Veiksmažodžio formų vartojamumas, išryškėjęs kuriant Lietuvių kalbos gramatikos informacinę sistemą

Дайва Швейкаускене Інститут литовської мови УЖИВАНІСТЬ ФОРМ ДІЄСЛОВА, ВИЯВЛЕНА ПІД ЧАС СТВОРЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ГРАМАТИКИ ЛИТОВСЬКОЇ МОВИ КЛЮЧОВІ СЛОВА: граматика, морфологія, парадигми, відмінювані форми слів, семантика. АНОТАЦІЯ Змінювані частини мови мають парадигми. Під час створення інформаційної системи граматики литовської мови (LIGIS) було помічено, що не всі відмінювані форми, наведені в парадигмах, можна вживати. У статті розглянуто випадки, коли деякі відмінювані форми певних слів не можуть уживатися. Наведено три типи таких форм, а також групи слів, яким властиве відмінювання з винятками. Зазначено причини появи форм, що не вживаються. АНОТАЦІЯ Кожна змінювана частина мови має свої парадигми. Під час створення інформаційної системи граматики литовської мови (LIGIS) ми помітили, що на практиці можна вживати не кожну теоретично можливу словозмінну форму. У статті розглянуто деякі випадки в дієслівних парадигмах литовської мови, а саме випадки, коли певні словозмінні форми можуть не вживатися. Наведено три випадки невживаних форм і пояснено причини, з яких групи слів у кожному випадку мають таке відмінювання з винятками. ВСТУП До початку XXI ст. усі питання, пов’язані з граматикою, аналізувалися з позиції людини як користувача мови, тобто описувалися лише ті аспекти, що актуальні для людини, і навіть не згадувалися речі, які для людей є «само собою зрозумілими». Останнім часом, із початком комп’ютеризації мовних явищ, виникають проблеми, яких звичайні користувачі мови зазвичай навіть не помічають. Однак із ними стикаються фахівці з комп’ютерної лінгвістики, BENDRINĖ KALBA 94 (2021) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351–7204 DAIVA ŠVEIKAUSKIENĖ. Veiksmažodžio formų vartojamumas, išryškėjęs kuriant Lietuvių kalbos gramatikos informacinę sistemą | 2 doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.02 виконуючи завдання комп’ютерного опрацювання мови. Варто також сказати, що для комп’ютерного опрацювання мови недостатньо інформації, наведеної у друкованих словниках і граматиках, оскільки там подано лише найзагальніші закономірності литовської мови. Подібні твердження можна знайти й у працях інших науковців, наприклад: «Орієнтовані на людей словники важко пристосувати для створення програм опрацювання мови» (Rimkutė, Kovalevskaitė 2008: 3). Недостатність інформації у словниках для комп’ютерного опрацювання мови було помічено також під час анотування корпусу в Центрі комп’ютерної лінгвістики Університету Вітовта Великого. Під час морфологічного анотування Корпусу текстів сучасної литовської мови (далі — DLKT) поряд з іншими даними (рід, число, відмінок, час, особа, ступінь тощо) зазначається й початкова форма слова (лема). У словниках «найчастіше подаються лише твірні слова» (Rimkutė 2006: 38), тобто не всі похідні слова, тому значна частина литовських слів до них не потрапляє, і після створення програмного забезпечення, що використовує лише дані словників, багато слів корпусу залишаються нерозпізнаними. У граматиках під час опису морфологічних категорій наводять кілька прикладів слів, що мають певну морфологічну категорію, але не перелічують усіх литовських слів, яким властива ця категорія. Наприклад, У граматиці сучасної литовської мови (далі — DLKG), визначаючи рід іменників, наводять по чотири приклади слів чоловічого та жіночого роду (DLKG 2006: 62). Носіям мови нескладно визначити рід усіх інших литовських слів, не згаданих у граматиці. Комп’ютер сам нічого не може вигадати чи вирішити, тому йому потрібно дуже точно вказати всі граматичні дані кожного слова, зокрема й рід. Під час комп’ютеризації литовської мови було помічено морфологічне явище, опису якого в публікаціях знайти не вдалося. Це невідповідність між відмінюваними формами, зазначеними в парадигмах, і можливістю їх уживання. Ця проблема виявилася лише під час комп’ютерного опрацювання мови й раніше не привертала уваги мовознавців. Терміном парадигма у морфології позначають «систему закінчень певного типу словозміни або сукупність окремих закінчених форм слова, що вважається зразком відповідного типу словозміни» (Gaivenis, Keinys 1990: 143). Наприклад, форми дієслів теперішнього часу утворюються від основи теперішнього часу та особових закінчень. Дієслова теперішнього часу відмінюються за трьома парадигмами, які відповідають трьом дієвідмінам (DLKG 2006: 337), а одну відміну іменників (i)a становлять три парадигми, що відрізняються одна від одної формами деяких відмінків (LKE 1999: 462). BENDRINĖ KALBA 94 (2021) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 DAIVA ŠVEIKAUSKIENĖ. Veiksmažodžio formų vartojamumas, išryškėjęs kuriant Lietuvių kalbos gramatikos informacinę sistemą | 3 doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.02 Отже, змінювані частини мови мають свої парадигми. У цій статті розглядаються лише проблемні випадки дієслівних парадигм. Мета цієї статті — розглянути виявлені випадки невживання певних форм окремих слів, які було помічено під час створення Інформаційної системи граматики литовської мови (LIGIS). Для досягнення цієї мети спочатку оглядаються найважливіші публікації, у яких досліджуються питання вживання граматичних форм, а також теорія природної морфології, на якій ґрунтується подальше дослідження; далі представлено задум створення LIGIS, виконану роботу та проблеми, що виникли, після чого розглядаються випадки невживання теоретично можливих форм. З’ясувалося, що для деяких слів можливі не всі форми, теоретично наведені в парадигмах. Було застосовано вибіркову методику: для дослідження відібрано проблемні випадки, виявлені під час комп’ютеризації мови. 1. ПИТАННЯ ВЖИВАННЯ СЛОВОФОРМ, ОПИСАНІ В ПУБЛІКАЦІЯХ У цьому розділі розглядається інформація про можливість уживання форм, наведена в граматиках литовської мови та посібниках із культури мовлення, а також оглядаються кілька статей, у яких проблеми словоформ досліджуються з різних аспектів. На жаль, не вдалося знайти публікацій з описом досліджень уживання форм, наведених у парадигмах, проведених із метою з’ясувати, чи можна в мовленні вживати всі теоретично наявні форми. 