Ein Fall von „umgekehrter“ Etymologie? die Reduktion der verbalen Polymorphie am Beispiel von germanisch *klīƀ- ‘kleben bleiben’

Acta Linguistica Lithuanica 2025, vol. 93, pp. 1–9 Contents link / Turin io nuoroda ISSN 2669-218X (online / elektroninis) ВИПАДОК «ЗВОРОТНОЇ» ЕТИМОЛОГІЇ? РЕДУКЦІЯ ДІЄСЛІВНОЇ ПОЛІМОРФІЇ НА ПРИКЛАДІ ГЕРМАНСЬКОГО *klīb- «ЗАЛИШАТИСЯ ПРИЛІПЛЕНИМ» Випадок «зворотної» етимології? Редукція дієслівної поліморфії — на прикладі германського *blīb- «прилипнути» ALBRECHT GREULE Університет Регенсбурга Електронна пошта: [email protected] ORCID ID: https://orcid.org/0009-0000-7993-1040 Наукові напрями досліджень: граматика тексту, теолінгвістика та духовна пісня, ономастика, історичний синтаксис. https://doi.org/10.35321/all93-05 АНОТАЦІЯ Етимологія німецького дієслова kleben (укр. «липнути, приклеювати») у світлі індоєвропейської прамови засвідчує, що це німецьке дієслово є останнім залишком поліморфії. Первісно можна реконструювати окремі індоєвропейські морфеми аориста, теперішнього часу, перфекта, каузатива й ессива. Припущення про індоєвропейську основу кореневої морфеми *gleibʰ- (прагерманське *klīb-) «залишатися прилиплим» у тексті позначене знаком питання. Це особливий випадок германського розвитку, унаслідок якого в західно- та північногерманських мовах індоєвропейське *leip- «залишатися прилиплим» було замінене. У статті розглянуто роль синтаксичних і семантичних чинників у редукції первісної повної парадигми прагерманського *klīb- «залишатися прилиплим» від давньоверхньонімецького до сучасного верхньонімецького періоду. КЛЮЧОВІ СЛОВА: морфологія, редукція, синтаксична зміна, семантична зміна, історія мови. Авторське право © 2025 Albrecht Greule. Видано Інститутом литовської мови. Ця стаття є статтею відкритого доступу, поширюваною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution, яка дозволяє необмежене використання, поширення та відтворення на будь-якому носії за умови зазначення автора й джерела. // Видано Інститутом литовської мови. Ця стаття є статтею відкритого доступу, поширюваною на умовах ліцензії «Creative Commons» Attribution, які дозволяють необмежено використовувати, поширювати й відтворювати вміст на будь-якому носії за умови зазначення автора та джерела. Отримано: / Отримано: 2025-08-25. Прийнято: / Прийнято: 2025-10-27. 1 АНОТАЦІЯ Етимологія німецького дієслова kleben (липнути) у світлі індоєвропейської прамови показує, що німецьке kleben є останнім залишком поліморфії. Первісно можна реконструювати окремі індоєвропейські морфеми аориста, теперішнього часу, перфекта, каузатива й ессива. Однак припущення про індоєвропейську кореневу морфему *gleibh- (прагерманське *klīb-) зі значенням «залишатися прилиплим» позначене знаком питання. Це особливий випадок германського розвитку, унаслідок якого в західно- та північногерманських мовах індоєвропейське *leip- «залишатися прилиплим» було замінене. У статті показано роль синтаксичних і семантичних чинників у редукції первісної повної парадигми прагерманського *klīb- «залишатися прилиплим» від давньоверхньонімецького до сучасного верхньонімецького періоду. КЛЮЧОВІ СЛОВА: морфологія, редукція, синтаксична зміна, семантична зміна, історія мови. У «Лексиконі індоєвропейських дієслів» Мартін Кюммель наводить під лемою?