Keturi K. Būgos laiškai Torei Torbiörnssonui

Nerlicho (1808 – 1860) gramatika. Taigi rytų aukštaičių tarmė reformatų raštijoje yra atlikusi kur kas didesnį vaidmenį, negu paprastai manoma. ЛИТОВСЬКІ НАПИСИ В ПРИМІРНИКУ «KNYGA NOBAŽNYSTĖS» Анотація У статті аналізується рукописний текст двох молитов, знайдений у примірнику «Knyga nobažnystės», що зберігається в бібліотеці М. Мажвідаса у Вільнюсі. Встановлено, що напис зробив священник-євангеліст-реформат, уродженець Біржайського краю, який працював у Кельме. Тексти, написані тією самою особою, можна знайти у збірці рукописів реформатів Кельме в бібліотеці Варшавського університету. Вважається, що ці тексти були переписані з якоїсь старої молитовної книги кінця XVIII або початку XIX століття. Текст написаний східноверхньолитовським діалектом. Мовні особливості Біржайського краю добре помітні. Наведені факти свідчать, що східноверхньолитовський діалект відігравав у творах реформатів значно важливішу роль, ніж вважалося раніше. ЧОТИРИ ЛИСТИ К. БУГИ ДО ТОРЕ ТОРБ’ЄРНССОНА У травні—червні 1992 року я працював у бібліотеці та архіві славіста й балтиста Т. Торб’єрнссона *, розташованих на кафедрі славістики Лундського університету (Швеція). Тут я познайомився з колишнім працівником цієї кафедри Георгом Яугелісом, який під час однієї розмови сказав, що переписав чотири листи К. Буги до Т. Торб’єрнссона — маючи намір їх опублікувати. Оригінали листів російською мовою разом з іншою кореспонденцією та рукописами деякий час зберігалися в архіві Т. Торб’єрнссона. Г. Яугеліс передрукував листи на машинці, розставив діакритичні знаки, відтворив підкреслення. Не вписаним залишився лише ять (ь), якого не було на друкарській машинці, а також латинська літера z у деяких російських словах. Завершити коректуру до кінця не вдалося через хворобу, яка надовго прикувала Г. Яугеліса до ліжка. Після повернення з лікарні виявилося, що оригінали листів кудись зникли (після ретельного перегляду архіву Т. Торб’єрнссона та каталогу рукописного відділу бібліотеки Лундського університету мені також не вдалося їх знайти). Оскільки оригінали так і не знайшлися, листи залишилися незавершеними для друку й неопублікованими. Хоча копії листів не були цілком підготовлені до публікації, їм можна довіряти (про окремі сумнівні моменти див. у Примітках). Г. Яугеліс вважався одним із найкращих коректорів і редакторів видань Інституту славістики; крім того, він зразково підготував до друку чималу добірку листів російських письменників до лундських славістів (див. Slavica Lundensia, 1973. Vol. 1, p. 115—140; 1974. Vol. 2, p. 7—116). Хочу подякувати Г. Яугелісу за дозвіл скопіювати ці копії та опублікувати їх у литовській пресі. * Про бібліотеку та архів Т. Торб’єрнссона див.: Stundžia B. Lituanistika Lundo universitete // Gimtoji kalba, 1992, Nr. 11. P. 21—25. Наукову роботу в згаданих бібліотеці та архіві профінансувала Рада міністрів Північних країн за посередництва Шведського інституту (Svenska Institutet), а витрати на валютну частину поїздки покрив Фонд «Відкрита Литва». 