Naujažodžiai Vytauto Didžiojo universiteto kompiuteriniame tekstyne

ACTA LINGUISTICA LITHUANICA LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI XLII (2000) Юргіта Мікельонене Університет Вітовта Великого, Каунас НЕОЛОГІЗМИ В КОМП’ЮТЕРНОМУ КОРПУСІ УНІВЕРСИТЕТУ ВІТОВТА ВЕЛИКОГО Пошук, відбір, класифікація У мові постійно з’являються нові слова. Новими словами, або неологізмами, називають слова, які виникають у мові різними способами (морфологічне словотворення, запозичення лексем, абревіація), а також унаслідок різноманітних змін: зміни суспільних відносин, поступу науки, техніки й культури; неологізми сприймаються як нові, незвичні слова (Gaivenis, Keinys 1990: 132, Jakaitienė 1980: 81, Urbutis 1978: 27–29). Вони нестабільні, і важко сказати, які з них мають позамовні (екстралінгвістичні) підстави залишитися, а які зникнуть разом із явищами, які вони називають. Поява неологізмів — постійний, інтенсивний і важко узагальнюваний процес розвитку мови. У працях, присвячених цьому шару лексики (Schippan 1992: 244), часто порушуються такі проблеми: як довго слово вважається неологізмом; чи кожен новотвір є неологізмом і навпаки; як трактувати оказіональні конструкції окремих авторів; чи слід вважати неологізмами кальки та семантичні новотвори; який статус надати новим семемам відомих лексем? Варто також замислитися над тим, чи можна з погляду сучасного вживання умовно вважати новими словами й такі, що після тривалого перебування в пасивному шарі лексики знову повертаються до активного вжитку. У світі аналізу неологізмів приділяють багато уваги. Лінгвісти як великих мов (наприклад, англійської та французької), так і малих (таких як данська) проводять дослідження, пов’язані з фіксацією, аналізом та оцінюванням цього шару лексики. Оскільки великі західноєвропейські мови вже пристосовані до комп’ютерних технологій, нову лексику можна автоматично збирати різними методами з великих комп’ютерних корпусів. У Литві неологізми тривалий час систематично й послідовно не досліджувалися з цілком зрозумілих причин: комп’ютеризація литовської мови розпочалася зовсім недавно, тому автоматизований пошук та аналіз неологізмів був неможливий. Автоматизований пошук неологізмів литовської мови було здійснено в частині корпусу, створюваного в Центрі комп’ютерної лінгвістики Університету Вітовта Великого; ця частина містить 30 млн слів і охоплює публіцистичні тексти різних галузей за 1991–1996 роки. 15 На початковому етапі дослідження1 із застосуванням програми розпізнавання неологізмів, створеної В. Зінкявічюсом (загальна програма не розпізнає ці слова, оскільки їх не внесено до комп’ютерних словників), було відібрано близько 750 тис. мовних одиниць: нерозпізнаних окремих літер, скорочень і слів. Хоча програма дає змогу автоматично виокремлювати слова з іншомовними словотвірними елементами та допомагає складати списки найновіших слів, з’ясувалося, що потрібен другий етап автоматизованого відбору, який допоміг би відсіяти матеріал, непотрібний для аналізу. Було вилучено слова, що містять менше ніж чотири літери (переважно різні скорочення), і всі слова, що починаються з великої літери, тобто власні іменники. Остаточний результат автоматизованого пошуку й відбору неологізмів — 230 тис. заголовних слів або їхніх форм. Отже, за допомогою комп’ютера було відкинуто понад дві третини слів. Однак це не був ідеальний варіант. Третій етап відбору був пов’язаний зі складною системою словозміни та словотворення литовської мови: для дослідження (точніше — для складання списку) не були потрібні всі флективні форми неологізмів. Достатньо одного випадку вживання. На жаль, комп’ютерні словники коренів слів, надані програмою, повертали всю парадигму відмінювання неологізмів. Наприклад, називний відмінок однини новотвора aplinkosaugininkas