Semantinės veiksmažodžio „gerti“ sinonimų atsiradimo priežastys

ANŽELIKA GAIDIENĖ Інститут литовської мови Напрями наукових досліджень: лексикологія та лексикографія. ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ СИНОНІМІВ ДІЄСЛОВА GERTI Семантичні причини виникнення синонімів дієслова to drink АНОТАЦІЯ Об’єктом цієї статті є численна й недосліджена семантична група — дієслова gėrimo литовської мови, відібрані з укладеного Bendrinės lietuvių kalbos žodyno. Мета дослідження — визначити, які ознаки явищ дійсності, предметів або дій у мові перетворюються на семантичні ознаки, що зумовлюють появу нових дієслів gėrimo. Наприкінці статті подано створену попередню мережу синонімів дієслова gerti. КЛЮЧОВІ СЛОВА: синонім, концепт, номінація, лексичне значення, семантична ознака, мережа синонімів. АНОТАЦІЯ Об’єктом цієї статті є багата семантична група, досі не досліджена, — дієслова пиття литовської мови, відібрані зі Словника сучасної литовської мови, який нині перебуває на етапі укладання. У дослідженні прагнемо з’ясувати, які ознаки явищ, предметів або дій реального світу стають у мові семантичними ознаками, що зумовлюють появу нових дієслів пиття. Наприкінці статті подано попередню синонімічну мережу дієслова to drink. КЛЮЧОВІ СЛОВА: синонім, концепт, номінація, лексичне значення, семантична ознака, синонімічна мережа. 196 Acta Linguistica Lithuanica LXXII Semantinės veiksmažodžio gerti sinonimų atsiradimo priežastys Питання теорії синонімів і досі розглядають різні фахівці з лексичної семантики у світі — Jurij D. Apresjan (1974), John R. Taylor (2003), M. Lynne Murphy (2003), Petra Storjohann (2010) та ін. Досі дискутують щодо розуміння поняття синоніма, визначення синонімів, їх класифікації, укладання синонімічних рядів та інших питань. Із застосуванням мовних технологій створюють синонімічні мережі й бази синонімів, укладають нові словники синонімів. У литовському мовознавстві синоніми (конкретніше — лексичні) досліджено мало1. Одним із перших дослідників синонімів був Antanas Lyberis, який захистив дисертацію на цю тему Lietuvių kalbos sinonimų žodynas ir jo sudarymo principai (1959), написав перший і поки що єдиний Sinonimų žodyną (Lietuvių kalbos sinonimų žodynas 1961 р.; Sinonimų žodynas 1981 р. та друге виправлене видання цього словника 2002 р.). Внесок цього науковця в дослідження синонімів литовської мови надзвичайно цінний. У своїх працях A. Lyberis приділяв значну увагу визначенню синонімів, їх ідентифікації, відбору, укладанню синонімічних рядів, принципам укладання словника синонімів та іншим питанням (докладніше див. Lyberis 2009: 21–82). Сформульовані й описані ним теоретичні положення цінують і досі. У литовській лінгвістичній літературі докладно досліджено й описано дієслівні синоніми — Jolanta Vaskelienė захистила дисертацію на цю тему, видала навчальний посібник Darbybiniai sinonimai (2000), написала статті. Синтаксичні синоніми широко дослідила Elena Valiulytė у праці Dabartinės lietuvių kalbos sintaksiniai sinonimai: vietos, laiko ir priežasties raiška (1998) та ін. З питань лексичних синонімів написано статті, присвячені конкретним синонімам, їх етимології та вживанню, наприклад: «Етимологія кількох діалектних синонімів слова trumpas» Vincas Urbutis (1965), «Лит. pašinas і (діал.) pašaiža — спільнокореневі синоніми» (1998); «Синонімічне значення дієслів stigti, stokoti, trūkti та особливості їх уживання» Nijolė Sližienė (2005); «Семантика та синоніміка дієслів переміщення» Vitas Labutis (2007); «Про співвідношення синонімії та багатозначності» Evalda Jakaitienė (2007) та ін. Однак досліджень лексичних синонімів, які б розглядали причини появи синонімів, вивчали їхні семантичні ознаки та застосовували нові методи, мовні технології тощо, немає. Об’єктом цієї статті обрано дієслова, що належать до концепту GERTI. Мета дослідження — з’ясувати, які ознаки явищ, предметів або дій реального світу перетворюються в мові на семантичні ознаки, що зумовлюють появу нових дієслів пиття. Для досягнення мети поставлено такі завдання: визначити 1 Загальні питання синонімії описано в книжках Evalda Jakaitienė Lietuvių kalbos leksikologija (1980) та Leksikologija (2009; 2010). Синоніми також досліджували Juozas Pikčilingis (Leksinė ir gramatinė sinonimika, 1969; розділ про синоніми у другій частині «Lietuvių kalbos stilistikos», 1975) і Kazimieras Župerka (Lietuvių kalbos stilistika, 1983). Straipsniai / Articles 197 ANŽELIKA GAIDIENĖ lietuvių kalbos gėrimo veiksmažodžių nominacijos būdus; išnagrinėti semantines nagrinėjamų veiksmažodžių struktūras; nustatyti ir aprašyti semantinius veiksmažodžių reikšmių tarpusavio santykius; remiantis ištirta medžiaga sukurti preliminarų lietuvių kalbos gėrimo veiksmažodžių sinonimų tinklą. У статті представлено дослідження, що ґрунтується на методах когнітивної та структурної лінгвістики. Для вираження концепту GERTI у загальнолітовській мові є чимало дієслів. Дієслово gerti є основним (центральним) словом, яке в литовській мові найширше2 вживається для позначення пиття. У словнику Bendrinės lietuvių kalbos žodyne, що перебуває на завершальному етапі підготовки (головна редакторка Дануте Люткявічене), загалом зафіксовано близько п’ятдесяти дієслів3, значення яких тлумачаться як «всмоктувати або ковтати рідину». Така численність дієслів, що належать до концепту GERTI, свідчить про те, що явище синонімії в загальнолітовській мові дуже розвинене, а отже, його необхідно дослідити, щоб визначити причини його функціонування в мові. У статті спираємося на такі теоретичні аспекти. 1. У лінгвістиці термін концепт розуміють по-різному: одні ототожнюють його з поняттям (Jakaitienė 2010: 46), інші тлумачать ширше — «як гетерогенну багатовимірну одиницю знання про світ і досвід» (Gudavičius 2011: 112), а в працях третіх виокремлюється комунікативна функція концепту (Lassan 2002: 32). Поділяємо думку, що концепт є одиницею структурованого знання, усіма знаннями про предмет і явище, зафіксованими у свідомості людей, які говорять цією мовою (Kvašytė, Papaurelytė 2013: 108). Отже, концепт не обов’язково має мовне вираження: наприклад, у литовській і російській мовах є концепт JAUNAVEDŽIAI (МОЛОДОЖЕНЫ) «ті, хто нещодавно одружився», але немає слова на позначення концепту «подружжя, яке давно перебуває у шлюбі» (Popova, Sternin 2007: 35). Однак для лексичної семантики важливе мовне вираження концепту. Як стверджує Aloyzas Gudavičius, «кожна номінація актуалізує окремі ознаки концепту, наприклад, žirgas, kumelys, kuinas, kumeliukas підкреслюють окремі ознаки концепту „кінь“» (Gudavičius 2009: 51). Визначити, які ознаки концепту GERTI4 актуалізуються у значеннях дієслів, що належать до цього концепту, можуть допомогти елементи сценарію відповідної фізіологічної дії, які становлять зміст досліджуваного концепту (детальніше див. Gaidienė 2015). Елементи сценарію, наведені в таблиці, визначено на основі аналізу контексту (дані взято з Dabartinės lietuvių kalbos tekstyno (далі — DLKT). 