ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЕКОНОМІЧНІ ЗЛОЧИНИ ЯК ЕЛЕМЕНТ ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВИХ ЗАСОБІВ ДЕТІНІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ

Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 46/2025 79 https://doi.org/10.5281/zenodo.17348707 Озюменко Є. Ю. адвокат, аспірант денної форми навчання, відділ господарсько-правових досліджень проблем економічної безпеки, Державна установа "Інститут економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова Національної академії наук України" https://orcid.org/0009-0008-5122-9207 ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЕКОНОМІЧНІ ЗЛОЧИНИ ЯК ЕЛЕМЕНТ ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВИХ ЗАСОБІВ ДЕТІНІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ JEL Classification: K22, K42, O17, H26 SECTION “LAW”: Право Анотація. У статті проведено аналіз юридичної відповідальності за економічні злочини як невід’ємної складової системи господарсько-правових засобів детінізації економіки України. Розглянуто природу та зміст економічних злочинів, їхній вплив на фінансову стійкість держави, розширення тіньового сектору та зниження рівня економічної безпеки. Встановлено, що результативність протидії тінізації господарських процесів безпосередньо залежить від ефективності правових механізмів притягнення до відповідальності за правопорушення у сфері економічної діяльності. Здійснено аналіз положень Кримінального кодексу України, Кодексу про адміністративні правопорушення, Кодексу законів про працю, інших нормативно правових актів, які передбачають відповідальність за злочини у сфері економіки, зокрема ухилення від сплати податків, незаконне виготовлення або збут підакцизних товарів, легалізацію доходів, одержаних злочинним шляхом, зловживання владою чи службовим становищем, корупційні правопорушення тощо. Визначено, що правові норми, спрямовані на протидію економічній злочинності, мають подвійне значення - вони не лише забезпечують невідворотність покарання, а й виконують превентивну функцію, запобігаючи розвитку тіньових схем та економічних зловживань. Підкреслено, що юридична відповідальність у сфері економіки виступає інструментом формування прозорих правил господарювання, підвищення рівня фінансової дисципліни та довіри до державних інституцій. Автором обґрунтовано необхідність удосконалення господарсько-правових механізмів, спрямованих на забезпечення ефективного контролю за дотриманням законодавства, запровадження сучасних інструментів фінансового моніторингу, посилення міжвідомчої взаємодії та міжнародного співробітництва у сфері протидії економічним злочинам. У висновку зазначено, що посилення юридичної відповідальності та удосконалення правозастосовної практики є ключовими факторами, які сприятимуть детінізації економіки, забезпеченню сталого розвитку та економічної безпеки держави. В подальшому планується розробити ефективні правові механізми запобігання економічним злочинам та удосконалення системи контролю у сфері господарської діяльності. Важливим також є поглиблення міжнародної співпраці у сфері обміну фінансовою інформацією та гармонізація національного законодавства з європейськими стандартами у боротьбі з тіньовими економічними процесами. Ключові слова: економічні злочини, юридична відповідальність, тіньова економіка, корупція. Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 46/2025 80 Annotation. The article analyzes legal liability for economic crimes as an integral component of the system of economic and legal means of de-shadowing the economy of Ukraine. The nature and content of economic crimes, their impact on the financial stability of the state, the expansion of the shadow sector and the decrease in the level of economic security are considered. It is established that the effectiveness of countering the shadowing of economic processes directly depends on the effectiveness of legal mechanisms for bringing to justice for offenses in the sphere of economic activity. An analysis was carried out of the provisions of the Criminal Code of Ukraine, the Code of Administrative Offenses, the Code of Labor Laws, and other regulatory legal acts that provide for liability for crimes in the economic sphere, in particular tax evasion, illegal manufacture or sale of excisable goods, legalization of proceeds of crime, abuse of power or official