Lietuvių kalbos instituto kronika. 1998

ХРОНІКА ІНСТИТУТУ ЛИТОВСЬКОЇ МОВИ 1998 Структура Діяли 7 відділів: Великого «Словника литовської мови» (керівник — доц. д-р Vytautas Vitkauskas), словників нормативної мови (створено 1998 11 16, керівниця — д-р Gertrūda Naktinienė), ономастики (керівниця — габіліт. д-р Vitalija Maciejauskienė), граматики (керівник — проф. габіліт. д-р Vytautas Ambrazas), культури мови (керівник — д-р Pranas Kniūkšta), термінології (керівник — д-р Kazimieras Gaivenis), історії мови та діалектології (керівник — д-р Kazys Morkūnas); видавнича група (керівниця — Audronė Stanislovaitienė). Директор Інституту — проф. габіліт. д-р Algirdas Sabaliauskas. Заступники директора — д-р Kazys Morkūnas (з наукових питань), Kęstutis Jurkūnas (із загальних питань). Учений секретар — д-р Artūras Judžentis (до 31 жовтня), Irena Andriukaitienė (з 2 листопада). Наприкінці 1998 року в Інституті працювали 140 співробітників, з них 105 наукових працівників (37 науковців: 3 доктори наук, професори, 5 докторів наук, 5 кандидатів наук, доцентів, 24 кандидати наук). З 15 вересня до фінансованої Інститутом спільної докторантури ВДУ та Литовського інституту мови за філологічним напрямом гуманітарної галузі прийнято: Jurga Girčienė, Alma Ragauskaitė, Algis Rubinas, Jolita Urbanavičienė (загалом навчалися 20 докторантів). Основні напрями діяльності Постановою Уряду Литовської Республіки від 1998 07 02 № 825 визначено такі основні напрями діяльності Інституту: 1. Дослідження лексикології, лексикографії та граматичної будови литовської мови; 2. Дослідження історії литовської мови, діалектології та мовних контактів; 3. Дослідження функціонування литовської мови в суспільстві та термінології. Постановою Уряду Литовської Республіки від 1998 04 14 № 457 Інституту спільно з Університетом Вітовта Великого на п’ять років надано право створювати докторантуру та присуджувати науковий ступінь доктора. Постановою Уряду Литовської Республіки від 1998 07 20 № 900 Інституту спільно з Інститутом литовської літератури та фольклору на п’ять років надано право присуджувати науковий ступінь габілітованого доктора. Найважливіші рішення Ради Інституту Голова Ради — проф. габіліт. д-р Вітаутас Амбразас, заступниця голови — габіліт. д-р Нійоле Сліжене, секретарка — д-р Гертруда Нактінене. 250 Загалом відбулося 6 засідань Ради. На засіданні 28 січня: 1) обговорено концепцію словника загальнолітовської мови; 2) уточнено напрями діяльності Інституту; 3) затверджено до друку такі видання: Нійоле Сліжене. Словник сполучуваності дієслів литовської мови. II(1); Зіта Шіменайте. Фразеологія литовської мови, 1956–1997: бібліографічний покажчик; 4) затверджено склад Атестаційної комісії на 1998 рік: голова — габіліт. д-р Нійоле Сліжене, члени: габіліт. д-р Саулюс Амбразас, доц. д-р Ангеле Каулякене, д-р Пранас Кнюкшта, Марія Размукайте, Зіта Шіменайте, д-р Алойзас Відугіріс; 5) затверджено головою спільної комісії з докторантури та габілітації ЛКІ й ВДУ габіліт. д-ра Сімаса Каралюнаса. На засіданні 5 березня: 1) затверджено звіт про наукову діяльність Інституту за 1997 рік і план на 1998 рік; 2) кандидатом у члени-кореспонденти Литовської академії наук вирішено висунути проф. габіліт. д-ра Алґірдаса Сабаляускаса; 3) затверджено до друку видання Інституту та краєзнавчої спілки Вільнюського університету Homo sum. Слова Казимерасу Ейгмінасу; 4) до спільної комісії з докторантури та габілітації ВДУ й ЛКІ замість габіліт. д-ра Нійоле Сліжене включено доц. д-ра Юозаса Карацєйюса; 5) вирішено доручити Дирекції визначати розміри винагород, допомоги й підтримки працівникам Інституту з огляду на ситуацію та фінансові можливості Інституту. На засіданні 26 травня: 1) вирішено сформувати в Інституті відділ словників загальнолітовської мови; 2) затверджено рішення Атестаційної комісії атестувати асистента відділу ономастики д-ра Лаймутиса Білкіса на посаду старшого наукового співробітника строком на п’ять років; 3) затверджено до друку такі видання: Лайма Грумадене, Віда Жилінскене. Частотний словник сучасної писемної литовської мови (за абеткою); Йонас Крупас. Вибрані твори; Інформаційний бюлетень мовних порад 4; 4) затверджено тарифи на видавничі роботи Інституту, що виконуються за окремими договорами; 5) затверджено: склад спільної комісії з докторантури ЛКІ та ВДУ (габіліт. д-р Сімас Каралюнас (голова), проф. габіліт. д-р Вітаутас Амбразас (заступник голови), д-р Рута Марцінкявічене (секретарка), д-р Артурас Юджентіс, проф. габіліт. д-р Вітаутас