Nauji duomenys iš toponimikos

LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI V LIETUVOS TSR MOKSLŲ AKADEMIJA НОВІ ДАНІ З ТОПОНІМІКИ A. VANAGAS 1961 року учасники й помічники діалектологічно-топонімічних експедицій, організованих Інститутом литовської мови та літератури, зібрали топоніміку понад 800 сіл. Загалом записано близько 6 000 географічних назв, частина яких досі була нечуваною й невідомою. Для деяких давно відомих назв знайдено нові варіанти, які допоможуть точніше пояснити словотвір і семантику географічної назви. Для практичних потреб зібраний матеріал корисний тим, що дасть змогу уточнити кілька десятків нині відомих спотворених географічних назв, переважно назв населених пунктів. Серед записаних цього року досі невідомих або відомих лише з писемних джерел географічних назв можна навести такі: Apstą || Āpstė річка. Pgg. м. Вілкішкіай, притока річки Юра. Baltupis річка. Pgg. околиця Лауксаргяй, притока Гіланде. Brideikis річка. Šk. околиця Лієпалотаса, село Марчюкай. Činkupys річка. Vlkj. околиця Лебедзі, притока. Galà річка. Pkr. околиця Вілюнайчяй, село Палічяй. Garšpelkaitis річка. Rs. околиця Паалсіса, село Паалсіо I, струмок Алсос. Garšpelkis річка. Rs. околиця Паалсіса, село Паалсіо I, струмок Алсос. Gervynas річка. Pgg. околиця Пагегяй, село Павілкяй, струмок Вілкос. Juošakis t. Juocakis річка. Jrb. околиця Вешвіле, село Смалінінкай, струмок Швянтої. Kreivė річка. Pgg. околиця Гнєжпелькяй, село Крейвенай, притока Вілкос. Kreivūtė річка. Pgg. околиця Стонішкяй, село Берштінінкай, струмок Гегес. Медунепе річка. Pgg. околиці Катьяйчяй, с. Аншишяй, притока Шиші. Меджиуке річка. Pgg. околиці Стонішкяй, с. Алекнай. Миле т. Міла річка. Швнч. околиці Тречюнай, с. Мильоняй, у озеро Гілуто. Некшупіс річка. Ukm. околиці Людуокяй, с. Нуотекай, притока Швянтої. Пелека річка. Швнч. околиці Ропішкес, с. Папелекай. Скайступіс річка. Швнч. околиці Восюнай, с. Стаєтішкіс, рукав Свиле. Шудупіс т. Шудупіс річка. Мжк. околиці Тіркшляй, с. Йонайчяй. Шандіс т. Шундис річка. Швнч. м. Швенчёнеляй, притока Жеймені. Жайздрупе річка. Шлу. м. Русне, впадає в Куршську затоку. Anglis || Uglis || Jūsis озеро. Швенч. околиці Тречюнай, с. Жасінай. Люнайтеліс озеро. Швнч. м. Швенчёнеляй. Praplešimas озеро. Jrb. околиці Дайняй, с. Грейчяй. 185 Сирветас р. Сирветас, оз. Швянч. окол. Кіркучяй, с. Керішкес. Снєгінініс оз. Швянч. окол. Баранава, хут. Першеушка. Стругіс оз. Йрб. окол. Дайняй, с. Палекяй. Кракиніс струм. Швянч. окол. Юргелішке, с. Драрикшчяй. Лінга струм. Швянч. окол. Свіркай, с. Гірдени. Пашкіпеле струм. Швянч. окол. Кавалішке, с. Якеляй. Паукште струм. Швянч. окол. Адутишкіс, с. Лінконіс. Салі́віс струм. Пкр. окол. Мажейконіс і с. Сквербліс струм. Укм. окол. Жемайткієміс, с. Антатілчяй. Спуїге струм. Укм. окол. Жемайткієміс, с. Антатілчяй. Вайдмінас струм. Акм. окол. Аукштуй, с. Суґінчяй. Аліай с. Швянч. окол. Свіркай. Наджюс с. Рк. окол. Верксніоніс, с. Таралджяй. Скалавіс с. Шл. окол. Кайріс, с. Кірбайчяй. Алпутай ліс. Влкі. окол. Лебедзі. Асініс