Mental health protection in Ukraine in modern realities: types of specialists and requirements for their qualifications = Охорона психічного здоров'я України в сучасних реаліях: типи спеціалістів та вимоги до їх кваліфікації

33 Внесок авторa / author’s contribution Робота є одноосібною. Авторка прочитала й погодилися з опублікованою версією рукопису. Фінансування /Funding Це дослідження не отримало зовнішнього фінансування Висновок комісії по біоетиці/Institutional Review Board Statement Для проведення дослідження отримано позитивне рішення комісії з біоетики ХНМУ (протокол N 16 від 20.06.2024), дотримано основних морально-етичних принципів Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації з біомедичних досліджень. Заява про поінформовану згоду /Informed Consent Statement Від учасників дослідження було отримано письмову поінформовану згоду на обробку персональних даних та їх подальше використання. Конфлікт інтересів /Conflicts of Interest Авторка заявляє про відсутність конфлікту інтересів Використання штучного інтелекту. Авторка не викостовувала ШІ під час написання роботи Робота надійшла в редакцію 20.07.2025 року. Рекомендована до друку на засіданні редакційної колегії після рецензування УДК 616.89-008.1:613.86:159.9 DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.17351976 Г. В. Морванюк ОХОРОНА ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ В СУЧАСНИХ РЕАЛІЯХ: ТИПИ СПЕЦІАЛІСТІВ ТА ВИМОГИ ДО ЇХ КВАЛІФІКАЦІЇ Одеський національний медичний університет Authors information Морванюк Г.В. https://orcid.org/0000-0001-7161-1202 Summary. Morvanyuk H. V. MENTAL HEALTH PROTECTION IN UKRAINE IN MODERN REALITIES: TYPES OF SPECIALISTS AND REQUIREMENTS FOR THEIR QUALIFICATIONS. Odesa National Medical University, e-mail: [email protected]. In relation to the issues facing our country in the context of war state and social crisis, which create an increased demand for the training of qualified practitioners in mental health, the article discusses the differences in standards and requirements for training various types of specialists, the existing legal framework for further postgraduate education, specialization, and opportunities for professional employment. The key components of the Concept for the Development of Mental Health Care in Ukraine until 2030 (Cabinet of Ministers Order No. 1018-r dated December 27, 2017) and Law No. 12030 'On the Mental Health Care System in Ukraine', adopted by the Verkhovna Rada of Ukraine on January 15, 2025, the regulatory acts that bring our country closer to European standards and ensure the establishment of a unified legislative framework for the field of mental health are presented. The standards for such mental health specialists as psychologists, clinical psychologists, medical psychologists -------------------------------------------- © Морванюк Г. В. 34 (psychology doctor), psychiatrist and psychotherapeutics are discussed. It was presented information regarding the possibility for psychologists without medical education to specialize in 'Clinical Psychology' and 'Psychotherapy', with the requirement to confirm their qualification level every five years, same as medical doctor. Key words: mental health protection, psychologist, clinical psychologist, medical psychologist, psychiatrist Реферат. Морванюк Г. В. ОХОРОНА ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ В СУЧАСНИХ РЕАЛІЯХ: ТИПИ СПЕЦІАЛІСТІВ ТА ВИМОГИ ДО ЇХ КВАЛІФІКАЦІЇ. В розрізі тих питань, що постають перед нашою країною в умовах воєнного стану та соціальної кризи, які створюють підвищену потребу у підготовці кваліфікованих фахівців-практиків з ментального здоров’я, в статті розглянуті питання відмінності стандартів та вимог для навчання різних типів спеціалістів, існуюча нормативна правова база для подальшого післядипломного навчання, спеціалізації та можливості професійного працевлаштування. Наведені ключові складові Концепції розвитку охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2030 року (розпорядження КМУ № 1018-р від 27 грудня 2017 р.) та Закону №12030 «Про систему охорони психічного здоров’я в Україні», який Верховна Рада України ухвалила 15 січня 2025 року, нормативних актів, які наближають нашу державу до європейських стандартів і забезпечують створення