1.1. Форми, що не вживаються, розглянуті в граматиках Tiek vienatomėje (DLKG 2006), tiek tritomėje (LKG II 1971) lietuvių kalbos gramatikose aptariami tam tikrų veiksmažodžio formų nevartojimo atvejai. Kaip rodiklis čia gali būti laikomas ir semantinis požymis – tai vadinamieji beasmeniai veiksmažodžiai. Beasmeniai veiksmažodžiai nusako nuo veikėjo valios nepriklausančius gamtos reiškinius ar kitus stichinius procesus ir turi tik trečiojo asmens formas. Beasmenių veiksmažodžių paradigmą sudaro tiesioginės, tariamosios ir netiesioginės nuosakų trečiojo asmens formos, bendratis, padalyviai, kai kurių veiksmažodžių ir neveikiamųjų dalyvių bevardė giminė (DLKG 2006: 315–316). Panašiai rašoma ir akademinėje gramatikoje: „Beasmeniai veiksmažodžiai <...> nekaitomi nei asmenimis, nei skaičiais ir savo forma sutampa su BENDRINĖ KALBA 94 (2021) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 DAIVA ŠVEIKAUSKIENĖ. Veiksmažodžio formų vartojamumas, išryškėjęs kuriant Lietuvių kalbos gramatikos informacinę sistemą | 4 doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.02 asmeninių veiksmažodžių trečiuoju asmeniu“ (LKG II 1971: 213). Tačiau daugumos išvardytų žodžių, kurie pateikiami kaip beasmenių veiksmažodžių pavyzdžiai, beasmeniškumas yra labai sąlygiškas, t. y. beasmeniai jie būna tik tam tikrame kontekste, kai sakinyje nėra veiksnio. Kai kurie gramatikoje paminėti beasmeniai veiksmažodžiai gali būti vartojami su tautologiniu veiksniu: lietus lyja, sninga sniegas ir t. t. Be to, ir dainos žodžiuose sakoma: Ar diena dienos, ar naktelė tems. Tada ir teiginiai, kad šių veiksmažodžių liepiamosios nuosakos formos negalimos, nėra visiškai tikslūs, plg., Lyk, lietuti, lyk. Net ir tais atvejais, kai veiksmažodis negali turėti veiksnio, pavyzdžiui, reikėti, taip pat vartojamos kai kurios liepiamosios nuosakos formos, pavyzdžiui, vienaskaitos antrasis asmuo. Jis pasitaiko įvairiuose posakiuose, pavyzdžiui, DLKT: Reikėk šitaip atsitikti. Interneto įrašai: Dingo. Viskas dingo. Ir reikėk tu man. Vėl ten pasirodyti. Panašių pavyzdžių galima rasti ir grožinėje literatūroje, pavyzdžiui: Reikėk tu man Polonijos seseriai sykį išsižioti apie tą vokietuką (Aputis 1977: 32). Далі, розглядаючи вживання безособових дієслів, зазначено: Однак не всі безособові дієслова мають цілі («повні») парадигми. Наприклад, від дієслів pabaiso, pagailo, pagardo зазвичай уживається лише форма простого минулого часу, рідше — багатократного минулого часу, а інші форми замінюють конструкції з прикметниками відповідного значення в середньому роді (baisu, gardu) або прислівником gaila та дієсловом darytis, наприклад: (darosi) baisu, pabaiso, pabaisdavo, pasidarys baisu; (darosi) gaila, pagailo, pagaildavo (pasidarydavo gaila), pasidarys gaila (DLKG 2006: 316). Звісно, можлива й конструкція darėsi / pasidarė gaila. Дієслово pagailo і конструкція darėsi / pasidarė gaila уживаються як синонімічні форми, що мають дуже подібне або навіть однакове значення. Якщо відсутні в парадигмі, тобто не вживані в мові, форми певного слова можуть замінюватися сполученнями інших слів, це означає, що ці відсутні форми мають сенс (значення). У цій статті зроблено спробу описати випадки, коли окремі форми певних слів неможливі, тобто слова, вжиті в такій формі, не мають сенсу. У DLKG, говорячи про середній рід дієприкметників, переважно розглядають його вживання (DLKG 2006: 324, 365, 377) або використання для утворення складених форм дієслова (DLKG 2006: 302). Інформацію подано з погляду дієслова: «Дієслова, що не керують BENDRINĖ KALBA 94 (2021) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351–7204 DAIVA ŠVEIKAUSKIENĖ. Veiksmažodžio formų vartojamumas, išryškėjęs kuriant Lietuvių kalbos gramatikos informacinę sistemą | 5 doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.02 відмінковою формою, мають складені пасивні форми лише з дієприкметниками середнього роду» (DLKG 2006: 320), наприклад yra / buvo vaikščiojama / vaikščiota. 1.2. Передбачуваність морфологічних ознак Розглянемо кілька статей, у яких аналізується, наскільки можна передбачити певні морфологічні ознаки слів литовської мови на підставі вже наявної інформації про властивості цих слів. Ці властивості можуть мати дуже різну природу, як-от семантичну, морфологічну тощо. Іноді висловлюються навіть протилежні твердження, наприклад, що семантика впливає або не впливає на певні явища. Як приклад морфологічної властивості можна навести класи відмінювання, за якими визначають особливості будови похідних слів. У дослідженні, проведеному у Вільнюському університеті, з’ясовували, який зв’язок існує між дієслівними суфіксами та класами відмінювання іменників. Було розглянуто всі відіменникові похідні із суфіксами ė-ti, y-ti, o-ti, uo-ti, виявлені в електронному виданні Dabartinės lietuvių kalbos žodyno (DŽ₆ₑ) (Pakerys 2011: 273). Для визначення класів відмінювання іменників використовували традиційну ознаку — голосний у закінченні давального відмінка множини, наприклад: (i)a – vyrams, broliams; (i)o – šakoms, galioms і т. д. Статистичний аналіз відібраних слів показав, що дієслово, утворене від іменника, має суфікс, який можна передбачити з досить високою ймовірністю, і вибір якого залежить від класу відмінювання цього іменника. Наприклад, похідне дієслово від іменника класу (i)a матиме суфікс (i)uo-ti з імовірністю 70,95%, а похідне дієслово від іменника класу (i)o матиме суфікс (i)o-ti з імовірністю 71,53%. У висновках зазначається, що виявити чіткий вплив семантичної інформації у випадку досліджених суфіксів не вдалося (Pakerys 2011: 286). В іншій статті описано дослідження того, «як морфологічні ознаки литовських лексем певною мірою можна передбачити з їхньої семантики» (Arkadjevas 2008: 