Terminologinis Lauryno Ivinskio palikimas

LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI XL (1998) Альбіна АУКСОРЮТЕ Lietuvių kalbos institutas, Vilnius ТЕРМІНОЛОГІЧНА СПАДЩИНА ЛАУРИНАСА ІВІНСКІСА Laurynas Ivinskis (1810–1881), vienas didžiųjų XIX a. Žemaičių švietėjų, dažniausiai minimas kaip pirmasis lietuviškų kalendorių rengėjas. „Metskaitliai“ buvo svarbiausias, bet ne vienintelis jo darbas. L. Ivinskis sugebėjo aprėpti nemažą įvairių sričių – paliko gamtos mokslų veikalų, leksikografijos, kalbotyros darbų, Vakarų Europos prozos ir poezijos vertimų, grožinės literatūros kūrinėlių. Більшість праць Л. Івінскіса, особливо з галузі природничих наук, важливі також для термінології. Пишучи про різні галузі, він зіткнувся з потребою в литовських термінах, адже про деякі речі литовською писав уперше. У цій статті буде розглянуто праці Л. Івінскіса, цікаві з погляду термінології, із зазначенням кількості вживаних автором литовських термінів і галузі, до якої їх можна віднести. Перший календар «Metu skajtlus ukiniszkas…» вийшов 1846 року, і щороку до 1865 року, за винятком календарів 1853 і 1854 років, друк яких заборонила царська цензура, Л. Івінскіс видавав по одному календарю. Після заборони друку в 1865–1866 роках він видав календарі російським шрифтом. 1878 року литовський календар Л. Івінскіса вийшов у Санкт-Петербурзі; згодом він співпрацював над литовськими календарями, що видавалися в Тільзі. У своїх календарях Л. Івінскіс подає не лише систематичний перелік днів усього року, списки й таблиці пір року, церковних свят, історичних подій, відпустів і ярмарків у містечках, а й різноманітні статті, які вміщує в додатку, названому ним «Додаток». Статті в більшості календарів поділено на дві частини — релігійну та господарську. У пізніших календарях додано й третю — літературну — частину. У господарській частині чимало статей присвячено питанням народної медицини та ветеринарії. У них Л. Івінскіс радив, як лікувати різні хвороби людей і тварин. У цих статтях автор ужив близько 180 термінів народної медицини, з яких 131 — це назви людських хвороб. Подекуди він подавав синоніми, а також польські або латинські відповідники цих термінів, наприклад: grįžielie, griezielė (ira taj didzioja rankas naria skausmas; 1851: 46)1; побиття через кров, apopleksėje 1 У дужках, якщо воно наведене, подано пояснення Л. Івінскіса, а також рік видання календаря і сторінку. 32 (1878: 28); дигуліс, лілі сза (1851: 46); тандуоніс (в іншому місці твиега вад ін, пол. zanog-cica; 1852: 33); пектос раупле, карбункутас (1862: 33); притвиртіне (1849: 31); саусгіта в руках і ногах, ревматизм (1879: 40); каутайодіс (це та хвороба, що псує шкіру; 1851: 46) тощо. Ветеринарних термінів дещо менше — 110, з них 81 — назви хвороб тварин, наприклад, патрикімас, пол. Wściekłizna (1849: 32); гі волю пелес (1849: 33); пташине запалення легень у тварин, лат. Pleuro – pulmonia rheumatico exudativa (1859: 56); раупойімас овець, пол. ospica owiec (1847: 33); укушення собакою, пол. Nosacizna (1850: 36) тощо. В інших статтях L. Ivinskis навчав, як доглядати за худобою, вирощувати овочі та зернові культури, виконувати інші сільськогосподарські роботи. У цих та інших статтях прикладного характеру приховані величезні пласти народної термінології. Автор навів близько 80 народних сільськогосподарських термінів, наприклад, скінстасіс крітімас (1862: 29); грудун сирпінімас ан тауко (1862: 30); сійкху daiginimas