supertinklas, tinklaerdvė, plepatinklis, mikrotinklaraštininkas. Вони є предметом цієї статті: здійснено якісний і кількісний аналіз структури та вживання 123 неологізмів2 — розподілу за частинами мови, походженням, способами й типами словотворення, словотвірними категоріями. Розглянуто типовість нових утворень і (стисло) пов’язані з ними питання співвідношення з новими запозиченнями з різнокореневими дублетами, їхніх функцій, а також лексикалізації та соціалізації, тобто закріплення в мовній системі й ужитку. 1. Насамперед слід зазначити, що компонент, який об’єднує розглянуті в статті неологізми, — іменник tinklas (англ. network) — також можна вважати неологізмом, проте, на відміну від нових лексем, що належать до досліджуваної вибірки, його слід віднести до нових семем. У цифрову добу це слово набуло нового — інтернетного — значення3: у словниках з обчислювальної техніки 1 У статті традиційно розуміємо під неологізмом будь-яке нове слово, що з’явилося. Неологізм може бути новим запозиченням, новим словотвірним утворенням або виникнути внаслідок семантичного розвитку. У литовському мовознавстві їх зазвичай називають новими запозиченнями, новотворами, семантичними неологізмами. Новотвір традиційно розуміють вужче: це неологізм, що виник унаслідок словотворення, тобто нове утворення (див.: Urbutis 1978: 28–29; Jakaitienė 1980: 82–84; Offord 2001: 98; Girčienė 2006: 74–75 та ін.). 2 До серпня 2011 року в писемному й електронному вжитку виявлено стільки неологізмів із компонентом (-)tinkl-. Для охоплення генеральної сукупності за допомогою загальної інтернет-пошукової системи Google додатково перевіряли всю можливу словотвірну парадигму, що охоплює всі гіпотетичні похідні та складні слова від іменника tinklas. 3 Plg. Miliūnaitė 2010: 109; šį atvejį būtų galima interpretuoti ir kaip terminologizuotą bendrinės kalbos žodžio tinklas reikšmę, t. y. „susisiekimo, kelių, ryšių ir kt. linijų sistema“ (DLKŽ, LKŽ). J. GIRČIENĖ. Naujažodžiai su dėmeniu (-)tinkl- 165 Мережа визначається як «група комп’ютерів та інших пристроїв, з’єднаних каналами зв’язку так, щоб між ними був можливий обмін даними», а «найбільшою комп’ютерною мережею вважається інтернет» (ЕКЖ). Зрозуміло, що багато новотворів, утворених за словотвірною моделлю комп’ютерного терміна мережа, також є комп’ютерними термінами, що виконують референтну функцію. Варто зазначити, що чимало з них виникли як відповідники нових запозичень із різними коренями, наприклад: вебсторінка ((вебпейдж, англ. web page), всесвітня павутина (веб, англ. World Wide, Web), підмережа (субнет, англ. subnet, subnetwork), мережевий щоденник (блог, англ. blog). 2. Серед новотворів, як це зазвичай буває на етапах розвитку номінації (Цуруна 1984: 181; Cichocki 1996: 779), переважають іменники (77%; наприклад, відеоблогер). Дієслова трапляються майже в шість разів рідше (14%; наприклад, мережуватися), прикметники — в одинадцять разів рідше (7%; наприклад, мережеводіяльний), прислівників лише кілька (2%; наприклад, по-всесвітньопавутинному). РИС. 1. Розподіл за частинами мови (у відсотках) 3. Більшість (80%) нових утворень є литовськими, наприклад, мережевий друг. Лише п’ята частина (20%) новотворів є гібридними, тобто містить також запозичений елемент, наприклад, фотоблог (пор. запозичення фотоблогас, англ. photoblog). Серед гібридних утворень найбільше складних слів (16; наприклад, мегамережа), майже втричі менше похідних із міжнародними префіксами (6; наприклад, субмережа), найрідше трапляються новотвори з нелитовськими суфіксами (3; наприклад, мережист). 