єдиної законодавчої бази для сфери ментального здоров’я. Розглянуті стандарти таких спеціалістів з охорони психічного здоров’я, як психологи, клінічні психологи, медичні психологи (лікарі-психологи), психіатри та психотерапевти. Представлена інформація щодо можливості проходження психологами із немедичною освітою спеціалізації із «Клінічної психології» та «Психотерапії» з потребою підтвердження рівня кваліфікації кожні п’ять років, як і у лікарів. Ключові слова: охорона психічного здоров’я, психолог, клінічних психолог, лікарпсихолог, психіатр Війна повністю змінила життя українців, відібравши відчуття безпеки та впевненості, що у багатьох позначилося на емоційному стані. Після пережитих жаху, тривоги, гніву, паніки на зміну прийшли почуття провини, депресивні зависання, заморожування почуттів. Почуття провини – «синдром уцілілого» – це про те, що ми не можемо контролювати ситуацію. Люди, які виїхали зі свого будинку, забрали із собою дітей, батьків, але все одно не можуть контролювати те, що відбувається [1 ,2]. Травма війни сьогодні торкнулася всіх українців. Навіть тих, хто в перші дні виїхав з міст, які торкнулися військових дій, які проживають у віддалених регіонах або встигли виїхати за кордон [3]. Виклики, що постають перед нашою країною в умовах воєнного стану та соціальної кризи, створюють підвищену потребу у підготовці кваліфікованих фахівців-практиків з ментального здоров’я, здатних до самостійної розробки та реалізації психодіагностичних, розвивальних, навчальних, корекційних та профілактичних програм, спрямованих на соціально-психологічне забезпечення функціонування та розвитку організацій усіх форм діяльності та закладів охорони здоров’я [4]. Згідно визначенню ВООЗ психічне здоров’я – це рівень психологічного благополуччя, який визначається не тільки відсутністю психічних захворювань, а й низкою соціально-економічних, біологічних і тих, що відносяться до навколишнього середовища факторів [5]. До основних складових психічного здоров’я і благополуччя відносяться:  Прийняття себе як людини, гідної поваги – центральна ознака ментального здоров’я людини;  Екологічна майстерність – здатність людини активно вибирати і створювати власне оточення, яке відповідає ії психологічним умовам життя;  Уміння людини підтримувати позитивні, теплі, довірливі відносини з іншими;  Наявність мети в житті;  Самовдосконалення; 35  Автономність – незалежність і здатність людини регулювати свою поведінку зсередини, а не чекати похвали або оцінки себе з боку оточуючих. Охорона психічного здоров’я – одна з основних складових національної безпеки та благополуччя держави [6]. Згідно мети Концепції розвитку охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2030 року (розпорядження КМУ № 1018-р від 27 грудня 2017 р.) визначені наступні завдання:  розвиток системи популяризації психічного здоров’я та профілактики психічних розладів за рахунок проведення заходів, що спрямовані на зміцнення інституту сім’ї, підвищення психологічної компетентності педагогів, батьків або осіб, що їх заміняють, з питань збереження психічного здоров’я дітей; здійснення психологами закладів освіти моніторингу ознак, тенденцій, ризиків суїцидальної поведінки та проведення корекційновідновлювальної роботи щодо підтримки їх психоемоційного здоров’я; впровадження заходів профілактики суїцидів.  створення механізму збереження та відновлення психічного здоров’я шляхом використання дієвих інструментів допомоги населенню у подоланні стресу, пов’язаного з війною та наслідками пережитих травматичних подій;  запобігти розвитку психічних розладів, відновити та зберегти ментальне здоров’я через надання психологічної підтримки, розвиток емоційної стійкості та залучення до оздоровчої активності. 15 січня 2025 року, Верховна Рада України ухвалила Закон №12030 «Про систему охорони психічного здоров’я в Україні». Це вагомий крок, який наближає нашу державу до європейських стандартів і забезпечує створення єдиної законодавчої бази для сфери ментального здоров’я. Закон спрямований на подолання фрагментарності у сфері охорони психічного здоров’я, запровадження прозорих стандартів і рівних можливостей для всіх учасників процесу. Він робить послуги ближчими до людини, враховує її реальні потреби, а також розширює поняття ментального здоров’я, визнаючи його не лише медичною, але й соціально значущою сферою. Особливий акцент зроблено на міжсекторальній взаємодії: компоненти психічного здоров’я інтегруються в освіту, соціальний захист, зайнятість, охорону здоров’я, дозвілля та інші аспекти суспільного життя. Закон передбачає, що роботодавець повинен створити службу психічного здоров'я, а також розробити та затвердити політику або план захисту та зміцнення психічного здоров'я на робочому місці. Важливо:  Роботодавець з 50 і більше працівниками створює службу психічного здоров'я.  