Универсальные представления о человеке и мире в семантике соматических фразеологизмов с компонентом рус. «нога», лтш. «kāja», лит. «koja»

TATJANA STOIKOVA Вентспілська вища школа Напрями наукових досліджень: зіставна слов’янська та балтійська фразеологія, мовна картина світу, лексикографія, художнє мовлення (російська мова), мовні контакти (російська та балтійські мови). УНІВЕРСАЛЬНІ УЯВЛЕННЯ ПРО ЛЮДИНУ І СВІТ У СЕМАНТИЦІ СОМАТИЧНИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ ІЗ КОМПОНЕНТОМ РОС. НОГА, ЛАТ. KĀJA, ЛИТ. KOJA1 Універсальні уявлення про людину і світ у семантиці соматичних фразеологізмів із компонентом рос. нога, лат. kāja, лит. koja АНОТАЦІЯ У статті на основі зіставного аналізу розглядаються уявлення росіян і балтів про людину та світ, відображені в семантиці фразеологізмів із соматизмом нога у російській, латиській та литовській мовах. Результати дослідження показують, що ці культурні уявлення, по-перше, охоплюють різні аспекти буття людини (фізичні та емоційні стани, характер, поведінку, оцінне ставлення до світу тощо), а також основні категорії світобудови (простір і його організацію, час та його характеристики); 1 Дослідження виконано за підтримки гранту уряду Литовської Республіки (Education Exchanges Support Foundation), 2015 р. 40 Acta Linguistica Lithuanica LXXIV Универсальные представления о человеке и мире в семантике соматических фразеологизмов с компонентом рус. нога, лтш. kāja, лит. koja по-друге, є універсальними для росіян і балтів. Тотожність уявлень зумовлена великою кількістю повних міжмовних еквівалентів. Міжмовні еквівалентні ФО вибудовуються не лише в синонімічні, а й в антонімічні ряди. В антонімії розглядуваних ФО, своєю чергою, виявляється бінарний принцип відображення світу у свідомості та мові. КЛЮЧОВІ СЛОВА: зіставна фразеологія; фразеологічна семантика; мовна картина світу; латиська, литовська, російська мови. АНОТАЦІЯ На основі зіставно-типологічного аналізу у статті розглядаються уявлення росіян і балтів про людину та світ, відображені в семантиці фразеологічних одиниць із соматизмом foot у російській, латиській та литовській мовах. Результати дослідження показують, що ці культурні уявлення про світ і людину, по-перше, охоплюють різні аспекти життя людини (фізичні та емоційні стани, характер, поведінку, ставлення до світу тощо), а також основні категорії світу (простір і його організацію, час, рух тощо); по-друге, значна частина цих уявлень є універсальною для росіян і балтів. Більшість цих універсальних уявлень про людину та світ структурується певним набором універсальних опозицій, до яких вписуються еквівалентні російські та балтійські соматичні фразеологічні одиниці. КЛЮЧОВІ СЛОВА: зіставна фразеологія, фразеологічна семантика, мовна картина світу, латиська, литовська, російська мови. 0. ВСТУП Ця стаття є спробою зіставно-типологічного вивчення соматичної фразеології близькоспоріднених (балтійських) і генетично споріднених (балтійської та російської) мов. Джерелами матеріалу послужили фразеологічні та тлумачні словники сучасних літературних російської, латиської та литовської мов (ФСРЛЯ 1997; ФСРА 1994; KLFV 1974; LLVV 1972–1996; LFV 2000; LKŽ 1962; RLKFŽ 1985; FŽ 2001). Побудова теорії фразеологічних універсалій — актуальне завдання зіставної фразеології, засади якої закладалися у 80-х рр. XX ст. (Мокиенко 1980; Райхштейн 1982; Straipsniai / Articles 41 ТАТЬЯНА СТОІКОВА Добровольский та ін. 1990), — дисципліни відносно нової, але такої, що активно розвивається в сучасній лінгвістиці XXI століття. Фразеологізми із соматичним компонентом, або соматичні фразеологізми (надалі СФ), — надзвичайно привабливий матеріал для типологічних досліджень під час зіставлення кількох мов з метою виявлення фразеологічних