Анатолий Павлович Непокупный и Латвия

ІЛГА ЯНСОНЕ Інститут латиської мови Латвійського університету Галузі наукових досліджень: лексикологія, діалектологія, ономастика, історія мови та мовознавства. АНАТОЛІЙ ПАВЛОВИЧ НЕПОКУПНИЙ І ЛАТВІЯ Анатолій Непокупний і Латвія АНОТАЦІЯ Статтю присвячено українському мовознавцю, видатному балтісту — Анатолію Павловичу Непокупному, який протягом останніх 40 років мав найтісніші контакти з Латвією. Його співпрацю з латиськими колегами можна поділити на кілька періодів, пов’язаних із різними темами: міжінституційний проєкт Мовні зв’язки народів ареалу Балтійського моря та прилеглих до нього територій (середина 60-х — початок 80-х років XX століття); проєкт Ризька адреса Лесі Українки (90-ті роки XX століття); діяльність, пов’язана з обранням А. П. Непокупного іноземним членом Латвійської академії наук (початок XXI століття). Паралельно із зазначеною діяльністю А. П. Непокупний, починаючи з 60-х років XX століття, активно брав участь у наукових конференціях у різних містах Латвії. КЛЮЧОВІ СЛОВА: зв’язки українських і латиських мовознавців, балтіст і славіст Анатолій Павлович Непокупний. АНОТАЦІЯ Стаття присвячена Анатолію Непокупному, українському мовознавцю та видатному досліднику балтійських мов. Останні 40 років його професійної діяльності були тісно пов’язані з Латвією. Його співпрацю з латиськими колегами можна поділити на кілька етапів, пов’язаних із конкретною діяльністю: міжінституційний проєкт «Мовні зв’язки народів ареалу Балтійського моря та прилеглих територій» (від середини 1960-х до початку 1980-х років); проєкт «Ризька адреса Лесі Українки» (1990-ті роки); діяльність, пов’язана з його обранням іноземним членом Латвійської академії наук (початок XXI століття). Крім зазначеної діяльності, Įžvalgos / Insights 245 ИЛГА ЯНСОНЕ Непокупний також активно брав участь у різних наукових конференціях у різних містах Латвії, починаючи з 1960-х років. КЛЮЧОВІ СЛОВА: контакти між українськими та латиськими мовознавцями, балтіст і славіст Анатолій Непокупний. Анатолій Павлович Непокупний був тим українським мовознавцем, який протягом останніх 40 років мав найтісніші контакти з Латвією. На наукових конференціях, присвячених академікові Яну Ендзеліну, А. П. Непокупний неодноразово зазначав, що є науковим онуком Я. Ендзеліна. Про що йдеться? Анатолій Павлович Непокупний у 1955–1958 роках навчався в аспірантурі на відділенні російського та слов’янського мовознавства філологічного факультету Київського університету, де керівником його дисертації став учень Я. Ендзеліна Л. А. Булаховський, який на той час обіймав посади директора Інституту мовознавства Української академії наук і професора Київського університету. Л. А. Булаховський ознайомив молодого колегу з науковою діяльністю Я. Ендзеліна та порадив зайнятися балтістикою. Відтоді об’єктом досліджень А. П. Непокупного стали балтійські та слов’янські мовні зв’язки. Після смерті Л. А. Булаховського 1961 року він став науковим співробітником Інституту мовознавства Української академії наук. Отже, Л. А. Булаховського з повною впевненістю можна назвати науковим батьком А. П. Непокупного. Своєю чергою, Л. А. Булаховський був і учнем, і колегою Я. Ендзеліна в Харківському університеті. 1908 року Харківський університет запросив до себе Я. Ендзеліна й обрав його позаштатним професором, але оскільки призначення на цю посаду не затвердив міністр освіти, з 1909 р. Я. Ендзелін почав працювати позаштатним доцентом, з 1911 р. — позаштатним професором, а з 1912 до 1920 рр. — штатним професором. У 1909–1920 рр. Я. Ендзелін у Харкові читав такі курси лекцій: вступ до мовознавства, порівняльне мовознавство, порівняльна граматика індоєвропейських мов, порівняльна граматика германських мов, теоретичні та практичні курси литовської та давньопрусської (за відомостями Г. Ахвледіані — також латиської), давньовірменської, давньоперської, готської, давньоісландської та давньоірландської мов, мова авести, заняття з читання текстів авести та Рігведи, а також давньогрецьких і перських текстів (Grīsle 2007: 33). Л. А. Булаховський, своєю чергою, 1908 р. уже був студентом історико-філологічного факультету Харківського університету, який закінчив 1910 р., але з 1911 до 1914 рр. там само при кафедрі слов’янської філології проходив підготовку на звання професора, а з 1916 до 1917 рр. був позаштатним доцентом кафедри слов’янської філології Харківського університету. 246 Acta Linguistica Lithuanica LXXVIII Анатолий Павлович Непокупный и Латвия Гідна школа, створена протягом кількох поколінь, дала А. П. Непокупному можливість серйозно зайнятися балтістикою. Спочатку це супроводжувалося контактами з литовськими колегами, а з середини 60-х років XX століття — і з Латвією. Співпрацю А. П. Непокупного з латиськими колегами можна поділити на кілька періодів, пов’язаних із різними темами. Перший період — середина 60-х — початок 80-х років XX століття: міжінституційний проєкт Мовні зв’язки народів ареалу Балтійського моря та прилеглих до нього територій. Ідея цього проєкту виникла під час розмови на конференції з топоніміки північно-західної зони СРСР 1966 року. Авторами ідеї були молодий А. П. Непокупний, який попереднього року захистив дисертацію, та завідувач сектору латиської мови Інституту мови й літератури Латвійської академії наук Рудольф Грабіс. До планів Інституту мови й літератури Академії наук Латвійської РСР проєкт було включено вже 1968 року (керівники — зав. сектору латиської мови Інституту мови й літератури Р. Грабіс і науковий співробітник Інституту мовознавства Академії наук Української РСР А. П. Непокупний; виконавець — Б. Лаумане), до планів Інституту мовознавства Академії наук Української РСР — 1975 року. Сферами співпраці було названо: підготовку спільних публікацій, участь у всесоюзних і міжнародних конференціях, виконання А. П. Непокупним обов’язків консультанта дисертації кандидата філологічних наук, яку готувала Б. Лаумане і яку вона захистила 1973 року. Свідченням початку співпраці є лист з особистого архіву А. П. Непокупного, адресований директорові Інституту мови й літератури Латвійської академії наук: 18 вересня 1968 р. Директорові Інституту мови й літератури Академії наук Латвійської РСР проф. Я. Калниню, керівникові мовознавчих проблем Інституту проф. Р. Грабісу Дирекція Інституту мовознавства ім. А. А. Потебні АН УРСР вважає позитивним фактом встановлення тісніших форм співпраці наших інститутів у галузі дослідження балто-слов’янських мовних відносин. Ми погоджуємося з тим, щоб співробітник нашого Інституту, кандидат філологічних наук А. П. Непокупний, брав участь як співкерівник і співвиконавець у розробленні теми Інституту мови й літератури АН Латвійської РСР «Мовні контакти народів ареалу Балтійського моря», а також був керівником-консультантом (на громадських засадах) дисертаційної роботи тов. Įžvalgos / Insights 247 ИЛГА ЯНСОНЕ Б. Лаумане на тему «Відображення лінгвістичних зв’язків у лексиці рибальства латиської мови». Включення теми «Східнослов’янсько-балтійські мовні відносини» до тематики Інституту мовознавства АН УРСР вирішуватиметься під час розроблення тематичного плану на 1970 рік. З щирою повагою Директор Інституту мовознавства ім. А. А. Потебні АН УРСР, акад. АН УРСР (І. К. Бєлодєд). Результатами співпраці стали, по-перше, захищена 1973 року аспіранткою Б. Лаумане дисертація кандидата філологічних наук Назви риб у латиській мові, по-друге, спільні статті А. П. Непокупного та Б. Лаумане «Балто-слов’яно-фінські паралелі з галузі мореплавства й рибальства» (Лаумане, Непокупный 1970: 189–202), по-третє, статті А. П. Непокупного «Прусська етимологія у працях Я. Ендзеліна та лексика приморських