agurku (wogur-klu; 1851: 44); ропутсієкле (1856: 42); сійімас ропутчю із сійктас (1856: 42) тощо. У розділі господарства багато порад і про те, як вести домашнє господарство та готувати їжу. L. Ivinskis уживав близько 180 термінів цих галузей, наприклад, нуовалімас скардиніу та іра: бліекініу аптукусіу інду (1847: 33); прагінімас скрузду із намун (1856: 47); велеї-мас одягу картоплею (1847: 28), крушзініс (напій з яблук і дуба у нас називається крушзініс, а в чужій країні — Cidaru; 1847: 30); аткайтас (варений, після замерзання розморожений, називається аткайтоміс; 1847: 35); пасиукас (залишок після збивання вершків із масла називається пасиукас; 1878: 32); зсідання молока (сир має зсістися, затвердіти, утворити грудочки й неодмінно проявитися. Оце і є зсідання молока; 1878: 29) тощо. Є також близько 80 ремісничих термінів і кілька слів із народної економіки, наприклад, клайстрас (клейстер із картоплі (борошно) придатний для склеювання; 1847: 32); картопляний клейстер (придатний для тих, хто працює з паперами, оправляє книги, шиє та займається іншими ремеслами; 1847: 32); звичайна шкура (ще не вичинена; 1878: 42); нагіні (1878: 42); скляна тара (1859:60); залізне кування, шліфування (1878: 42); пекарня, крамниця, лат. taberna, institoria taberna (1856: 55) тощо. У календарях подано також відомості з астрономії, географії, метеорології; ужито близько 80 термінів цих галузей, наприклад, мієнезія атмайнас (зміна місячного сяйва називається місячною зміною; 1850: 9); мієнезія ужтемімас (коли Земля опиняється між Сонцем і Місяцем, затуляючи його світло, це називається затемненням Місяця, яке завжди буває під час повні; 1850: 9); кільцеподібне затемнення Сонця (1856: 40); світ (увесь наш світ, на якому живемо, називається світом; 1857: 10); півкуля (Земля […] поділена на 5 частин, які називаються півкулями; 1857: 10); землетрус (1861: 22); вулканічне джерело (на вершині гори відкривається вулканічне джерело; 1861: 24); град і крижаний дощ із громом (1856: 41); мряка, ожеледь (1861: 27); віяло хмар (небо було затягнуте віялом хмар (сухими хмарами); 1861: 29) тощо. 33 У календарях 1862–1864 рр. L. Ivinskis надрукував теоретичну статтю «Природознавство», у якій розглядає живу й неживу природу. У ній він подав терміни з ботаніки, зоології, мінералогії та інших галузей, наприклад, птахів поділив на 6 груп: 1. Хижі: сюди належать яструб, сокіл, шуліка, ворона, сорока, крук (гриф). 2. Горобцеподібні: горобець, плиска, жайворонок, (в’юрок, щиглик), співочий дрізд, ластівка. 3. Стрибучі: сорока. 4. Домашні птахи: півень. 5. Довгоногі: страус, лелека, чапля та кулик. 6. Водоплавні птахи: гуска, качка, пірникоза (1862: 43–44). Терміни природничих наук трапляються не лише в цій теоретичній статті, а й у багатьох статтях прикладного характеру. L. Ivinskis подав понад 300 ботанічних термінів, переважно назви родів і видів рослин — 283, близько 215 зоологічних термінів, тобто назви родів і видів тварин, птахів, риб і комах. У «Metskaitliai» L. Ivinskis загалом налічується понад 1600 термінів різних галузей. L. Ivinskio veikalo „Pasauga“ (1876) buvo išspausdintas tik vienas egzempliorius, nes caro cenzūra neleido jo tiražuoti2. Šiame Gyvulių globos draugijos paskelbtam konkursui parašytame 51 puslapio darbe L. Ivinskis pirmą kartą iškelia gamtos apsaugos klausimą, gyvybės saugojimo ir globos problemą. Pabaigoje jis pateikė abėcėlinius knygelėje paminėtų zoologijos ir botanikos terminų