ліс. Швянч. окол. Кавалішке, с. Антанай. Legmynės ліс. Pkr. околиця Пакруоїса. Sudėlis ліс. Швнч. околиця Кавалішкес тощо. Grỹnė с. Швнч. околиця Бієльоніс, с. Даунків. Vaidai с. Пс. околиця Швобішкіса, с. Гайльоніс. Aikšrūtas пагорб. Влкі. околиця Лебедзю. Kaūkalnė пагорб. Укм. околиця Людуокю, с. Йогвілів. Zasiūtė ставок Zašūta. пагорб. Пнд. околиця Чедасів, с. Янікюнів. Що деякі з перелічених тут назв справді можуть бути цінними для різноманітних порівнянь та етимологій, можливо, принаймні частково можна побачити з таких кількох зауваг: Назва озера Anglis, уживана поряд зі слов’янізованою формою Ūglis (пор. лит. anglis, рос. уголь), має ще один варіант, щоправда, вже майже забутий, — Jūsis. Озеро Anglis належить до групи кількох озер, серед яких інше, розташоване зовсім неподалік, має назву Mūsis. Обидві назви — Jūsis і Mūsis — дуже асоціюються з апелятивами jūsu і mūsu. Аналогія цих двох слів, широко вживаних як загальні назви, могла вплинути на назви озер Jūsis і Mūsis. Можна припустити, що в парі відомою лише старим людям назва Jūsis могла виникнути внаслідок згаданої аналогії з *Juosis, корінь juos- якого, можливо, можна зіставити із загальним словом juōsti «чорніти», juosvas «не зовсім чорний». Тоді назви Anglis і *Juosis, можливо, можна було б вважати більш-менш синонімічними. У такому разі назва озера Anglis мала б переносне значення. Примітно, що один місцевий старий росіянин, який добре знає назви всіх озер цієї групи, і досі відчуває семантику назви озера Anglis і без жодних запитань пояснює, що це «чёрный, чёрный». Назву лісу Asinis, вимовлювану asinis, можна порівняти з назвами річок Asinis (Саснава, притока Вабалнінкне), Asytė (Імбрадас, впадає в озеро Аусло) та іншими гідронімами з цим коренем1, у яких деякі пишуть початкове а слова з носовою голосною й порівнюють з апелятивом ąsà. Якби назва лісу Asinis мала щось спільне з ąsà, місцеві жителі вимовляли б її *ūsinis. Щодо Asinis, пор. asỹs = asiūklis. Щодо семантики назви лісу Asinis і річки Asinis. 1 Докладніше див.: B. Savukynas, Ežerų vardai, „Lietuvių kalbotyros klausimai“, т. 3, Vilnius, 1960. 186 пор. Asiūklys річка (Бабтай, притока Невежіса), Asiūklė річка (1. Дебейкяй, права притока Бігуліса. 2. Сведасай, притока Малейшоса). Назва луки Šalvis нерозривно пов’язана із загальновживаним, рідко вживаним у літературній мові словом salvėti «просочуватися, капати, текти» (Дауґай, Немунейтіс), salvėjimas «крапання» (Лінкува). Назва річки Āpstė || Apstā (Вількішкяй, притока Юри) доповнює групу литовських гідронімів, пов’язаних із лит. apūšė, лат. apsę, прус. abse. Особливо цікавою є назва луки Spuigė. У картотеці «Словника литовської мови» Інституту литовської мови та літератури в тій самій околиці (Жемайткієміс) зафіксовано загальновживане слово spuigė «лука, яку навесні заливає вода»: на лугах Spuigė сіна буде небагато, адже навесні води було мало. Тепер нелегко сказати, чи назва луки Spuigė походить від апелятива spuigė, чи апелятив spuigė є не чим іншим, як часто вживаною власною назвою. Поки що, здається, не відомо ані загальних, ані власних назв із коренем spuig-. Назва озера Striūgis — перший гідронім із цим коренем у нашому реєстрі назв. Він пов’язаний з апелятивом striūgas «короткий», striūgis «коротун» (Шакина), striūgėti «коротшати» (Радвілішкіс), striūginti «коротити» (Ґрузджяй). Щодо семантики пор. річку Trūmpė (1. Ержвілкас, басейн Відаужі. 