position, corruption offenses, etc. It was determined that legal norms aimed at combating economic crime have a dual meaning - they not only ensure the inevitability of punishment, but also perform a preventive function, preventing the development of shadow schemes and economic abuses. It was emphasized that legal liability in the economic sphere serves as a tool for forming transparent business rules, increasing the level of financial discipline and trust in state institutions. The author substantiates the need to improve economic and legal mechanisms aimed at ensuring effective control over compliance with legislation, introducing modern financial monitoring tools, strengthening interdepartmental interaction and international cooperation in the field of combating economic crimes. The conclusion states that strengthening legal responsibility and improving law enforcement practice are key factors that will contribute to the de-shadowing of the economy, ensuring sustainable development and economic security of the state. In the future, it is planned to develop effective legal mechanisms to prevent economic crimes and improve the control system in the field of economic activity. It is also important to deepen international cooperation in the field of exchange of financial information and harmonize national legislation with European standards in the fight against shadow economic processes. Key words: economic crimes, legal responsibility, shadow economy, corruption. Вступ Розвиток вітчизняної економіки характеризується високим рівнем тінізації господарських процесів, які значно знижують ефективність державного управління, підривають довіру до фінансово-кредитної системи та створюють сприятливі умови для вчинення економічних злочинів. Для боротьби з ними держава впроваджує антикорупційні реформи, займається цифровізацією податкового контролю, підвищує прозорість бізнес-процесів, зменшуючи таким чином масштаби тіньового сектору. Потреба в удосконаленні механізмів не зникає, а для протидії економічній злочинності на допомогу приходять засоби юридичної відповідальності як інструменти детінізації економіки. В рамках цього, дослідження юридичної відповідальності економічних злочинів наразі залишається актуальним питанням, зважаючи на необхідність забезпечення економічної безпеки держави та стабільності її фінансової системи. Попри наявність розвиненої системи нормативно—правового регулювання економічних відносин, правозастосовна практика в Україні залишається недостатньо ефективною у боротьбі з тіньовою економікою. Складність проблеми полягає у поєднанні правових, економічних та соціальних чинників, що зумовлюють виникнення і поширення економічних злочинів. Недостатня дієвість механізмів притягнення до юридичної відповідальності за правопорушення у сфері економіки, а також прогалини у законодавстві, створюють передумови для безкарності та повторюваності таких діянь. В рамках цього, науковий пошук шляхів вдосконалення господарськоправових засобів детінізації економіки через підвищення ефективності юридичної відповідальності Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 46/2025 81 за економічні злочини є важливим завданням сучасної правової науки, спрямованим на формування дієвої системи запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності. Реалізація цього підходу сприятиме зміцненню економічної безпеки держави та формування сталого соціальноекономічного розвитку України. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженням питання детінізації економіки присвячено значну увагу вітчизняних і зарубіжних науковців, які фокусуються на кількох взаємопов’язаних напрямках. Вітчизняний науковець А.П. Дикий [1] досліджує понятійно-змістові характеристики економічної злочинності та її негативний вплив на стабільність національної економіки. Інший дослідник В.С. Киргізова [2] наголошує на необхідності чіткої диференціації економічних злочинів у правовій доктрині та законодавстві, що дозволяє ефективніше застосовувати правові санкції. Дослідження Є.Ю. Озюменка [3] демонструє досвід ЄС у правовому забезпеченні детінізації економіки, зокрема через комплексне поєднання кримінально-правових та господарськоправових механізмів. Вітчизняні науковці А.О. Золковер і Д. І. Коваленко [4] відзначають, що тіньова економіка значною мірою підриває національну фінансову систему та потребує активного впровадження превентивних і контролюючих заходів, а Ю.