Камінскас, проф. габіліт. д-р Алґірдас Сабаляускас, проф. габіліт. д-р Альбертас Росінас, проф. габіліт. д-р Зігмас Зінкявічюс); конкурсна комісія з обрання завідувачів відділів (д-р Казис Гайвеніс, д-р Артурас Юджентіс, габіліт. д-р Нійоле Сліжене); положення про стипендію Евеліни Колупайлайте Масіокене; 6) обговорено доповнення редакційних колегій періодичних видань Інституту. На засіданні 3 вересня: 1) обрано завідувачів відділів: словників загальнолітовської мови — д-ра Гертруду Нактінене, історії мови та діалектології — д-ра Казиса Моркунаса, ономастики — габіліт. д-ра Віталію Мацейкіене; 2) затверджено до друку видання Питання литовського мовознавства 39; 3) затверджено: склад спільної комісії з габілітації ЛКІ та ЛІЛІ (проф. габіліт. д-р Вітаутас Амбразас, проф. габіліт. д-р Казис Ґрігас, проф. габіліт. д-р Вітаутас Кубілюс, проф. габіліт. д-р Алґірдас Сабаляускас, проф. габіліт. д-р Леонас Саука, габіліт. д-р Нійоле Сліжене, габіліт. д-р Вітаутас Ванагас); комісія з прийому докторантів Інституту (проф. габіліт. д-р Ві- 251 таутас Амбразас (голова), д-р Артурас Юджентіс, проф. габіліт. д-р Альбертас Росінас, проф. габіліт. д-р Алґірдас Сабаляускас, проф. габіліт. д-р Зігмас Зінкявічюс); 4) уточнено строки завершення докторантури докторанток Онос Алекавічене, Йоланти Ґелумбецкайте, Віти Пранскунайте; 5) змінено склад комітету докторантури екстернки Зіти Шіменайте; 6) кандидатом на одноразову стипендію Евеліни Колупайлайте Масіокене запропоновано докторанта Едмундаса Трумпу. На засіданні 21 жовтня: 1) затверджено рішення Атестаційної комісії та комітети докторантури новоприйнятих докторантів; 2) затверджено до друку такі видання Інституту: Поради з канцелярського мовлення. Виправлене й доповнене видання; Інформаційний бюлетень мовних порад 5; Термінологія 5; Софія Кезіте. Бібліографія (уклала Зіта Шіменайте, відредагував Казис Моркунас); 3) вирішено висунути д-ра Алойзаса Відугіріса кандидатом на державну стипендію найвищого ступеня, а д-ра Дайву Мурулайтіте — на державну стипендію для молодих учених; 4) на посаду наукової секретарки затверджено Ірену Андрікатене; 5) схвалено зміни до складу редакційних колегій видань Інституту: замість доц. д-ра Алдонаса Пупкіса до редакційної колегії Культура мови включено проф. габіліт. д-ра Вітаса Лабутіса; до редакційної колегії Питання литовського мовознавства додатково включено проф. габіліт. д-ра Акселя Гольвоета; до редакційної колегії журналу «Термінологія» додатково включено проф. габіліт. д-ра Валентину Скуїнію; 6) затверджено загальну частину списку адресатів, яким надсилаються автореферати дисертацій, захищених в Інституті. На засіданні 2 грудня: 1) схвалено засади й принципи підготовки «Словника загальнолітовської мови»; 2) затверджено комітет габілітації доц. д-ра Вітаутаса Віткаускаса, уточнено назву габілітаційної праці — «Морфонемні явища литовських діалектів та їхня варіативність»; 3) затверджено до друку такі видання: Питання литовського мовознавства 40, Культура мови 71, Інформаційний бюлетень мовних порад 6. Видавнича діяльність Bilkis, Laimutis. Гелоніми литовської префіксальної деривації: Автореферат докторської дисертації. Гуманітарні науки, філологія, балтійські мови (H 591). – V.: Lietuvių k. inst., 1998. – 22 с. – 100 прим. Grumadienė, Laima, Žilinskienė, Vida. Частотний словник сучасної писемної литовської мови (в алфавітному порядку). – V.: Lietuvių k. inst. 1-kla, 1998. – XXXVI, 474 с. – 250 прим. Homo sum. Слова Казимерасу Ейгмінасу / упорядкували: Klaudijus Driskius, Artūras Judžentis, Venantas Mačiekus; відредагували Kostas Aleksynas, Artūras Judžentis. – V.: Lietuvių k. inst. 1-kla, 1998. – 297 с. – 1000 прим. Jonas Kruopas і сучасна литовська термінологія (Програма наукового семінару та тези доповідей. Vilnius, 24 червня 1998 р.) / уклав і відредагував Stasys Keinys. – V.: Lietuvių k. inst. 1-kla, 1998. – 16 с. – 150 прим. 252 Kruopas, Jonas. Вибрані твори / упорядкували: Stasys Keinys, Kazys Morkūnas, Algirdas Sabaliauskas. – V.: Mokslo ir enciklopedijų leidybos inst., 1998. – 555 с., [8] арк. іл. – 500 прим. Культура мови / редкол.: Vytautas Ambrazas, Kazimieras Gaivenis, Pranas Kniūkšta (відп. ред.), Vitas Labutis, Vitalija Maciejauskienė, Rita Miliūnaitė, Gertrūda Naktinienė; упорядкувала й підготувала до друку Albina Bataitytė. – V.: Lietuvių k. inst. 1-kla, 1998. – Зош. 71. – 124 с. – 1500 прим. Інформаційний бюлетень мовних рекомендацій 4. Липень – грудень 1996 р. / ред. Rita Miliūnaitė, підготувала до друку Janina Vileikienė. – V.: Mokslo ir enciklopedijų leidybos inst., 1998. – 62 с. – 500 прим. Інформаційний бюлетень мовних рекомендацій 5. Січень – червень 1997 р. / ред. Rita Miliūnaitė, підготувала до друку Janina Vileikienė. – V.: Mokslo ir enciklopedijų leidybos inst., 1998. – 41 с. – 500 прим. Інформаційний бюлетень мовних рекомендацій 6. Липень – грудень 1997 р. / ред. Rita Miliūnaitė, підготувала до друку Janina Vileikienė. – V.: Mokslo ir enciklopedijų leidybos inst., 1998. – 50 с. – 500 прим. Рекомендації щодо канцелярської мови / Інститут литовської мови; підготував P. Kniūkšta. – Виправлене й доповнене видання. – V: Mokslo ir enciklopedijų leidybos inst., 1998. – 339 [1] с. – 5000 прим. Литовська мова: дослідники й дослідження: до 150-річчя від дня народження та 90-річчя від дня смерті Kazimieras Jaunius (Тези доповідей конференції Інституту литовської мови та Вільнюського педагогічного університету. 22–23 жовтня 1998 р.) / упорядкував Kazys Morkūnas. – V.: Lietuvių k. inst. 1-kla, 1998. – 40 с. – 150 прим. Питання литовського мовознавства. Т. 39 / редкол.: Kazys Morkūnas (відп. ред.), Vytautas Ambrazas (відп. ред. назви), Aina Blinkena, Vincentas Drotvinas, Axel Holvoet, Vitalija Maciejauskienė, Danguolė Mikulėnienė, Gertrūda Naktininė, Bonifacas Stundžia, Zigmas Zinkevičius; упорядкували: Danguolė Mikulėnienė, Kazys Morkūnas, Algirdas Sabaliauskas. – V.: Lietuvių k. inst. 1-kla, 1998. – 275 с. – 500 прим. Питання литовського мовознавства. Т. 40 / редкол.: Kazys Morkūnas (відп. ред.), Vytautas Ambrazas (відп. ред. назви), Aina Blinkena, Vincentas Drotvinas, Axel Holvoet, Vitalija Maciejauskienė, Danguolė Mikulėnienė, Gertrūda Naktininė, Bonifacas Stundžia, Zigmas Zinkevičius; упорядкували: Daiva Atkočaitytė, Rima Bacevičiūtė, Vilija Lazauskaitė, Asta Leskauskaitė, Kazys Morkūnas, Edmundas Trumpa. – V.: Lietuvių k. inst. 1-kla, 1998. – 256 с. – 500 прим. Razmukaitė, Marija. Литовські ойконіми із суфіксами: Автореферат докторської дисертації. Гуманітарні науки, філологія, ономастика (H 370). – V.: Lietuvių k. inst. 1-kla, 1998. – 22 с. – 100 прим. Sližienė, Nijolė. Словник сполучуваності дієслів литовської мови. II (1) N-R. – V.: Mokslo ir enciklopedijų leidybos inst., 1998. – 325 с. – 1000 прим. Шіме̇найте, Зіта. Фразеологія литовської мови. 1956–1977 / ред. Йонас Паулаускас. – В.: Ін-т литовської мови, 1-ше вид., 1998. – 31 с. – 300 прим. 253 Термінологія / редкол.: Антанас Бурачас, Казімієрас Ґайвеніс (відп. ред.), Анґеле Каулекене, Йонас Клімавічюс (заст. відп. ред.), Валентина Скуїня. – В.: Ін-т литовської мови, 1-ше вид., 1998. – Зошит 5. – 159 с. – 500 прим. Валецкене, Аделе. Функціональна граматика литовської мови. – В.: Ін-т видавничої справи науки та енциклопедій, 1998. – 416 с. – 2000 прим. Валюлите, Елена. Синтаксичні синоніми литовської мови: вираження місця, часу та причини. – В.: Ін-т видавничої справи науки та енциклопедій, 1998. – 427,[1] с. – 1000 прим. Відугиріс, Алойзас. Словник зиетелоської говірки / наук. ред. Даунґоле Мікуленене. – В.: Ін-т видавничої справи науки та енциклопедій, 1998. – 846 [1] с. – 800 прим. Кошти на видання виділили Міністерство освіти і науки та Державна комісія з литовської мови при Сеймі Литовської Республіки відповідно до Програми використання та розвитку державної мови на 1996–2005 роки. Комп’ютерні книги (перші версії на компакт-дисках): Литовські діалекти. Мультимедійний словник (частина 1). 1998. Виконавці проєкту: Даунґоле Мікуленене, Казіс Моркунас, Алойзас Відугиріс, Дайва Аткоцайте, Аста Лескаускайте, Едмундас Трумпа (ЛКІ), Лаймутис Телксніс, Кястутіс Юшкявічюс, Евалдас Ожерайтіс (МІІ), Стасіс Гутаутас, Іґнас Мініотас (Литовський музей народного побуту). Роботу профінансувала ЮНЕСКО. Lietuvių kalbos tarmės. Chrestomatija. 1998. Виконавці проєкту: Аудра Завадскайте, Аста Лескаускайте, Едмундас Трумпа (ЛКІ), Евалдас Ожерайтіс (МІІ). Роботу профінансував Державний фонд науки та навчання. Інші видання, підготовлені співробітниками Інституту: Кнюкшта, Пранас, Ліберіс, Антанас. Навчальний словник литовського правопису та наголошування. – 6-те вид. – К.: Швієса, 1998. – 367 с. – 10000 прим. Довідник литовської мови / Бронюс Добровольскіс, Пранас Кнюкшта, Антане Кучінскайте, Алдона Паулаускене, Аста Риклене, Боніфацас Стунджа, Дануте Тарвидайте; уклав Пранас Кнюкшта. – К.: Швієса, 1998. – 543 с. – 10000 прим. Шкільний словник міжнародних слів / Ірена Ерманіте, Она Кажукаускайте, Йонас Паулаускас, Йоана Прибушаускайте, Яніна Жіємите. – 2-ге випр. і доповн. вид. – К.: Швієса, 1998. – 437 с. – 4000 прим. Участь у пресі Опубліковано 68 наукових статей (13 у закордонних виданнях) і 113 науково-популярних статей. Надруковано 40 тез доповідей конференцій. 