The state of antioxidant protection and the feasibility of measures to correct it as part of the treatment of hyperglycemia and excretory pancreatic insufficiency = Стан антиоксидантного захисту та доцільність заходів його корекції у складі лікування гіперглікемії й екскреторної панкреатичної недостатності

118 УДК 616.37-008.64:616.379-008.64-06:616.153.455:612.015.11]-08 DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.17308126 Н. О. Шевченко1, І. І. Медвідь2, Л. С. Бабінець2 СТАН АНТИОКСИДАНТНОГО ЗАХИСТУ ТА ДОЦІЛЬНІСТЬ ЗАХОДІВ ЙОГО КОРЕКЦІЇ У СКЛАДІ ЛІКУВАННЯ ГІПЕРГЛІКЕМІЇ Й ЕКСКРЕТОРНОЇ ПАНКРЕАТИЧНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ Одеський національний медичний університет1 Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров’я України2 Authors’ Information: Шевченко Н. О. ORCID: https://orcid.org/0000-0001-8963-4680 Медвідь І. І. ORCID: https://orcid.org/0000-0003-4703-4438; SCOPUS: 55820358800 Бабінець Л. С. ORCID: https://orcid.org/0000-0002-0560-1943; SCOPUS: 56561149600 Summary. Shevchenko1 N. O., Medvid2 I. I., Babinets2 L. S.. THE STATE OF ANTIOXIDANT PROTECTION AND THE FEASIBILITY OF MEASURES TO CORRECT IT AS PART OF THE TREATMENT OF HYPERGLYCEMIA AND EXCRETORY PANCREATIC INSUFFICIENCY. – The Odessa National Medical University1; I. Horbachevsky Ternopil national medical university of the Ministry of health of Ukraine2; e-mail: [email protected]; [email protected]. Oxidative stress is an imbalance between the concentration of released reactive oxygen species and the activity of the body's antioxidant system. In practice, not only etiotropic, pathogenetic, but also symptomatic treatment of the patient may be ineffective without taking into account the correction of oxidative stress. The aim is to assess the state of antioxidant protection, to verify the effectiveness of the use of the drug phenibut and its combination with a course of acupressure as factors for the correction of antioxidant disorders to enhance the standardized therapy of type 2 diabetes mellitus with excretory pancreatic insufficiency. Materials and methods. In 45 patients with a combination of the pathologies considered, antioxidant protection (superoxide dismutase and reduced glutathione) was studied several times during standardized and combined treatment. Results and discussion. A decrease in antioxidant protection parameters was found in the study group: superoxide dismutase – (39,92±0,45) units/ml; reduced glutathione – (39,34±0,53) mmol/l. A month after the start of standardized therapy, an increase in these indicators was observed by 9,19% and 9,59%, respectively. However, in the long term (6 months), no positive dynamics were detected. Additional use of phenibut by patients led to an increase in antioxidant protection indicators by an average of 51,05%. After 6 months from the start of combined treatment, the dynamics of the parameters slowed down, but retained their direction and reliability. Strengthening drug treatment of oxidative stress with reflexotherapy after 1 month. caused a significant improvement in antioxidant defense values: an increase in superoxide dismutase by 55,55% and reduced glutathione by 57,63%. Their achieved values did not significantly differ from the control group and were maintained in the long term. Conclusions. Standardized treatment of comorbidity of diabetes and excretory pancreatic insufficiency resulted in a slight improvement in antioxidant protection, in contrast to the study subgroups with additional use of