універсалій: соматизми, становлячи найдавніші пласти словника будь-якої мови, характеризуються високою частотністю вживання, яскравою образністю, еластичністю семантики, відкритістю до семантичних перетворень, а СФ у фразеологічних системах усіх відомих мов посідають перше місце за кількістю — «15–25 відсотків усього фразеологічного складу» (Райхштейн 1982: 104). Давно помічено, що «характерною рисою соматичної фразеології є наявність у мовах численних» повних або часткових еквівалентів (Куницкая та ін. 1989: 53), які збігаються або є близькими за структурою та образністю. Такі відповідники СФ у різних мовах пояснюються не лише і не стільки запозиченнями, скільки загальними закономірностями, що призводять до утворення еквівалентних СФ (там само). У цьому випадку можемо говорити про взаємозумовлені лінгвістичні та екстралінгвістичні закономірності під час утворення СФ. Внутрішньомовні закономірності пов’язані з тотожним характером переосмислення семантики еквівалентних прототипів, що містять соматизми, — шляхом метафоризації або метонімізації, механізми яких є універсальними. Однак добір прототипів мотивується екстралінгвістичними закономірностями. До цих закономірностей належить однаковий спосіб сприйняття світу та людини різними народами, зумовлений передусім універсальними категоріями та принципами світобудови й універсальною організацією людини, її фізіології та психіки. Тому в різних мовах на основі переосмислення еквівалентних прототипів із соматизмами паралельно розвивалися еквівалентні СФ. Звичайно, у низці випадків не виключаються й запозичення СФ. Однак для того, щоб розмежувати запозичення та паралельно розвинені СФ, необхідно провести спеціальне дослідження. Це не входить до нашого завдання. Мета статті — на основі аналізу СФ із застосуванням зіставно-типологічного методу виявити спільні для російського та балтійських народів уявлення про людину і світ, відображені в семантиці СФ із компонентом noga — рос. noga, лат. kaja, лит. koja. Потрібно зазначити, що СФ (їхня семантика та структура) з компонентом noga у російській та інших мовах (романських, германських, фінно-угорських) 42 Acta Linguistica Lithuanica LXXIV Универсальные представления о человеке и мире в семантике соматических фразеологизмов с компонентом рус. нога, лтш. kāja, лит. koja є об’єктом низки досліджень, зокрема зіставних (Тімеа 1999; Городецька 2007; Лапшина 2011 та ін.). Зіставленню СФ із соматичними компонентами, що включають і компонент нога, у російській та балтійських, а також германських мовах присвячене дослідження останніх років, у якому представлено типологію вираження кількості в семантичних моделях СФ (Ruškys 2005: 70–83). У цій статті розглядається, як СФ із компонентом нога у російській та балтійських мовах структурують і описують світ та людину як його частину. Ступінь універсальності уявлень про світ, відображених у семантиці аналізованої групи СФ, визначається різними чинниками, але, ймовірно, і кількістю еквівалентних за семантикою, структурою та образністю СФ. І перш ніж перейти до зіставного аналізу СФ, необхідно зробити такі попередні зауваження. СФ є одним із мовних «інструментів» соматичного коду культури. Базове в етнолінгвістиці та лінгвокультурології поняття коду культури визначається як «сітка», яку культура «накидає» на навколишній світ, членує, категоризує, структурує та оцінює його». Коди культури «кодують» архетипні уявлення людини про світ (Красных 2002: 232), реалізуючись у знакових системах, передусім у мові. Соматичний код вважається найдавнішим із наявних кодів культури й лежить в основі найдавнішого способу осягнення світу людиною, за якого точкою відліку в освоєнні та розумінні світу виступає сама людина, її тіло (і окремі частини тіла): «людина