Linguistic wokeism: Revisionism of the gypsy moth and Asian carp, and fate of the Russian salad

Acta Linguistica Lithuanica 2025, т. 92, с. 1–8 Посилання на зміст / Turinio nuoroda ISSN 2669-218X (онлайн / elektroninis) ЛІНГВІСТИЧНИЙ ВОКЕЇЗМ: РЕВІЗІОНІЗМ ЩОДО ЦИГАНСЬКОГО ШОВКОПРЯДА Й АЗІЙСЬКОГО КОРОПА ТА ДОЛЯ РОСІЙСЬКОГО САЛАТУ Лінгвістичний вокеїзм: ревізіонізм щодо циганського шовкопряда й азійського коропа та доля російської мішанини JAIME A. TEIXEIRA DA SILVA Незалежний дослідник Електронна пошта: [email protected] Ідентифікатор ORCID: https://orcid.org/0000-0003-3299-2772 Напрями досліджень: біомедичні дослідження, наукова етика та політика. https://doi.org/10.35321/all92-12 АНОТАЦІЯ Поняття вокеїзму в академічному середовищі може репрезентувати два радикально ідеологічні полюси: у неоліберальному розумінні це символ соціокультурного визволення, а в консервативному — символ непотрібного ревізіонізму, який випробовує межі традиційної культури. Академічне середовище перебуває в епіцентрі цієї соціокультурної боротьби. У цій дискусії термін «лінгвістичний вокеїзм» описує спробу виправити сприйману соціальну нерівність за допомогою мови. Висвітлено два випадки: циганського шовкопряда, якого перейменували на губчастого шовкопряда (Lymantria dispar), та азійського коропа, якого перейменували на інвазивного коропа. Стверджується, що «лінгвістичний вокеїзм» ефективно поширюється й утверджується, коли неоліберальні ідеології узгоджуються між академічним середовищем, соціально-політичними групами дії та неоліберальними медіа, зокрема соціальними мережами. Нарешті, у нинішній російсько-українській війні ранні заборони на літери «V» і «Z» у деяких країнах як лінгвістична форма русофобії дають підстави припускати, що геополітична ворожість також може виражатися мовними засобами в неоліберальний спосіб; при цьому з іронією висувається ризик для російського салату. Найбільший ризик у контексті академічного видавництва полягає в тому, що в разі перетворення неоліберальної ревізіоністської політики на «етичну» політику тих, хто не погоджується з такою політикою або не підтримує її, можуть назвати неетичними. КЛЮЧОВІ СЛОВА: медіа та соціальні мережі, неоліберальний, упередження, ревізіонізм, соціально-політичні ідеології. АНОТАЦІЯ Поняття вокеїзму в академічному середовищі може репрезентувати два ідеологічні полюси: з неоліберального погляду це символ соціокультурного визволення, а з консервативного — символ непотрібного ревізіонізму, яким випробовуються межі традиційної культури. Академічне середовище є осередком цієї соціокультурної боротьби Авторське право © 2025 Jaime A. Teixeira da Silva. Опубліковано Інститутом литовської мови. Це стаття відкритого доступу, поширювана на умовах ліцензії Creative Commons Attribution, яка дозволяє необмежене використання, поширення та відтворення на будь-якому носії за умови зазначення автора та джерела. // Видано Інститутом литовської мови. Ця стаття є статтею відкритого доступу, що поширюється на умовах ліцензії «Creative Commons» Attribution, які дозволяють необмежено використовувати, поширювати та відтворювати вміст на будь-якому носії із зазначенням автора та джерела. Отримано: / Gauta: 2025–03–26. Прийнято: / Priimta: 2025–05–10. 1 Центрі. У цій дискусії поняття «лінгвістичний вокеїзм» описує спробу виправити сприйману соціальну нерівність засобами мови. Виокремлено два випадки: циганського шовкопряда, якого перейменували на губчастого шовкопряда (Lymantria dispar), та азійського коропа, якого перейменували на інвазивного коропа. Стверджується, що «лінгвістичний вокеїзм» ефективно поширюється й утверджується, коли неоліберальні ідеології узгоджуються між академічним середовищем, групами соціально-політичної дії та неоліберальними медіа, зокрема соціальними мережами. Зрештою, під час нинішньої російсько-української війни ранні заборони на літери «V» і «Z» у деяких країнах як лінгвістична форма русофобії дають підстави вважати, що геополітична ворожість також може виражатися мовними засобами в неоліберальний спосіб, створюючи ризик для російської мішанини. Більший ризик у контексті академічного видавництва полягає в тому, що якщо неоліберальну ревізіоністську політику перетворити