трапився 4 рази, називний відмінок множини — 8, орудний відмінок — 14 разів. Автоматично вилучити непотрібні словоформи було неможливо. Крім того, з’ясувалося, що у списку неологізмів є чимало слів із коректорськими помилками. І тут комп’ютер та його програми виправлення помилок виявилися безпорадними, оскільки кожне слово зі списку та зазначене поруч місце його наявності в базі даних вони вважали помилкою. Список було очищено вручну, і для подальшого аналізу залишено близько 17 тис. слів, актуалізованих у роки Незалежності, створених або запозичених з інших мов. Наприклад: atsakiklis c:\fox25a\lkt\lkt\00\00\03\57\9495BR.TXT atsiminčiausia c:\fox25a\lkt\lkt\00\00\02\44\D28GYVEN.TXT atsiskyriskumo c:\fox25a\lkt\lkt\00\00\00\21\FIL-142.TXT atsispaudinėtojas c:\fox25a\lkt\lkt\00\00\04\25\ROLZU25.TXT atsivertėliškas c:\fox25a\lkt\lkt\00\00\02\46\D36TRISK.TXT atsivežtinės c:\fox25a\lkt\lkt\00\00\03\98\GR049D.TXT atskirtuką c:\fox25a\lkt\lkt\00\00\05\00\6VARIK.TXT atstatinėtojų c:\fox25a\lkt\lkt\00\00\02\82\ACIU.TXT atšvaistėlis c:\fox25a\lkt\lkt\00\00\04\17\LEON20.TXT 1 Щоб з’ясувати джерела неологізмів, причини їх запозичення чи створення, а також відповідність нормам литовської літературної мови, було вирішено провести наукове дослідження «Аналіз неологізмів литовської літературної мови періоду Незалежності (запозичень і новотворів)». Усвідомлюючи актуальність теми та ймовірність отримання нових результатів, цю ініціативу підтримав Державний фонд науки та навчання. 16 Ці слова є основним об’єктом представленого дослідження; з ними пов’язані й інші проблеми, що виникли під час роботи. Отже, підсумовуючи перший етап — автоматичний пошук і відбір слів, можна стверджувати, що головну складність такої роботи зумовлює несумісність користувацького середовища та комп’ютерних словників, а також те, що автоматично звести всі форми слова до однієї основної неможливо. На другому етапі дослідження класифікували відібраний матеріал. Одразу з’ясувалося, що у списку є не лише новотвори. Крім новотворів і запозичень, можна виокремити ще кілька груп нерозпізнаних слів. По-перше, це слова, що знову набули актуальності протягом останнього десятиліття, перейшовши з пасивного шару лексики до активного, а також слова зі старих писемних пам’яток (kumpelninkas, nuopilas, prekionė, rodastis), діалектизми (dzienelės, keimas), похідні від власних назв (klaipėdienis — від назви газети «Klaipėdos diena»; утворені від прізвищ donelaitiana, plėckaitiada, neoozolizmas, makdonaldizacija); траплялися назви мешканців держав, міст і сіл (dalasietis, neringiškis, kvebekiečiai). До списку потрапило чимало не внесених до словників назв народностей і племен (kurdai, tutsis, svao). Траплялися грубі вульгаризми та слова дитячого мовлення (niam, popieliukas). По-друге, були випадки, коли програма відібрала не слова, а лише певні нерозпізнані форми чи варіанти слів, внесених до словників, наприклад, давні форми внутрішнього місцевого відмінка — ілативу (kūriniuose, vestuvėsna), а також зовнішнього місцевого відмінка — алативу (lietuvininkump). Найчастіше нерозпізнаними були форми однини ілатива, які вживаються почергово з прийменниковими конструкціями та переходять із розмовного мовлення до писемного (klasėn, kojon, katedron замість į klasę тощо). Велика кількість зібраних під час дослідження прикладів такого типу місцевого відмінка спростовує думку, що ілатив уже виходить із ужитку й набуває лише певного стилістичного значення (Paulauskienė, Tarvydaitė 1986: 119). По-третє, програма не розпізнала деяких зменшувальних форм (poemėlė, prakartėlė, gėrimukas), займенникових форм (nepusiasvireji) тощо. По-четверте, нерідко трапляються також не подані у словниках варіанти написання, морфології та словотвору слів, внесених до словників. Зафіксовано чимало