почала осягати навколишній світ із пізнання самої себе», а «через усвідомлення себе людина прийшла до опису світу, екстраполюючи свої знання про саму себе» на навколишній світ (там само: 233–234). Окрім того, що будь-яка мовна картина світу структурується за допомогою кодів культури, записаних у семантиці мовних одиниць, в основі її опису «лежать бінарні опозиції» (Руднев 2001: 50): принципи опису світу неодмінно спираються на бінаризм. Світ двоїстий, і бінаризм, будучи формою відображення світу у свідомості та мові, а отже, й універсальним способом пізнання світу, виявляє себе в антонімії як лексико-фразеологічній універсалії. Аналізуючи структурування та опис світу й людини в семантиці розглядуваної фразеосемантичної групи — крізь призму соматичного коду культури, — ми звернули увагу на те, що значна частина СФ формує антонімічні ряди. Міжмовні еквіваленти, що повністю збігаються за семантикою, структурою та образністю, розглядаються як міжмовні синоніми. Неповний збіг за структурою та образністю означає часткову еквівалентність зіставлюваних СФ. Straipsniai / Articles 43 TATJANA STOIKOVA 1. УЯВЛЕННЯ ПРО ЛЮДИНУ В СЕМАНТИЦІ СФ ІЗ КОМПОНЕНТОМ РОС. НОГА, ЛАТ. KĀJA, ЛИТ. KOJA Помічено, що у фразотворенні найпродуктивнішими є два найуживаніші лексико-семантичні варіанти полісеманта нога — 1) «частина тіла людини, нижня кінцівка», 2) «основа, нижня частина чогось» (Лапшина 2011: http://www.referun.com/n), особливо перший. Дійсно, СФ із компонентом нога, утворені, як правило, шляхом метафоризації (рідше метонімізації) прототипу, здебільшого антропоцентрично орієнтовані, беруть участь в описі людини — її матеріального та духовного буття; фізичного, психічного й емоційного стану; поведінки та етичних учинків, особливостей характеру. Різні аспекти буття людини, відображені в семантиці СФ із компонентом нога у російській та балтійських мовах, розглядаються нижче, нерідко в опозиціях (тобто з урахуванням бінаризму картини світу) — у випадках базових станів буття людини, таких як «життя — смерть»; «неспання — сон»; «рух — спокій» та ін. Фізичні стани людини Життя — смерть. Семантичний полюс «смерть» представлений кількома рядами міжмовних еквівалентів; пор., наприклад, повні еквіваленти: рос. одной ногой в могиле = лат. ar vienu kāju kapā = лит. viena koja grabe; рос. протянуть ноги = лат. atsliept / notirīnāt kājas = лит. kojas īstiesti; рос. вынести вперёд ногами = лат. iznest ar kājām pa priekšu — неповний еквівалент лит. kojas atsukti į duris. Фразеологізми, що «наповнюють» наведені нижче опозиції, семантично пов’язані з полюсом «життя». Неспання — сон. Повним міжмовним еквівалентам зі значенням «не спати» лат. būt kājās (būt uz kājām) = лит. būti ant kojų = рос. быть на ногах; а також лат. sacelt kājas («прокинутися, почати не спати») — протиставлений, наприклад, безеквівалентний антонім рос. спать без задних ног. Здоров’я — нездоров’я (хвороба, слабкість). Еквівалентні міжмовні синоніми зі спільним значенням «бути здоровим, одужати» рос. быть на ногах = лат. būt uz kājām = лит. būti ant kojų; а також часткові еквіваленти зі спільним значенням «допомогти одужати, вилікувати» рос. поставить на ноги — лат. dabūt uz kājām мають антонімічні 44 Acta Linguistica Lithuanica LXXIV Универсальные представления о человеке и мире в семантике соматических фразеологизмов с компонентом рус. нога, лтш. kāja, лит. koja міжмовні повні відповідники: рос. едва держаться / стоять на ногах (від слабкості та хвороби) = лат. tikко (ar pūlēm) turēties uz kājām = лит. vos ant kojų laikytis / pastovėti. Втома — бадьора активність. Загальне значення «(сильна) фізична втома, стан (повного) виснаження» передається численними СФ — кількома рядами повних міжмовних еквівалентів, пор.: рос. быть / остаться без ног («дуже втомитися, до виснаження») = лат. būt / palikt kā bez kāju; būt / palikt vai bez kājām = лит. be kojų palikti; рос. валиться с ног («бути в стані повного виснаження від утоми») = лат. krist / gāsties no kājām = лит. nuo kojų nupulti / kristi; а також із тим самим значенням рос. едва волочить ноги = лат. tikko kājas vilkt / pavilkt = лит. vos kojas pavilkti (пор. неповний еквівалент лит. eiti, kojas velkant); рос. ног под собой не чувствовать / не слышать (одне зі значень багатозначного СФ «дуже втомитися від ходьби, бігу») = лат. nejust vairs kājas [sev apakšā] = лит. kojų nejaučiant [po savimi]; рос. отбить все ноги — лит. kojas atkul­ti; рос. сбиться с ног («сильно втомитися від клопотів, метушні, біганини») = лит. nuo kojų nusivar yti — неповний структурний еквівалент лат. noskrieties vai bez kājām. Рух (швидкий / повільний) — спокій. Полюс «рух» семантично пов’язаний із полюсом «бадьора активність» попередньої опозиції. Основні функції ноги — бути засобом пересування, забезпечувати фізичний рух, переміщення у просторі — мотивуються основним значенням соматизму нога — «одна з двох нижніх кінцівок людини». Існує велика кількість міжмовних еквівалентних СФ із такими спільними значеннями: 1) «швидко йти, бігти, тікати, утікати»; 2) «повільно йти, рухатися». Пор. СФ, об’єднані в синонімічні ряди першим значенням: рос. идти / бежать, куда ноги несут = лат. iet / skriet ko [kur] kājas nes = лит. kur kojos neša (пор. лит. eiti kaip kojos neša; лит. eiti kur kojos veda); рос. на одной ноге («швидко збігати кудись, зробити щось») = лит. ant vienos kojos būti; рос. давай бог ноги = лит. dieve duok kojas; лат. dot kājām vaļu = лит. duoti valią kojomis; пор. також неповні (функціонально-семантичні) еквіваленти: рос. взять ноги в руки — лат. ņemt kājas pār pleciem (лат. kājas pār pleciem – un prom) — лит. į kojas pakurti; рос. со всех ног (бежать) = лит. kiek kojos įkabina та інші. Друге значення «повільно йти, рухатися» мають такі міжмовні синоніми: рос. нога за ногу = лит. koja už kojos (пор. також структурні варіанти лит. koja pro koją; koja kojon). Стан спокою, протилежний руху, відображається рідко — наприклад, у семантиці еквівалентних антонімів до наведених вище СФ (із 1-м і 2-м значеннями): рос. лежать в ногах = лат. gulēt pie kājām = лит. gulėti prie kojų. Straipsniai / Articles 45 TATJANA STOIKOVA СФ із соматизмом нога беруть участь не лише в описі фізичних станів людини, а й в описі її психічних, емоційних станів, соціальної поведінки, оцінного ставлення до світу та інших людей, особистісних якостей і характеру, і навіть матеріального рівня життя. Внутрішні та емоційні стани людини Повні еквіваленти з компонентним варіюванням характеризують настрій людини — поганий, похмурий, примхливий: рос. встать с левой [не с той] ноги = лат. izkāpis (no gultas) ar kreiso kāju = лит. kaire / ne ta koja iš lovos išlipti / atsikelti. Тут хотілося б звернути увагу на спільне символічне значення компонента лівий: якщо «права частина тіла відповідає світлу, об’єктивності», то «ліва — темряві, суб’єктивності» (Шейнина 2006: 175). Крім того, згідно з прикметами, все, що знаходиться ліворуч, походить від лукавого (Нікітіна та ін. 2009: 426). Очевидно, що негативне забарвлення компонента лівий характерне для всіх трьох мовних картин світу й становить зміст спільної культурної конотації цих СФ, що відображає спільні для російської та балтійської лінгвокультур асоціації. Стан потрясіння, страху виражається значеннями СФ — повних еквівалентів: рос. ноги подкосились / отнялись = лит. kojas pakirto / atėmė (лит. atimti / pakirsti kojas). Стан внутрішньої несвободи, залежності передається семантикою таких еквівалентних СФ: рос. связывать по рукам и