sąrašėlius, kur nurodė ne tik genčių, bet ir rūšių bei eilių, kurioms tos gentys priklauso, pavadinimus. Pirmajame sąrašėlyje, pavadintame „Surašzimas giwunju dalijku minawotu toje kningoje su parodimu anun ejlos, pri kurios prigut“, yra 61 gyvūnų genčių pavadinimas, 97 rūšių bei 31 eilių pavadinimas, keletas veislių pavadinimų, iš viso 216 zoologijos terminų. Botanikos terminai pateikti sąrašėlyje „Suraszimas medziu ir zoliun minawotunju šzioje kningoje“, iš viso jų yra 150, iš jų 46 augalų genčių, 64 rūšių ir 26 eilių pavadinimai. Greta lietuviškų genties ir rūšių pavadinimų duodami ir lotyniški terminai, pvz.: Lapė, lot. Vulpes. Giwapliesže isz ejtos szunun ir diet to wadinas: szuo Lapé, lot. Canis Vulpes (p. 43)3; Piktwarłė kitaip Rupuozė, Rupkė, lot. Bufo. Stąnkis beuodegis. Pas mus tajkose: Piktwarłė pitkojė, lot. Bufo cinerea. P. žaloje arba zalėj karpuotojė, lot. B. viridis. P. kukuojentė, lot. B. igneus (lot. Bombinator igneus) (p. 44); Czesnakas. Pagal kitun Błodustas, wejslies Swoguniriu. Labiausej wartojama ira dwė wejsle: Błodustas Swognonas, lot. Allium Cepa ir Błodustas Czesnakas, lot. A. sativum (p. 47). 2 Див. Tyla A. Доля книги Lauryno Ivinskio «Pasauga». – Ivinskis L. Твори, Vilnius: 1995, 395–400. 3 Наводяться сторінки оригіналу. 34 У «Pasaugoje» термінів більше, ніж наведено у списках. Це терміни природоохорони, наприклад, giwolių sargintinė (с. 38); sargintuwė (с. 39); draugie pasaūgos giwolių (с. 38); останній термін автор пояснив так: Ira taj žmoniun draugie, turęnte savo platę riedą, mažne wisose, didesniose karalistiese (с. 38), а також терміни географії, які здебільшого докладніше пояснено, наприклад: prigimtė dalijkaj (tur nuokentietė nuog prigimtun dalijku, kurejs ira: žemė, wanduo, oras, ugnis ir sutwierimaj giwiejey; p. 31); katnas; katwa (daugibė katnu ir katwun susitraukie iš smulkiausiu akiemis nepriregamu giwuteliu, o tiktaj par stiklinus padidinamunsius pabukus; p. 23–24) та ін. Л. Івінскіс у своїй книжечці згадав назви кількох людських хвороб, наприклад, koliera (с. 21), maras (с. 21), а також назв хвороб тварин, наприклад, pažandes (с. 8); dusulis arba sinitis (с. 10) та ін. Він радив, як за допомогою різних речовин знищувати шкідників і паразитів: наприклад, для отруєння мух пропонував узяти в aptiekos karcziojo medzio, wadınamo Kwasje (с. 11), вошей знищувати su swies-tu geraj sumaiszius truputį giwojo sidabro (с. 24), прусаків і тарганів — wirinąnt boraksą su atumi (с. 24), а бліх і клопів — su persiniemis dulkmiemis barstąnt trobos asta ir tową (aptiekose wadınas: Insektenpulwer) (с. 24). У «Pasaugoje» є назви кінської збруї та інші народні терміни. Єдиний надрукований примірник «Pasaugos» Л. Івінскіса та рукопис зберігаються в Центральному державному історичному архіві Росії у Санкт-Петербурзі, а у виданих 1995 року «Творах» Л. Івінскіса вміщено факсиміле цієї праці. Надруковано було лише календарі та «Pasauga», яка не дійшла до свого читача, тоді як інші важливі для термінології праці Л. Івінскіса так і залишилися в рукописах. Серед рукописних праць насамперед слід згадати наукову працю «Prigimtūmenė, turentė sawieje dalijkus žemies, žoliun ir giwunun su parodimu anun wartojimo» (далі — «Prigimtūmenė»), яка зберігається у Кракові, у бібліотеці Польської академії наук (Polska Akademija Umiejętności). У Кракові є дві частини цієї праці: 1. Žemiėmina, польськ. Mineraty, лат. Fossilia і 2. Žoliėmina, польськ. Rośliny, лат. Vegetabilia. У