Skaitmeninių technologijų keliami iššūkiai ir siūlomi būdai juos įveikti

RAMUNĖ VASKELAITĖ ВИКЛИКИ, СПРИЧИНЕНІ ЦИФРОВИМИ ТЕХНОЛОГІЯМИ, ТА ЗАПРОПОНОВАНІ СПОСОБИ ЇХ ПОДОЛАННЯ 24-та конференція імені Йонаса Яблонскіса Сукупність конференцій імені Йонаса Яблонскіса, які восени з 1993 року проводять Інститут литовської мови та кафедра литовської мови Вільнюського університету, свідчить, що найчастіше на них обирали для розгляду цілком конкретні проблеми унормування й уживання або співвідношення норми та вжитку (наприклад: Норми мови та вжиток, 1994; Нові мовні явища та їх оцінювання, 1998; Зміна норм і вжиток, 1999; Рівні мовних норм і вжитку, 2000; Мовний вжиток і впорядкування, 2001)1. Однак, мабуть, не було жодної конференції, на якій так чи інакше не порушувалися б і фундаментальніші питання — розуміння, меж, призначення літературної мови, її взаємин із суспільством, змін під впливом обставин, збереження. А приблизно від межі століть, коли різноманітні чинники впливу на мову щораз істотніше змінюються, такі питання цілеспрямовано висувають як головний предмет обговорення (пор.: Межі літературної мови, 2002; Літературна мова і суспільство, 2005; Літературна мова та інші різновиди мови, 2006; Варіантність мови та мовні настанови, 2009; Життя й оновлення литовської мови в сучасному суспільстві, 2013). Розвиток конференцій виявляє й іншу тенденцію: коли увага зосереджується на фундаментальних питаннях, тобто поглиблюється в цьому аспекті, водночас охоплюється ширша перспектива. Уже чотири конференції відбулися як міжнародні2, а це означає, що на них розглядали не лише стан чи концепцію литовської літературної мови, а й концепції літературної мови, що розвиваються в інших країнах, або, якщо такі концепції не застосовуються, напрями мовного планування, політики та впорядкування. На цьогорічній, 24-й, конференції відкрилася перспектива особливо широкого масштабу — європейська, що охоплює багатомовний Європейський Союз і проблему мовного розмаїття, яка постає в ньому. За тематикою, якій було присвячено увагу, конференцію, що відбулася в Інституті литовської мови, ЦИФРОВІ МОВНІ РЕСУРСИ, НАПРЯМИ ЇХ РОЗВИТКУ ТА МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ (29 вересня 2017 р.), можна було б також пов’язати з іще ширшим виміром — глобальним. І хоча замість прикметника глобальний пропонують уживати українські слова, як-от світовий; загальний; величезний 1 Тези доповідей деяких конференцій імені Й. Яблонскіса можна знайти на вебсайті Інституту литовської мови за адресою http://lki.lt/tarptautin%C4%97-jono-jablonskio-konferencija/#1501063755178-1d439107-84e9. У літературній мові (раніше — Культура мови) друкують огляди конференцій. 2 Міжнародні конференції проводилися у 2005, 2009, 2010 та 2016 роках. BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 RAMUNĖ VASKELAITĖ. Skaitmeninių technologijų keliami iššūkiai ir siūlomi būdai juos įveikti | 2 чи величезний, -а3 цьогорічні обговорення найточніше назвати міжнародним словом, що охоплює кілька семантичних відтінків. По-перше, цифровий простір є не лише глобальним, а й загальним, величезним чи навіть безмежним, тим паче що доповідачі до сфери цифрових технологій зараховували не тільки комп’ютери, а й смартгодинники, телефони, пилососи з голосовим керуванням, роботів і загалом штучний інтелект. По-друге, слово глобальний, -а одразу виявляє зв’язки з глобалізацією, глобалізуванням, а такі очевидні зв’язки має не лише обрана для розгляду сфера вживання мови, а й фундаментальне питання, порушене на конференції. Це питання узагальнює формулювання, запропоноване доктором габілітованим математичних наук Лаймутісом Телкснісом: «Як нам, кільком мільйонам литовців, діяти, щоб не зникнути в океані понад 7 мільярдів людей, які пишуть і розмовляють, та машин, що невдовзі стануть розумними?». Однак і конкретна, предметна відповідь академіка на пленарному засіданні, і спільні проєкти, які філологи, математики, програмісти та інженери один за одним представляли на чотирьох інших засіданнях конференції, показували, що загальний стратегічний напрям добре відомий. Це впровадження мови та її структури в цифровий простір і активна турбота про її функціонування там — як у письмовій, так і в усній формі. На конференції стратегічний напрям радше не обговорювали, а оцінювали як єдину можливість для мови невеликої країни вижити в цифрову добу, єдиний можливий вибір. Євродепутат Алгірдас Саударгас порівняв його з вибором, який постав перед книгоношами: в середовищі, де писали кирилицею, обрати литовське письмо латинськими літерами. А керівник