*gleibh- «залишатися прилиплим» п’ять способів творення дієслова, а саме аорист, теперішній час, перфект, каузатив та ессив¹. Їх реконструюють на підставі староцерковнослов’янської мови, латиської (новотвір) і, переважно, давньоверхньонімецької (двн. нім.). Оскільки дієслово засвідчене лише в германській і балто-слов’янській мовах, і індоєвропейську (ідє.) лему, і реконструкції перфекта, каузатива та ессива позначають знаком питання. За межами давньоверхньонімецької відповідник (ідє.?) *gleibh у германських мовах як *klīb добре засвідчений, за винятком готської мови². Причину появи індоєвропейського?*gleibh- «залишатися прилиплим» замість індоєвропейського *leip- «залишатися прилиплим»³ майже виключно в германських мовах (як *klīb-) слід шукати в тому, що продовження індоєвропейського *leip у германських мовах (гот. теперішнього часу af-lifnan «залишатися в наявності» замість германського *limbe/a-, перфект двн. нім. bi-leif / bi-leib «він залишився», каузатив двн. нім. leiben «залишати в наявності», ессив двн. нім. lebēn «жити», оновлений теперішній час двн. нім. bi-līban «залишатися») семантично віддалилися від основного значення «залишатися прилиплим». Семантичні лакуни, що виникли в германському семантичному полі «залишатися прилиплим», були заповнені відповідними формами германської морфеми *klīb. З погляду мовної зміни цікаво простежити ці лінії та з’ясувати причини того, як і чому наявна в германській мові, а саме в давньоверхньонімецькій, чотиричленна поліморфія (теперішній час, перфект, каузатив, ессив) у сучасній німецькій мові звелася до одного слабкого дієслова — kleben. Оскільки тут відіграють роль не лише звукові зміни, а й синтактико-семантичні причини, для кожного свідчення на всіх історичних етапах німецької мови фіксується синтаксичне й семантичне оточення, яке залучається для пояснення⁴. ¹ LIV 189 і далі. ² Див. Seebold 1970: 206–298; EWA V 599–600. ³ LIV 408 і далі. ⁴ Щодо методу див. викладене про синтаксичний словник дієслів середньоверхньонімецької мови (MSVW) (Greule 2023). 2 Перші вказівки на розвиток поліморфії впродовж історії німецької мови знаходимо в 11-му томі DWB під kleiben⁵. Там про сильновідмінюване дієслово kleiben сказано: «Просте слово вже в середньоверхньонімецький період трапляється дуже рідко; схоже, його рано витіснило споріднене слово — слабке kleben, яке тепер повністю посіло його місце», «однак витіснюваному слову рано почали загрожувати й плутання зі словами, що звучали подібно. Так, зі слабким kleiben» і «у середньоверхньонімецький період, однак, змішування обох (тобто сильновідмінюваного kleiben і слабковідмінюваного kleiben) не уникнули». Точкових вказівок у DWB, на жаль, недостатньо для загального огляду розвитку давньоверхньонімецьких дієслівних лексем klība-n, klimba-n, klaib, kleibe-n und klebēn, що походять від германського *klīb- (~ індоєвропейського?*gleihᵇ⁻). Для цього потрібно опрацювати як зовнішні форми, так і семеми разом із конфігураціями дієслівних актантів (VAK) на всіх мовних етапах, а також зіставити на цій основі специфічні сукупності. Виокремлення семем полегшує те, що історичні словники німецької мови є словниками, ґрунтованими на засвідчених уживаннях: вони цитують або всі, або принаймні численні контексти вживання певного дієслова й доступні онлайн⁶. Для прагерманської мови можна реконструювати такі п’ять форм, що відповідають індоєвропейським словотвірним закономірностям: 