бібліотеці Інституту литовської літератури та фольклору (далі — LTIБ), де зберігається найбільший фонд рукописів Л. Івінскіса, також є перша частина «Prigimtūmenės» Žemietras, лат. Fossilia, яка є першим варіантом цієї частини. Перша частина, що зберігається у Кракові, — доповнений і виправлений другий варіант тієї самої частини зі значно розширеним вступом. У бібліотеці інституту зберігаються також термінологічні покажчики до «Žemėtrų»: Surašimas žemiėminu, лат. Index Fossiliorum, польськ. Spis minerałów, нім. Verzeichniss der Fossilien. У першій частині «Prigimtūmenės» Л. Івінскіс описав неживу природу, тобто гірські породи, ґрунти, метали, найбільші Жемайтські гори, річки, озера тощо. В основній частині, що йде після вступу, він навів понад 400 географічних і мінералогічних термінів. Біля кожного литовського терміна подано латинський, а в багатьох випадках польський і німецький відповідники, наприклад, Gargżna, лат. Glarea, польськ. Żwir, нім. Kies (с. 12); Ragajnis, лат. Silex corneus, польськ. Rogowiec, нім. Horn- 35 stein (с. 21); Łaukākaotas paprastasis, лат. Astrios vulgaris. Spathum scintillans, польськ. Feldspat pospolity, нім. Der Feldspath oder Orthoklas (с. 22); Ratėnis skarotasis, лат. Actinotus fibratus, польськ. Promieniec włóknisty, нім. Der asbestartige Strahlstein (с. 24) тощо. Подекуди Л. Івінскіс подавав також синоніми литовських термінів, наприклад, Skarūnis arba Amjōntas, лат. Asbestos. Amiantus. Linum montanum. Asbestus flexibilis, нім. Der Amiant. Kitajp wadinas dar Katnālinis (с. 24–25); Raszmuōskiltis, лат. Schistus pictorum. Schistus graphicus, нім. Zeichenschiefer; paprastaj Juòd k reidė (с. 26); Pàtakšztis arba Patàkstis, лат. Atizoēs micans, польськ. Mika, нім. Der Glimmer. Kitur wadin katies sidabru, нім. Katzensilber, польськ. Kocie srebro (с. 26); Sàkalo druska arba battasis witriōlus, лат. Cadmia sulphurata. Zincum sulphuratum, польськ. Siarczan cynku, нім. Die Blende (с. 40). Автор указував не лише синоніми, а й часто додавав різні пояснення щодо складу цього елемента, місця його знаходження чи використання, наприклад, Skīt mēlis, лат. Schistus communis, mensalis, tegularis, durus, польськ. Łupek gliniany, нім. Thonschiefer, kitaip wadinams Raszmenis, лат. Schistus tabularis, польськ. Łupek pisarski, iz ano dirb lenteles rasz imuj ir iz to paties raszikles (с. 4); Uōtas sąnkietrines, лат. Montes transitorii. Maž te ture suakminiejusiu žoliu, wienok gana ira Minksz tgiwiu (vok. Weichthiere, lenk. Mięczakow) ir gatwakôju (vok. Kopffüssler, lenk. Głowonogich), o tabiausej Kotrajniu, lot. Orthoceratites, tarp kiautiniu ir wiežiniu ira: Trigube, lot. Trilobites (с. 9); Sidōklis, лат. Gypsum, польськ. Gips, нім. Die Gypse. Daugel ano ira Paneviežio pawiete ties Biržies, kur wadin: Sidoklis ir Žemajčiu apikajmiese ties Szwieksznos, kurin wadin: Gipsas (с. 32–33) тощо. У другій частині — «Žolėmina» — подано систематичний список рослин4, у якому згадано назви 219 родин і понад дві з половиною тисячі назв родів рослин, що до них належать, наприклад: Draugmie XC. Kartpienùmena, лат. Euphorbiaceae, польськ. Ostromleczowate, нім. Wolfsmilchgewächse, Rieżtas 1. Kār p pienes, лат. Euphorbieae, польськ. Ostromlecze. Kārtpienė, lot. Euphorbia, lenk. Ostromlecz, vok. Wolfsmilch (с. 150); Ugmėnė, лат. Basella, польськ. Wyćwiklin (с. 158); Twdjūrinis, лат. Murucuja (с. 190); Kwietėnis, лат. Malabaila, польськ. Malabaile (с. 