28 –oji tarptautinė mokslinė Jono Jablonskio konferencija – „Kalba ir laikmetis: asmens, kartos, visuomenės reprezentacijos kalboje‟

LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ Інститут литовської мови ORCID id: orcid.org/0000-0003-2196-8937 НАПРЯМИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ: морфосинтаксис, валентність, семантика, типологія. DOI: doi.org/10.35321/bkalba.2023.96.13 28-ма міжнародна наукова конференція імені Йонаса Яблонскіса Мова й епоха: репрезентації особи, покоління, суспільства в мові Центр досліджень літературної мови Інституту литовської мови та кафедра литовської мови Інституту прикладної лінгвістики філологічного факультету Вільнюського університету запрошували всіх на традиційну наукову конференцію імені Йонаса Яблонскіса, що відбулася в Інституті литовської мови 21–22 вересня 2023 року. Її підтримало Міністерство культури Литовської Республіки, долучилася Go Vilnius. Цьогорічна 28-ма конференція імені Йонаса Яблонскіса була міждисциплінарною. З доповідями виступили мовознавці, літературознавці та історики. Слухачі й учасники з Литви, Латвії, Естонії, Польщі та України, які зібралися на міжнародну міждисциплінарну конференцію, заслухали 48 доповідей, представлених на пленарному й заключному засіданнях і в 9 секціях. Слухачів та учасників, які численно зібралися на конференцію, привітала директорка Інституту литовської мови (LKI) докторка Альбіна Ауксорюте. Побажавши подальшої плідної праці, вітальне слово також виголосила заступниця декана з навчальної роботи філологічного факультету Вільнюського університету (VU), доцентка, докторка Гінтаре Юджентите-Шинкунене. Після урочистого відкриття та привітальних промов перший день роботи конференції розпочався пленарним засіданням, на якому виступили з доповідями й поділилися досвідом троє запрошених доповідачів: проф. габіліт. д-р Іна Друвієте (Латвійський університет), проф. д-р Біруте Клаас-Ланг (Тартуський університет), проф. д-р Ігор Корольов (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, КНУТШ). І. Друвієте виступила з доповіддю про мови країн Балтії в епоху нової багатомовності. Вона порушила дискусійне питання про те, чи потрібно переглянути орієнтири мовної політики, і звернула увагу на виклики, що постають перед творцями мовної політики Латвії та Литви. Пленарне засідання продовжила Б. Клаас-Ланг, присвятивши свою доповідь мовній політиці в Тартуському університеті LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ. 28-oji tarptautinė mokslinė Jono Jablonskio konferencija Kalba ir laikmetis: asmens, kartos, visuomenės reprezentacijos kalboje 237 обговорити. Звернувши увагу на те, що останніми роками в Тартуському університеті кількість і частка міжнародних працівників та докторантів дуже швидко зростали, доповідачка розповіла про те, яким є і як змінюється ставлення академічного персоналу до мови, як у Тартуському університеті реалізується мовна політика. Пленарне засідання завершив І. Корольов, розглянувши різні образи криз біженців на вебсайтах англомовних, українських і литовських ЗМІ, а також у візуальному мистецтві та поезії. За словами доповідача, у ЗМІ та мистецтві конструюється мультимодальний, транстекстуальний образ криз біженців, пов’язаний із динамічним творенням смислу. Далі робота й наукові дискусії тривали в секціях. Секцію, присвячену обговоренню питань конструювання дійсності та мови, розпочала Дауголе Мікуленене (LKI) доповіддю про литовське мовознавство повоєнного періоду. Доповідачка розповіла про різний ступінь ідеологізації мовознавчих публікацій, опублікованих у повоєнний час і виявленої в певних мовних кліше, та звернула увагу на те, що навіть намагалися спростити значення слова, надавши йому політичного змісту. Доповідь Аурелії Гритенене (LKI) була присвячена розгляду образу Литви в корпусі текстів ідеологічного наративу модерної ідентичності. Аналізуючи