На підприємстві з кількістю працівників МЕНШЕ 50 осіб функцій служби охорони здоров'я можуть виконувати за сумісництвом особи, які мають відповідну підготовку.  На підприємстві з кількістю працівників МЕНШЕ 20 осіб до виконання послуг з охорони психічного здоров'я на договірній основі з відповідною підготовкою можуть залучатися сторонні фахівці. Згідно з цим Законом, починаючи з 2031 року, всі психологи в Україні повинні пройти обов’язкову сертифікацію. Ця зміна суттєво вплине на професійну діяльність фахівців у сфері психічного здоров’я, забезпечуючи високий рівень кваліфікації та довіру до психологічних послуг. Таким чином вводиться обов’язкова сертифікації психологів України та сертифікації психотерапевтів. Це гарантуватиме, що всі фахівці мають необхідну кваліфікацію для надання послуг населення через встановлення єдиного стандарту сертифікації, створення Національної комісії з питань психічного здоров’я та підвищення рівня професійної підготовки спеціалістів. Також Закон спрямований на зменшення стигматизації психічних розладів через освітні кампанії, соціальні ініціативи та медіа підтримку; впровадження механізмів контролю за якістю медичних послуг через створення стандартів, заснованих на міжнародних рекомендаціях, сертифікацію фахівців у сфері психічного здоров'я; адаптацію вітчизняної системи охорони психічного здоров'я до сучасних вимог ВООЗ та стандартів Європейського Союзу. Таким чином, до спеціалістів з охорони психічного здоров’я відноситимуться психологи, клінічні психологи, медичні психологи (лікарі-психологи), психіатри та 36 психотерапевти. Метою роботи є визначити вимоги до освіти та подальшої спеціалізації фахівців у сфері психічного здоров’я на основі існуючих нормативно-правових актів та законодавства та розібратися у функціональних обов’язках таких спеціалістів у подальшій професійній діяльності. Результати дослідження та їх обговорення Якщо стосовно вищої 6-річної медичної освіти з отриманням диплома лікаря з можливістю подальшої спеціалізації за обраними напрямками, включаючи первинну спеціалізацію з психіатрії, а згодом можливості до спеціалізуватися в лікаря-нарколога, лікаря-психолога, лікаря-психотерапевта, все є більш менш зрозумілим, то стосовно відмінностей в освіті за напрямами «психологія», «клінічна психологія» та «медична психологія» та подальших можливостей працевлаштування у багатьох людей виникають питання. Актуальне нормативно-правове забезпечення спеціальностей «психологія», «медична психологія» та «клінічна психологія» ґрунтується на загальному законодавстві України щодо вищої освіти та спеціалізованих нормативних актах щодо психологічної діяльності та медичної практики. Основні законодавчі документи: 1. Закон України «Про вищу освіту» (від 01.07.2014 № 1556-VII): o регулює загальні принципи функціонування системи вищої освіти, визначає умови надання освітніх послуг та ліцензійні вимоги до закладів вищої освіти (ЗВО). 2. Закон України «Про освіту» (від 05.09.2017 № 2145-VIII): o окреслює загальні принципи освіти, гарантії доступності та якісного навчання. 3. Положення про академічну доброчесність та етику академічних взаємин: o обов’язковий внутрішній документ ЗВО, який визначає стандарти академічної поведінки та відповідальності учасників освітнього процесу. 4. Положення про запобігання та виявлення академічного плагіату: o регулює заходи щодо забезпечення унікальності наукових та кваліфікаційних робіт, необхідних для здобуття освіти у сфері психології. 1. Психологія. Психологи в Україні, незалежно від спеціалізації, підлягають загальним правовим вимогам:  Дотримання етичних норм професійної психологічної діяльності.  Забезпечення конфіденційності особистих даних пацієнтів та клієнтів.  