Of Mice and Men: PETA’s Animal-Friendly Idioms as a Strategy Against Speciesism?

ОЛЕНА ФОМЕНКО Київський національний університет імені Тараса Шевченка Ідентифікатор ORCID: orcid.org/0000-0002-2614-0883 Галузі досліджень: критичний дискурс-аналіз, соціолінгвістика, ономастика, брендинг націй, культурологія. DOI: doi.org/10.35321/all88-08 ПРО МИШЕЙ І ЛЮДЕЙ: ІДІОМИ PETA, ДРУЖНІ ДО ТВАРИН, ЯК СТРАТЕГІЯ ПРОТИ РУЇНІЗМУ? Про мишей і людей: дружні до тварин ідіоми PETA як стратегія проти видизму? АНОТАЦІЯ Мова формує наше розуміння тварин і може впливати на суспільні ставлення та поведінку щодо них. Попри прогрес у сфері добробуту тварин, англійська мова й надалі відтворює упередження проти тварин, які можуть виправдовувати насильство щодо них. Щоб протидіяти лінгвістичному видизму й сприяти недискримінаційній мові, організація People for the Ethical Treatment of Animals (PETA) запропонувала дружні до тварин альтернативи на заміну видистським ідіомам. Прикладами таких альтернатив є нагодувати двох птахів однією булочкою і принести додому бейгли, запропоновані замість убити двох птахів одним каменем і принести додому бекон. У цьому дослідженні за допомогою лінгвістичного та критичного дискурс-аналізу розглядається корпус із 166 слів і фраз, що охоплює оригінальні та дружні до тварин ідіоми. Мета дослідження — оцінити потенціал альтернативних висловів PETA для заміни дискримінаційної мови. У статті стверджується, що хоча деякі дружні до тварин альтернативи можуть здобути суспільне визнання, інші можуть бути надто незвичними або штучними, щоб набути широкого вжитку. Крім того, ці вислови можуть мати зворотний ефект і підірвати рух за права тварин, створюючи враження його радикальності або відірваності від реальності. Попри обмеження, кампанія PETA має потенціал підвищити обізнаність про видизм в англійській мові та сприяти недискримінаційному використанню мови в прикладній лінгвістиці, особливо серед молодих учнів і неносіїв англійської мови. КЛЮЧОВІ СЛОВА: видизм, PETA, дружні до тварин ідіоми, лінгвістична дискримінація, критичний дискурс-аналіз, прикладна лінгвістика. Straipsniai / Articles 165 OLENA FOMENKO АНОТАЦІЯ Мова формує наше розуміння тварин і може впливати на суспільні ставлення та поведінку щодо них. Попри прогрес у сфері добробуту тварин, англійська мова й надалі заохочує дискримінацію видів, яка може виправдовувати насильство щодо тварин. Щоб протидіяти лінгвістичному видизму й сприяти недискримінаційній мові, організація «People for the Ethical Treatment of Animals» (укр. «Люди за етичне поводження з тваринами») запропонувала дружні до тварин альтернативні вислови замість ідіом, дискримінаційних за видовою ознакою. Серед цих альтернатив — «feed two birds with one scone» і «bring home the bagels» замість «kill two birds with one stone» (укр. убити двох зайців одним пострілом ‘зробити дві справи одночасно’) та «bring home the bacon» (укр. принести додому бекон ‘заробити, принести винагороду’). На основі лінгвістичного й критичного дискурс-аналізу це дослідження має на меті розглянути 166 слів і фраз, з яких складаються оригінальні та дружні до тварин ідіоми. Мета — оцінити потенціал альтернативних ідіом, запропонованих PETA, для заміни дискримінаційної мови. У статті стверджується, що хоча деякі дружні до тварин ідіоми можуть успішно закріпитися в суспільному житті, інші можуть бути надто невпізнаваними або неприродними, щоб їх широко прийняли. Крім того, ці вислови можуть негативно вплинути на рух за права тварин і зашкодити йому, виставивши його радикальним або відірваним від реальності. Попри можливі недоліки, кампанія PETA має потенціал підвищити суспільну обізнаність про видизм в англійській мові та сприяти недискримінаційному використанню мови в галузі прикладної лінгвістики, особливо серед молоді, яка навчається, та людей, для яких англійська не є рідною. КЛЮЧОВІ СЛОВА: видизм, PETA, дружні до тварин ідіоми, лінгвістична дискримінація, критичний дискурс-аналіз, прикладна лінгвістика. 1. ВСТУП У грудні 2018 року американська організація із захисту прав тварин People for the Ethical Treatment of Animals (PETA) зазнала критики після того, як закликала англомовних людей замінити видистські ідіоми дружніми до тварин альтернативами. PETA стверджувала, що вислови убити двох птахів одним каменем, принести додому бекон і бити мертвого коня нічим не відрізняються від расистських або гомофобних фраз і тому мають бути замінені такими альтернативами, як нагодувати двох птахів однією булочкою, принести додому бейгли та нагодувати ситого коня (PETA 2018). Попри неоднозначні реакції на цю ініціативу, вона порушила важливі питання про роль мови у зміцненні або оскарженні видизму та потенціал мовних змін для сприяння недискримінаційному поводженню з тваринами. У цьому дослідженні на прикладі дружніх до тварин ідіом PETA розглядається проблема лінгвістичного видизму. Мета дослідження подвійна: по-перше, критично розглянути дружні до тварин ідіоми, запропоновані PETA, а по-друге, оцінити потенціал альтернативних висловів для заміни видистської мови. У дослідженні застосовано критичний дискурсивний підхід для оцінювання сильних і 166 Acta Linguistica Lithuanica LXXXVIII Of Mice and Men: PETA’s Animal-Friendly Idioms as a Strategy Against Speciesism? обмежень запропонованих PETA висловів, щоб зрозуміти їхню ефективність у оскарженні та заміні видистської мови. Таким