196); Spęgntas, лат. Piscidia, польськ. Smorzewka (с. 210); Liėnis, лат. Linaria, польськ. Lnianka, нім. Leinkraut (с. 222); Kliėszmuō, lot. Rubia, польськ. Marzana, нім. Krapp (с. 249). Л. Івінскіс уклав покажчики литовських, латинських, польських і німецьких термінів до обох частин «Prigimtūmenės». З назви праці та збереженого у Кракові 4 Докладніше див.: J a n k e v i č i u s K., J a n k e v i č i e n ė R. Kai kurie nauji duomenys apie L. Ivinskio darbus lietuviškos botaninės terminijos srityje. – Botanikos klausimai, Vilnius, 1962, II, 151–163; J a n k e v i č i e n ė R. Laurynas Ivinskis – augalų lietuviškųjų vardų kūrėjas. – Lauryno Ivinskio Kalendoriaus 150-mečiui, Vilnius, 1997, 40–46; A u k s o r i ū t ė A. Paprastųjų žodžių terminologizavimas XIX a. (L. Ivinskio „Prigimtūmenė“). – Lituanistica 3(31), Vilnius, 1997, 44–53. 36 Із вступу до першої частини видно, що автор думав написати й третю частину — «Gyvūniną» про тварин, однак жодних відомостей про те, чи була ця частина написана, немає. Л. Івінскіс дуже цікавився також питаннями мікології. 1873 року він підготував атлас, у якому подав малюнки грибів та їхній науковий опис. Цей атлас автор надіслав на з’їзд ботаніків у Варшаві, де експонат відібрали й відправили на всесвітню виставку у Відні. Шкода лише, що у Відні атлас грибів Л. Івінскіса десь загубився, однак відомо, що згодом автор укладав такий атлас заново5. Можливо, частина цього нового атласу або чернетки старого й містяться у рукописному фонді LTIB. У LTIB зберігаються дві частини — Agaricus aeruginosus III Pratella і Scaurus Agaricus rufo divaceus (фонди F1–660 і F1–661), загалом 226 сторінок із малюнками грибів, зробленими самим Л. Івінскісом; таких малюнків 769. Л. Івінскіс відвів кожному грибу окрему папку, на першій сторінці якої подав латинську назву, а поруч — литовську, польську, подекуди навіть німецьку, чеську чи російську, наприклад, лат. Isaria mucida. Weliėmina kerietojė пол. Włóknica pleśniowata. нім. Keulenschopf. лат. Agaricus rubens. Amanita rubescens. Agaricus pustulatus. Amanita. musmiris raudunis. lenk. Muchomor czerwony. Bedłka szaro – czerwono walub siwa. рос. Красноватый пластиночник чеськ. Sediwa muchomorka. нім. Röthlicher Blätterschwamm. У папках містяться малюнки та описи грибів польською мовою. Описано ніжку гриба, шапинку, лусочки, колір, запах і смак, зазначено, де й коли знаходили гриби. Найбільше грибів зібрано у 1870–1873 та 1876 роках. Для термінології цікаві 82 литовські назви грибів, наведені Л. Івінскісом. Л. Івінскіс підготував також працю з народної медицини «Būdas gydymo ligų žmonių ir gyvulių», але цей рукопис зник6. У LTIB є 86-сторінковий рукопис Л. Івінскіса, у якому подано поради щодо лікування людей і тварин. Рукопис написаний на аркушах різного формату, його чимало виправляли; найімовірніше, це чернетковий варіант. Можливо, це чернетка праці «Būdas gydymo ligų žmonių ir gyvulių». У праці Л. Івінскіса, що зберігається в LTIB, зазначено, які хвороби та як слід лікувати, використовуючи різні рослини або речовини. Кілька прикладів термінів із цього рукопису: Meilisa paprastoje, лат. Dracocephalum Moldavica; giwatė, лат. Vipera Berus, Python Berus; mietswajnis wabatas [...] kitaip wadinams siustwबalis, 5 Див. P e t k e v i č i ū t ė D. Laurynas Ivinskis, Вільнюс, 1988, 93–95. 6 Див. P e t k e v i č i ū t ė D. Min. veik., 138. 