1) Теперішній час *klimbe/a- (< допрагерманське / індоєвропейське *gli-n-bʰ⁻) > давньоверхньонімецьке klimban «підійматися, дертися»; 2) Претерит *klaib-/*klīb- (< перфект допрагерманської / індоєвропейської мови (ge-)gloibʰ⁻); 3) Теперішній час *klībe/a- — новоутворена форма теперішнього часу від перфекта⁷ > давньоверхньонімецьке Klīban «липнути, триматися»; 4) Каузатив *klaib-eja- > давньоверхньонімецьке kleiben (< *klaibjan) «приклеювати»; 5) Есив *klīb-ē- > давньоверхньонімецьке klebēn «липнути». «Старий» носовий інфікс теперішнього часу прагерманське *klimbe/a, конкуруючи з новоутвореною формою теперішнього часу *klībe/a, ніби виокремлюється з групи морфем *klīb-: *klaib-: *klīb- «залишатися приклеєним» і утворює самостійну морфему *klimb з новим значенням «підійматися, дертися». Перехід значення від «залишатися приклеєним» до «дертися» спостерігається в різних випадках; найвиразніше — у литовського дієслова lipti, синонімічного германському *klīb- «залишатися приклеєним» (із носовим інфіксом у теперішньому часі limpù), поряд із литовським lìpti (lipù) «дертися» (< «залишаюся приклеєним»)⁸. Крім того, поряд із давньоверхньонімецьким klīban «триматися, липнути» стоїть давньоверхньонімецьке klīfa «дертися». Оскільки морфема *klimb рано відокремилася семантично й морфологічно від морфеми *klīb-: *klaib-: *klīb і пішла власним шляхом як дієслово третього аблаутного ряду, її подальша доля тут не розглядається. Аблаутне претеритальне *klaib-/*klīb зливається з новим дієсловом першого аблаутного ряду, тобто наведені вище позиції 2) і 3) об’єднуються. Індоєвропейська редуплікація перфекта ⁵ DWB XI Sp. 1069. ⁶ Йдеться про: AHDWB, DWB XI, FNH DWB, Goethe-Wörterbuch, MHDWB. ⁷ Пор. Seebold 1970: 296f., 298; EWA V 597f. ⁸ LIV 408f. 3 зникає безслідно, як і в усіх дієсловах першого аблаутного ряду в германських мовах. Звукові зміни, що ведуть від аблаутного морфема герм. klīb-: *klaib-: *klībдо давньоверхньонімецької мови, є регулярними: губний спірант /b/ втрачає фрикацію і переходить у давньоверхньонімецький /b/; /ai/ переходить у давньоверхньонімецький /ei/; /i/ перед /ê/ (у klebên), як і в деяких інших словах, переходить у /e/. Якщо поглянути на подальший розвиток, то, окрім послаблення ненаголошених (кінцевих) складів (наприклад, давньоверхньонімецьке klebên > середньоверхньонімецьке kleben), значні вокалічні зміни відбуваються лише в ранньонововерхньонімецький період: дифтонгізація давньо- / середньоверхньонімецького /î/ у нововерхньонімецьке /ei/ (середньоверхньонімецьке klîben > нововерхньонімецьке kleiben), подовження короткого голосного у відкритому наголошеному складі (kleben > kle:ben). Оскільки /ei/ у середньонімецьких говірках монофтонгізувалося (> /ê/), там, на відміну від верхньонімецьких говірок, klêben (< kleiben) могло злитися з kle:ben (< klebên). У наступних розділах на основі витягів зі словників історичних етапів німецької мови зібрано відповідники (a) давньоверхньонімецького klīban «прилипати», (b) давньоверхньонімецького kleiben «міцно приклеюватися» і (c) давньоверхньонімецького klêbên «липнути» — разом із семемами та конфігураціями актантів дієслова (VAK)⁹ a) Д.-в.-нім. klîban сильне дієслово 1. прилипати до когось/чогось, чіплятися, триматися за щось P стан / E носій стану (те, що прилипає) → Sn / E місце (місце прилипання) → Sd. Приклади: joh mir io hiar zi libe wiht alles io ni klibe, ni si, druhtin, thaz thin willo ist O 1,2,51. ungilionot ni bileip, ther gotes wizzode kleip Os 20; також: O 2,6,36. 