2 У корпусі сучасної литовської мови знайдено понад десять тисяч прикладів уживання дієслова gerti. Приклади шукали за коренем ger- (gėr-), обираючи особові та неособові форми дієслова. 3 Після остаточного редагування Bendrinės lietuvių kalbos žodyno словникові статті, наведені в цій статті, можуть змінитися. 4 У когнітивній лінгвістиці вживається термін атрибут (детальніше див. Ungerer, Schmid 1996: 22). 198 Acta Linguistica Lithuanica LXXII Semantinės veiksmažodžio gerti sinonimų atsiradimo priežastys ТАБЛИЦЯ 1. Сценарій концепту ПИТИ ФІЗИЧНА / ФІЗІОЛОГІЧНА ДІЯ Необов’язкова фізична дія, що передує обов’язковій фізіологічній дії. Під час виконання дії бере / не бере участі рука з відповідним предметом. Обов’язкова фізіологічна дія — всмоктування рідини та ковтання. Під час виконання дії беруть участь губи, зуби, язик, горло, глотка й живіт. Підносить до рота пляшку, робить ковток, другий і [...] Анука п’є лимонад зі своєї склянки. / Спекотного весняного дня Галіпас і Ніхат у шкільному туалеті просто з-під крана п’ють затхлу воду. Ми дивувалися, що він навчився стільки пити — закидає голову й спорожнює повну склянку одним ковтком. Я поставила чайник і дивилася, як вона маленькими ковтками п’є його, як теплішають її щоки [...] Жадібно сьорбаючи, він допив коктейль і почав розповідати. ВИКОНАВЕЦЬ ДІЇ людина / тварина5 Клаус п’є другу чашку міцної кави. / Бо в сутінках до того джерела приходить пити вовк. ОБ’ЄКТ ДІЇ — РІДИНА безалкогольні (холодні / теплі / гарячі) / алкогольні напої Вони п’ють лише мінеральну й звичайну воду. / Дівчата біля бару п’ють шампанське. Дослідження показали, що у значеннях дієслів, які належать до концепту ПИТИ, так чи інакше актуалізуються ознаки змісту аналізованого концепту: наприклад, ‘ковтання’ зафіксовано у значенні дієслова gurkti, ‘рух’ — у значеннях дієслів mesti, lenkti тощо. 2. У когнітивній лінгвістиці номінація розуміється як найменування концепту (Gritėnienė 2006: 24). Найважливіше питання теорії номінації — яка частина знань про предмет або явище, усвідомлена людиною й поступово перетворювана на концепт цього предмета чи явища, отримує назву (Kubriakova 2004: 70). Як уже зазначалося, мета статті — встановити, які ознаки явищ дійсності, предметів або дій у мові перетворюються на семантичні ознаки, що зумовлюють появу нових дієслів gėrimo. Отже, важливо визначити розрізнювальні, специфічні семантичні ознаки значень дієслів gėrimo, які розмежовують значення синонімів, що належать до концепту ПИТИ, але водночас формують зміст досліджуваного концепту. Нагадаємо, що традиційно семантичною ознакою (також уживаються терміни — sema, semantinis komponentas, noema та ін.) вважається найменший складник семантичного значення (Jakaitienė 2010: 57 та ін.). 5З прикладів видно, що виконавцем дії пиття може бути не лише людина, а й тварина. Однак у цій статті розглядається лише фізіологічна дія пиття, яку виконує людина. Straipsniai / Articles 199 ANŽELIKA GAIDIENĖ У статті дієслова, що належать до концепту GERTI, передусім класифіковано за способами номінації — на дієслова первинної та вторинної (прямої й непрямої) номінації6. 2.1. Результатом первинної номінації є непохідне дієслово, що виникло внаслідок домовленості між мовцями (Jakaitienė 1988: 24), наприклад: gurkti «їсти, пити, клювати (зазвичай жадібно, швидко)» (BŽe). Дієслова пиття первинної номінації здебільшого мотивовані зовнішньо (фонетично), тобто корені таких дієслів іконічно позначають певні специфічні звуки, що супроводжують пиття. Семантичні ознаки дієслів цієї номінації зазвичай безпосередньо пов’язані з фізіологією процесу пиття людиною, тобто з моторними рухами губ, зубів, язика та горла. 2.2. Результатом вторинної прямої номінації є похідне утворення, яке формою та значенням спирається на інше дієслово з простішою структурою (Jakaitienė 1988: 24). Найпродуктивнішими суфіксами дієслів пиття є –(i)oti (–snoti, –šn-oti) і –telėti. Похідні з суфіксом –(i)oti (–snoti, –šn-oti) позначають повторювану дію пиття низької інтенсивності, наприклад: girsnoti (: gerti) «пити поволі, потроху» (BŽe); siurbčioti (: siurbti) «пити поволі, потроху» (BŽe), а похідні із суфіксом –telėti позначають зменшувальну дію пиття, наприклад: gurkštelėti (: gurkšt) «трохи випити» (BŽe); siurbtelėti (: siurbt) «трохи випити, відпити» (BŽe) тощо. Оскільки суфіксальні форми позначають часові способи перебігу процесу пиття, інакше кажучи, аспектуальні (видові) значення, далі в статті ці дієслова не розглядатимуться. 2.3. Результатом вторинної непрямої номінації є семантичне похідне утворення — нове значення слова (Jakaitienė 1988: 24). Визнається, що через певні зв’язки між значеннями багатозначного слова (усталені шляхом метафоричного чи метонімічного перенесення) вони утворюють семантичний континуум, який називають семантичною структурою слова. Як зазначає Дмитрій Шмельов, «якби потрібно було графічно зобразити структуру значень багатозначного слова, ми отримали б не коло («загальне значення»), поділене на сектори («варіанти загального значення»), а кола, що стикаються одне з одним (а), а іноді й «заходять» одне на одне (б)» (див. рис. 1) (Šmeliovas 2008: 83–84). Інакше кажучи, значення багатозначного слова семантично пов’язані між собою, оскільки одне значення ніби «переходить» в інше за певними семантичними асоціаціями (Šmeliovas 2008: 88). 6 У цій статті збережено терміни, уживані в працях Evaldos Jakaitienės, — первинна та вторинна (пряма й непряма) номінація. 200 Acta Linguistica Lithuanica LXXII Причини виникнення семантичних синонімів дієслова gerti РИС. 1. Система значень багатозначного слова 2.3.1. Визначаючи прототипне значення багатозначного дієслова, з якого найчастіше розвиваються й нові значення, пов’язані з питтям, спиралися на теорію прототипів, широко застосовувану в когнітивній лінгвістиці. Термін «прототип» пов’язаний із дослідженнями Елеонори Рош, проведеними у XX ст. Досліджуючи вплив фокусних кольорів на формування категорій, Е. Рош установила, що, попри центральне місце цих кольорів, учасники експерименту не розрізняли їх краще. Це дослідження дало змогу науковиці відмовитися від терміна «фокусні (центральні) кольори» й натомість уживати термін «прототип» (Mikulkas 2009: 46; докладніше див. Ungerer, Schmid 1996: 6–14). Прототипом називають найхарактернішого представника категорії (Ungerer, Schmid 1996: 10), за яким можна розпізнати саму категорію. У певних випадках прототип може замінювати інших членів категорії. Як зазначає Рута Марцинкявічене, застосувавши теорію прототипів «до семантичної структури слова, можна стверджувати, що прототипними, первинними, сутнісними або основними є конкретні значення слова, які називають об’єкти світу, доступні чуттєвому сприйняттю» (Marcinkevičienė 2006: 110). Наприклад, прототипне вживання дієслова drožti означає «впливати на предмет гострим інструментом», а пов’язане з питтям значення «жадібно пити» розвинулося від прототипного значення шляхом метафоричного перенесення. 