phenibut and, especially, the combination of drug treatment with acupressure courses. Key words: diabetes mellitus, malabsorption, oxidative stress, phenibut, acupressure. ------------------------------------------- © Шевченко Н. О., Медвідь І. І., Бабінець Л. С.. 119 Реферат. Шевченко Н. О., Медвідь І. І., Бабінець Л. С.. СТАН АНТИОКСИДАНТНОГО ЗАХИСТУ ТА ДОЦІЛЬНІСТЬ ЗАХОДІВ ЙОГО КОРЕКЦІЇ У СКЛАДІ ЛІКУВАННЯ ГІПЕРГЛІКЕМІЇ Й ЕКСКРЕТОРНОЇ ПАНКРЕАТИЧНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ. Оксидативний стрес є дисбалансом між концентрацією вивільнених активних форм кисню й активністю антиоксидантної системи організму. На практиці не тільки етіотропне, патогенетичне, але й симптоматичне лікування пацієнта може виявитись малоефективним без урахування корекції оксидативного стресу. Мета дослідження. Оцінити стан антиоксидантного захисту перевірити ефективність вживання препарату фенібуту та його поєднання із курсом акупресури у якості факторів корекції антиоксидантних порушень для посилення стандартизованої терапії цукрового діабету 2-го типу із екскреторної панкреатичної недостатності. Матеріали та методи. У 45 пацієнтів із поєднанням розглянутих патологій кількаразово проведено вивчення антиоксидантного захисту (супероксиддисмутази та відновленого глутатіону) під час стандартизованого та комбінованого лікування. Результати й обговорення. Встановлено зниження параметрів антиоксидантного захисту у досліджуваній групі: супероксиддисмутаза – (39,92±0,45) од./мл; відновлений глутатіон – (39,34±0,53) ммоль/л. Через місяць від початку стандартизованої терапії спостерігалось підвищення даних показників на 9,19 % і 9,59 %, відповідно. Однак у довгостроковій перспективі (6 міс.) позитивної динаміки не виявлено. Додаткове вживання пацієнтами фенібуту призвело до підвищення показників антиоксидантного захисту у середньому на 51,05 %. Через 6 міс. від початку комбінованого лікування динаміка параметрів уповільнилась, але зберегла спрямованість і достовірність. Посилення медикаментозного лікування оксидативного стресу рефлексотерапевтичною методикою через 1 міс. викликало істотне покращення значень антиоксидантного захисту: спостерігалося підвищення супероксиддисмутази на 55,55 %, відновленого глутатіону – на 57,63 %. Їх досягнуті значення достовірно не відрізнялися від контрольної групи та утримувались у довгостроковій перспективі. Висновки. Стандартизоване лікування коморбідності діабету і екскреторної панкреатичної недостатності призвело до незначного покращення антиоксидантного захисту, на відміну від дослідних підгруп із додатковим вживанням фенібуту та, особливо, поєднання медикаментозного лікування із курсами акупресури. Ключові слова: цукровий діабет, мальабсорбція, оксидативний стрес, фенібут, акупресура. Вступ. Оксидативний стрес є дисбалансом між концентрацією вивільнених активних форм кисню й активністю антиоксидантної системи організму. Він виступає вагомим несприятливим фактором ураження клітинних і субклітинних мембран, формування та прогресування метаболічних порушень, тканинного пошкодження у вигляді запалення, малігналізації чи старіння [1]. Підсилення перекисного окислення ліпідів може обумовлювати апоптоз і дисфункцію клітин острівців Лангерганса, сприяючи появі цукрового діабету (ЦД) або погіршуючи його компенсацію [2]. У свою чергу гіперглікемія викликає стимуляцію сорбітолового шляху обміну глюкози, що веде до активації НАДФНоксидази, виснаження цитозольного рівня НАДФН. Це призводить до зниження відновленого глутатіону, що є одним із ключових