складних слів, у яких немає сполучного голосного або, навпаки, він є (не dvylikametis, а dvylikmetis; не mėlynakė, а mėlynaakė), відрізняється рід (не eglišakė, а eglišakis), число (не žudynės, а žudynė). Усі ці випадки потребують окремого дослідження та висновків. Очевидно, що для визначення справжнього статусу таких варіантних явищ необхідно мати перед очима все їхнє вживання (Miliūnaitė 1995: 40). Відокремивши ці перелічені групи (про виокремлення лексики, що знову набула актуальності, можна говорити лише умовно), решту слів (близько 9 тис.) згрупували за традиційною класифікацією новотворів — на запозичення та нові утворення. Своєю чергою, кожна група складалася з кількох підгруп. Нові skolinius зазвичай поділяють на інтернаціональні слова та чужомовні елементи. Обидва ці шари лексики традиційно класифікують за походженням і ступенем пристосування до литовської мови. Ще нещодавно мовознавці стверджували, що найбільше нових запозичень надходить із російської мови, адже саме цією мовою отримують найбільшу 17 informacijos dalis (Jakaitienė 1980: 84), o dabar surinkti faktai aiškiai rodo, kad rusizmai ar apskritai slavizmai vyrauja tik senųjų svetimybių, kurioms neretai būdinga stilistinė ar vertinamoji konotacija, pogrupyje (skaurada, rubežius, cielas, pieška), o pirmauja iš anglų kalbos atėję žodžiai. З огляду на те, що сам процес запозичення аж ніяк не є новим явищем, а до того ж велика кількість іншомовних слів — одна з лінгвістичних ознак публіцистики (Bitinienė 1995: 2), його інтенсивність у досліджуваний період і досі дивує. Оскільки комп’ютерну версію «Словника іншомовних слів» включено до програми розпізнавання новотворів, то, дотримуючись гіпотези, що новотвір — це слово, яке (ще) не потрапило до словника (Busse 1996: 649), можна було б дійти висновку, що автоматично відібрані з текстового корпусу іншомовні слова саме такими й є — неологізмами. На жаль, укладачі словника «з міркувань економії» відмовилися від значної кількості похідних слів, хоча, як зауважили рецензенти (Gaivenis 1987a: 69, Palionis 1987: 68), вони не завжди послідовно дотримувалися встановлених правил. Тому, маючи перед собою список слів, не розпізнаних комп’ютером, так і не можна з’ясувати, чи справді ці похідні слова вже функціонували в мові на той час, чи все ж таки це новотвори. Так, у передмові (TŽŽ 1985: 3) стверджується, що до словника не включено назви осіб від галузей науки з компонентом -logija. (Незрозуміло, чому тоді внесено patologas, pedologas та ін.) Залишається лише здогадуватися й вірити, що зафіксовані в текстовому корпусі endokrinologas, konchiliologas, kriminologas, politologas тощо, хоч і не внесені до словника, є давно вживаними словами. Очевидно, що термін «неологізм» можна застосовувати до них лише з певними застереженнями. Інша ситуація з тими інтернаціоналізмами, майже всього словотвірного гнізда яких немає у словнику, наприклад: edukologija, edukologas, edukologinis; kultūrologija, kultūrologas, kultūrologinis; faktografija, faktografas, faktografinis, faktografiškas тощо. Медицина, економіка, теологія, музика, спорт — це сфери, у яких особливо багато запозичень. Частину з них уже внесено до складених Комісією з мови списків небажаних чужомовних слів, і вони мають литовські відповідники — новотвори (distributor(i)us – platintojas, nuskenuoti – nuskaityti), для інших відповідних замінників іще не створено (keisbolas, softbolas), а для третіх, дуже поширених, їх, можливо, вже й не варто створювати (jogurtas, singlas, hitas). Не всі запозичення, що трапляються в пресі, однаково пристосовані до литовської мови. Деякі з них (їх небагато) ще не підпорядковуються законам литовської фонетики та морфології (disco [diskol, papaya [papaja], atache [atašė]), тож маємо приклади «найпростішого (і найгіршого) поводження