37 лат. Melvė proscarabens; sakala druska, лат. Zinkum oxydatum; kalkstenas, mielinasis akmenelis, лат. Cuprum oxydatum; kosulis sausas; karvies krutininės pliewies karštis та ін. Подекуди біля терміна наведено також латинську назву, а наприкінці рукопису в окремих місцях зазначено лише латинські назви. У праці згадано назви 113 хвороб людей і 16 хвороб тварин, 163 назви рослин і 45 назв тварин, а також 72 назви речовин, уживаних для лікування різних хвороб. Жемайтський просвітитель укладав також загальні словники⁷. Найбільший укладений ним польсько-жемайтський словник (Słownik polsko-żmudzki), що охоплює літери A–R і налічує 2060 сторінок, зберігається в бібліотеці Польської академії наук у Кракові. Фрагменти російсько-литовського словника (1193 с.) і російсько-литовсько-латинсько-польського словника (96 с.) знайдено в архіві Географічного товариства в Санкт-Петербурзі. У цих загальних словниках подано різноманітну лексику, є також деякі терміни, до яких подекуди додано пояснення⁸, наприклад, Akacija –čj.ž.– Akàcije –es.m. (дерево) матиме квіти, як у гороху (с. 4). Bedla, bąta, –y.f.– Kėmpinė, grįbas su apacze kėmpinieta (с. 43). Buchta, –ty.f.– Atsiàuta, –tõs.m. води проміж гірськими вершинами — Gkiszulis (с. 93). Gtóg, –u.m.– Gūdobełė, –es.m. колючий кущ (лат. Mespilus Oxyacantha) (с. 315). Mašluk, –a.m.– Rièbėsis kazaliekas, grįs: (пол. Huba Mašluk), лат. Boletus luteus (с. 565). Rzepa, –py.f. – Rõpė, –pies.m. городня зелень, лат. Brassica Rapa (с. 2048). Статті Л. Івінскіса, надруковані в «Metskaitliai», «Pasauga» та розглянуті його рукописні праці можна поділити на три групи: 1) статті прикладного характеру, 2) науково-популярні праці та 3) наукові твори. У статтях прикладного характеру, надрукованих у календарях, Л. Івінскіс уживав багато різноманітних народних термінів. Чимало їх можна знайти також у науково-популярних статтях календарів, у «Pasauga» та в рукописі про лікування хвороб людей і тварин. Пласти народної термінології, приховані у працях Л. Івінскіса, важливі для термінології й заслуговують на розгляд як одне з джерел творення наукової термінології. У науково-популярних статтях про природу та її явища в «Metskaitliai», у науковій праці «Prigimtūmenė» та у фрагментах «Атласу грибів» Л. Івінскіс уживав наукову термінологію. Наукові терміни йому нерідко доводилося створювати самому, бо про деякі питання астрономії, географії та інших природничих наук він писав литовською мовою першим. Більшість назв мінералів і рослин у «Prigimtūmenė» також створив сам автор. Отже, праці Л. Івінскіса та їхню тер- ⁷ Докладніше див. K r u o p a s J. L. Ivinskio leksikografiniai darbai. – Lietuvos TSR Mokslų akademijos darbai, серія A, 1(8), 1960, 191–198; V i t k a u s k a s V. Lauryno Ivinskio raštų kalbos ypatybės. – Lituanistika 3(27), Вільнюс, 1996, 23–24. ⁸ Приклади зі словника польської–жемайтської мов. 38 Спадщину важливо досліджувати не лише в контексті його діяльності як ученого та результатів праці, а й ширше — як один з етапів розвитку наукової термінології. Праці Л. Івінскіса сьогодні важливі не лише для дослідження історії термінології. Деякі створені й уживані ним терміни, особливо з ботаніки, утвердилися і в сучасній термінології. Огляд праць Л. Івінскіса 1. «Календар, або господарський календар», 1846–1852, 1855–1864, 1868, 1878. 2. «Захист кожного живого створіння, тобто настанови, як потрібно поводитися з кіньми та худобою, щоб використовувати їх на свою користь належним чином», Петропіліє, 1876. 