В. Біляк [11] підкреслює, що тіньовий сектор не лише зменшує бюджетні надходження, а й створює сприятливе середовище для корупційних та інших економічних злочинів. Незважаючи на розробленість вказаної теми, зберігається потреба у вдосконаленні механізмів правозастосування, уточненні суб’єктного та об’єктного складу злочинів у сфері господарської діяльності, а також у визначенні оптимальної межі застосування кримінальної, адміністративної та господарсько-правової відповідальності. Мета статті полягає в комплексному дослідженні юридичної відповідальності за економічні злочини, як складової системи господарсько-правових засобів детінізації економіки, з’ясуванні її ролі в забезпеченні економічної безпеки держави та визначенні напрямків удосконалення правових механізмів протидії тіньовим процесам. Результати Економічні злочини є одними із небезпечних форм посягання на економічну систему держави, оскільки безпосередньо підривають фінансову стабільність, сприяють розвитку тіньової економіки, знижують рівень довіри до державних інституцій. Їх суспільна небезпечність полягає у заподіянні шкоди господарській діяльності, порушенні фінансового обліку, ухиленні від сплати податків, зростанні рівня корупції в державі тощо. Вчений-економіст А.П. Дикий зазначає, що економічна злочинність це категорія, яка містить в собі інтереси різних суспільних інститутів, а відтак посідає вагоме місце в розвитку категоріального апарату суспільних наук. Економічні злочини, на думку автора, становлять собою загрозу економічній безпеці держави, що проявляється у здійсненні протиправних дій в економічній сфері або у порушенні правил легальної господарської діяльності з метою задоволення корисливих інтересів окремих осіб чи груп. Вони охоплюють регулювання різних галузей права — господарського, земельного, екологічного, адміністративного та міжнародного кримінального права, причому, якщо більшість цих галузей формують складові економічної діяльності та системи в цілому, кримінальне право розглядає економічні злочини через призму порушення цих складових. Знаходячись на перетині інтересів підприємств, державних органів, фінансово-кредитних установ, міжнародних та громадських організацій, а також окремих громадян, економічні злочини створюють серйозну загрозу як діяльності кожного учасника, так і економічній безпеці держави загалом, призводячи до порушення суспільних інтересів та зниження рівня соціального консенсусу. [1]. Вітчизняна вчена В. С. Киргізова пропонує розглядати економічні злочини як суспільно небезпечне винне діяння (дію чи бездіяльність), передбачене розділом VII Особливої частини Кримінального кодексу України. Воно вчиняється суб’єктом кримінального правопорушення і проявляється у здійсненні протиправної економічної діяльності з метою задоволення корисливих Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 46/2025 82 інтересів окремої особи чи групи осіб. Таке діяння посягає на сферу економічних відносин, створюючи загрозу економічній безпеці держави й може призводити до дисбалансу економічної системи. Економічні злочини можна класифікувати за різними критеріями:  за сферами суспільних відносин, що регулюють економічну діяльність;  за змістом вчиненого злочину;  за основними та додатковими критеріями;  за суб’єктними особливостями;  за кримінально-правовою характеристикою [2, c. 712]. Злочини у сфері економічної діяльності призводять до дестабілізації фінансової системи держави, підриву довіри до інститутів влади, спотворення ринкових механізмів і зменшення надходжень до бюджету. Вони створюють сприятливі умови для розвитку тіньової економіки, яка, у свою чергу, стає сприятливим середовищем для розростання корупції, ухилення від сплати податків, нелегального обігу товарів і капіталу тощо.. Тіньова економіка, хоча й має прихований характер, є наслідком і одночасно проявом економічної злочинності. Її функціонування ґрунтується на системному порушенні фінансового, податкового, трудового та господарського законодавства, що дає змогу суб’єктам уникати юридичної відповідальності та незаконно отримувати прибутки. З позиції права, діяльність у межах тіньового сектору не лише підриває економічну безпеку держави, а й містить ознаки складу злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України. Тіньова економіка - це так званий «тіньовий сектор», який охоплює господарську