2. Гаргждай, права притока Жвелси. 3. Юрбаркас, притока Каме, та ін.). Назва пагорба Zasiūtė, вимовлена як zasūta, поруч із назвою Zasōs kalnėlis, назва хутора Zasinìškis, з огляду на початковий звук z, може мати селонське походження. Особливо цікава назва річки Galà. Корінь -gal-, який часто трапляється в топонімах, переважно в назвах населених пунктів, неодноразово пояснювали мовознавці. К. Буґа пов’язував другий компонент назв населених пунктів -gala з литовським апелятивом gãlas, латвійським gals зі значенням «кінець, околиця, область»². Про литовські топоніми з -gala докладно писав Р. Шмітляйн, який зіставляв корінь -gala з лит. galia, galėti3. Нещодавно В. Ґуделіс опублікував статтю⁴ про топоніми з -gal-, у якій запропонував власну, щоправда, лінгвістично не цілком обґрунтовану етимологію кореня -gal-. На думку В. Ґуделіса, прабалтійська форма gālā могла означати «вода, мокре місце, грузьке місце, болото»⁵. Назва річки Galà у Пакруойському районі, очевидно, буде першою в литовському реєстрі назв одноосновною безсуфіксною назвою річки з коренем -gal- і, мабуть, матиме значення для подальшого пояснення семантики кореня топонімів -gal-. Досі в околиці Дубічяй Варенського району була відома родова назва озера Lynėžerio ežeras. Записана цього року назва цього озера Lýnas дає підстави припустити таку послідовність виникнення назви озера Lynėzerio ežero: озеро Lýnas → озеро Lynėžeris → село Lynėžeris → озеро Lynėžerio ežeras. Щодо Lýnas || Lynėžeris пор. Āklas || Āklāzeris (Любавас). Дуже цікаві паралелі зафіксовано для назви міста й річки Viešvilė: Viešvilvė, Viešulvė, пор. Viešulvėnų giria (там само), viešulvėnas «мешканець Вешвілє» (записала Е. Ґрінавецькене). Тепер нелегко сказати, котра з трьох форм — Viešvilė, Viešvilvė, Viešulvė — давніша, котра первинна, а котра похідна, проте вже сама наявність цих варіантів руйнує відоме пояснення Р. Шмітляйна назви річки Viešvilka і 2 K. Būga, Rinktiniai raštai, I, Vilnius, 1958, p. 251; 134. 3 R. Schmit tlein, Etudes sur la nationalité des Aestii, I, Toponymie lituanienne, Bade, 1948, p. 153. 4 Див. Географічний щорічник, т. 3, Вільнюс, 1960. 5 Там само, с. 74. 187 тлумачення назви містечка Viešvilė. Р. Шміттляйн стверджує, що форма назви річки Viešvilka, яку місцеві жителі вимовляють іноді (а не завжди, як вважає Р. Шміттляйн), є давньою, а назва містечка Viešvilė втратила формант -ka через те, що його відкинули місцеві жителі-німці. Назву річки Viešvilka він розкладає на дві частини — vieš- і -vilka, причому -vilka зіставляє з литовським апелятивом velka «валка», латв. valks «струмок». Нам здається, що в назві річки Viešvilka немає