ногам = лат. saistīt rokas un kājas = лит. surišti rankas ir kojas — і протиставляється стану зовнішньої свободи, вільного життя; пор.: лат. uz brīvām kājām = лит. laisva / valna koja. Особистісні якості та характер людини Велика кількість еквівалентних СФ, що описують людину, у значенні яких вказується на якості характеру людини, утворилася внаслідок метафоричного переосмислення прототипових словосполучень зі словом нога у переносному значенні — «опора, нижній кінець чогось, наприклад меблів, механізмів тощо». Самостійність людини. Різні аспекти цієї якості передаються повними еквівалентами, пор.: рос. поставить на ноги («зробити самостійним, допомогти стати самостійним») = лат. nostādīt uz kājām = лит. pastatyti ant kojų; pakelti ant kojų; рос. держаться на ногах = лат. turēties / noturēties uz kājām («уміти самостійно існувати у важкій ситуації») = лит. ant kojų laikytis; рос. встать на ноги («стати матеріально 46 Acta Linguistica Lithuanica LXXIV Универсальные представления о человеке и мире в семантике соматических фразеологизмов с компонентом рус. нога, лтш. kāja, лит. koja самостійним») = лит. stotis / atsistoti ant (savų) kojų = лат. nostāties uz (savām) kājām (пор. також лат. tikt uz savām kājām («пережити труднощі та нещастя, досягти добробуту, достатку»); рос. стоять на своих ногах («бути самостійним, незалежним») = лат. stāvēt uz savām kājām = лит. savo kojomis stovėti; багатозначний СФ рос. стоять обеими ногами (1) «мати міцний, надійний фундамент у житті»; 2) «бути реалістом, діяти, зважаючи на реальні можливості») = лат. stāvēt ar abām kājām uz zemes = лит. remtis / stovėti abiem kojomis. Пор. антонім до першого значення останнього ряду еквівалентів — лит. stovėti kaip ant vištos kojos. Оцінне ставлення людини до світу Оцінне, емоційно-оцінне ставлення людини до світу, до чогось або до когось виявляється у 1) вербальній та 2) невербальній поведінці. Так, вербально емоційно-оцінне ставлення виражається, наприклад, еквівалентними жестовими СФ зі значенням «словом завдавати образ, таврувати когось»: лат. tīđāt / mīt / bradāt kājām = лит. mindžioti kojomis; paminti po kojomis (пор. також лат. mīt ar kājām dvēsele «топтати ногами в душі»). Інші еквівалентні жестові СФ: рос. положить / бросить к ногам («виразити повагу, захоплення, любов») = лат. nolikt pie kājām = лит. padėti po kojų — описують позитивне емоційно-оцінне ставлення до когось, виявлене в невербальній поведінці. Соціальна поведінка людини Багато міжмовних еквівалентних СФ повідомляють про поведінку, дії та вчинки людини, оцінювані негативно; пор., наприклад: рос. путаться / вертеться под ногами («заважати своєю присутністю щось робити; відволікати») = лат. rīties / maisīties pa kājām = лит. painiotis po kojomis; рос. целовать ноги кому-либо («дякувати комусь, принижуючись») = лат. bučot kājas = лит. bučiuoti kojas; рос. лизать ноги кому-либо («підлещуючись, принижуватися перед кимось») = лит. laižyti kojas. Наступні функціонально-семантичні еквіваленти, що структурно відрізняються, також містять негативну оцінку соціальної поведінки; пор.: рос. левой ногой сделать что-л. («виконати роботу, зробити щось погано, недбало, абияк») — лит. kur / kam koja, kur / kam ranka. (Про семантику символу лівий див. вище). Жестові еквівалентні фразеологізми, що характеризують поведінку людини: рос. броситься / падать в ноги [к ногам] («благати, просити когось про щось») = лат. nomesties / nokrist pie kājām = лит. į kojas pulti — розвивають негативну або позитивну оцінку в контексті конкретної ситуації. Straipsniai / Articles 47 TATJANA STOIKOVA Матеріальний добробут людини Дуже рідкісні російські та балтійські СФ із компонентом нога описують багате, розкішне життя людини; пор., наприклад, еквіваленти: рос. на широкую ногу (жить) = лит. ant didžios kojos; рос. на барскую ногу = лит. ant poniškos kojos. 