254 Наукові експедиції Відділ історії мови та діалектології організував три експедиції: 24 червня — 5 липня діалектологічні дані в околицях Даукішяй Маріямпольського району збирали разом зі студентами Вільнюського педагогічного університету д-р Лайма Грумадене (керівниця) та Віта Пранскунайте; 7–19 липня в околицях Відукле Расейняйського району дані за діалектологічними анкетами збирала Дайва Аткоцайте (керівниця) разом зі студентами Вільнюського педагогічного університету; 22–31 липня в околицях Кучюнай Лаздіяйського району діалектний матеріал збирали Она Алекнавічене, Аста Лескаускайте (керівниця), Ріма Бацявічюте та Едмундас Трумпа. Різноманітні мовні та діалектні дані збирали також в околицях Біржай (д-р Гертруда Нактянене), Гришкабудіс (Вілія Сакалаускене), Ігналіни (Альгіс Рубінас), Кабеляй, Малкави (Аста Жукайте), Кучюнай, Вейсеяй (Вілія Лазаускайте), Шакяй (Ріма Бацявічюте), Швекшни (Аделе Юдейкене), Вейвірженай (д-р Ірена Ерманіте). Кілька разів виїжджали до Білорусі: в околицях Апсо слова для академічного «Словника литовської мови» збирали Відмантас Купревічюс та Аста Жукайте; у Браславському районі дані про місцеву литовську мову записував д-р Казис Гаршва; діалект литовців, які живуть в околицях Варанава, досліджувала Нійоле Туомєне; зетяльським говором цікавилися д-р Казис Моркунас, Едмундас Трумпа та д-р Алойзас Відугіріс. Загалом працівники відділу Великого «Словника литовської мови» зібрали 2160 слів, а колеги з відділу історії мови та діалектології — близько 5000 одиниць діалектних даних і записали 50 годин діалектних текстів. Конференції, семінари 11–12 лютого на семінарі Державна мова та інтеграція (Естонія, Латвія, Литва), організованому Державною комісією з литовської мови та Департаментом регіональних проблем і національних меншин, доповіді виголосили Вілія Лазаускайте (Програма використання та розвитку державної мови: поступ і перспективи), доц. д-р Даунголе Мікуленене (Статус державної мови de jure та de facto: проблеми його впровадження та впорядкування), Аста Риклене (Робота з культури мовлення в межах програми використання та розвитку державної мови). 10–12 березня у балтистичній секції XXVII науково-методичної конференції викладачів і аспірантів вищих навчальних закладів Санкт-Петербурга, організованої професором Леонардасом Герценбергасом та аспірантом Алєксєєм Андроновим, доповіді виголосили також мовознавці Інституту: Аста Лескаускайте (Депалаталізація приголосних і вокалізм переднього ряду в південно-західних аукштайтських говорах), Едмундас Трумпа (Рефлекси сполук *tj, *dj у зетяльському говорі та можливість дзекання), д-р Артурас Юджентіс (Структура складного речення в граматиках литовської мови). 255 24 квітня Гуманітарний факультет Шяуляйського університету та Центр діалектології провели семінар, присвячений 70-річчю Альдони Йонайтіте, «Говірки: дослідження та перспективи». Ювілярку привітали, а на семінарі виступили з доповідями д-р Казімерас Гаршва («Латвізми Північної Литви, інші запозичення та спільні слова»), Вілія Лазаускайте («Про подання діалектизмів та їхніх значень у DLKŽ»), д-р Казіс Моркунас («Дослідження литовських діалектів: історія і сучасність»), доц. д-р Вітаутас Віткаускас («Об’єднання діалектів?»). У семінарі також узяв участь і привітав ювілярку проф. габіліт. д-р Альгірдас Сабаляускас, д-р Алойзас Відугіріс. 20–22 травня у Будапешті на міжнародній конференції «До європейської термінології» (Towards European Terminology) взяла участь і виступила з доповіддю «Особливості розвитку литовської фізичної термінології» (Pecularities of the evolution of Lithuanian physics terminology) д-р Ангеле Каулякене. 28 травня Відділ культури мови Інституту в залі муніципалітету міста Вільнюса провів дискусійний семінар «Чужомовні слова в засобах масової інформації». Семінаром керували Юрга Гірчене та Аста Рикляйене. У дискусіях взяли участь і відповідали на запитання д-р Ангеле Каулякене, габіліт. д-р Нійоле Слижене, доц. д-р Даунгеле Мікуленене та д-р Пранас Кнюкшта. 24 червня на науковому семінарі «Йонас Круопас і сучасна литовська термінологія», присвяченому 90-річчю Йонаса Круопаса, виступили з доповідями проф. габіліт. д-р Альгірдас Сабаляускас («Мовознавець Йонас Круопас»), д-р Казімерас Гайвеніс («Термінологічні погляди Й. Круопаса»), доц. д-р Стасіс Кейніс («Праці Й. Круопаса з термінології»), д-р Ангеле Каулякене («Й. Круопас — прихильник послідовного й цілеспрямованого впорядкування фізичної термінології»), докторантка Альбіна Ауксорюте («Словники Лаурінаса Івінскісі»), д-р Йонас Клімавічюс («Нитка, пряжа, прясти, крутити, кидати, ткати»). Тези доповідей семінару видано окремою брошурою. 