чином, це дослідження сприяє кращому розумінню ролі мови у відтворенні або оскарженні видизму. Зрештою, дослідження прагне долучитися до творення інклюзивнішої та справедливішої мови, оскаржуючи й трансформуючи спосіб, у який ми говоримо про нелюдських тварин і взаємодіємо з ними. Дані дослідження охоплюють видистські вислови, що заохочують насильство щодо тварин, відібрані PETA, та альтернативні фрази, запропоновані організацією для їхньої заміни. Зокрема, у дослідженні аналізується корпус дружніх до тварин ідіом, що містить 166 висловів (88 оригінальних англійських слів і фраз та 88 альтернатив), представлених на офіційному вебсайті PETA. Організація оновлювала цей список після первісного твіту, опублікованого в грудні 2018 року (PETA n.d.). Стаття починається з короткого викладу походження та визначень терміна «видизм», після чого подається огляд підходів до видизму в лінгвістиці. Далі аналізуються альтернативні дружні до тварин ідіоми, запропоновані PETA, та їхній потенціал для заміни видистської мови. Нарешті, у статті обговорюються наслідки ініціативи PETA для прикладної лінгвістики, зокрема підвищення обізнаності про видизм серед англомовних людей і сприяння недискримінаційному використанню мови. 2. ПОХОДЖЕННЯ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ВИДИЗМУ Термін «видизм» був уведений у 1970 році британським психологом Річардом Д. Райдером для позначення дискримінації щодо нелюдських тварин у памфлеті з критикою експериментів над тваринами (Ryder 2000: 5; 2010). Слово було утворене за аналогією до таких термінів, як «расизм» і «сексизм». На той час Райдер був клінічним психологом лікарні Ворнфорд в Oxford і членом оксфордської групи, до якої входили викладачі та студенти університету, що вважали дискримінацію інших видів ірраціональною та несправедливою, подібно до дискримінації за расою чи статтю людини. Відтоді концепція видизму набула широкого визнання й часто використовується в різних сферах, що виходять за межі експериментів над тваринами. У своїй фундаментальній праці Звільнення тварин філософ Пітер Сінґер визначив видизм як «упередження або необ’єктивне ставлення на користь інтересів представників власного виду та проти інтересів представників інших видів» (Singer 2015, Chapter 1, para. 13). Визначення Сінґера ґрунтується на принципі рівного врахування інтересів Джеремі Бентама, який застосовується до тварин з огляду на їхню здатність відчувати Straipsniai / Articles 167 OLENA FOMENKO почуття та відчуття. Сінґер стверджує, що до тварин слід ставитися як до незалежних наділених чуттєвістю істот, чиї інтереси мають розглядатися так само, як інтереси людей. Книга Сінґера справила глибокий вплив на рух за права тварин і надихнула Інгрід Ньюкірк, яка заснувала PETA та стала її президенткою. Ньюкірк назвала працю Сінґера «філософською бомбою», що назавжди змінила розмову про наше поводження з тваринами (Newkirk n.d.). Визнаючи потужний вплив праці Сінґера, активістка руху за права тварин і авторка Джоан Дунайер популяризувала концепцію «видизму» у своїх лінгвістичних працях. Фундаментальна книга Дунайер Рівність тварин: мова і визволення (2001) є цінним ресурсом для всіх, хто цікавиться правами тварин і мовою. Науковці та практики з різних галузей приєдналися до філософів у просуванні прав тварин у межах своїх сфер. Біологи, екологи та ветеринари виступають за вдосконалення практик добробуту тварин, тоді як юристи й політики працюють над створенням надійніших правових механізмів захисту тварин. Унаслідок цього права тварин стають предметом широкої суспільної уваги в багатьох сферах: підприємства, уряди та окремі люди роблять кроки для розв’язання проблем, пов’язаних із добробутом та етикою тварин (Linzey, Clarke 2004; STN 2012; Kalof 2017; PH 2018; Linzey, Linzey 2019). Попри зростання інтересу до видизму, було докладено небагато зусиль для уточнення його значення. За словами Оскара Орти, дослідника етики тварин, існує лише один вид видизму, попри відмінність поглядів і позицій (Horta 2010: 243). Орта та Фрауке Альберсмаєр (2020) також стверджують, що відсутність чіткого визначення видизму спричинила недостатнє розуміння цієї концепції. Унаслідок цього термін використовували способами, які можуть виявляти видистське упередження. Провівши вичерпний аналіз наявних визначень видизму, Орта й Альберсмаєр запропонували «широке й оцінне» визначення цього терміна як «невиправдане врахування або поводження з тими, кого не класифікують як належних до певного виду» (Horta, Albersmeier 2020: 1). Цей підхід розглядає видизм і ставиться до нього як до форми дискримінації, подібної до інших дискримінаційних практик, таких як расизм і сексизм. Крім того, це визначення має наслідки для розуміння видизму як серйозної етичної проблеми, що потребує більшої уваги з боку громадськості та науковців. 