2). Розглядалися первинні дієслова литовської мови, корені яких закінчуються на приголосний. Усі їх згруповано в макрокласи відмінювання, найбільшими з яких є n/st- veiksmažodžiai, тобто слова, що мають інфікс і суфікс -st- у основі теперішнього часу, та j- veiksmažodžiai, у яких у основах теперішнього та простого минулого часу відбувається палаталізація. Проведений аналіз показав, що більшість дієслів n/st- veiksmažodžių (237 із 248) є неперехідними, і неформально їх можна охарактеризувати як «семантичні пасиви», тобто дієслова, що позначають ситуації, які не залежать від волі суб’єкта (наприклад, тому, що суб’єкт є неживим предметом). Первинні дієслова j- veiksmažodžiai BENDRINĖ KALBA 94 (2021) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351–7204 DAIVA ŠVEIKAUSKIENĖ. Veiksmažodžio formų vartojamumas, išryškėjęs kuriant Lietuvių kalbos gramatikos informacinę sistemą | 6 doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.02 найчастіше (247 із 306) позначають свідомий вплив живого агента на пацієнта, який зазнає (незворотної) зміни стану (Arkadjevas 2008: 10). Узагальнені дані наведено на рис. 1. ініційований суб’єктом процесj-дієслова(потенційна) зміна стану суб’єктаn/st-дієслова РИС. 1. Співвідношення семантики дієслів і морфологічних класів (підготовлено за Arkadjevas 2008: 14). У розглянутій статті зроблено висновок, що j-дієсловам і n/st-дієсловам властиві виразні семантичні домінанти. 1.3. Нормативні питання щодо вживання словоформ Чимало публікацій, у яких розглядається вживання словоформ, присвячено питанням нормування литовської мови. У Переліку мовних помилок1, оприлюдненому Державною комісією з литовської мови, рекомендуються нормативні випадки вживання певних форм, однак це стосується лише окремих словоформ. Наприклад, зазначається, що не слід уживати форми іменників чоловічого роду для опису жінок за професією, посадою тощо: architektas (= architektė) Žilienė; не слід уживати форми родового відмінка чоловічого роду порядкових числівників та займенника kelintas для позначення дня місяця: Kelinto (= Kelinta) šiandien?, Atostogausiu nuo liepos penkiolikto (= penkioliktos) тощо. Однак такі форми не можна вживати лише в певному контексті; в інших випадках (architektas Žilinskas, tik iš kelinto karto pavyko nustatyti) вони цілком доречні. У підручнику «Культура литовської мови для коледжів» розглядаються випадки, коли в того самого слова поширені два або більше варіантів закінчення. Такі закінчення називаються паралельними: Форми закінчень часто бувають паралельними, тобто існують дві подібні форми (одна нормативна, а інша потрапляє до літературної мови з діалектів, розмовної мови), 1 http://www.vlkk.lt/aktualiausios-temos/didziosios-klaidos/formu-vartojimo BENDRINĖ KALBA 94 (2021) http://journals.lki.lt/bendrinekalbaISSN 2351-7204 DAIVA ŠVEIKAUSKIENĖ. Veiksmažodžio formų vartojamumas, išryškėjęs kuriant Lietuvių kalbos gramatikos informacinę sistemą | 7 doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.02 і хоча обидві форми допустимі, мова, прагнучи сталості, обирає один, більш поширений і узаконений варіант (Griškevičienė ir kt. 2003: 144). Після переліку всіх можливих, тобто вживаних, варіантів рекомендується вживати один, нормативний: «Варіантів різних, а нормативний найчастіше один» (Griškevičienė ir kt. 2003: 144). Наприклад, нормативними вважають такі варіанти закінчень відмінків іменника: sesuo – su seserimi (але не su seseria), obelis – prie obels (але не prie obelies), šuo – be šuns (але не be šunies, be šunio); закінчення називного відмінка прикметника: smailus, а не smailas kampas, smaili, а не smaila adata; родовий відмінок займенника: pats – paties, але не pačio (Griškevičienė ir kt. 2003: 144). Однак усі випадки, згадані в цьому підручнику, можливі, а слова з будь-яким варіантом закінчення зрозумілі. У підручнику з культури мовлення, призначеному для спеціальності «Креативні індустрії», розглядаються випадки, коли не можна вживати кожен із відмінків (Vladarskienė 2013: 75–82). Наприклад, називний відмінок не вживається для позначення невизначеної кількості предметів або частини предмета: Коли думки дуже різняться, виникають суперечки (=суперечок); Через порушення правил трапляються нещасні випадки (=нещасних випадків). Родовий відмінок не рекомендується вживати, коли абстрактне поняття неподільне: Імідж організацій має вирішальний вплив (=вирішальний вплив) на ті підприємства, які прагнуть довгострокового економічного успіху. Орудний відмінок вважається невідповідним для вираження подвійних відмінків: Спорт допомагає людині стати здоровою та бадьорою (=здоровою та бадьорою). Неприйнятний місцевий відмінок іноді пропонують замінювати навіть таким словосполученням, у якому виправлюване слово зникає: Під впливом інфляції та сезонності įtakoje (= Dėl infliacijos ir sezoniškumo) викривлюються річні показники. Давальний відмінок не вживається для позначення об’єкта дії з дієсловами atitikti, neatitikti: Марка, тип і вага транспортного засобу відповідають зазначеним (=зазначені) у заяві. Також у назвах видів документів слід вживати не давальний відмінок з інфінітивом, а знахідний відмінок з інфінітивом: дозвіл на виконання будівельних робіт (=виконати будівельні роботи). Однак поряд із цими зауваженнями наводяться й правильні випадки вживання давального відмінка: Отриманих даних недостатньо для ухвалення рішення. Отже, можна стверджувати, що й у цьому підручнику зазначені як неможливі або неприйнятні форми слів стають такими лише в певному контексті. В інших випадках їх вважають цілком правильними. У монографії Культура литовської мови розглядається вживання форм середнього роду дієприкметника в позиціях відмінків іменника. Називний відмінок: Але неможливе (= неможливо нам потрібніший (= потрібніше), ніж хліб; знахідний відмінок: У літературній творчості бере участь і BENDRINĖ KALBA 94 (2021) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 DAIVA ŠVEIKAUSKIENĖ. Veiksmažodžio formų vartojamumas, išryškėjęs kuriant