2.3.2. Найважливішу роль у формуванні значень дієслів пиття відіграють метафоричні полісемічні зв’язки. Метафора — універсальне явище, певна модель, що виконує в мові функцію, подібну до словотворення, але є значно складнішою. Традиційно метафору розуміють як перенесення назви одного предмета чи явища на інший предмет або явище на основі тієї чи тієї подібності, найчастіше зовнішньої — форми, розміру тощо (Gudavičius 2009: 114). Інакше кажучи, ознаки, властиві одній сфері дійсності, часто виявляються в іншій сфері дійсності й наново реалізуються в мові, а адресат без особливих зусиль починає сприймати такі значення буквально. Як зазначає Вероніка Телія, «метафоризація починається з припущення, що існує подібність між сформованим розумінням дійсності Straipsniai / Articles 201 ANŽELIKA GAIDIENĖ і певного чимось схожого на неї асоціативного уявлення про іншу реальність7 (Telija 1988: 7). Цю передумову V. Telija називає модусом метафори, який дає змогу логічно й онтологічно різним сутностям уподібнюватися: «без передумови, що X є наче Y, жодна метафора неможлива» (Telija 1988: 7). У певних випадках значень досліджуваних дієслів, що виникли метафоричним шляхом, можна розпізнати й концептуальні метафори. Варто пам’ятати, що концептуальна метафора — це взаємодія двох концептуальних сфер (вихідного й цільового концептів)8 (Lakoff 1993: 239). У рідкісних випадках у формуванні значень дієслів пиття бере участь метонімія. Традиційно метонімію розуміють як «виокремлення різних аспектів тієї самої ситуації, у якій предмети й явища пов’язані просторовими, часовими, причинними тощо зв’язками» (Gudavičius 2009: 124). Зазвичай розрізняють однослівну метонімію (основа перенесення значення слова, причина виникнення нового значення) і багатослівну (яку вважають тропом) метонімію (Marcinkevičienė 2011: 40). У цьому разі нас цікавить однослівна метонімія, яку вважають причиною виникнення побічних значень деяких дієслів пиття. 3. На основі встановлених семантичних ознак дієслів пиття наприкінці статті подано попередню мережу синонімів литовських дієслів 9 пиття10. Мережу синонімів візуалізовано за допомогою програми Gephy (докладніше див. https://gephi.github.io/). 1. ДІЄСЛОВА ПИТТЯ ПЕРВИННОЇ НОМІНАЦІЇ Дієслово пити є головним (центральним) словом досліджуваного синонімічного ряду. У DLKT знайдено понад десять тисяч уживань цього дієслова 7 Ru. «[...] метафоризация начинается с допущения о подобии (или сходстве) формирующегося понятия о реалии и некоторого в чем-то сходного с ней «конкретного» образно-ассоциативного представления о другой реалии.» (Telija 1988: 7). 8 An. «The conceptual system underlying a language contains thousands of conceptual metaphors – conventional mappings from one domain to another [...]» (Lakoff 1993: 239). 9 Подальші дослідження можуть уточнити мережу синонімів дієслова пити, представлену в цій статті. 10 Однією з найпопулярніших у світі мереж слів є WordNet (див. http://wordnet.princeton.edu/). WordNet — це велика база даних лексики англійської мови, у якій іменники, дієслова, прикметники та прислівники когнітивно згруповано в мережі синонімів (англійською synsetssynsets), що відображають взаємозв’язки між словами (гіперонімічні, гіпонімічні, тропонімічні тощо). WordNet створено в Лабораторії когнітивних наук Принстонського університету. 202 Acta Linguistica Lithuanica LXXII Semantinės veiksmažodžio gerti sinonimų atsiradimo priežastys прикладів11. Зі стилістичного погляду дієслово gerti є неконнотованим і найширше вживається для позначення поняття пиття: суб’єкт пиття — людина / тварина12, пор.: Перед сніданком вона п’є лише каву. Корови п’ють воду. (DLKT), об’єкт пиття — рідини (безалкогольні й алкогольні напої), пор.: Вона п’є дощову воду й полоще рот, сміючись на повні груди. Наглядач і до чарки не байдужий: п’є, але не п’яніє. (DLKT) У словниках литовської мови основне (прототипове) значення дієслова gerti визначається подібним чином: (1) LKŽE «ковтати рідину, втамовувати спрагу», напр.: Заставши молоко й вершки накритими в коморі, він пив їх просто з дійниць P.Cvir. Сплю, їм, п’ю досхочу SD44. Я нічого не п’ю, хіба що чай J. Воду для пиття черпали з потічка J.Jabl. Молоко корисно пити J.Jabl. [...]; (2) DŽE «ковтати рідину, втамовувати спрагу», напр.: Корова п’є з відра. П. воду, молоко. Питна чашка (з якої п’ють). Питна вода (яку п’ють, придатна для пиття). [...]; (3) BŽE «всмоктувати й ковтати рідину», напр.: Пити чай [каву]. Пийте кип’ячену воду. Може, питимете з нами пиво [вино]? Корови пили воду з потічка. [...]. Далі дієслова первинної номінації за виділеними семантичними ознаками (далі — СП) детальніше поділяються на дієслова, у значеннях яких зафіксовані фізіологічні ознаки пиття, дієслова, у значеннях яких зафіксовано мету пиття, і дієслова зі значенням пиття за допомогою знаряддя. 1.1. Фізіологічні ознаки пиття У семантичній структурі дієслів первинної номінації, що належать до концепту GERTI, дія пиття має досить чітке визначення — СП, зафіксовані у значеннях досліджуваних дієслів, пов’язані з фізіологією людини, конкретніше — з певними оральними відчуттями під час пиття. Фізіологічні ознаки у значеннях дієслів пиття актуалізуються нечасто; можна навести лише кілька прикладів. У значеннях одних дієслів зафіксовано відчуття в горлі, інших — відчуття роботи губ і зубів або відчуття роботи губ і язика. Відповідно до цього дієслова нижче поділяються на кілька груп. 11 Переглянуто 2014-03-22. 12 Як уже зазначалося, у цій статті розглядається лише фізіологічна дія пиття, яку виконує людина. Straipsniai / Articles 203 ANŽELIKA GAIDIENĖ a) Відчуття в горлі До фізіологічної підгрупи відчуттів у горлі належить дієслово gurkti, яке в BŽe означає «їсти, пити, клювати (зазвичай жадібно, швидко)»: Gurkti vandenį [alų, pieną, sultis]. Barzdotas vaikinas gurkė iš buteliuko pepsikolą. Слова gerklė, gurklys (і gurkti), gurkšnis, gira мають один корінь (Sabaliauskas 1990: 85). Як стверджує C. D. Buck, «слова індоєвропейських мов, що позначають поняття gerklė, етимологічно пов’язані з поняттями “ковтати”, “кругла форма”, “вузький отвір”, “булькати” тощо» (Lietuvių kalbos etimologinio žodyno duomenų bazė). До цієї підгрупи також можна віднести дієслово murkti, яке в BŽe означає «жадібно їсти, пити», наприклад: Arielką murkia kai vandenį ir nepasigeria. Murkia stačiai iš puodynės kap katinas. (LKŽe)13. У BŽe значення, пов’язане з питтям, подано у статті поряд із такими значеннями: 1. «видавати муркотливий звук (про кота)» і 2. «невиразно говорити». У LKŽe дієслово murkti подано як омонім (1 і 2) і як гомоформу (3): (1) 1 murkti, -ia, -ė 1. «тихо муркотіти, бурчати»; 2. «гарчати (про собаку)»; 3. «невиразно говорити, бурмотіти, бурчати»; 4. «швидко їсти, пити, хлебтати»; 5. «пеститися, обійматися, тулитися» 2 murkti, -ia, -ė «безперестанку дощити, мочити» 3 murkti, -sta, -o «мокнути від поту» Найімовірніше, значення дієслова murkti, пов’язане з питтям, є первинним14, а не переносним. Тому в BŽe можна було б подати два окремі слова murkti, тобто омоніми (2): (2) 1 murkti, murkia, murkė 1. «видавати муркотливий звук (про кота)»: Katė murkia ant krosnies. 