3. ВИЗНАЧЕННЯ «ВИДИЗМУ» У СЛОВНИКАХ ТА ЕНЦИКЛОПЕДІЯХ Термін «видизм» набув визнання в англійській мові й був офіційно включений до Oxford English Dictionary (OED) у 1985 році 168 Acta Linguistica Lithuanica LXXXVIII Of Mice and Men: PETA’s Animal-Friendly Idioms as a Strategy Against Speciesism? (Ryder 2017: 77). ODE визначає видизм як «дискримінацію або експлуатацію видів тварин людьми, що ґрунтується на припущенні про перевагу людства», підкреслюючи роль експлуатації. Інші провідні англомовні словники також містять статті про видизм, але подають різні визначення цього терміна в британській та американській англійській. Наприклад, британське визначення терміна в Collins Dictionary описує видизм як «переконання людей у тому, що всі інші види тварин є нижчими, а тому можуть використовуватися на користь людини без урахування завданих страждань». Натомість американське визначення в тому самому словнику описує видизм як «дискримінацію або експлуатацію тварин, що ґрунтується на припущенні, ніби люди є вищими за всі інші види та важливішими за них» (CD). Ці відмінності у визначеннях підкреслюють культурні варіації в інтерпретації концепції: визначення британською англійською наголошує на переконаннях, тоді як визначення американською англійською — на практиках і поведінці. Численні спеціалізовані словники, енциклопедії та довідники зі статтями про видизм пропонують різні визначення цього терміна. Oxford Dictionary of Philosophy визначає видизм як «неналежну позицію, що полягає у відмові поважати життя, гідність, права або потреби тварин інших видів» (Blackburn 2016: 453). У Словнику психології видизм описано як «внутрішню перевагу людського виду над усіма іншими, що часто супроводжується припущенням, ніби люди тому мають право експлуатувати нелюдських тварин заради власної вигоди» (Colman 2015: 717). Так само Словник критичної теорії визначає видизм як «[упередження або винятковість, що виявляється одним видом (зазвичай людьми) щодо іншого виду (зазвичай тварин загалом)]» (Buchanan 2018). Енциклопедія Britannica містить окрему статтю про видизм у розділі філософії та релігії (Duignan 2010) і коротко згадує це явище в кількох інших статтях. Попри його значущість у таких галузях, як філософія, психологія, соціологія та критична теорія тварин, видизм не отримав належної уваги в лінгвістичних словниках та енциклопедіях. У провідних англомовних словниках і енциклопедіях, таких як Кембриджська енциклопедія мови, Кембриджська енциклопедія мовознавчих наук та Енциклопедія прикладної лінгвістики, немає окремих статей або згадок про «видизм». Хоча про нього побіжно йдеться у статті «Довкілля і мова» у підрозділі «Теми в мові та довкіллі» Енциклопедії мови та лінгвістики (Mühlhäusler 2006: 204), вичерпної інформації про лінгвістичний видизм або будь-якого визначення терміна не подано. Відсутність таких статей обмежує доступність і розуміння видизму в лінгвістичних дослідженнях. Straipsniai / Articles 169 OLENA FOMENKO 4. ВИДИЗМ ЯК ЛІНГВІСТИЧНЕ ЯВИЩЕ Лінгвістичний видизм — це форма дискримінації або упередження у використанні мови, яка надає перевагу або привілеї певним видам, зазвичай людям, над іншими. Він передбачає мовне зміцнення переконання, що люди є вищими за інші види, а їхні інтереси та досвід важливіші або релевантніші за досвід нелюдських тварин. Лінгвістичний видизм може виявлятися по-різному, наприклад через антропоцентричні припущення, зневажливу лексику, видистські образи або мову виключення, яка ігнорує чи маргіналізує нелюдських тварин. Він також може виявлятися у представленні та зображенні тварин у мові, літературі, медіа та інших формах комунікації. Лінгвістичний видизм є предметом постійних дискусій і досліджень у лінгвістиці, дослідженнях тварин та етиці, оскільки порушує питання мови, владних відносин і етичних міркувань у взаєминах між людьми й тваринами. Майкла Халлідея, засновника системно-функціональної лінгвістики, вважають першим, хто запровадив концепцію видизму в прикладній лінгвістиці. У своїй статті «Нові способи творення значення: виклик для прикладної лінгвістики» (2006), представленій на Дев’ятому всесвітньому конгресі прикладної лінгвістики 1990 року, Халлідей стверджує, що соціальні та політичні питання конструюються мовно, а особливе становище людей структурно інтегроване в мовну систему. Дослідження видизму в еколінгвістиці зазнали значного впливу критики Халлідеєм мовної системи. У цій галузі дослідники передусім зосереджуються на дискурсивних репрезентаціях тварин, застосовуючи до теми критичний підхід (Cook, Sealey 2018). До помітних праць у цій сфері належать дослідження Аррана Стіббе (2003; 2006; 2012), Джоан Дунайер (2003), Алвіна Філла, Петера Мюльхойслера (2006) та Райнхарда Гойберґера (2003; 2007). Ґай Кук і Елісон Сілі (2018) класифікували всі дослідження лінгвістичного видизму за трьома основними категоріями: (1) дослідження переважно про мову й побіжно про тварин, (2) дослідження переважно про тварин і побіжно про мову та (3) праці, зосереджені і на мові, і на тваринах. Крім того, вони виявили, що більшість досліджень лінгвістичного видизму належить до першої категорії: головна увага приділяється мові, а тварини розглядаються лише побіжно. Однак вони стверджують, що тварин необхідно зробити центральним об’єктом мовознавчих досліджень, оскільки мовні репрезентації тварин можуть мати реальні наслідки для поводження з ними та їхнього добробуту. Рівність тварин: мова і визволення Дж. Дунайер (2001) залишається однією з найважливіших праць про лінгвістичний видизм. Аналізуючи поширені фрази й терміни для позначення тварин, такі як звірі, тваринки, та 170 Acta Linguistica Lithuanica LXXXVIII Of Mice and Men: PETA’s Animal-Friendly Idioms as a Strategy Against Speciesism? худоба, Дунайер критикує те, як мова зміцнює видизм і дискримінаційне ставлення до тварин. Вона також досліджує використання мови в різних контекстах, зокрема в наукових дослідженнях, рекламі та популярній