Lietuvių kalbos gramatikos informacinę sistemą | 8doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.02 мовна інтуїція: почути нечутне (= нечутне), сказати невисловлене (= невисловлене). Родовий відмінок пропонують замінювати синтаксичною конструкцією з формою середнього роду дієприкметника: Зі сказаного (= того, що сказано) зрозуміло, що зміст спілкування по суті збігається зі змістом навчання та виховання; краса вірша часто відкривається на перетині відомого, чутого і неочікуваного (= того, що відоме, почуте й неочікуване). Так само пропонують замінювати й орудний відмінок, наприклад: Однак у нашій праці задовольнитися досягнутим (= тим, чого досягнуто) не можна, а також місцевий відмінок, наприклад: Неочікуваний відгомін краси давньому, забутому (= тому, що старе й забуте) ніби повертає його до життя (Paulauskienė 2001: 139–145). Також згадуються випадки неможливого творення форм: від безособових дієслів неможливо утворити відмінювані дієприкметники активного стану; від них утворюються лише невідмінювані форми, що виконують роль присудка (Paulauskienė 2001: 221), наприклад, pasnigę. У межах програми нормування та поширення вживання державної мови2 досліджували особливості вживання граматичних форм литовської мови. Значну увагу приділено категорії числа, оскільки виникають проблеми з числом абстрактних іменників. Можна сказати, що «вживання та нормування форм числа актуальне лише для іменників» (Paulauskienė 2001: 146). У граматиках литовської мови зазначено, що абстрактні іменники можуть мати лише форми однини й не змінюються за числами (LKG I 1965: 175; DLKG 2006: 62). У мовних рекомендаціях описано виняткові випадки, коли абстрактні іменники конкретизуються і їх можна вживати у множині, наприклад, Людина може бути охоплена різними страхами (KP G1 2002: 20); це властиво й назвам дій, наприклад, Зіткнулися два цілком різні способи мислення (Bučienė 2017: 50). Однак не вдалося знайти публікацій, у яких аналізувалося б уживання однини або множини дієслів, зокрема випадки неможливого вживання. Нормативні випадки вживання певних форм пропонуються у мовних рекомендаціях; майже в кожному номері журналу «Літературна мова» розглядаються питання нормативності форм. Однак і вони не охоплюють питання вживаності всієї парадигми. Найближче до теми, яку розглядає ця стаття, з того, що вдалося знайти, — це зауваження Йонаса Яблонскіса у виданому 1925 року підручнику Йонаса Ригішкю «Підручник литовської мови»: «Про дієприкметники „būsimas, siųsimas, vesimas“ <...> тут не варто говорити: це рідкісне мовне явище, вони не 2 http://www.vlkk.lt/programos/paraiskos/valstybines-kalbos-vartojimo-norminimo-ir-sklaidos-programa BENDRINĖ KALBA 94 (2021)http://journals.lki.lt/bendrinekalbaISSN 2351–7204 DAIVA ŠVEIKAUSKIENĖ. Veiksmažodžio formų vartojamumas, išryškėjęs kuriant Lietuvių kalbos gramatikos informacinę sistemą | 9 doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.02 visur ir ne iš visų veiksmažodžių padaromi“ (Jablonskis 1925: 61). Tačiau čia aptariamas atvejis, kai nėra visų dalyvio formų su tam tikra veiksmažodžio šaknimi. 1.4. Застосування природної морфології З погляду природної морфології балтійські мови почали досліджувати лише на початку цього століття. У першому десятилітті було проведено дослідження системи іменних частин мови латиської мови (Rosinas 2005), згодом цей метод застосували до дієслів литовської мови (Pakalniškienė, Šarkytė 2012). Одне з питань, які досліджує природна морфологія, — що є нормальним у системі конкретної мови3 (Dressler 2019). Морфологічне явище вважається природним, якщо воно поширене в мові й не змінюється з її розвитком (Mayerthaler 1981: 2). Не всі морфологічні явища однаково поширені: наприклад, суфікси трапляються частіше, ніж префікси. Мова може взагалі не мати префіксів (наприклад, турецька), але якщо в ній є хоча б один різновид афіксів, то це суфікси (Crocco Galeas 2001: 8). Подальші дослідження в цьому напрямі дали змогу дійти висновку, що суфікси й префікси поширеніші за інфікси4 (Wurzel 2001: 27). Суплетивізм також є рідкісним, а отже, і неприродним явищем у словотворі5 (Dressler 1985: 97). У литовській мові суплетивних форм дуже мало: esu – buvau; aš – manęs тощо. Дослідження часових форм дієслова литовської мови привели до висновку, що «[З] погляду природної морфології форми минулого часу кореневих дієслів литовської мови слід вважати основними, а форми теперішнього часу — похідними» (Pakalniškienė, Šarkytė 2012: 155). Як аргумент наводиться факт, що «[Ф]орми теперішнього часу дієслів із вставним голосним і дієслів на -sta структурно складніші за основи минулого часу, тому із синхронного погляду їх слід вважати похідними» (Pakalniškienė, Šarkytė 2012: 155). З погляду природної морфології «правила словозміни — це морфологічні операції, за допомогою яких у слові формально кодуються морфологічні категорії» (Mayerthaler 1981: 8). 3 «<...> що є нормальним у потенційній системі конкретної мови» (Dressler 2019). 4 «<...> зовнішня флексія природніша за внутрішню, а префікси й суфікси природніші за інфікси» (Wurzel 2001: 27). 5 «<...> суплетивізм є найбільш неприродним явищем» (Dressler 1985: 97). BENDRINĖ KALBA 94 (2021) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 DAIVA ŠVEIKAUSKIENĖ. Veiksmažodžio formų vartojamumas, išryškėjęs kuriant Lietuvių kalbos gramatikos informacinę sistemą | 10 doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.02 Однак не проводилися дослідження того, чи можна застосовувати всі «морфологічні операції» до окремих слів певної групи, тобто чи всі форми, наявні в парадигмах, справді можна вживати. 2. ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ГРАМАТИКИ ЛИТОВСЬКОЇ МОВИ LIGIS призначена як для широкої громадськості, тобто інформація подається популярно й зрозуміло для всіх, так і для комп’ютерного опрацювання мови, тобто дані зберігаються у внутрішньому комп’ютерному форматі. 