на «етичну» політику, то тих, хто з нею не погоджується або її не підтримує, можуть назвати неетичними. КЛЮЧОВІ СЛОВА: медіа та соціальні мережі, неоліберальний, упередження, ревізіонізм, соціально-політичні ідеології. ПРИМІТКА ПРО НЕОЛІБЕРАЛЬНУ ВОКЕ-КУЛЬТУРУ ТА ВОКЕЇЗМ В АКАДЕМІЧНОМУ СЕРЕДОВИЩІ Залежно від того, чи тяжіє людина до крайнього лівого (неоліберального) чи крайнього правого (ультраконсервативного або традиціоналістського) полюса ідеологічної соціальної боротьби, що поширюється світом, питання «woke» може сприйматися по-різному. Якщо скористатися словами Cowen, для представників крайнього лівого флангу вокеїзм може означати стан «високої обізнаності щодо расизму й соціальної несправедливості та мобілізації задля підвищення обізнаності», а для представників крайнього правого флангу — «повчальний, відчужувальний, надмірно зосереджений на символах і самовпевнено-моралізаторський»¹. Онлайн-словник визначає «woke» крізь лівоорієнтовану призму як «усвідомлення важливих фактів і проблем (особливо питань расової та соціальної справедливості) та активну увагу до них»². Неоліберальний академічний рух спричинив виклики, пов’язані з культурними ідеологіями, економікою, суспільством та «емоційною цілісністю» (Gair et al. 2021). Одним із відчутних наслідків піднесення вокеїзму як основного соціокультурного явища та модного слова в соціальних мережах є перетворення соціального активізму на інструмент брендингу компаній, унаслідок чого питання автентичності повідомлення може віддалитися від його первісних соціальних намірів (Mirzaei et al. 2022). Прагнучи створити нову й реформовану соціальну тканину, «неоліберальні академіки приймають новий набір припущень і норм, які різко контрастують із багатьма цінностями, що їх раніше сповідували» (Macfarlane 2021). У крайніх випадках у контексті академічного видавництва, якщо неоліберальні ідеології не приймаються, людей можуть публічно присоромлювати за їх неприйняття, за прихильність до традиційних або консервативних цінностей чи за висловлення непопулярних думок; будь-яка або всі ці обставини можуть призвести до спроби «скасувати» їх, їхні голоси та вплив, тобто до культури скасування (Teixeira da Silva, 2021). ¹ Доступ до Інтернету: https://www.bloomberg.com/opinion/articles/2022-02-18/wokeism-has-peaked-in-america-but-is-still-globally-influential. ² Доступ до Інтернету: https://www.merriam-webster.com/dictionary/woke. 2 ВСТУП ДО «ЛІНГВІСТИЧНОГО ВОКЕЇЗМУ» У цій статті введено поняття «лінгвістичний вокеїзм» як підвид культури скасування та визначено його як неоліберальну спробу виправити сприйману соціальну нерівність за допомогою мови. Якщо точніше, словам, які інакше могли б бути просто словами, зокрема загальним або власним іменам, надають нових і нюансованих значень, коли їх поміщають у соціальну конфліктну точку, як-от раса, гендер чи культура. У цій статті я зосереджуюся на двох загальних іменниках і одному власному імені, пов’язаних із культурою. Висувається аргумент, що коли насправді не існує вузької або широко суперечливої культурної асоціації чи сприйняття, такі терміни не слід тлумачити як «расистські», дискримінаційні чи інакше образливі. Поширені приклади з культурними асоціаціями, як-от French fries (смажена картопля), Portuguese man o’ war (Physalia physalis), Mexican wave або Russian roulette, є усталеними термінами англійської мови, які досі не стали предметом неоліберального протесту й реформування або негативного соціально-політичного сприйняття. Натомість інша частина цього аргументу стверджує, що коли йдеться про почуття дискримінації, їх зазвичай висловлюють соціокультурні або расові групи, які певним чином почуваються приниженими чи надмірно сенситивними через такі іменники, або групи, які, можливо, вибірково виокремлюються неоліберальними ідеологіями (чи групами дії, що прагнуть політичних або інших вигод) для формування «меншинного» способу мислення. У таких випадках сукупність соціальних обставин використовується для посилення соціального конфлікту там, де його не існує, провокуючи реальний конфлікт — такий, у якому слова або терміни, що раніше мали невинне значення, але були навмисно маніпульовані для надання їм негативної конотації, можуть