приклади радянської публіцистики, дослідниця показала, як створювався образ доброго, щасливого життя людей того часу. Далі Дангірос Мачюліс (Інститут історії Литви) розповів про те, що в міжвоєнній Литві спонукало до кампаній з литуанізації прізвищ, яку роль у литуанізації прізвищ відіграла влада та якою була роль політичної й культурної еліти в перетворенні прізвища на доказ національної ідентичності. Аушра Мартішюте-Лінартене (Інститут литовської літератури й фольклору), розглянувши творення литовського світу в «Аушрі», завершила цю сесію. Секцію, присвячену мовній і культурній інтеграції іммігрантів та національних меншин, розпочала Лаура Вілкайте-Лоздене (VU) доповіддю про легку для розуміння мову. Порушивши питання, чи потрібна легка для розуміння мова всім користувачам мови та в чому різниця між зрозумілою для всіх мовою і легкою для розуміння мовою, доповідачка представила результати опитування громадськості й цільових груп, проведеного у 2020–2022 рр. під час реалізації Вільнюським університетом спільно з міжнародними партнерами проєкту Perlsi. Під час дослідження з’ясовують, скільки разів і в яких ситуаціях респонденти, за їхніми словами, стикаються з труднощами, намагаючись зрозуміти потрібну їм інформацію. Далі Анджеліка Печчіні (VU) розповіла про те, як іммігранти розуміють литовськість. Спираючись на результати соціолінгвістичного дослідження, у якому взяли участь 20 дорослих, що прибули до Литви з різних країн світу, … 238 BENDRINĖ KALBA | 96 зазначаючи, вона розповідала, що для них литовськість — це міцне коріння в Литві, традиції та спільні цінності, збереження свободи і, почасти, — мовлення державною мовою. Доповідь дистанційно виголосили Yevheniia Starodub і Maria Inmaculada De Potestad (Каунаський технологічний університет). Вони представили, як венесуельці, що живуть у Литві, оцінюють програму викладання литовської мови, призначену для їхньої мовної інтеграції в Литві, та обговорили, з якими проблемами мовної інтеграції вони зіткнулися в Литві. Наступні дві доповіді цієї секції були присвячені мові та ідентичності національних меншин у школах. Aurelija Tamulionienė (LKI) зосередила увагу на вираженні особистої ідентичності в мові. Представивши результати дослідження, проведеного у 2021–2022 рр. за участю учнів 3–8 класів, які навчаються в литовських школах національних меншин (польських і російських), доповідачка обговорила мовні установки учнів щодо використання литовської мови в різних комунікативних ситуаціях, а також зв’язок між мотивацією вивчати литовську мову та мовними установками і звернула увагу на вплив сім’ї, суспільства й школи на формування учнівських уявлень про цінність литовської мови. Тему навчання в школах національних меншин продовжила Sonata Vaičiakauskienė (LKI) доповіддю, присвяченою проблемам викладання литовської мови, з якими стикаються вчителі-литуаністи, що працюють у школах національних меншин. Спираючись на результати анкетування вчителів, проведеного у 2021–2022 навчальному році, доповідачка зазначила, що найбільшою проблемою, з якою досі стикаються учні під час вивчення литовської мови, є недостатній словниковий запас — їхні наявні словникові ресурси вкрай обмежені, а чи не найбільший виклик для вчителів — брак в учнів мотивації вивчати литовську мову. Післяобідня робота першого дня конференції також тривала у двох секціях. У секції, присвяченій мові медіа: пропаганді, міфам і дійсності, першою доповідь виголосив Andrejus Veisbergas (Латвійський університет). Аналізуючи лексику латиської, російської та англійської мов, уживану в пропаганді, він говорив про фашизм і лібералізм у політичному наративі. Потім Agnė Aleksaitė (LKI) розглянула стилістичний аспект 44 коментарів про війну Росії проти України, опублікованих Rimvydas Valatka протягом 2022 року. За словами доповідачки, у текстах цього журналіста найчастіше вживаються узуальні й оказіональні фразеологізми, образні дієслова, неологізми та дисфемізми, тоді як малопродуктивними є жаргонізми, іншомовні вкраплення, метафоричні й образні іменники, іронія, порівняння, емотикони, звуконаслідувальні слова, лайка та інші стилістичні засоби. Velga Polinska і Dite Liepa (Інститут латиської мови Латвійського університету, далі — LU LKI) LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ. 