2.1. Ідея створення Початок створення інформаційної системи граматики, що надає вичерпну й дуже точну інформацію, був зумовлений недостатньою точністю вже створених систем автоматичного морфологічного аналізу. Програмне забезпечення для морфологічного аналізу й синтезу литовської мови, створене Вітаутасом Зінкявічюсом (2000), бездоганно працює лише під час синтезу. Під час аналізу виникають помилки у визначенні початкової форми. Цю проблему було помічено також під час анотування DLKT. Оскільки більшість способів словотворення було включено як регулярні, тобто властиві всім словам, без урахування їхньої семантики, було отримано багато нереальних омонімів, тобто неіснуючих у литовській мові слів, окремі форми яких збігаються з формами реальних литовських слів. Наприклад, через регулярне творення віддієслівних іменників було отримано такі леми, як gulėjas, neišskubėjas тощо (Rimkutė 2006: 38), оскільки їхня форма родового відмінка збігається з формою дієслова третьої особи однини минулого одноразового часу (gulėjo, neišskubėjo). Під час створення системи автоматичного синтаксичного аналізу литовської мови морфологічний аналіз є першим етапом (Šveikauskienė 2010: 86), тому такі помилки від самого початку зумовлювали неправильний результат синтаксичного аналізу. Отже, виникла потреба мати стовідсотково надійну морфологічну інформацію про слово. Інша причина, що спонукала до створення інформаційної системи граматики, — недостатня кількість слів у словниках і корпусах. Мовознавці, які досліджували склад граматичних форм у DLKT, зазначають, що в ньому «вживається дуже мало різних словозмінних форм: <...> основними відмінками іменників та прикметників є називний, родовий і знахідний» (Rimkutė 2006: 39). Аналогічні спостереження описують і науковці з інших країн. Наприклад, латвійські BENDRINĖ KALBA 94 (2021) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 DAIVA ŠVEIKAUSKIENĖ. Veiksmažodžio formų vartojamumas, išryškėjęs kuriant Lietuvių kalbos gramatikos informacinę sistemą | 11 doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.02 мовознавці також зазначають, що «навіть у дуже великих корпусах можуть бути відсутні рідше вживані форми» (Paikens і співавт. 2013: 272). У словниках подано не всі можливі похідні слова, особливо мало похідних із префіксами. Отже, під час створення LIGIS прагнуть уникнути обох цих недоліків: намагаються охопити всі можливі слова литовської мови та їхні форми, тому комп’ютер генерує всі можливі комбінації литовських префіксів і суфіксів із кожним коренем, а після перегляду отриманих лем відкидають слова, які не існують у литовській мові. 2.2. Виконані роботи та проблеми, що виникли Kol kas yra sukurtas tik bandomasis LIGIS pavyzdys (Šveikauskienė 2016). Buvo pasirinkta tokia darbo metodika: pradžioje paėmus vieną šaknį sudaryti visos sistemos modelį, t. y. panaudojant vieną šaknį pateikti visas sistemoje numatytas informacijos rūšis, o paskui, sistemą plečiant, įtraukti ir kitų šaknų žodžius. Pradiniam variantui naudota šaknis bėg-. Tokį pasirinkimą nulėmė jos paprastumas: niekada neatsiranda intarpas, nevyksta balsių kaita ir priebalsių kaita bent jau tiesioginėje nuosakoje. Siekiant apimti visas galimas visų šios šaknies žodžių formas buvo dirbtinai kompiuteriu generuojami visi vediniai su veiksmažodžiams būdingais priešdėliais ir priesagomis. Tada peržiūrėtos lemos ir atmesti lietuvių kalboje neegzistuojantys žodžiai. Taip gautas lemų sąrašas, kurį sudaro visos kalbos dalys, galinčios turėti raidžių rinkinį bėg šaknyje: daiktavardžiai, pvz.: bėgikas, bėgtakis; būdvardžiai, pvz.: bėglus, vienbėgis (geležinkelis); prieveiksmiai, pvz.: pabėgom, bėgčia, probėgšmais. Panaudojant lietuvių kalbos morfologinės analizės ir sintezės programinę įrangą (Zinkevičius 2000) buvo sintezuojamos visos atrinktų žodžių kaitybinės formos. Iš viso duomenų bazėje pateikiami 28 322 įrašai, t. y. tiek žodžių formų, turinčių šaknį bėg-, rasta lietuvių kalboje. Iš jų: daiktavardžių – 1 254, būdvardžių – 330, prieveiksmių – 12, veiksmažodžių – 5 913, veikiamosios rūšies dalyvių – 14 310, neveikiamosios rūšies dalyvių – 1 772, pusdalyvių – 500, padalyvių – 485. Reikia pasakyti, kad kol kas negalima daryti jokių apibendrinimų dėl kitų šaknų, nes atskirų šaknų produktyvumas gali labai skirtis. Однак навіть після відбору лем слів, тобто перегляду початкових форм і вилучення всіх наборів морфем, які не існують у литовській мові, з’ясувалося, що цього недостатньо, аби запобігти включенню до системи слів, які не вживаються в литовській мові. Під час перевірки всіх отриманих словозмінних форм було помічено кілька випадків, коли частина форм у парадигмі того самого BENDRINĖ KALBA 94 (2021) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 DAIVA ŠVEIKAUSKIENĖ. Veiksmažodžio formų vartojamumas, išryškėjęs kuriant Lietuvių kalbos gramatikos informacinę sistemą | 12 doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.02 Частина форм слова вживається, а частина — ні, і це зумовлює семантика слова, тобто його значення. Можна виокремити три основні випадки, коли певні форми слів не вживаються: a) відсутність форм однини дієслова, b) відсутність форм минулого одноразового часу дієслова та c) вживання лише середнього роду пасивних дієприкметників. Детальніше це описано в розділі 3. 