діяльність, що здійснюється поза межами офіційного обліку та державного контролю, а тому не відображається в офіційній статистиці. Вона існує в усіх країнах світу, впливаючи на державну політику як на національному, так і на міжнародному рівнях. На національному рівні тінізація економіки може становити загрозу економічній безпеці держави, а на міжнародному - ускладнювати процес інтеграції до політичних союзів та міжнародних організацій. Тіньова економіка породжує низку проблем, що негативно позначаються на рівні життя населення, сприяє поширенню корупції, ухиленню від сплати податків та загальному економічному занепаду. Варто зазначити, що протягом тривалого часу тіньовий сектор асоціювався переважно з підпільним виробництвом, де використовувалася дешева робоча сила, а оплата праці перевищувала рівень офіційного доходу [3]. Вітчизняні науковці визначають тіньову економіку як економічну діяльність, яка прихована від суспільства та держави, і не контролюється та не обліковується державою. Вона є частиною неформального сектору, проте не охоплює його повністю, оскільки не включає ті види діяльності, які не приховуються навмисно від держави чи суспільства. Тіньова економіка охоплює нелегальні та кримінальні форми економічної діяльності, але не обмежується лише ними. Окрім того, тіньова економіка – це система економічних відносин, що формуються стихійно, поза межами чинного законодавства та встановлених суспільних норм. Традиційно сутність тіньової економіки будь-якої держави розглядається крізь призму трьох основних складових: кримінальна або «чорна» економіка охоплює діяльність, пов’язану із виробництвом і торгівлею зброєю, наркотичними речовинами, підробленими ліками, а також сутенерством, шахрайством та іншими злочинами, за які передбачена кримінальна відповідальність; «сіра» економіка формується в процесі здійснення підприємницької діяльності, пов’язаної з виробництвом товарів і наданням послуг, чи частково або повністю приховується від оподаткування та державного контролю; «біла» економіка або економіка «білих комірців» охоплює діяльність, в межах якої не створюються матеріальні цінності, а відбувається перерозподіл фінансових ресурсів, отриманих у вигляді хабарів, «відкатів» чи інших нелегальних доходів із попередніх секторів [4, c. 47]. Ігнорування тіньових процесів у різних секторах економіки, зумовлені відсутністю належного системного моніторингу, призвели до суттєвих викривлень у визначенні макроекономічних Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 46/2025 83 показників, що використовуються під час формування та реалізації державної економічної політики. Без комплексного аналізу параметрів тіньової економіки неможливо здійснити ефективне управління економічними процесами як на загальнодержавному, так і на регіональному рівнях. Недооцінювання масштабів тіньової економіки та чинників, що зумовлюють її зростання, може спричинити низку негативних наслідків, серед яких помилки у бюджетному плануванні, зниження податкових надходжень, посилення інфляційних процесів, нераціональне використання державних витрат у різних секторах, викривлення даних щодо обсягів ВВП, рівня зайнятості та безробіття, а також похибки у розробленні міграційної політики. Разом з тим, неправильна оцінка тіньових процесів ускладнює діяльність правоохоронних органів у сфері протидії економічним злочинам та запровадження ефективних заходів її детінізації [5]. Вчені В.О. Сомова та В.А. Фурса виділяють низку основних проявів тіньової економічної діяльності, до яких належать операції з готівкою без належного обліку, приховування доходів або завищення витрат, виплата заробітної плати в «конвертах», фіктивні процеси з цінами акцій при продажу контрольних пакетів, хабарництво та «відкати», відмивання коштів, підпільне виробництво, здійснення незаконної господарської діяльності, шахрайство та функціонування «чорних ринків». Серед ключових механізмів формування тіньових доходів дослідники зазначають нелегальний вивіз капіталів, приховане вилучення різниці між офіційними та реальними цінами на товари та послуги, корупційні дії, незаконні валютні та зовнішньоекономічні операції, випуск і реалізацію необлікованої продукції, надання неофіційних послуг, вимагання та розкрадання, незаконне шахрайство, а також незаконну приватизацію державного майна [6, c. 62]. Вітчизняна дослідниця підкреслює, що проблема протидії кримінальним