2. УЯВЛЕННЯ ПРО СВІТ, ВІДОБРАЖЕНІ В СЕМАНТИЦІ СФ ІЗ КОМПОНЕНТОМ РОС. НОГА, ЛАТ. KĀJA, ЛИТ. KOJA Простір і час (хронотоп) формують координати нашого тривимірного матеріального світу. Основною властивістю матерії, як відомо, є рух. Людина здобувала перші знання про світ, його категорії та властивості передусім через свій тілесний досвід: тіло людини здавна було, кажучи філософською мовою, мірою всіх речей, що й відобразилося в мові, зокрема в соматичній фразеології. Основні категорії світу, його властивості та якості закарбувалися і в семантиці аналізованої групи СФ. Протиставлені якості світу нерідко відображаються в бінарних опозиціях — фразеологічних антонімах. Простір і час (хронотоп) Безлад (хаос) — порядок (світ, космос). Світ — це порядок, на противагу хаосу, з якого виник світ. І «на світанку людства спосіб осягнення світу полягав у впорядкуванні», а це «рух до порядку» долав хаос (Ковшова 2013: 151–152). Семантичний полюс опозиції «безлад» описують еквівалентні СФ: рос. вверх ногами = лат. ar kājām uz augšu / gaisā = лит. aukštyn kojomis; рос. перевернуть все вверх ногами = лат. apgriezt visu (pasaule) ar kājām augšū = лит. apversti aukštyn kojomis (пор. також безеквівалентний рос. черт ногу сломит). Наявність основи — відсутність основи. Цю опозицію можна розглядати у взаємодії з наведеною вище опозицією «порядок — безлад»: наявність основи = порядок — відсутність основи = хаос. Пор. міжмовні еквіваленти зі спільним значенням «втрата життєвої основи, опори, стабільності»: рос. почва / земля колеблется под ногами = лат. zeme līgojas zem kājām = лит. žemė slysta iš po kojų (а також пор. рос. почва / земля уходит из-под ног; терять почву под ногами) — і 48 Acta Linguistica Lithuanica LXXIV Универсальные представления о человеке и мире в семантике соматических фразеологизмов с компонентом рус. нога, лтш. kāja, лит. koja латиський фразеологізм із протилежною, антонімічною, семантикою ramats zem kājām «мати надійне стабільне становище». Верх — низ; близьке — далеке; своє — чуже; відкрите — закрите; динамічне — статичне. Відомо, що слова світ і простір — синоніми. До архетипних опозицій, що структурують світ, або простір, навколо людини, належать такі ключові: «верх — низ», «близьке — далеке», «своє — чуже», «відкрите — закрите», «динамічне — статичне» та деякі інші. Знання й розуміння простору спочатку фіксувалися тілесним кодом культури, який, безумовно, тісно пов’язаний із просторовим і часовим кодами. Так, просторова опозиція «верх — низ» метонімічно описується частинами тіла, пор.: рос. с головы до ног = лат. no galvas līdz kājām = лит. nuo kojų iki galvos. Це мінімальний простір, займаний людиною. Найближчий, або особистий, простір людини позначають також інші еквівалентні СФ: рос. лежать / находиться в ногах = лат. gulēt pie kājām = лит. gulėti prie kojų. Людина освоювала простір у напрямку від «близького» до «далекого»; пор.: рос. одной ногой здесь, другой там = лат. ar vienu kāju [kaut kur], ar otro [citur]; лат. ar vienu kāju [kaut kur]. Поступове освоєння людиною навколишнього світу розширювало межі світу, однак завжди залишався «чужий» простір, протиставлений «своєму» (пор. «своє»: рос. в ногах = лит. gale kojų = лат. pie kājām [gulēt]). На «чужий» простір указують еквівалентні СФ із варіюванням дієслівного компонента: рос. нога не ступала («де ніхто не бував; про глухі, дикі, необжиті місця») = лит. nė koja nepastovėjo; а також лит. nė kojos nebuvo. Простір і час можна роз’єднати лише умовно. Багато ФО із загальним значенням ‘швидко / повільно йти, бігти, пересуватися’ (див. вище) характеризують і простір, і час, тому що рух — категорія, яка