антиоксидантних факторів [3, 4]. β-клітини підшлункової залози є серед найбільш метаболічно активних і вони сильно залежать від окисного фосфорилювання для синтезу аденозинтрифосфату. Окрім цього, приЦД 2-го типу виникає додаткова стимуляція β-клітини згідно механізму зворотного зв’язку за рахунок зниження чутливості організму до виробленого ними інсуліну, особливо на початку захворювання[5, 6, 7]. Обумовлена наведеним висока частота виникнення активних форм кисню поєднується із відносно низьким вмістом ферментів для його нейтралізації, що робить підшлункову залозу вкрай чутливою до порушень антиоксидантного захисту [8].Також є роботи, що вказують на спроможність оксидативного стресу пригнічувати експресію гену інсуліну та наявність сильного зв’язку між резистентністю до інсуліну і мірою вираженості процесів перекисного окислення [9]. Повторюваний оксидативний вплив стимулює перетворювання зірчастих панкреатоцитів у 120 міофібробластоподібні клітини, що продукують сприяючий фіброзному запаленню позаклітинний матрикс [10]. Прогресування запального процесу не лише викликає больові та диспепсичні прояви, а й поступово призводить до формування екскреторної панкреатичної недостатності (ЕПН), яка знижує ефективність травлення і погіршує регуляцію обмінних процесів [11, 12]. На практиці не тільки етіотропне, патогенетичне, але й симптоматичне лікування пацієнта може виявитись малоефективнимбез урахування корекції оксидативного стресу. Тому у даному дослідженні стандартизована терапія хворих на ЦД 2-го типу із ЕПН була поєднана із вживанням фенібуту – ноотропного засобу з антигіпоксичними і антиоксидантними властивостями [13]. Прогресування хронічного запалення внаслідок дії оксидативного стресу, гіперглікемії та мальабсорбції призводить до нейропластичних змін із посиленням іннервації панкреатичної тканини, що призводить до посилення больового синдрому й утруднює його контроль [10]. Тому під час дослідження була розглянута рефлексотерапевтична методика акупресури у якості доповнення до медикаментозного лікування. Акупресура (точковий масаж) представляє собою пресорефлексотерапію, в основі якої знаходиться подразнення механорецепторів шляхом надавлювання, прогладжування, розтирання, розминання, вібрації у біологічно активних точках [14]. Мета дослідження. Оцінити стан антиоксидантного захисту перевірити ефективність вживання препарату фенібуту та його поєднання із курсом акупресури у якості факторів корекції антиоксидантних порушень для посилення стандартизованої терапії ЦД 2-го типу із ЕПН. Об’єкт та методи дослідження. Об’єктом дослідження є ЦД 2-го типу у поєднанні із ЕПН. Робота виконувалось на базі Центру первинної медико-санітарної допомоги м. Тернополя та поліклініки КНП “Тернопільська комунальна міська лікарня № 2”. У дослідну групу входили 45 пацієнтів із поєднанням ЦД 2-го типу і ЕПН. Середній вік хворих становив (52,82±1,32) роки, середня тривалість коморбідного перебігу інсулінорезистентності й зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози – (5,44±0,63) роки. Отримані результати порівнювались із групою контролю, що вміщувала 10 здорових осіб. Вивчався вплив наступних лікувальних комплексів на вираженість оксидативного стресу: - стандартизована терапія (СТ) згідно уніфікованих клінічних протоколів первинної та спеціалізованої медичної допомоги “Цукровий діабет 2 типу у дорослих” від 24.07.2024 р., а також “Хронічний панкреатит” від 04.07.2023 р.: дотримування дієтичних рекомендацій, прийомцукрознижувального засобу метформіну по 850-1000 мг 2 рази на