166 KALBOS KULTŪRA | 84 4. Більшість розглянутих новотворів можна вважати типовими похідними. Вони представлені всіма способами словотворення4 (див. рис. 2). РИС. 2. Розподіл новотворів за способами словотворення (у відсотках) Близько половини (48%) новотворів є складними словами, наприклад, людина-мережа. Менше третини (16) із 59 складних слів є гібридними, наприклад, скаутська мережа. Варто зазначити, що близько половини таких складних слів становлять раніше нехарактерні для литовського словотворення гібриди складних слів і міжнародних компонентів, наприклад, відеоблог. В одному компоненті 53 складних слів є іменник мережа, у 6 — мережевий щоденник, наприклад: робоча мережа, псевдоблог. Варто зазначити, що складну основу мають ще більше новотворів, які разом зі складними словами становлять понад половину досліджуваної вибірки новотворів — загалом 73 одиниці, оскільки 14 (багатоступеневих) складних слів є твірними словами для похідних, наприклад, фотоблогер, вести блог. Численні похідні від складних слів слід розглядати як нову словотвірну тенденцію, що виразно виявилася в останні десятиліття (Keinys 1979: 155; Gaivenis 1980: 31; Mikelionienė 2000: 10–12, 17; Girčienė 2005: 53–54 та ін.). Імовірно, це зумовлено потребою в точнішій номінації, що полегшує комунікацію, і прагненням зблизити лексичне та словотвірне значення похідного слова (докладніше див. Girčienė 2005: 54 та ін.)5. Такі процеси властиві й іншим 4 Згідно з DLKG: 406–409, зворотні похідні вважаються представниками окремого способу словотворення. 5 Якщо розглядати похідне слово як лексичну одиницю, здавалося б, його мотивація, тобто значення, що випливає із самої структури похідного слова, мала б залишатися в тіні (Gaivenis 1996: 31). Однак похідні слова є вторинними номінативними одиницями, у яких зафіксовано інформацію не лише про певний об’єкт дійсності, а й про певні відношення між явищами дійсності та словами, що їх називають (Jakaitienė 1988: 24, 92). Поки мотивація похідного слова залишається зрозумілою, його функціонування все J. GIRČIENĖ. Naujažodžiai su dėmeniu (-)tinkl- 167 РИС. 3. Розподіл суфіксів за кількістю похідних kalboms (Picone 1996: 15) (daiktavardiniai dėriniai plačiau aptariami daiktavardžių darybos analizės poskyryje 5.1). відрізняється від простого слова. Структура словотвору слова визначає орієнтири його вживання, не дає лексичному значенню виходити за певні межі (Urbutis 1978: 56–64). Із різних лексичних варіантів у вжитку зазвичай закріплюються ті, чия звукова форма не вводить в оману й є максимально інформативною (Urbutis 1978: 63–65; Haugenas 1994: 23; Skardžius 1997: 79–80; Girčienė 2005: 107–127). 168 KALBOS KULTŪRA | 84 Трохи рідше, ніж складні слова (36%), трапляються суфіксальні похідні, наприклад, tinklija. Близько десятої частини (11%) нових утворень становлять префіксальні похідні, наприклад, betinklis. Дуже рідкісні зворотні (3%; наприклад, įsitinklinti)6 та флексійні (2%) похідні, наприклад, tinklius. Для творення 64 похідних використано загалом 20 різних суфіксів, три з яких не литовські (див. рис. 3); 12 різних префіксів, п’ять із яких іншомовного походження: по дві похідні з префіксами ne- та super-; по одній із be-, į-, iš-, po-, už-; утворення з anti-, inter-, meta-, sub-; 2 різні флексії: по одному похідному слову з -is та -us. Серед похідних переважають іменні утворення (73%; 47), дієслівні похідні становлять менше третини (27%; 17). Як видно з рисунка 3, найпродуктивніші форманти — суфікси -imas та -ininkas. 5. Як уже зазначалося, більшість досліджуваних новотворів із компонентом (-)tinkl- становлять іменники, тому надалі основну увагу буде приділено саме їм. Серед 95 іменників також переважають складні слова (62%); суфіксальних похідних менш ніж удвічі менше (29%), префіксальних похідних — менш ніж десята частина (7%), а найрідше трапляються флексійні похідні (2%). 