173 У Відділі рукописів бібліотеки Вільнюського університету зберігаються шість листів Т. Торбйорнссона (два з них — листівки) до К. Бюги (шифр D 841), отже, можна приблизно відтворити листування цих двох мовознавців. У першому листі (1923 03 04) шведський учений пише німецькою мовою, як важко в Уппсалі дістати литовські книжки; просить назвати книгаря в Каунасі. До окремого листа додано список із п’яти видань. На цей лист К. Бюга відповідає дуже швидко — 15 березня. Він радіє, що може допомогти придбати литовські книжки, і запрошує писати до журналу ”Tauta ir žodis”. На лист К. Бюги Т. Торбйорнссон відповідає 21 березня російською мовою. Дякує за надіслані книжки, просить нових. Пише, що до того часу читав переважно литовські казки, переклад Нового Завіту, К. Донелайтіса. Читаючи книжки, багатьох слів не знаходить у словниках. 14 квітня надсилає ще й листівку. Відповідь на ці два листи К. Бюга пише 27 квітня. У листі він перепрошує за тривале мовчання, пов’язане з укладанням словника. Цього разу з відповіддю трохи забарився Т. Торбйорнссон — його лист датований 23 червня. На цей лист К. Бюга міг відповісти щонайраніше наприкінці червня, тож дата третього листа Бюги, який і є відповіддю (2 червня), очевидно, помилкова (див. Пояснення). Четвертий лист К. Бюги — листівку — написано 6 лютого 1924 р. У ньому повідомляється про надісланий перший зошит ”Литовського словника”, за який Т. Торбйорнссон дякує в листі від 14 лютого. Пізніше (11 травня) Т. Торбйорнссон написав іще одну листівку. Листи К. Бюги, опубліковані тут, подано сучасною російською абеткою, розташовано в хронологічному порядку й пронумеровано. Один із них (четвертий) написаний на звороті листівки. Підкреслені слова тексту виділено напівжирним шрифтом, а приклади, які Бюга любить підкреслювати (навіть не однією рискою), — курсивом. Збережено орфографічні та інші варіанти, наприклад, славяне ir словене. За поради щодо публікації листів дякую професору З. Зінкявічюсу. [1] Каунас, 15 березня 1923 р. Високошановний колего! У нас книжкову справу погано організовано. Книжки я надсилаю Вам не через книгарню, а особисто — так надійніше й швидше. Мої Kalbos dalykai розпродані. Я надіслав Вам кілька книжок, яких Ви не просили. Гадаю, Ви не будете за це на мене нарікати. Вважаю, що ”Švietimo darbas” надсилати Вам не потрібно, бо все знайдете передрукованим у моїй книжці ”Kalba ir senovė”. Інших статей з мовознавства, крім моїх, у Švietimo darbas не було. Цими днями Вам буде надіслано № 3—6 за 1922 р. ”Švietimo darbas” (Festschrift Dr. Johannes Basanavičius), де є статті проф. G. Gerullis, J. Endzelin, R. Trautmann, M. Vasmer, St. Mladenov. Інші книжки з литовської мови, які знайдуться на каунаському книжковому ринку, я охоче постараюся надіслати Вам, якщо Ви забажаєте. Мені дуже приємно, що й за кордоном починають цікавитися 174 литовською мовою. Я вважаю своїм обов’язком перед наукою й батьківщиною допомагати всім у придбанні литовських книжок. Гроші за книжки можете надіслати мені, вклавши їх у рекомендований лист (rekomend.). Бажано отримати їх в американській валюті, тобто доларами. За вже надіслані книжки мені належить 6 доларів 50 центів (у литовській валюті — 65 litai). До Великодня вийде друком великий том (448 стор.) збірника ”Tauta ir žodis”), у якому буде ціла низка моїх статей з питань балтійського та слов’янського мовознавства. Наш факультет має намір надсилати цей збірник різним університетам і науковим товариствам в обмін на їхні видання. Думаю, що й Уппсальський університет погодиться на такий обмін із нами. У ”Tauta ir žodis” ми прийматимемо статті з