Dėl kai kurių tarptautinių ir lietuviškų žodžių vartojimo šnekamojoje bendrinėje kalboje

LIETUVIŲ LEKSIKOS IR TERMINOLOGIJOS PROBLEMOS LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI, XXIX (1991) ВІДА РУДАЙТЕНЕ ЩОДО ВЖИВАННЯ ДЕЯКИХ ІНТЕРНАЦІОНАЛЬНИХ І ЛИТОВСЬКИХ СЛІВ У РОЗМОВНІЙ ЛІТЕРАТУРНІЙ МОВІ Нині, у міру прискорення науково-технічного прогресу, ми дізнаємося дедалі більше нових інтернаціональних слів. У світі немає мови, у якій не було б слів іншомовного походження або інтернаціоналізмів, адже народи спілкуються між собою. Відкриваються нові реалії, а разом із ними з’являються й назви, які зазвичай запозичують у того народу, звідки прийшла нова реалія. Оскільки цінності, створені багатьма різними народами, мають міжнародний характер, для наукового спілкування виникає потреба й в інтернаціональних словах. Уживання інтернаціональних слів — складне явище, передусім, як ми вже зазначали, пов’язане з мовними контактами. Нині важливою проблемою стає інтернаціоналізація термінології. Завдяки розвитку культури, освіти й освіченості інтернаціональні слова з галузей науки й техніки проникають в інші стилі літературної мови; «вони є загальновизнаними природними формами лексичного семантичного вираження найважливіших понять сучасної культури» (Акуленко, 1975, 198). Нині наукову міжнародну термінологію масово починають уживати в різних стилях літературної мови. Запозичення слів — природне явище. У всіх мовах збільшується кількість інтернаціональних слів, особливо термінів. Інтернаціональні слова нині дедалі частіше вживають люди з різних суспільних верств, навіть у розмовному мовленні робітників і колгоспників, а також у публіцистичних жанрах — із трибуни, у політичних промовах, газетних статтях тощо. Говорячи про варіантність уживання інтернаціональних слів у литовській мові, можна сказати, що вона виявляється двома способами: паралельно вживаються литовське й інтернаціональне слово, яке може бути як давнім, так і новим, наприклад: аеропланас — літак, авіаторюс — пілотас, лакунас, експортас — вивезення (Skardžius, 1973, 25). Також у мові можуть уживатися повні й короткі форми інтернаціональних слів, наприклад: кінематографас — кінематограф, метрополітанас і метро, радіотелеграфас — радіо, таксомоторас — таксі. Однак нині короткі форми інтернаціональних слів часто витісняють повні, наприклад: радіотелеграфас, таксомоторас, або їхнє значення й сфера вживання звужуються, наприклад, кінематографас. Іноді несталими бувають граматичні роди деяких інтернаціональних слів, наприклад: філма — філмас, шланга — шлангас. Виконуючи союзну тему «Типологія двомовності й багатомовності в Радянському Союзі», 1987 року Інститут литовської мови й літератури організував наукову експедицію для збору соціолінгвістичних і мовних даних та за «Анкетою дослідження лексики» 118 матеріал цих відповідей1, зібраний авторкою у Варені й Друскінінкаї, було опрацьовано й підготовлено статтю. Було опитано 95 литовців із зазначених районів — носіїв сучасної литовської літературної мови, які представляли такі соціальні сфери: суспільно-політичну (працівники партійних і комсомольських комітетів Варенського району — секретарі, завідувачі відділів; більшість із них здобули вищу освіту, двоє її не закінчили, а двоє мали спеціальну середню освіту), освіту (працівники дитячого садка-ясел у Варені: переважно вихователі, музичні керівники та інший обслуговчий персонал зі спеціальною середньою освітою; двоє з них мали вищу, а двоє — середню освіту; учні професійно-технічного училища), масову комунікацію (працівники редакції районної газети у Варені: завідувачі відділів, редактори, кореспонденти тощо; лише один із них не закінчив вищої освіти), культуру (бібліотекарі Центральної бібліотеки Варени; більшість із них мали спеціальну середню освіту, двоє закінчили вищу, а двоє — середню школу), виробництво (працівники побутового