17–21 серпня у літній академії молодих балтистів Philologia Baltika’98, організованій Інститутом балтистики Грайфсвальдського університету, з доповідями виступили д-р Лаймутіс Білкіс («Дослідження литовських гідронімів»), Вітаутас Карделіс («Про один випадок адаптації слов’янізмів»), Гіна Кавалюнайте («Проблеми підготовки комп’ютерної версії рукопису перекладу Нового Завіту, виконаного Хилінським»). 28–29 серпня габіліт. д-р Сімас Каралюнас на XII Міжнародному з’їзді славістів у Кракові виголосив доповідь «З проблематики формування балтійських і слов’янських етнонімів». 3–4 жовтня Лорета Вайчекаускене взяла участь у семінарі, що відбувся в Копенгагенському університеті та був присвячений викладачам данської мови у Скандинавії й країнах Балтії, і виголосила доповідь «Ставлення до чужомовних слів у Литві та Данії». 8–12 жовтня на запрошення Міланського лінгвістичного товариства проф. габіліт. д-р Вітаутас Амбразас узяв участь у міжнародному конгресі «Мовознавство в другій половині XX століття» та виголосив доповідь Neue Richtungen in der baltischen historischen Sprachwissenschaft. 9 жовтня на конференції Йонаса Яблонскіса, організованій Відділом культури мови Інституту та кафедрою литовської мови Вільнюського університету, «Нові мовні яви- 256 доповіді та їх оцінювання було заслухано сімнадцять доповідей. Із них сім — від науковців Інституту: Юрги Ґірчєне Відповідники нових запозичень — словотвірні нов-отвори, д-р Анґеле Каулякене Справжні й уявні термінологічні нов-отвори, д-р Пранаса Кнюкшти Словотвірне і словотвірне значення, д-р Рити Мілюнайте Нові мовні явища: природний і штучний добір, Асти Риклене Невідмінювані слова в сучасній литовській мові, Лорети Вайчекаускене Оцінювання запозичень: аналіз поглядів мовців і Рамуне Васкеляйте Внутрішній місцевий відмінок у сучасній публіцистиці. Крім того, мовознавці Інституту головували і на засіданнях: на першому — д-р Анґеле Каулякене та д-р Пранас Кнюкшта, на другому — Аста Риклене (разом із проф., габілітованим д-ром Вітасом Лабутісом), на третьому — Юрга Ґірчєне (разом із проф., габілітованим д-ром Казимерасом Жуперкою). Тези конференції надруковано окремою брошурою, а розширені доповіді планують включити до тому Питань литовського мовознавства, який укладає відділ культури мови. 22–23 жовтня Інститут спільно з Вільнюським педагогічним університетом провів конференцію Литовська мова: дослідники та дослідження, присвячену 150-річчю від дня народження та 90-річчю від дня смерті Казимираса Яуняса. На конференції виступили з доповідями такі науковці Інституту: д-р Гінтаутас Акелайтіс (Синтаксис у «Граматиці литовської мови» К. Яуняса), д-р Казимерас Гаршва («Муркотливі голосні» північно-західних паневежиських говірок: від К. Яуняса до А. Гірденіса), проф. габіліт. д-р Аксель Голвойт (Литовський dativus cum infinitivo та латиські інфінітивні підрядні речення), габіліт. д-р Саулюс Амбразас (Основні відмінності у словотворенні іменників литовської та латиської мов), Аудра Іванаускене (Ієрархія типів відмінювання іменників у «Постилі» М. Дауки), Евія Ліпарте (Значення форми laukan та можливі альтернативи в литовських діалектах), Ірена Андрікайте (Деякі особливості вираження кольору порівняльною конструкцією), доц. д-р Юозас Карацейус (Ще раз про інтерпретацію діалектних фактів у Вольфенбюттельській постилі), доц. д-р Даунголе Мікуленене (Про розвиток наголошування прикметників із суфіксом -iškas, -a), Дайва Аткоцайте (Відтягування наголосу у Відукльській говірці), Вілія Лазаускайте (Про варіанти наголошування двоскладових іменників о-основи в південних аукштайтських діалектах), Ріма Бацявічюте (Особливості нижнього ряду ненапружених голосних у Лукшяйській говірці), д-р Лайма Грумадене (Інтернаціональні слова у «Частотному словнику сучасної писемної литовської мови». 1997 р.). У конференції також брали участь і виступали гості з Естонії, Латвії, Польщі та України. Тези конференції видано окремим виданням. 