добу, ферментних препаратів у формі мінімікросфер по 25-40 тис. одиниць на основні прийоми їжі із додаванням за потреби інгібітора протонної помпи (пантопразол), селективного спазмолітика (мебеверин), селективного прокінетика (ітоприд); - посилення СТ препаратом фенібутом (СТФ) у стандартному дозуванні – по 1 табл. (250 мг) двічі на добу (вранці та в обід) протягом 10-ти днів з подальшим переходом на половинну дозу впродовж наступних 4-х днів; - посилення СТ препаратом фенібутом у стандартному дозуванні та курсом акупресури (СТФА) з 14-ти сеансів за гальмівним методом, масаж проводився у точках по біляхребтових лініях і ділянках, що мали відношення до підшлункової залози, акупресура виконувалась до моменту виникнення вазомоторної реакції у вигляді помітної гіперемії опрацьованої зони, що у середньому займало 1-2 хв. Через півроку після завершення основного комплексу лікування пацієнти повторно проходили курс фенібуту в якості монотерапії чи у поєднанні із акупресурою (згідно досліджуваної підгрупи). Із ферментних показників антиоксидантного захисту для вивчення була обрана супероксиддисмутаза (СОД).Її активність визначали на підставі здатності конкурувати з нітротетразолієм синім за супероксидні аніони, які утворюються внаслідок аеробної взаємодії відновленої форми НАДН2 та феназинметасульфату. Ступінь блокування активності СОД встановлювали спектрометричним методом за формулою:(Ек - Ед) / Ек) 100 = % блокування (де: Ек – екстинкція контрольної проби;Ед – екстинкція досліджуваної проби).За 1 ум. од. активності СОД приймали таку кількість ферменту, яка здатна 121 пригнічувати відновлення нітротетразолію синього на 50,0 %. Норма –(62,15±2,85) од. на 1 мл еритроцитів[1].Рівні глутатіону (SH-4) визначали за методами Бойера. Норма SH-4 крові – (60,5±2,13) ммоль/л[15]. Для статистичного опрацювання результатів був використаний персональний комп’ютер Intel Core i3-8100, пакети ліцензійних програм для проведення дисперсійного аналізу (MicrosoftOffice 2016,IBM SPSS Statistics 26). Виконувалось визначення середнього арифметичного із його похибкою (М±m), застосовувались параметричні й непараметричні методи перевірки статистичних гіпотез. При “нормальному” розподілі даних використовували критерій Стьюдента (t - критерій). В інших випадках були проводились непараметричні тести: для порівняння двох незалежних вибірок – U-критерій Манна-Уїтні; для оцінки динамічних змін усередині груп – критерій Вілкоксона (W-критерій). Для пошуку кореляційних зв’язків був використаний метод рангової кореляції за Спірменом (R). Рівну 95,0 % (0,95) ймовірність р із рівнем похибки менше 5,0 % (p<0,05) вважали критерієм достовірності. Результати дослідження. При поєднанні ЦД 2-го типу та ЕПН СОД становила (39,92±0,45) од./мл, а SH-4 – (39,34±0,53) ммоль/л. У середньому дані показники були на 39,63 % нижчими за відповідні значення групи контролю: СОД – (62,07±1,25) од./мл, а SH-4 – (60,56±1,74) ммоль/л. Це говорить про суттєве зниження параметрів антиоксидантного захисту у досліджуваній групі. Виявлені зворотні кореляційні зв’язки СОД (R=-0,369; р<0,05) і SH-4 (R=-0,399; р<0,01) із тривалістю поєднаного перебігу ЦД 2-го типу та ЕПН вказують на посилення оксидативного стресу по мірі прогресування коморбідних патологій. Лабораторний підрахунок показників антиоксидантного захисту через місяць від початку СТ встановив достовірне підвищення СОД на 9,19 % і зростання SH-4 на 9,59 % (табл. 1). Водночас, повторна оцінка даних параметрів через 6 міс. від початку лікування продовження позитивної динаміки не виявила – СОД та SH-4 статистично не відрізнялись від попередніх значень. Це вказує на недостатній ефект загальноприйнятої терапії у боротьбі з оксидативним стресом. Таблиця 1 – Динаміка антиоксидантного захиступацієнтів із поєднанням ЦД 2-го типу та ЕПН у підгрупі СТ Група дослідження Параметр антиоксидантного захисту СОД, од./мл SH-4, ммоль/л Контроль (n=10) 62,07±1,25 60,56±1,74 СТ до лік. (n=15) 39,61±0,75* 38,74±1,16* СТ, 1-й міс. (n=15) 43,25±0,58*# 42,45±1,08*# СТ, 6-й міс.