комбінату у Варені: інженери, майстри, технологи, економісти, бухгалтери, робітники тощо; більшість мали спеціальну середню або середню освіту, троє — вищу, а двоє не закінчили середньої школи), охорону здоров’я (працівники санаторію «Неман» у Друскінінкаї: переважно лікарі з вищою освітою, медсестри та інший обслуговчий персонал; багато хто з них закінчив спеціальну середню школу, а одна особа — середню) і сільське господарство (працівники двох колгоспів Варенського району, агропромислового об’єднання та ветеринарної станції: агрономи, ветеринарні лікарі, інженери з механізації сільського господарства, зоотехніки, економісти, бухгалтери тощо; приблизно половина з них мала вищу освіту, решта — спеціальну середню). Намагалися забезпечити об’єктивне заповнення анкет (у присутності авторки статті). За «Анкетою дослідження лексики» також намагалися з’ясувати, представники яких соціальних сфер і з яким рівнем освіти частіше схильні вживати інтернаціональні слова, а також яким є їхнє реальне вживання. Одним із завдань «Анкети» було написати литовські відповідники таких популярних інтернаціональних слів, як-от: анонсас, депортуоти, конт(е)йнеріс, лімітуоти, локалініс, планер(іс), прогресивус, структура. Їхні литовські відповідники (попереднє оголошення; виселити, депортувати; ящик для товарів; обмежити; місцевий; планер; прогресивний; будова, склад) указали 44,2% опитаних із вищою освітою (25,5% із них відповіли неточно). Точно відповіли також 34,61% інформантів зі спеціальною середньою освітою (45,8% із них навели неточні литовські відповідники); 13,1% інформантів2 із середньою освітою добре знали литовські відповідники, а 8,4% відповідей були помилковими. Ті, хто мав середню освіту (у цьому випадку переважно учні професійно-технічного училища), добре знали литовські відповідники наведених нами інтернаціональних слів 1 Відповіді з «Анкети» зберігаються в рукописних фондах відділу історії мови й діалектології Інституту литовської мови АН Литви. 2 Низький відсоток відповідей пояснюється тим, що більшість інформантів узагалі не виконала цього завдання. Звідси також можна зробити висновок, що всі, хто не відповів, теж не знають литовських відповідників цих інтернаціональних слів. 119 їх написали лише 2,5% інформантів, а 8,24% — неправильно. Відповіді інформантів, які мають незакінчену вищу освіту, майже однакові: правильно — 6,34%, неправильно — 6,3%. Також констатовано, що найточніші литовські відповідники цих міжнародних слів знають працівники сфер культури (правильно — 20,8%, неправильно — 0,96%), охорони здоров’я (правильно — 20,23%, неправильно — 10%), суспільно-політичної діяльності (правильно — 13,06%, неправильно — 2,21%), масової комунікації (правильно — 10,6%, неправильно — 3,4%). Це переважно інформанти з вищою або спеціальною середньою освітою. Найбільше неточних відповідей дали працівники виробничої (аж 43,23%, правильно — лише 12,9%) та сільськогосподарської (неправильно — 19,31%, правильно — 11,43%) сфер. Можна зробити висновок, що литовські відповідники наведених міжнародних слів краще знають люди з вищим рівнем освіти. Отже, вони частіше й уживають міжнародні слова. Найпопулярніші з міжнародних слів, які ми згадували, такі: limituoti (його вживає 61 інформант — 64% із 95 опитаних), konteineris (54—56,8%), progresyvus (51—53,7%). Усі інші міжнародні слова вживаються рідше; замість них частіше використовують власні слова, які є популярнішими. В «Анкеті» були запитання, покликані з’ясувати, чи схильні інформанти згаданих нами освітніх груп і соціальних сфер частіше вживати міжнародні, чи литовські слова (коли їхні значення збігаються). Було наведено речення та словосполучення з правильно вжитими міжнародними словами, наприклад: Globalinis karas. Iš visų požymių reikia išskirti dominuojančius. Замість підкреслених міжнародних слів можна було написати литовські слова тощо. Частіше