підлягати цензурі та радикалізованому перевірянню. Отже, далі стверджується, що «лінгвістичний вокеїзм» не виникає в контекстуальному вакуумі, а потребує й породжується сильним соціокультурним, лінгвістичним, расовим та/або гендерно пов’язаним імпульсом для свого розвитку, який часто посилюється медіа або соціальними мережами. ЧИ СТАВ ТЕПЕР ЦИГАНСЬКИЙ ШОВКОПРЯД ГУБЧАСТИМ ШОВКОПРЯДОМ, А АЗІЙСЬКИЙ КОРОП — ІНВАЗИВНИМ КОРОПОМ? Людей можна визначати через їхні культурні групи, і цю ідентичність іноді можуть оскаржувати та пов’язувати з негативним сприйняттям або упередженнями щодо певної групи чи населення з боку інших груп або культур. У деяких випадках можуть створюватися хибні уявлення, щоб навмисно спричинити стан соціального конфлікту. Такі упередження можуть укорінюватися, а негативна стигматизація — посилюватися, якщо групу класифікують як етнічну меншину, як-от ромів або «циган» (Moreira et al. 2022). У світлі цієї неоліберальної етнічної чутливості ревізіоністська мовна політика тепер пов’язує термін «gypsy» з формою упередження або расизму. Відповідно, терміни, у яких вжито слово «gypsy», можуть зазнавати соціологічного й лінгвістичного оскарження з метою реформування з боку неоліберальних академіків або рухів. Як один наочний приклад, ентомологи в усьому світі знали Lymantria dispar під його поширеною англійською назвою gypsy moth. Попри це, Entomological Society of America (ESA) самовпевнено, не зважаючи або не враховуючи думки ентомологічних товариств усього світу, взялася 3 перейменувати поширену назву на «spongy moth» у списку Common Names of Insects and Related Organisms List і прагнула запровадити цю зміну в усьому світі до 2023 року (ESA 2022). Цю кампанію, серед інших, підтримали лівоорієнтовані неоліберальні медіа США, такі як CNN, і, як з’ясувалося з/через CNN, із цим рішенням була пов’язана соціально-політична група дії США на підтримку ромів³. Чому ентомологи в усьому світі — особливо ті, хто може писати для англомовних академічних журналів, — повинні дотримуватися рішення та обґрунтування ESA, і чи є це новою формою неоколоніального дослідження, замаскованою під форму «дослідницької досконалості» (Neylon 2020), за якої системи цінностей розвиненої держави (або організації в ній) нав’язують свої цінності іншим, менш могутнім і впливовим країнам, що розвиваються? Подібна культурно надчутлива категоризація інвазивної риби у США — азійського коропа — у поєднанні з політизацією або, можливо, расизацією цього питання спонукала законодавців Міннесоти⁴ внести законопроєкт про те, що азійський короп має називатися інвазивним коропом, а лівоорієнтовані новинні медіа, як-от CNN⁵, просували цю програму соціальної реформи за допомогою усталених неоліберальних «расистських» аргументів. У цьому випадку бідну рибу певним чином зробили відповідальною за суперечливі людські уявлення. ЧИ ПРИРЕЧЕНИЙ РОСІЙСЬКИЙ САЛАТ? У контексті триваючої російсько-української війни, зокрема з боку «західних» держав, які надають Україні військову та іншу підтримку, у поєднанні з економічними санкціями проти Росії, негативна асоціація утвердилася не лише з країною, а й зі словом «Russia». Чи прагнутимуть неоліберальні академіки в такому кліматі переглядати терміни, що містять «Russia»? Наприклад, чи прагнутимуть неоліберальні соціально-політичні ревізіоністи назвати російський салат якось інакше, вилучивши термін «Russian»? Однак те, що сталося з циганським шовкопрядом та азійським коропом, може бути показником того, що може спіткати терміни на кшталт «Russian salad», навіть якщо цей термін описує невинну харчову страву. Однією з тактик зменшення статусу Росії є навмисне її приниження через написання «russia»⁶, тобто вилучення великої літери на початку, яка зазвичай характеризує власні назви, як-от назви країн. Інша тактика — заборона літер алфавіту «V» і «Z», які Росія символічно використовувала під час цієї війни з Україною, із одночасним застосуванням штрафів і кримінального переслідування⁷. Однак останній підхід може стати неприйнятним, особливо якщо хтось ³ Доступ до Інтернету: https://edition.cnn.com/2022/03/04/world/gypsy-moth-spongy-moth-name-change-scn/index.html. ⁴ Доступ до Інтернету: https://www.revisor.mn.gov/bills/text.php?number=SF2806&version=latest&session=ls88&session_year=2014&session_number=0. ⁵ Доступ до Інтернету: https://edition.cnn.com/2021/07/18/us/asian-invasive-carp-rename-scn-trnd/index.html. ⁶ Доступ до Інтернету: https://forbetterscience.com/2022/07/13/germanys-hitler-cult-thoughts-on-russias-war-on-ukraine/. ⁷ Наприклад: Латвія (Доступ до Інтернету: https://www.euronews.com/2022/03/31/latvian-parliament-approves-ban-on-russian-military-symbols-v-and-z), Естонія (Доступ до Інтернету: https://twitter.com/Euromaidan-Press/status/1512996386547060741), Молдова (Доступ до Інтернету: https://interfax.com/newsroom/top- 4 врахує, що інша літера «O»⁸ також використовується однією російською бойовою групою, тоді як V-символ під час фотосесій, особливо українськими союзниками високого рівня, набуває моторошної іронії⁹, а його використання ізраїльськими ЦАХАЛ на власних танках у триваючій ізраїльсько-палестинській війні¹⁰ створює суперечливу ситуацію щодо заборони цієї літери західними союзниками Ізраїлю або тими державами, які виступили проти її заборони через використання Росією. Також видається іронічним, що, попри заборону цих символів в Україні Верховною Радою України (українським парламентом)¹¹, українські соціальні новинні канали використовували ці символи для позначення переміщень російських військ¹². Отже, чи є медіа- та соціальномережеві акаунти, які використовують ці заборонені літери¹³, також забороненими за асоціацією? Що станеться, якщо всі 26 літер англійського алфавіту будуть залучені до військових кампаній — як тоді слід тлумачити англійську мову та її алфавіт? Чи буде заборонено мову та вільне спілкування? Навіть якщо деякі з цих лінгвістичних аспектів видаються тривіальними, разом вони стають формами русофобії (Diesen, 2022) із геополітичними наслідками, зокрема спробами «деколонізувати» Росію¹⁴. Ті, хто рішуче не погоджується з цією пропозицією, повинні замислитися, що вони відчували б, якби їхню власну країну в акті навмисного мовного приниження називали «ukraine», «usa», «uk», «japan» або «germany», щоб замінити й принизити відповідно Ukraine, USA, UK, Japan або Germany. ШИРШІ РИЗИКИ НЕОЛІБЕРАЛЬНОЇ РЕВІЗІОНІСТСЬКОЇ ПОЛІТИКИ У цій статті стверджувалося, що вокеїзм — це не просто соціальний інструмент для спроб виправити, іноді начебто довільним чином, реальну або сприйману соціальну несправедливість чи упередження. Фактично він став потужним соціально-політичним інструментом і різновидом м’якої сили соціальної реформи за умови узгодження повідомлень та реформаторських цілей неоліберальної академії, соціально-політичних груп і медіа. В останньому випадку ліберальні медіа, а також соціальні мережі (зокрема хештеги X) можуть слугувати платформами для поширення повідомлення. Не можна заперечувати соціально-політичну боротьбу меншин або груп населення, які «традиційно» зазнавали профілювання або іншим чином були пов’язані з негативною стигмою. У таких випадках можна стверджувати stories/78365/) і Germany (Доступ до Інтернету: https://www.jurist.org/news/2022/03/germany-to-criminally-prosecute-individuals-who-display-pro-russia-war-symbol-z/). ⁸ Доступ до Інтернету: https://t.me/RVvoenkor/15752. ⁹ Доступ до Інтернету: https://t.me/truexanewsua/42447. ¹⁰ Доступ до Інтернету: https://socialbites.ca/latest-news/391065.html. ¹¹ Доступ до Інтернету: https://t.me/truexanewsua/41185; https://t.me/truexanewsua/47887; https://t.me/RVvoenkor/13170. ¹² Доступ до Інтернету: https://t.me/truexanewsua/48880; https://t.me/truexanewsua/48925; https://t.me/truexanewsua/49159. ¹³ Наприклад: Доступ до Інтернету https://t.me/s/milinfolive. ¹⁴ Доступ до Інтернету: https://www.csce.gov/international-impact/press-and-media/press-releases/decolonization-russia-be-discussed-upcoming. 