3. НЕВЖИВАНІ ФОРМИ ДІЄСЛІВ Під час дослідження морфологічно анотованого корпусу ВДУ встановлено, що «теоретичні відмінювані парадигми частин мови, наведені в граматиках, дуже відрізняються від форм, які вживаються насправді» (Rimkutė 2006: 39). Однак немає публікацій, у яких було б подано аналіз відмінюваних парадигм з погляду можливості вживання форм, тобто дано відповідь на запитання, чи можна вживати всі форми. Одним із видів інформації, яку надає LIGIS, є всі відмінювані форми введеного користувачем слова (фрагмент парадигми слова nubėgti показано на рис. 2). Під час генерування комп’ютером усіх теоретично можливих відмінюваних форм було помічено, що деякі з них є нереальними, і це зумовлено семантикою конкретного слова. Таке трапляється через невідповідність лексичного значення граматичному або через логічну суперечність між ними. BENDRINĖ KALBA 94 (2021) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351–7204 DAIVA ŠVEIKAUSKIENĖ. Veiksmažodžio formų vartojamumas, išryškėjęs kuriant Lietuvių kalbos gramatikos informacinę sistemą | 13 doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.02 2 PAV. Фрагмент інформації про слово nubėgti, поданої на вкладці KITOS FORMOS 3.1. Відсутність однини Під час утворення відмінюваних форм дієслова в усіх часах і способах з’ясувалося, що форми однини деяких дієслів, особливо тих, що означають групову дію, є нелогічними й не передають семантичного змісту. Усі відмінювані форми слова nubėgti, наведеного на рис. 2, BENDRINĖ KALBA 94 (2021) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 DAIVA ŠVEIKAUSKIENĖ. Veiksmažodžio formų vartojamumas, išryškėjęs kuriant Lietuvių kalbos gramatikos informacinę sistemą | 14 doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.02 форми є можливими, однак для іншого слова — nuskraidyti (яке має той самий префікс nu-) можливий лише множинний варіант, наприклад: Коли подув вітер у відчинене вікно, зі столу nuskraidė кілька списаних нею аркушів. Форми однини цього слова нереальні, і литовцеві незрозуміло, що могло б означати, наприклад, *nuskraidžiau. Перша особа множини не викликає проблем із розумінням, наприклад: Від удару ми всі nuskraidėme з воза на землю. Форму третьої особи вживають лише з підметом, що позначає кількох діячів (приклади речень узято з інтернету): Праця пішла нанівець, бо з банок nuskraidė щільно закручені кришки. Частина даху залишилася у дворі, а коли nuskraidė інші частини — не знаю. Стіл перекинувся, і я теж, nuskraidė торт і подарунки, квіти й тарілки. В інтернеті знайшовся лише один випадок уживання слова nuskraidžiau: До Ейнтховена я nuskraidžiau гроші й там їх віддав, а звідти полетів до Лондона6. Однак, прочитавши це речення, доводиться замислитися, що може означати nuskraidyti pinigus, і здається, що тут доречніше було б слово nuskraidinau. Ще одним прикладом слова, яке не має форм однини, є дієслово susispies­ti. В електронній версії Литовського словника7 наведено такі приклади його вживання: Гей, ви, діти, чого тут susispietėt? У купку susispietusios тут же стояли жінки. Під час Першої світової війни в Петербурзі susispietė чимало литовців. Тут знову susispiečia круки злітаються в одну чорну цятку. Улітку господарські роботи susispiečia в одному місці. У серці susispietė інші почуття. Очі вчителя susispietė на одному учневі LKŽe. Однак форма *susispiečiau неможлива. Ще одним прикладом слова, яке не може мати форм однини, є дієслово išsiskirstyti: Закінчивши навчальний рік, ми išsiskirstėme стривожені. Išsiskirstėme як добрі друзі. <...> ми, колишні учні, також išsiskirstėme по всій Литві <...> DLKT. Однак форма *išsiskirsčiau неможлива, оскільки це слово не має сенсу. Іншими прикладами таких дієслів можуть бути: išsibėgiojo, pasklido, išsiskraidė, išsiskraidžiojo, išsivažinėjo та ін. Випадків, коли була б неможливою форма множини дієслів, не виявлено. У LIGIS проблему позначення дієслів, які не можуть мати форм однини, розв’язано так: у вкладці KITOS FORMOS для слів, форми однини яких неможливі, наведено лише множину: на рис. 3 показано фрагмент парадигми слова nuskraidyti. 6 https://laisvaslaikrastis.lt/kaip-teisejas-darius-kantaravicius-pridengineja-narkodilerius/ 7 http://www.lkz.lt/?zodis=spiest&id=24168780000 BENDRINĖ KALBA 94 (2021) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 DAIVA ŠVEIKAUSKIENĖ. Veiksmažodžio formų vartojamumas, išryškėjęs kuriant Lietuvių kalbos gramatikos informacinę sistemą | 15 doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.02 РИС. 3 Фрагмент інформації про слово nuskraidyti, наведеної у вкладці KITOS FORMOS BENDRINĖ KALBA 94 (2021) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 DAIVA ŠVEIKAUSKIENĖ. Veiksmažodžio formų vartojamumas, išryškėjęs kuriant Lietuvių kalbos gramatikos informacinę sistemą | 16 doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.02 3.2. Відсутність простого минулого часу Ще один випадок неможливості деяких форм слова також пов’язаний із семантикою. Дієслова з префіксом tebe- означають тривалу дію8 (Arkadiev 2010: 21), тому дієслів доконаного виду з цим префіксом бути не може. В описах граматики литовської мови зазначається, що «форма видових протиставлень дієслова нерегулярна» і що «щодо виду можуть протиставлятися форми різних часів — теперішній час має значення недоконаного виду, а минулий і майбутній — доконаного<...>, пор.: Надходить вечір похмурий (Nėris) і Настала й довгоочікувана година сонячного затемнення (Vienuolis)» (Judžentis 2012: 157–158). З огляду на наведене в цитаті, слово ateis вважається дієсловом доконаного виду, тоді як tebeateis уже виражає тривалість дії й належить до недоконаного виду (Він знав, що й після цієї події листи сина tebeateis надходитимуть, як і раніше.). У культурі литовської мови також розглядається вид дієслів: «<...> дієслова недоконаного виду не мають префіксів, а дієслова доконаного виду мають префікси. Якщо префікс указує лише на результат дії, що відбувається у відповідному напрямку, то слова, пов’язані словотвірним зв’язком, настільки близькі, що їх можна вважати формами того самого слова: а) daryti–padaryti; rašyti–parašyti; skaldyti–suskaldyti; balti–išbalti, pabalti, nubalti; skęsti–nuskęsti, paskęsti; nykti–sunyk­ti; b) eiti iš... – išeiti; eiti į... – įeiti; eiti nuo... – nueiti; bėgti per... – perbėgti; bėgti pro... – prabėgti ir t. t.» (Paulauskienė 2001: 211) Далі зазначається, що вид може визначатися також часом дієслова: «<...> теперішній час литовської мови дає змогу вживати також префіксальні форми деяких дієслів у значенні недоконаного виду: дієслова руху ateina, atplaukia, atvažiuoja, išvažiuoja, parvažiuoja відповідають на питання недоконаного виду що він зараз робить? <...