культурі, щоб продемонструвати, як мова, яку ми використовуємо, формує наші ставлення та поведінку щодо тварин. Крім того, Дунайер наголошує на важливості мовної обізнаності й заохочує читачів оскаржувати шкідливі практики та сприяти мові, що відображає більш співчутливий і шанобливий погляд на нелюдських тварин. Іншим ґрунтовним дослідженням лінгвістичного видизму є «Стерті тварини» А. Стіббе (2012). У книзі висвітлено зникнення та стирання тварин із нашої свідомості не лише в сенсі вимирання, а й у сенсі їхнього представлення через дискурс. Стіббе (2012: 3) стверджує, що дискурси, які репрезентують тварин дискримінаційно й негуманно, є «руйнівними», і пропонує створювати альтернативні дискурси, що сприяють відновленню зв’язку з тваринами та природою. Інші дослідження показали, що назви тварин, ужиті метафорично в загальному дискурсі, можуть зміцнювати видизм. Крім того, слова, чиє «основне» значення полягає в називанні тварини, часто використовуються для позначення людських рис і цінностей, оскільки метафори тварин щодо людей поширені в загальному дискурсі (Cook, Sealey 2018: 317). Ендрю Ґоутлі (2006) виявив, що такі метафори часто мають зневажливий характер, що свідчить про бажання концептуально та емоційно дистанціюватися від тварин. Тварин з індивідуальними іменами можуть класифікувати як «домашніх улюбленців» або «членів сім’ї», тоді як сільськогосподарським тваринам рідше дають імена, але коли дають, їх часто знають за їхнім «характером» (Cook, Sealey 2018: 317). Крім того, прислів’я часто зображують нелюдських тварин убитими або використаними людьми, через що такі дії здаються прийнятними через видистське переконання, ніби люди мають право експлуатувати тварин заради власних цілей і задоволення (Guevara Labaca 2017: 4). Однак дослідження ідіом про тварин переважно зосереджувалися на лексикографічних, психолінгвістичних, нейролінгвістичних і комп’ютерних аспектах, подібно до аналізу інших ідіоматичних висловів (Espinal, Mateu 2019). Кук і Сілі (2018) наголошують на необхідності критично досліджувати, як тварини представлені в мові та дискурсі. Вони також підкреслюють важливість міждисциплінарних підходів в еколінгвістиці, які об’єднують науковців із різних галузей для всебічнішого розуміння складних взаємозв’язків між мовою, культурою та світом природи. Тому надзвичайно важливо критично аналізувати, як тварин зображують у мові, і досліджувати альтернативні способи говорити про них, які кидають виклик шкідливим стереотипам і сприяють більшій емпатії та повазі. Такий критичний аналіз може допомогти виявляти й розглядати випадки видизму в мові та заохочувати розроблення й поширення недискримінаційного використання мови. Straipsniai / Articles 171 OLENA FOMENKO 5. АНАЛІЗ ДРУЖНІХ ДО ТВАРИН ІДІОМ PETA People for the Ethical Treatment of Animals (PETA) — відома американська некомерційна організація, яка активно виступає за права тварин у таких галузях, як сільське господарство, одяг та індустрія розваг. Організація відома своїми кампаніями, що спонукають до роздумів і використовують гасла, зображення та ідіоматичні вислови для сприяння мовним змінам і оскарження суспільних норм щодо жорстокого поводження з тваринами. Ініціатива PETA, також відома як кампанія «Принесімо додому бейгли», спрямована на заміну дискримінаційних ідіом дружніми до тварин альтернативами й є одним із прикладів постійних зусиль організації з побудови більш співчутливого світу для всіх тварин. PETA започаткувала кампанію на своїх платформах у соціальних мережах у грудні 2018 року. Ініціатива стала однією з найбільш розголошених і суперечливих кампаній PETA. У межах кампанії організація запропонувала альтернативні вислови для поширених ідіом, таких як убити двох птахів одним каменем, бити мертвого коня та принести додому бекон. Зокрема, PETA рекомендувала вживати нагодувати двох птахів однією булочкою, нагодувати ситого коня та принести додому бейгли. Організація пояснила підстави кампанії, заявивши, що слова мають значення, а наша мова повинна розвиватися разом із розвитком нашого розуміння соціальної справедливості. Послання організації було чітким: усуньте видизм із повсякденних розмов. Кампанія викликала бурхливу реакцію медіа: The Washington Post повідомила в грудні 2018 року, що твіт отримав понад 3 000 ретвітів, 9 000 уподобань і 1 500 коментарів, і, як зазначалося у статті, «можна з упевненістю сказати, що люди не були надто захоплені» (Wang 2018). Ініціатива також передбачає серію плакатів та освітніх матеріалів із видистськими висловами та їхніми дружніми до тварин альтернативами. Кампанія спрямована на молодих учнів, оскільки PETA вважає, що діти сприйнятливіші до нових ідей і тому з більшою ймовірністю перейматимуть дружню до тварин мову. Організація виступає за прийняття альтернативних ідіом молодими людьми, щоб сприяти формуванню більш співчутливого та шанобливого суспільства щодо тварин (PETA 2018). Від 2018 року PETA розширила перелік альтернативних ідіом. «Повний список дружніх до тварин ідіом» нині містить 166 висловів, зокрема 88 оригінальних слів і фраз та 88 альтернатив, запропонованих PETA (PETA n.d.). Організація продовжує кампанію на своєму офіційному вебсайті та у Twitter, запрошуючи громадськість створювати нові дружні до тварин ідіоми. Перш ніж аналізувати дружні до тварин вислови PETA, важливо розглянути термінологічну проблему, пов’язану з уживанням ними