вживати міжнародні слова в цих реченнях схильні люди зі спеціальною середньою (міжнародні — 73,3%, литовські — 26,1%), незакінченою середньою (міжнародні — 41,3%, литовські — 3,43%) та середньою (міжнародні — 26,1%, литовські — 9,87%) освітою. Міжнародні слова в цих реченнях частіше вживають інформанти сільськогосподарської (міжнародні — 85,8%, литовські — 13,3%), виробничої (міжнародні — 72,9%, литовські — 26,2%) та освітньої (міжнародні — 72,1%, литовські — 27,8%) сфер. Литовські відповідники підкреслених міжнародних слів у цих реченнях (pasaulinis; vyraujančius, pagrindinius) частіше вживають замість них інформанти з вищою освітою (литовські — 49,63%, міжнародні — 42,77%). Це переважно працівники сфер масової комунікації (литовські — 40,7%, міжнародні — 8,1%), охорони здоров’я (литовські — 76,2%, міжнародні — 23,2%) та культури (литовські — 51,8%, міжнародні — 32,3%). Це свідчить про те, що інформанти з вищою освітою, краще розуміючи тотожність слів обох груп, більше шанують і цінують рідне слово. В «Анкеті» було завдання з’ясувати, які слова частіше вживають синонімічно — міжнародні чи литовські. Було наведено речення з литовськими відповідниками, зазначеними в дужках, наприклад: Projektas buvo (pakoreguotas, pataisytas). Techninė komisija pastebėjo mašinų konstrukcijų kai kuriuos (defektus, trūkumus). Plytų (deficitas, trūkumas) labai jaučiamas statybose. Į mačą pakviesti geriausi (arbitrai, teisėjai) тощо. Були також завдання без речень, наприклад: aktyvumas — veiklumas, eksperimentas — bandymas, fundamentas — pamatas, liftas — keltuvas, litiažė — 120 akmenligė, radiacija – spinduliavimas, remontas – (pa)taisymas, rentabilus – pelningas, stabilus – patvarus тощо. Потрібно було підкреслити слово, яке вживають частіше. З’ясувалося, що міжнародні слова частіше схильні вживати інформанти зі спеціальною середньою (міжнародні — 47,84%, литовські — 34,76%) та середньою (міжнародні — 25,08%, литовські — 23,97%) освітою. До цієї категорії інформантів належать працівники сільськогосподарської (міжнародні — 46,85%, литовські — 36,15%), виробничої (міжнародні — 44,48%, литовські — 40,13%) та медичної (міжнародні — 41,45%, литовські — 27,29%) сфер. Литовські слова частіше схильні вживати інформанти з незакінченою середньою (литовські — 22,22%, міжнародні — 18,51%) та незакінченою вищою (литовські — 14,16%, міжнародні — 11,15%) освітою. А інформанти з вищою освітою частіше схильні вживати литовські відповідники, хоча досить значний відсоток цих інформантів уживає і міжнародні слова (литовські — 38,33%, міжнародні — 35,87%). Литовські слова частіше вживають працівники сфер масової комунікації (литовські — 43,52%, міжнародні — 14,29%), суспільно-політичної діяльності (литовські — 69,05%, міжнародні — 36,85%) та культури (литовські — 18,55%, міжнародні — 15,25%). Серед найуживаніших міжнародних слів варто згадати такі: liftas (із 95 інформантів його вживають 88—96,6%), remontas (83—87,4%), radiacija (73—76,8%), eksperimentas (63—66,3%). Лише литовське слово akmenligė жоден інформант не замінює міжнародним litiazė. У матеріалі відповідей виявилося також неправильне вживання міжнародних слів. Це видно з речень: Globalinis (didžiulis, milžiniškas) mokestis. Gera aplinka formuoja (ugdo) kalbą. Тут globalinis і formuoja ужито недоречно. З’ясувалося, що інформанти, схильні частіше вживати міжнародні слова, нерідко вживають їх і неправильно. Так, у наведених нами реченнях міжнародні слова неправильно вжили аж 72,7% інформантів зі спеціальною середньою освітою. Крім того, лише 27% із них змогли в цьому випадку вжити точні литовські відповідники. Міжнародні слова неправильно вживали 53,2% інформантів, які закінчили вищий навчальний заклад, а точні литовські відповідники — 37,7%. І 41,35% інформантів із незакінченою середньою освітою в згаданому нами випадку не викреслили неправильно вжиті слова; замінили їх литовськими відповідниками лише 4,2%. 