проєктів філологічного факультету Вільнюського університету доктор Аудрюс Валотка згадав низку послідовних виборів: народи, які обрали щось записувати на глині чи пергаменті, вижили; згодом на історичному шляху вижили ті народи, які друкували тексти на друкарському верстаті, винайденому Гутенбергом; тепер настала черга неминучого вибору — перейти в цифровий простір. На конференції трохи частіше, ніж про стратегічний напрям, згадували труднощі, що виникають під час руху чітко усвідомленим курсом, однак і вони не були головною темою обговорень. Не один учасник називав проблемою панування у світі технологій компаній зі Сполучених Штатів Америки (далі — США), таких як Microsoft, Amazon чи Google, тоді як ринок малих країн, а тим паче їхні мови, мало їх цікавить. Тому не раз доходили висновку, що про вживання мови в цифровому просторі та її збереження потрібно дбати самим. Однак не один із тих, хто вже цим опікується, згадував про нестачу ресурсів, зокрема людських. Зрозуміло, що невелика країна має обмежені можливості конкурувати в галузі мовних технологій із ринковими акулами чи велетнями — так не раз називали американські компанії приватного капіталу, однак із боку Європейського Союзу (далі — ЄС), ситуацію в якому розглянув 3 Наприклад, такі заміни наведено в Банку консультацій, який веде Державна комісія литовської мови: http://www.vlkk.lt/konsultacijos/5531-globalus. BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 RAMUNĖ VASKELAITĖ. Skaitmeninių technologijų keliami iššūkiai ir siūlomi būdai juos įveikti | 3 із доповіді іспанського науковця Рафаеля Рівери стало зрозуміло, що панування цих компаній у світі інформаційних технологій створює проблеми й на рівні ЄС. З іншого боку, сам ЄС також схиляється до англійської мови, а це має особливо ускладнювати впровадження литовської мови та її існування в цифровому просторі. Однак конференція відкрила зовсім іншу перспективу. Пленарне засідання доповіддю Жива мова у штучному інтелекті розпочав Алгірдас Саударгас, підписант Акта про відновлення незалежності, який працює в Європейському парламенті. Заохочений дослідженням мережі передового досвіду META-NET, що об’єднує 60 науково-дослідних центрів у 34 країнах і засвідчило: за станом мовних технологій литовська мова отримала найнижчу оцінку, тобто її вважають «такою, що має незначну технологічну підтримку або не має її зовсім», — а це означає, що мові загрожує зникнення, він кілька років тому ініціював у Європейському парламенті дослідження Рівність мов у цифрову добу. Дослідження показало, що умовою досягнення справжньої інтеграції в ЄС є не одномовність, а навпаки — мовне розмаїття. Згодом його доповнили Проєктом рідної мови, у якому запропоновано стратегічні напрями на різних рівнях, покликані забезпечити технологічний прорив у ЄС, який дав би змогу кожному громадянинові Союзу отримувати послуги в спільному цифровому просторі та спілкуватися незалежно від мови, якою він користується. Представити проведене дослідження та підготовлену на його основі працю приїхав один із виконавців дослідження — директор консалтингової компанії iClaves Рафаель Рівера. Він окреслив суперечність, пов’язану з мовним розмаїттям ЄС: з одного боку, як вияв культурного розмаїття Європи, воно вважається одним із найбільших багатств Союзу, що має 24 офіційні та понад 60 національних і регіональних мов меншин; з іншого — мовні бар’єри, що виникають, є однією з головних перешкод на шляху до справді інтегрованого Союзу. Через них особливо потерпають люди з нижчим рівнем освіти та літні люди, представники менших і регіональних мов меншин. Так виникає мовне відчуження. Мовні бар’єри мають значні економічні та соціальні наслідки: не використовуються всі можливості спільного ринку, вільного руху товарів і робочої сили, участі населення в політичних процесах та електронної торгівлі, а громадяни, які мають право ними користуватися, не можуть належним чином це робити. І особливо актуальною ця проблема стає в цифрову добу. Поява нових технологій, таких як нейронні мережі, здатні до самонавчання, відкриває способи подолання мовних бар’єрів, однак цьому заважають фрагментованість європейського ринку мовних технологій, некоординованість досліджень, недостатнє фінансування, а також те, що політики ЄС не приділяють цим питанням належної уваги. Усі ці причини та проблеми й пояснюють BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 RAMUNĖ VASKELAITĖ. Skaitmeninių technologijų keliami iššūkiai ir siūlomi būdai juos įveikti | 4 появу європейського проєкту рідної мови, у якому передбачено комплекс заходів, що