терміна «ідіома». У лінгвістиці, 172 Acta Linguistica Lithuanica LXXXVIII Of Mice and Men: PETA’s Animal-Friendly Idioms as a Strategy Against Speciesism? ідіоми визначають як «фіксовані багатослівні вирази, що концептуально кодують некомпозиційне значення» (Espinal, Mateu 2019). Іншими словами, ідіоми — це фрази, які функціонують як єдине ціле (Ayto 2020) і передають переносне значення, яке не можна вивести з буквальних значень окремих слів. Тому варто зазначити, що не всі одиниці, позначені PETA як «ідіоми», відповідають строгому визначенню цього терміна. Наприклад, однослівні метафори, такі як борсук, папуга та собача бійка у списку PETA, не є ідіомами в традиційному розумінні цього терміна. Однак Реймонд Ґіббс (2007) оскаржує традиційний погляд на ідіоми як на «шматочки й уламки закам’янілої мови» (p. 702) і стверджує, що традиційний підхід не враховує метафоричного процесу мислення сучасних мовців. За Ґіббсом, вивчення ідіом дає унікальну можливість зрозуміти багату й гнучку природу природної мови та людського мислення (Gibbs 2007: 721). Ще одне питання, яке потрібно розглянути, — це природа ідіом. За словами John Ayto (2020), ідіоми характеризуються семантичною непрозорістю та фіксованістю, тобто їхні компоненти зазвичай є фіксованими, принаймні певною мірою (Espinal, Mateu, 2019), і їх важко замінити. Заміна ключових слів в оригінальних ідіомах викликає сумніви щодо того, чи є запропоновані PETA альтернативні вислови справжніми ідіомами, чи їх слід класифікувати як квазіідіоми. Однак це дослідження не має на меті визначити їхній статус, оскільки це може бути предметом майбутніх досліджень. Для зручності в цій статті використовується термін «ідіоми, дружні до тварин», широко визнаний громадськістю, знайомою з кампанією, і часто вживаний у медіа. Хоча причини вибору PETA 88 видовоспецистських ідіом незрозумілі, усе ж важливо критично дослідити альтернативні вислови та їхній потенційний вплив на формування ставлення й поведінки щодо тварин. Деякі з цих висловів прямо заохочують насильницьку поведінку щодо тварин або є дискримінаційними, наприклад, more than one way to skin a cat, like a chicken with its head cut off, or shoot fish in a barrel. Інші наділяють тварин негативними конотаціями або використовують назви тварин для опису негативних людських рис, наприклад, chicken out, bull in a china factory, or stubborn as a mule. З іншого боку, ідіоми snail mail or back the wrong horse самі по собі не є дискримінаційними. Однак можна стверджувати, що деякі ідіоми, подібні до наведених вище, можуть сприяти нормалізації та увічненню певних дискримінаційних ставлень і форм поведінки. Запропоновані PETA альтернативні вислови використовують різноманітні мовні стратегії для створення ідіом, дружніх до тварин. Найпоширенішою стратегією є заміна, коли оригінальне слово, що стосується тварини, замінюється дружньою до тварин альтернативою. Наприклад, kill two birds with one stone було замінено на feed two birds with one scone, тоді як mad as a March hare було замінено на Straipsniai / Articles 173 OLENA FOMENKO mad as a hatter. Серед інших пропозицій — ідіоми take the flower by the thorns (замість take the bull by the horns), an ace in the hand is worth two in the deck (замість a bird in the hand is worth two in the bush), act like an ogre (замість act like an animal) та a flower in your cap (замість a feather in your cap). У багатьох випадках стратегія заміни поєднується з різноманітними стилістичними та риторичними засобами, такими як алітерація, рима, гумор і каламбур. Використання алітерації та рими дає змогу створювати запам’ятовувані й милозвучні вислови. Наприклад, bring home the bacon було замінено на bring home the bagels, де використано алітерацію та риму, щоб зробити ідіому, дружню до тварин, привабливішою та легшою для запам’ятовування. До альтернативних висловів, що римуються з оригінальними ідіомами, належать stubborn as a fool (замість stubborn as a mule), cry over spilt Silk (замість cry over spilt milk) та build a better mouse pad (замість build a better mousetrap). Алітерацію використано у висловах filthy fiend (замість dirty dog), packed in like pickles (замість packed in like sardines), put all your berries in one basket (замість put all your eggs in one basket), molasses mail (замість snail mail) та інших. Хоча більшість запропонованих альтернативних висловів нагадують оригінальні ідіоми й легко викликають потрібне значення, деякі видаються більш штучними та можуть вимагати більших когнітивних зусиль для розуміння. Крім того, кілька з них, наприклад thorn in your side (замість bee in your bonnet), cool your jets (замість hold your horses), і that boat won’t float (замість that dog won’t hunt), а також кілька інших, не мають очевидного зв’язку з оригінальними висловами. PETA використовує гумор у своїх ідіомах, дружніх до тварин, щоб залучити аудиторію та ефективно донести повідомлення. Наприклад, beat a dead horse було замінено на feed a fed horse — гумористичну варіацію оригінальної ідіоми. Серед інших прикладів — talk Tofurky (вегетаріанський або веганський замінник м’яса, виготовлений із суміші тофу або сейтану та інших інгредієнтів для надання текстури й смаку індички) (замість talk turkey). Гумористичний ефект у наведених виразах створюється за допомогою каламбуру — гри слів, що ґрунтується на подвійних значеннях або подібному звучанні слів