Необхідність отримання сертифікатів та ліцензій для проведення певних видів психологічних послуг, особливо у медичних установах. Нормативно-правове забезпечення спеціальностей «психологія», «медична психологія» та «клінічна психологія» в Україні є досить розвиненим і передбачає комплекс документів, що включає як загальні закони про освіту, так і спеціалізовані накази, постанови та положення, які регулюють специфіку підготовки та професійної діяльності психологів. Важливим є диференційований підхід до правового забезпечення медичної та клінічної психології, що пов'язано з їхнім прямим контактом із сферою охорони здоров’я. Нижченаведені нормативно-правові документи регулюють освітньо-професійні програми з відповідних напрямків:  Наказ МОН № 565 від 24.04.2019 про затвердження стандарту вищої освіти за спеціальністю 053 «Психологія» (бакалавр);  Наказ МОН № 564 від 24.04.2019 про затвердження стандарту вищої освіти за спеціальністю 053 «Психологія» (магістр) повністю співпадає з офіційною інформацією на порталі освіта.ua;  Спеціалізація «медична психологія» підтверджена аналогічним стандартом (Наказ МОН № 916 від 18.08.2021);  Клінічна психологія як окрема спеціалізація підтверджена кількома документами: наказ МОЗ № 1782 від 30.09.2022, що вводить посаду «клінічний психолог» до галузі 37 охорони здоров’я; Особливість спеціальностей «медична психологія» та «клінічна психологія» полягає у додатковому регулюванні в сфері медицини, оскільки ці спеціальності передбачають роботу в медичних установах або з медичними категоріями пацієнтів. 1. Закон України «Про психіатричну допомогу» (від 22.02.2000 № 1489-III): o визначає правові умови надання психологічної допомоги в психіатричних закладах, кваліфікаційні вимоги до персоналу та права пацієнтів. 2. Наказ МОЗ України № 623 від 08.10.2007 «Про затвердження форм індивідуальної програми реабілітації інваліда, дитини з інвалідністю та порядку їх складання»: o встановлює нормативи, якими регламентується робота клінічних психологів у сфері реабілітації осіб з інвалідністю. 3. Постанова Кабінету Міністрів України №1545 «Про схвалення Концепції ранньої соціальної реабілітації дітей з інвалідністю»: o формує базові підходи у сфері ранньої психологічної реабілітації дітей. 4. mhGAP (Mental Health Gap Action Programme) ВООЗ та програма підтримки ментального здоров'я «Ти Як?»: o впровадження програм ВООЗ у навчальний процес для підготовки медичних психологів до роботи в первинній ланці медичної допомоги та психіатричної підтримки. Хто може вступити на спеціальність «Психолог» й що для цього потрібно: Для спеціальності “Психологія” (053):  Освітній рівень: бакалавр (на основі 11 класів) або фаховий молодший бакалавр (із 9 класів, у коледжах);  Необхідні іспити: результати Національного мультипредметного тесту (НМТ) – українська мова, математика, історія України, плюс предмет на вибір (як правило, біологія, яка має найвищий ваговий коефіцієнт);  Вагові коефіцієнти: біологія – 0,4, математика –0,4, історія/українська мова – 0,25–0,35 відповідно;  Мінімальні пороги: для бюджету – загальний рейтинговий бал не менше ~130; для контракту – від ~100;  Мотиваційний лист обов’язковий для бакалаврів, важливий для контракту; https://psy.khmnu.edu.ua/vymogy-do-vstupu-bakalavrat/ 2. Бакалавр психології (НРК6). Ступінь вищої освіти – бакалавр (перший (бакалаврський) рівень вищої освіти).Термін навчання на першому бакалаврському рівні становить 3 роки 10 місяців. Освітня програма спрямована на підготовку висококваліфікованих фахівців, які мають наукові уявлення про психічні явища, закономірності їх виникнення функціонування та розвиток; механізми формування поведінки, діяльності та вчинків людей; взаємодію людей у малих і великих соціальних групах; психофізіологічні процеси та механізми, які лежать в основі різних форм психічної активності; здатні засвоїти методи та результати дослідження психічних явищ; оволодіти здатністю до застосування психологічних знань в умовах професійної діяльності; опанувати методи теоретичного та емпіричного дослідження, валідні, стандартизовані психодіагностичні методики, методи аналізу даних, технології психологічної допомоги та здатні застосовувати набуті компетентності для розв’язання складних спеціалізованих задач та практичних проблем у сфері психології. До предметної області