жодного -vilk-, -velk-, -valk-, а формант -k- виник пізніше, як це нерідко трапляється і в інших литовських назвах річок (пор. Upėlė — Upėlka, Vabalė — Vabalka, Vyžuonà — Vyžunka, Žiežmarà — Žiežmárka, Akmenà — Akménka), тому для тлумачення слід обрати не Viešvilka, а Viešvilė || Viešvilvė || Viešulvė.6 Для кількох назв населених пунктів, відомих нині місцевим жителям і офіційно вживаних, зафіксовано інші варіанти або давніші форми, наприклад: Baltūniškė с. у волості Восюнай Швенч. — давня назва цього села Grūodžiai. Bandariškė с. у волості Восюнай Швенч. — давня назва Norėliai, теп. Norãliai. Kaltanėnai містечко Швенч. — поряд уживається також форма Kaltanėnys. Kniceriškė с. у волості Кіркучяй Швенч. — давня назва Bulbieniai. Milošai с. у волості Свіркай Швенч. — давня назва Vasilkai. Stepanovščizna с. у волості Кіркучяй Швенч. — інша назва — Gudeliai. Subatiškė т. Subaciškė < *Subaciškė с. у волості Адутишкіс Швенч. — давня назва Meskiniai. Зібраний цього року топонімічний матеріал свідчить, що в документах, пресі, на вивісках, придорожніх покажчиках, картах та деінде ще чимало спотворених і неточних форм топонімів. Лише в Швенчоніському районі виявлено кілька десятків таких спотворень; найочевидніші з них наведемо тут (першою подано форму, рекомендовану для літературної мови): Aidūkai с. (неточн. Gaidukai) у волості Бельоніс. Akmenyniškė с. (неточн. Akmeniškė) у волості Свіркай. Ataukai с. (неточн. Gatau­kai, Gataukos) у волості Свіркай. Aučynos с. (неточн. Aučina, Aučinas) у волості Бельоніс. Baltru­tiškė с. (неточн. Baltrutiškės) у волості Ропішкес. Bēržūvis || Beržuvys оз. (неточн. Bežuvys) у волості Бельоніс, с. Beržuvio. Bielionys с. (неточно Belionys), околиця Bielionys. Gasiuliškė с. (неточно Gasiuliškiai), околиця Strūnaitis. Gyliškė с. (неточно Giliškis), околиця Jurgeliškė. Girdžiuliškė с. (неточно Girdžiuliškiai, Girdziuliškiai), околиця Trečiūnai. Guženiškė с. (неточно Guzeniškė), околиця Modžiūnai. Jaciūnai с. (неточно Jacūnai), околиця Trečiūnai. Janutškė хут. (неточно Janutiškis), околиця Ropiškė. Juodynas, оз. і с. (неточно Jodinas), околиця Reškutėnai. Krašūona с. (неточно Krašona), околиця Kirkučiai. Kretūonas || Kretūonis оз. (неточно Kratonas, Kretonas), околиця Reškutėnai. Kretiūonys с. (неточно Kretonys), околиця Reškutėnai. Kryčėlės с. (неточно Kričelės), околиця Bielionys. Kūrpes с. (неточно Kurpė), околиця Grigaliūnai. 6 R. Schmittlein, Дослідження національності Aestii, I, Литовська топонімія, Bade, 1948, с. 125. 188 Kūsliškė с. (неточн. Kusliškiai), околиця Струнайтіса Lygumai с. (неточн. Lygūmai) околиці Грігаліюнай. Margūniškis с. (неточн. Margūniškiai) околиці Моджюнай. Medišionys с. (неточн. Meduīšonai, Medušonys) околиці Тречюнай. Mėlnykai с. (неточн. Melnikai) околиці Струнайтіса. Meškiniai м. с. (неточн. Meškinė) околиці Тречюнай. Miežionys с. (неточн. Mežionys) околиці Моджюнай. Myliai с., м. с., залізнична станція (неточн. Mil iai) околиці Струнайтіса. Назва села походить від назви річки Mylė. Mylionys