28-oji tarptautinė mokslinė Jono Jablonskio konferencija Kalba ir laikmetis: asmens, kartos, visuomenės reprezentacijos kalboje 239 розкрила, як формується і яким є образ людей з інвалідністю в латвійських ЗМІ. Лінда Лаузе (Liep text звернула увагу на те, що й досі важливо не залишати якість публічного мовлення на саморегуляцію. Розглядаючи розвиток освітньої політики щодо литовської мови від відновлення Литовської держави до радянської окупації та від відновлення незалежності до сьогодення, Ніда Подерене (LKI) досліджувала, як освітня політика щодо литовської та інших мов відображає ідеології, що впливають на освіту, формують зміст литовської мови як об’єкта викладання й навчання, ціннісні настанови та державну ідентичність, а також зумовлюють соціокультурні зміни в суспільстві. Доповідачка оцінила зміни в політиці мовної освіти, запроваджені протягом останніх кількох років, і згадала тенденції освітньої політики щодо литовської мови. Доповідь Віолети Мейлюнайте (LKI) була присвячена обговоренню парадоксу «експертів» з мови: декларуючи, що литовська мова є цінністю, яку слід берегти й плекати, прагнуть змінити її структуру за моделлю інших мов, які, по суті, цілком чужі їй структурно. Доповідачка розповіла, як у сучасному литовському суспільстві формується протистояння мови й мовців, як воно втілюється на практиці, і шукала відповіді на питання, як усунути парадокс, коли борються проти цінностей, які самі ж проголошують, — проти литовської мови. Розглянувши передавання іншомовних власних назв литовською мовою, Казимерас Гаршва (LKI) завершив цю секцію доповіддю, присвяченою мовній політиці та саморегуляції. У секції, присвяченій взаємодії мовних різновидів, Нійоле Туоміене (LKI) розкрила багатошаровість ідентичності жителів Південно-Східної Литви. Вона говорила про те, коли й чому проводять межу ідентичності між «місцевими» та «немісцевими» жителями Південно-Східної Литви, а також про те, якою мовою тут послуговуються «місцеві». Далі Довіле Тамуляйтене (LKI), спираючись на матеріали анкет Žemės vardų, обговорила, які фонетичні й морфологічні особливості топонімів учителі та лісники, що заповнювали анкети у 1930-х роках, вважали діалектними, яких принципів вони дотримувалися, записуючи назви місцевостей літературною мовою, та які причини могли зумовити їхній вибір. Сімона Виняутайте (LKI), проаналізувавши методами динамічної та перцептивної діалектології аудіозаписи 2011–2019 років, зроблені за участю жителів Скуодаса, Моседіса, Тельшяя, Плунге та Рієтава, представила діалектну диференціацію північножмудських говірок з погляду носіїв перехідної зони між підговірками кретінінкі та тельшяйців. Доповідачка показала, що інформанти найбільше помічають діалектні лексичні й фонетичні особливості. Аста Лескаускайте (LKI) завершила цю сесію доповіддю про говірки Жасляй, Папарчяй і Каугоніс. Застосувавши метод діалектометрії, вона обґрунтувала, до яких регіолектів належать ці перехідні говірки, спираючись на певні фонетичні, морфологічні та інші ознаки. LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ. 