6 листопада у міжнародній конференції Вільнюського університету День Йонаса Казлаускаса: питання історичної граматики взяли участь і науковці Інституту. Проф. габіліт. д-р Аксель Голвойт виголосив доповідь Деякі особливості пасивного стану в литовській та латиській мовах і конструкції з називним відмінком об’єкта. 19 листопада Державна комісія з литовської мови при Сеймі Литовської Республіки провела семінар Упорядкування мови: традиція і сучасність, присвячений 10-річчю відновлення статусу державної мови. Доповіді виголосили Аста Риклене (Факти й цифри про програму використання та розвитку державної мови на 1996–2005 рр. 257 програма), Вілія Лазаускайте (Перспективи програми використання та розвитку державної мови на 1996–2005 рр.), доц. д-р Даунголе Мікуленене (Уроки десятиліття мовного відродження), д-р Ріта Мілюнайте (Тимчасові та поширювані новації), Юрга Гірчене (Нові запозичення: варіантність і можливість вибору), д-р Пранас Кнюкшта (Назви підрозділів фірм), доц. д-р Лайма Грумадене (Запобігання мовним помилкам у радіомовленні). 17 грудня на науковій конференції Судува у творенні Литовської держави, що відбулася в Маріямполе, проф. габіліт. д-р Алґірдас Сабаляускас виголосив доповідь Судува і литовська літературна мова. 18 грудня в Академії наук доц. д-р Юозас Карацейус виголосив доповідь Мовні особливості катехізису Меркеліса Пяткявічюса. Захід було присвячено 400-річчю цієї книги. Стажування, відрядження 8 жовтня 1997 р. — 31 липня 1998 р. докторантка Інституту Евія Ліпарте стажувалася в Інституті англістики Лейпцизького університету під керівництвом професорки Сьюзен Олсен. 1 лютого — 5 липня Гіна Кавалюнайте навчалася у Вільному університеті Амстердама на стипендію Міністерства освіти Нідерландів. Вона відвідувала лекції зі старої та сучасної нідерландської літератури й мови та склала іспит із нідерландської мови XVII століття. 1 квітня — 1 червня Рамуне Васкеляйте стажувалася в Перуджійському університеті на стипендію уряду Італії, здобуту в конкурсі Департаменту науки та навчання. 1 квітня — 30 червня Вітаутас Карделіс стажувався в Мюнстерському університеті та читав студентам-балтистам лекції «L itauische Dialektologie». 1 квітня — 30 червня Лорета Вайчекаускене стажувалася в Копенгагенському університеті на стипендію для підтримки докторантів країн Балтії. 16–17 квітня у міжнародному симпозіумі Balticum 98. Politik – Wirtschaft – Kultur, організованому Інститутом балтистики Грайфсвальдського університету, взяв участь д-р Артурас Юджентис. 17–21 серпня докторантка Йоланта Гайвените взяла участь у 15-й літній школі з термінології, яку провели у Відні. Вона прослухала лекції зі стандартизації термінів і менеджменту термінологічної роботи, а також навчилася працювати з комп’ютерною термінологічною базою даних «Multiterm». 1–10 жовтня проф., габілітований д-р Vytautas Ambrazas стажувався в Італії на запрошення Пармського університету, цікавився дослідженням і виданням давніх пам’яток литовської мови. 2–7 листопада Відас Гарлаускас працював у бібліотеці Університету Миколая Коперника в Торуні, де ознайомився з архівами Тевтонського ордену. 258 Інші заходи 30 січня працівників Інституту запросили до Литовського центру народної культури. Його адміністрація розповіла про діяльність Центру, наявні діалектні записи, показала архіви. Домовилися надалі активніше співпрацювати у вивченні духовної культури народу. 24 лютого професор Jochen Dieter Range прочитав у Вільнюському університеті лекцію «Литовська ідентичність, патріотизм і націоналізм у мультиетнічній і мультикультурній державі». Лекцію слухали й дискутували з професором також працівники Інституту. 25 лютого у Каунасі в заході, організованому Музеєм литовської літератури імені Майроніса з нагоди 95-ї річниці від дня народження Віктора Фалькенхана, взяв участь проф. habil. dr. Algirdas Sabaliauskas. Під час заходу він розповів про особистість цього німецького вченого та його зв’язки з Литвою. 2 квітня у залі Інституту литовської літератури та фольклору презентували видання, написані або укладені науковцями Інституту в другій половині 1997 року та на початку 1998 року. 30 квітня у дискусії «Інформатика для гуманітаріїв», що відбулася в Академії наук, де з доповіддю виступив і дискусією керував академік Laimutis Telksnys, взяли участь і виступили проф. habil. dr. Vytautas Ambrazas та доц. dr. Danguolė Mikulėnienė. 4 травня dr. Artūras Judžentis розповів працівникам Інституту про Інститут балтистики Грайфсвальдського університету та симпозіум, що відбувся там, Symposium Balticum 98. 4 травня на святі мовлення віленців «Литовське слово — бурштиновим сяйвом на вустах» виступили dr. Pranas Kniūkšta, habil. dr. Nijolė Sližienė, dr. Elena Valiulytė, доц. dr. Vytautas Vitkauskas. 