говірок балтійських і найближчих до прусського ареалу східнослов’янських мов» (Непокупный 1973: 76–83), «Острів Готланд і Scando-Baltica» (Непокупный 1974: 73–85), «Латиш, Латвія та Курземе в антропонімії українського козацтва XVI–XVII ст.» (Непокупный 1977а: 96–108), «Фінно-балто-білоруська семантична ізоглоса ‘іти в село’ = ‘іти в гості’» (Непокупный 1977б: 109–126). На жаль, цей проєкт завершився без публікації передбаченої книги, яка узагальнювала б результати. Настало затишшя майже на 10 років. Другий період — 90-ті роки XX століття — початок XXI століття: робота над проєктом Ризька адреса Лесі Українки. Після відновлення незалежності Латвії та України А. П. Непокупний узявся за давню мрію — знайти місце проживання Лесі Українки в Ризі в березні 1900 року. За підтримки цієї ініціативи послами України в Латвії В. Михайловським, М. Янківим, Р. Чилачаєвою було проведено роботу як в архівах і музеях, так і в установах міста Риги, результатом якої стали публікації у виданнях Вісник національної академії наук України (Непокупный 2006: 75–82) і Latvijas Zinātņu Akadēmijas Vēstis (Nepokupnijs 2006: 43–52). На жаль, будинок на вулиці Дзірнаву, 90, де на початку XIX століття проживала тітка поетеси, належав до дерев’яної забудови й на початку 90-х років XX століття був знесений. Коли наприкінці XX століття А. П. Непокупному після болісних пошуків вдалося з’ясувати адресу проживання родичів Лесі Українки, на нього чекало розчарування — автостоянка на місці дерев’яного будинку. 248 Acta Linguistica Lithuanica LXXVIII Анатолий Павлович Непокупный и Латвия 1 ІЛЮСТР. А. П. Непокупний на місці, де стояв будинок на вулиці Дзірнаву, 90 Нездійсненною мрією Анатолія Павловича залишилося встановлення пам’ятної дошки на місці будинку на вулиці Дзірнаву, 90, у якому, гостюючи в тітки, зупинялася Леся Українка. 2 ІЛЮСТР. Так пам’ятну дошку зображував А. П. Непокупний Įžvalgos / Insights 249 ИЛГА ЯНСОНЕ Третій період — початок XXI століття — пов’язаний з обранням 2004 року А. П. Непокупного іноземним членом Латвійської академії наук. Починаючи з 2002 року він щороку по кілька разів відвідував Латвію, активно брав участь як у мовознавчих заходах, так і в академічному житті. У всіх у пам’яті залишився його виступ перед виборами членів ЛАН 2004 року з академічною лекцією з прусської тематики за участю тодішнього посла України в Латвії М. Янківа. Поєднання в мисленні А. П. Непокупного поета й мовознавця-діахроніста привело не лише до емоційного викладу сюжету, а й до глибини розгляду проблеми. У найдавнішій пам’ятці балтійських мов — Ельбінзькому словнику — перед назвами інших птахів міститься орнітонім прус. prestors E 707, назву якого досі не розшифрували ні Р. Траутман, ні Я. Ендзелін, ні В. Мажюліс, ні інші прусисти. Дослідників бентежила саме наявність цього орнітоніма — волового очка (Troglodytes troglodytes L.), яке є одним із найменших представників ряду горобцеподібних. Зіткнувшись із церковною термінологією в назвах птахів і знайшовши сюжет про обрання королем птахів волового очка серед матеріалів, записаних у Львівській області 1898 року, А. П. Непокупний дійшов висновку, що зазначений в Ельбінзькому словнику орнітонім prestors E 707 ‘konigelyŋ’ пов’язаний із найдавнішим варіантом німецького priester ‘священник’ — prêstar, який існував у давньоверхньонімецькій і давньосаксонській мовах і ліг в основу прусського prestors (Докладніше про етимологію прус. prestors див. Непокупный 1998: 109–119). Численні запитання після виступу А. П. Непокупного вказували на зацікавленість його підходом до етимології прусської мови не лише з лінгвістичного, а й з екстралінгвістичного погляду. Починаючи з другої половини 60-х років XX століття А. П. Непокупний брав участь у різних конференціях у Латвії. У другій половині 60-х років основною темою його доповідей були