> Але достатньо замінити теперішній час минулим, і дієслово виражатиме завершену результативну дію: atėjo, atplaukė, atvažiavo, išvažiavo, parvažiavo.» (Paulauskienė 2001: 213) 8 «<...> поєднання te- і be- <...> цю послідовність можна тлумачити лише як форму тривалої дії <...>» (Arkadiev 2010: 21). BENDRINĖ KALBA 94 (2021) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351–7204 DAIVA ŠVEIKAUSKIENĖ. Veiksmažodžio formų vartojamumas, išryškėjęs kuriant Lietuvių kalbos gramatikos informacinę sistemą | 17 doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.02 Можна було б додати, що форми не лише теперішнього, а й минулого багатократного часу належать до недоконаного виду, оскільки повторювана дія триває: ateidavo, atplaukdavo, atvažiuodavo, išvažiuodavo, parvažiuodavo. Однак не описано спостережень про те, що деякі префікси можуть перетворювати дієслова доконаного виду на дієслова недоконаного виду. Якщо до зазначених дієслів додати ще й tebe-, форми минулого одноразового часу стають неможливими. Форми дієслів доконаного виду з цим префіксом нереальні, наприклад, форма третьої особи *tebeišvaž iavo. У LIGIS форми минулого одноразового часу таких дієслів не подаються. Отже, виявлено загальну тенденцію: дієслова руху, що вказують напрямок (а деякі й не пов’язані з рухом), із префіксами at-, nu-, приєднавши ще й tebe-, не можуть мати форм минулого одноразового часу, наприклад, atvažiuoti, nuvažiuoti, atbėgti, nubėgti, atskristi, nuskristi, nudažyti тощо. Слова tebeatvažiuoja, tebeatvažiuodavo, tebeatvažiuos у литовській мові можливі, однак *tebeatvažiavo, *tebenudažė вже безглузді. Речення Kai aš grįžau, jis dar tebedažė lentyną зрозуміле й правильне, оскільки dažė — це дієслово недоконаного виду. Доконаний вид мав би форму nudažė, а *tebenudažė вже звучить незвично: треба напружено міркувати, що це могло б означати, і навряд чи комусь спало б на думку якесь значення цього слова. Tebe- і доконаний вид взаємно виключають одне одного. 3.3. Лише середній рід пасивних дієприкметників У значної частини пасивних дієприкметників уживається лише середній рід. Для пасивних дієприкметників, утворених від неперехідних дієслів, можлива лише форма середнього роду. Мабуть, перші спостереження про вживання дієприкметників лише в середньому роді були описані на початку цього століття, щоправда, сформульовано це було дещо інакше: середній рід називали незмінюваною формою дієприкметника: «Від неперехідних дієслів утворюється лише неузгоджувана й незмінювана форма» (Paulauskienė 2001: 222). Це видно і зі статистичних даних LIGIS. Активних дієприкметників із коренем bėg- є 14 310, а пасивних дієприкметників — лише 1 772. Твердження, що висловлюють таку саму думку, можна знайти й у теоретичних працях: «<...> активних дієприкметників утворюється більше, ніж пасивних» (Paulauskienė 2001: 221). Отже, дуже значна частина пасивних дієприкметників, тобто тих, що утворені від неперехідних дієслів, не має форм жіночого й чоловічого роду та відмінкових форм. Наприклад, bėgamas ruožas, prabėgta atkarpa, nubėgti kilometrai можуть уживатися, так само як і vaikų jau buvo išsibėgiota kas BENDRINĖ KALBA 94 (2021) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 DAIVA ŠVEIKAUSKIENĖ. Veiksmažodžio formų vartojamumas, išryškėjęs kuriant Lietuvių kalbos gramatikos informacinę sistemą | 18 doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.02 kur, однак слово *išsibėgiotas вже неможливе. Загалом база даних LIGIS охоплює 236 лем пасивних дієприкметників. Із них 120 можуть мати лише форми середнього роду. Можна знайти й більше прикладів з іншими дієсловами, які поки що не включені до LIGIS, у яких можливий лише середній рід пасивних дієприкметників. Наприклад, від дієслів augti, blizgėti, nesisupti можна утворити augta, blizgėta, nesisupta, однак *augtas, *augtam, *blizgėtas, *blizgėtame, *nesisuptas, *nesisupto уже незрозумілі. ВИСНОВКИ Коли комп’ютери почали застосовувати й для обробки мов, у мовах та їхній граматиці виявилися нові факти, на які раніше не звертали уваги, оскільки для людини як користувача мови ці питання не є актуальними. Під час комп’ютеризації граматики литовської мови було помічено, що деякі литовські слова не можуть набувати всіх форм теоретичної парадигми, і це відбувається через несумісність лексичного значення з граматичним значенням або через їхню логічну суперечність. Для слів, що позначають групову дію, однина неможлива. Похідні дієслів доконаного виду з префіксом tebe- не можуть мати форм минулого одноразового часу. Більшість пасивних дієприкметників, утворених від неперехідних дієслів, можуть мати лише форму середнього роду. ŠALTINIAI DLKT – Dabartinės lietuvių kalbos tekstynas. Prieiga internete: http://tekstynas.vdu.lt/tekstynas/menu?page=advanced (žiūrėta 2021-05-25). LIGIS – Lietuvių kalbos gramatikos informacinė sistema. Prieiga internete: http://ligis.lki.lt/ (žiūrėta 2021-05-25). LKŽₑ – Lietuvių kalbos žodynas, t. 1–20, 1941–2002 (elektroninis variantas), vyr. red. G. Naktinienė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2005. Prieiga internete: www.lkz.lt (žiūrėta 2021-05-25). BENDRINĖ KALBA 94 (2021) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 DAIVA ŠVEIKAUSKIENĖ. Veiksmažodžio formų vartojamumas, išryškėjęs kuriantLietuvių kalbos gramatikos informacinę sistemą | 19doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.02 LITERATŪRA Aputis Juozas 1977: Sugrįžimas vakarejančiais laukais: Novelės, Vilnius: Vaga. Arkadiev Peter 2010: Notes on the Lithuanian restrictive. – Baltic Linguistics 1, 9–49. Arkadjevas Piotras 2008: Lietuvių kalbos pirminių veiksmažodžių klasių semantika tipologinių duomenų kontekste. – Acta Linguistica Lithuanica 59, 1–27. Bučienė Laimutė 2017: Daiktavardžių skaičiaus kategorijos raiška: normos ir vartosenos sankirta. – Kalba ir kontekstai: mokslo darbai 7 (2), 44–61. Crocco Galeas Grazia 2001: What is Natural Morphology? The State of the Art. - Linguistics Athens 13, 7–33. DLKG – Dabartinės lietuvių kalbos gramatika, red. V. Ambrazas. 