26 травня у відділі історії мови та діалектології відбулася нарада діалектологів Інституту й вищих навчальних закладів з питань дослідження діалектів та збирання інших мовних даних. Нарадою керував dr. Kazys Morkūnas. 18 вересня на семінарі аспірантів dr. Laimutis Bilkis, dr. Birutė Kabašinskaitė, аспірантка Gina Kavaliūnaitė та dr. Virginija Vasiliauskienė розповіли про літню академію для молодих балтистів, організовану в Грайфсвальдському університеті dr. Крістіане Шиллер і проф. dr. Йохеном Дітером Ранге. 26 вересня у залі Інституту литовської літератури та фольклору однодумці й товариші dr. Казимераса Ейгмінаса з нагоди виходу книжки Homo sum. Žodžiai Kazimierui Eigminui згадували покійного та дні, проведені разом із ним. 29 вересня на святі «Сумна та вічна молитва за мову» спогадами про професора Юозаса Пікчілінгіса поділилися dr. Pranas Kniūkšta, доц. dr. Vytautas Vitkauskas. 23 жовтня у залі Рокишкської бібліотеки презентували книжку Homo sum. Žodžiai Kazimierui Eigminui. Під час заходу спогадами про життя покійного та 259 Роботу розділили між собою сестра Казимера Ейгміна, д-р Antanas Balašaitis, асистент Vidmantas Kuprevičius і д-р Aloyzas Vidugiris. 4 листопада у малій залі Литовської академії наук на нараді Перспективи литовської термінології техніки XXI століття взяли участь д-р Jonas Klimavičius, доц. д-р Danguolė Mikulėnienė. 17 листопада у Клубі письменників відбулася розмова Невпинна турбота про мову. На ній із доповідями виступили голова Державної комісії з литовської мови при Сеймі Литовської Республіки доц. д-р Danguolė Mikulėnienė та начальник мовної інспекції Державної комісії з литовської мови Donatas Smalinskas. У дискусіях виступили д-р Jonas Klimavičius, доц. д-р Vytautas Vitkauskas. 18 листопада у бібліотеці Литовської академії наук відкрилася виставка Під знаком Програми, на якій було представлено видання, опубліковані коштом Програми використання та розвитку державної мови на 1996–2005 роки. На відкритті виступили доц. д-р Danguolė Mikulėnienė та директор Інституту проф. габілітований д-р Algirdas Sabaliauskas. 18 листопада урочистим вечором у Палаці литовських митців відзначили 10-річчя відновлення статусу державної мови. На вечорі виступила голова Державної комісії з литовської мови при Сеймі Литовської Республіки доц. д-р Danguolė Mikulėnienė. 2–4 грудня видавництво Інституту литовської мови представило свої найновіші видання на книжковому ярмарку, що відбувся в Литовській технічній бібліотеці. Громадськість ознайомили зі специфікою роботи видавництва — опрацюванням складних текстів литовською та іноземними (англійською, німецькою, російською, польською, латиською, чеською та іншими) мовами, а також зі створеними комп’ютерними шрифтами для потреб діалектології та ономастики й видань давньої литовської писемності. Гості Інституту 13 лютого професор Guido Michelini прочитав в Інституті лекцію Співвідношення гімнів Мажвідаса з німецьким джерелом. 25 лютого у залі Інституту литовської літератури та фольклору аташе з питань культури Посольства Федеративної Республіки Німеччина в Литві пан Carsten Rüpke та директор Інституту балтистики Університету Ернста Моріца Арндта в Грайфсвальді (Німеччина), професор Jochen Dieter Range урочисто вручили Інституту литовської мови цінний подарунок — критичне Веймарське видання творів Мартіна Лютера (дванадцять томів німецької Біблії): D. Martin Luthers Werke. Kritische Gesamtausgabe (Weimarer Ausgabe). Abt. III: Die deutsche Bibel. Bd. 1–12. Ця Біблія є джерелом багатьох давніх литовських писемних пам’яток і необхідна для досліджень давньої литовської мови, літератури та культури. Досі в Литві не було повного комплекту цього видання Біблії. Подарунок складається з 15 книг великого формату, його вартість — 2 232 німецькі марки. Гості отримали щиру подяку від директора Інституту проф. габілітованого д-ра Algirdas Sabaliauskas і голови Ради проф. габілітованого д-ра Vytautas Ambrazas. 260 6 жовтня В Інституті гостював професор Антанас Кімас. 21–24 жовтня В Інституті гостювали професори Анатолій Непокупний з України та Войцех Смоцінський з Польщі. Гості цікавилися науковою роботою Інституту, новими виданнями, а на конференції Литовська мова: дослідники та дослідження виступили з доповідями. 22–23 жовтня В Інституті побував естонський мовознавець, д-р Лембіт Ваба, який нині працює у Фінляндії, в університеті Тампере. На конференції, організованій Інститутом і Педагогічним університетом, він виголосив доповідь Про етимології балтійсько-фінських мов Казимира Яунюса (Par Kazimiera Jauna Baltijas somu valodu etimoloģijām). На згаданій конференції з доповідями виступили також гості з Латвії Ілга Янсоне, Лідія Лейкума, Еверіта Мілчонока та Анна Стафецка. 