2. «невиразно говорити»: Murkti po nosimi. 2 murkti, murkia, murkė «жадібно їсти, пити». b) Досвід діяльності губ і зубів Дієслова siurbti, sr iaubti та triaubti належать до підгрупи досвіду діяльності губ і зубів: (1) siurbti 1. «смоктати, тягнути (рідину) певними органами»: Сік смокчу з пляшки через соломинку. Дитина смокче молоко з пляшечки. (BŽe) (2) sr iaubti 1. «пити або сьорбати зі звуком»: Господар, смакуючи, сьорбав чай. Він сьорбає борщ так, що аж вуха звисають. (BŽe) (3) triaubti «жадібно пити» (BŽe). Напр.: Пий жадібно, пий, аж поки не луснеш. (LKŽe) 13 Приклади, пов’язані з питтям, взято з LKŽe, оскільки в BŽe їх не зафіксовано. 14 Пор. вигук, зафіксований у LKŽe: murkt 3. «ковток (для позначення ковтання)»: Тільки раз ковтни — і склянка порожня. 204 Acta Linguistica Lithuanica LXXII Semantinės veiksmažodžio gerti sinonimų atsiradimo priežastys Дієслова siurbti, sriaubti ir triaubti (пор. triaubti та striaubti15 (відкритий стик)) мають той самий корінь, що має ономатопоетичне походження (Fraenkel 1965: 945). Отже, розглянуті дієслова мотивовані фонетично; ними описується дія втягування рідини губами крізь зуби, що супроводжується звуком, пор.: П’є, щільно стуливши губи, всмоктує. (DLKT). Крім того, за специфічним звуком всмоктування ці дієслова метонімічно називають увесь комплексний процес пиття. Перше значення дієслова sriaubti, наведене в BŽe, — «пити або сьорбати зі звуком», тобто пити будь-які рідини (наприклад: Господар, смакуючи, сьорбав чай. Він сьорбає борщ так, що аж вуха звисають. (BŽe)). Друге значення цього дієслова пов’язане лише зі споживанням алкогольних напоїв, пор.: «жадібно пити алкогольні напої»: Він щодня жадібно п’є пиво. (BŽe). Таке явище називається звуженням значення16. c) Досвід діяльності губ і язика Дієслово plempti «багато пити», наприклад: Досить уже цю горілку хльобати. Він лежав у ліжку й хльобав мінеральну воду. (BŽe), корінь має звуконаслідувальне походження (пор. ple ple) (Fraenkel 1965: 603). 1.2. Ознака мети пиття Мету пиття, тобто п’ю, щоб сп’яніти, захмеліти, позначає дієслово 1 kaušti (kaušta, kaušo) «сп’яніти, хмеліти від алкоголю»: Пияки дедалі більше хмеліють. (BŽe). 1.3. Ознака пиття за допомогою знаряддя Перше значення дієслова 2 kaušti — «жадібно пити, їсти», наприклад: П’є молоко. (BŽe); етимологічно його пов’язують із kaušas (Fraenkel 1962: 232) — «дерев’яний черпак із короткою ручкою для набирання мішанки, води, зерна, борошна тощо; кількість, що вміщується в ньому»: Постав цей черпак, щоб замішати корм для свиней Sdk. Черпаком набирає воду, різні рідини Brž. (LKŽe). Отже, знаряддям пиття можна вважати семантичну ознаку цього дієслова. 15 Striaubti див. sriaubti. (LKŽe) 16 Звуженням значення можна назвати явище, коли за певних обставин слово починають уживати не щодо всього класу, який воно позначає, а лише щодо певної його частини, що в конкретній ситуації сприймається однозначно (Gudavičius 2013: 78). Straipsniai / Articles 205 ANŽELIKA GAIDIENĖ Друге значення дієслова 2 k aušti — «пити алкогольні напої», наприклад: Alų kaušia kaip vandenį. (BŽe), пов’язане саме зі споживанням алкогольних напоїв, отже, відбулося звуження значення. Підсумовуючи, можна стверджувати, що SP дієслів первинної номінації пов’язані з фізіологічними відчуттями під час пиття, тобто з відчуттями, спричиненими роботою горла, губ і зубів, а також губ і язика, і з метою пиття та питтям за допомогою знаряддя. 2. ДІЄСЛОВА ПИТТЯ ВТОРИННОЇ НЕПРЯМОЇ НОМІНАЦІЇ Більшість розглянутих значень дієслів, що належать до концепту GERTI, виникла внаслідок семантичної деривації, тобто завдяки асоціації з певною ознакою дії в реальності дієслово в процесі вторинної номінації набуло метафоричних або метонімічних значень чи відбулося звуження значення. 2.1. Метафоричне перенесення значень Метафори відіграють важливу роль у формуванні значень дієслів пиття. Метафоричні значення можуть бути пов’язані з основними (найчастіше прототипними) або побічними значеннями, які є мотиваційними. За перенесенням значень можна виокремити такі метафоричні моделі: 2.1.1. Дія, що позначається, подібна до мотиваційного значення енергійної, цілеспрямованої дії; 2.1.2. Рух, що позначається, подібний до мотиваційного значення; 2.1.3. Температура, що виділяється під час дії, позначеної мотиваційним значенням; 2.1.4. Дія, що позначається, подібна до мотиваційного значення дії, яку виконує тварина; 2.1.5. Звук, що виникає під час дії, позначеної мотиваційним значенням (течії, виливання або хлюпання рідини). Наведені далі метафоричні моделі розглянуто докладніше. 2.1.1. Енергійна, цілеспрямована дія, описана як подібна до мотивувального значення Значення дієслів концепту GERTI, віднесені до цієї метафоричної моделі, є похідними; метафоричним зв’язком вони співвідносяться з основними 206 Acta Linguistica Lithuanica LXXII Semantinės veiksmažodžio gerti sinonimų atsiradimo priežastys (мотивувальними) значеннями, у яких зафіксовано енергійну, цілеспрямовану дію рукою для впливу на об’єкт / суб’єкт. Цей вплив може здійснюватися за допомогою певного знаряддя або безпосередньо рукою чи за допомогою певного знаряддя. a) Енергійна, цілеспрямована дія, що впливає на структуру об’єкта, описана як подібна до мотивувального значення Перші (прототипові) значення дієслів drožti та tašyti у BŽe подаються так: (1) drožti 1. «різати, загострювати, вирівнювати, гострити ножем чи іншим гострим знаряддям»: Загострювати олівець. Майстер рубанком обтісує дошку. (2) tašyti 1. «обтісувати сокирою, теслом, долотом чи чимось іншим, рубати, видовбувати, обробляти теслом, вирівнювати (дерево, камінь тощо)»: Коли викладають новий фундамент, обтісують колоди. Майстри обтісували польові камені. Інтенсивну фізичну дію, описану прототиповими значеннями цих дієслів, можна назвати деструктивною, оскільки під час дії гострими знаряддями впливають на структуру об’єкта (вона змінюється). Отже, основні (прототипові) та метафоричні