Dėl kai kurių lietuvių oikonimų darybos ir kilmės dvejopumo

ЛАЙМУТІС БІЛКІС Інститут литовської мови Напрями наукових досліджень: топоніміка, антропоніміка. ПРО ДВОЯКІСТЬ ТВОРЕННЯ ТА ПОХОДЖЕННЯ ДЕЯКИХ ЛИТОВСЬКИХ ОЙКОНІМІВ Про двоїстість словотворення та походження деяких литовських ойконімів АНОТАЦІЯ У статті звертається увага на те, що в дослідженнях творення й походження литовських ойконімів часто наводять два можливі твірні або вихідні слова, якими зазвичай є апелятиви та особові імена. Однак такі тлумачення неточні, тому робиться спроба знайти способи, які дають змогу точно визначити твірну основу або основу походження. Найнадійнішим способом вважається аналіз історичних джерел: якщо знайдені в них дані свідчать, що особове ім’я зі спільним коренем було в тому самому поселенні, названому ойконімом, або зовсім поруч із ним, то назва цього населеного пункту є особовим ім’ям за походженням. Наводячи приклади таких випадків, водночас уточнюються й деякі дотеперішні тлумачення творення та походження ойконімів. АНОТАЦІЯ У статті звертається увага на те, що в дослідженнях творення й походження литовських ойконімів часто наводять два можливі твірні або вихідні слова, якими зазвичай є апелятиви та особові імена. Однак такі тлумачення неточні; тому робиться спроба знайти способи, які дають змогу точно визначити основу словотворення або походження. Найнадійнішим методом вважається аналіз історичних джерел: якщо виявлені в них дані свідчать, що особове ім’я зі спільним коренем можна знайти в тому самому поселенні, яке має назву ойконіма, або в його околиці, то назва цього поселення безперечно походить від особового імені. Наводячи приклади таких випадків, автор також уточнює деякі дотеперішні тлумачення словотворення та походження ойконімів. КЛЮЧОВІ СЛОВА: творення ойконімів, походження ойконімів, історичні ойконіми, історичні антропоніми. КЛЮЧОВІ СЛОВА: словотворення ойконімів, походження ойконімів, історичні ойконіми, історичні антропоніми. Straipsniai / Articles 99 LAIMUTIS BILKIS Творення й походження топонімів особливі тим, що їхньою словотвірною або етимологічною основою можуть бути не лише загальні, а й власні слова — особові імена та інші топоніми1. Ця особливість ускладнює дослідження топонімів, адже нерідко важко точно встановити, з якої частини лексики походить та чи інша назва місцевості. У масштабніших працях із литовської ойконіміки (топоніміки) можна виокремити кілька випадків, коли як можливі основи назви населеного пункту вказують два (кілька) вихідних слова, що належать до різних лексичних шарів — апелятивів та онімів, конкретніше — антропонімів. Такими словами зазвичай можуть бути: 1) фізіографічні терміни й особові імена з таким самим коренем (основою), наприклад: Mūrlškės с. Zr: murlia ‘топке місце, багнище’ або особове ім’я Murlis < mūrlis ‘короткомордий’; Pakeliškė с. Mrj: pakelė або особове ім’я *Pakelis, *Pakelys, пор. Pakeliūnas; Šluiniškės с. V: šluina ‘глинистий ґрунт’ або особове ім’я *Šluinas (< šluīnas ‘кульгавий’); Šmōtiškiai с. Kdn: особове ім’я Šmōtas або šmōtas ‘ділянка землі, шматок, наділ’ (Razmukaitė 1998: 20, 21, 106); Miškiniai с., хут. Pkr: особове ім’я Miškinis або miškas (Endzelytė 2005: 30); Grubynai с. Jnš: особове ім’я Grūbis, Grubys або пор. grubynė — місце, де багато грудок; Valakai с. Jnš: особове ім’я Valākas або valākas ‘земельна ділянка площею близько двадцяти десятин’ (Bartkutė 2008: 36, 33); Trakai с. Tlpk, Trakai хут. Pbs: trākas ‘вирублена або випалена ділянка лісу’ або особове ім’я Trākas; Trakiniai с. Vdšk: trākas або особове ім’я Trakinis (Zinkevičius 2011: 122); 2) назви рослин й особові імена з таким самим коренем (основою), наприклад: Karčiškiai с. Jon: karčius ‘пень, корч’ або особові імена Kartys, Karčiauskas; Želmeniškė с. Ign: želmuo, želmenys або особове ім’я *Želmenis, пор. Zelmenavičius (Razmukaitė 1998: 106); Žilvičiai с. Tl: особове ім’я Žilvitis або žilvitis ‘густолистий кущ верби, рідше дерево’ (Mickienė 2001: 63); Baravŷkai с., хут. Jnš: baravŷkas або особове ім’я Baravŷkas; Jovarai с. Pkr: jõvaras або особове ім’я Jõvaras; Meldiniai с. Pkr: особове ім’я *Meldinis, пор. Meldŷs, Meldeikis, або maļdas ‘очерет’; Šermūkšniai с. Ps: šermūkšnis або особове ім’я Šermūkšnis (Endzelytė 2005: 42, 30); 3) назви тварин й особові імена з таким самим коренем (основою), наприклад: Gerviniai с. Trak: gérvė або особове ім’я Gérvė; Kumelyne с. Mlt, хут. Švnč: особове ім’я Kumelys або kumėlė; Kurāpkiškiai с. Kp: kurapkà або особове ім’я Kurapkà; Taurinė с. Pn: taūras або особові імена Taūras, Taurà (Razmukaitė 1998: 50, 106); Varniškiai с. Tl: особове ім’я Varnas або varnas ‘великий чорний птах, крук’; Kiškėliečiai с. Tl: особове ім’я Kiškėlis або kiškėlis і місце (Mickienė 2001: 65, 68); Katinai с. Jnš: kātinas або особове ім’я Kātinas; Sakalai с. Pkr: sākalas або особове ім’я Sākalas; Vanagai с. Jnš: vānagas або особове ім’я Vānagas; Vilkai с. Žg: vīlkas або особове ім’я Vilkas (Endzelytė 2005: 42); Vėpriai с., містечко Ukm: vėpris ‘дикий кнур, кабан’ або особове ім’я Vėpris (Zinkevičius 2011: 95); 1 Докладніше про це див. LVŽ I XXXIX–XLVI. 100 Acta Linguistica Lithuanica LXVI Dėl kai kurių lietuvių oikonimų darbovos ir kilmės dvejopumo 4) назви осіб й особові імена з таким самим коренем (основою), наприклад: Gudienà с. Kš, Gudìnė с. Mrj: особове ім’я Gùdas або етнонім gūdai, gūdas; Jenerališkė с. Švnč: особове ім’я *Jeneralas або *jeneralas ‘генерал’; Kuniginė с. Krkn: kùnigas або особове ім’я *Kunigas; Mazūranka с. Trak: особове ім’я Mazūras або етнонім mazūras; Pekoriškė с. Ign: особове ім’я Pėkorius або pėkorius ‘пекар’; Pitiškis с. Brž: pìtas ‘круглий’ або особове ім’я *Pitas, пор. Pìtelis; Totoriškė с. Ign: особове ім’я Totòrius або етнонім totòrius; Žydáuka с. Trak: етнонім žýdai, žýdas або пор. особові імена Žydáitis, Žydėlis (Razmukaitė 1998: 47, 49, 52, 54, 56, 106); Degùčiai с. Tl: особове ім’я Degutis або degùtis ‘той, хто виробляє дьоготь, займається цим’; Dilbai с. Tl: особове ім’я Dilbà або dilba ‘той, хто спідлоба позирає, похмура людина’; Gùdiškė с. Tl: особове ім’я Gùdas або етнонім gùdas (Mickienė 2001: 61, 65); Gudiškiai с. Ps: особове ім’я Gùdas або етнонім gùdas; Kalniškiai хут. Klov: kalniškis ‘людина, що живе в горах; горянин’ або особове ім’я Kalniškis; Pakalniškis хут. Kri: pakalniškis ‘мешканець підгір’я, той, хто живе біля підніжжя гори’ або особове ім’я Pakalniškis (Endzelytė 2005: 29, 41, 42); Švėdlaukis с. Jnš: švėdas або особове ім’я Švėdas (Bartkutė 2008: 37); 5) різні інші загальні слова й особові імена з таким самим коренем (основою), наприклад: Degùtinė с. Mlt, Degutinė с. Šk: особове ім’я Degùtis або degùtas; Klėtiškė с. Klm: klėtis або особове ім’я *Kletis, пор. Klėtkus; Pavietavà с. Jrb: pavìėtas ‘повіт, країна, край’ або особове ім’я Pavìėtas; Vytėlinė с. Rk: vytėlė або особове ім’я Vytėlis (< Vytas) (Razmukaitė 1998: 49, 106); Kūpeliškės с. Jnš: особове ім’я *Kupelis, пор. прізвища Kūpas, Kupáitis, або kūpelis ‘жердини, перехрещені на даху’ (Endzelytė 2005: 56); Žalgiriai с. D1: žalias + girià або пор. особове ім’я Žalgirýs (Zinkevičius 2011: 122); Žagarai с. Klp, Mlt, Žagariai