освітньої програми відносять: психічні явища, їх виникнення функціонування та розвиток; поведінка, діяльність, вчинки; взаємодія людей у малих і великих соціальних групах; психофізіологічні процеси та механізми, які лежать в основі різних форм психічної активності. Цілі навчання: формування наукових уявлень про природу психіки, про методи та результати дослідження психічних явищ; розвиток здатності до застосування психологічних знань в умовах професійної діяльності Теоретичний зміст предметної області: система психологічних знань, базових категорій і понять, закономірностей, механізмів, методологічних підходів, пояснювальних 38 принципів, науково-прикладних завдань. Методи, методики та технології: методи теоретичного та емпіричного дослідження, валідні, стандартизовані психодіагностичні методики, методи аналізу даних, технології психологічної допомоги. Орієнтація освітньої програми: здобуття студентами знань, умінь, навичок з формування компетентностей для успішного здійснення професійної діяльності. Ґрунтується на наукових знаннях загальної, практичної та прикладної психології із врахуванням сьогоднішнього стану науки, орієнтує на актуальні спеціалізації, в рамках яких можлива подальша професійна та наукова кар’єра. Формує здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у сфері психології, що передбачають застосування основних психологічних теорій та методів та характеризуються комплексністю і невизначеністю умов. Таким чином реалізується повноцінна підготовка фахівців з психології з широким доступом до працевлаштування та особливим інтересом до актуальних галузей психологічної науки і практики для подальшого навчання за наступними циклами вищої освіти. Після отримання диплома бакалавра випускників готові до наступного працевлаштування та/або подальшого навчання за другим (магістерським) рівнем. Посади за ДК 003:2010:  2445.2 – Психолог  2445.2, 80 Практичний психолог  2340 – Консультант центральної консультації  2340 – Консультант центральної психолого-медико-педагогічної консультації  2340, 80 – Консультант психолого-медико-педагогічної консультації Можливість продовження освіти на другому (магістерському) рівні вищої освіти. Набуття додаткових кваліфікацій в системі післядипломної освіти. Магістр з психології (НРК 7) Навчання на другому (магістерському) рівні освіти можливо як для тих, хто отримав попередню освіту першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, або в якості другої вищої освіти. Термін навчання 1 рік 4 місяці. Вступні випробування  Єдиний вступний іспит (ЄВІ). Це випробування містить тест загальної навчальної компетентності (ТЗНК) - мінімум 100 балів, коефіцієнт ~0,20; і тест з іноземної мови (англійської, німецької, французької або іспанської на вибір вступника) - мінімум 100 балів, коефіцієнт ~0,20;  ЄФВВ (фахове випробування) – тестування з психології, педагогіки або соціології: мінімум 100 балів, коефіцієнт ~0,60;  Мотиваційний лист – є необхідним . На додачу до бакалаврського рівня освіти навчання на магістерському рівні дозволяє підготувати фахівців, здатних розв’язувати складні задачі та практичні у процесі навчання та професійної діяльності у галузі психології, що передбачає проведення наукових та проектних досліджень та/або здійснення інновацій та характеризується невизначеністю умов і вимог. Згідно із діючим законодавством отримання диплома магістра з психології дозволяє проходити спеціалізацію «Клінічна психологія» (до 6-ти місяців) на базі вищих медичних навчальних закладів з подальшою спеціалізацією «Психотерапія» (4 місяці) та/або навчання за програмою третього (доктор філософії) рівня вищої освіти, отримувати набуття додаткових кваліфікацій в системі післядипломної освіти та працювати за наступними спеціальностями:  2445.2 – Психолог;  2445.2 – Практичний психолог;  1229.7 – Завідувач психолого-медикопедагогічної консультації;  1232 – Головний психолог;  2445 – Професіонали у галузі психологія. 39 Слід зазначити що вступна кампанія 2025 року надала останню можливість вступати на освітні програми 053 «Психологія» бакалаврського та магістерського рівня освіти за принципами нерегульованих спеціальностей. Починаючи з наступної вступної кампанії 2026 року освітні програми С4 «Психологія» віднесені до регульованих спеціальностей, тому для набору таких здобувачів вищі навчальні заклади будуть зобов’язані отримати ліцензію на набір за цими програми, а самі здобувачі зможуть вступати на другий магістерський рівень вищої освіти з психології тільки при наявності диплома бакалавра з психології. Також можливе підвищення мінімального вступного балу для вступу на спеціальність. 