балто-слов’янські мовні зв’язки: «Словоскладання як балтійський елемент у топонімії Українського Полісся» на «Конференції з топоніміки північно-західної зони СРСР», Рига, 1966; «Острівні слов’янські говірки Прибалтики як джерело для дослідження навколишніх мов» на «II міжвузівській діалектологічній конференції з вивчення російських говірок у Прибалтійських республіках», Рига, 1966; «Балтійські елементи в топоніміці України» на конференції Яна Ендзеліна, Рига, 1968; «Дегідронімічні назви поселень у балтійських і слов’янських мовах (балтійськ. ra- / слов’ян. po-)» на конференції А. Озола, Рига, 1969. 250 Acta Linguistica Lithuanica LXXVIII Анатолий Павлович Непокупный и Латвия 3 ІЛЮСТР. А. П. Непокупний із тодішнім послом України в Латвії М. Янківим (2004) У доповідях 70-х років поряд із названою вище з’являється також прусська та ятвязька тематика: «Деякі синтаксичні особливості балтійських запозичень у слов’янському діалектному середовищі» на конференції А. Озола, Рига, 1970; «Відмінні від литовських і спільні зі слов’янськими прийменниково-відмінкові конструкції латиської мови» на конференції А. Озола, Рига, 1971; «Прусська етимологія у працях Я. Ендзеліна та лексика приморських говірок балтійських і найближчих до прусського ареалу східнослов’янських мов» на ювілейній конференції Яна Ендзеліна, Рига, 1973; «Прусська етимологія у працях Я. Ендзеліна та лексика білоруської й української мов» на конференції «Балтійські мови та їхні взаємозв’язки зі слов’янськими, фіно-угорськими й германськими мовами», Рига, 1973; «До дослідження ареалу ятвязьких реліктів» на конференції «Проблеми етнічної історії балтів», Рига, 1977. Įžvalgos / Insights 251 ИЛГА ЯНСОНЕ 4 ІЛЮСТР. А. П. Непокупний із членами Відділення гуманітарних і соціальних наук ЛАН та професорами Латвійського університету (зліва: Я. Стадіньш, І. Янсоне, А. Блінкена, А. Непокупний, М. Янків, Т. Юндзіс, Б. Бушмане, О. Буш, С. Павідіс, І. Кошкін) 5 ІЛЮСТР. А. П. Непокупний серед латиських і польських колег після конференції Яна Ендзеліна 2005 р. (зліва: М. Янковяк, І. Янсоне, М. Острувка, Є. Кагайне, А. Стафецька, А. Непокупний) 252 Acta Linguistica Lithuanica LXXVIII Анатолий Павлович Непокупный и Латвия Від 80-х до середини 90-х років XX століття відвідування А. П. Непокупним Латвії стало значно рідшим, тематика доповідей залишилася попередньою: «Ятвяги та Латвія» на IV Всесоюзній конференції балтістів, Рига, 1980; «Західні балти та слов’яни в їхніх спільних ономастичних ізоглосах» на конференції «Проблеми етнічної історії балтів», Рига, 1985; «Про перспективу “Дрібниць” Я. Ендзеліна» на VII Міжнародному конгресі балтістів, Рига, 1995. Починаючи з кінця 90-х років А. П. Непокупний знову став частим гостем Латвії та постійним доповідачем на конференціях. Значне місце в тематиці його доповідей тепер посідають прусська тема й фольклорні сюжети: «Про один образ сонця в латиській поезії, фольклорі та термінології» на конференції «Слово та аспекти його дослідження», Лієпая, 1999; «Яніс Ендзелін і Україна» на конференції Яна Ендзеліна, Рига, 1999; «Про балтійсько-слов’янський кордон на території Білорусі» на IX Міжнародному конгресі балтістів, Рига, 2000; «До прусських етимологій Я. Ендзеліна: реальне й казкове в семантиці назв двох птахів Ельбінзького словника» на конференції Яна Ендзеліна, Рига, 2002; «Від зовнішніх меж прусської мови до її внутрішніх реконструкцій» на конференції «Пограниччя: лінгвістичний аспект», Даугавпілс, 2004; «До тлумачення прус. dragios E 386 ‘Hefen’ як відповідника лат. dradži ‘витопки’» на конференції Яна Ендзеліна, Рига, 2005; «Про реконструкцію лат. kungs» на I конгресі «Letonica», Рига, 2005; «Від Балтики до Адріатики: латгальський ойконім в ізоглосі через мовні пограниччя» на конференції «Пограниччя: лінгвістичний аспект», Даугавпілс, 2005; «До 6 