5.1. Більшість (75%) — 44 із 59 — складних слів, як це звично для литовської мови (пор. DLKG 151; Keinys 1999: 69), утворено з другим іменниковим компонентом. Серед них найпопулярніший іменник — мережа: такий другий компонент мають 21 складне слово, майже половина з яких має сполучний голосний, наприклад, мережевикористувач. Друге за частотністю — складне слово блог, що належить до вибірки неологізмів і є другим компонентом шести інших складних слів уже другого ступеня, наприклад, мікроблог. Варто зазначити, що всі складні слова з таким другим компонентом є гібридами: їхні перші компоненти — міжнародні елементи фото-, відео-, мікро-, макро- тощо. У вжитку ці складні іменники зазвичай конкурують не лише із запозиченням, а й із двослівним литовським відповідником до нього: пор. аудіоблог і аудіоблог, аудіоблог. Серед складних слів із другим компонентом мережа майже половина є гібридами, наприклад, мегамережа. Деякі з них належать до нетипових складних слів, зафіксованих лише в поодиноких випадках уживання, наприклад, соціомережа. Серед них є стилістично марковані неологізми, які виконують не лише референційну, а й емоційно-експресивну та метамовну функції (пор. Jakobson 2004: 10–17 тощо), наприклад: Навряд чи є сенс світову мережу 6Слова з такою морфемною структурою можна розглядати і як префіксальні похідні від зворотних дієслів, у цьому разі — tinklintis (див. міркування В. Урбутіса про утворення з несталою послідовністю словотворчих ступенів: Urbutis 1978: 91–93). J. GIRDŽIENĖ. Naujažodžiai su dėmeniu (-)tinkl- 169 звужувати або читати відповідно до його змісту. Тоді знадобляться і «paskalatintinklio», «plepatinklio», «pornotinklio» тощо [міжн. ком.]. Більшість складних іменників із другим іменним компонентом є детермінативними, тобто перший компонент визначає, звужує значення другого (Urbutis 1961: 68; LKG I: 457; DLKG: 151). Шоста частина (13) складних слів має другий дієслівний компонент, наприклад, tinklavaldą. Загалом це відповідає тенденціям словотворення литовських новотворів: стверджується, що приблизно лише кожне п’яте складне слово має другий компонент, утворений від дієслова (Keinys 1999: 69). Перший компонент усіх цих слів є іменником (tinklas), і всі вони, крім одного, мають сполучний голосний –a– (tinklokūra; однак уживається і синонім tinklakūra). Першим компонентом більшості розглянутих складних слів традиційно називається об’єкт дії, вираженої другим компонентом, наприклад, tinklas klaida. Традиційно обидва компоненти складних слів цього типу найчастіше є непохідними основами, наприклад, tinklat arša (пор. Girčienė 2005: 68). Лише два складні слова мають компоненти іншого типу: одне з них — прикметниковий: tinklapalaikis; інше — виражений несамостійним міжнародним елементом: tinklomatas (див. Mikelionienė 2000: 132 та ін.). Підсумовуючи розгляд складних слів, слід зазначити, що лише кілька з них уже закріпилися у вжитку як комп’ютерні терміни, витіснивши дублетні запозичення. До таких можна віднести tinklalapį, tinklaraštį, žiniatinklį. У вжитку також поширюються нові складні слова tinklavietė, tinklaveika, tinklažmogis. До речі, останнє вживається не лише як відповідник запозиченого слова internautas: трапляються тексти, де цей новотвір має вужче спеціалізоване значення, ніж interneto vartotojas, — це «молоді інтернет-піонери віком 20–29 років, які першими хочуть випробувати всі новинки; ведення справ через інтернет — їхня повсякденність; інтернет необхідний їм як форма самовираження, потрібен для спілкування й дозвілля». Пор. інші названі типи користувачів інтернету: цілеспрямовані, соціальні, інертні, консервативні (див. http://mediametamorfozes.wordpress.com/2011/02/05/inter-neto-vartotoju-paveikslas-lietuvoje-2011-m/). 5.2. Серед нових суфіксальних іменників (27), утворених за допомогою 12 різних суфіксів, майже вдвічі більше іменних (65%), ніж дієслівних похідних (35%). Загалом суфіксальні іменники представляють шість словотвірних категорій. Найчисленніша — категорія носіїв предметної ознаки (31%), до якої належать похідні з трьома різними суфіксами. Найпродуктивніший із них — продуктивний суфікс цієї категорії ininkas (пор. DLKG: 94). Шість нових утворень: tinklaraštininkas, fototinklaraštininkas, mikrotinklaraštininkas, videotinklaraštininkas, tinklasaitininkas, tinklaveikininkas, з яких 170 KALBOS KULTŪRA | 84 основи також є новотворами — (багатоступеневими) складними словами з компонентом -tinkl-, які називають осіб за професією, захопленням або пов’язаною з ними справою (пор. DLKG: 114). Із згаданих похідних