43,6% інформантів із середньою освітою також неправильно вживають міжнародні слова; точні литовські відповідники знаходять лише 8,35%. У наведених реченнях 21,9% інформантів із незакінченою вищою освітою не викреслили неправильно вжиті міжнародні слова, а замінили їх точними литовськими відповідниками лише 8,4%. Огляд відповідей в анкетах інформантів з окремих сфер виявив подібну тенденцію: інформанти, схильні вживати міжнародні слова, частіше вживають їх неправильно. Неправильно вжиті в наведених нами реченнях міжнародні слова globalinis, formuoja залишили в тексті без заміни відповідниками didžiulis (milžiniškas) і ugdo аж 48,1% інформантів сільськогосподарської сфери (литовськими замінили лише 16,7%), 38% працівників сфери охорони здоров’я (замінили литовськими — 14,6%) і 31% працівників виробничої сфери (замінили литовськими — 27,1%). 16,3% залишили в тексті неправильно наведені в «Анкеті» міжнародні сло- 121 ... представників сфери культури (лише 12,5% цих інформантів замінили їх точними литовськими відповідниками). Зазначені міжнародні слова частіше схильні замінювати точними литовськими відповідниками інформанти зі сфер масової комунікації (замінили 25%, залишили без виправлень 6,9%), суспільно-політичної (замінили 25%, не виправили 14,8%) та освіти (замінили 51,9%, не виправили 37,5%). З відповідей в «Анкеті» з’ясувалося, що значний відсоток інформантів не вміє вживати зазначені міжнародні слова. У сучасній литовській розмовній літературній мові ще досить поширені прислівники неправильної будови з формантом -iai, утворені від відносних прикметників із суфіксом -inis. В «Анкеті» було таке речення: Bilietai buvo išpirkti per (rekordiniai, rekordiškai, labai, nepaprastai) trumpą laiką. З варіантів у дужках інформанти мали вибрати один. Матеріали відповідей свідчать, що аж 66,7% осіб зі спеціальною середньою освітою та 33,3% інформантів із вищою освітою помилково обрали прислівник rekordiniai. Усі інформанти, які вживають цей прислівник, належать до сільськогосподарської або виробничої сфер. Такі прислівники неправильної будови іноді чуємо і по радіо, і по телебаченню. Їх уживають навіть інтелігенти. Наприклад, Aš daugiau esu optimistė. Aš į gyvenimą žiūriu filosofiškai (= filosofiškai) — каже акторка по телебаченню 1987 05 03. Fiziniai (= fiziškai) žmogus nepajėgus pakelti tokio krūvio — каже спортивний коментатор по телебаченню 1988 03 07 та ін. В «Анкеті» було наведено пару речень із міжнародними словами, для яких немає литовських відповідників, наприклад: Jaunuolis apsivilkęs ryškiais marškiniais ir apsimovęs džinsais. Poilsio namuose daugelis mūvi šortais. У відповідях виявилося, що інформанти, схильні частіше вживати міжнародні слова, залишили в тексті džinsus і šortus. А інформанти, схильні частіше вживати литовські слова, пропонували замість džinsų і šortų найрізноманітніші литовські замінники. Замість слова džinsai вони пропонували sportines kelnes, darbines kelnes, а замість šortai — trumpikes, sportines, trumpas sportines kelnes, puskelnes, glaudes тощо. Не замінювали ці слова литовськими 75,4% інформантів зі спеціальною середньою освітою (замінювали — 23,1%), 50,1% із вищою (замінювали — 32,35%) і 23% із середньою освітою (замінювали — 15,2%). Джинси та шорти частіше схильні замінювати литовськими словами чи словосполученнями респонденти з незакінченою вищою освітою (вживають зазначені іншомовні слова 13,25%, замінюють литовськими — 35,8%). Майже такий самий відсоток (13%) респондентів із незакінченою середньою освітою вживає іншомовні слова джинси та шорти, а 38,9% замінюють їх литовськими. Зазначені міжнародні слова найчастіше не замінюють литовськими працівники сільськогосподарської (60,5%, замінюють — 15%) та виробничої (45,8%, замінюють — 29,3%) сфер. Більший відсоток інформантів, які замінюють згадані нами міжнародні