охоплює інституційний, науковий, промисловий, ринковий рівні та рівень державного сектору4. Професор Інституту математики та інформатики Вільнюського університету, який працює в галузі мовних технологій, піонер розвитку інтернету в Литві, науковець, відомий своїми винаходами не лише в Литві, доктор габілітований Лаймутіс Телксніс у доповіді Литовська писемна й усна мова у звичайному та електронному середовищах5, відповідаючи на поставлене ним самим питання про можливість вижити в океані мільярдів, сформулював цілком конкретні умови виживання: щоб у паперових документах та електронному середовищі зберігалася правильна литовська мова, потрібні правила писемної й усної мови, технічне та програмне забезпечення, а також транскрибатори, які дали б змогу відображати знаки писемності інших мов литовськими письмовими знаками, а звуки усної мови передавати знаками литовської усної мови, придатними для автоматичного синтезу звуків слів литовського мовлення. Це забезпечило б правильне спілкування литовською писемною й усною мовою як із комп’ютерами, так і з телефонами, іншими розумними пристроями з голосовим інтерфейсом та роботами, а в електронних сховищах даних Литви іншомовні особові імена подавалися б кодами литовських письмових знаків і оригінальними літерами; їхню вимову голосом передавали б аудіозаписи, зроблені з вимовлянням звуками фонем литовської мови, а також аудіозаписи мовою оригіналу. Сам професор та інші фахівці Інституту математики та інформатики вже чимало зробили, щоб у цифровому просторі вживалася правильна розмовна литовська мова, — це стало зрозуміло з доповідей, виголошених на першому засіданні РОЗПІЗНАВАННЯ ТА СИНТЕЗ МОВЛЕННЯ. (І на всіх інших засіданнях конференції мало говорили про труднощі; радше предметно й конструктивно представляли поточну роботу та перелічували подальші завдання.) У співпраці з філологами — Інститутом литовської мови, філологічним факультетом Вільнюського університету, Вільнюським педагогічним університетом і Шяуляйським університетом — група фахівців Інституту математики та інформатики й факультету математики та інформатики Вільнюського університету під керівництвом доктора габілітованого Л. Телксніса у 2013–2015 роках реалізувала проєкт Послуги з голосовим керуванням литовською мовою (LIEPA). Результатом стали сім загальнодоступних послуг, що надаються правильною литовською усною мовою: Pažintuvas, який допомагає в школах вивчати будову клітини; Ieškotuvas, який знайомить з об’єктами спадщини ЮНЕСКО; ті, що дають змогу керувати комп’ютером і пошуком голосовими командами 4 Праця Language equality in the digital age. Towards a Human Language Project та її англомовний виклад доступні у відкритому доступі. Вони опубліковані на вебсайті Європейського парламенту (http://www.europarl.europa.eu/thinktank/en/document.html?reference=EPRS_STU(2017)598621), однак відтворювати або перекладати текст у некомерційних цілях можна лише за згодою Європейського парламенту. 5 Статтю, підготовлену за доповіддю, див. у цьому томі в розділі «Bendrinės kalbos „Apžvalgų». BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 RAMUNĖ VASKELAITĖ. Skaitmeninių technologijų keliami iššūkiai ir siūlomi būdai juos įveikti | 5 Контролер і браузер, помічники Помічник і Перекладач, які володіють правильною литовською мовою, а також комп’ютерний синтезатор для незрячих, що читає текст на екрані комп’ютера. Водночас створено інфраструктурні послуги: пристрій для читання електронного тексту, програма голосового відкривання вебсторінок, рушій розпізнавання литовського мовлення, корпус мовлення, лабораторія звукозапису6. Здавалося б, зроблено багато, однак Л. Телксніс, читаючи доповідь Послуги, керовані литовським мовленням. Стан. Перспективи, підготовлену спільно зі старшим фахівцем відділу проєктів того самого інституту Гедімінасом Навіцкасом, назвав ці роботи лише відчиненням дверей для проникнення литовського розмовного мовлення в електронний простір. Як результати проєкту доповідач схилявся згадувати не стільки створені послуги, скільки усвідомлення важливості «злиття» знань, якими володіють фахівці з інформатики та філологи, а також значення прикладу — виробникам і постачальникам послуг демонструють можливості використання послуг, керованих литовським мовленням. Нагальним завданням, що постає нині й покладається вже не стільки на розробників і творців мовних технологій, науковець, який бачить глобальні тенденції технологічної сфери, вважав залучення роботів до навчальних програм, але спершу — підготовку вчителів. Лише відчиненням воріт назвав роботи проєкту