реалізується в єдиному просторі-часі (хронотопі). Наприклад, рос. идти / бежать, куда ноги несут = лат. iet / skriet kur kājas nes = лит. eiti kur kojos neša, як і деякі інші еквівалентні ряди, акцентують «відкритий», незамкнений, «динамічний» простір — у напрямку від «близького» до «далекого». Швидко — повільно. Рух характеризується через поняття швидкість. Рос. давай бог ноги = лит. dieve diek kojas — ці та інші наведені вище синонімічні міжмовні еквіваленти, а також антонімічні до них ФО, наприклад, рос. нога за ногу = лит. koja už kojos, характеризують рух як виявлений єдиний простір-час. Короткий — довгий. Інші антонімічні за семантикою прототипові словосполучення розвинулися в еквівалентні ФО із синонімічним Straipsniai / Articles 49 TATJANA STOIKOVA значенням ‘зайти кудись на короткий час, бути де-небудь короткий час’; пор.: лат. apsildīt kājas — лит. nespeti kojų sušilti. 3. ВИСНОВОК Як в окремому відображається ціле, як у малому відображається велике, так у семантиці однієї групи соматичних фразеологізмів із компонентом нога у російській і балтійських мовах (рос. нога, лат. kāja, лит. koja), розглянутих у зіставно-типологічному аспекті, — фіксуються універсальні принципи організації світу й людини. Тотожність фрагмента картини світу росіян і балтів зумовлена, поряд з іншими чинниками, великою кількістю повних еквівалентів (міжмовних синонімів) і часткових еквівалентів. Міжмовні еквівалентні ФО нерідко вибудовуються не лише в синонімічні, а й в антонімічні ряди. В антонімії розглянутих ФО, своєю чергою, виявляється бінарний принцип відображення світу у свідомості та мові. Уявлення про людину і світ, у якому живе людина, у багатьох випадках структуруються певним набором універсальних опозицій, у які «вкладаються» міжмовні еквівалентні ФО. С К О Р О Ч Е Н Н Я лит. — литовський лат. — латиський рос. — російський ФО — соматичні фразеологізми 50 Acta Linguistica Lithuanica LXXIV Універсальні уявлення про людину і світ у семантиці соматичних фразеологізмів із компонентом рос. нога, лат. kāja, лит. koja ЛИТЕРАТУРА Городецкая Ирина 2007: Фразеологизмы-соматизмы в русском и французском языках. Автореф. дисс.... канд. филол. наук. Пятигорск. Доступно: http://www. dissercat.com/content (Обращение: 15.12.15). Дмитрий О. Добровольский, В.Т. Малыгин, Л.Б. Коканина 1990: Сопоставительная фразеология (на материале германских языков). Владимир: ВГПИ. Ковшова Мария Л. 2013: Лингвокультурологический метод во фразеологии: Коды культуры. Москва: Книжный дом «ЛИБРОКОМ». Красных Виктория В. 2002: Этнопсихолингвистика и лингвокультурология. Москва: ИТДГК «Гнозис». Куницкая и др. – Куницкая Н.В., Мельник В.Ф., Данилов Б.С. 1989: Функционально-семантическая динамика соматических лексем в составе фразеологических единиц. – Дериватология и динамика в романских и германских языках. Кишинев: Штиинца, 48–55. Лапшина Светлана С. 2011: Особенности словообразовательно-фразеологического комплекса с полисемантом нога в современном русском языке. Автореф. дисс.... канд. филол. наук. Москва. Доступно: http://www.referun.com/n (Обращение: 22.12.15). Никитина и др. – Никитина Татьяна Г., Рогалева Елена И., Иванова Надежда Н. 2009: Большой словарь примет. Москва: АСТ: Астрель. Райхштейн Александр Д. 1982: К сравнительно-типологической характеристике фразеологических систем. – Исследования по сопоставительной типологии языков. Москва: МГПИ, 102–113. Руднев Вадим П. 2001: Энциклопедический словарь культуры XX века. Москва: Агаф. Тимеа Чэтэ 1999: Соматические фразеологизмы в русском и венгерском языках. Автореф. дисс.... канд. филол. наук. Москва. Доступно: http://www.dissercat.com/content (Обращение: 14.12.15). Шейннина Елена Я. 2006: Энциклопедия символов. Москва: АСТ; Харьков: Торсинг. Ruškys