с. — (неточн. Melionys, Milionys) околиці Тречюнай. Назва села походить від назви річки Mylė, пор. річку Svylà у тому самому районі — Svylionys. с. Mineliškė м. с. (неточн. Mineliškiai) околиці Струнайтіса. Moliūniškė м. с. (неточн. Maliūniškė) околиці Грігаліюнай. Papiškė с. (неточн. Papiškiai) околиці Бєльоніс. Peršaukštis с. (неточн. Peršukšta, Peršukštis) околиці Моджюнай — від полонізованої форми Peršūkštu. Peršuokšna річка і селище (неточн. Peršokšna) околиці Баранави. Perven iškė с. (неточн. Perveniškis) околиці Решкутенай. Rėkučiai с. (неточн. Rekučiai) околиці Решкутенай. Руд-Абестіс с. (неточно Rudabestis) околиці Відмінеса Сакалішке с. (неточно Sakališkės) околиці Тречюнів Стаєтішкіс с., також Stajėtiškis, Stajėtiškis (неточно Stajatiškis) околиці Восюнів Стюгляй с. (неточно Stugliai) околиці Кіркучяй Свила р. і с. (неточно Svilka) околиці Восюнів, пор. Свила с. Ігналінського району Свиліоніс с. (неточно Svilionys, Svilonis) околиці Восюнів — від назви річки Свила Свіркос с. (неточно Svirkai) околиці Свірків Шакалішке с. (неточно Šakališkiai) околиці Струнайтіса Шаучішке || Ушаучішке < *Ужшаучішке с. (неточно Užautiškė) околиці Кіркучяй Вайкучяй с. (неточно Vaikučiai) околиці Бєліоніс Ваюоніс оз. (неточно Vajonis) околиці Решкутенів, с. Рекучяй Вєжішке с. (неточно Viaziškė, Viažiškė) околиці Юргелішкес Вєюнє с. (неточно Vejinė) околиці Юодішкіса Задварняйкай с. (неточно Zadvornykai) околиці Григалюнів Жвіряй с. (неточно Žvirkai) околиці Свірків Скорочення apyl. — околиця b. — болото dš. — правий (притока) ež. — озеро gelež. st. — залізнична станція int. — притока k. — село kl n. — гора kr. — лівий (притока) mstl. — містечко 189 мш. — ліс неточн. — неточний пв. — лука р-н — район т. — вимовляє Akm. — Акменський район Jrb. — Юрбаркський район Mžk. — Мажейкяйський район Pgg. — Пагегяйський район Pkr. — Пакруойський район Pnd. — Пандельський район Ps. — Пасвальський район Rk. — Рокишкіський район Rs. — Расейняйський район Šk. — Шакяйський район Šl. — Шяуляйський район Šlu. — Шилутський район. Švnč. — Швенчонський район. Ukm. — Укмергський район. Vlkj. — Вілкійський район. НОВІ ДАНІ З ТОПОНІМІКИ А. ВАНАГАС Резюме У 1961 році учасники діалектологічно-топонімічних експедицій зібрали топоніміку 800 сіл. Загалом записано близько 6000 географічних назв місцевостей, частина яких досі була невідома. Багато з них становлять значний інтерес. Зокрема, назва лісу Швенчонського району Asinis (у вимові місцевого населення asinis), яку можна порівняти з гідронімами Asinis, Asytė, знову підтверджує думку, що гідроніми Asinis, Asytė тощо не можна виводити від лит. asa<ansa. Назва річки в Пакруойському районі Galà поповнить групу литовських топонімів із коренем gal-, лінгвістична інтерпретація якої дуже різноманітна. Варіанти назви міста й річки Viešvilė, Viešvilvė, Viešuvė спростовують гіпотезу R. Schmittlein’a, який намагався довести, що Viešvilė<Viešvilka. Цікаві також паралельні назви озера Anglis//Jūsis//Uglis, назва річки Apstėl//Apsta, назва лугу Spuigė та ін. 190