3,17,64. 4,37,21. 5,1,14. 3,2. 20. 23,77. Метафорично іти за кимось: ni sahun sie nan (Jesus) sizen untar scualarin êr, noh kliban themo manne, ther se (thio buah) inan lerti wanne O 3,16,10; також: 4,12,39. Oh 30. 2. траплятися комусь: P подія / E носій події (те, що трапляється) → Sn / E адресат (кому щось трапляється) → Sd. Єдиний приклад: Johane ouh hiar leid kleib Oh 98. Середньоверхньонім.?klîben сильне дієслово лише ane klîben сильне дієслово. !. прилипати до когось: P стан Приклади: wan des der mensche in gewonheit kumet daz klîbet im gerne ane PrBerth 1:201,4; eine vêde im anecleib / von eime sîner rittere NvJer 9508. 2. прикріплювати щось (до чогось), приєднувати: P дія Приклад: zu herzin ich daz clîbe [lîbe:] / daz in in des jâmirs röst / dî hoffenunge was ein trôst, / daz got dî sînen nicht vorlât NvJer 15292 (Заради рими clîbe замість cleibe). ⁹Граматичні скорочення: P = присудок, E = доповнення / актант, Sn = іменник у називному відмінку, Sg = іменник у родовому відмінку, Sd = іменник у давальному відмінку, Sa = іменник у знахідному відмінку, pS = прийменникова група, ADV = прислівник. 4 Словник ранньонововерхньонімецької мови ---- Словник Ґете ----- Коментар: „Просте слово (kleiben — сильне дієслово) вже в середньоверхньонімецькій мові (klîben) трапляється дуже рідко; схоже, його рано витіснило похідне слово, слабке klëben, яке тепер повністю заступило його місце“10. Сильне дієслово давньоверхньонімецької мови klîban, яке переважно утворює предикати стану, за мізерними свідченнями середньоверхньонімецького періоду надалі вже не засвідчене. Однією з причин, імовірно, є те, що поряд із первісним предикатом стану давньоверхньонімецької мови klîban з’явився синонімічний конкурент — давньоверхньонімецьке klëbên, середньоверхньонімецьке kleben (< германське *klib-ē-), яке формально відповідає есиву11. b) Давньоверхньонімецьке kleiben — слабке дієслово 1. що-небудь приклеювати до чого-небудь, намазувати; що-небудь прикріплювати, приєднувати до чого-небудь: P дія / E виконавець дії (той, хто прикріплює) → Sn / E об’єкт (те, що прикріплюють) → Sa / E місце (де / куди прикріплюють) → pS (p=in, ana) / E адресат (кому прикріплюють що-небудь) → Sd. Свідчення: одне вухо... він приклеює його до його ока... O 3,20,24 — щоб він (Адам) з’їв його, а яблуко приклеїв до дерева, звідки вона (Єва) його взяла: так ми б заблукали O 2,6,30. Переносне значення: вкарбувати що-небудь у пам’ять: Свідчення: уважно слухай тепер моїх слів, я зараз закарбую їх у серці O 5,15,38. 2. з’єднувати, поєднувати одне з одним (лише в глосарії) 3. втілювати що-небудь у слова: P дія / E виконавець дії → Sn / E об’єкт → Sa / місце → pS (p=in). Єдине свідчення: щоб ніхто не впізнав злодія, ані крадіжки...: читають їх у промові високі Божі слуги; у письмі викладають їх так, щоб подібні до мене жили O 3,7,52. Середньоверхньонімецьке kleiben — слабке дієслово [1. (склеювати) разом: P Стан / E Носій стану (те, що склеєне) → Sn. Єдиний приклад: swanne im in der zit der munt / cleibete unde in der durst twanc, / so satsete er ie vor sich den tranc Vāt 15557] 2. що-небудь / приклеюватися (до чого-небудь), мастити, наносити: 10 DWB XI Sp. 1069. 