правопорушенням у сфері економіки є надзвичайно складною проблемою особливо з огляду на масштабність державної політики у цій галузі. Вона зазначає, що Україна зацікавлена у виявленні та розкритті злочинів, які завдають шкоди суспільним інтересам, дестабілізують економічні відносини, знижують рівень довіри до державних інституцій та стримують приплив інвестицій у країну [7]. Інша дослідниця Г. Вашкевич вважає, що забезпечення економічної безпеки України та нейтралізація дестабілізуючих факторів становлять невід’ємну частину державної політики у сфері національної безпеки та оборони [8]. Інтенсивний розвиток ринкових відносин неминуче спричинив зростання рівня економічної злочинності, оновлюючи та ускладнюючи її форми. Мова йде про суспільно небезпечні діяння у сфері оподаткування господарської діяльності, захисту прав кредиторів та споживачів, а також у сфері порушення принципів добросовісної конкуренції та приватизаційних процесів. У зв’язку з цим законодавець, поряд із декриміналізацією окремих діянь, був змушений застосувати протилежний механізм кримінально-правової політики – криміналізацію [9, c. 225]. Як слушно зазначає А.Ю. Репчонок, сфера вчинення економічних злочинів охоплює діяльність у державному та приватному секторах економіки, що здійснюється ненасильницькими або деструктивними методами з метою отримання матеріальної вигоди, зокрема ухилення від сплати податків, одержання надприбутків чи вимагання хабарів. Економічні злочини характеризуються наступними ознаками:  вчиняються як у легальному так і в тіньовому секторі економіки;  суб’єктами є підприємці або інші особи, які сприяють здійсненню господарської діяльності;  завдають економічної, політичної, моральної шкоди суспільству і державі;  спрямовані на отримання економічної вигоди;  вчиняються умисно;  реалізуються різними засобами, визначеними законодавством [10, c. 280]. Вчена Ю.В. Біляк до складових тіньової економіки відносить:  незаконне виготовлення та збут товарів чи незаконне надання послуг; Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 46/2025 84  ухилення від оподаткування;  тіньову зайнятість;  корупцію;  тіньовий бізнес;  незаконні фінансові операції [11]. Розглянемо кожен елемент економічних злочинів більш детально, зважаючи на наслідки юридичної відповідальності за вчинення таких протиправних діянь. Вітчизняний дослідник С.І. Деревцов, досліджуючи питання соціальної обумовленості кримінальної відповідальності за незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів наголошує на тому, що таке діяння завдає значної економічної шкоди державі. Разом із цим, правопорушення у сфері обігу підакцизних товарів порушує інтереси громадян, оскільки шкідливі наслідки злочинної діяльності може відчути на собі кожен [12]. Відповідно до ст. 204 ККУ [13] незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів – це порушення законодавства, пов’язане з незаконним виробництвом, зберіганням та продажем або перевезенням товарів, на які нараховується акциз (податок на споживчу вартість або споживчу вартість для підтримання певних видів діяльності - алкоголь, тютюнові вироби, нафтопродукти тощо), без необхідних дозволів, ліцензій або у великих розмірах чи з метою продажу. Санкцією статті 204 КК [13] передбачено відповідальність за незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування підакцизних товарів, таких як алкоголь, тютюн та пальне, із штрафами та конфіскацією продукції. У разі повторного або особливо тяжкого порушення - передбачене позбавлення волі на строк від 3 до 5 років із конфіскацією обладнання та сировини. Якщо незаконна діяльність становить загрозу для життя або здоров’я людей і призвела до шкоди чи смерті, покарання посилюється до 8 - 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна та знищенням продукції. Наступним економічним злочином, за який передбачено юридичну відповідальність є ухилення від оподаткування. Стаття 212 КК України [13] визначає ухилення від сплати податків як діяльність, спрямована на неправдиве подання інформації в податковій звітності, яка супроводжується підробкою первинних та інших документів (в тому числі й так званих «безтоварних» операцій). Дослідник Є. П. Карабан вказує, що санкція статті 212 КК України передбачає відповідальність у вигляді штрафу або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися визначеною діяльністю, із можливістю конфіскації майна. Розмір