слова литовськими, становлять представники суспільно-політичної сфери (замінюють литовськими 23,9%, вживають міжнародні 16,2%), освіти (замінюють литовськими 53,2%, вживають міжнародні 42%), культури (замінюють литовськими 23,6%, вживають міжнародні 8,1%), масової комуніка- 122 працівники сфер освіти (замінюють литовськими словами 15,4%, вживають інтернаціональні слова 10,4%) та охорони здоров’я (замінюють литовськими словами 29,6%, вживають інтернаціональні слова 27,7%). Із 95 опитаних інтернаціональне слово džinsai вживають 37 (38,9%) респондентів, замінюють його литовськими відповідниками 58 (61%) респондентів, слово šortai вживають 26 (27,4%) респондентів, замінюють його литовськими синонімами — 69 (72,6%) респондентів. З відповідей «Анкети» іноді видно певне упередження проти деяких інтернаціональних слів (попри те, що для них немає литовських відповідників). Особливо це очевидно щодо слів, які називають нові речі, модні товари, рідкісні реалії, наприклад: bluzonas, kruizas, stresas, voljeras тощо. У таких випадках згадані реалії нерідко називають литовською описово. На нашу думку, це свідчить про те, що згадані інтернаціональні слова, будучи новими, ще незвичні для мовців, а їхній зміст не цілком зрозумілий. Відповіді «Анкети» свідчать, що багато інтернаціональних слів, уживаних у литовській мові, зазвичай пристосувалися до фонетичної та граматичної системи мови й стали частиною її лексичного надбання. До них передусім належать слова kava, radijas, kinas, filmas, mašina, diskas тощо. З огляду на це, на нашу думку, немає підстав замінювати литовськими словами й džinsus та šortus, які потрапили до нас з англійської через російську. З відповідей видно, що деякі респонденти схильні вживати інтернаціональні слова й там, де краще пасує литовський відповідник або утворене від нього гібридне слово. Наприклад, в «Анкеті» було речення: Кожна країна приділяє багато уваги (газифікації, газифікації). Потрібно було підкреслити те слово в дужках, яке вживають частіше. У цьому випадку краще вживати гібрид газифікації. Виявляється, що з 95 наших респондентів 45 (47,4%) вживають газифікацію, а лише 28 (29,5%) — газифікацію. Газифікацію частіше, ніж газифікацію, вживають респонденти зі спеціальною середньою освітою (газифікація — 45,5%, газифікація — 21,4%), середньою та неповною середньою освітою (газифікацію вживають по 13,6% респондентів обох освітніх груп; газифікацію — 10,7% респондентів із середньою та 9,8% респондентів із неповною середньою освітою). Це переважно працівники сфер освіти (40,9%; газифікацію — 7,1%), сільського господарства (40,3%; газифікацію — 21,4%) та виробництва (26,9%; газифікацію — 14,3%). Газифікацію зовсім не вживають респонденти з вищою освітою. Зазвичай це працівники культурної та суспільно-політичної сфер. 64,3% респондентів із вищою освітою вживають газифікацію, а 27,3% — газифікацію. Це переважно працівники сфер масової комунікації (газифікацію — 7,1%, газифікацію — 4,5%) та охорони здоров’я (газифікацію — 28,6%, газифікацію — 13,4%). Спираючись на дані матеріалів «Анкети», можна зробити висновок, що найчастіше інтернаціональні слова схильні вживати респонденти зі спеціальною середньою та середньою освітою; досить значний відсоток становлять також люди з вищою освітою. Це переважно працівники сфер виробництва, сільського господарства та освіти. З розглянутого матеріалу випливає й інший висновок: респонденти, які частіше вживають інтернаціональні слова, припускаються більшої кількості пов’язаних із їх уживанням семантичних помилок. Серед опитаних нами інтернаціональні слова найчастіше неправильно вживали працівники сфер сільського господарства та виробництва зі спеціальною середньою та вищою освітою. 