значення дієслів drožti і tašyti, пов’язані з питтям (drožti 6. «жадібно їсти, пити»: Випий ще одну склянку пива. (BŽe); tašyti 3. «жадібно їсти або пити» (BŽe)), пов’язані на основі перенесення за подібністю виконуваної енергійної, цілеспрямованої дії. б) Енергійна, цілеспрямована дія, спрямована на суб’єкта, описана значенням, подібним до мотивувального Значення дієслів, що належать до цієї підгрупи, bubinti (і словотвірного синоніма bubyti) і tvatyti, пов’язані з питтям, найімовірніше, розвинулися з основного (tvatyti) і побічних (bubinti, bubyti) значень, що позначають биття: (1) tvatyti 1. «сильно бити, шмагати»: Tvatija (su) lazda arkliui per šonus. Puolė mane kumščiais tvatyti. → 4. «жадібно пити, їсти, жерти»: Vaikas kiekvieną vakarą pieną t vatija. (BŽe) (2) bubinti 2. «бити, гамселити»: Į [per] kuprą bubinti. Gana bubinti vienas kitą, ar jums negaila savo šonkaulių, dantų ir makaulų? Supykusi mažylė paleidžia dėdas ir bubina tėtį (su) kumštukais. → 3. «багато, жадібно пити»: Ištroškę vandenį bubinome tiesiai iš kibiro. Sulenda vyrai į alinę, šnekasi ir bubina alų. (BŽe) (3) bubyti 2. «бити, гамселити»: Per galvą bubyti. Įpykęs jis (su) pagaliu ėmė bubyti arklį. Žmogau, nevalia žmogų kasdien bubyti kumščiais. → 5. «багато й жадібно пити, їсти або жерти»: Gal sūriai ko užvalg ei, kad bubiji vandenį? (BŽe) Straipsniai / Articles 207 ANŽELIKA GAIDIENĖ Дія биття, описана мотивувальними значеннями, є руйнівною, виконується енергійно, неодноразово й безпосередньо впливає на суб’єкта — рукою або за допомогою певного знаряддя, наприклад палиці чи кийка. Тому підґрунтям перенесення значень можна вважати енергійну, цілеспрямовану дію, якою описується рясне пиття. 2.1.2. Рух, описаний значенням, подібним до мотивувального До цієї метафоричної моделі належать дієслова mesti, lenkti, (iš)mauti17, maukti і traukti, які своїми основними значеннями позначають активну, енергійну дію, зазвичай спрямовану на об’єкт. Дія, описана мотивувальним значенням дієслова mesti (1. «пустити летіти далеко (зазвичай рукою)», наприклад: Akmenis mesti į pašalį [į duobę, į krūvą, per tvorą]. (BŽe)) є активною; напрямок руху предмета, який кидають, — геть, униз або вгору (а): а) «вгору» mesti «геть» «униз» Основним значенням дієслова lenkti (1. «зробити так, щоб зігнулося, стало кривим», наприклад: Kalvis lenkia geležį. (BŽe)) описано активну дію, що безпосередньо впливає на об’єкт і змінює його структуру (б): б) lenkti Основним значенням дієслова traukti (1. «робити так, щоб відірвалося, відділилося», наприклад: Traukiau virvę, bet negalėjau pertraukti. (BŽe)) описано енергійну дію, спрямовану до себе (в): c) тягнути «до себе» 17У BŽe не зафіксовано значення дієслова mauti, пов’язаного з питтям. 208 Acta Linguistica Lithuanica LXXII Semantinės veiksmažodžio gerti sinonimų atsiradimo priežastys У BŽe зафіксовано префіксальне дієслово (iš)mauti, що означає «жадібно випити»: Випив одним духом склянку пива. Заради сміливості ще вип’ю чарчину. (BŽe). У LKŽe подано також безпрефіксальне дієслово зі значенням «швидко пити, їсти; жерти»: Ну, чого сопеш, хлебчи ще! Kp. Ми не хиляли одну склянку за одною, а чемно пили, вітаючи одне одного на прощання. (LKŽe). Це метафоричне значення, найімовірніше, слід пов’язати (хоча й важко побачити основу перенесення) з прототиповим значенням, пор.: «натягуючи, стягуючи, наволікаючи, нанизуючи, робити так, щоб щось було або не було на чомусь»: Взувати дитині черевики [рукавиці, шкарпетки]. Насаджує колесо на вісь [з осі]. Надягнув перстень на палець [з пальця]. Надягни собаці намордник [коневі хомут]. (BŽe). Нарба насуває на голову шапку, здається, її шито не для нього. (DLKT). Метафоричне значення дієслова maukti — «жадібно пити»: Дивилися матч, жадібно попиваючи пивце. (BŽe); Інший вусань, улаштувавшись у кріслі, жадібно пив вино з великого келиха. (DLKT), імовірно, пов’язане з прототиповим значенням «стягувати, надягати», наприклад: Насуває на очі [з чола] капелюха. (BŽe); Апиньос обмотує шнур навколо спиці й знову стягує геть Skr. Альфонс увесь час непокоївся, насував капелюха на очі, і серце його билося дужче A.Vien. Чого ти так неохоче стягуєш, хіба не можеш пристойно помити посуд! J. (LKŽe). Основою перенесення цього метафоричного значення можна вважати асоціативне відтворення руху, хоча її важко розпізнати. Отже, дією, позначеною основними значеннями дієслів (iš)mauti і maukti, здійснюється вплив на суб’єкта й об’єкт (d): d) (ви)дудлити, хляти «з» «на» Імовірно, на основі основних (мотивувальних) значень згаданих дієслів mesti, lenkti, (iš)mauti, maukti і traukti виникли метафоричні значення, пов’язані з питтям, основою перенесення яких є асоціативне (візуальне) відтворення руху. Варто зазначити, що метафоричні значення дієслів mesti, lenkti і traukti пов’язані не зі споживанням будь-яких рідин, а саме з уживанням алкогольних напоїв: (1) mesti 1. «пускати летіти далеко (зазвичай рукою)»: Кидати каміння вбік [у яму, купу, через паркан]. Кинь м’яч у кошик [у ворота, через сітку]. Дядько скинув із даху сніп. Кидайте зброю! → 16. «пити (міцні напої)»: Він п’є горілку. Випий чарочку. (BŽe) Straipsniai / Articles 209 ANŽELIKA GAIDIENĖ (2) lenkti 1. «робити так, щоб згиналося, ставало кривим»: Коваль згинає залізо. → 13. «уживати алкогольні напої»: Перекидати чарку [чарочку]. (BŽe) (3) traukti 1. «робити так, щоб розривалося, відокремлювалося»: Я тягнув мотузку, але не міг її розірвати. Тягнув нитку руками й порізав палець. → 10. «пити (міцні напої)»: Пив батько, п’є і син. Він любить пити пиво. (BŽe) 2.1.3. Температура, подібна до тієї, що вирізняється під час дії, позначеної мотивувальним значенням Дієслово šutinti позначає термічний вплив на об’єкт. Основне значення та більшість побічних значень цього дієслова містять семантичну ознаку «спека, тепло»: (1) šutinti 1. «робити так, щоб парилося (1 знач.), поволі варити (у закритій посудині з невеликою кількістю рідини або на парі)»: Парити картоплю [горох, пшеницю]. 2. кип’ятити: Кип’ятити молоко. 3. «розм’якшувати гарячою водою або парою»: Розпарювати віники [прутики]. 4. «випромінювати тепло, жар»: Сонце нещадно припікає. 5. «діяти теплом, жаром, тримати в гарячому середовищі»: Від застуди треба парити ноги у воді. 6. «робити або дозволяти, щоб парилося, нагрівалося, пітніло»: Підгузки парять шкіру дітей [дітям]. [...] 9. «жадібно їсти або пити»: Діти жадібно п’ють компот. [...] (BŽe). У прикладах до поданого в LKŽe основного дієслова šutinti šusti, уживаного у значенні «пити алкогольні напої» (у BŽe такого значення šusti немає), використано лише неособову форму дієслова, наприклад: Може, ти вже напарився (розпікся — примітка авторки) трохи? Slm. Він завжди напарившись (розпікшись — примітка авторки) повертається з ринку Kp. Можна припустити, що підґрунтям перенесення до значення «пити» є температура (жар). У цьому конкретному випадку можна побачити концептуальну метафору, підґрунтям якої є проєктування досвіду з однієї, зазвичай фізичної, сфери в іншу, зазвичай абстрактну, ментальну сферу, тобто АЛКОГОЛЬНЕ СП’ЯНІННЯ — ЦЕ НАГРІВАННЯ. 