Leksinės gudų lietuvybės

LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI, XXX (1993) PERIFERINĖS LIETUVIŲ KALBOS TARMĖS Вітаутас РІМША ЛЕКСИЧНІ ЛИТОВІЗМИ В БІЛОРУСЬКІЙ МОВІ К. Буга, дослідивши топоніми Білорусі, дійшов висновку, що на території сучасної Білорусі до приходу дреговичів і кривичів жили балти1. У книзі «Лінгвістичний аналіз Верхнього Подніпров’я» В. Топоров і О. Трубачов також дійшли висновку, що з найдавніших часів балти були основним етнічним компонентом Верхнього Подніпров’я2. В. Сєдов стверджує, що більшість населення верхів’їв Дніпра й Західної Двіни — це асимільовані балти, а не нащадки слов’ян-прибульців3. Валдайсько-верхньодніпровський антропологічний комплекс, до якого належать східні литовці, білоруси та росіяни Верхнього Подніпров’я, загалом збігається з балтійським комплексом, локалізованим на східному узбережжі Балтійського моря, тобто в Литві, Латвії, Естонії та на землі давніх прусів. За твердженням В. Сєдова, на етнографічній території білорусів виявлено понад 1000 гідронімів балтійського походження. У пам’ятках давньоруської писемності більшість білоруських назв річок має балтійське походження. Виявлено кілька тисяч білоруських особових імен балтійського походження. У білоруській мові є чимало фонетичних, морфологічних і синтаксичних особливостей, не властивих іншим слов’янським мовам, але наявних у балтійських мовах. Крім того, білорусів і балтів об’єднує чимало спільного в етнографії, археології та інших галузях. Сєдов так визначив причину формування білоруської народності: «однорідний балтійський субстрат на всій території білорусів»4. Отже, підтверджується думка, що білоруси по суті є слов’янізованими балтами. Особливо багато балтизмів виявлено й ще належить виявити на північному заході Білорусі (переважно в Гродненській і Мінській областях), де балти були слов’янізовані нещодавно. Балтизми, виявлені в цих областях, здебільшого вважають безсумнівними литуанізмами. Багато мовознавців, особливо тих, хто досліджує білоруські загальні слова балтійського походження, цілком обґрунтовано вважають литуанізмами по суті всі білоруські балтизми. Адже багато білоруських балтизмів мають такі особливості, які серед відомих балтійських мов притаманні лише литовській: наприклад, звуки ш, ж, яким в інших балтійських мовах відповідають s, z тощо. Чимало таких балтизмів литовського типу є навіть під Москвою, у поволзьких мовах та деінде. Отже, можна припустити, що раніше на широкій території східних балтів жили литовці. 1 Буга К. Вибрані твори. В., 1958-1961. Т. 1. С. 526; т. 3. С. 499, 729-730. 2 Топоров В. Н., Трубачев О. Н. Лингвистический анализ гидронимов Верхнего Поднепровья. М., 1962, С. 232. 3 Седов В. В. Славяне Верхнего Поднепровья и Подвинья. М., 1970. С. 5. 4 Там само. С. 192. 110 Історик К. Яблонскіс установив близько трьохсот найдавніших литуанізмів, виявлених у писемній білоруській мові, якою користувалися у Великому князівстві Литовському⁵. Багато слів загального вжитку балтійського або литовського походження є й у сучасній білоруській мові. Цінними є також дослідження білоруських загальних слів балтійського походження, проведені Г. Цихуном, Е. Грінавецькене, М. Гринблатом, Я. Карським, Я. ЛауцюТе, В. Мартиновим, А. Непокупним, Я. Откупщиковим, В. Сєдовим, В. Топоровим, В. Урбутісом, А. Ванагасом, А. Верхбовським, А. Відугірісом та іншими науковцями. Я. ЛауцюТе наводить близько 1000 гнізд білоруських слів балтійського походження⁶. У цій статті розглядаються лише деякі лексичні литуанізми загальновживаної білоруської мови, що потрапили до «Білорусько-російського словника»⁷. Білоруське (б.) боўдз-іла «роззява, дурень», пор. діалектне боў-дз-і-ла «кіл, яким заганяють рибу в сітку» (: лит. bal-d-as «такий дрючок або кіл для відлякування риби», bál-d-yti «стукати, грюкати», bél-s-ti; пор. також bal-d-uonis «той, хто грюкає, нічний волоцюга» та ін.; білоруського походження також суфікс -ила, пор. лит. -ila); б. бразг-аць «тріщати, хрустіти», пор. лит. bražg-inti «тріскотіти, хрустіти», brážg-inti «те саме» та