з найновішими чужомовними словами» (Girčienė 1997: 64). До чужомовних слів зараховують і приклади жаргону (fuksauti, chebrantas, psichuš̌kė, pacanas, diskonas). Інша група новотворів — новотвори. Їх класифікують з огляду на словотвірні моделі. У групі новотворів зафіксовано приклади всіх чотирьох словотвірних моделей2: 2 Жодного з наведених прикладів новотворів немає у великому «Словнику литовської мови». Однак в аналізованому списку їх чимало. Оскільки комп’ютерної версії цього словника ми не маємо, 18 a) префіксальні похідні: bepilotis, bevizis; b) суфіксальні похідні: виявлено новотвори не лише із суфіксами -imas (muziejavimas), -ykla (kaupykla, pynykla), -ininkas (pilstukininkas, virgul ininkas), -ėlis (prasilošėlis), -tojas (šiukšliautojas), -iklis (kaupiklis, nešiklis, nuėmiklis, valdiklis), -ynas (pamestinukynas, svarainynas, kiniavarpynas), а й із суфіксами, що не характеризуються продуктивністю (sliekidė); c) флексійні похідні: įmitis, jautra, irsmas, nuodribos; d) складні слова: новотвори такого типу за кількістю та різноманітністю майже не поступаються суфіксальним похідним (įvairiagrūdis, plonatinklis, savišaudis, laivagrybis). Траплялися складні слова-терміни: laižligė (вет.), banglentė (спорт.), kraujasekys (зоол.) та ін. Такі слова, утворені за типовими моделями, називають системними новотворами (Barauskaitė ir kt. 1995: 43). Очевидно, значну їх частину слід вважати потенційними — такими, новизну яких ми не усвідомлюємо. Прикладами потенційних новотворів можуть бути й такі складні слова: auksagalvis, basagalvis, dešragalvis, drambliagalvis, plienagalvis, žvynagalvis. Їхню численність у списку нерозпізнаних слів можна пояснити тим, що «лексикографи не люблять потенційних новотворів і намагаються не включати їх до словників» (Gaivenis 1987b: 33). Щоправда, не всі новотвори є системними. Виявлено й приклади авторських, стилістичних новотворів: džinsuma, plaukuosena, skiedrija, žaidynas. Деякі відразу сприймаємо як творчі відхилення від чинних лексичних норм (Busse 1996: 647), а для оцінювання інших потрібен контекст. Відрізнити системні новотвори від оказіональних3 допомагають і статистичні дані. Слова, частота вживання яких сягає десятків або навіть сотень разів, є реальними кандидатами на включення до майбутніх видань словників. Серед них можна назвати: aplinkosauga (ужито 420 разів), pasaulėjoka (44), ploviklis (20), pilstukas (176), vandenvála (88). Ну, а слова, зафіксовані лише один раз, імовірно, не стануть одиницями словника загальновживаної мови. Це стосується не лише індивідуальних новотворів, а й термінів спеціальної, вузьковживаної лексики (ezofagogastroduodenoskopinis, alfafelandrenas). Своєрідне проміжне місце між запозиченнями й новотворами посідають слова, які мають литовський або іншомовний корінь і чужомовний елемент, який інші також називають компонентом (avia-, auto-, mikro-, tele-, termo- тощо). Нині це дуже популярний спосіб словотворення. Найчастіше називають такі причини вільного поширення новотворів цього типу: прагматичний підхід, невизначене місце в литовській мові Отже, дотримуються припущення, що слова, більш-менш відповідні словотвірним закономірностям і не включені до нормативного комп’ютеризованого «Словника сучасної литовської мови», є неологізмами, хоча серед них можуть бути й актуалізовані утворення попереднього періоду. 3 Крім системних та оказіональних, виокремлюють також семантичний тип новотворів — нове значення відомого слова. Оскільки слово внесене до комп’ютерного словника, програма автоматичного пошуку новотворів їх не фіксує. 