ЛІЄПА і керівник проєктів Вільнюського університету, доктор Аудрюс Валотка. У доповіді Далі від друкарського преса Ґутенберґа: литовське мовлення в найновіших технологіях (співавтор — Г. Навіцкас) він стверджував, що «нині литовське мовлення в інформаційних технологіях перебуває в ситуації, подібній до тієї, що була 30 років тому, коли вирішували питання використання литовських діакритичних знаків у комп’ютерній техніці». Такий стан спонукає до подальшої роботи — проєкту ЛІЄПА 2. Результатом цього проєкту, який уже розпочато, мають стати інфраструктурні рішення: корпус литовського мовлення обсягом 1 000 годин, розпізнавач литовського мовлення на 3 000 слів, досконаліший синтезатор литовського мовлення. Також буде створено нові послуги: гуманоїдного робота для розвитку навичок ухвалення рішень у дітей, голосове керування контактами особи в мобільному телефоні, виклик таксі, читання інтернет-новин, міжмовний комунікатор, що охоплює литовську та китайську мови. Однак найважливішим результатом нового проєкту передбачено можливість спілкуватися з предметами (мобільними телефонами, планшетами, розумними годинниками, роботами) природним мовленням, віддавати команди людським голосом і розуміти їхні відповіді. Ще один представник Інституту математики та інформатики — доцент Піюс Каспарайтіс — у доповіді Сучасний стан і перспективи комп’ютерного синтезу литовського голосу (співавтори — асистент факультету математики та інформатики Вільнюського університету, доктор Гінтарас Скерсіс, і лектор 6 Їх докладніше описано на вебсайті інтегрованих ресурсів литовської мови та писемності Raštija.lt: https://liepa.rastija.lt. BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 RAMUNĖ VASKELAITĖ. Skaitmeninių technologijų keliami iššūkiai ir siūlomi būdai juos įveikti | 6 Маргарита Бенюшене)7, використавши відеоматеріали та вебсайти, проілюстрував можливості застосування синтезатора, створеного в межах проєкту LIEPA: синтезатор використали під час вистави Віддалений Вільнюс, показаної на театральному фестивалі «Сирени» 2014 року (глядачі, які водночас виконували роль акторів, ходили вулицями Вільнюса, слухаючи в навушниках синтетичні голоси); статті в деяких інтернет-газетах (lzinios.lt, ukininkopatarejas.lt, vilnius.lt, delfi.lt) можна не лише прочитати, а й прослухати; на автобусному вокзалі у Вілкавішкісі оголошення для пасажирів зачитують синтетичним голосом; послуга озвучення тексту RoboBraille дає змогу автоматично перетворювати будь-які текстові документи на аудіофайли; реальністю став і робот, що розмовляє литовською мовою, — гуманоїд NAO запрошував відвідати литовський стенд на заході, присвяченому презентації країн ЄС, що відбувся в Брюсселі, а також проголошував рік Кристіонаса Донелайтіса на конференції в Сеймі «Рік» «Чи говоритимуть роботи литовською?». Перелічуючи майбутні можливості застосування синтезу мовлення, у реалізації яких уже зроблено певні кроки, П. Каспарайтіс згадав озвучення статей на вебсайтах, що працюють на основі Linux, віртуальних помічників і мобільний автомат з продажу мобільний кіоск MIO, який зможе пропонувати в парку закуски чи напої. Роботи, представлені на наступних трьох засіданнях і переважно пов’язані зі спробами збереження писемної мови, справляли враження, що від перенесення словників, текстових корпусів, баз даних і картотек у цифровий простір дедалі більше переходять до такого оцифрування мови, яке дасть змогу користуватися мовними ресурсами не лише мовцям і дослідникам, а й програмам мовних технологій та штучному інтелекту. Таку стратегічну спрямованість, що стає дедалі актуальнішою з огляду на значний поступ штучного інтелекту, підкреслював мовний стратег А. Саударас як у статтях у пресі8, так і на цій конференції. У тезах, поданих на конференцію, її сформульовано так: «розвиток штучного інтелекту конвергує до гібридної форми, у якій нейронні мережі відповідають несвідомим механізмам мозку, а свідому діяльність розуму моделює традиційний, так званий символічний штучний інтелект. Те саме стосується й мовних технологій, якщо розуміти їх як моделі мовних механізмів у мозку людини (живого мовлення). Тому кожна мовна спільнота повинна дбати про те, щоб мовні технології, що відповідають символічному штучному інтелекту (так звані програми, засновані на правилах), вичерпно й точно відображали всю структуру рідної мови, а для самонавчання нейронних мереж було створено насичене середовище рідної мови (і рідної культури)». 7 Статтю, підготовлену за доповіддю, див. у розділі «Огляди» цього тому журналу Bendrinės kalbos. 