Lietuvos vietovardžių žodyno turtinimas

ZIGMAS ZINKEVIČIUS Напрями наукових досліджень: балтистика, історія литовської мови, діалектологія, ономастика. ЗБАГАЧЕННЯ СЛОВНИКА ЛИТОВСЬКИХ ТОПОНІМІВ Є топоніми, які нині вже не вживаються, бо позначувані ними об’єкти зникли. Однак такі топоніми є надбанням литовської мови, і їх потрібно внести до Словника. Зазвичай вони відомі лише старшому поколінню, яке й мало б їх зібрати та описати. Не має значення, що ці топоніми згадуються в письмових джерелах. Спогади старожилів дали б важливі додаткові відомості про їхню історію та історію позначуваних ними об’єктів. Це видно з кількох прикладів із моєї батьківщини. Cìbiškės (варіанти: Cibikės, Cibikýnė, пор. cìbė «коза») — так у міжвоєнний період називали лівий берег річки Швянтойї на північний схід від Укмерге, коли через греблю річка утворювала велику водойму, яка зникла після знесення греблі. Тоді став непотрібним і топонім Cìbiškės з його варіантами. Йогвілу Пау́пе — так у моєму дитинстві називали галявину, що була на лівому березі Швянтойї, між струмками Шяушупіс і Дуобуреліс. Після зміни рівня води Йогвілу Пау́пе перетворилася на непрохідні очерети, і її стара назва зникла. Не знаю, чи вживає її хтось тепер, хіба що згадуючи минуле. Йотунішкес — так у моєму дитинстві називали гарний гай, що був дорогою з батьківщини до села Йогвілу. У ньому росло багато малини, яку ми любили збирати. Згодом цей гай поглинув сусідній ліс, і як окремий об’єкт він зник. Разом із ним забулася й назва. Чи пам’ятає її хтось тепер, мені не довелося з’ясувати. Пашлайте — колишня галявина на лівому березі Швянтойї, на південний захід від нинішньої автомагістралі. З півдня її відмежовував схил, що й дав назву цій місцевості. Цей топонім став непотрібним і зник, коли місцевість спотворили під час прокладання автомагістралі. Топонімом Пашлайте іноді може скористатися лише старше покоління, згадуючи минуле. Svirnàvietė — місцевість у гирлі Шяушупіса (притоки Швянтойї), яка з часом перетворилася на непрохідні очерети. Назва походить від слова svìrnas, хоча в моєму дитинстві вже ніхто не пам’ятав, щоб тут стояла така господарська будівля. Очевидно, це було дуже давно. Зв’язок розглянутих і подібних топонімів з аналогічними топонімами, наявними в письмових джерелах, — це вже справа укладачів Словника. Немає сумніву, що Įžvalgos / Insights 173 ZIGMAS ZINKEVIČIUS Такі спогади старожилів дуже стали б у пригоді авторам словника, якби їх було опубліковано більше. Зникнення топонімів — дуже складний процес. Воно залежить від характеру мовлення: в офіційному мовленні назва може вже не вживатися, але в повсякденній розмові вона ще трапляється. Залежить воно й від віку мовців: молодь може вже зовсім не знати назви, а старше покоління — ще пам’ятати. Усе це має бути в центрі уваги дослідника. Це ускладнює його роботу, але водночас робить її цікавою. Хочу завершити цю статтю тим, із чого її почав, — закликом до старшого покоління шукати топоніми, що зникли в рідному краї. Подано 6 червня 2014 р. ZIGMAS ZINKEVIČIUS Justiniškių 41-24, LT-05127 Вільнюс, Литва [email protected] 174 Acta Linguistica Lithuanica LXX