28-oji tarptautinė mokslinė Jono Jablonskio konferencija Kalba ir laiki̇metis: asmens, kartos, visuomenės reprezentacijos kalboje 241 Анжеліка Гайдєне (LKI) розпочала секцію, присвячену обговоренню семантичного рівня мови в сучасному суспільстві, яка тривала цілий день. Порівнюючи лексикографічні джерела англійської, російської та литовської мов, доповідачка показала, як змінюються значення литовського дієслова spekuliuoti і що впливає на ці зміни. Жидруне Шалавєйюте (LKI), розглянувши близько двохсот лексем із різних джерел литовської лексикографії, розкрила різноманіття номінації та мотивації назв курки, курчати й півня не лише в ономасіологічному та семасіологічному, а й в етнолінгвістичному аспекті. Згодом Сільвія Папауреліте-Кловене (LKI), спираючись на результати асоціативного експерименту, у якому взяли участь майже 300 студентів із Шяуляя та Вільнюса, розповіла про надзвичайно розмаїте асоціативне поле слова dukra, яке надає цінну інформацію про зміст концепту DUKRA у мовній картині світу литовської мови. Ранкову сесію завершила доповідь, виголошена дистанційно. Світлана Гриценко (КТШНУ) представила лінгвокультурний компонент українських еквівалентів у двомовному Lietuvių–ukrainiečių kalbų žodyne. За словами доповідачки, укладачі словника, наголошуючи на специфіці лінгвокультурного компонента української мови, зосереджуються на статиці й динаміці української мови. Під час перерви між ранковими секціями було представлено дві стендові доповіді. Доповідь Інеси Індрічане та Солвейги Чейране (LU LKI) була присвячена обговоренню якості обструентів у латиській мові, а доповідь Юстіни Мандравіцкайте, Дангуоле Калінаускайте, Дангуоле Котрини Капкан і Еґле Канкевавічюте (VDU) — представленню перших результатів проєкту, мета якого — розробити методику автоматичного спрощення адміністративних текстів литовською мовою. Після обіду сесію, присвячену семантичному рівню мови в сучасному суспільстві, продовжила Евія Ліпарте. Вона представила мовні засоби й аспекти реалізації концептуальних метафор ЛЮДИНА — СИРОВИНА (ЇЖА), що розкривають дегуманізацію. Згодом Евеліна Кірсакмене (Латвійський університет), спираючись на дані опитування латвійських перекладачів, які працюють в установах Європейського Союзу та на місцевому ринку Латвії, розглянула хибне тлумачення ідіом у перекладах з англійської та французької мов латиською. Найнасиченішу доповідями секцію конференції завершила Веслава Чижик-Прокашева (LKI). Спираючись на 365 прикладів із Корпусу сучасної литовської мови, вона розглянула образ латишки, який, за словами доповідачки, не є всебічним і до кінця зрозумілим. У післяобідній секції, де розглядали питання різних мовних рівнів, Юліта Урбанавічене (LKI) представила перцептивне дослідження сонантів литовської мови — 242 BENDRINĖ KALBA | 96 — коли сонанти розпізнаються лише на підставі спектра самого приголосного. За словами доповідачки, палаталізація, сусідні голосні та стать диктора є чинниками, що впливають на сприйняття сонантів. L a r y s a T a r a n e n k o (Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», далі — UNTU KISPI) виступила з дистанційною доповіддю. Спираючись на 42 англійські народні легенди про короля Артура, вона розповіла про просодичні засоби легенд та їхні особливості, здатні переконливо впливати на підсвідомість адресата й передавати емоційне та прагматичне навантаження тексту. Доповідачка наголосила, що переважання в легендах спадних, а не висхідних тонів створює сприятливі умови для кращого сприйняття адресатами почутого, а ізохронне вимовляння суміжних інтонаційних груп забезпечує вплив легенди на підсвідомість. Дистанційні доповіді продовжила O l h a I s n i u k (UNTU KISPI). Спираючись на висловлювання із заборонами, зібрані зі 115 фрагментів ситуаційної комедії Auklė, вона розповіла, за допомогою яких мовних засобів співрозмовники з різних соціокультурних груп виражають мовленнєвий акт заборони англійською мовою. Доповідачка показала, що представники середнього та нижчого соціокультурних прошарків, на відміну від представників вищого соціокультурного прошарку, схильні забороняти прямо. У дистанційній доповіді M a r i j a B o i c h e n k o (UNTU KISPI) запропонувала комунікативні стратегії та ієрархічні комплекси вербальних і невербальних засобів, які допомагають харизматичному