штрафу залежить від частини статті, за якою кваліфіковано дії особи. Таким чином, санкція за ч. 1 ст. 212 КК України [13] передбачає накладення штрафу від п’яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за ч. 2 – від десяти тисяч до п’ятнадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за ч. 3 – від п’ятнадцяти тисяч до двадцяти п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Таким чином, кримінальна відповідальність за ухилення від сплати податків, визначена статтею 212 КК України [13], є важливим інструментом держави у боротьбі з економічною злочинністю та порушеннями податкового законодавства. Вона забезпечує справедливість фінансової системи, стимулює сумлінне виконання податкових зобов’язань та сприяє стабільності національної економіки [14, c. 297]. До економічних злочинів відносять також тіньову зайнятість. Відповідно до статті 265 КЗпП України [15] відповідальність за порушення законодавства про працю, зокрема використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин, несе роботодавець. Так, за неоформленого працівника вітчизняним законодавством передбачено штраф у розмірі 30 мінімальних заробітних плат за кожного неоформленого працівника, а у разі повторного порушення – 60 мінімальних заробітних плат. Штраф, передбачений частиною другою статті 265 КЗпП України [15], є фінансовою санкцією, яку накладає уповноважена посадова особа Держпраці. Штраф за статтею 41 КУпАП [16] належить до адміністративної відповідальності та призначається судом за Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 46/2025 85 результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення. Отже, до офіційного затвердження форми попередження фінансові санкції, визначені абзацами другим і шостим ч. 2 статті 265 КЗпП [15], не застосовуються, однак інспектор праці все одно зобов’язаний направити протокол про адміністративне правопорушення до суду. Наступним видом економічних злочинів, щ сприяє розвитку тіньової економіки є корупція. Закон України «Про внесення змін до КУпАП, КК України, КПК України та інших законодавчих актів України щодо підвищення відповідальності за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення» [17] встановлює юридичну відповідальність за неправомірні діяння, які мають ознаки корупції. Так, Закон: підвищує поріг для адміністративної та кримінальної відповідальності посадовців за недостовірне декларування (визначене статтею 172-6 КУпАП «Порушення вимог фінансового контролю» та статтею 366-2 ККУ «Декларування недостовірної інформації» [13]). Кримінальна відповідальність в цьому випадку змінена і встановлена на рівні з 750 до 2,5 тис. ПМ та на понад 2,5 тис ПМ відповідно; знижує пороги кримінальної відповідальності за незаконне збагачення та розширює коло осіб, які можуть притягуватися до відповідальності за ст. 368-5 ККУ [13]. Наразі кримінальна відповідальність за незаконне збагачення настає у випадку, якщо вартість активів, набутими посадовцем, перевищує його законні доходи більш ніж на три тисячі прожиткових мінімумів - тобто понад 9 млн 84 тис. грн. Раніше межа відповідальності визначалася перевищенням у 6,5 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Крім того, розширено коло осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які можуть бути притягнуті до відповідальності за цей злочин; змінює пороги для цивільної конфіскації необґрунтованих активів (ст. 290 ЦПК України [18]). Тепер посадовець притягується до відповідальності, якщо різниця між вартістю активів посадовця та його законними доходами перевищує 750 ПМ. Раніше цей поріг становив 500 ПМ. Огляд отриманих результатів підтверджує, що юридична відповідальність у сфері тінізації економіки формально існує, однак практично не виконується. Починаючи з 2015 року Україна провела понад 1600 реформ, левова частка яких спрямована на боротьбу з корупцією. Низка з цих реформ стала умовою вступу України до ЄС. Попри наявність розвиненої нормативно-правової бази у сфері протидії економічним злочинам, наразі стрімкого покращення процесів детінізації не спостерігається. Серед основних чинників можна виокремити неузгодженість законодавства, коли одні норми суперечать іншим. Важливим чинником гальмування процесів боротьби з тінізації економіки є також інституційна слабкість органів правозастосування та відсутність єдиного практичного застосування існуючих санкцій. Нечіткість формулювання норм