для створення гумору чи нового значення. Цей стилістичний засіб також використано для створення висловів not my first roadshow (замість not my first rodeo), smell a rotten apple (замість smell a rat), wild gooseberry chase (замість wild goose chase), the strawberry that broke the gardener’s basket (замість the straw that broke the camel’s back) та that really gets my goatee (замість that really gets my goat). Хоча PETA запропонувала численні нові вислови, дружні до тварин, у кількох випадках організація рекомендує замінювати видовоспецистську мову вже наявними англійськими висловами. Наприклад, вона закликає замінити open a can of worms на open Pandora’s box, chicken out на lose your nerve, а let the cat out of 174 Acta Linguistica Lithuanica LXXXVIII Of Mice and Men: PETA’s Animal-Friendly Idioms as a Strategy Against Speciesism? the bag на spill the beans. Однак такі випадки є відносно нечисленними й здебільшого обмежуються наведеними вище прикладами. У кількох випадках PETA рекомендує замінювати ідіоми словами та висловами з буквальним або однозначним значенням, такими як not my problem (замість not my circus, not my monkeys), moneymaker (замість cash cow), mind your own business (замість curiosity killed the cat) та monopolize (замість hog). Хоча цим пропозиціям бракує експресивності, притаманної оригінальним ідіомам, вони позбавлені видовоспецицизму. Крім того, семантика деяких висловів, дружніх до тварин, відрізняється від семантики оригінальних ідіом. Наприклад, рекомендована альтернатива eat your words означає «визнати, що сказане раніше було неправильним», тоді як оригінальна американська ідіома eat crow означає «бути змушеним визнати помилку, наприклад, відкликавши категоричне твердження; зазнати приниження» (CD). Інша пропозиція, дієслово gluttonize, означає «їсти надмірно», тоді як eat like a pig означає «їсти багато їжі, зазвичай жадібно або огидно» (CD). Отже, альтернативний вислів лише частково передає значення оригінального. Крім того, значення кількох пропозицій, таких як halftime show або free-to-all, рекомендованих як заміна dog and pony show та dogfight, відрізняються від значень оригінальних висловів. Отже, ідіоми PETA, дружні до тварин, використовують низку мовних стратегій для створення запам’ятовуваних і милозвучних висловів. Цей підхід привертає увагу аудиторії та ефективно доносить повідомлення, спонукаючи англомовних мовців замислитися над етичним ставленням до тварин у повсякденній лексиці. 6. ОБМЕЖЕННЯ ТА ПОТЕНЦІЙНІ НАСЛІДКИ КАМПАНІЇ PETA Кампанія PETA зі створення ідіом, дружніх до тварин, має як сильні сторони, так і обмеження. Хоча вона кидає виклик уживанню видовоспецистської мови та заохочує критично осмислювати повідомлення, які передають наші слова, альтернативні вислови не мають культурного чи мовного відгуку й навряд чи будуть широко прийняті широкою громадськістю. Наприклад, хоча нова ідіома itches in your britches зберігає поетичну якість оригінальної ants in your pants, вона є надто штучною та незрозумілою, щоб люди могли її зрозуміти. Так само назва бренду Silk (рослинне молоко, вироблене Danone North America) у вислові cry over spilt Silk знайома не всім англомовним мовцям. Дехто може вважати ідіоми, дружні до тварин, дотепними або гумористичними, тоді як інші сприймають їх як штучні й навіть безглузді (Wang 2018). Тому існує ризик, що ініціатива матиме зворотний ефект і підірве зусилля захисників прав тварин Straipsniai / Articles 175 OLENA FOMENKO активістів. Крім того, можуть виникнути побоювання щодо потенційних наслідків кампанії PETA. Критики можуть стверджувати, що використання ідіом, дружніх до тварин, є тривіальним і не розв’язує корінних причин експлуатації та жорстокого поводження з тваринами. Вони можуть запропонувати замість зосередження на мові виступати за системні зміни, спрямовані на глибинні проблеми, що підтримують страждання тварин. Отже, кампанія може бути контрпродуктивною, оскільки її можуть сприйняти як надмірно завзяту або навіть безглузду, що може відштовхнути потенційних союзників і посилити негативні стереотипи про активістів за права тварин. Крім того, деякі нові ідіоми, запропоновані PETA, можуть мати ненавмисні негативні наслідки. Наприклад, заміна act like an animal на act like an ogre може сприйматися як поширення негативних стереотипів про людей, оскільки слово ogre може позначати жорстоку або потворну людину (CD). Так само пропозиції PETA замінити ідіоми на кшталт dog-eat-dog world, like a chicken with its head cut off, shoot fish in a barrel відповідно на cut-throat world, like your hair is on fire, and steal candy from a baby потенційно можуть заохочувати негативну поведінку щодо людей. Крім того, альтернативам, запропонованим PETA, бракує природного процесу мовної еволюції, а тому вони стикаються з труднощами на шляху до широкого прийняття чи вживання. На відміну від них, традиційні ідіоми мають багате культурне значення, якого, можливо, бракує кампанії PETA, через що вона може здаватися штучною. Хоча походження деяких усталених ідіом може бути незрозумілим, їхні значення та вживання глибоко вкорінені в мові й культурі. Натомість штучним висловам, створеним PETA, бракує цього природного процесу еволюції, і вони можуть зазнавати труднощів із набуттям прийнятності чи поширенням. Попри ці обмеження, кампанія PETA привертає увагу до мовного видовоспецицизму, кидає виклик нормі