5-as patais. leid., Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2006. DŽₑ –Dabartinės lietuvių kalbos žodynas, vyr. red. S. Keinys. 6-as leid. (elektroninis), Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2006. Dressler Wolfgang U. 2019: Natural Morphology. - Oxford Research Encyclopedias – Linguistics. Prieiga per internetą: https://oxfordre.com/view/10.1093/acrefore/9780199384655.001.0001/acrefore-9780199384655-e-576 (žiūrėta 2021-05-25). Dressler Wolfgang. U. 1985: Suppletion in Word-formation. Historical Semantics, Historical Word-formation, ed. J. Fisiak, 97-112. Gaivenis Kazimieras; Keinys Stasys 1990: Kalbotyros terminų žodynas, Kaunas: Šviesa. Griškevičienė Jolita; Lapkuvienė Cecilija; Navalinskienė Gražina; Šmulkštytė Rima 2003: Lietuvių kalbos kultūros vadovėlis kolegijoms, Vilnius: Homo liber. Jablonskis Jonas 1925: Rygiškių Jono Lietuvių kalbos vadovėlis, Kaunas: „Vaivos“ b-vė. Judžentis Artūras 2012: Lietuvių kalbos gramatinės kategorijos, Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla. KP 2002: Kalbos patarimai 1: Gramatinės formos ir jų vartojimas, sud. R. Miliūnaitė, teksto aut. R. Miliūnaitė, A. Paulauskienė, vyr. red. A. Pupkis, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas. LKE 1999: Lietuvių kalbos enciklopedija, red. V. Ambrazas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas. BENDRINĖ KALBA 94 (2021) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 DAIVA ŠVEIKAUSKIENĖ. Veiksmažodžio formų vartojamaumas, išryškėjęs kuriant Lietuvių kalbos gramatikos informacinę sistemą | 20 doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.02 LKG 1965: Lietuvių kalbos gramatika 1: Fonetika ir morfologija, vyr. red. K. Ulvydas, Vilnius: Mintis. LKG 1971: Lietuvių kalbos gramatika 2: Morfologija, vyr. red. K. Ulvydas, Vilnius: Mintis. Mayerthaler Willy 1981: Morphologische Natürlichkeit. / Linguistische Forschungen 28, Wiesbaden: Athenaion. Paikens Peteris; Rituma Laura; Pretkalnina Lauma 2013: Morphological Analysis with Limited Resources: Latvian example. Proceedings of the 19th Nordic Conference of Computational Linguistics (NODALIDA 2013). Linköping Electronic Conference Proceedings 85, 267-277. Prieiga per internetą: https://www.researchgate.net/publication/260907832_Morphological_analysis_with_limited_resources_Latvian_example (žiūrėta 2021-05-25). Pakalniškienė Dalia; Šarkytė Raimonda 2012: Mikaloj aus Daukšos raštų intarpiniai ir sta kamieno veiksmažodžiai natūraliosios morfologijos požiūriu. – Res Humanitariae XI, 151–172. Pakerys Jurgis 2011: Dabartinės lietuvių kalbos daiktavardinių veiksmažodžių priesagų ir jų pamatinių daiktavardžių kait ybos klasių santykis. – Baltistica, 46, 271–288. Paulauskienė Aldona 2001: Lietuvių kalbos kultūra, Kaunas: Technologija. Rimkutė Erika 2006: Dabartinės lietuvių kalbos gramatinių formų vartosena morfologiškai anotuotame tekste. – Lituanistika 66 (2), 34-55. Rimkutė Erika; Kovalevskaitė Jolanta 2008. Tai, kas tinka žmogui, netinka mašininiam vertimui: žodynų problema. – Gimtoji kalba 2, 3-14. Rosinas Albertas 2005: Latvių kalbos daiktavardžio linksniavimo sistema: sinchronija ir diachronija, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas. Šveikauskienė Daiva 2010: Lietuvių kalbos vientisinių sakinių automatinė sintaksinė analizė: daktaro disertacija. Šveikauskienė Daiva 2016: Lietuvių kalbos gramatikos informacinė sistema: I. Morfologija. – Lietuvių kalba 13. Prieiga internete: http://www.lietuviukalba.lt/index.php/lietuviu-kalba/article/view/183 (žiūrėta 2021-05-25). Vladarskienė Rasuolė 2013: Kūrybinių industrijų specialybės kalbos kultūra: vadovėlis, Vilnius: Technika. BENDRINĖ KALBA 94 (2021) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 DAIVA ŠVEIKAUSKIENĖ. Veiksmažodžio formų vartojamumas, išryškėjęs kuriant Lietuvių kalbos gramatikos informacinę sistemą | 21 doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.02 Wurzel Wolfgang U. 2001: Flexionsmorphologie und Natürlichkeit: Ein Beitrag zur morphologischen Theoriebildung. Studia Grammatica 21, Berlin: Akademie-Verlag GmbH. Zinkevičius Vytautas 2000: Lemuoklis – morfologinei analizei. – Darbai ir dienos 24, 245–273. Gauta 2019 10 22 Priimta 2021 09 06 BENDRINĖ KALBA 94 (2021) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 DAIVA ŠVEIKAUSKIENĖ. Veiksmažodžio formų vartojamumas, išryškėjęs kuriant Lietuvių kalbos gramatikos informacinę sistemą | 22 doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.02 USAGE OF THE VERB FORMS DEVELOPED ON THE LITHUANIAN GRAMMAR INFORMATION SYSTEM Summary Up until now, the usage of grammatical forms mostly has been discussed in standardization or diachronic aspects. Searching for articles about paradigm coverage or its completeness yielded no results. We encountered the same critical question while creating the Lithuanian Grammar Information System, while preparing the material for the tab OTHER FORMS to be exact. It turns out that paradigms of some words are incomplete, which is determined not by morphological features of Lithuanian language, but by word semantics, making specific paradigm forms impossible, non-existent, by resulting in words not understood by a native speaker. We present three types of such occurrences: 1. Verbs having no singular form: such verbs mean group action. 2. Verbs the past simple tense forms of which are illogical. Such problem occurs when indicator of aspect of verbs is time (i.e. present tense forms are imperfective, and past simple tense forms are perfective), and they have attached the prefix tebe-, which notes continuity. 3. Most of passive participles that are derived from intransitive verbs can only have neuter gender forms. KEYWORDS: grammar, morphology, paradigms, inflectional forms of words, semantics. DAIVA ŠVEIKAUSKIENĖ Lietuvių kalbos institutas Petro Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius [email protected] BENDRINĖ KALBA 94 (2021) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204