с. Al, Lzd, Prn, Vrn, Zr, Žagariškė с. Šl, Žagariškė с. Mrj, Žagariškės с. V: žagaras ‘тонке безлисте стебло рослини, стовбур; безлиста гілочка (зазвичай суха), хмиз’ або особові імена Žágaras, Žagarỹs, Žagãrius (Vanagas 1996: 298). Через можливість подвійного тлумачення творення й походження ойконімів того самого типу часто трактують неоднаково. Наприклад, для одних «назв тварин» указують два можливі джерела походження, спочатку називаючи апелятив або особове ім’я, наприклад: Katinai с. Jnš: kātinas або особове ім’я Kātinas; Sakalai с. Pkr: sākalas або особове ім’я Sākalas; Vanagai с. Jnš: vānagas або особове ім’я Vānagas; Vilkai с. Žg: vìlkas або особове ім’я Vìlkas; Stumbrìškis с. Jnšk: особові імена Stumbrà, Stum̃bras, Stumbrỹs або загальна назва stum̃bras ‘великий дикий ссавець, схожий на бика’; Svirpliškis с. Ps: особове ім’я Svirplỹs або загальна назва svirplỹs ‘комаха, що стрекоче ночами’; для інших наводять лише версію походження від особового імені, наприклад: Kiaũliškis прис. Pkr: особове ім’я Kiaulỹs; Pelėdiškis хут. Jnšk: особове ім’я Pelėda; Sakališkis с. Lgm: особове ім’я Sākalas; ще інші виводять лише від апелятивів, наприклад: Bėbrai с. Slč: bėbras, Ožkyčiai с. Ps: ožkytis (Endzelytė 2005: 42, 59, 60). Подібно трактують і «професійні» ойконіми: наприклад, Kubìliškė с. Jrb, Rs, Skd виводять від особового імені Kubìlius або апелятива kubìlius, тоді як Beñdoriškė с. Ign — лише від особового імені Beñdorius (Razmukaitė 1998: 51, 52), хоча й ця назва могла утворитися від апелятива, пор. beñdorius ‘бондар’. Через згадані подвійні можливості тлумачення творення (вихідного слова) й походження навіть ті самі ойконіми різні дослідники пояснюють по-різному, наприклад: Baravykai с. Jnš: baravỹkas Straipsniai / Articles 101 LAIMUTIS BILKIS arba avd. Baravỹkas (Endzelytė 2005: 42) ir tik iš avd. Baravỹkas (Bartkutė 2008: 31); Ùžbalai k. Jnš: užbalis ‘vieta už balos, pabalẏs’ (Endzelytė 2005: 43) ir iš avd. Ùžbalis (Bartkutė 2008: 31); Lazdýniškiai k. Jnš: lazdýnas (Razmukaitė 1998: 23; Endzelytė 2005: 58) ir iš avd. Lazdýnas (Bartkutė 2008: 36); Katìliškės k. Jnš: avd. Katìlius arba katìlius ‘katilų dirbėjas, taisytojas ar pardavėjas’ (Razmukaitė 1998: 59) ir tik iš avd. Katìlius (Endzelytė 2005: 56; Bartkutė 2008: 36); Vìksviniai vs. Žl: viksvȧ (Razmukaitė 1998: 19) ir iš avd. Vìksvinis (Zinkevičius 2011: 97); Varnìškiai k. Tl: avd. Vȧrnas (Razmukaitė 1998: 77) ir iš avd. Vȧrnas arba vȧrnas ‘didelis juodas paukštis, kranklys’ (Mickienė 2001: 65). Очевидно, що під час дослідження розглядуваних ойконімів важко уникнути відносності, непослідовності й гіпотетичності. Тому слід шукати надійніші способи встановлення основи їхнього творення та походження. Одним із таких способів могло б бути порівняння поширення ойконіма та спорідненого (спільнокореневого) особового імені: якщо назва населеного пункту й прізвище побутують на тій самій географічній або мовній території (у волості, краї, говірці тощо), то велика ймовірність, що ойконім має особове походження (пор. Bartkutė 2008: 31, примітка 23). Однак цей спосіб усе ще надто абстрактний. Крім того, не всі особові імена, які могли існувати на час утворення ойконімів, збереглися до наших днів. Мабуть, найточніше встановити творення й походження ойконімів можна тоді, коли є дані про те, чи було (є) споріднене особове ім’я в тому самому населеному пункті, названому ойконімом. У цьому разі дуже корисними є дані якнайдавніших історичних джерел, у яких записано всіх або деяких мешканців населених пунктів2. Переглянувши чимало ойконімів у церковних книгах хрещень, вінчань і смертей кількох парафій, з’ясувалося, що поруч із багатьма назвами населених пунктів, які можна тлумачити двояко, траплялися й споріднені особові імена. Отже, у цих випадках виявляються справжні твірні (похідні) слова ойконімів і відпадає потреба двояко тлумачити їхнє творення та походження. Передусім слід звернути увагу на ойконіми, які, з огляду на загальні тенденції творення й походження топонімів, здавалося б, мали походити від фізіографічних термінів, але насправді мають особове походження. Galālaukiai с. Ddsl: Martini Galalow Juchniela de Galalowki 1764 AdKrIII 34: особове ім’я *Galėlis + laukas ‘поле’; пор. фізіографічний термін galālāukis, gālalaukis3 ‘кінець поля’. Отже, з погляду мотивації (семантики), це ‘поля Галеліса’, а не ‘кінці полів’. Girūčiai с. Pst: Stephanu... Girucis de Girucie 1747 ŠvnčJn 19, Casimirus Girucis de Girucie 1755 ŠvnčKrII 23: особове ім’я Girūtis; пор. girià ‘великий ліс’. 2 Під час збирання даних для картотеки історичних топонімів, яку веде відділ ономастики Інституту литовської мови, намагаються з’ясувати, чи немає в історичному документі поруч із назвою населеного пункту спорідненого особового імені. Якщо таке є, його записують поруч з ойконімом. 3 Загальні слова та їхні значення подано за LKŽe. 102 Acta Linguistica Lithuanica LXVI Про подвійність словотвору та походження деяких литовських ойконімів Село Кемшяй, Ск: Matyasz Kiamłas de Kiemłow 1649 ŽgKr 11: антропонім *Kėmšis або под.; пор. kėmsas ‘пень або земляний горбок, порослий мохом чи травою, кісас’, також пор. kemšys ‘низькоросла, але огрядна людина, карлик’. У топонімічних дослідженнях його вважають як антропонімічним (Bartkutė 2008: 31), так і апелятивним (Endzelytė 2005: 44). *Село Лінкас, Лкм: Adamus Linka de Linki 1750 LkmKrII 10: антропонім Linka; пор. linka ‘нижче місце, заглиблення, балка, низина’. Село Моляй, Мл: Adam Malik de Maliki 1755 TvrKrI 2, Mariannæ Malikowna de Maliki 1777 TvrKrI 151: антропонім *Molyǩas або под.; пор. mólis ‘сіра земля, пластична (коли волога), використовується для будівництва, керамічних виробів, ліплення тощо’. Село Пушинай, Мнд: Stephani Pułzynas de Pułzynu, Gaspar Pułzynas de Pułzyny 1681 MltKr 1, Stanislau[m] Pułzynis de Pułzynu 1682 MltJn 2, Ioannis Pułzynis de Pułzy-ni 1683 MltKr 3, Eua Pułzynienia de Pułzynu 1684 MltKr 8, Iozeph[us] Pułzynas de Pułzynu 1684 MltKr 10, Kasprum Sosnowski⁴ de Pułzyn[...] 1684 MltJn 3, Ioannis Pułzynas de Pułzynu 1685 MltKr 13, Pauli Pułzynas de Pułzyny 1689 MltKr 30 (Garliauskas 2004: 67, 139, 70, 77, 79, 141, 84, 106): антропонім Pušynas; пор. pušynas ‘сосновий ліс’. Село Траке̇ляй, Сврк: Iosephg Trakielis de Trakiele 1748 ŠvnčJn 20: антропонім Traǩelis; пор. traǩėlis: trākas ‘високий сухий луг, порослий рідкими кущами й деревами, лісова галявина; вирубана або випалена ділянка лісу, розчищене місце; лісова (іноді й польова) дорога або стежка’. *Село Упелнінкай, Он: Vpelnicas de Vpolniki 1734 OnKr 116: антропонім *Upelninkas; пор. upėlis ‘мала річка’. Село Žūyriai, Твр: Georgio Zwirinis de Zwiry 1755 TvrKrI 4: антропонім *Žūyris, *Žūyrius; пор. žūyrius ‘земля, ґрунт, у якому багато гальки’. З розглянутих історичних записів видно, що багато ойконімів, які можна пов’язати з назвами тварин, також мають антропонімічне походження, оскільки поруч із ними зафіксовано й споріднені за коренем (спільноосновні) антропоніми. *Село Апуокай, Дгл: Casimirus Apuokas de Apuoki 1685–1731 DglJn 207: антропонім Apúokas; пор. apúokas ‘такий птах родини совових’, також пор. переносне значення цього апелятива: ‘дурнувата людина, роззява, дурень’. Село