123 Більшість іншомовних слів, будучи термінами й виконуючи функцію термінів, найчастіше є виправданими в мові. Однією з найпомітніших особливостей сучасної литовської літературної мови є зростання кількості різноманітних термінів. Терміни вживаються не лише в науковому, а й у різних інших стилях литовської літературної мови. Вони проникають у газети, громадські та політичні журнали, художню літературу, радіо- й телепередачі не лише поодинці, а й цілими групами. Цей процес зумовлюють екстралінгвістичні чинники — зростання ролі науки, утвердження техніки, інтенсивні міжнародні зв’язки тощо. Разом із поширенням термінів із різних галузей науки й техніки, переважно в політичній лексиці літературної мови (як писемній, так і розмовній), утверджується їх уживання в переносних значеннях; іноді дещо звужується сфера вживання їхніх прямих значень. Варто зазначити, що в різні періоди в переносних значеннях частіше вживаються терміни з різних галузей. Нині в таких значеннях дуже часто вживаються терміни з медицини, біології, фізики, математики та інших галузей науки. Іншомовні терміни, що вживаються в лексиці літературної мови, також часто детермінологізуються. В «Анкеті» було запитання: Чи можете ви вжити в неспеціальному (не термінологічному) значенні слова akumuliuoti, balastas, diagnozė, diapazonas, orbita, vakuumas. Ці слова було наведено в реченнях, у яких зазначені нами терміни вжито в детермінологізованому значенні, і наприкінці речення інформанти мали написати слово «так» або «ні». Частина інформантів написала в «Анкеті» й додаткові речення з наведеними нами термінами, ужитими в переносних значеннях. Також намагалися з’ясувати, чи вживаються іншомовні терміни в реченні в переносних значеннях, щоб надати думці гумористичного відтінку. Якщо так, то наведені нами терміни потрібно було підкреслити. З’ясувалося, що наведені терміни в переносних значеннях частіше схильні вживати інформанти з незакінченою вищою освітою (у переносних значеннях — 48,0%, у прямих — 23,67%; терміни, ужиті в переносних значеннях, надають думці гумористичного відтінку — 28%), зі спеціальною середньою освітою (у переносних значеннях — 28,72%, у прямих — 19,93%; терміни, ужиті в переносних значеннях, надають реченню гумористичного відтінку — 16,2%) та із середньою освітою (у переносних значеннях — 23,33%, у прямих — 10%; терміни, вжиті в переносних значеннях, надають реченню гумористичного відтінку — 10%). Зазначені іншомовні терміни частіше детермінологізують працівники сільського господарства (детермінологізують — 46,83%, уживають у прямих значеннях — 15,55%, уживають у переносних значеннях, щоб надати думці гумористичного відтінку, — 12,52%), охорони здоров’я (38,49%, уживають у прямих значеннях — 26,95%, уживають у переносних значеннях, щоб надати гумористичного відтінку, — 10,27%), громадсько-політичної сфери (33,37%, уживають у прямих значеннях — 19,07%, уживають у переносних значеннях, щоб надати думці гумористичного відтінку, — 33,37%) та культури (33,32%, уживають у прямих значеннях — 18,03%, уживають у переносних значеннях, щоб надати реченням гумористичного характеру, — 31,45%). 124 Із наведених іншомовних термінів у переносних значеннях найчастіше вживаються diagnozė (ужили 27 = — 28,4% із 95 опитаних), vakuumas (25 = — 26,3% із 95), diapazonas (21 = — 22,1% із 95), наприклад: Він так мене охарактеризував: і егоїст, і дріб’язковий, і владний — просто поставив повний діагноз. Ми так дружили, а тепер наші стосунки — цілковитий вакуум. Учитель фізики й організатор літературних вечорів — ось такий діапазон я розумію. Інформанти, які не закінчили середню школу (переважно з виробничої сфери), частіше схильні вживати ці терміни в переносних значеннях, прагнучи досягти гумористичного ефекту (33,37%; у прямих значеннях уживають 18,2%, у переносних — 13,65%). Інформанти з вищою освітою частіше схильні вживати згадані терміни в прямих значеннях (36,47%, у переносних — 31,75%; уживають у переносних значеннях, щоб надати реченням гумористичного відтінку, — 10,43%). У