19 у системі, не розглянуті випадки вживання, надмірне наголошення на питаннях правопису (Kupčinskaitė 1997: 58). А те, що вони поширюються, чітко засвідчують наявні дані. Раніше з компонентом video- фіксували лише кілька слів (videomagnetofonas, videokasetė, videokamera), а тепер уже знаходимо й videoklastotę, videomadas, videomeną, videopoeziją тощо, хоча нерідко наполегливо рекомендують замінювати цей елемент литовським відповідником vaizdo. Численним випадкам із уже звичними компонентами (hidrokostiumas, mononatris, multivitaminai, antiteroras, stereovaizdas, pseudomitinis) майже не поступаються тим, чиї компоненти ще не зафіксовані у словниках (ekspresolimpiada, technobiurokratija, ritmenbliuzas, vertebroneurologija, ekspolinija, popkaralienė). Нині особливо частотний компонент euro-. Це не лише euroentuziastas чи euroskeptikas, eurolyga, eurorinka, а й europudingas, eurotenisas, euroįvartis, eurofakultetas тощо. Поява новотворів — динамічний і безперервний процес. Тому очевидно, що новотвори потрібно постійно фіксувати й досліджувати. Відібрані для аналізу мовні новації слід відстежувати доти, доки, увійшовши до загальної лексики та загальної мовної свідомості, вони не втратять своєї помітності й розрізнювальної ознаки «новий» і не будуть перенесені (або лише деякі з них) до словників (Busse 1996: 654). У литовському мовознавстві можна говорити лише про самий початок неологічної лексикографії. Це дослідження наочно доводить, що коли виникає потреба автоматично обробити великий обсяг даних, інформатика успішно допомагає мовознавцям. Водночас суттєво змінюється методика дослідження: у майбутньому автоматизований відбір новотворів відбуватиметься значно швидше, оскільки після того, як до литовського мовного корпусу було застосовано систему кодування слів, відпала потреба шукати слова в комп’ютерних словниках. Звісно, аналіз новотворів не обмежується лише їх розпізнаванням і класифікацією. Наступний етап — дослідження синтаксичних сполук і колокацій (певного лексичного оточення) з цими словами. Отримано 1998 12 16 LITERATŪRA Barauskaitė J. ir kt. 1995: Lietuvių kalba 1, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla. Bitinienė A. 1995: Publicistinio stiliaus ypatybės. – Gimtasis žodis 12(84), 1–4. Busse U. 1996: Neologismen. Der Versuch einer Begriffsbestimmung. – Euralex'96 Proceedings II: Göteborg University, Department of Swedish, 645–658. Gaivenis K. 1987a: Keli žodžiai apie naująjį „Tarptautinių žodžių žodyną“. – Kalbos kultūra 52, 66–70. Gaivenis K. 1987b: Margas žodžių pasaulis, Vilnius: Mokslas. Gaivenis K., Keinys S. 1990: Kalbotyros terminų žodynas, Kaunas: Šviesa. Girčienė J. 1997: Naujosios svetimybės spaudoje. – Kalbos kultūra 69, 64–68. Jakaitienė E. 1980: Lietuvių kalbos leksikologija, Vilnius: Mokslas. Kupčinskaitė A. 1997: Nelietuviškų kalbos elementų (dėmenų) vartojimo polinkiai. – Kalbos kultūra 69, 56–61. 20 Miliūnaitė R. 1995: Variantiški bendrinės kalbos vartosenos reiškiniai (fiksavimas ir vertinimas). – Kalbos kultūra 67, 39–48. Palionis J. 1987: Naujasis „Tarptautinių žodžių žodynas“. – Kultūros barai 7, 67–69. Paulauskienė A., Tarvydaitė D. 1986: Gramatikos normos ir dabartinė vartosena, Kaunas: Šviesa. Schippan T. 1992: Lexikologie der deutschen Gegenwartssprache, Tübingen: Niemeyer. TŽŽ 1985: Tarptautinių žodžių žodynas, Vilnius: Vyriausioji enciklopedijų redakcija. Urbutis V. 1978: Žodžių darybos teorija, Vilnius: Mokslas. NEOLOGISMS IN THE COMPUTERISED CORPUS OF VYTAUTAS MAGNUS UNIVERSITY UNIVERSITY Summary The paper deals with the analysis and classification of the most recent Lithuanian neologisms that have been found in a part of Vytautas Magnus University corpus of 30 million words (periodicals). All the lexical items identified as neologisms are subdivided into loan-words and derivational neologisms. The latter are further classified according to the patterns of their affixation into compounds and affixation derivatives as well as into potential and occasional neologisms. 21