Кримінального кодексу та процедурні прогалини у сфері конфіскації майна створюють можливості для уникнення покарання. Досить поширеним є явище, коли особа приймає хабар, її притягують до відповідальності за санкцією статті, яка передбачає конфіскацію всього майна, але особисте майно особи знаходиться у власності родичів чи інших довірених осіб. Саме тому, нині, більшість проваджень щодо конфіскації активів зупиняється на стадії доведення зв’язку майна з порушенням через відсутність фінансів чи належних доказів. Органам досудового слідства важко, а іноді неможливо встановити наявність майна у підозрюваного. Іншою стороною цього питання є також обставини, за яких органи боротьби з економічною злочинністю не мають наміру виконувати свої прямі посадові обов’язки, оскільки керуються вагомою причиною – прикриттям правопорушника і отриманням за це неправомірної вигоди. Хоча боротьба з метою виявлення порушників ведеться на всіх рівнях, проте інколи трапляються ситуації, які значно гальмують вказаний процес. Вважаємо, що однією із головним причини незабезпеченого виконання юридичних санкцій, визначених державою є й низька довіра бізнесу до держави, її реформ та нововведень, які час від часу пропонує уряд. Хоча державні органи здійснюють власну діяльність на благо держави, на практиці Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 46/2025 86 відбувається по іншому – формується середовище, в якому детінізація сприймається не як спільна мета, а як примусовий тиски. Це зумовлює ухилення від сплати податків частково чи в повному розмірі найперше через неможливість їх фактичної сплати. Як наслідок, вникають різноманітні формальні перешкоди, які впливають на розвиток бізнесу і формування сприятливих умов в суспільстві. Безумовно, недостатня ефективність виконання юридичних санкцій у сфері детінізації характеризується багатовекторністю, яка охоплює законодавчі, організаційно-правові та суб’єктні недоліки. Для підвищення результативності варто надати малому та середньому бізнесу більше можливостей з метою переходу до легального сектору економіки шляхом запровадження диференційованої системи юридичної відповідальності, яка б враховувала масштаб, соціальноекономічну значущість та добросовісність суб’єкта господарювання. В рамках цього доречно було б сформувати Концепцію адаптивної юридичної відповідальності в сфері економіки, яка б визначала низку важливих питань, зокрема: - використання електронних механізмів моніторингу (електронного аудиту, блокчейнзвітності) з метою автоматичної фіксації порушень та скорочення можливостей для різних зловживань; - інституціоналізація чи «амністія» підприємств, за якої підприємство, що добровільно виходить з тіньової економіки, отримує право на зниження санкцій чи відтермінування сплати штрафів; - створення цифрової бази даних економічних санкцій із відкритим доступом для громадськості, з метою підвищення рівня прозорості та невідворотності покарання; - запровадження правових стимулів – податкових знижок, грантів чи спрощених адміністративних процедур для підприємств, які довели сталість легальної діяльності протягом певного проміжку часу. Отже, впровадження цієї Концепції мало б не лише теоретичне, а й практичне значення, оскільки більшість її компонентів сприятимуть підвищенню ефективності юридичних санкцій та перетворенню правових інструментів з репресивних (якими по суті вони зараз і є), на економічноадаптивні. Навіть в умовах воєнного стану це дозволить забезпечити стабільність економічних процесів, підтримати легальний сектор господарювання, створити сприятливі умови для розвитку підприємництва та підвищити рівень довіри бізнесу до влади в державі. Зважаючи на зазначене раніше, економічні злочини спричиняють дисбаланс у розподілі фінансових ресурсів, порушують принципи справедливої конкуренції та призводять до втрати державного контролю над окремими секторами економіки. Значна частина цих правопорушень має латентний характер, що ускладнює їх виявлення та притягнення винних осіб до відповідальності. Тіньовий бізнес, який розвивається на основі таких злочинів, формує паралельну економічну систему, що діє поза межами правового поля. Це не лише зменшує надходження до бюджету, але й створює загрозу соціально-економічній стабільності держави. Ефективна протидія економічній злочинності потребує удосконалення механізмів правового регулювання та підвищення прозорості фінансових