найбільш усталеним у вжитку є перший — відповідник дуже частого нового запозичення blogeris, яке виконує референтну функцію. Інші новотвори з компонентом -tinklarašt-, що називають вужчі, часткові поняття, також мають тенденцію до поширення. Ще два новотвори, що належать до категорії назв носіїв ознаки, — похідне із суфіксом -išius tinkličius і утворення з міжнародним суфіксом -istas — tinklistas є похідними від іменника tinklas. Дані вжитку свідчать, що це поодинокі, стилістично марковані новотвори, які виконують не лише референтну, а й емоційно-експресивну та метамовну функції, наприклад: За цим терміном можна утворювати інші, що точно називають фахівця аж до кісткового мозку в якійсь іншій (навіть доволі вузькій!) галузі (хто першим сказав tinkličius?;-) [інтерн. спілк.]; Так, звернися до Алґірдаса, він у нас крутий tinklistas☺ [інтерн. спілк.]. Варто зазначити, що грайливість, мовна гра вважаються визначальною рисою епохи постмодернізму, для якої загалом особливо характерні неологізми (Lapenienė 2007; Lyotard 2010: 32 та ін.). Другою за чисельністю утворень є категорія назв дій, або віддієслівних абстрактних іменників (23%). До неї належать шість похідних із найпродуктивнішим у цій категорії суфіксом -imas (пор. DLKG: 94): tinklaraštinimas, tinklaraščiavimas, tinkl(i)avimas(is), tinklėjimas, tinklinimas(is), į(si)tinklinimas. Це багатоступеневі поодинокі утворення (за винятком двох останніх), основами яких також є новотвори з досліджуваної вибірки. Трохи менше нових утворень належить до категорії назв носіїв ознаки, або відприкметникових абстрактних іменників (15%). Це чотири похідні з трьома різними суфіксами -umas, -ystė та міжнародним -izmas. Одне з них — утворення першого ступеня, не цілком типовий похідний іменник від tinklas — tink#lumas. Похідні з цим суфіксом найчастіше утворюються від прикметників (див. DLKG: 100–101), пор. інше — багатоступеневе — утворення tinkliškumas. Інші утворення цієї категорії, основами яких є новотвори вибірки tinklaraštystė і tinklaraštizmas, слід оцінювати як стилістично марковані конкуруючі лексичні варіанти, наразі, як і два інші, дуже рідкісні у вжитку. До категорії назв місць, яка налічує стільки ж новотворів (15%) і має тенденцію до поширення у вжитку, належать похідні із суфіксами -ija та -ynas, основою творення яких також є новотвір із вибірки tinklaraštis: це tinklaraštynas і tinklaraštija. Останній, хоч і не цілком типовий, успішно конкурує з новим запозиченням blogosfera (докладніше див. Girčienė 2008). J. GIRČIENĖ. Naujažodžiai su dėmeniu (-)tinkl- 171 6. Підсумовуючи, можна сказати, що майже шоста частина новотворів (22), які мають компонент (−)tinkl−, є основами інших нових утворень, що становлять близько третини всієї вибірки (44). Більшість із них мають по одному похідному, наприклад: tinklažmogis → tinklažmogiškas; tinkl(i)uoti → tinkl(i)avimas; tinklinėti → tinklinėtojas. Кілька слів є основами творення двох-трьох похідних, наприклад: tinklaveika → tinklaveikininkas, tinklaveikinis; tinklalapis → tinklalapynas, tinklalapiškas, tinklalapinti. Найбільше похідних має словотвірне гніздо нового складного іменника tinklaraštis. Цей новотвір є основою аж для 19 нових утворень, наприклад: tinklaraštis → tinklaraštininkas, tinklaraštiškas, tinklaraštija, tinklaraštynas, tinklaraščiauti, mikrotinklaraštis (усі випадки див. у переліку новотворів). Він також є компонентом 8 багатоступеневих утворень, наприклад: tinklaraštininkauti, tinklaraštiškai, tinklaraščiauvimas, mikrotinklaraštininkas. Новотвори з компонентом (−)tinklarašt−, що мають прозору мотивацію, є системними (утворюють адекватну систему відповідників іншомовних слів), відносно економними й продуктивними, швидко поширюються у вжитку та здатні конкурувати не лише з дублетними запозиченнями, а й з іншими відповідниками: пор. tinklaraštis і blogas, asmenraštis, interneto dienoraštis (докладніше про запозичення з коренем (−)blog− і тенденції конкуренції їхніх різнокореневих відповідників, понад