8 Наприклад, у статті «Оплакую блискавки», опублікованій у щоденній газеті Bernardinai.lt (http://www.bernardinai.lt/straipsnis/2012-12-05-algirdas-saudargas-fulgura-plango/91787), у статті «Рідна мова: чого Google не вирішить», опублікованій у «Литовських новинах» (http://lzinios.lt/lzinios/Mokslas-ir-svietimas/gimtoji-kalba-ko-google-neisspres/246316). BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 RAMUNĖ VASKELAITĖ. Skaitmeninių technologijų keliami iššūkiai ir siūlomi būdai juos įveikti | 7 На другому засіданні конференції ЦИФРОВІ РЕСУРСИ ЛИТОВСЬКОЇ МОВИ, презентуючи новий проєкт, що його реалізує Інститут литовської мови, також стверджували, що мовні ресурси мають змінюватися відповідно до нових потреб, викликів і очікувань: мають з’являтися нові ідеології та концепції цифрових мовних ресурсів, формуватися коридори значень, інженерія понять, різноманітні можливості пошуку інформації тощо. У доповіді, яку зачитала керівниця відділу інфраструктури загальних справ Дейманте Будрюнене, E. kalba – skaitmeninių kalbos išteklių naudojimo(si) inovacija було представлено новий проєкт інституту, який вона виконує спільно з директоркою Йолантою Забярскайте та керівником проєктів компанії Netcode Скірмантасом Шермукшнісом; насправді він є продовженням попереднього проєкту оцифрування мови. Тоді було оцифровано 11 одномовних і двомовних словників та 5 картотек, завдяки чому створено Інформаційну систему ресурсів литовської мови9, а новий проєкт має на меті не лише інтегрувати нові ресурси, а й створювати технології, рішення та інструменти для семантичного пошуку ресурсів і візуалізації його результатів, а також на основі цих технологій розробляти послуги для користувачів: Пошук у мережі слів, Е. маркетинг, Е. поняття та Е. поради. Передбачається, що ресурси можна буде застосовувати для маркетингових цілей під час надання державних і приватних електронних послуг, а також забезпечити ширший доступ до інструментів словотвору й мовних порад в інтернеті та створити можливість пов’язати мережу слів литовської мови з мережами слів понад 200 інших мов. Про турботу щодо використання вже розміщених в інтернеті ресурсів литовської мови свідчили й дві бази даних, представлені представниками Інституту литовської мови: одну з них інтегровано до Інформаційної системи ресурсів литовської мови, а іншу планують інтегрувати. Ініціаторка й розробниця бази неологізмів литовської мови, старша наукова співробітниця Центру досліджень стандартної мови Інституту литовської мови, д-р Ріта Мілюнайте охарактеризувала створювану базу як онлайн-довідник, призначений для фіксації та лексикографічного опису неологізмів литовської мови початку XXI століття10, однак її доповідь показала, що на нинішньому етапі розробки найбільше уваги, мабуть, приділяють корисності цієї бази для користувачів. З цією метою запроваджено пошук за заголовним словом, походженням неологізму, формою оригіналу, варіантами написання, сферою вживання, деякими особливими ознаками, прізвищем відомої людини, яка вжила неологізм, або його автора; з огляду на окремі цільові групи користувачів розробляється розширена система пошуку. Зацікавлення і базою даних, і неологізмами велике, тож поки що єдиною проблемою називали те, що не встигають опрацьовувати дані, які надсилають користувачі. Водночас велика кількість надісланих матеріалів спростовує два поширені в суспільстві міфи — що литовська мова помирає і що слова створюють мовознавці. Однак 9 Інформаційна система ресурсів литовської мови доступна за адресою http://lkiis.lki.lt/home. 10 До бази неологізмів литовської мови можна потрапити за адресою http://naujazodziai.lkli.lt. BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 RAMUNĖ VASKELAITĖ. Skaitmeninių technologijų keliami iššūkiai ir siūlomi būdai juos įveikti | 8 Д-р Дайва Мурмулейтене, яка також працює в Центрі досліджень стандартної мови, у доповіді Перспективи досліджень словотвору неологізмів (на прикладі бази неологізмів литовської мови) запропонувала подбати й про більшу корисність цієї бази для дослідників мови. Для цього її слід відповідно адаптувати. Було запропоновано позначати неологізми індексами — фіксувати ними частину мови твірного слова, зміни словотвірної основи, роль аналогії та перекладу у творенні неологізму, прояви нетипового словотвору тощо. За спостереженням доповідачки, спроба це зробити виявила такі явища у творенні неологізмів, які мало досліджені або й зовсім не досліджені. Перелічуючи цілі створення іншої бази даних — геоінформаційної бази даних литовських топонімів11, старший науковий співробітник Центру досліджень