2.1.4. Дія, подібна до позначеної мотивувальним значенням, яку виконує тварина До цієї метафоричної моделі належить дієслово l akti18, основне значення якого — «пити (рідину), захоплюючи її мордою швидкими рухами язика» 18 За словами A. Kaukienė, «корінь дієслова lakti, найімовірніше, має імітативне походження (пор. Skardžius ŽD 482, Pokorny 651), оскільки в різних мовах дієслова з однаковим або дуже близьким значенням закінчуються різними (губними або задньоязиковими) приголосними» (Kaukienė 1994: 31). A. Sabaliauskas також зазначає, що це дієслово «ймовірно, має звуконаслідувальне походження» (Sabaliauskas, 1990: 91). 210 Acta Linguistica Lithuanica LXXII Semantinės veiksmažodžio gerti sinonimų atsiradimo priežastys (про тварин, зазвичай котів і собак)’, напр.: Киця нявкає, просячи пити. Цуценя лакає воду. (BŽe). Метафоричне значення розглядуваного дієслова ‘жадібно, багато пити (зазвичай алкогольні напої)’, напр.: Скільки наливаєш, стільки й лакає. (BŽe), від основного значення відрізняється передусім суб’єктом виконуваної дії: суб’єктом основного значення є тварина, метафоричного — людина. Оскільки в литовській мові тварин та їхні дії зазвичай оцінюють негативно19, підґрунтям метафоризації значення могло б бути естетичне враження, а саме — негарне (зневажливе за відтінком) пиття. Однак у мовній спільноті переважає негативна оцінка вживання алкоголю, тож у цьому випадку можна вбачати концептуальну метафору — П’ЯНИЦЯ Є ТВАРИНОЮ. До цієї групи також належить дієслово liuobti, основне значення якого у BŽe — ‘давати їсти’, напр.: Свиней годуємо картоплею. Час годувати корів обідом. Худобу ще не годували. (BŽe); метафоричне значення — ‘жадібно їсти, пити’, напр.: Уминає сало аж рот роззявивши. Чоловіки луплять горілку, як навіжені. (BŽe). Прототипне та метафоричне значення цього дієслова мають різні синтаксичні структури аргументів (‘давати їсти’ кого? (годуємо свиней) і чим? (годуємо картоплею)), а ‘жадібно їсти, пити’ що? (уминати сало / горілку). Однак ту саму ситуацію, у якій беруть участь три учасники, семантично можна інтерпретувати й інакше. Наприклад, у реченні Йонас годує тварин вівсом ситуацію описано інакше, ніж у реченні Свиней годуємо картоплею. Йонас годує тварин вівсом: їжа, яку дають, — овес — тут інтерпретується як пацієнс; так підкреслюється її актуальність. Порівнюючи значення й семантичні структури цих двох речень із відповідною ситуацією, виявляємо відмінність їхніх сигніфікативних значень: у першому йдеться про те, що роблять із тваринами як пацієнсом, у другому — про те, що роблять із їжею як пацієнсом (пор. Sližienė 1994: 26, 2004: 261). Порівнюючи ці значення дієслова liuobti з метафоричним значенням ‘жадібно їсти, пити’, напр.: Уминає сало аж рот роззявивши. Чоловіки луплять горілку, як навіжені. (BŽe), можливо, можна говорити про редукційну або інтерпретаційну деривацію актантів (пор. maitintis Sližienė 1994: 409), коли з початкової ситуації (з трьома учасниками) «усувається» один актант (ті, кого годують, тобто тварини); водночас виникає й нова ситуація, у якій учасників менше, ніж у початковій (докладніше див. Plungian 2011: 46tt). Отже, прототипні значення цього дієслова — ‘давати їсти’ та ‘давати з’їсти’ (за šerti Sližienė 2004: 261) — і метафоричне — ‘жадібно їсти, пити’ — мають різні структури аргументів, що співвідносяться з різними структурами семантичної та синтаксичної валентності. 19 «[...] те, що назви тварин у цьому випадку дуже продуктивні, свідчить про загалом негативне ставлення литовців до тваринного світу». (Gudavičius 2009: 119). Straipsniai / Articles 211 ANŽELIKA GAIDIENĖ 2.1.5. Подібність до мотиваційного значення звуку, що виникає під час названої дії (течії, ллючення або хлюпання рідини) Значення наведених нижче дієслів, пов’язані з питтям, набули метафоричних значень у процесі вторинної номінації завдяки звуковій ознаці. a) Семантичним компонентом (SP) значень дієслів, що належать до цієї підгрупи, є звук, який виникає під час течії або ллючення рідини: (1) pliaupti 1. ‘сильно лити’: Дощ лив як з відра кілька днів. → 3. ‘багато, жадібно сьорбати, пити’: Ти без міри хляпаєш ту каву. Хляпай борщ. (BŽe) (2) kliaukti 1. ‘сильно лити’: Увесь день дощ ллє. → 4. ‘жадібно пити, сьорбати’: Цілий день хляпаю воду. Помічники хляпають пиво. (BŽe) (3) kliokti KLIAUKTI 1. ‘сильно лити’: Дощ лив усю ніч. → 4. ‘жадібно пити, сьорбати’: Хляпаю воду — мучить спрага. (BŽe). У дієсловах pliaupti, kliaukti (kliokti) можна виокремити також семантичний компонент ковтання великими ковтками — ковтати великий ковток. б) Найхарактернішим семантичним компонентом значень наведених нижче дієслів також є звук, але той, що виникає, коли рідина хлюпається. Похідні значення дієслів kliukinti і kliunkinti (це варіанти) ‘пити з хлюпанням’ (де kliuksėti означає ‘звуково хлюпатися, коливатися’) ґрунтуються на основному значенні ‘робити так, щоб хлюпало, булькало, пробувати, чи хлюпає’: (1) kliukinti 1. ‘робити так, щоб хлюпало, булькало, пробувати, чи хлюпає’: Навіщо ти булькаєш яйцями? → 3. ‘пити з хлюпанням’: Дитина хлюпає апельсиновий сік. Він хлюпає пиво з пляшки. (BŽe) (2) kliunkinti 1. kliukinti 3 > ‘пити з хлюпанням’: Хлопець хлюпає пиво з пляшки. Який напій ви любите хлюпати влітку? Хлюпаю і хлюпаю мінеральну воду [молоко]. (BŽe) Перше значення дієслова kliukenti, наведене у BŽe, — ‘текти, бігти з бульканням’. Основне значення розглядуваного дієслова kliukenti відрізняється від основного значення розглянутих вище дієслів kliukinti і kliunkinti, які мають той самий корінь, адже називає саму дію течії, бігу рідини: (3) клюкотіти 1. «текти, бігти з булькотливим звуком»: Вода булькоче з пляшки. → 2. «пити, булькаючи»: Дитина булькаючи п’є молоко з пляшки. (BŽe) Похідне значення дієслова плюмпінті «жадібно пити» пов’язане з основним значенням «лити, хлюпати рідину, спричиняючи звук» (у BŽe такого значення не наведено): (4) плюмпінті 1. «жадібно пити»: Вранці ми жадібно п’ємо чай. (BŽe) 212 Acta Linguistica Lithuanica LXXII Semantinės veiksmažodžio gerti sinonimų atsiradimo priežastys Пор. з першим значенням цього слова, наведеним у LKŽe: «лити, хлюпати рідину, спричиняючи звук». У згаданих вище дієсловах на позначення звуків текучості пиття можна вбачати не лише метафоричне перенесення (подібність до звуків струмка чи дощу), а й метонімію, оскільки перенесення відбувається через одну з ознак пиття — специфічний звук, що представляє весь комплексний фізіологічний процес. Підсумовуючи, можна стверджувати, що найчастіше синоніми на позначення пиття виникають метафоричним шляхом, коли потрібно підкреслити й увиразнити особливий характер самого акту пиття або звук, який виникає під час течії чи виливання рідини. 