Algirdas 2005: Kiekuybės reikšmės frazeologizmų, vartojamų kai kuriose baltų, slavų ir germanų kalbose, funkcinė ir semantinė tipologija. – Vārds un tā pētīšanas aspekti 9. Liepāja: LU, 70–83. Straipsniai / Articles 51 TATJANA STOIKOVA СЛОВАРИ ФСРЛЯ – Федоров Александр И. Фразеологический словарь русского литературного языка. В 2-х томах. Москва: Цитадель, 1997. ФСРЯ – Молотков Александр И. (ed.). Фразеологический словарь русского языка, Санкт-Петербург: Вариант, 1994. KLFV – Bauga A., Jostsone A., Tjurina L. Krievu–latviešu frazeoloģiskā vārdnīca. Русско–латышский фразеологический словарь. 2. sēj. Rīga: Liesma, 1974. LFV – Laua Alise, Ezėriņa Aija, Veinberga Silvija. Latviešu frazeoloģijas vārdnīca. Rīga: Avots, 2000. LKŽ – Lietuvių kalbos žodynas 6. Vilnius: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla, 1962. LLVV – Ceplītis L. (ed.). Latviešu literārās valodas vārdnīca. 1.–8. Rīga: Zinātne, 1972–1996. RLKFŽ – Stašaitienė Vilija, Paulauskas Jonas. Rusų–lietuvių kalbų frazeologijos žodynas. Русско–литовский фразеологический словарь. Vilnius: Mokslas, 1985. FŽ – Frazeologijos žodynas. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2001. Universalios žmogaus ir pasaulio idėjos somatinių frazeologizmų su dėmeniu ru. носа, la. kāja, lie. koja semantikoje SANTRAUKA Remiantis lyginamąja tipologine analize, straipsnyje aptariamos rusų ir baltų idėjos apie žmonių ir pasaulį, užfiksuotos frazeologizmų su somatizmu koja semantikoje rusų, latvių ir lietuvių kalbose. Somatiniai frazeologizmai, kaip vienas iš seniausių žodyno sluoksnių bei somatinio kultūros kodo „įrankių“, atspindi archajiškus žmonių vaizdinius. Tyrimo rezultatai atskleidžia, kad, pirmiausia, šie kultūriniai vaizdiniai apima įvairius žmogaus gyvenimo aspektus (fizinę ir emocinę būseną, charakterį, elgesį, santykį su pasauliu ir pan.), taip pat ir pagrindines pasaulio sandaros kategorijas (erdvę ir jos organizavimą, laiką, judesį ir pan.). Antra, nemaža šių vaizdinių dalis yra bendra tiek rusams, tiek baltams. Kartu su 52 Acta Linguistica Lithuanica LXXIV Universaliėsios predstavymai apie žmogų ir pasaulį semantike somatinių frazeologizmų c komponentu rus. ноsa, ltš. kāja, lit. koja kitais veiksniais, rusų ir baltų idėjų apie žmogų ir pasaulį (ar pasaulio vaizdo fragmentą) tapatumo rezultatas – daug visiškų somatinių frazeologizmų atitikmenų. Daugumą šių universalių idėjų apie žmogų ir pasaulį sudaro tam tikra universalių priešybių grupė, kurioje telpa tapatūs somatiniai rusų ir baltų kalbų frazeologizmai. Frazeologizmai sudaro tiek antonimų, tiek sinonimų eiles. Analizuojamų frazeologizmų antonimų atveju atskleidžiamas dvinaris pasaulio „organizavimo“ principas bei pasaulio atspindys sąmonėje ir kalboje. Taigi žmogaus idėjos remiasi priešybėmis: „gyvenimas – mirtis“, „budrumas – sapnas“, „sveikata – liga“, „nuovargis – energingas veikimas“, „judesys – poilsis“ ir pan. Pavyzdžiui, priešybių poroje „sveikata – liga“ kelioms kalboms būdingi tapatūs sinonimai su bendrąja reikšme „būti sveikam, pasveikti“ – ru. быть на ногах = la. būt uz kājām = lie. būti ant kojų – turi antonimus: ru. едва держаться / стоять на ногах (ot слабости и болезни) – la. tikko (ar pulēm) turēties uz kājām = lie. vos ant kojų laikytis / pastovėti. Žmogaus gyvenamo pasaulio idėjos suformuoja šias priešybes: „viršus – apačia“, „šis – svetimas“, „arti – toli“, „atviras – uždaras“ ir pan. Plg.: „šis“ („arti“) erdvė: ru. лежать в ногах = la. gulēt pie kājām = lie. gulėti prie kojų – kaip priešprieša „svetimas“ („toli“) erdvei – ru. нога не ступала = lie. nė koja nepastovėjo. Įteikta 2016 m. vasario 21 d. T A T J A N A S T O I K O V A Maskavas 198 – 22, Rīga LV – 1019, Latvia [email protected] Straipsniai / Articles 53