балтійських мов та ономастики Інституту литовської мови д-р Лаймутіс Білкіс також назвав і практичні цілі, тобто навчання нормативного вживання, і мовні дослідження (а також збереження та поширення мови). Орієнтацію цієї бази як на користувачів мови, так і на дослідників засвідчують можливості пошуку й подання інформації: відомості про топоніми можна шукати за назвою, родом, числом, наголосом, способом творення, походженням відповідно до належності твірного слова до певної мови та походженням відповідно до належності твірного слова до певної лексичної групи; у розділі аналізу топонімів подано наголошування топонімів у всіх відмінках, а також пояснення їхнього походження та творення. До бази внесено близько 25 000 одиниць топонімів. Уже створено й певні зв’язки: після інтеграції бази до Інформаційної системи ресурсів литовської мови створено посилання на інший топонім, від якого походить шуканий, на антропонім у базі даних литовських прізвищ, від якого походить топонім, а також на історичні написання цього топоніма в базі даних історичних топонімів. Надалі планують створити зв’язки із загальновживаною або термінологічною лексикою, зокрема семантичні, словотвірні та локативні, однак згадано кілька проблем — не лише велику кількість топонімів, а й нерегулярність фінансування. Очевидний зсув від накопичення мовних даних до пошуку способів їх використання засвідчують і роботи представників корпусної лінгвістики. На третьому засіданні конференції КОРПУСНА ЛІНГВІСТИКА ці роботи в Литві представили переважно науковці Центру комп’ютерної лінгвістики Університету Вітовта Великого разом із представниками Інституту передових технологій Балтії: вони презентували два спільні проєкти, що засвідчують прагнення анотувати корпуси й у такий спосіб використовувати їх для мовних досліджень і створення інших мовних ресурсів. У доповіді, підготовленій першою групою представників корпусної лінгвістики — Ерікою Рімкуте, Агне Бєлінскене, Лоїком Буазу та Андрюсом Уткою,12 було представлено морфологічно анотований корпус MATAS і синтаксично анотований корпус ALKSNIS. Корпус MATAS укладено на основі корпусу обсягом 1 млн слів, 11 Ця база також доступна за адресою http://lkiis.lki.lt/lietuvos-vietovardziu-geoinformacine-duomenu-baze. 12 Статтю, підготовлену за доповіддю, див. у розділі «Мовні технології» цього тому видання Bendrinės kalbos. BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 RAMUNĖ VASKELAITĖ. Skaitmeninių technologijų keliami iššūkiai ir siūlomi būdai juos įveikti | 9 після застосування статистичних моделей для його анотування було використано морфологічний анотатор, розроблений Центром комп’ютерної лінгвістики. Анотування АЛКСНІО ґрунтується на принципах автоматичного морфологічного й синтаксичного анотування; застосовано модель синтаксичних залежностей. Проєкт, який виконувала друга група науковців — Еріка Рімкуте, Агне Бєлінскене, Loïc Boizou, Єва Бумбулене, Йоланта Ковалевскайте, Томас Криляновичюс, Юстіна Мандравіцкайте та Лаура Вілкайте, — виявив, що після анотування корпусу Delfi.lt переходять до розроблення методики дослідження стійких словосполучень у сучасній писемній литовській мові та укладання словника колокацій литовської мови. У базі даних стійких словосполучень, яку створюють на основі корпусу, планують подавати граматичну й лексичну інформацію про словосполучення, частоту вживання, рубрику тексту, приклади конкордансу тощо. Наразі база містить близько 2 700 лем і понад 35 000 словоформ. Практичні можливості використання корпусів продемонструвала й доповідь викладачок кафедри литовської мови Вільнюського університету Гінтаре Юджентіте та д-ра Вільми Зубайтене Дослідження академічних фраз на основі корпусів: формальна структура та семантика. Після огляду попередніх спроб досліджувати мову науки на основі корпусів було представлено й проєкт самих авторок, мета якого — дослідити структуру та семантику фраз академічного мовлення, спираючись на корпус студентських письмових робіт, який для цього створюють у Вільнюському університеті. Використовуючи матеріали корпусу та результати проведеного дослідження, укладатимуть збірник фраз академічного мовлення, корисний студентам різних рівнів навчання та спеціальностей. Четверте засідання конференції АВТОМАТИЗОВАНИЙ АНАЛІЗ МОВНОЇ СТРУКТУРИ Й ТЕКСТІВ розкрило ще складніші можливості застосування нових технологій для аналізу мови. Інженер Інституту прикладних наук Вільнюського університету Вірджиніюс Дадуркявічюс у доповіді Граматика литовської мови у цифровому світі з відкритим кодом13, оглянувши доробок програміста