ІЛЮСТР. А. П. Непокупний на секції I конгресу Letonica (2005) Įžvalgos / Insights 253 ИЛГА ЯНСОНЕ етимологізації прус. stroio E 103 ‘Halsader’: Я. Ендзелін та інші» на конференції Яна Ендзеліна, Рига, 2006. Протягом останніх семи років Анатолій Павлович Непокупний також читав лекції і в Латвійському університеті, і в Лієпайській педагогічній академії, і в Даугавпілському університеті. Він популяризував Латвію в Україні як за допомогою своїх віршів і фільмів, так і наукових статей та особистих контактів. Усі свої почуття до Риги та Латвії він висловив у віршах (Непокупный 1989: 58): О Риго! На весь світ од узбережжя – За безкрай моря і крізь даль землі – Пливуть у час твої високі вежі – Як щогли на твоєму кораблі. В порти століть на радісні гостини Ти входиш каравелою краси… І добрі вітри віють в древні сіни – Як у твої нетлінні паруси. ЛИТЕРАТУРА Grīsle Rasma 2007: Spēkildze 21. Rīga, 33. Nepokupnijs Anatolijs 2006: Lesjas Ukrainkas Rīgas adrese. – Latvijas Zinātņu Akadēmijas Vēstis 6, 43–52. Лаумане Бенита, Непокупный Анатолий 1970: Балто-славяно-финские параллели из области мореплавания и рыболовства. – Взаимосвязи балтов и прибалтийских финнов. Рига: Зинатне, 89–202. Непокупный Анатолий 1973: Прусская этимология в трудах Я. Эндзелина и лексика приморских говоров балтийских и ближайших к прусскому ареалу диалектов восточнославянских языков. – Известия АН Латвийской ССР 2, 76 – 83. Непокупный Анатолий 1974: Остров Готланд и Scando-Baltica. – Baltistica 10(1), 73–85. Непокупный Анатолий 1977a: Латыш, Латвия и Курземе в антропонимии украинского казачества XVI–XVII вв. – Контакты латышского языка. Рига: Зинатне, 96–108. Непокупный Анатолий 1977б: Финно-балто-белорусская семантическая изоглосса ‘идти в деревню’ = ‘идти в гости’. – Контакты латышского языка. Рига: Зинатне, 109–126. 254 Acta Linguistica Lithuanica LXXVIII Анатолий Павлович Непокупный и Латвия Непокупный Анатолий 1998: Прусское название христианского священника: prestors EV 707. – Colloquium pruthenicum secundum. Kraków, 109–119. Непокупный Анатолий 1989: Ризькі етюди. – Золото вікон. Київ, 58. Непокупный Анатолий 2006: Ризька адреса Лесі Українки. – Вісник національної академії наук України 1, 75–82. Anatolijus Nepokupnas ir Latvija SANTRAUKA Straipsnis skirtas ukrainiečių kalbininkui, žymiam baltistui Anatolijui Nepokupnui, kuris per paskutiniuosius keturis savo gyvenimo dešimtmečius palaikė glaudžius ryšius su Latvija. Jo bendradarbiavimą su latvių kolegomis galima suskirstyti į keletą etapų, susijusių su konkrečia veikla: 1) tarpinstitucinis projektas „Baltijos jūros regiono ir gretimų teritorijų kalbų kontaktai“ (XX a. 7-ojo dešimtmečio vidurys – XX a. 9-ojo dešimtmečio pradžia); 2) projektas „Lesios Ukrainkos adresas Rygoje“ (XX amžiaus 10-asis dešimtmetis); 3) veikla, susijusi su A. Nepokupno išrinkimu Latvijos mokslų akademijos užsienio nariu (XXI a. pradžia). Pirmajame etape buvo ginama latvių kalbininkės Benitos Laumanės disertacija „Žuvų pavadinimai latvių kalboje“, kurios konsultantas buvo A. Nepokupnas, taip pat paskelbti kolektyviniai ir individualūs straipsniai. Antrajame etape, dirbant Latvijos archyvuose ir muziejuose, buvo išsiaiškinta L. Ukrainkos giminaitės, pas kurią ji gyveno Rygoje, gyvenamoji vieta. Tačiau medinis pastatas Dzirnavų gatvėje 90 XX a. 10-ame dešimtmetyje buvo nugriautas, jo vietoje įrengta automobilių stovėjimo aikštelė. Trečiajame etape sustiprėjo A. Nepokupno ryšiai su Latvija, 2004 m. jis buvo išrinktas Latvijos mokslų akademijos užsienio nariu. Kartu su aptarta veikla A. Nepokupnas, pradedant XX a. 7-uoju dešimtmečiu, aktyviai dalyvavo mokslinėse konferencijose įvairiuose Latvijos miestuose. Įteikta 2018 m. birželio 6 d. ILGA JANSONE LU Latviešu valodas institūts Akadēmijas laukums 1, LV-1050 Rīga, Latvija [email protected] Įžvalgos / Insights 255