видовоспецистських висловів і заохочує людей критично замислюватися над мовою, яку вони використовують, та повідомленнями, які вона передає. Ініціатива може виявитися особливо ефективною у викладанні англійської мови молодшим учням і неносіям мови. Хоча, можливо, немає потреби заохочувати їх уживати альтернативні вислови, надзвичайно важливо закликати їх не використовувати видовоспецистську мову. 7. ВИСНОВОК Після критичного аналізу та оцінювання ідіом PETA, дружніх до тварин, результати цього дослідження свідчать, що ймовірність їхньої заміни традиційних ідіом у повсякденному вжитку є мінімальною. Потенціал таких висловів набути широкого вжитку обмежують кілька чинників, зокрема опір мовців змінам усталених моделей мововживання, відсутність культурного відгуку нових висловів та їхня штучність. Крім того, сама лише 176 Acta Linguistica Lithuanica LXXXVIII Of Mice and Men: PETA’s Animal-Friendly Idioms as a Strategy Against Speciesism? заміна термінів, пов’язаних із тваринами, в ідіоматичних висловах не обов’язково розв’язує глибинні проблеми експлуатації та пригноблення тварин. Ці проблеми потребують більш комплексних і тривалих зусиль для створення культури поваги та емпатії до тварин, відмінних від людини. Отже, хоча зусилля PETA зі сприяння мові, дружній до тварин, заслуговують на схвалення, практичний вплив таких ініціатив на добробут тварин залишається невизначеним. Попри ці обмеження, кампанія PETA є позитивним кроком до підвищення обізнаності про мовний видовоспецицизм. Хоча кампанія може не призвести до негайних змін у мововживанні англомовних людей, вона потенційно може вплинути на нових учнів мови та неносіїв мови, спонукаючи їх уникати видовоспецистських висловів. Отже, питанню видовоспецицизму слід приділяти більше уваги в прикладній лінгвістиці та освіті, а також потрібно докладати зусиль для просвіти освітян і підвищення обізнаності молодших учнів та іноземців, які вивчають англійську мову, щодо видовоспецистських мовних практик. Крім того, підвищення обізнаності про мовний видовоспецицизм завдяки таким кампаніям, як кампанія PETA, може спонукати людей уважніше ставитися до власного мововживання й утримуватися від дискримінаційних висловів, що може мати ширші соціальні наслідки. Це дослідження дало нові уявлення про проблему мовного видовоспецицизму, однак слід визнати певні обмеження. Хоча в статті розглянуто виключно кампанію PETA, спрямовану на усунення видовоспецистських ідіом з англійської мови, результати можуть не стосуватися інших мов і культурних контекстів. Крім того, дослідження не вивчало реакцій окремих осіб і груп на цю ініціативу, що свідчить про потребу в подальших дослідженнях для оцінювання ефективності та впливу кампанії. Подальші дослідження також могли б розглянути складнощі видовоспецицизму в мові та його вплив на ставлення й поведінку щодо тварин. Наприклад, вивчення того, як різні мовні конструкції впливають на наше сприйняття тварин, відмінних від людини, а також на наші ставлення й переконання щодо них, може бути важливим напрямом досліджень. Вивчення потенційного впливу альтернатив, дружніх до тварин, на ставлення та поведінку щодо тварин допоможе оцінити можливість їхнього прийняття в різних культурних і мовних контекстах. Ці напрями досліджень можуть дати цінне розуміння багатогранного взаємозв’язку між мовою та видовоспецицизмом і тим самим сприяти розробленню ефективніших стратегій утвердження соціальної справедливості та рівності. Нарешті, включення терміна «видовоспецицизм» до лінгвістичних словників, довідників та енциклопедій разом з іншими «-ізмами» забезпечило б лінгвістів, освітян і широку громадськість комплекснішим розумінням цього поняття та його наслідків для мововживання і добробуту тварин. Розглядаючи видовоспецицизм у мові, ми можемо зробити невеликий, але важливий крок до створення справедливішого й рівноправнішого суспільства для всіх істот. Straipsniai / Articles 177 OLENA FOMENKO REFERENCES Ayto John 2020: Oxford Dictionary of Idioms, Oxford: OUP. Blackburn Simon 2016: The Oxford Dictionary of Philosophy, Oxford: OUP. Buchanan Ian 2018: A Dictionary of Critical Theory, Oxford: OUP. CD – Collins Dictionary. Available at: https://www.collinsdictionary.com/. Colman Andrew M. 2015: A Dictionary of Psychology, Oxford: OUP. Cook Guy, Sealey Alison, eds., 2017: The Discursive Representation of Animals. – The Routledge Handbook of Ecolinguistics, 1st edition, London: Routledge, 311–324. Duignan Brian 2010: Speciesism. – Encyclopedia Britannica. Available at: https://www.britannica.com/topic/speciesism. Dunayer Joan 2001: Animal Equality: Language and Liberation, Derwood: Ryce. Dunayer Joan 2003: English and Speciesism. – English Today 19(1), 61–62. Espinal M. Teresa, Jaume Mateu 2019: Idioms and Phraseology. – Oxford Research Encyclopedia of Linguistics. Available at: https://oxfordre.com/linguistics/display/10.1093/acrefore/9780199384655.001.0001/acrefore-9780199384655-e-51;jsessionid=45B67899D8EC7BB1EC93387EB4260EEE2?rskey=765XTk&result=52. Fill Alwin, Mühlhäusler Peter, eds., 2006: Ecolinguistics Reader: Language, Ecology and Environment Americanistik, London, New York: Continuum. Gibbs Raymond W. 2007: Idioms and Formulaic Language. – The Oxford Handbook of Cognitive Linguistics, eds. D. Geeraerts, H. Cuyckens, Oxford: OUP, 697–725. Goatly Andrew 2006: Humans, Animals, and Metaphors. – Society and