Інституту литовської мови Вітаутаса Зінкявічюса у сфері морфологічного аналізу, який майже два десятиліття був незамінним і єдиним засобом сучасного дослідження литовської мови та комп’ютерних застосувань, представив певний поступ у галузі комп’ютерної морфології, якого вдалося досягти завдяки використанню платформи Hunspell. Морфологію мови на платформі описують два текстові файли, основою для укладання обох є Граматика сучасної литовської мови та корпуси Вільнюського університету, Університету Вітовта Великого і Сейму Литовської Республіки. За словами доповідача, загалом записано приблизно 5 000 груп адресованих правил, відібрано понад 170 000 лем. Під час відбору лем обмежилися лише нормативною сучасною литовською мовою. За словами доповідача, цей морфологічний аналізатор правильно 13 Статтю, підготовлену за доповіддю, див. у розділі «Мовні технології» цього тому Літературна мова. BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 RAMUNĖ VASKELAITĖ. Skaitmeninių technologijų keliami iššūkiai ir siūlomi būdai juos įveikti | 10 інтерпретує в середньому 99 зі 100 слів. Новий спосіб морфологічного аналізу успішно застосовано в системі інформаційної підтримки синтаксичного й семантичного аналізу литовської мови14, створеній Університетом Вітовта Великого, у Реєстрі правових актів15, а особливо успішно — у системі індексування документів і пошуку Solr/Lucene (за словами доповідача, вдалося не лише точно індексувати й знаходити всі потрібні словоформи, а й у сотні разів прискорити процес індексування). Наступним конкретним завданням вважається підготовка двох версій словника — нормативної, придатної для перевірки правопису, та версії нормативного й ненормативного мовлення, придатної для розв’язання більш прикладних завдань аналізу живої мови. Можливості, які цифрова епоха відкриває для дослідження давніх писемних пам’яток, висвітлив працівник Центру досліджень писемної спадщини Інституту литовської мови, д-р Міндаугас Шінкунас у доповіді Хто в кого переписав? Автоматизація та візуалізація дослідження історії перекладів Біблії. Він представив уже випробувану методику, яка дає змогу полегшити оцінювання подібності цитат у перекладах Біблії — завдання, що створює найбільше труднощів дослідникам давніх писемних пам’яток. За словами доповідача, перспективність методики підтверджують результати порівняння біблійних віршів із Постили Бреткуна (1591), виконаного за допомогою програмного аналізу: вони відповідають висновкам, яких попередні дослідники дійшли іншими методами. Найважливішим результатом роботи доповідач вважав інструмент, що показує орієнтовний ступінь подібності джерел або їхніх частин. Він відкриває можливості для подальших, докладніших досліджень. Звісно, на конференції не оминули й галузь мовних технологій, яка зазнала чимало невдач, — автоматизований переклад, тим паче що саме до нього передусім застосовують цей термін. У доповіді Машинний переклад литовською мовою16, поетапно оглянувши всі досягнення й невдачі машинного перекладу (дослівний переклад, що виник за часів холодної війни, переклад на основі правил, статистичні методи перекладу), інженер Інституту прикладних наук Вільнюського університету Данелюс Альґірдас Ралюс дійшов висновку, що досягнення цієї галузі не оминають і Литву. З появою нейронних мереж, які формують правила перетворення, з ними пов’язують надію на новий прорив у сфері автоматизованого перекладу. Звернувши увагу на те, що найновіші системи нейронного машинного перекладу перекладають краще за пересічного перекладача, було представлено плани Вільнюського університету розпочати 2018 року проєкт із розроблення нового покоління нейронного перекладу англійською, литовською, польською, французькою, російською та німецькою мовами. Водночас було зауважено, що потрібно не лише копіювати вже винайдене, а й створювати власне, нове. Проєкт, що його виконують в Інституті литовської мови, показав, що такі зусилля справді докладаються. Про важливість створення для Литви альтернативних варіантів автоматичного перекладу заявили в Інституті литовської мови 14інформаційної системи синтаксичного й семантичного аналізу литовської мови адреса — https://semantika.lt. 15 Адреса реєстру правових актів — https://www.e-tar.lt/portal/index.html. 16 Див. статтю, підготовлену за повідомленням, у розділі «Мовні технології» цього тому «Загальнолітературної мови». BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 RAMUNĖ VASKELAITĖ. Skaitmeninių technologijų keliami iššūkiai ir siūlomi būdai juos įveikti | 11 Наукова співробітниця Центру досліджень літературної