балтійської (айстійської) філології, написані також іноземними мовами (французькою, німецькою, англійською). Нам (факультету) було б дуже приємно, якби наші північні сусіди — шведи — вшанували нас статтями з питань балтійського або балтійсько-слов’янського мовознавства. Для II тому ”Tauta ir žodis” пообіцяли надіслати статті G. Gerulis, R. Trautmann, M. Vasmer, L. Bulachovski (Харків), P. Schmidt (Рига). II том буде віддано до друку в червні або липні цього року. Найближчими днями надішлю Вам відбиток моєї статті ”Порівняльний нарис потамології у зв’язку з балтійськими (айстрійськими) та слов’янськими старожитностями”1 зі збірника ”Tauta ir žodis”; у ній я доводжу, що слов’яни ще у VI столітті зберігали дифтонги (ai, ei, au). За частину належних мені грошей будьте ласкаві купити для мене Вашу книжку ”Die gemein slavische Liquidametathese”2, якої немає в Ковні. Чи знайомі Ви з книжкою R.Trautmann’a ”Baltisch-slavischer Wörterbuch”3? Чи виходить журнал Le Monde Oriental? У моїй книжці ”Kalba ir senovė” Ви знайдете нищівну критику праць Agrell’a і Petersonn’a4. Залишаюся з повагою, глибоко шануючи Вас, K.Būgà. [2] Kaunas, 1923 m. balandžio (IV) 27 d. Високошановний колего! Пробачте, що довго мовчав. Причиною мовчання була робота над словником. Близько 5 V уже берусь до укладання рукопису (перенесення карток у зошити). За Šv. darbas 3—6, Tauta ir žodis I та Odisėja мені належить отримати три долари (= 30 литов). Вашу ”Liquidametathese” я вже давно отримав, за що щиро Вам дякую. Було б цікаво дізнатися думку славістів про мою реконструкцію окремих слов’янських прамов на підставі географічних назв (ладога < *āldāgā, польськ. Lana < прус. Alnā, Ольста < 175 латис. Alūksta, Меречь < лит. Merkỹs, Лучеса < лит. Laukesà тощо)5. Усього найкращого! Відданий Вам К. Būga [3] Kaunas, 2 червня (Juni) 1923 р.6 Високошановний колего! Вашого листа від 23/VI разом із додатком отримав, отримав7, за що щиро дякую. Дуже радий, що Ви вже ознайомилися з моєю статтею, у якій я говорю про слов’янську фонетику VI—VII століть після P.Xp. Lautsbstition8 можна було б прийняти для Ardigastos (Радигость), якби це явище спостерігалося повсюдно: Ладога||Aldeigjoborg9 (у документі 1311 року Oldag у лівонському акті Грусман, Чудсько-лит.ям. I 155)9 — на півночі, Lana10 Alnī «нім. Alle» (у Східній Пруссії), Label||Albis ‘Elbe’, Lābīn10 Albōna (на Балканах). Фін. (вод.) artti «сварка, суперечка» показує, що руси (словени) вступили в контакт із фінами ще в ту епоху, коли замість ratь (серб. rat/rāt) ще говорили ārti [з акутом] або ǵrti (ǝ = (ǝ̄ — широке, відкрите о, близьке до глибокого а, наприклад у литовських словах lãpas, lăbas). Контакт русів-словенів із фінами раніше VI—VII століть не міг відбутися. У VI—VII століттях слов’яни проникли й на Балкани. Балканські Raša «річка в Істрії Aršia», Rab «далматинський острів Arbe» ясно доводять, що й предки сербів, словинців і болгар прийшли ще з ārt, alt~ārt, ālt. Rāt, lāt, rāt, lāt розвинулися самостійно на Балканах і самостійно в Чехії. Для мене немає ані найменшого сумніву, що під час розселення слов’ян на нових територіях, тобто знову-таки у VI—VII століттях після P.Xp., усі слов’яни замість č і ž ще мали kʹ і gʹ. На це вказує не лише айстійський (балтійський) і фінський матеріал, а й західнослов’янський. Laukesà > Лучеса, Sārg(i)jar(v)i > Сережар. Фін. Kimala-inen «Hummel», ест. Kääw (род. відм. Kääwi) || фін. Käämi «цевка» показує, що руси-словени в епоху зустрічі з фінами ще говорили замість чьмель і цевь — ще *kįmǝl̄a (пор. kǝdelь поряд із kǝdelь і kǝdelʹa~kǝdǝlʹa у латис. kuo-dala та фін.