5 що коригувальні заходи є виправданими. Однак можна також стверджувати, що виправлення історії, а також культурних поглядів і політики може бути надмірним, якщо воно також передбачає крайні ревізіоністські заходи щодо слів, таких як загальні або власні імена. Це пояснюється тим, що використання таких «об’єктів» для політичної об’єктивації (або деоб’єктивації) саме по собі може створювати деонтологічну проблему, тобто перетворення комахи чи риби на «інструмент» або «зброю» для просування масштабніших і амбітніших соціально-політичних ідеологій, а отже, потенційного фінансування конкретних груп дії із соціально-політичним порядком денним. Таким чином, «лінгвістичний вокеїзм» як неоліберальний феномен озброєння мови потребує більшої уваги, ретельного аналізу та обговорення. Багато академіків можуть не приділяти цій темі пильної уваги, вважати її не пов’язаною зі своєю роботою або неактуальною. Вони можуть навіть вважати її надто політизованою й тому надто ризикованою для обговорення через страх помсти з боку колег. Однак їм слід звернути увагу вже зараз, поки не стало надто пізно, тобто до ухвалення законопроєктів і законів, оскільки радикальна неоліберальна політика, якщо її належно не перевіряти й не зупиняти, має цілком практичні наслідки. Наприклад, якщо неоліберальна політика стане надмірною або якщо її визначатиме меншість для більшості, як у випадку політики ESA щодо циганського шовкопряда, запровадженої для ентомологів усього світу без демократичної процедури вибору академіками чи ентомологічними фахівцями інших країн, це перетворюється на ширшу моральну проблему, пов’язану з правами авторів, або, точніше, на порушення їхнього права вибору (Al-Khatib, Teixeira da Silva, 2017). У цьому випадку штучно створена система цінностей примусово нав’язується праву ентомологів називати циганського шовкопряда саме так, зокрема в академічній статті. Якщо використання таких «небажаних» термінів буде заборонено в академічному середовищі, це прирівняють до етичної проблеми, і автори академічних статей можуть опинитися перед необхідністю примусово виправляти свої статті або, якщо вони чинитимуть опір такій редакційній політиці, відкликати їх. Такі випадки, які на перший погляд можуть бути невинними соціально-політичними ідеологіями, можуть перетворитися на дуже потужну псевдоетичну політику, яку впроваджують журнали або видавці з реформаторською соціально-політичною ідеологією. Якщо це станеться, зрештою це розширить повноваження одних академіків, але позбавить легітимності права інших. По суті, радикальна неоліберальна політика грає в російську рулетку із системами цінностей в академічному видавництві, намагаючись змішати соціально чутливі питання з етикою та правами. Цю тему рідко, якщо взагалі коли-небудь, обговорюють в академічних журналах. НЕОЛІБЕРАЛЬНА РЕВІЗІОНІСТСЬКА ПОЛІТИКА НА ПРАКТИЦІ: ЧИ ВИПРАВДАНЕ ВИПРАВЛЕННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ? Як один із прикладів і задля аргументації, як зазначалося вище, ESA в односторонньому порядку запровадила зміну назви циганського шовкопряда. Однак тисячі статей дотепер уживали термін gypsy moth для опису L. dispar, що підтверджується в деяких великих базах даних або пошукових системах, як-от Web of Science, Scopus, PubMed чи Google Scholar. Наразі, згідно із заявами на вебсайті, ESA намагається перевести ентомологів усього світу — використовуючи дуже категоричні формулювання та просування через масмедіа — на 6 прийняття назви sponge moth замість gypsy moth, що можна розглядати як етап «індоктринації». На цьому етапі, зокрема за допомогою ліберальних та/або соціальних медіа, суспільство й ентомологи в усьому світі «привчаються» приймати цю неоліберальну зміну як нову прийняту «норму». Отже, за асоціацією вони також — можливо, ненавмисно — приймають її соціально-політичне повідомлення, тобто те, що термін «gypsy» є упередженим, а отже, таким є й невинний метелик. Однак за цим, здавалося б, невинним етапом може настати більш нав’язлива (або агресивна) фаза розроблення та впровадження політики. У такому разі інтеграція неоліберальної політики стає примусовішою: наприклад, академіків, які бажають і надалі називати L. dispar циганським шовкопрядом, можуть «силоміць» змусити прийняти термін «sponge moth», а азійського коропа — термін invasive carp. Як тоді може здійснюватися контроль? Одним зі способів було б запровадження «етичної» політики в ентомологічних журналах, яка передбачала б, що академіки повинні дотримуватися цього терміна, тобто до етичної політики журналу або інструкцій для авторів могли б додати обов’язковий пункт. Його могли б схвалити неоліберальні глобалістські групи з питань