ін.; б. браздж-ыць, пор. лит. brazd-ėti та ін.; б. брынд-аць «бродити, човгати» (: лит. brend-a, bris-ti); б. брыс-ці (лит. bris-ti); б. брын-яць (лит. brin-k-ti); б. бур-л-іць «клекотіти», пор. лит. bur-l-yti «булькотіти, встромивши морду; плюскотіти, хлюпотіти», bur-l-ióti «їсти, розбризкуючи, мастити, бруднити», bur-l-ùs «який легко брудниться», bur-l-iùngė «1. рідкий бруд; 2. поганий суп», bur-l-ėkt (про падіння у воду), bur-l-énti «бурмотіти, бекати», bur-l-ỹs «той, хто бурмоче (переважно про барана)» та ін.; б. варв-оль, ворв-ань (: лит. várv-al-is, várv-el-is «витоплений китовий або тюленячий жир», varv-ėti, пор. vaŕv-al-as, varv-én-ti, vaŕv-in-ti, vaŕv-as «крапля» та ін.); б. віц-ін-а (: лит. vy-t-in-ė «витий прут, різка», vy-t-is «те саме», vý-t-i «виготовляти, скручуючи (мотузку)»); б. грэбл-ень «неохайний, розхристаний; пихатий» (: лит. grebl-ys «неохайна людина; шепелявий», grebl-uóti «говорити неохайно, шепелявити», grėb-ti «хапати»: gréb-ti; щодо значення білоруського слова пор. grėbl-ióti «негарно мацати; неохоче загрібати; згрібати»); б. грэбл-я (: лит. grėbl-ius «насипана дорога через болото; насип», gréb-ti), б. грэб-ці (лит. gréb-ti), аб-грэб-ці (: лит. ap-gréb-ti, ap-gréb-styti); б. гуг-ель «крендель» (: лит. gùg-ti «гнутися», пор. gug-ėlis «1. скручене волосся на шиї; 2. козирок шапки» та ін.); б. жваг-к-аць «чавкати», пор. лит. žvan-g-s-ėti, žvan-g-ėti, žvén-g-ti); б. жуд-а «жах, страхіття» (лит. žud-ýti); б. за-дры́н-а «замурзаний, нечупара», за-дрын-аць «зносити, витирати» (: лит. drib-ti «обвисати, розкисати, опускатися», пор. drib-s-ą «неохайна людина, ледар», drib-k-us «той, хто розкис, розвалився; нечупара» та ін.); б. за-kăuk-аць (: лит. kaúk-ti, пор. už-kaúk-ti); б. какл-юц-ка «в’язальна спиця» (: лит. kăkl-as, пор. kăkl-is «прилад для піднімання вантажів», kakl-iùk-as та ін.); б. кал-д-юбаць «кульгати» (: лит. kul-d-uóti, пор. Ei tu, šlubi, kur kuldóji?!; kul-d-ùnkst «гупаю, човгаю», kùl-ti); б. кал-ёць «холоднішати», пор. латв. at-kal-a «ожеледь, паморозь», ap-kal-a «те саме», лит. kal-énti (про зуби, що цокотять від холоду); б. kėy- 5 Jablonskis K. Lietuviški žodžiai senosios Lietuvos raštinių kalboje. K., 1941. D. 1. 6 Лакуните Ю. А. Словарь балтизмов в славянских языках. Л., 1982. 7 Беларуска-рускі слоўнік (под ред. К. К. Крапівы). М., 1962. 111 г. «terti, teršti, murzinti» («бруднити, забруднювати»), пор. лит. kiau-ž-alai «гнилизна, покидьки», kiau-ž-óti «1. ставати опуклим; 2. робитися пористим, крихким», kiaũ-z-eris «роззява, невіглас», kiau-z-is «палиця, довбня», kiau-l-joti «спотворювати, забруднювати» та ін.; г. киж-л-аи «сонько», пор. лит. kėž-l-ỹs «1. коротун, низькорослий; 2. незграба, телепень», kež-l-óti «бути незграбним», kiž-as «людина, яка злиться через дрібниці» та ін.; г. кил-з-дуб «(за)плутувати, надягати вуздечку», пор. лит. isi-kil-p-auti; г. kiu-зуб «кишіти, шепотіти, шелестіти», пор. лит. kuš-ėti, kiš-ti, kiš-inys «те, що щільно набите» та ін.; г. klik-ýн (: лит. klyk-ūn-as «крикун», klỹk-ti); г. клыг-ацъ «кульгати», пор. лит. klig-žti «хитатися», klig-ždėti «1. не триматися в місці кріплення, хитатися (зазвичай про ніж); 2. іти непевною ходою» та ін.; г. клыг-ацъ (: лит. klyp-úoti, klỹp-ti); г. клиш-а-ноги (: лит. kliš-a-kõjis, другий компонент білоруського слова перекладено; kliš-as); г. krų́-ш-ня (: лит. krú-s-n-is «купа каміння», пор. значення цього литовського слова «купа чогось складеного, зваленого»; krų-š-ą «1. купа, безліч, 2. скупчення, тиснява»; kráu-ti, пор. krū-v-ą та ін.). Більшість білоруських литуанізмів слід вважати субстратними. Усі наведені тут литуанізми вже стали надбанням білоруської літературної мови. ЛИТУАНІЗМИ В БІЛОРУСЬКІЙ МОВІ Резюме У статті наведено кілька литуанізмів у сучасній білоруській літературній мові. Зроблено висновок, що більшість із них у білоруській мові є субстратними. ЛИТУАНІЗМИ БІЛОРУСЬКОЇ МОВИ Резюме У статті наведено кілька литуанізмів, уживаних у сучасній білоруській літературній мові. Зроблено висновок, що багато литуанізмів у білоруській мові мають субстратне походження. 112