Авелішкес, Мнд: dorotha Aueniela de Auiely 1689 MltKr 30 (Garliauskas 2004: 107): антропонім Avėlis, Avelýs; пор. avėlė ‘вівця’, також пор. переносне значення цього слова: ‘про лагідну, недалеку людину’. Село Čiūyliai, Суг: Catharina Cziuilicie de Czyuiliu 1690 MltKr 37 (Garliauskas 2004: 117): антропонім Čiūylis; пор. čiūylis ‘птах родини в’юркових (Carduelis cannabina), також пор. переносне значення цього апелятива: ‘про дрібну, слабку людину’. ⁴ Очевидно, що це прізвище перекладене з лит. Pušynas, тому, наприклад, Sasnáuskas, Sasnaũskas Mlt (див. LPŽ II 680) безсумнівно є наслідком лексичного полонізування. Straipsniai / Articles 103 LAIMUTIS BILKIS Гайджаї с. Члн: Marianna Geydzenia de Geydžiu 1683 MltKr 7 (Garliauskas 2004: 75): прізв. Gaidỹs; пор. gaidỹs ‘домашній птах, самець курки (Gallus gallinaceus)’, а також інші значення цього слова: ‘перен. незначна, слабка людина чи річ; перен. забіяка, задирака’. *Гайджаї с. Он: Gaidziowa de Gaydzie 1690 OnKr 8, Simon Gaydis de Gaydzie 1692 OnKr 26, Sophia Gaydienia de Gaydzie 1702 OnKr 53: прізв. Gaidỹs; пор. gaidỹs. Ґарняї с. Цк: Zofia Garnicia de Garnie 1749 ŠvnčKr₁ 1, Sophia Garničie de Garny 1750 ŠvnčKr₁ 16, Martinuf Garnis de Garniow 1751 ŠvnčKr₁ 14, Rosalia Garniowa de Garnie 1756, 1757 ŠvnčKr₁₁ 48, 54, Magdalena Garniowa de Gornie 1758 ŠvnčKr₁₁ 86: прізв. Garnỹs; пор. garnỹs ‘птах, схожий на лелеку, але дрібніший, із гострою головою, довгим дзьобом і шиєю, довгими ногами (Ardea); лелека, бусол (Ciconia).’ Гервеле с. ДґлшН: Agatha Girwelowna de Girwele 1771 DglšKr₁₁ 42: прізв. Gervėlė; пор. gervėlė: gėrvė ‘великий болотяний птах із довгим дзьобом і довгими ногами (Grus grus).’ Катинишке околиця, Катинишкіс с. Слд: Andrea Katiniszkis de Kateniszki 1764 LkmKr₁₁₁ 31: прізв. *Katiniškis; пор. kãtinas ‘самець кішки’. У цьому випадку історичні дані дають змогу не лише встановити справжнє походження, а й уточнити два моменти: 1) офіційна форма ойконіма неточна, оскільки в живому мовленні як у міжвоєнний період, так і пізніше зафіксовано лише назву Katiniškis, що збігається із засвідченим історичним антропонімом *Katiniškis; 2) за способом творення це не суфіксальне похідне, а первинний ойконім, утворений від антропоніма *Katiniškis. У дослідженнях словотвору ойконімів цю назву вважають суфіксальним утворенням від антропоніма Kãtinas (Razmukaitė 1998: 52). Кекштай с. Ддсл: Casimiri Kiakſztas de Kiakſzty 1719 DglšKr₁ 40, Casimirg Kieksztas de Kiekszty 1725 DglšKr₁ 61, Iosephg Kiekſztas de Kiekszty 1774 TvrKr₁ 151, Christina Kiakxtowa de Kiakxty 1755 TvrKr₁ 3, Josephus Kiaksztas de Kiakszty 1792 TvrKr₁₁ 78: прізв. Kėkštas; пор. kėkštas ‘лісовий птах ряду горобцеподібних’. Кішкяй с. Лкм: Francisci Kiszki Kiszki 1772 LkmKr₁₁₁ 87, Thoma Kiszkisz Kisz-kie 1775 LkmKr₁₁₁ 107, Cristina Kifzkiowna Kifzkie 1777 LkmKr₁₁₁ 116, Jacobi Kiszk-kis Kiszkie 1781 LkmKr₁₁₁ 131, Theresia Kiszkio wa Kiszkie 1779 LkmKr₁₁₁ 124: прізв. Kiškis; пор. kiškis ‘дикий звір родини гризунів, заєць (Lepus).’ *Першюкай с. Млт: Zophia Parſzukienia de Parſzuku 1683 MltKr 5 (Garliauskas 2004: 73): прізв. Paršiūkas; пор. paršiūkas ‘порося’. Ванагішке с. Мнд: Zophia Vanagienia de Vanagi 1683 MltKr 2, Ioannis Vanagas de Vanagi 1686 MltKr 17 (Garliauskas 2004: 68, 88): прізв. Vãnagas; пор. vãnagas ‘вид підродини яструбових, хижий птах із коротким гачкуватим дзьобом і гострими кігтями’, а також переносне значення цього апелятива: ‘перен. про хижого, нападника’. У попередніх дослідженнях ця назва також вважається похідною від антропоніма (Razmukaitė 1998: 63). 104 Acta Linguistica Lithuanica LXVI Dėl kai kurių lietuvių oikonimų darybos ir kilmės dvejopumo Варнішке с. Лкм: Mathia Warna Warnifzki 1781 LkmKrIII 132: прізв. Várna; пор. várna «птах родини воронових із сірим і чорним пір’ям (Corous corone)», а також пор. значення цього слова: «перен. нечупара, роззява, витрішкуватий». Ойконім також вважають антропонімним інші дослідники (див. Razmukaitė 1998: 56). Версяй с. Жг: Matei Weršialuytis de Weršiow 1650 ŽgKr 7: прізв. Veršys або под., пор. veršis, veršys «теля; самець великої рогатої худоби, племінний бик», а також пор. переносне значення цього апелятива: «про нікчемну людину». Інші дослідники тлумачать цей ойконім по-різному: вказують як на дві можливості його походження — антропонімну й апелятивну (Endzelytė 2005: 32), так і лише на одну — антропонімну (Bartkutė 2008: 31). Зуйкос с. Ігн: Petri Zuyka de Zuyki 1706 DglšKrI 2: прізв. Zuikà; пор. zuìkis, zùikis «заєць». Жукай с. Швнч: Thomas Žuk Žuki 1825 ŠvnčKrIII 50: прізв. Žùkas, пор. žùkas «жук; чорний жук». Від антропонімів походить також багато ойконімів, які, на перший погляд, можна було б зіставити з різними апелятивними назвами осіб. Насамперед слід виокремити «етнонімні» назви населених пунктів, адже з погляду мотивації цілком імовірним видавалося б їхнє безпосереднє походження від етнонімів. Насправді ж наведені тут назви походять за моделлю ойконім ← антропонім ← етнонім. Гуделяй с. Ад: Sophia Gudelowa de Gudele 1659 AdKrI 14, Michael Gudian de Gudele 1680 AdKrI 73, Nicolaq Gudian de Gudele 1681 AdKrI 74: прізв. Gudėlis; пор. gudėlis: gùdas «білорус (іноді поляк або росіянин)». Гуделяй с. Суг: Agnes Gudenia de Gudeliu 1690 MltKr 37 (Garliauskas 2004: 117): прізв. Gudėlis; пор. gudėlis: gùdas. Гуделяй с. Швнч: Bartholomeo et Marianna Gudełeytis de Dudele 1800 CkKrII 28: прізв. Gudėlis; пор. gudėlis: gùdas. *Гудішке с. Он: Evæ Gudiszkíowa de Gudifzki 1692 OnKr 29: прізв. Gudiškis; пор. gùdas. Казокай с. Луок: Catharina Kozakicie de Kozaki 1683 MltKr 3, Christophoro Kozak de Kozaki 1683 MltJn 3, Stephani Kozak de Kozaki 1687 MltKr 19, Andreas Kozakas, Isiodoro Kozak de Kozaki 1689 MltJn 10 (Garliauskas 2004: 69, 140, 92, 149): прізв. Kazōkas; пор. kazōkas «у Росії від XVIII століття — представник військового стану, виходець із Дону, Кубані, Тереку, Оренбурга та інших військових областей, зобов’язаний служити у війську за пільгове користування землею або той, хто служить у ньому вершником». Жиделяй с. Ігн: Andrea et Agata Zydelis de Zydele 1799 CkKrII 26: прізв. Žydėlis; пор. žydėlis: žýdas «людина єврейської національності». До ойконімів, які вважаються такими, що мають лише один тип походження — антропонімний, належать і назви, поруч із якими в литовській мові існують різні інші спільнокореневі загальні назви осіб, що вказують на професію, риси характеру, фізичні особливості, соціальне становище тощо. Straipsniai / Articles 105 LAIMUTIS BILKIS Село Бандоряй, Жг: Antonẏ Bondar de Bondar 1650 ŽgKr 5: особова назва *Bandōrius; пор. bandōrius «бондар». У працях інших дослідників цю назву села також вважають виключно особовою назвою (Endzelytė 2005: 39; Bartkutė 2008: 31). *Село Бубеляй, Швнч: Mariana Bubeloẇna de Bubelow 1750 ŠvnčKr₁ 17, Martini Bu–belis de Villa Bubelė 1755 ŠvnčKr₂ 30, Magdalena Bubeloẇna de Bubele 1757 ŠvnčKr₂ 63: особова назва Bùbelis; пор. bùbelis «мешканець хатинки, кутник, малоземельний селянин». Село Бурбос, ШвнчІ: Francisco Burba de Burby 1743 ŠvnčJn 3, Petrus Burba de Burby 1746 ŠvnčJn 13, Georgij Burba de Burby 1751 ŠvnčKr₁ 13, Georgius Burba de Burby 1751 ŠvnčKr₁ 14, Thomas Burba de Burby 