3. «Природнича наука, що містить у собі предмети землі, рослин і тварин із зазначенням їх використання. Spis mineralów, roślin i tworów zjyących (zwierzęcych)» (Рукопис). a) Частина 1. Część 1. Мінерали. Minerały. Fossilia, Krokuwa, 61 с. b) Частина 2. Część 2. Рослини. Rośliny. Vegetabilia, Krokuwa, 43–261. Перелік рослин, тобто рослин і дерев за родами. Index plantarum. Regestr roślin. Verzeichniss der Pflanzen, 176 с. 4. «Природнича наука. Тобто перелік предметів землі, рослин і тварин із зазначенням їх використання» (земні мінерали. Fossilia). (Рукопис), 42 с. 5. Перелік мінералів. Index Fossiliorum. Spis mineralow. (Рукопис), 64 с. 6. «Agaricus aeruginosus III Pratella» і «Scaurus Agaricus rufo divaceus» (Атлас грибів, рукопис), 1870–1873, 1876. 7. Праця з народної медицини (без назви, рукопис), 86 с. 8. Slownik polsko–żmudzki (польсько-жмудський словник). (Рукопис), 2060 с. 9. Російсько-литовський словник (рукопис), 1193 с. 10. Російсько-литовсько-латинсько-польський словник. (Рукопис), 96 с. Отримано 1998 06 19 СКОРОЧЕННЯ чеськ. – чеська мова пол. – польська мова лат. – латинська мова LTIB – бібліотека Інституту литовської літератури та фольклору рос. – російська мова нім. – німецька мова 39 LITERATŪRA Jankevičienė R. 1997: Laurynas Ivinskis – augalų lietuviškųjų vardų kūrėjas. – Lauryno Ivinskio Kalendoriaus 150-mečiui, Vilnius, 40–46. Jankevičius K., Jankevičienė R. 1962: Kai kurie nauji duomenys apie L. Ivinskio darbus lietuviškos botaninės terminijos srityje. – Botanikos klausimai 2, Vilnius, 151–163. Kruopas J. 1960: L. Ivinskio leksikografiniai darbai. – Lietuvos TSR Mokslų akademijos darbai, serija A, 1(8), Vilnius, 191–198. Petkevičiūtė D. 1988: Laurynas Ivinskis. Vilnius. Petkevičiūtė D. Mokslo žinių žurnale L. Ivinskio kalendoriuose: 1. Medicina. – Lietuvos TSR Mokslų akademijos darbai, A serija, 3(40), 1972, 115–124. 2. Astronomija. – Ten pat, 4(41), 1972, 123–135. Tyla A. 1995: Lauryno Ivinskio knygos „Pasauga“ likimas. – Ivinskis L. Raštai, Vilnius, 395–400. Vitkauskas V. 1996: Lauryno Ivinskio raštų kalbos ypatybės. – Lituanistica 3(27), Vilnius, 17–26. THE TERMINOLOGICAL HERITAGE OF L. IVINSKIS Summary In this paper the works of L. Ivinskis, the Samogitian enlightener of the 19th century, are reviewed from the standpoint of terminology. The number of Lithuanian terms, used by Ivinskis, and their field are specified. In his calendars Ivinskis presented many articles about popular medicine, veterinary practice, agriculture and housekeeping, passed on knowledge about astronomy, geography and history. In these articles he used more than 1,600 various Lithuanian terms. Ivinskis was the first to rise the question about the protection of nature in his work „Pasauga“ (1876). At the end of this book he gave a list of Lithuanian terms which included 216 terms of zoology and 150 terms of botany. An other work of Ivinskis „Prigimtūmenė“ is also a matter of terminological interest. Two parts of this manuscript were found. In the first part of it Ivinskis described inanimate nature (rocks, soils, metals, etc.) and in the second part he presented a systematic description of plants, including 219 names of families of plants and over 2,500 names of genera. In the surviving manuscript of the atlas of mushrooms 82 Lithuanian names used by Ivinskis can be found. Ivinskis also prepared general dictionaries and wrote more works in different fields, which, unfortunately, have not survived to the present day. 40