половина з яких має компонент (−)tinklarašt−, див. Girčienė 2008). ВИСНОВКИ За останнє десятиліття у вжитку з’явилося 123 новотвори — нові утворення з компонентом (−)tinkl−, наприклад: įsitinklinti, betinklis, žiniatinkliškai. Серед них переважають литовські новотвори (80%), гібридні утворення, наприклад megatinklas, становлять лише п’яту частину вибірки. Чимало новотворів виникло як відповідники різнокореневих нових запозичень, що виконують референтну функцію; частина з них є комп’ютерними термінами, наприклад žiniatinklis (vebas). Отже, словотворення, безперечно, і далі є важливою противагою іншому способу появи новотворів — процесу запозичення. Є й такі нові утворення, зокрема стилістично конотовані, особливо характерні для постмодернізму, що виконують емоційно-експресивну, метамовну та інші функції і не пов’язані з конкретними запозиченнями й комп’ютерними термінами, наприклад plepatinklis. Для етапів розвитку номінації характерно, що серед новотворів переважають іменники (77%). Більшість новотворів слід вважати типовими утвореннями. Серед загальніших нових словотвірних тенденцій варто згадати такі, що раніше були нетиповими для словотвору литовської мови— 172 KALBOS KULTŪRA | 84 …поширеність складних слів і гібридів із міжнародними компонентами, а також похідних від складних слів, наприклад videotinklaraštis, tinklalapynas. Майже половину вибірки (48%) становлять складні слова, серед яких традиційно переважають детермінативні утворення з іменниковим другим компонентом, наприклад tinkladraugis. Частотність складних слів, раніше не таких характерних для литовської мови, підтверджує тенденцію до їхнього зростання, що виразно проявилася в останні десятиліття. Імовірно, це зумовлено потребою в точніших номінаціях, які полегшують комунікацію: у вжитку зазвичай закріплюються неологізми, звукова форма яких не вводить в оману й водночас є максимально інформативною. Це зменшує навантаження на пам’ять і полегшує інтеграцію нових слів до активного лексичного фонду. Другими за частотністю (36%) є суфіксальні похідні, наприклад tinklija. Близько десятої частини (11%) нових утворень становлять префіксальні похідні, наприклад potinklis. Дуже рідкісні зворотні похідні (3%) та похідні із суфіксом-терміналом (2%). Загалом у похідних використано 20 різних суфіксів, 12 префіксів і 2 закінчення. Найпродуктивніші форманти — суфікси –imas і –ininkas: виявлено по шість похідних, що належать до категорій абстрактних іменників від дієслів (наприклад, tinklaraštinimas) і назв носіїв ознаки, утворених від іменників (наприклад, tinklaraštininkas). Майже шоста частина неологізмів з елементом (-)tinkl- є базовими словами для інших нових утворень, які становлять понад третину всієї вибірки (36%). Найбільше словотвірне гніздо має новий складний іменник tinklaraštis (27). Швидкі процеси лексикалізації та соціалізації — розгалуження словотвору, висока частотність уживання багатьох неологізмів, наприклад tinklalapis, tinklaraštis, tinklaraštininkas, tinklavietė, žiniatinklis, їхня здатність конкурувати з різнокореневими запозиченнями та іншими відповідниками, а також сприятливий електронний дискурс для більшості неологізмів із компонентом (-)tinkl- дають підстави говорити про мовне й суспільне чуття авторів неологізмів та можливість їхнього подальшого поширення. АЛФАВІТНИЙ СПИСОК НЕОЛОГІЗМІВ ІЗ КОМПОНЕНТОМ (-)TINKL- antitinklaraštis audiotinklaraštis betinklis darbatinklis fototinklaraštininkas fototinklaraštis ikitinklinis infotinklas intertinklas intratinklas išsitinklinti ištinklinti ін(те)рнетизація укорінитися в мережі включити в мережу макроблог мегамережа метамережа мікроблогер мікроблог мережевий браузер J. GIRCĖNIENĖ. Naujažodžiai su dėmeniu (-)tinkl- 173 новомереже не включати до мережі немережевий покарана мережа базікальна мережа попмережа порноінтернет підмережа псевдоблогосфера псевдомережа скаутська мережа соціальна мережа соцмережа підмережа суперблогосфера супермережа міжмережа міжмережа мережа пересудів