1752 ŠvnčKr₁ 28, Anna Bur–bowa de Villa Burby 1755 ŠvnčKr₂ 23, Simon Burba de Villa Burby 1756 ŠvnčKr₂ 40; Georgius Burba de Villa Burby 1756 ŠvnčKr₂ 38: особова назва Bùrba; пор. bùrba «той, хто багато говорить, бурмоче». Село Чінчікас, Швнч: Georgium Czynczyk de Czynczyki 1745 ŠvnčJn 11, Michael Czynczyk de Czynczyki 1749 ŠvnčKr₁ 2, Casimirus Czynczyk Z Czynczykow 1750 ŠvnčKr₁ 8, Mariana Činčiukowa de Činčiuki 1750 ŠvnčKr₁ 16, Casimirus Czynczyk de Czynczyki 1755 ŠvnčKr₂ 23, Martinus Czynczyk de Villa Czynczyki 1758 ŠvnčKr₂ 72, Martin... et Criftina Cincika de Cincików 1792 CkKr₃ 5: особова назва Činčikas; пор. činčikas, -ė «той, хто чинчить, скупиться; скнара». *Село Дервіняй, Твр: Sophia derwinoẇna de derwini 1755 TvrKr₁ 4: особова назва Dervìnis; пор. dervinis: dervà «поліно для розколювання на скіпки; скіпка, тріска; пень сосни або ялини, з якого добувають дьоготь; дьоготь». Село Димбеляй, Цк: Eliȧ Dybėlis de Dybele 1713 DglšKr₁ 25, Nicolaus Dimbelis de Dimbeli 1755 TvrKr₁ 2; Chritophorus Dimbelis de Dimbeli 1755 TvrKr₁ 7, Marianna Dembeloẇa de Dembele 1768 TvrKr₁ 110, Catharina Dymbeloẇna de Dymbele 1774 TvrKr₁ 151: особова назва Dimbėlis; пор. dimbėlis: dimba «той, хто дуже високий і худий, витягнутий; той, хто кульгає, човгає». Село Друскі, Вдн: Zophia Druskienia de Drusku 1691 MltKr 40, 1692 MltKr 44 (Garliauskas 2004: 124, 133): особова назва Drūskis; пор. drūskis «той, хто любить їсти солоне». Село Еглінишке, Вдш: Marting Aglinis de Agliniszki 1706 DglšKr₁ 3, Marting Eglinis de Egliniszki 1707 DglšKr₁ 4, Casimirg Eglinis de Eglini 1707 DglšKr₁ 5. На підставі історичних даних можна стверджувати, що справжня форма цього ойконіма — Egli̇niškė, утворена від особової назви Eglìnis. Пор. eglìnis «той, хто живе біля ялин, у ялиннику». У попередніх дослідженнях цю назву вважали суфіксальним похідним від лит. eglýnas (Razmukaitė 1998: 20). Село Гележнінкай, Члн: Georgius Geleznikas de Gelezniku 1691 MltKr 42 (Garliauskas 2004: 127): особова назва *Geležniṅkas (діал. *Geležnẏkas); пор. geležninkas «продавець заліза, залізник». Село Грамантішке, Рім: Xtophori Gramuntas de Gramunty 1707 DglšKr₁ 8: особова назва Grāmantas, *Gramāntas; пор. gramāntas «велетень, непоказна людина, величезне дерево». Інші дослідники також вважають її особовою назвою (див. Razmukaitė 1998: 52). 106 Acta Linguistica Lithuanica LXVI Dėl kai kurių lietuvių oikonimų darybos ir kilmės dvejopumo с. Гражуляй Швнч: Chrlfophorg Grazulis de Grazule 1744 ŠvnčJn 9, Michaelis et Cristinae Grazulow de Villa Grazuli 1753 ŠvnčKr₁ 33: прізв. Gražulis; пор. gražūlis «красень, чепурун». Juodagalviai || Juodagaliai с. Мл: Matthias Jodagalwis de Jodagalwie 1751 ŠvnčKr₁ 14, Laurentig Jodogalis de Jodgale 1756 TvrKr₁ 12, Mathias Jodagalwis de Jodagalwi 1762 TvrKr₁ 63, Agnes Jodgalowa de Jodogale 1762 TvrKr₁ 57, Stphani Jodogalis de Jodogale 1768 TvrKr₁ 112, Anathasia Jodegalwicia de Jodegalwie 1774 TvrKr₁ 151: прізв. Juodagal̃vis, *Juodagalvỹs ir *Juodagãlis, *Juodagalỹs; пор. juodagal̃vis, juodagal̃vis «із чорною головою» та «чорний, кінець». Káiros (= *Kairiai?) с. Пст: Agatha Keyrowa de Koyry 1774 TvrKr₁ 153: прізв. Káira, Kairỹs; пор. kairas, -à «той, хто перебуває з лівого боку», kairỹs «той, хто все робить лівою рукою, лівша; той, хто перебуває з лівого боку». Kavõliai с. ПнмР: Catharina Kowalowa de Kowale 1690 OnKr 13: прізв. Kavõlis, Kavõlius; пор. kavõlis, kavõlius «коваль». Kirkùčiai с. Швнч: Magdalenæ Kierkuciowa de Kierkucie 1749 ŠvnčKr₁ 5, Sophia Kyrkuciówna de Kyrkucie 1751 ŠvnčKr₁ 14, Christophorus Kirkucis de Kirkucie 1758 ŠvnčKr₂ 76: прізв. Kirkùtis; пор. kirkùtis: kirkė, kirkė «худорлява людина або тварина». Kirmėliškis с. Ядп: Gaspari Kirmielus de Kirmiele 1691 OnKr 24: прізв. Kirmėlius; пор. kirmėlius «збирач, ловец червів, змій; чаклун, чарівник, змійолов; лайливе слово». Досі цей ойконім вважали похідним від назви тварини kirmėlė «змія» (див. Razmukaitė 1998: 22). Klausùčiai с. Смрг: Georgius Kławsuc de Kławsucie 1758 ŠvnčKr₂ 78: прізв. *Klausùtis; пор. klausùtis «той, хто має добрий слух». Kliùkai с. Твр: Christophorum Kluk de Kluki 1746 ŠvnčJn 12: прізв. Kliùkas; пор. kliùkas «неповоротка, млява й недалека людина, недотепа, бовдур, kliukis», пор. також kliùkis «балакун; недоумкувата людина». Kraujėliai с. Мнд: Andreae Kroujelis de Kreujelu 1684 MltKr 8 (Garliauskas 2004: 77): прізв. Kraujėlis; пор. kraujėlis «людина, яка замовлянням зупиняє кровотечу». Kùksos с. Ддсл: Helena Kuksowa de Kuksy 1755 TvrKr₁ 4: прізв. Kuksà; пор. kuk-sà «квола, слабка, зігнута людина; маленька товста людина або тварина; той, хто гикає; той, хто постійно питає „що“ (діал. „ku?“)». *Kulbiškė с. Дглш: Anna Kulbacka ex Villa Kulbiszki 1736 DglšKr₁ 100: прізв. Kùlbis, Kulbỹs; пор. kùlbis, -ė «кульгавець». Kùpriai с. Лкм: Catarina Kuprowa de Kuprany 1761 LkmKr₃ 9, Catarina Kuprrowna de Kupry 1766 LkmKr₃ 49, Simonis Kuprys Kupry 1783 LkmKr₃ 143: прізв. Kùpris; пор. kùpris, kùprius «горбань». Kvyk̇liai с. Ут: Gaspar Kuiklis de Kuikliu 1683 MltKr 5 (Garliauskas 2004: 72): прізв. Kvyklỹs; пор. kvyklỹs «той, хто верещить; лайл. крикун, горлань». Lepsiai с. Цк: Lucia Lapszowna de Lapszy 1804 CkKr₃ 36: прізв. Lepsỹs, *Lėpšis; пор. lėpšis «млява, нікчемна людина». Straipsniai / Articles 107 LAIMUTIS BILKIS с. Лілішкес: Piotrz Lilis de Lile 1651 ŽgKr 8: прізв. Lilis, Lilyš; пор. lilius ‘той, хто багато говорить, теревенить, базіка’. Цей ойконім вважають утвореним від особового імені й інші дослідники (див. Endzelytė 2005: 56; Bartkutė 2008: 36). с. Майнева: Paulus Mayneywa de Moneywy 1690 OnKr 14, Catharina Mayneywowna de Moneywy 1693 OnKr 19, Ewa Mayneywowa de Mayneywy 1701 OnKr 49, Martius Mayneywa de Mayneywy 1703 OnKr 57: прізв. *Mainėiva; пор. mainėiva ‘міняйло’. Мажеляй с.: Alexandri Maželis de Maziele 1689 OnKr 1: прізв. Mažėlis; пор. mažėlis: mažis ‘мала дитина, людина, тварина’. Мельнінкай с. Ігн.: Joanēs Mielnik de Mielniki 1756 TvrKr₁ 11, Marianna Mielnikowa de Mielniki 1768 TvrKr₁ 110: прізв. Mėlninkas; пор. mėlninkas ‘мельник’. Мельнінкай с. Стр.: Martha Melnikowna de villa Melniki 1755 ŠvnčKr₂ 31, 36: прізв. Mėlninkas; пор. mėlninkas. Мемелішкес с. Ср.: Anna Memelowa de Memelijzki 1752 ŠvnčKr₁ 53: прізв. *Memėlis; пор. mėmelis, mėmelis ‘тиха, повільна, небагатослівна людина, невдаха, роззява; той, хто невиразно говорить, белькоче, мимрить’. На особове ім’я як словотвірну основу назви цього села вказують також інші дослідники (див. Razmukaitė 1998: 53). Мунчеляй (=колишня назва — Манчеляй?) с. Швнч.: Martinus Mączelewicz de Mączele 1750 ŠvnčKr₁ 17, Christophorus Mączelewicz de Mączele 1751 ŠvnčKr₁ 13, Martinus Mączelerwicz de Mączele 1755 ŠvnčKr₂ 26, Martinus Munczelis de Munczele 1756 ŠvnčKr₂ 51, Josephus Mączelis de Mączele 1757 ŠvnčKr₂ 59, Martinus Munczelis de Villa Munczele 1759 ŠvnčKr₂ 93: прізв. Mančėlis (діал. Munčėlis); пор. mančėlis: mančius ‘той, хто має багато майна, багатій’. Пагірейкос с. Швнч.: Anna Pagirejko de Villa Pagirejki 1758 ŠvnčKr₂ 91: прізв. *Pagireika; пор. pagirėika ‘хвалько’. Pelėniai k. Lkm: Mathja Pelenis de Pelenje 1745, Michael Pelenis de Villa Pelėnie 1746, Petrj Pelenis de Pelenie 1746 LkmKr₂₂ 