7 грудня У дирекції Інституту побував проф. д-р Йохен Дітер Ранге. Обговорено можливості та перспективи наукової співпраці. Люди і дати 1 січня видатному дослідникові словників К. Сирвідаса, лексикографу, багаторічному співробітникові Інституту, д-ру Казімієрасу Пакальці виповнилося 70 років. Ювілей колеги відзначили 10 січня на вечірці, організованій у відділі словників. 9 січня невтомному лексикографу, видатному дослідникові литовської фразеології, д-ру Йонасу Паулаускасу виповнилося 75 років. Від імені працівників Інституту ювіляра привітав директор, проф. habil. д-р Алгірдас Сабаляускас. 9 лютого колеги та друзі привітали лексикографку, д-ра Клементіну Біруте Восилюте з нагоди її 60-річчя у відділі словників. 21 квітня аспірант Інституту Лаймутіс Білкіс на відкритому засіданні спільного аспірантського комітету Литовського інституту мови (LKI) та Університету Вітовта Великого (VDU) захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора (гуманітарні науки, філологія, балтійські мови, H 591) Гелоніми литовського суфіксального словотворення. Аспірантський комітет: голова і науковий керівник — проф. habil. д-р Александрас Ванагас (1993–1995), д-р habil. Віталія Мацейчяускене (LKI, гуманітарні науки, філологія, балтійські мови, H 591); члени — доц. д-р Лаймуте Балоде (Інститут латиської мови, Гельсінський університет, гуманітарні науки, філологія, балтійські мови, H 591), д-р habil. Сімас Каралюнас (VDU, гуманітарні науки, філологія, балтійські мови, H 591), проф. habil. д-р Антанас Пакерис (VPU, гуманітарні науки, філологія, литовська мова, H 592), проф. habil. д-р Зігмас Зінкявічюс (Міністерство освіти і науки, гуманітарні науки, філологія, балтійські мови, H 591). Офіційні опоненти: д-р habil. Саулюс Амбразас (LKI, гуманітарні науки, філологія, балтійські мови, H 591), проф. д-р Вінцентас Дротвінас (VPU, гуманітарні науки, литовська мова, H 592). Лаймутіс Білкіс з 1998 року став членом Міжнародної ради ономастичних наук (International Council of Onomastic Sciences). 4 липня Президент Литовської Республіки нагородив проф. habil. д-ра Вітаутаса Амбразаса орденом Великого князя Литовського Гедиміна IV ступеня. 261 6 липня д-р Клементіна Восите рішенням Міністерства культури за наукову та культурну діяльність була нагороджена медаллю короля Міндаугаса. 29 вересня у костелі Святих Іоанів видатному німецькому балтисту проф. д-ру Фрідріху Шольцу урочисто присвоїли звання почесного доктора Вільнюського університету. У церемонії брали участь і науковці Інституту. 4 листопада Фонд литовського народу (США) повідомив, що стипендію імені Евеліни Колупайлайтене Масюкене за 1998 рік призначено докторантові Едмундасу Трумпі. 23 листопада від імені Інституту директора, проф. габілітованого д-ра Алгірдаса Сабаляускаса, привітав із 70-річчям члена Ради, літературознавця, проф. габілітованого д-ра Вітаутаса Кубілюса. 24 листопада наукова співробітниця відділу Вардіну Марія Размукайте на відкритому засіданні спільного комітету з докторантури Литовського інституту мови та ВДУ захистила екстерном дисертацію з філології Литовські суфіксальні ойконіми (гуманітарні науки, філологія, ономастика, H 370). Комітет з докторантури: голова та науковий керівник — габілітований д-р Сімас Каралюнас (ВДУ, гуманітарні науки, філологія, ономастика, H 370), члени — габілітований д-р Віталія Мацієяускене (Литовський інститут мови, гуманітарні науки, філологія, ономастика, H 370), габілітований д-р Саулюс Амбразас (Литовський інститут мови, гуманітарні науки, філологія, балтійські мови, H 591), проф. д-р Вінцентас Дротвінас (ВПУ, гуманітарні науки, філологія, литовська мова, H 592), доц. д-р Альвідас Буткус (ВДУ, гуманітарні науки, філологія, ономастика, H 370). Опоненти: проф. габілітований д-р Зігмас Зінкявічюс (Литовський інститут мови, гуманітарні науки, філологія, балтійські мови, H 591), доц. д-р Грасільда Блажене (ВПУ, гуманітарні науки, філологія, ономастика, H 370). 7 грудня розпорядженням Прем’єр-міністра Литовської Республіки № 387 д-ру Алоїзасу Відугірісу призначено державну стипендію найвищого ступеня на 1999 і 2000 роки. 25 грудня д-ру Алоїзасу Відугірісу виповнилося 70 років. Ювілей відзначили у відділі історії мови та діалектології 29 грудня. Шановного ювіляра вітали колеги, друзі та члени Товариства мови. Irena Andriukaitienė Artūras Judžentis 262