процесів у суспільстві. В рамках цього пропонуємо зосередити увагу на вдосконаленні нормативно-правової бази у сфері протидії економічним злочинам, зокрема шляхом гармонізації національного законодавства з міжнародними стандартами фінансового контролю та антикорупційної діяльності. Важливо запровадити інноваційні цифрові інструменти для відстеження тіньових фінансових потоків і мінімізації людського фактору в процесах контролю. Доцільно створити єдиний аналітичний центр, який би сприяв у координації дій державних органів, фінансових установ і правоохоронних структур. Зазначені заходи сприятимуть підвищенню рівня прозорості економічних процесів, зниженню рівня корупції та забезпеченню успішного розвитку національної економіки. Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 46/2025 87 Висновки В результаті проведеного дослідження встановлено, що ефективне посилення юридичної відповідальності та вдосконалення практики її застосування є ключовими умовами детінізації економіки України. Правові механізми протидії економічним злочинам забезпечують не лише покарання винних осіб, а й виконують превентивну функцію, стимулюючи суб’єктів господарювання до дотримання законодавства. В подальшому увагу необхідно приділити розробці більш ефективних інструментів запобігання злочинності у сфері економіки та вдосконаленню системи контролю за господарською діяльністю. Особлива роль в цьому процесі відводиться поглибленню міжнародної співпраці у сфері обміну фінансовою інформацією та гармонізація національного законодавства з європейськими стандартами. Крім того, на належному рівні необхідно забезпечити розвиток освітніх та інформаційних програм для формування правової культури серед суб’єктів господарювання та підвищення рівня суспільної свідомості щодо недопущення тіньової економічної діяльності. Реалізація запропонованих заходів сприятиме підвищенню прозорості економічних процесів, зміцненню економічної безпеки держави та забезпеченню сталого соціально-економічного розвитку. Список використаних джерел: 1. Дикий А.П. Економічна злочинність як загроза еокномічній безпеці держави: понятійно-змістовні положення та властивості. Економіка, управління та адміністрування. Випуск 4(102). 2022. https://www.researchgate.net/publication/367503922_Ekonomicna_zlocinnist_ak_zagroza_e konomicnij_bezpeci_derzavi_ponatijno-zmistovni_polozenna_ta_vlastivosti 2. Киргізова В. С. Поняття економічних злочинів у правовій доктрині та законодавстві, їх диференціація. Електронне наукове видання «Аналітично-порівняльне правознавство». Випуск 5. 2024. С. 710-715. http://journal-app.uzhnu.edu.ua/article/view/313154/304194 3. Озюменко Є.Ю. Правове забезпечення детінізації економіки: длосвід країн ЄС. Електронне наукове видання «Аналітично-порівняльне правознавство». 2024. https://dspace.uzhnu.edu.ua/bitstreams/cad16d3f-6759-4bdd-a618-dc59e3e54af5/download 4. Золковер А.О., Коваленко Д. І. Тіньова економіка: загроза для національної фінансової системи і шляхи вирішення. Журнал стратегічних економічних досліджень. Випуск 3(20). 2024. С. 43-55. https://www.researchgate.net/publication/386349929_TINOVA_EKONOMIKA_ZAGROZI _DLA_NACIONALNOI_FINANSOVOI_SISTEMI_I_SLAHI_VIRISENNA 5. Gasparėnienė L., Remeikienė R., Heikkila M. Evaluation of the impact of shadow economy determinants: Ukrainian case. Intellectual Economics. 2016. № 10 (2). P.108–113. DOI: https://doi.org/ 10.1016/j.intele.2017.03.003 6. Сомова В.О., Фурса В.А. Сутність і структура тіньової економіки. Актуальні питання забезпечення фінансової безпеки держави в умовах глобалізації. 2022. С. 61-63. https://dspace.univd.edu.ua/server/api/core/bitstreams/34b1d949-bd18-4bb2-b38a6c6243913c47/content 7. Барановська Т. В. Кримінальні правопорушення проти економічної системи: сутність та властивості. Академічні візії. № 14. 2022. URL: https://academyvision.org/index.php/av/article/download/474/429/433 8. Вашека Г. В. Запобігання та протидія правопорушенням, які впливають на функціонування економіки держави. Забезпечення економічної безпеки держави. Міжнародний науковий журнал «Грааль науки». Випуск 11. 2021. 9. Дудоров О. О. Законодавство України про кримінальну відповідальність за злочини у сфері господарської діяльності – час визначитися зі стратегією. Вісник Асоціації кримінального права України. № 2(5). 2015. С. 215–263. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vakpu_2015_2_18