22, Jacobus Pelenis de Pelenie 1747 LkmKr₂₂ 24, Mathia Pelenis de Pelenie 1748 LkmKr₂₂ 28, Nicolai Pelenis de Pelenie 1749 LkmKr₂₂ 31, Petri Pelenis de Pelenie 1750 LkmKr₂₂ 35, Anna Peleniowa 1752 LkmKr₂₂ 40, Martini Pelenis de Pelenie 1754 LkmKr₂₂ 47, Martini et Catarina Pelenowie de Pelenie 1759 LkmKr₂₂ 66, Jacobi Pelenis, Joannes Pelenis de Pelenie 1763 LkmKr₃₃ 22, Simonis Pelenis de Pelenie 1774 LkmKr₃₃ 104: avd. Pelėnis; plg. pelėnis ‘kas darbuojasi virtuvėje prie pe leno; išsipel enavęs žmogus; apskretėlis, nevalei ka’. Пляушкес с. Швнч.: Josephg Pleuſzkie de Pleuſzkie 1743 ŠvnčJn 5, Chriſtophoro Pleuſzkie de Plouſzki 1744 ŠvnčJn 10, Georgium Plouſzkis de Plouſzki 1745 ŠvnčJn 10; Chriſtophori Plauſzkis de Plauſzkie 1749 ŠvnčKr₁ 1, Joseph… Plowsko de Plowski 1749 ŠvnčKr₁ 5, Iosephi Plawszka de Plawszki 1750 ŠvnčKr₁ 17, Anastasia Plawszkowa de Plawszki 1751 ŠvnčKr₁ 14, Christophorus Plowſzkia de Plowſzkie 1753 ŠvnčKr₁ 34, Anastazia Plowſzkowa de villa Plowſzki 1755 ŠvnčKr₂ 27, Josephus 108 Acta Linguistica Lithuanica LXVI Про подвійність словотвору та походження деяких литовських ойконімів Plowžkia de Plowžkie 1755 ŠvnčKrᵢᵢ 30, Josephi et Annæ Plowžkiow de Villa Plowžkie 1756 ŠvnčKrᵢᵢ 46: особова назва. Pliauškė, *Pliauška, *Pliauškis; пор. pliauškys, -ė ‘той, хто плескає язиком, говорить дурниці, базікає’. Ráišiai с. Jdp: Magdalena Rayszenia de Rayszy 1701 OnKr 51, Catharina Rayszowa de Rayszy 1702 OnKr 51, Elijabet Rayszenia de Rayszy 1704 OnKr 60: особова назва Ráišis; пор. ráišis ‘той, хто косолапить, кульгає; кульгавий’. Rekėčiai с. Dglš: Catharina Rakaciowa de Rakiecie 1706 DglšKrᵢ 3, Joannes Rakiecius de Rakiecie 1707 DglšKrᵢ 4, Agatha Rekeciewa de Rekecie 1802 CkKrᵢᵢᵢ 26: особова назва *Rekėčius; пор. rekėtis ‘буркотун, людина, з якою важко ладнати’. *Ribokai с. DglšN: Francisci Rybak de Rybaki 1765 DglšKrᵢᵢ 9: особова назва Ribōkas; пор. ribōkas ‘рибалка, ловитель риби’. *Skinderiškė с. Švnč: Rosalia Skinderowna, Mathias Skinder de Skinderyƒzki 1748 ŠvnčJn 20: особова назва Skinderis; пор. skindėrius ‘той, хто обідрався, обшарпаний’. *Šiaudiniai с. DglšN: Christophoruƒ Szaudinis de Szaudinie 1765 DglšKrᵢᵢ 5, Georgij et Mariannæ Szaudiniow De Szaudinie 1790 CkKrᵢᵢᵢ 2, Catarina Siawdzinowa de Siawdziniów 1792 CkKrᵢᵢᵢ 6, Matheo et Magdalena Szewdynis 1792 CkKrᵢᵢᵢ 7: особова назва Šiaudinis; пор. šiaudinis: šiaudai ‘маса стебел обмолочених злаків; перен. про нікчемну людину’. Šùlgos vs. Tvr: Petrus Szulga de Szulgi 1755 TvrKrᵢ 1, Catharina Szulgowa de Szulgi 1756 TvrKrᵢ 10, Georgius Szulga de Szulgi 1768 TvrKrᵢ 105, Catharina Szulgowa de Szulgi 1774 TvrKrᵢ 153; Mathia Szulga de Szulgi 1792 TvrKrᵢᵢ 77. На підставі історичних записів можна припустити, що автентичною формою ойконіма є Šùlgos, похідна від антропоніма Šùlga; пор. šulģys «той, що перебуває з лівого боку, лівий; шульга», рос. шулъга «ліва рука» (Vasmer IV 485). *Vaičiukai с. Ck: з Katarzyną Woyciukowną z Woyciukow 1806 CkKrᵢᵥ 9, Mateusz Woyciuk z Weyciuk 1814 CkKrᵥᵢ 6: особова назва Vaičiukas; пор. vaičiùkas: vai̇tas ‘призначений маєтком наглядач за кріпаками’. *Veršiakiai с. Švnč: Martinus Werƒzekis de Werƒzeki 1744 ŠvnčJn 7: особові назви Veršiakis, Veršiakỹs; пор. veršiakis, veršiakỹs ‘той, хто має великі вирячені очі’. *Valeikos || *Valeikiškė с. Lkm: Catarina Wałeykiowna de Wałeyki 1768 LkmKrᵢᵢᵢ 60, Michaelis Wałeyko Wałeykiszki 1779 LkmKrᵢᵢᵢ 124: особова назва Valeikà; пор. valéika ‘охайна, чиста людина’. Декілька ойконімів особового походження за відсутності історичних даних можна було б вважати утвореними від назв рослин. Lazinkos с. Ddsl: Petrus Łazinka de Łazinki 1768 TvrKrᵢ 106, Catarina Łazinkowa de Łazinki 1774 TvrKrᵢ 150: особова назва *Lazinka; пор. білорус. лазина ‘верболіз, верба⁵ (BRS 412). 5 Очевидно, пов’язуючи з назвою рослини, у міжвоєнний період пропонували вживати литуанізовану форму ойконіма Karkliniai (див. VSV 40). Straipsniai / Articles 109 LAIMUTIS BILKIS с. Tribėržiai Sug: Zophia Tryberzenia de Tryberziu 1685 MltKr 10, Zophia Tryberzenia de Tryberzu 1691 MltKr 42 (Garliauskas 2004: 80, 129): особове ім’я *Tribėržis; пор. trys beržai. Ще кілька назв населених пунктів за загальними тенденціями походження топонімів могли б походити від різних інших загальних слів, але насправді є антропонімними. с. Abùgaliai, Abugaliaĩ Vdš: Agtha Abugulowna de Abugule 1764 DglšKrII 1: особове ім’я *Abùgalis, *Abugalỹs; пор. abùgalis «з обох кінців». *с. Avižieniai Tvr: Gasparis Aviženis de Aviženie 1774 р. TvrKrI 151: особове ім’я Avižienis; пор. avižienis «той, хто розсіює овес, сівач вівса». *с. Barčiukai Mlt: [...]as barciukis de barciuku 1689 MltKr 29 (Garliauskas 2004: 105): особове ім’я *Barčiukas; пор. barčiùkas: barčià, barčiùs «такий підвісний вулик для бджіл, шпаківня». *с. Varnalizdžiai Lkm: Agatha Warnalizdowa de Warnalizdy 1781 LkmKrIII 131: особове ім’я *Varnalizdis; пор. varnãlizdis, vãrnalizdis «вороняче гніздо». Отже, з погляду семантики (мотивації) це «місце проживання Varnalizdžiai», а не «місце, де багато воронячих гнізд». с. Žagarai Mnd: Ioannes Zagaras de Zagar 1685 MltKr 11 (Garliauskas 2004: 81): особове ім’я Žãgaras; пор. žãgaras «тонке стебло рослини без листя, стовбур; безлиста гілочка (зазвичай суха), хмиз». м. Žagãrė Jnš: Stefanus Žiogieruvytis de Žagory 1651 ŽgKr 8: особове ім’я Žãgaras, Žagãris, Žagãrius; пор. žãgaras. Одні дослідники топоніміки вважають цей ойконім утвореним лише від апелятива (Vanagas 1996: 297–298; Bartkutė, 2008: 34), інші зазначають, що твірною основою може бути як загальне слово, так і особове ім’я (Endzelytė 2005: 47). Точно встановити словотвір і походження назв населених пунктів можна також тоді, коли в тій самій парафії, у той самий час, але не в тому самому селі, названому досліджуваним ойконімом, зафіксовані історичні споріднені за коренем особові імена. Часто ці села розташовані зовсім близько одне від одного, однак і в інших випадках наявність у тій самій парафії слід вважати надійним критерієм. с. Gaurėliai Ign: Uladylai Gaurialis de Afelnieny6 1746 LkmKrII 23: особове ім’я Gaurėlis; пор. gaurėlis: gaurỹs «той, хто кудлатий; той, хто говорить дурниці». Прізвище Gaurėlis відоме лише в околицях Кельме та Куртувеная (LPŽ I 633). с. Grikiapelė Lkm: Grikopelicia de Potusze7 1752 LkmKrII 41: особове ім’я Grìkiapelis; пор. grikiapelė «червоний жучок із чорними цяточками, сонечко». Дані про поширення сучасних прізвищ показують, що прізвище Grikepelis (= Grìkiapelis) поширене лише в околицях Утени та Даугайляю (LPŽ I 715). 6 Села *Asalnėnai нині не існує; воно, ймовірно, було біля озера Асална. 