мережування мережувати мережевий працівник творець мережі мережевий щоденник мережевий працівник мережевий друг мережевий простір мережевий звук мережева прірва мережева книжка мережеве виробництво подкаст створювати вебсторінки вебсторінка вебсторінковий сукупність вебсторінок мережевий довготривалий вебсайт вебсайт вебпластина вести блог ведення блогу блогувати блогерка блогер набувати ознак блогу блогосфера блогізація блогер вести блог блоговий вести блог блог у стилі блогу блоговий блогізм блогосфера блогерство мережевий автор мережеві медіа мережеве забруднення мережевий діяч мереж[еве зображення] мережева влада мережокерівник мережеслово мережевед мережевзаємодія мережевзаємодійник мережевзаємодійний мережевий майданчик мережемудрець мережелюдина мережелюдський мережування мережувати мережівка мережити мережник мережистий мережування мережитися мережівник мережулька мережка мережник мережівець мережевість мережник мережобудування мережомат мережевість обмережитися замережити відеоблогер відеоблог громадська мережа надмережа всемережа мережевий мережевий браузер у мережевому форматі LITERATŪRA Cichocki W. 1996: Data Analysis. – Contact Linguistics 1 (HSH 12.1), Berlin–New York, 776–787. DLKG 1997: Dabartinės lietuvių kalbos gramatika, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla. 174 KALBOS KULTŪRA | 84 DLKŽ – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas, elektroninis variantas. Prieiga per internetą: http://www.lki.lt/dlkz. EKŽ – Dagienė V., Grigas G., Jevsikova T. Enciklopedinis kompiuterijos žodynas. 2-as papildytas leidimas, Vilnius: TEV, 2008. Prieiga per internetą: http://www.likit.lt/term/enc.html (žiūrėta 2011 m. rugpjūčio mėn.). Gaivenis K. 1980: Naujadarai ir naujažodžiai. – Mokslas ir gyvenimas 2, 31. Gaivenis K. 1996: Kalbiniai ir loginiai terminų reikalavimai. – Terminologija 3, 26–38. Girčienė J. 2005: Naujųjų skolinių atitikmenys: struktūra ir vartosena, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Girčienė J. 2006: Verstinės literatūros naujažodžiai. – Kalbos kultūra 79, 74–90. Girčienė J. 2008: Naujieji svetimžodžiai su šaknimi blog- ir jų atitikmenys. – Kalbos kultūra 81, 50–64. Haugenas E. 1994: Kalbotyra ir kalbos planavimas. – Sociolingvistika ir kalbos kultūra, Vilnius: Gimtoji kalba. Jakaitienė E. 1980: Lietuvių kalbos leksikologija, Vilnius: Mokslas. Jakaitienė E. 1988: Leksinė semantika, Vilnius: Mokslas. Jakobson R. 2004: Lingvistika ir poetika. – Baltos lankos 18–19, 5–49. Keinys S. 1979: Galūninė terminų daryba. – Lietuvių kalbotyros klausimai 19, 155–183. Keinys S. 1999: Bendrinės lietuvių kalbos žodžių daryba, Šiauliai: Šiaulių universitetas. Lapėnienė D. 2007: Žodžiai ir prasmės perteikiant postmodernistinę realybės sampratą. Prieiga per internetą: http://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:rc6O21MAmtcJ:www.lhpa.net/files/Straipsniai/Lapenaite_Zodziai_ir_prasmes.doc+Dalia+Lap%C4%97nien%C4%97+%C5%BDOD%C5%BDIAI+IR+PRASM%C4%96S+PERTEIKIANT+POSTMODERNISTIN%C4%98+REALYB%C4%96S+S%C4%84MPRAT%C4%84&cd=7&hl=lt&ct=clnk&gl=lt (žiūrėta 2011 m. rugpjūčio mėn.). Lyotard J. F. 2010: Postmodernus būvis, Vilnius: Baltos lankos. LKG 1965: Lietuvių kalbos gramatika 1, Vilnius: Mintis. LKŽ – Lietuvių kalbos žodynas, t. 1–20, 1941–2002, elektroninis variantas (2005). Prieiga per internetą: http://www.lkz.lt. Mikelionienė J. 2000: Naujoji lietuvių kalbos leksika (daktaro disertacija), Kaunas, VDU. Miliūnaitė R. 2010: Bendrinės kalbos normintojai ir besikurianti skaitmeninio modernizmo visuomenė. – Kalbos kultūra 83, 98–118. Offord M. 2001: French Words: Past, Present and Future, Clevedon etc.: Multilingual Matters. J. GIRČIENĖ. Naujažodžiai su dėmeniu (-)tinkl- 175 Picone M. 1996: Anglicisms, Neologisms and Dynamic French, Amsterdam / Philadelphia: John Benjamins Publishing Company. Skardžius P. 1997: Rinktiniai raštai 2. Bendrinė kalba ir jos vartojimas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla. Urbutis V. 1961: Dabartinės