мовцеві в інваріантних комунікативних ситуаціях максимально актуалізувати прагматичний потенціал мовлення: донести аудиторії своє бачення та повідомлення, вплинути на неї, встановити з нею емоційний зв’язок. У цій секції серед дистанційних доповідей наживо прозвучала доповідь групи науковців — Юргіса Пакеріса (VU), Віргініюса Дадуркявічюса (VDU) та Аґне Навіцкайте-Клішаускене (VU) — про продуктивність словотвору. Спираючись на дані Об’єднаного корпусу литовської мови та розглядаючи реалізовану, потенційну й дериваційну продуктивність, доповідачі, серед інших дієслівних утворень, особливу увагу приділили назвам діячів у литовській мові із суфіксами -toj-, -ėj- і -ik-. Післяобідню секцію Мова і ідентичність розпочали доповіддю D a i v a A l i ū k a i t ė (VU) та A i d a Č i ž i k a i t ė (Литовський університет наук про здоров’я). Спираючись на методологію перцептивної діалектології та дані про мовні установки 180 студентів негуманітарних спеціальностей і сприйняття трьох текстів-стимулів, вони розповіли про те, чи (і як) велике місто змінює уявлення про діалектність. D i a n a D a m b r a u s k i e n ė (LKI) показала розміри громад південних жемайтів-расейняйців та їхню стабільність чи динамічність L O R E T A V A I Č I U L Y T Ė - S E M Ė N I E N Ė. 28-oji tarptautinė mokslinė Jono Jablonskio konferencija Kalba ir laikmetis: asmens, kartos, visuomenės reprezentacijos kalboje 243 кореляцію з розвитком інфраструктури населених пунктів і звернув увагу, що на мовні зміни впливають не лише чисельність чи стабільність громад південножмудських расейняйців, а й соціокультурне та соціально-економічне середовище місця проживання, причини мобільності громад. Згодом Aidas Gudaitis (LKI) виголосив доповідь про конкуренцію польської та литовської мов на початку XX — на початку XXI ст. Доповідач представив результати кількісного дослідження понад 4 300 надгробних написів із околиць Дівенішкес і констатував, що престиж литовської мови в околицях Дівенішкес на початку XX — на початку XXI ст. поступово зростав, а особливо прискорився після 1990 року — тоді частка надгробних написів литовською мовою значно збільшилася. Останнім часом вона становить понад 30%. Спираючись на діалектний матеріал, Žydrūnas Šidlauskas (LKI) ознайомив присутніх із реконструйованою територією поширення говірки та представив діалектну своєрідність і динамічність території затопленої долини Німану, дна сучасного Каунаського водосховища. Danutė Valentukevičienė (LKI) завершила цю секцію доповіддю, присвяченою геолекту Варени. Спираючись на модель ідентичності Jérôme’o-Frédérico Josserando та матеріал дослідження, зібраний під час напівструктурованих інтерв’ю з 47 інформантами трьох поколінь, доповідачка розглянула мінливу (сучасну) та базову (колективну) ідентичність носіїв південноаукштайтського діалекту в зоні геолекту Варени й дійшла висновку, що діалектна ідентичність носіїв є однією з найважливіших умов життєздатності південноаукштайтського діалекту. Другий день конференції, упродовж якого наживо або дистанційно було виголошено загалом 28 доповідей, завершило заключне засідання, що зібрало всіх учасників окремих секцій. На ньому запрошена гостя dr. Małgorzata Kasner (Інститут славістики Польської академії наук) розповіла про основні наративи (ідентичності, спадщини та пам’яті), що формують суспільний світ площі Лукуського. Після цього відбулася надзвичайно цікава дискусія, яку модерувала Nida Poderienė і яка надовго прикувала увагу слухачів: Мова, що формує реальність сьогодення: взаємозв’язки, відмінності, тенденції. У ній взяли участь dr. Małgorzata Kasner, prof. dr. Aušra Martišiūtė-Linartienė, habil. dr. Rita Miliūnaitė, asist. dr. Audrius Valotka. Надійшло 2023 11 21 LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ Інститут литовської мови вул. Петра Вілейшіса, 5, LT-10308 Вільнюс [email protected] 244 BENDRINĖ KALBA | 96