3. Клінічна психологія Так як «Психологія» є на теперішній час не є медичною освітою, то «Клінічним психологом» стають фахівці, що набувають компетентностей в рамках післядипломної освіти та проходять спеціалізацію «Клінічна психологія» (до 6-ти місяців) на базі вищих медичних навчальних закладів, що дозволено Наказом МОН України №112 від 23.01.2024 року «Про затвердження Номенклатури спеціальностей професіоналів у галузі охорони здоров’я у закладах охорони здоров’я, Переліку циклів спеціалізації та тематичного удосконалення за спеціальностями професіоналів у галузі охорони здоров’я у закладах охорони здоров’я та професіоналів з вищою немедичною освітою». Програми для клінічної психології мають містити модулі з основ психотерапії (психодинамічної, когнітивно-поведінкової тощо) та практичні навантаження (клінічна практика. Спеціалісти з вищою немедичною освітою, які мають спеціалізацію «Клінічна психологія» згідно із тим же Наказом МОН України №112 можуть пройти подальшу 4місячну спеціалізацію «Психотерапія». Спеціалізації «Клінічна психологія» та «Психотерапія» у психологів із вищою немедичною освітою згідно оновленого законодавства віднесені до категорії медичних працівників, надають змогу працювати в закладах охорони здоров’я та надають можливість отримувати надбавки до мінімального гарантованого рівня заробітної плати медичного працівника. Видані сертифікати спеціалістів мають 5-річний термін дії, та мають підтверджуватися проходження безперервної післядипломної освіти з отриманням балів (по аналогії з медичними спеціальностями). 4. Медична психологія На відміну від попередніх спеціальностей 225 «Медична психологія» є напрямом вищої медичної освіти та викладається тільки в медичних університетах. Для спеціальності “Медична психологія” (225, магістратура/лікар-психолог)  Освітній рівень: неподільна магістратура – термін навчання 5–6 років залежно від бази (базова середня або вища освіта)  Форма навчання: тільки денна;  Іспити: НМТ (або ЗНО) – українська мова, математика/історія, біологія/хімія, іноді фізика – з відповідними ваговими коефіцієнтами: біологія/фізика – 0,4–0,5, інші – 0,3– 0,4; o Мінімальні бали: за сертифікатами ЗНО – мінімум 150! (з 2025 року); o Результати КРОКів: під час навчання на медичних спеціальностях потрібно складати незалежні ліцензійні іспити КРОК Статистика 2025 року: приблизно 170 бюджетних місць.  Інтернатура: після закінчення – додатковий рік інтернатури, присвоєння кваліфікації «лікар-психолог». Висновки Порівняння спеціальностей 1. Загальна психологія (Спеціальність 053/С4)  Сфера: вивчає загальні психологічні процеси й закономірності – когнітивні функції, мотивацію, розвиток особистості, соціальну взаємодію. 40  Ціль: дослідження психології людини, застосування в освіті, соціальній сфері, бізнесі, ІТ, HR, рекламі, консалтингу.  Підготовка: бакалаврат або магістратура; вступ через НМТ/ЄВІ/ЄФВВ; практики в громадських установах, бізнес-організаціях, навчальних закладах. 2. Клінічна психологія  Сфера: підгалузь медичної психології, зосереджена на діагностиці, лікуванні, психокорекції психічних і психосоматичних розладів, глибокому аналізі психопатології та нейропсихології.  Освіта: частіше магістратура (на базі бакалавра). У деяких ЗВО – можливість додаткових циклів підвищення кваліфікації. Вступ: ЄВІ + ЄФВВ або співбесіда.  Компетенції: психодіагностика, психотерапія (КПТ, психоаналіз, Гештальт, сімейна терапія тощо), групова терапія, супервізія, міждисциплінарна співпраця із психіатрами.  Практика: робота в лікарнях, психіатричних/реабілітаційних центрах, клініках, приватній практиці, соціальних службах, участь у мультидисциплінарних командах. 3. Медична психологія (Спеціальність 225/І4)  Сфера: прикладна галузь психології на стику з медициною, що вивчає психічний стан пацієнта у хворобі, взаємодію з медиками, психокорекцію й психотерапію пацієнтів.  Освіта: неподільна магістратура (5–6 років), лише денна форма, обов’язкові КРОК-екзамени.  