прямих значеннях їх частіше схильні вживати інформанти зі сфери масової комунікації (55,58%; у переносних — 33,33%; із гумористичною метою — 16,7%) та освіти (23,63%; у переносних — 14,6%; із гумористичною метою — 16,67%). В «Анкеті» було й інше, цілком аналогічне запитання, що стосувалося вживання іншомовних термінів у переносних значеннях: anatomija, arterija, barometras, ink(r)ustavimas, potencialas. Із даних дослідження видно, що зазначені терміни частіше схильні вживати в переносних значеннях інформанти з вищою освітою (48,28%; у переносних значеннях не вживають — 19,44%), середньою освітою (45,96%; у переносних значеннях не вживають — 27,6%) і спеціальною середньою освітою (44,12%; у переносних значеннях не вживають — 40,16%). Найчастіше так роблять працівники сільськогосподарської сфери. У цьому разі в переносних значеннях найчастіше вживаються слова potencialas (із 95 опитаних його вживають 53 — 55,8%), barometras (із 95 — 50 — 52,6%), anatomija (із 95 — 45 — 47,4%), наприклад: Постійно зростає інтелектуальний потенціал суспільства. Барометр виробництва — попит. Дуже складна анатомія етичних, соціальних і світоглядних проблем. Частково вимальовується тенденція: інформанти, схильні частіше вживати іншомовні слова, схильні також детермінологізувати іншомовні терміни. Укладачам «Анкети» було важливо знати, яке значення іншомовного слова ateljė частіше вживають опитані інформанти: «майстерня з пошиття одягу» чи «майстерня з пошиття одягу високого класу». Відповіді показують, що частіше значення цього слова — «майстерня з пошиття одягу» — вживають 61 (64,2%) із 95 опитаних, а значення «майстерня з пошиття одягу високого класу» — 20 (21,1%). Лише працівники виробничої сфери частіше схильні вживати слово ateljė у значенні «майстерня з пошиття одягу високого класу» (45%); у значенні «майстерня з пошиття одягу» — 8,2%). У сучасний період науково-технічної революції зростання іншомовної лексики особливо характерне для мов розвинених країн. Зазначалося, що увага працівників науки, техніки й культури до іншомовної термінології зростає з кожним роком. Це зумовлює необхідність обміну міжнародною інформацією, з іншого боку — багато- 125 Поширення алфавітності в сучасному світі. Розв’язуючи багато наукових проблем на міжнародному рівні та налагоджуючи безпосередні наукові контакти між різними галузями, звичні засоби подолання мовного бар’єра — вивчення й використання мов (а обсяг перекладів у наш час щороку зростає на 15–20%) — не можуть достатньою мірою задовольнити потреби сфер міжнародного спілкування. На це слід зважати, упорядковуючи термінологію кожної національної мови: оцінюючи той чи інший термін, необхідно враховувати не лише систему власної мови, а й міжнародний контекст наукової мови (Антонюк, 1985, 9). Розглянутий матеріал свідчить, що інтернаціональні слова досить часто вживають люди з різним рівнем освіти та різних професій, хоча й не варто користуватися ними без великої потреби. Він також виявляє нерідко невиправдане вживання інтернаціональних слів. Чимало їх трапляється там, де цілком вистачило б самих питомих литовських слів. Насправді дані «Анкет» також підтверджують, що інтернаціональні слова надто часто вживаються в розмовному мовленні. На нашу думку, ані в науковій літературі, ані в розмовному мовленні не слід зловживати важкими для розуміння інтернаціональними словами, особливо коли вони не мають термінологічного значення. У мовленні необхідно свідомо уникати непотрібних або неточних інтернаціональних слів, ужитих не у властивому їм значенні. Надто часте вживання інтернаціональних слів ускладнює людське спілкування, мовлення й думку. А ми, як слушно зауважує К. Гайвеніс (1987, 19), «думку часто ще вдягаємо в чужі шати. Дехто з учених навіть каже, що коли висловлюєшся чи пишеш іншою мовою — ні додаси, ні віднімеш». Цю думку, як ми бачили, добре підтверджує й аналіз