11 Есив — це різновид творення дієслівних основ (індоєвропейського походження), що позначає стан суб’єкта без наголошення на входженні в цей стан; пор. LIV 25. 5 P Дія / E Виконавець дії (ті, хто приклеює) → Sn / E Об’єкт (те, що приклеюють) → Sa / Місце (де приклеюють) → pS / Adv (p=на, у). Приклади: [білошкірники] мають право щодо чинбарів, щоб ті не приклеювали обрізки шкіри до шкур і не скріплювали одну шкуру з іншою<...>, а щоб їх залишали окремо StRAugsb 44,18. 72,7 – де приклеюють попіл, що його випалюють із печі, там жоден павук не може сплести своєї павутини BdN 264,20. Ранньонововерхньонімецьке kleiben — слабке дієслово 1. прикріплювати, закріплювати, приклеювати що-небудь / себе до чого-небудь P Дія / E Виконавець дії (той, хто приклеює) → Sn / E Місце (де приклеюють) → ADV. Приклад: Коли він має запечатати листа, | то приклеює до нього трохи воску. – На скелі <...> збудовано невеличкий монастир <...> ніби ластівка приклеїла його там. 2. липнути, приклеюватися, висіти на чому-небудь: P Стан / E Носій стану (те, що липне) → Sn, [E Той, кому завдається шкода (до кого щось липне) → Sd] Приклад: Коли йому в час жнив | липло і спрага мучила, | то він щоразу ставив перед собою питво. 3. обмазувати глиною (будівлю); обліплювати, облицьовувати що-небудь: P Дія / E Виконавець дії (той, хто обмазує) → Sn / E Об’єкт (те, що обмазують) → Sa. Засвідчення: 2 scot eyme knechte, der den zygelofen cleybete. Goethe-Wörterbuch -----¹² c) дав.-верх.-нім. klebēn, сильне дієслово липнути, висіти, міцно триматися на чомусь, на комусь, залишатися P стан / E носій стану (те, що міцно тримається) → Sn / місце (де щось міцно тримається) → pS (p=на). Засвідчення: tes (морського їжака) natura ist solih. über er chlēben beginnet. an demo skeffe. daz nehein dunst so michel nechumet tiu iz eruuekken muge Nb 167,29 [141,18]; крім того: 201,29 [166,30]. У переносному значенні: a) бути прив’язаним до чогось, належати ¹² Те, що в 25-му виданні Kluge: Etymologisches Wörterbuch der deutschen Sprache (Kluge 2011: 498) лемма kleiben ‘липнути’ досі наведена як «периферійна й регіональна» — на відміну від інших новіших етимологічних словників, — пояснюється її спорідненістю з kleben та іменником Kleiber ‘повзик’. 6 P стан / E носій стану (те, що міцно пристало) → Sn / місце (де щось міцно пристало) → pS (p=an, in, zuo). Приклади: fremediu chint... chlebent an demo alten urchundi Npw 17,46; sie chlebent in ueteri testamento Np там само; albus nechlebet nicht zu homo Ni 558,21/22 [72,2]; b) бути (внутрішньо) пов’язаним із кимось; бути комусь дорогим, бути близьким: P стан / E носій стану (той, хто внутрішньо пов’язаний) → Sn / E адресат (той, із ким внутрішньо пов’язані) → Sd / E місце (місце, де хтось внутрішньо пов’язаний) → pS (p=in, after, zi). Приклад: denne al sin liup unte sin minna chlebege unte haftege in disemo (тобто Веніамін) cum anima illius ex huius anima pendeat [Comm. in Gen. = Gen. 44,30] Thoma, Glossen, с. 23,30. середньоверхньонімецьке kleben — слабке дієслово 1. висіти (залишатися), триматися, міцно сидіти: P стан / E носій стану (те, що тримається) → Sn / E місце (де / за що щось тримається) → pS / Adv (p=an). Приклад: вона [Марія] побачила, як піднімали хрест, / і як її сина прибивали до нього / міцно прибиваючи туди цвяхами Philipp 7293. 7687; Pass I/II (HSW) 24167. 