Компетенції: психодіагностика, психотерапія, неврологія, психіатрія, психосоматика, нейропсихологія, реабілітація.  Практика: стаціонарна лікарняна база, клініки, інтернатура, можливість отримання кваліфікації "лікар-психолог". Зведена таблиця: Показник Психологія (053/С4) Медична психологія (225/І2) Клінічна психологія Сфера Загальні психологічні процеси Психологія хвороби та взаємодії з медиками Діагностика і лікування психічних розладів Освіта Бакалавр → магістр (2– 3 р.) Неподільна магістратура (5–6 р.), денна Магістратура/спеціалізація після бакалавру Ключові предмети Когнітивна, особистісна, соціальна Патопсихологія, психофармакологія, неврологія Психопатологія, нейропсихологія, КПТ, психоаналіз Практика Школа, організації, бізнес Лікарні, клініки, інтернатура Лікарні, реабілітаційні центри, приватна практика Компетенції Консультативна, діагностика, дослідження Лікувальна психотерапія, реабілітація, інтернатура Глибока психодіагностика, терапія, супервізія Практика: де і як можуть працювати фахівці 1. Психолог (загальна психологія)  Сфера діяльності: o Освітні заклади (школи, коледжі, університети). o Соціальна сфера – центри соціальних служб, реабілітації. o Бізнес-групи – HR, консалтинг, тренінги.  Дослідницькі інституції, медіа, неурядові організації.  Компетенції: o Психодіагностика, консультування, профорієнтація, тренінги. o Масові просвітницькі заходи, тренінги з психології. 2. Клінічна психологія  Місця праці: o Психіатричні лікарні, реабілітаційні центри, спеціалізовані клініки. 41 o Приватна практика – підґрунтя: психотерапія, супервізія.  Співпраця з психіатрами, неврологами в міждисциплінарних командах.  Функції / обов’язки (посадові інструкції МОЗ): o Психодіагностика й лікування психічних, психосоматичних, поведінкових розладів. o Психопрофілактика, реабілітація, ведення меддокументації, телемедицина.  Накази МОЗ: o Наказ № 138 від 25.01.2023 та № 1782 від 30.09.2022 закріплюють посадову посаду “клінічний психолог” у сфері охорони здоров’я. o Профільне положення обов’язкове для роботи в лікарні – допуск за магістерським «психологія + клінічна спеціалізація» до 01.01.2026. 3. Медична психологія (лікар-психолог)  Середовище роботи: o Лікарні, медичні центри, реабілітаційні установи. o Первинна ланка охорони здоров’я – у складі міждисциплінарних команд.  Повноваження / Обов’язки: o Психодіагностика, психопрофілактика, психокорекція, супровід хворих. o Робота з лікарями, проведення психопрофілактики серед медперсоналу та пацієнтів.  Ліцензія:  Необхідна медична ліцензія для провадження діяльності – обов’язкова згідно з новими ліцензійними умовами з листопада 2023 року.  Інтернатура: o Після навчання – обов’язкова інтернатура, можливість здобути статус “лікар-психолог”. 4. Сертифікація та обов’язкова атестація  Закон № 4223-IX (7 лютого 2025) – запроваджує: o Єдині професійні стандарти сертифікації для психологів і психотерапевтів. o Безперервний розвиток, акредитація та професійна атестація, участь у саморегулівних організаціях. Основні відмінності в практиці Спеціальність Середовище Діяльність Юридичні/адм. Вимоги Психолог Школи, соціальні служби, бізнес, неурядові організації Консультування, діагностика, тренінги Без мед ліцензії Медична психологія Лікарні, клініки, інтернатури Психокорекція, супровід медперсоналу, інтернатура Медліцензія + інтернатура Клінічна психологія Психіатрія, реабілітація, приватна практика Терапія психозів, реабілітація, телемедицина Посадові стандарти МОЗ + клінічна спец. + сертифікація References/Література 1. Охорона психічного здоров’я в умовах війни. К : Наш формат, 2017; 1: 568. (In Ukrainian). [Mental health care in wartime. Kyiv: Our format, 2017; 1: 568.]. 2. Охорона психічного здоров’я в умовах війни. К : Наш формат, 2017; 2: 548. (In Ukrainian). [Mental health care in wartime. Kyiv: Our format, 2017; 2: 548.]. 3. Пилипенко Д.Г., Мякішев О.Є., Опря Є.В. Принципи медико-психологічної допомоги особам, що постраждали внаслідок війни. Актуальні питання транспортної медицини. 2025; 2(80): 126-130. (In Ukrainian). [Pylypenko D.G., Myakishev O.E., Oprya E.V. Principles of medical and psychological assistance to persons affected by war. Current issues of transport medicine. 2025; 2(80): 126-130]. doi: https://zenodo.org/records/15649005