7 Відстань від Грикиапеле до Палуше становить лише близько 6 км. 110 Acta Linguistica Lithuanica LXVI Щодо подвійності словотвору й походження деяких литовських ойконімів *Gudeliškis (← de Gudeliszki 1770 LkmKrIII 76) с. Lkm: Eva Gudelouna de Połusze 1770 LkmKrIII 77: ойконім від особової назви Gudėlis; пор. gudėlis: gūdas. Прізвище Gudėlis поширене у Східній Литві, але у волості Лінкмени його не зафіксовано (LPŽ I 736). *Kalviai || *Kalviškė (← de Kalwiszki 1758 LkmKrII 61, de Kowale 1769 LkmKrIII 64, de Kalwi 1770 LkmKrIII 76) с. Lkm: Martha Kalwicia de Kirdeyki 1755 LkmKrII 48, Rossa Kowalewska de Assak 1769 LkmKrIII 69, Marianna Kalwiowna de Antaprudzie 1770 LkmKrIII 79, Stanislaus Kowalewski Mażuryszki 1778 LkmKrIII 119: ойконім від особової назви Kálvis; пор. kálvis «той, хто займається ковальською справою». Прізвище Kálvis поширене лише на заході Литви — поблизу Клайпеди, Картени, Пагегяя, Паланги, Шилуте (LPŽ I 902). Kaukiškė с. Lkm: Elisabeta Kawkutowna de Lyngmiany8 1763 LkmKrIII 19: ойконім від особової назви Kaukas; пор. kaukas «домовий дух, що приносить багатство, летючий змій; людина згорблена, висохла, з розпатланим волоссям; старомодна забобонна людина». Інші дослідники також виводять ойконім лише від особової назви Kaukas (див. Razmukaitė 1998: 52). Mėdinos с. Lkm: Agatha Miedinowna Meirany 1776 LkmKrIII 116, Agatha Medinowna Łamiesta9 1779 LkmKrIII 125: від особової назви *Mėdinas або под.; пор. mėdinas, -à «лісовий, дикий». Прізвища *Mėdinas у LPŽ немає. Pipiriškė с. Ign: Stephanum Pipiras de Pakratonie10 1741 LkmJn 2: ойконім від особової назви Pipiras; пор. pipiras «зневажл. про людину малого зросту». Прізвище Pipiras зафіксоване й в околицях Ігналіни (LPŽ II 461). Інші дослідники також вважають цей ойконім утвореним від особової назви (див. Razmukaitė 1998: 54). Prūsočiškės с. Sld: Barbara Pruszakiewiczowa in Suis bonis Drobiszki11 1748 LkmKrII 30: від особової назви *Prūšokas; пор. prūšokas «мешканець колишньої Східної Пруссії, Клайпедського краю, німець; лютеранин», також пор. prūšokas «комаха з родини тарганових, рудий тарган (Blattella)». Прізвища *Prūšokas у LPŽ немає. Інші дослідники також вказують як твірне слово ойконіма особову назву, але поруч наводять і апелятив prūšokas (див. Razmukaitė 1998: 61). Rýliškės с. Sld: Laurentium Ryliszkis de Gatakiemie12 1756 LkmJn 15, Andreas Ryliszkis de Gianakalnie13 1756 LkmJn 16: від особових назв Rýliškis, Rýliškis; пор. rylà «той, хто кричить, говорить марно». У цих околицях поширені обидва прізвища (LPŽ II 607). Ойконім вважають похідним від особової назви -iškės з особової назви Rylà (Razmukaitė 1998: 61), проте історичні дані свідчать, що це радше утворення із закінченням. 8 Відстань від Kaukiškė до Linkmenys становить лише близько 4,5 км. 9 Відстань від Medinos до Lamėstas становить лише близько 4,5 км. 10 Відстань від Pipiriškė до Pakretuonė становить лише близько 5 км. 11 Відстань від Prūsočiškės до Drobiškis становить лише близько 1 км. Ці села межують між собою. 12 Відстань від Rýliškės до Gatakiemis становить лише близько 6,5 км. 13 Відстань від Rýliškės до Geniakalnis становить лише близько 5 км. Straipsniai / Articles 111 LAIMUTIS BILKIS с. Шаркяй Sld: Anna Szarhicia Maruszkienie de Untolksnie14 1756 LkmKrII 54: прізв. Шаркіс; пор. сорока «птах родини воронових із білим пір’ям на крилах (Pica pica)»; також пор. значення «перен. про балакучу жінку; перен. про худу, тонку істоту». Прізвище Шаркіс зафіксоване в досить близьких околицях — Утенському та Вижуонському — (LPŽ II 890). с. Шилінішкес Lkm: Catarina Szylinowa de Lyngmiany15 1758 LkmKrII 63: прізв. Шилініс; пор. шилініс «той, хто живе в соснових лісах, бору». Прізвище Шилініс у Лінкменському повіті не зафіксоване (LPŽ II 927). Цю назву села інші дослідники також вважають антропонімною (див. Razmukaitė 1998: 63). с. Вежішкес Sld: Lucia Wiezowna de Antalamestie16 1769 LkmKrIII 67, Barbara Wiezowna de Alzutany17 1769 LkmKrIII 67: прізв. Вежіс; пор. вежіс «панцирний десятиногий ракоподібний із клешнями біля голови (Astacus)», також пор. значення «перен. упертюх». Прізвище Вежіс зафіксоване в сусідніх Куктишкському та Утенському повітах (LPŽ II 1201). с. Жвирблішке Lkm: Regina Zwirbliowa de Mineyszan18 1770 LkmKrIII 77: прізв. Жвирбліс; пор. горобець «невеликий птах родини в’юркових, що живе біля осель і в містах (Passer)», також пор. значення «перен. про малу, слабку людину». У Лінкменському повіті збереглося також прізвище Жвирбліс (див. LPŽ II 1354). Наводячи низку ойконімів антропонімного походження, не маємо на меті стверджувати, що всі литовські назви населених пунктів, словотвір і походження яких можна тлумачити подвійно, походять (утворені) від антропонімів. З іншого боку, ці приклади чітко показують загальні тенденції. ВИСНОВКИ 1. Подвійного, а отже, не цілком точного тлумачення словотвору й походження багатьох ойконімів можна уникнути, дослідивши їхні написання в історичних документах. 2. Найточніше словотвір і походження можна встановити тоді, коли історичні дані свідчать, що в тому самому населеному пункті, названому досліджуваним ойконімом, існувало споріднене за коренем або співзвучне особове ім’я. 3. Якщо історичні особові імена зі спільним коренем зафіксовано в тій самій парафії в той самий час, але не в тому самому населеному пункті, названому ойконімом, а в сусідньому, назви населених пунктів також слід вважати антропонімними. 14 Відстань від Шаркяй до Анталксне становить приблизно 11,5 км. 15 Відстань від Шилінішкес до Лінкменай становить приблизно 9 км. 16 Відстань від Вежішкес до Анталаместе становить лише приблизно 2 км. 17 Відстань від Вежішкес до Алжутенай становить лише приблизно 6 км. 18 Відстань від Жвирблішке до Мінейшкеміс становить приблизно 8,5 км. 112 Acta Linguistica Lithuanica LXVI Dėl kai kurių lietuvių oikonimų darybos ir kilmės dvejopumo 4. Деякі ойконіми, можливими твірними (етимологічними) словами яких у працях із топоніміки названо антропоніми й загальні слова або лише загальні слова, насправді є антропонімними: Eglýniškė с. Vdš, Kemšiai с. Sk, Kirmėliškis с. Jdp, Prusoškiškės с. Sld, Veršiai с. Žg, Žagarė м. Jnš. 5. Проаналізовані історичні дані дають підстави стверджувати, що за можливості подвійного — антропонімного й апелятивного — творення та походження ойконімів перевагу слід надавати виведенню їх від антропонімів. 6. Точні й обґрунтовані дослідження творення та походження ойконімів неможливі без даних історичної топоніміки й антропоніміки, тому їх необхідно накопичувати й аналізувати. СКОРОЧЕННЯ Ad – Adūtiškis (Швенчонський р-н) Al – Alytus avd. – антропонім Brž – Biržai Ck – Ceikiniai (Ігналінський р-н) Čln – Čiulėnai (Молетський р-н) Ddsl – Didžiasalis (Ігналінський р-н) Dgl – Daugailiai (Утенський р-н) Dglš – Daugėliškis (Ігналінський р-н) DglšN – Naujasis Daugėliškis (Ігналінський р-н) Dl – Deltuva (Укмергський р-н) dv. – маєток Ign – Ігналіна Jdp – Юодупе (Рокишський район) Jnš – Йонішкіс Jnšk – Йонішкеліс (Пасвальський район) Jon – Йонава Jrb – Юрбаркас k. – село Kdn – Кедайняй Klm – Кельме Klov – Кловайняй (Пакруойський район) Klp – Клайпеда Kp – Купішкіс Kri – Крукай (Йонішкіський район) Krkn – Крекава (Паневежиський район) Kš – Кайшядорис Kz – Казлішкіс (Рокишський район) Lgm – Лигуми (Пакруойський р-н) Lkm – Лінкменис (Ігналінський р-н) Luok – Луокеса (Молетський р-н) Lzd – Лаздіяй Ml – Мелагенай (Ігналінський р-н) Mlt – Молетай Mnd – Міндунай (Молетський р-н) Mrj – Маріямполе On – Онускіс (Рокиський р-н) Pbs – Пабайскас (Укмергський р-н) Pkr – Пакруоїс Pn – Паневежис PnmR – Панемуніс (Рокиський р-н) Prn – Пренай Ps – Пасваліс Pst – Паштовис (Білорусь) Rim – Римше (Ігналінський район) Rk – Рокишкіс Sk – Скайстгіріс (Йонішкський район) Slč – Салочяй (Пасвальський