2. липнути (про клейку речовину): P стан / E носій стану (клейка речовина) → Sn, [E місце (до чого щось липне) → Adv / pS (p=ze)]. Приклади: там, де мене вбили, / там іще прилипає моя священна кров Pass I/II (HSW) 20535. перен. Якби всі прокляття справджувалися, / то мало б людей залишилося живими Freid 130,12. ранньонововерхньонімецьке kleben триматися за когось / щось, липнути, міцно сидіти, затримуватися; приставати до когось / чогось, не могти відпустити щось; про конкретні та абстрактні об’єкти співвіднесення P стан / E носій стану (той / те, що липне) → Sn / E місце (до чого щось липне) → pS / Adv (p=an, in). Приклад: Vrasandt, що не слід чіплятися до літери й вважати, що слухати та читати достатньо. Словник Ґете: kleben 1. прикріплювати щось за допомогою клейких речовин або використовуючи самоклейкі матеріали: P дія / E виконавець дії (той, хто приклеює) → Sn / E об’єкт (те, що приклеюють) → Sa / E місце (куди приклеюють) → pS (p=auf, in). Приклад: Палітурник приклеїв етикетки до портфелів із гравюрами на міді. 2. міцно триматися; часто «залишатися приклеєним», переносно: бути пов’язаним із чимось фактично чи внутрішньо: 7 P стан / E носій стану (те, що залишається приклеєним) → Sn / E місце (до чого щось приклеюється) → pS (p=an). Приклад: невже ти гадаєш, що ти мені страшніший через те, що на твоєму одязі досі кров графа Гельфенштайна липне? – не всяка надія зникає, | Той, хто безперестанку липне до нудного свідка. Коментар: Із трьох давньоверхньонімецьких дієслівних форм, утворених від морфеми (герм.) *klīɓ-, донині збереглася виключно давньоверхньонімецька klebên — дієслівна форма есиву. Уживання kleben у Ґете вже виразно демонструє сучасний семантичний статус дієслова. Сьогодні воно виконує функцію утворення як предикатів стану, так і предикатів дії. До ранньонововерхньонімецького періоду ці дві функції формально розрізнялися: давньоверхньонімецькі klīban і klebên, середньоверхньонімецькі klīben і kleben однозначно утворювали предикати стану, тоді як давньоверхньонімецьке kleiben і середньоверхньонімецьке kleiben продовжували прагерманське каузативне *klaib-ejaund і, відповідно, дієслово, що утворювало предикати дії. Однак те, що семему, яка утворювала предикат стану ‘залишатися приклеєним’, виражали два (синонімічні) дієслова — слабке середньоверхньонімецьке kleben і сильне середньоверхньонімецьке klīben, — призвело до відмови від сильного дієслова. Крім того, на шляху до нововерхньонімецької мови середньоверхньонімецькі klīben і kleiben у ранньонововерхньонімецький період фонетично злилися у kleiben, а ранньонововерхньонімецьке kleiben утворювало предикати як стану, так і дії; первісно сильне дієслово, ранньонововерхньонімецьке kleiben (< середньоверхньонімецьке klīben), також стало відмінюватися за слабким типом. Отже, у ранньонововерхньонімецькій мові було два слабкі дієслова: моносемне kleben і полісемне kleiben, причому щодо предиката стану між ними існувала часткова синонімія. Окрім полісемії, за перехід, що призвів до зникнення дієслова kleiben з нововерхньонімецької писемної мови, зрештою відповідають ще два звукові процеси: подовження у відкритому наголошеному складі > kle:ben і середньонімецька монофтонгізація /ei/ > /e:/, kleiben > /kle:ben/13. За винятком ранньонововерхньонімецького kleiben і нововерхньонімецького kleben, усі порівнювані дієслова насправді (без