lietuvių kalbos sudurtinių daiktavardžių daryba. – Dabartinė lietuvių kalba, Vilnius: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla, 65–121. Urbutis V. 1978: Žodžių darybos teorija, Vilnius: Mokslas. Цурупа Л. Ю. 1984: Некоторые наблюдения над УСНФХ английского языка. – Исследование семантических структур слов и их сочетаемости, Москва: МГПИ. Gauta 2011 11 04 NEOLOGISMS WITH THE COMPONENT (-)TINKL- Summary The paper examines the structure and usage of 123 recently adopted neologisms, or new words, with the element –tinkl– from the quantitative and qualitative point of view. The analysis focuses on new coinages within the word-building entry of the noun tinklas (‘network’) and their distribution according to part of speech, origin, ways and types of word-building. An attempt is made to discuss issues of typicality of new coinages as well as related issues of their relationship with alternative new loan words (containing various roots), functions as well as lexicalisation and socialization, or their entrenchment in the language system and actual usage. As an established tendency in periods of nomination development, among neologisms nouns clearly prevail (77 per cent). A large number of neologisms have emerged as equivalents of new loan words performing a referential function, e.g. žiniatinklis (also webas) (‘web’). Therefore, it seems natural that Lithuanian coinages make up the majority (80 per cent) of all researched neologisms. Thus word building remains an important counterpart of borrowing, the other way of emerging neologisms. However, we also have neologisms which could be hardly related to any specific loan words, including words with stylistic connotations, performing an emotive and expressive, metalinguistic and other functions, characteristic of post-modern society, e.g. plepatinklis (~‘chatter-web’). Most neologisms should be treated as typical coinages. About half of them (48 per cent) are compounds, e.g. tinkladraugis (~‘web-pal’). The abundance of compounds, which previously were not so frequent in Lithuanian, has confirmed 176 KALBOS KULTŪRA | 84 a clearly identifiable tendency in their increase during the last decades. It might be concerned with a need to more detailed nomination, which makes our communication easier. The need is seen in an attempt to bring lexical and derivational meanings closer to each other. The second most frequent neologisms are suffixal derivatives (36 per cent), e.g. tinklija. About one tenth (11 per cent) of new coinages are prefixal derivatives, e.g. potinklis (‘subweb’). Reflexive and inflectional derivatives are very rare. Most productive are the formants –imas and –ininkas building abstract verbs and carriers of features, e.g. tinklaraštinimas (‘putting up on the webpage’), tinklaraštininkas (‘author of a webpage’). Other new coinages (about one third of all the data) constitute the derivational basis of almost one sixth of the neologisms with the element (–)tinkl-. Of all derivational entries, the most abundant is the derivational entry of the noun tinklaraštis (‘webpage’, 27 coinages), e.g. tinklaraštis → tinklaraštininkas, tinklaraštinis, tinklaraštija, tinklaraštynas, audiotinklaraštis. Fast processes of lexicalisation and socialisation, which include the emergence of new derivational patterns, particularly frequent usage of some neologisms, competitiveness with loan words consisting of various roots and with their equivalents, electronic discourse favourable to many neologisms with the element (–)tinkl- lead to a discussion about linguistic insights of individual authors and the society and further development of the paradigm. KEY WORDS: neologism, new coinage, word-building: entry, way, type, category, meaning, (prefixal, suffixal, inflectional) derivative, compound. JURGITA GIRČIENĖ Lietuvių kalbos institutas P. Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius [email protected] J. GIRČIENĖ. Naujažodžiai su dėmeniu (-)tinkl- 177