відповідей «Анкет». З нього видно, що бракує не власних слів і не власних термінів, а поваги до рідної мови. Литовськими словами можна висловити найскладніші думки й сформулювати найважливіші проблеми. Інтернаціональні слова, як свідчать і відповіді «Анкет», зазвичай виправдані в розмовному мовленні лише тоді, коли ми не маємо литовського відповідника або коли значення інтернаціонального й литовського слова не цілком збігаються. Вживання інтернаціональних слів виправдане також тоді, коли їхні литовські синоніми мають інше емоційно-експресивне або функціонально-стилістичне забарвлення. Крім того, якщо литовське слово не є терміном, а інтернаціональне слово виконує цю функцію, його краще й уживати. Аналіз даних «Анкет» на конкретних прикладах показує, як деякі поширеніші інтернаціональні слова й терміни не завжди виправдано проникають у розмовне мовлення нашої інтелігенції. LITERATŪRA Gaivenis K. Pasakyti logiškai ir lietuviškai // Kalbos kultūra. 1987. Sąs. 5. P. 19–21. Skardžius P. Lietuviški tarptautinių žodžių atitikmenys. Čikaga, 1973. Акуленко В. В. Вопросы интернационализации словарного состава языка. Харьков, 1975. Антонюк Л. А. Лингвистическое упорядочение Белорусской научной терминологии и проблемы интернационализации терминологической лексики // Mokslo kalbos kultūros ir terminologijos problemos / Lietuvių kalbotyros klausimai. V., 1985. T. 24. P. 5–10. 126 В. РУДАЙТЕНЕ ОБ УПОТРЕБЛЕНИИ НЕКОТОРЫХ ИНОСТРАННЫХ И ЛИТОВСКИХ СЛОВ В ЛИТОВСКОМ РАЗГОВОРНОМ ЛИТЕРАТУРНОМ ЯЗЫКЕ Резюме При выполнении темы „Типология двуязычия и многоязычия в СССР“ в 1987 г. была организована экспедиция, во время которой и согласно „Анкете исследования лексики“ собирались социологические и языковые данные. Выявилось реальное употребление некоторых (зачастую и не употребляемых в пределах нормы) лексических вариантов. В настоящей статье использован материал анкетирования, проведенного автором в городах Варена и Друскининкай. Согласно упомянутой анкете, автор провела опрос 95 информантов – представителей следующих социальных сфер: общественно-политической, просвещения, массовой коммуникации, культуры, производства, здравоохранения, сельского хозяйства. Социальным объектом исследования были взяты потребители современного литовского литературного языка. У всех родной язык – литовский. Современный литовский язык „заражен“ иноязычными словами. Отсюда и проблема употребления иностранных слов. Согласно анкете, была предпринята попытка установить, каково реальное употребление иностранных слов, из каких социальных сфер и с каким образованием информанты чаще склонны к употреблению иностранных слов. На основании данных нашего анкетного материала можем сделать вывод, что чаще склонны к употреблению иностранных слов информанты со средним специальным и средним образованием. Кроме того, довольно велик процент информантов с высшим образованием, расположенных к употреблению иностранных слов. К употреблению иностранных слов чаще склонны представители сфер производства, сельского хозяйства и просвещения. Материалы исследования позволяют сделать и другой вывод: кто чаще употребляет иностранные слова, тот делает больше семантических ошибок, связанных с их употреблением. По данным опроса, наиболее часто ошибочное употребление иностранных слов у работников со средним специальным и высшим образованием из сфер сельского хозяйства и производства. Большинство употребляемых в литовском языке иностранных слов являются терминами. Наряду с распространением терминов в литературном языке укореняется и их употребление в переносном значении. На основе анкетных данных установлена и такая тенденция: информанты, которые чаще склонны употреблять иностранные слова, чаще детерминологизируют иностранные термины. Данные нашей анкеты показывают, что иностранные слова довольно часто употребляются людьми с различным образованием без особой необходимости.