урахування переносних значень) є моносемними й мають очікувану валентнісну структуру: дієслова, що утворюють предикати стану, мають валентнісну структуру P – носій стану – місце, а дієслова, що утворюють каузативні предикати дії, — валентнісну структуру P – виконавець дії – об’єкт – місце. Лише у давньоверхньонімецьких прикладах додатково наявна роль адресат (той, до кого щось прикріплюють). Формально змінюється лише актант E місце → pS: у нововерхньонімецькій мові внаслідок стандартизації нормативним стає прийменник an (вони приклеєні до стіни / приклеїти до стіни). На завершення слід запитати, про який тип «етимології» йдеться в цьому дослідженні. Тоді як «класична» етимологія з’ясовує походження слова сучасної мови і, у випадку успадкованих слів, таких як нововерхньонімецьке kleben, сягає прагерманської та індоєвропейської мов, у цьому випадку напрям дослідження редукції дієслівної поліморфії прямо протилежний: ставиться питання, чому від поліморфного прагерманського кореня *klīɓ- ‘залишатися приклеєним’ у нововерхньонімецькій мові залишається тільки полісемне дієслово нововерхньонімецьке kleben. ¹³ Пор. Paul 2007: § L45. 8 ЛІТЕРАТУРА EWAhd V: Etymologisches Wörterbuch des Althochdeutsch [Etymological Dictionary of Old High German] 5 (iba – luzzilo), unter der Leitung von R. Lühr, erarb. von H. Bichlmeier, M. Kozianka, R. Schuhmann mit Beiträg. von A. L. Lloyd unter Mitarb. von K. K. Purdy, Göttingen, Zürich: Vandenhoeck & Ruprecht, 2014. Greule Albrecht 2023: Von antreiten bis eischen. Aus der Werkstatt des Mittelhochdeutschen syntaktischen Verbwörterbuchs (MSVW) [From antritten to eischen. From the Workshop of the Middle High German syntactical verb dictionary (MSVW)]. – Acta Linguistica Lithuanica 89, 11–26. DOI: https://doi.org/10.35321/all89-01. Kluge Friedrich 2011: Kluge: Etymologisches Wörterbuch der deutschen Sprache [Etymological Dictionary of the German Language], 25. durchges. und erweit. Aufl., bearb. von E. Seebold, Berlin, Boston: Walter De Gruyter. LIV: Lexikon der indogermanischen Verben. Die Wurzeln und ihre Primärstammbildungen [Lexicon of Indo-European Verbs: Roots and Their Primary Stem Formations], H. Rix, M. Küm­mel, T. Zehnder, R. Lipp, B. Schirmer, 2. Aufl., Wiesbaden: Dr. Ludwig Reichert Verlag, 2001. Paul Hermann 2007: Mittelhochdeutsche Grammatik [Middle High German Grammar], 25. Aufl., neu bearb. von T. Klein, H. J. Solms, K. P. Wegera, mit einer Syntax von I. Schröbler, neu bearb. und erweit. von H. P. Prell, Tübingen: Walter De Gruyter. Seebold Elmar 1970: Vergleichendes und etymologisches Wörterbuch der germanischen starken Verben [Comparative and Etymological Dictionary of Germanic Strong Verbs], The Hague, Paris. СЛОВНИКИ ОНЛАЙН AHDWB: Althochdeutsches Wörterbuch [Словник давньоверхньонімецької мови]. Доступ: https://awb.saw-leipzig.de. DWB XI: Deutsches Wörterbuch von Jacob Grimm und Wilhelm Grimm [Німецький словник Якоба Грімма та Вільгельма Грімма] 11, 1864–1873. Доступ: https://woerterbuchnetz.de/?sigle=DWB&lemid=A00001. FNHDWB: Frühneuhochdeutsches Wörterbuch [Словник ранньонововерхньонімецької мови]. Доступ: https://fwb-online.de. Goethe-Wörterbuch: Goethe-Wörterbuch [Словник Ґете]. Доступ: https://gwb-uni-trier.de. MHDWB: Mittelhochdeutsches Wörterbuch [Словник середньоверхньонімецької мови]. Доступ: https://www.mhdwb-online.de. 9