-вепс. kuontalʹ/o) і kēvi. Kēvi з давнішої форми koivī або *kaivī. Коли на Західній Двіні фіни зустрілися з русами-словенами, замість Двіна ще вимовляли Dveinā, про що свідчать лів. Veina (ленські ліви) та ест. Weina-jõgi «Дюна, Західна Двіна». До того часу, коли руси дісталися Північної Двіни, Dveinā уже встигло змінитися на Dvēna, звідки карельське Vienā12. Як бачите, факти праслов’янської та спільнослов’янської епох постають переді мною в цілком іншому вигляді. Labų dienų! K. Būga13 [4] Kaunas, 6 лютого 1924 р. Високошановний колего! Дякую за надіслані Вами статті! 176 Учора я надіслав Вам перший випуск мого «Lietuvių kalbos žodynas», про який будьте ласкаві повідомити Ваших колег-лінгвістів. Ціна першого випуску в Ковно — 12 литів (= 1 американський долар 20 центів) без пересилання. Пересилання одного примірника рекомендованою бандероллю — 1 лит 44 центи. Про це я вже писав професорові E. Lidén’у та H. Petersson’у. Другий випуск словника вийде з друку невдовзі після Великодня. Усього найкращого! K. Būga14 ПОЯСНЕННЯ 1 Слово потомологія має бути в дужках. Див. B ū g a K. Upių vardų studijos ir aisčių bei slavėnų senovė // Tauta ir žodis. K., 1923. T. 1. P. 1—44 (= B ū g a K. Rinktiniai raštai. T. 3. V., 1961. P. 493—550). 2 T o r b i ö r n s s o n T. Die gemeinslavische Liquidametathese. 1—2. Upsala, 1901; 1903 (— Upsala Universitets Årsskrift, 1902; 1904). 3 Має бути Slawisches. 4 Див. B ū g a K. Rinktiniai raštai. T. 2. V., 1959. P. 151—153, 214—223. 5 Докладніше про ці та інші реконструкції див. B ū g a K. Rinktiniai raštai. T. 3. P. 493—550, 741 наст. 6 Дата цього листа (2 червня) неправильна, оскільки це відповідь на лист T. Torbiörnsson’а від 23 червня. 7 Двічі повторено получил. 8 Має бути Lautsubstitution. 9 Має бути Трусман; див. Т р у с м а н Ю. Ю. Чудско-литовские элементы в новгородских пятинах. Часть первая. Ревель, 1897. 10 Здається, бракує знака ||. 11 Двічі повторено (9 =. 12 Проблеми, розглянуті в листі, досліджено у статтях K. Būga; див. B ū-g a K. Rinktiniai raštai. T.3. P. 493—550, 741 наст. та ін. 13 Наприкінці цього листа зазначено, що це відкритий лист; також наведено адреси T. Torbiörnsson’а (Schweden/Herrn Dr. Tore Torbiörnsson / Upsala, Universitet) і K. Būga (Abs. Prof. K. Būga. Kaunas, D. Vilniaus gatvė N 2. Litauen). 14 Цей лист написано на звороті листівки. На лицьовому боці вказано адреси T. Torbiörnsson’а та K. Būga, дату (6—II—24). Примітка. Після виходу цієї публікації копії листів К. Бюґи до Т. Торбйорнссона буде передано до відділу рукописів бібліотеки Вільнюського університету. Bonifacas Stundžia ЛИСТИ К. БЮҐИ ДО ПОЛЬСЬКОГО МОВОЗНАВЦЯ ЯНА РОЗВАДОВСЬКОГО В архіві Польської академії наук у Кракові серед численних листів, написаних видатними й менш відомими людьми з різних куточків світу польському мовознавцеві проф. Яну Розвадовському, є також кореспонденція, важлива для науки про литовську мову та історії культури. Я. Розвадовський (1867—1935) — один із найвидатніших польських мовознавців, знавець класичних мов, видатний славіст, індоєвропеїст і балтист. Він 177