район) Sld – Салдутишкіс (Утенський район) Smrg – Смурґайняй (Білорусь) Sr – Саряй (Швянчонський район) Str – Струнайтіс (Швянчонський район) Sug – Суґінчяй (Молетський район) Svrk – Свіркос (Швянчонський район) Šk – Шакяй Šl – Шяуляй Švnč – Швянчоніс Švnčl – Швянчонеляй (Швянчонський район) Straipsniai / Articles 113 LAIMUTIS BILKIS Tl – Тельшяй Tlpk – Тулпякєміс (Укмергський р-н) Trak – Тракай Tvr – Тверечюс (Ігналінський р-н) Ut – Утена V – Вільнюс Vdn – Віденішкяй (Молетський р-н) Vdš – Відішкес (Ігналінський р-н) Vdšk – Відішкяй (Укмергський р-н) Vrn – Варена vs. – односадибне поселення Zr – Зарасай Žg – Жагаре (Йонішкський р-н) Žl – Желва (Укмергський р-н) ІСТОРИЧНІ ДЖЕРЕЛА AdKrI: Книга N1 о Родившихся Годущискаго РК Приходскаго Костела, съ 1655 Года по 1687. Зберігається в архіві костелу Адутишкіса. AdKrII: Księga Metryk Chrzestnych Kościoła Parafialnego Hoduciskiego Od roku 1688. Obr~a 23º do roku 1699. Augusta 23º. Saugoma Adutiškio bažnyčios archyve. AdKrIII: Księga Metryk Chrzestnych Kościoła Parafialnego Hoduciskiego Od roku 1760. Obr~a 5º do roku 1767. Marca 5º dnia. Saugoma Adutiškio bažnyčios archyve. AdMr: [Книга метричних записів про смерть костелу Адутишкіса. Від 6 квітня 1720 р. до 23 жовтня 1792 р.]. Зберігається в архіві костелу Адутишкіса. CkKrI: Księga Metryk Chrzestnych Kościoła Parafialnego Swięciańskiego od roku 1774. Apryla 17. do roku 1775. ocbr~a 27.– przy filii Ciekińskiej. Saugoma Ceikinių bažnyčios archyve. CkKrII: Книга метричних записів хрещень филиального костелу Цейкинського про охрещених із парафії Свенцянської від року 1790. Januar: 3 до року 1804. Ocbr~a. Зберігається в архіві костелу Цейкіні.» CkKrIII: Книга метричних записів хрещень филиального костелу Цейкинського про охрещених із парафії Дауґелішської. Від року 1790. Januaryi 9 до року 1804. Ocbra 11 дня. Зберігається в архіві костелу Цейкіні.» CkKrIV: Книга метричних записів хрещень филиального костелу Цейкинського про охрещених із парафії Свенцянської від року 1805. Januaryi 1. dnia до року 1812. Apryla 22. dnia. Зберігається в архіві костелу Цейкіні. CkKrV: Книга метричних записів хрещень филиального костелу Цейкинського про охрещених із парафії Дауґелішської від року 1805. Januaryi 1. dnia до року 1813. Ocbr~a 21 dnia. Зберігається в архіві костелу Цейкіні. CkKrVI: Книга метричних записів хрещень филиального костелу Цейкинського про охрещених із парафії Свенцянської від року 1812. Maia 5. dnia до року 1818. OCbra 31. dnia. Зберігається в архіві костелу Цейкіні. CkKrVII: Книга метричних записів хрещень филиального костелу Цейкинського про охрещених із парафії Дауґелішської від року 1814. Stycznia 25º до року 1820. Ocbr~a 19 дня. Зберігається в архіві костелу Цейкіні. 114 Acta Linguistica Lithuanica LXVI Про подвійність словотвору та походження деяких литовських ойконімів CkKrVIII: Книга метрик хрещення філіальної церкви в Цейбіні, хрещених у парафіях Свенцяна та Давгялішки, від 5 січня 1821 року до 15 серпня 1831 року. Зберігається в архіві церкви в Цейкінах. CkKrIX: Книга метрик хрещення з парафії Свенцяна у філіальній церкві в Цейкінках, хрещених у 1833 році; складена до 8 грудня 1835 року. Зберігається в архіві церкви в Цейкінах. CkKrX: Книга метрик хрещення з парафії Давгялішки у філіальній церкві в Цейкінках, хрещених у 1833 році. Зберігається в архіві церкви в Цейкінах. CkKrXI: Книга метрик хрещення філіальної церкви в Цейкінках парафії Свенцяна, складена 1835 року. Зберігається в архіві церкви в Цейкінах. CkKrXII: Книга метрик хрещення філіальної церкви в Цейкінках парафії Давгялішки, складена 1835 року. Зберігається в архіві церкви в Цейкінах. DglJn: [Книга метрик вінчання парафії Дауґайлі від 1685 до 1731 року.]. Зберігається в архіві церкви в Дауґайлі. DglŠKrI: Księga Metryk Chrzestnych Kościoła Parafialnego Dawgieliskiego Od roku 1706. Januar~ 6ᵒ. Do roku 1737. Obr~a 20ᵒ. LVIA F. 1329, Ap. 1, B. 1. DglŠKrII: Księga Metryk Chrzestnych Kościoła Parafialnego Dawgieliskiego Od roku 1764. Obr~a 10. dnia Do roku 1774. Januar~: 9 dnia. LVIA F. 1329, Ap. 1, B. 8. DglŠKrIII: Книга метрик хрещення парафіяльної церкви Давгялішки від 16 січня 1774 року до 2 травня 1790 року. LVIA F. 1329, Ap. 1, B. 10. LkmJn: Księga Metryk Ślubnych Kościoła Parafialnego Ł yngmianskiego od roku 1740. Junii 3. dnia do Roku 1760. Novembra 9. dnia. Saugoma Linkmenų bažnyčios archyve. LkmKrI: Księga Metryk Chrzestnych Kościoła Parafialnego Ł yngmianskiego od Roku 1708. Januaryi 10. dnia do Roku 1740 Apryla 24. dnia. Saugoma Linkmenų bažnyčios archyve. LkmKrII: Księga Metryk Chrzestnych Kościoła Parafialnego Ł yngmianskiego od roku 1740. Maia 22. dnia do Roku 1760. Oktobra 24. dnia. Saugoma Linkmenų bažnyčios archyve. LkmKrIII: Книга метрик хрещення парафіяльної церкви Линґмян від 9 листопада 1760 року до 25 листопада 1790 року. Зберігається в архіві церкви в Лінкмені. MltJn: №1. Книга метрик вінчання парафіяльної церкви Малат від 13 січня 1682 року до листопада 1691 року містить 14 пронумерованих аркушів і 121 пронумерований запис метрик. – Г а р л я у с к а с В і д а с. Книга метрик хрещення та вінчання церкви в Молетах XVII ст. Вільнюс: Інститут видавництва науки та енциклопедій, 2004, 137–154. MltKr: №1. Книга метрик хрещення парафіяльної церкви Малат від 13 січня 1682 року до серпня 1692 року містить 45 пронумерованих аркушів і 661 пронумерований запис метрик. – Г а р л я у с к а с В і д а с. Книга метрик хрещення та вінчання церкви в Молетах XVII ст. Вільнюс: Інститут видавництва науки та енциклопедій, 2004, 65–136. Straipsniai / Articles 115 LAIMUTIS BILKIS OnKr: [Метрикова книга хрещень і шлюбів парафіяльного костелу в Onuškis. 1685–1740 рр.]. LVIA F. 1299, Ap. 1, B. 12. ŠvnčJn: Księga Metryk Ślubnych Kościoła Parafialnego Święciańskiego Od roku 1742. Julij: 13. Do roku 1748. Maia 12. dnia. Saugoma Švenčionių bažnyčios archyve. ŠvnčKrI: Księga Metryk Chrzestnych Kościoła Parafialnego Święciańskiego Od roku 1749. Februar: 6. Do roku 1753. Marca 8. dnia. Saugoma Švenčionių bažnyčios archyve. ŠvnčKrII: [Книга метрик хрещення парафіяльного костелу в Швенчонісі за 1753–1759 рр.]. Зберігається в архіві Швенчонського костелу. ŠvnčKrIII: Книга метрик хрещень Швенчонської парафіяльної церкви. Від 24 березня 1823 року до 26 жовтня 1827 року. Зберігається в архіві Швенчонського костелу. TvrKrI: Księga Metryk Chrzestnych Kościoła Parafialnego Twereckiego od roku 1755. Januar~: 1º do roku 1778. Apryla 1º. LVIA F. 1332, Ap. 1, B. 2. TvrKrII: Księga Metryk Chrzestnych Kościoła Parafialnego Twereckiego. Od roku 1778. Apryla 5º: do roku 1799 obcr~a 27º. LVIA F. 1332, Ap. 1, B. 3. ŽgKr: [Книга метрик хрещень парафіяльного костелу в Жагаре. 1650–1654 рр.]. LVIA F. 1191, Ap. 1, B. 2. ЛІТЕРАТУРА ТА ДЖЕРЕЛА Bartkutė Nerija 2008: Joniškio rajono teritorijos toponimija: daryba ir raidos polinkiai. Daktaro disertacija. Šiauliai: Vytauto Didžiojo universitetas, Šiaulių universitetas. BRS – Білорусько-російський словник, за редакцією Кондрата Кондратовича Крапиви. Москва: Державне видавництво іноземних і національних словників, 1962. Endzelytė Renata 2005: Šiaurės vidurio Lietuvos vietovardžiai. Daktaro disertacija. Kaunas: Vytauto Didžiojo universitetas. Garliauskas Vidas 2004: XVII a. Molėtų bažnyčios krikšto ir santuokos metrikų knyga. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas. LKŽe – Lietuvių kalbos žodynas (t. I–XX, 1941–2002): elektroninis variantas. Redaktorių kolegija: Gertrūda Naktinienė (vyr. redaktorė), Jonas Paulauskas, Rimutė Petrokienė, Vytautas Vitkauskas, Jolanta Zabarskaitė. – Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2005. Prieiga internete: www.lkz.lt. LPŽ I–II – Словник литовських прізвищ 1–2, ред. Aleksandras Vanagas. Vilnius: Mokslas, 1985–1989. LVŽ I – Bilkis Laimutis, Maciejauskienė Vitalija, Razmukaitė Marija: Словник литовських топонімів 1. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2008. Mickienė Ilona 2001: Telšių rajono toponimų daryba. Daktaro disertacija. Kaunas: Vytauto Didžiojo universitetas. 116 Acta Linguistica Lithuanica LXVI Про подвійність словотвору та походження деяких литовських ойконімів Razmukaitė Marija 1998: Lietuvos priesaginiai oikonimai. Daktaro disertacija. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, Vytauto Didžiojo universitetas. Vanagas Aleksandras 1996: Lietuvos miestų vardai. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla. Vasmer IV – Фасмер Макс. Етимологічний словник російської мови 4. Москва: Прогресс, 1973. VSV – Топоніми Вільнюської області. Вільнюс, 1945 (коректура). Zinkevičius Zigmas 2011: Ukmergės rajono gyvenviečių vardynas. Pavadinimų kilmė. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Про подвійність словотвору та походження деяких литовських ойконімів РЕЗЮМЕ У масштабніших дослідженнях литовської ойконімії (топонімії) можна виокремити кілька випадків, коли вказують на два можливі твірні слова або слова-основи за назвою поселення, що належать до різних лексичних шарів — апелятивів і онімів, а точніше антропонімів. Такими словами зазвичай можуть бути: 1) фізико-географічні терміни та особові імена того самого кореня (основи) (Šmotiškiai: ос. ім. Šmõtas або šmõtas «ділянка, наділ землі», Miškiniai: ос. ім. Miškinis або miškas, Valākai: ос. ім. Valākas або valākas «ділянка землі площею близько двадцяти десятин»; 2) назви рослин та особові імена того самого кореня (основи) (Žilvičiai: ос. ім. Žilvitis або žilvitis, Baravykai: baravykas або ос. ім. Baravykas, Jovarai: jõvaras або ос. ім. Jõvaras; 3) назви тварин та особові імена того самого кореня (основи) (Gerviniai: gérvė або ос. ім. Gérvė, Kurãpkiškiai: kurapkà або ос. ім. Kurapkà; 4) назви осіб та особові імена того самого кореня (основи) (Gudìnė: ос. ім. Gùdas або етн. gùdai, gùdas, Pekoriškė: ос. ім. Pėkorius або pėkorius «пекар», Totõriškė: ос. ім. Totõrius або етн. totõrius, Degùčiai: ос. ім. Degùtis або degùtis «той, хто виготовляє дьоготь і заробляє цим на життя»; 5) різні інші загальні слова та особові імена того самого кореня (основи) (Degùtinė: ос. ім. Degùtis або degùtas, Pavietavà: pavietas «повіт, край, область» або ос. ім. Pavìėtas. Унаслідок можливості подвійного тлумачення підходи до словотвору й походження ойконімів одного типу часто розходяться. Наприклад, у випадку деяких назв, пов’язаних із тваринами, вказують на два можливі джерела походження — апелятив або особове ім’я, тоді як в інших випадках наводять лише версію походження від особового імені; ще інші виводять виключно від апелятивів. Подібно трактують і «професійні» ойконіми: одні виводять від особових імен або від особових імен чи апелятивів, інші — від антропонімів. Через згадані можливості подвійного тлумачення словотвору (твірного слова) та походження навіть ті самі ойконіми різні дослідники інтерпретують по-різному. Під час аналізу таких ойконімів важко уникнути відносності, непослідовності та гіпотетичних висновків. Отже, слід шукати надійніші способи визначення основи Straipsniai / Articles 117 LAIMUTIS BILKIS їх словотворення та походження. Імовірно, найточніші результати дослідження словотворення та походження ойконімів можна отримати за наявності даних про те, чи проживали або проживають у тому самому населеному пункті, названому ойконімом, особи з антропонімами спільного кореня. Огляд низки ойконімів за церковними книгами реєстрації хрещень, шлюбів і смертей у кількох парафіях виявив, що поруч із низкою назв поселень, які допускають подвійне тлумачення, траплялися особові імена спільного кореня. Отже, такі випадки виявляють справжні твірні (первісні) слова ойконімів, і немає потреби подвійно тлумачити їхнє словотворення та походження, наприклад, Pušýnai: Stephani Pułzynas de Pułzynu, Gaspar Pułzynas de Pułzynu, Ioannis Pułzynas de Pułzynu: антропонім Pušýnas; пор. pušýnas ‘сосновий ліс’, Garniai: Zofia Garnicia de Garnie, Martinuł Garnis de Garniow: антропонім Garnýs; пор. garnýs, Kazõkai: Catharina Kozakicie de Kozaki, Christophoro Kozak de Kozaki, Stephani Kozak de Kozaki: антропонім Kazõkas; пор. kazõkas, Bandõriai: Antonÿ Bondar de Bondar: антропонім *Bandõrius; пор. bandõrius ‘бондар’, *Varnalizdžiai: Agatha Warnalizdowa de Warnalizdy: антропонім *Varnalizdis; пор. varnálizdis, vārnalizdis ‘вороняче гніздо’ тощо. Точне словотворення та походження назв поселень можна також встановити, якщо в тій самій парафії та в той самий час, але в іншому селі, названому ойконімом, зафіксовано історичні особові імена спільного кореня. Села часто розташовані неподалік одне від одного; проте їхня належність до тієї самої парафії також вважається надійним критерієм, наприклад, Kaũkiškė: Elisabeta Kawkutowna de Lyngmiany: антропонім Kaũkas; пор. kaũkas ‘домашній дух, що приносить багатство, інакше званий aitvaras; надто дорослий, худорлявий чоловік із розкуйовдженим волоссям; старомодний, забобонний чоловік’, Pipìriškė: Stephanum Pipiras de Pakratonie: антропонім Pipìras; пор. pipìras ‘перен. низькорослий чоловік’, Prūsoškiškės: Barbara Pruszakiewiczowa in Suis bonis Drobiszki: антропонім *Prūšõkas; пор. prūšõkas ‘житель колишньої Східної Пруссії, Клайпедського краю; німець, лютеранин’, Šilìniškės: Catarina Szylinowa de Lyngmiany: антропонім Šìlinis; пор. šìlinis ‘той, хто живе в сосновому лісі’, Vėžiškės: Lucia Wiezowna de Antalamieście, Barbara Wiezowna de Alzutany: антропонім Vėžỹs; пор. vežỹs; пор. значення цього слова ‘перен. уперта людина’ тощо. Деякі ойконіми, для яких у топонімічних дослідженнях як потенційні твірні (первісні) слова вказано особові імена й загальні назви або лише загальні назви, насправді походять від особових імен: Eglynìškė село Vdš, Kẽmšiai село Sk, Kirmėliškis село Jdp, Prūsoškiškės село Sld, Veršiai село Žg, Žagãrė місто Jnš. Проаналізовані історичні дані дають підстави зробити висновок, що за наявності двох можливих пояснень словотворення та походження ойконімів — антропонімічного й апелятивного — перевагу слід надавати їхньому походженню від особових імен. Точне й обґрунтоване дослідження словотворення та походження ойконімів неможливе без даних історичної топоніміки й антропоніміки; тому їх необхідно накопичувати та аналізувати. Подано 23 березня 2012 р. LAIMUTIS BILKIS Lietuvių kalbos institutas P. Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius, Lietuva Ел. пошта – [email protected] 118 Acta Linguistica Lithuanica LXVI