Animals 14(1), 15–37. Guevara Labaca M. 2017: Speciesism and Language: A Sociolinguistic Approach to the Presence of Speciesism in Current British Speech: a bachelor’s thesis in the English language, Salamanca: The University of Salamanca. Available at: https://gredos.usal.es/handle/10366/135793?show=full. Halliday Michael A. K. 2006: New Ways of Meaning: The Challenge to Applied Linguistics. – The Ecolinguistics Reader: Language, Ecology and Environment, eds. A. Fill, P. Mühlhäusler, London, New York: Continuum, 175–202. Heuberger Reinhard 2003: Anthropocentrism in Monolingual English Dictionaries: An Ecolinguistic Approach to the Lexicographic Treatment of Faunal Terminology. – AAA: Arbeiten aus Anglistik und Amerikanistik, Tübingen: Gunter Narr Verlag, 93–105. Heuberger Reinhard 2007: Language and Ideology: A Brief Survey of Anthropocentrism and Speciesism in English. – Sustaining Language, Essays in Applied Ecolinguistics, Berlin: Lit Verlag, 107–124. 178 Acta Linguistica Lithuanica LXXXVIII Of Mice and Men: PETA’s Animal-Friendly Idioms as a Strategy Against Speciesism? Horta Oscar 2010: What is Speciesism? – Journal of Agricultural and Environmental Ethics 23(3), 243–266. Horta Oscar, Albersmeier Frauke 2020: Defining speciesism. – Philosophy Compass 15(11), 1–9. Kalof Linda, ed., 2017: The Oxford Handbook of Animal Studies, Oxford: Oxford University Press. L inzey Andrew, Clarke Paul B., eds., 2004: Animal Rights: A Historical Anthology, New York: Columbia University Press. L inzey Andrew, Linzey Clair, eds., 2019: The Routledge handbook of religion and animal ethics, London: Routledge. Newkirk Ingrid E. n.d.: What Is Animal Liberation? Philosopher Peter Singer’s Groundbreaking Work Turns 40. Available at: https://www.peta.org/about-peta/learn-about-peta/ingrid-newkirk/animal-liberation/. OED – Oxford English Dictionary. Available at: https://www.oed.com/. PETA – Stop Using Anti-Animal Language. – Twitter, 2018. Available at: https://twitter.com/peta/status/1070066047414345729. PETA n.d.: PETA’s Complete List of Animal-Friendly Idioms. Available at: https://www.peta.org/features/animal-friendly-idioms/. PH – The Palgrave Handbook of Practical Animal Ethics, eds. A. Linzey, C. Linzey, L. Johnson, T. I. White, M. H. Bernstein, K. Peggs, London: Palgrave Macmillan, 2018. Ryder Richard D. 2000: Animal Revolution. Changing Attitudes Towards Speciesism, Oxford, New York: Berg. Ryder Richard D. 2010: Speciesism Again: The Original Leaflet. – Critical Society 2(1), 2. Ryder Richard D. 2017: Speciesism, Painism and Happiness: A Morality for the 21st Century, vol. 47, Luton: Andrews UK Limited. Singer Peter 2015: Animal Liberation: The Definitive Classic of the Animal Movement, New York: Open Road Integrated Media. Stibbe Arran 2003: As Charming as a Pig: The Discursive Construction of the Relationship Between Pigs and Humans. – Society and Animals 11(4), 375–392. Stibbe Arran 2006: Deep Ecology and Language: The Curtailed Journey of the Atlantic Salmon. – Society and Animals 14(1), 61–77. Stibbe Arran 2012: Animals Erased: Discourse, Ecology, and Reconnection with the Natural World, Middletown: Wesleyan University Press. Straipsniai / Articles 179 OLENA FOMENKO STN – Smulewicz-Zucker Gregory R., Cornell Drucilla, Franklin Julian H., Kendrick Heather M., Mendieta Eduardo, Linzey Andrew, Cavalieri Paola, Preece Rod, Benton Ted, Thompson Michael J., Fox Michael A., Gruen Lori, Acampora Ralph R., Rollin Bernard, Sloterdijk Peter 2012: Strangers to Nature: Animal Lives and Human Ethics, Lanham: Lexington Books. Wang Amy 2018: PETA wants to change “anti-animal” sayings, but the Internet thinks they’re feeding a fed horse. – The Washington Post. Available at: https://www.washingtonpost.com/science/2018/12/05/peta-wants-change-anti-animal-sayings-internet-thinks-they’re-feeding-fed-horse/. Apie peles ir žmones: PETA gyvūnams draugiškos idiomos kaip strategija prieš rūšiškumą? SANTRAUKA Šiame tyrime nagrinėjamas organizacijos „People for the Ethical Treatment of Animals“ (PETA, liet. „Žmonės už etišką elgesį su gyvūnais“) pasiūlymas pakeisti nusistovėjusias anglų kalbos idiomas, kurios skatina smurtą prieš gyvūnus, gyvūnams draugiškomis alternatyvomis. Išanalizavus 88 gyvūnams draugiškus žodžius ir frazes lingvistinės ir kritinės diskurso analizės metodu, tyrime siekta įvertinti kampanijos stipriąsias ir silpnąsias puses. Straipsnyje konstatuojama, kad nors PETA siūlomos alternatyvos, tikėtina, nepakeis gyvūnus diskriminuojančios kalbos dėl savo dirbtinumo ir kultūrinio atotrūkio, iniciatyva turi teigiamą poveikį taikomajai lingvistikai ir švietimui. Kampanija plečia supratimą apie gyvūnus diskriminuojančią kalbą ir ragina žmones vengti su gyvūnais susijusių diskriminacinių posakių. Be to, PETA iniciatyva kelia klausimą apie prieš gyvūnus nukreiptos kalbos vartojimą kaip nusistovėjusią normą ir skatina kritiškai mąstyti apie žodžiais perduodamas žinutes. Nors ši kampanija gali neatnešti skubių pokyčių, tačiau ji turi potencialą paskatinti nediskriminacinį kalbos vartojimą taikomosios kalbotyros srityje, ypač tarp besimokančio jaunimo ir žmonių, kuriems anglų kalba nėra gimtoji. Įteikta 2023 m. gegužės 4 d. OLENA FOMENKO Taras Shevchenko National University of Kyiv 60, Volodymyrska Str. 01033, Ukraine, Kyiv [email protected] 180 Acta Linguistica Lithuanica LXXXVIII