етичної політики, які підтримують лінгвістичні ревізіоністські ідеології. Як зазначалося вище, етап обумовлення також може одночасно супроводжуватися процесом публічного присоромлення: тих, хто не приймає нових нав’язаних і нібито «нейтральних» термінів, називатимуть расистами, нетерпимими або неетичними, намагаючись у такий спосіб скасувати їх, а також їхні думки та вибір. У крайніх випадках, якщо в майбутньому ESA вимагатиме використання «sponge moth» як етичної вимоги журналу, це може мати серйозніші наслідки. Наприклад, ESA (або її прихильники) може попросити авторів статей ретроспективно «виправити» статті, у яких термін «gypsy moth» використовувався для опису L. dispar. Якщо на той час такі політики буде запроваджено, принаймні гіпотетично, тоді нинішні коригувальні заходи щодо академічної літератури (Teixeira da Silva, 2022) можуть бути «озброєні» й використані як соціально-політичні інструменти неоліберальної реформи через мову. З цієї причини академіки по обидва боки ревізіоністської суперечки, а також ті, кого такі політики неодмінно зачеплять, мають стати активнішими й голосніше висловлюватися. Вони також повинні відстоювати свої права та протестувати проти рішень, із якими можуть не погоджуватися, незалежно від того, консервативні вони чи неоліберальні. Зрештою, академіки повинні прагнути створити видавниче середовище, у якому їм комфортно, яке служить більшості, водночас поважаючи та/або визнаючи меншість, і не слугує ще однією платформою для посилення чи зміцнення цілей соціально-політичної політики або цілей брендингу груп дії чи корпорацій, зокрема деяких видавців, щодо «соціальної відповідальності». ОБМЕЖЕННЯ Це потенційно полемічне есе не є дискусією про етику війни, тому історичний, політичний або соціокультурний контекст триваючої російсько-української війни не розглядається, хоча дехто може стверджувати, що він міг би пояснити існування деяких форм русофобії. 7 REFERENCES Al-Khatib Aceil, Teixeira da Silva Jaime A. 2017: What rights do authors have? – Science and Engineering Ethics 23(3), 947–949. DOI: https://doi.org/10.1007/s11948-016-9808-8. Diesen Glenn 2022: Russophobia. Propaganda in International Politics, Singapore: Springer Nature Singapore Pte Ltd. DOI: https://doi.org/10.1007/978-981-19-1468-3. ESA 2022: Spongy Moth Transition Toolkit. Internet Access: https://entsoc.org/publications/common-names/spongy-moth [accessed 26.3.2025]. Gair Susan, Hager Tamar, Herzog Omri 2021: Compliance and Resistance Within Neoliberal Academia, Switzerland: Springer Nature. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-030-66318-6. Macfarlane Bruce 2021: The neoliberal academic: Illustrating shifting academic norms in an age of hyper-performativity. – Educational Philosophy and Theory 53(5), 459–468. DOI: https://doi.org/10.1080/00131857.2019.1684262. Mirzaei Abas, Wilkie Dean C., Siuki Helen 2022: Woke brand activism authenticity or the lack of it. – Journal of Business Research 139, 1–12. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jbusres.2021.09.044. Moreira Tânia, Rosário Pedro, Azevedo Raquel, Núñez José C., Fuentes Sonia 2022: Living on a double-edged sword: Intergenerational perspectives of women from Gypsy groups about the influence of education on cultural identity. – International Journal of Educational Research 111, 101915. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijer.2021.101915. Neylon Cameron 2020: Research excellence is a neo-colonial agenda (and what might be done about it). – Transforming Research Excellence: New Ideas from the Global South, eds. E. Kraemer-Mbula, R. Tijssen, M. L. Wallace, R. McLean, Cape Town: African Minds, 92–115. Teixeira da Silva Jaime A. 2021: How to shape academic freedom in the digital age? Are the retractions of opinionated papers a prelude to “cancel culture” in academia? – Current Research in Behavioral Sciences 2, 100035. DOI: https://doi.org/10.1016/j.crbeha.2021.100035. Teixeira da Silva Jaime A. 2022: A synthesis of the formats for correcting erroneous and fraudulent academic literature, and associated challenges. – Journal for General Philosophy of Science 53(4), 583–599. DOI: https://doi.org/10.1007/s10838-022-09607-4. 8