мови д-р Дайва Швейкаускене та програміст Вітаутас Швейкаускас вирішили, спираючись на дані 2017 року Tildės, які свідчать, що якість перекладів литовською мовою (і з неї), створених системами перекладу Google, що використовують статистичні методи, нижча, ніж перекладів латиською чи естонською. Перспективу альтернативних варіантів перекладу автори пов’язують із цифровою граматикою литовської мови, яку вони розробляють. За словами доповідачів, нині підготовлено лише пробний зразок граматики, що охоплює кілька слів, але й він засвідчує, що якість перекладу значно краща. Цифрова граматика, побудована з двох рівнів — абстрактного (спільні для всіх мов форми) і конкретного (рівень, що відображає специфічні риси конкретної мови), — дає змогу подолати, мабуть, головну проблему автоматичного перекладу — передавання значення. Під час перекладу вона дає змогу перетворити речення на абстрактну семантичну форму, з якої генерується речення іншою мовою, спираючись лише на властивості мови перекладу й зовсім не зважаючи на морфологію мови оригіналу, що й створює умови для значно точнішого передавання значення. До речі, нинішній переклад литовською мовою, який пропонує компанія Google, згадував майже кожен другий учасник конференції — і як невдалий приклад застосування мовних технологій, і як загрозу мові, і як наочне свідчення того, що про мовні технології потрібно дбати самим. Підсумовуючи цьогорічну конференцію імені Йонаса Яблонскіса, можна зробити кілька доволі взаємопов’язаних висновків. Насамперед доба нових технологій відкриває неймовірні можливості для мовних досліджень: це корпуси та інші комп’ютерні масиви даних, які здійснили революцію в мовознавстві, а також дедалі досконаліші можливості пошуку, узагальнення й подання статистики, що їх відкривають технології та які надалі розвиваються завдяки штучному інтелекту. Однак нові технології ставлять перед життєздатністю мови надзвичайно серйозні виклики, і загроза нависла не лише над літературною, а й над усією литовською мовою. Утім, саме вони пропонують способи подолати ці виклики, а нова європейська ініціатива створює особливо сприятливі можливості для збереження мови невеликої країни. Проте і вона, і розвиток цифрових технологій як ніколи виразно виявляють потребу об’єднувати зусилля та синтезувати їх. Проєкти, представлені вже на цій конференції, засвідчили, що за таких умов забезпечення функціонування мови та її дослідження — це завдання, яке фахівцям-мовознавцям самотужки вже не під силу: філологи виконували проєкти разом з інформатиками, математиками й програмістами. Розвиток штучного інтелекту, як неодноразово зазначав А. Саударгас, зумовлює потребу не лише об’єднувати зусилля фахівців різних галузей, а й розвивати міждисциплінарну науку, що формується на перетині мовознавства, комп’ютерних наук і когнітивістики17. А ЄС 17 Наприклад, у статті Литовська мова має стати грамотною і в цифрову епоху, опублікованій в інтернет-виданні Bernardinai.lt (http://www.bernardinai.lt/straipsnis/2013-01-25-algirdas-saudargas-lietuviu-kalba-privalo-tapti-rastinga-ir-skaitmenineje-epochoje/94233). BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 RAMUNĖ VASKELAITĖ. Skaitmeninių technologijų keliami iššūkiai ir siūlomi būdai juos įveikti | 12 проєкт рідної мови виявляє також необхідність об’єднати зусилля всієї держави — державного й приватного секторів, політиків, науковців і фахівців із технологій. Лише на перший погляд тема цьогорічної конференції могла здаватися мало пов’язаною з іменем творця літературної мови. Наче передбачаючи можливе враження про відсутність зв’язку, одна з організаторок конференції д-р Ріта Мілюнайте, відкриваючи захід, назвала один із таких зв’язків: сьогодні, переносячи мову в цифровий простір, як і за часів Й. Яблонскіса, прагнуть створити універсальний, зручний варіант мови, що відповідає потребам суспільства. Ще один зв’язок окреслили й інші учасники конференції: П. Каспарайтіс, висловивши сподівання, що проєкт LIEPA стане синонімом турботи про литовську мову, додав, що Й. Яблонскіс це схвалив би, а Д. А. Раліс згадав творця літературної мови як першопрохідця у створенні граматичних правил, від яких перейшли до автоматизованого морфологічного аналізу. Однак сама конференція виявила значно більше спільних зв’язків і прагнень, і насамперед — турботу про (з)береження литовської мови та правильне її вживання в умовах неймовірно стрімких змін у світі й обставинах, що впливають на мову. Отримано 22.10.2017 RAMUNĖ VASKELAITĖ [email protected] BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204