2.2. Метонімічне перенесення значень У рідкісних випадках під час формування питних значень дієслів вдаються до метонімії. Можна виокремити такі різновиди метонімії розглянутих дієслів: результат замість дії, причина замість результату та частина замість цілого. Нижче ці різновиди розглядаються докладніше. 2.2.1. Результат замість дії До цього метонімічного різновиду належать дієслова sprogti, pampti та pusti. Метонімічне значення дієслова sprogti «жадібно ковтати, їсти, пити» можна пов’язати з мотиваційним значенням «бути розтягнутим, розширеним унаслідок сильного наповнення», зафіксованим у LKŽe (у BŽe такого значення немає): (1) sprogti 6. «жадібно ковтати, їсти, пити»: Тобі досить жерти мед, залиш і мені. (BŽe) Пор. LKŽe 4. «бути розтягнутим, розширеним унаслідок сильного наповнення»: А вже там кишки лопаються — напився тієї води Lk. Від тієї полови тепер у телят животи лопаються, як наїдяться Rd. Не можу вже терпіти, у мене рот от-от лусне! LMD(Sln). Дієслово sprogti має ще одне значення — «жадібно пити алкогольні напої»: Отримав зарплату й п’є без упину. (BŽe), яке пов’язане саме з уживанням алкогольних напоїв. Таке явище, коли слово починають уживати не щодо всього класу, який воно позначає, а лише щодо певної його частини, називається звуженням значення. Інші два дієслова, що належать до цієї моделі, — pampti та pusti. Їхні метонімічні значення, пов’язані з питтям, найімовірніше розвинулися з основних (прототипових) значень: Straipsniai / Articles 213 ANŽELIKA GAIDIENĖ (2) pampti 1. «пухнути, розширюватися, набубнявіти, розпиратися»: Корова наїлася конюшини з росою й почала пухнути. Переївши, бичка, що розпухає, треба ганяти. → 2. «жадібно й багато пити, їсти, ковтати»: Скільки ти ще питимеш того пива? (BŽe) (3) pusti 1. «збільшуватися в об’ємі, розмірі (звичайно про шкідливий наслідок переїдання)»: Корови пухнуть від конюшини. Від переїдання живіт розпирає. → 2. «жадібно їсти або пити»: Скільки ти ще питимеш пива?! Йому тільки й треба, що пити, а до роботи й не береться. (BŽe) Найвиразнішим SP цих дієслів можна вважати фізіологічне відчуття повноти. 2.2.2. Причина замість результату Прототипне (мотивувальне) значення дієслова pilti пов’язане з наливанням рідини всередину об’єкта, пор. «наливати (рідину) всередину»: Наливати вино з пляшки в келих. Він наливає їй каву [кави]. Господар наливає пінисте пиво в глечик. Литовці лили на них окріп, кидали каміння. (BŽe). Мотивоване значення також пов’язане з наливанням рідини, однак метонімічно вжитий об’єкт — це внутрішній простір людини, пор. «багато пити»: Увесь день вони пили пиво. (BŽe). 2.2.3. Частина замість цілого До цього метонімічного типу належить дієслово ryti, мотивувальне значення якого «просувати їжу через глотку до шлунка» позначає необхідний етап процесу їди — ковтання їжі, а метонімічним значенням «жадібно їсти, пити» позначається весь процес їди. (1) ryti 1. «просувати їжу через глотку до шлунка»: Зубів у мене немає, тож я ковтаю все не жуючи, як чапля. Ковтай такий шматок, який можеш умістити в роті (flk.). → 3. «жадібно їсти, пити»: Чого ковтаєш стоячи, тхоре?! Їсть як кінь, працює як півень (flk.). (BŽe) Далі у статті наведено попередню мережу синонімів литовських дієслів пиття. 214 A c t a L i n g u i s t i c a L i t h u a n i c a LXXII Semantinės veiksmažodžio gerti sinonimų atsiradimo priežastys РИС. 2. Попередня мережа синонімів литовських дієслів пиття УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНІ ВИСНОВКИ Аналіз значень дієслів, що належать до концепту GERTI, дає змогу зробити такі висновки: 1. Ближче до центру концепту GERTI розташовані дієслова первинної номінації, у значеннях яких зафіксовані СП пов’язані з фізіологією дії пиття людиною або твариною, тобто з моторними рухами губ, зубів, язика та горла, наприклад: gurkti, siurbti. Дієслова пиття цієї номінації найчастіше мотивовані зовнішньо, тобто їхні корені іконічно позначають певні специфічні звуки, що супроводжують пиття. 2. Більшість значень синонімів, що належать до концепту GERTI, виникла шляхом семантичної деривації. 2.1. Метафоричні полісемічні зв’язки відіграють важливу роль у формуванні семантичних структур синонімів дієслів пиття. Виокремлено такі моделі перенесення метафоричних значень, пов’язаних із питтям: 1) енергійна, цілеспрямована дія, подібна до тієї, що описується мотивувальним значенням, наприклад: Straipsniai / Articles 215 ANŽELIKA GAIDIENĖ рубати; 2) нагадує рух, що описується мотивувальним значенням, наприклад: кидати; 3) нагадує температуру, що виділяється під час дії, описуваної мотивувальним значенням, наприклад: парити; 4) нагадує дію, описувану мотивувальним значенням, яку виконує тварина, наприклад: лакати, і 5) нагадує звук, що виникає під час дії, описуваної мотивувальним значенням (течії, лиття або хлюпання рідини), наприклад: хлюпати. Проведене дослідження показало, що найчастіше метафоричним шляхом виникають синоніми до «пити», коли потрібно підкреслити, увиразнити особливий характер самої дії пиття, наприклад: рубати, бубоніти, кидати, або звук, що виникає під час течії чи лиття рідини, наприклад: хлюпати, хлюпотіти. 2.2. Метонімічне перенесення значень синонімів до «пити» трапляється нечасто. Виявлено кілька випадків метонімічного перенесення значень, які можна віднести до таких різновидів метонімії: результат замість дії (семантична підгрупа «відчуття наповненості»), наприклад: лопнути; причина замість результату (семантична підгрупа «об’єкт»), наприклад: наливати; і частина замість цілого (семантична підгрупа «горло»), наприклад: ковтати. 3. Дослідження показало, що причиною виникнення семантичних синонімів дієслова пити є прагнення мовців називати дію пиття різними словами, акцентуючи то одну, то іншу когнітивну ознаку. Під час називання дії пиття найчастіше актуалізуються ознаки кількох типів — пов’язані з фізіологією рота й руху та зі звуком, який створює рідина. СКОРОЧЕННЯ У СИНОНІМІЧНІЙ МЕРЕЖІ FGP — фізіологічне відчуття в горлі FLDP — фізіологічне відчуття від діяльності губ і зубів FLLP — фізіологічне відчуття від діяльності губ і язика FP — фізіологічні ознаки пиття GP — ознака горла GPP — ознака пиття за допомогою знаряддя GTP — ознака мети пиття MetafP — метафоричне перенесення значень MetonP — метонімічне перенесення значень OP — ознака об’єкта Подібне до ETV — подібне до енергійної, цілеспрямованої дії, що описується мотивувальним значенням 216 Acta Linguistica Lithuanica LXXII Semantinės veiksmažodžio gerti sinonimų atsiradimo priežastys Подібний до GV — подібний до дії, описаної мотивувальним значенням і виконуваної твариною Подібний до J — подібний до руху, описаного мотивувальним значенням Подібний до KG — подібний до звуку, що виникає під час дії (течії, виливання або хлюпання рідини), описаної мотивувальним значенням Подібний до T — подібний до температури, що виділяється під час дії, описаної мотивувальним значенням PP — ознака відчуття повноти ЛІТЕРАТУРА ТА ДЖЕРЕЛА Apresjan – Апресян Юрий Д. 1974: Лексическая семантика: синонимические средства языка. Москва: Наука. BŽe – готується до видання Bendrinės lietuvių kalbos žodynas. Редакційна колегія: D. Liutkevičienė (головна редакторка), G. Naktinienė, R. Petrokienė, D. Svetikienė, K. Vosilytė, J. Zabarskaitė. Програміст V. Satkevičius. Т. 1: Вступ, B, C, H, I, O. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2013. Т. 3: Č, E, Ę, Ė, F, Z. – Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2014. Доступ в інтернеті: http://bkz.lki.lt; рукопис BŽe. Cruse D. Alan 1986: Lexical Semantics. Cambridge: Cambridge University Press, MA. DLKT – Dabartinės lietuvių kalbos tekstynas. Kaunas: VDU. Доступ в інтернеті: http://tekstynas.vdu.lt/tekstynas/. DŽe – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas: шосте (третє електронне) видання, гол. ред. Stasys Keinys. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2006; онлайн-версія, 2011. Доступ в інтернеті: http://dz.lki.lt. Fraenkel Ernst 1962–1965: Litauisches etymologisches Wörterbuch 1–2. Heidelberg: Winter. Gaidienė Anželika 2015: Antrinės netiesioginės nominacijos valgymo veiksmažodžių semantiniai atsiradimo ypatumai. – Acta Linguistica Lithuanica 73 (rengiamas spaudai). Gritėnienė Aurelija 2006: Augalų pavadinimų motyvacija šiaurės panevėžiškių patarmėje. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Gudavičius Aloyzas 1994: Leksinė semantika. Vienetai. Ryšiai. Struktūros. Šiauliai: Šiaulių pedagoginis institutas. Straipsniai / Articles 217 ANŽELIKA GAIDIENĖ Gudavičius Aloyzas 2007: Gretinamoji semantika. Šiauliai: Šiaulių universiteto leidykla. Gudavičius Aloyzas 2009: Etnolingvistika (tauta kalboje). Šiauliai: Šiaulių universiteto leidykla. Gudavičius Aloyzas 2011: Reikšmė – sąvoka – konceptas ir prasmė. – Res Humanitariae 10, 108–119. Gudavičius Aloyzas 2013: Žodžio semantinė struktūra nominacijos požiūriu. – Filologija 18, 70–92. Jakaitienė Evalda 1988: Leksinė semantika. Vilnius: Mokslas. Jakaitienė Evalda 2007: Dėl sinonimijos ir daugiareikšmiškumo santykių. – Res Humanitariae 2, 34–45. Jakaitienė Evalda 2010: Leksikologija. Vilnius: Vilniaus universitetas. Kaukienė Audronė 1994: Lietuvių kalbos veiksmažodžio istorija 1. Klaipėdos universitetas. Kubriakova – К у б р я к о в а Елена С. 2004: Язык и знание: На пути получения знаний о языке: Части речи с когнитивной точки зрения. Роль языка в познании мира. Москва: Языки славянской культуры. Labutis Vitas 2007: Gabenimo veiksmažodžių semantika ir sinonimika. – Kalbos kultūra 80, 32–44. Lakoff George 1993: The Contemporary Theory of Metaphor. Metaphor and Thought. Cambridge. Lassan Eleonora 2002: «Надежда»: семантический и концептуальный анализ. – Respektus Philologicus 2(7), 32. Lyberis Antanas 2002: Sinonimų žodynas. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Lyberis Antanas 2009: Leksikografijos teorija ir praktika, sud. Zita Šimėnaitė. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. База даних етимологічного словника литовської мови. Вільнюс: Вільнюський університет, 2007–2012. Доступ в інтернеті: http://etimologija.baltnexus.lt/ LKŽe – Словник литовської мови 1–20, 1941–2002, електронна версія, редакційна колегія: Герутда Нактинене (головний редактор), Йонас Паулаускас, Ритуте Петрікене, Вітаутас Віткаускас, Йоланта Забараскайте. Вільнюс: Інститут литовської мови, 2005 (оновлена версія, 2008). Доступ в інтернеті: www.lkz.lt 218 Acta Linguistica Lithuanica LXXII Semantinės veiksmažodžio gerti sinonimų atsiradimo priežastys Marcinkevičienė Rūta 2006: Konceptualioji metafora vertime. – Darbai ir dienos 45, 109–118. Prieiga internete: http://donelaitis.vdu.lt/publikacijos/dd45_ruta.pdf. Marcinkevičienė Rūta 2011: Žodžio reikšmė. Žodynai ir tekstynai. Kaunas: Vytauto Didžiojo universitetas. Mikulsas Rolandas 2009: Kognityvinė lingvistika ir leksikografijos problemos. – Kalba ir žmonės. Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla, 39–80. Murphy M. Lynne 2010: Lexical Meaning. Cambridge [N.Y.]: Cambridge University Press. Plungian Vladimir 2011: Gramatinių kategorijų tipologija 2. Vilnius: Asociacija „Academia Salensis“: Vilniaus universitetas. Popova, Sternin – Попова З. Д., Стернин И. А. 2010: Когнитивная лингвистика. Москва: Восток – Запад. Sližienė Nijolė 1994–2004: Lietuvių kalbos veiksmažodžių junglumo žodynas 1–2. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas. Sližienė Nijolė 2005: Veiksmažodžių stigti, stokoti, trūkti sinonimiškoji reikšmė ir jų vartojimo ypatumai. – Kalbos kultūra 78, 128–132. Šmeliov – Шмелев Дмитрий Н. 2008: Очерки по семасиологии русского языка. Москва: Издательство ЛКИ. Taylor John 2003: Near synonyms as coextensive categories: ‘Tall’ and ‘high’ revised. – Language Sciences 25, 263–284. Ungerer Friedrich, Schmid Hans-Jörg 1996: An introduction to cognitive linguistics. London: Longman. Urbutis Vincas 1978: Žodžių darybos teorija. Vilnius: Mokslas; 2-asis leidimas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2009. Urbutis Vincas 1965: Žodžio trumpas keleto tarminių sinonimų etimologija. – Baltistica 1(1), 67–81. Urbutis Vincas 1998: Lie. pašinas ir (trm.) pašaiža – bendrašakniai sinonimai. – Baltistica 33(1), 49–57. Valiulytė Elena 1998: Dabartinės lietuvių kalbos sintaksiniai sinonimai: vietos, laiko ir priežasties raiška. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas. Vaskelienė Jolanta 2000: Darybiniai sinonimai [mokomoji knyga filologijos specialybių studentams]. Šiauliai: Šiaulių universitetas. Straipsniai / Articles 219 ANŽELIKA GAIDIENĖ Семантичні причини появи синонімів дієслова to drink АНОТАЦІЯ Об’єктом цієї статті є багата семантична група, яка досі не аналізувалася, — дієслова пиття, відібрані з версії «Словника сучасної литовської мови», що нині перебуває на стадії укладання. Мета дослідження — визначити, які ознаки реальних явищ, предметів або дій стають семантичними ознаками в мові та зумовлюють появу нових дієслів пиття. Також дослідження має на меті визначити продуктивність цих семантичних ознак. Наприкінці статті подано попередню синонімічну мережу дієслова to drink. Подано 1 вересня 2014 р. ANŽELIKA GAIDIENĖ Lietuvių kalbos institutas Petro Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius, Lietuva [email protected] 220 Acta Linguistica Lithuanica LXXII