(n=15) 42,06±1,01*# 41,19±1,22*# Примітка 1. * - достовірна відмінність стосовно контролю (p<0,05). Примітка 2. # - достовірна відмінність стосовно значення до лікування (p<0,05). Примітка 3. ## - достовірна відмінність стосовно значення після першого етапу лікування (p<0,05). Додаткове вживання пацієнтами фенібуту призвело до підвищення показників СОД і SH-4 у середньому на 51,05 % (табл. 2). Проте їх значення у короткостроковій перспективі все ще відрізнялись від групи контролю. Через 6 міс. від початку лікування динаміка параметрів уповільнилась, але зберегла спрямованість і достовірність (СОД зросла на 15,30 %, SH-4 – на 12,92 %), призвівши до їх нормалізації через зникнення статистичної відмінності з групою контролю. Посилення медикаментозного лікування оксидативного стресу рефлексотерапевтичною методикою через 1 міс. викликало істотне покращення значень антиоксидантного захисту: спостерігалося підвищення СОД на 55,55 %, SH-4 – на 57,63 % (табл. 3). Їх досягнуті значення достовірно не відрізнялися від контрольної групи та утримувались у довгостроковій перспективі. Отже, поєднання СТ, фенібуту й акупресури дозволяє швидше пригнітити прояви оксидативного стресу у порівнянні із суто медикаментозною терапією. 122 Таблиця 2 – Динаміка антиоксидантного захисту пацієнтів із поєднанням ЦД 2-го типу та ЕПН у підгрупі СТФ Група дослідження Параметр антиоксидантного захисту СОД, од./мл SH-4, ммоль/л Контроль (n=10) 62,07±1,25 60,56±1,74 СТФ до лік. (n=15) 39,89±0,93* 39,55±0,84* СТФ, 1-й міс. (n=15) 51,07±0,87*# ^ 51,03±1,43*# ^ СТФ, 6-й міс. (n=15) 58,89±1,39### ^ 57,62±1,27### ^ Примітка 1. * - достовірна відмінність стосовно контролю (p<0,05). Примітка 2. # - достовірна відмінність стосовно значення до лікування (p<0,05). Примітка 3. ## - достовірна відмінність стосовно значення після першого етапу лікування (p<0,05). Примітка 4. ^ - достовірна відмінність стосовно групи СТ (p<0,05). Таблиця 3 – Динаміка антиоксидантного захисту пацієнтів із поєднанням ЦД 2-го типу та ЕПН у підгрупі СТФА Група дослідження Параметр антиоксидантного захисту СОД, од./мл SH-4, ммоль/л Контроль (n=10) 62,07±1,25 60,56±1,74 СТФА до лік. (n=15) 40,27±0,71* 39,72±0,75* СТФА, 1-й міс. (n=15) 62,65±1,28# ^ ^^ 62,61±1,90# ^ ^^ СТФА, 6-й міс. (n=15) 61,92±1,79# ^ 62,23±2,45# ^ ^^ Примітка 1. * - достовірна відмінність стосовно контролю (p<0,05). Примітка 2. # - достовірна відмінність стосовно значення до лікування (p<0,05). Примітка 3. ## - достовірна відмінність стосовно значення після першого етапу лікування (p<0,05). Примітка 4. ^ - достовірна відмінність стосовно групи СТ (p<0,05). Примітка 5. ^^ - достовірна відмінність стосовно групи СТФ (p<0,05). Обговорення. Інші дослідження підтверджують вираженість процесів перекисного окислення ліпідів при поєднанні ЦД 2-го типу та ЕПН. У роботі від 2022 р. рівень СОД серед даної категорії пацієнтів становив 40,95±0,95 од./мл [16], що співставимо із нашими результатами. При вивченні 112 випадків коморбідності ЦД 2-го типу і ЕПН виявлені достовірні кореляційні зв’язки пулу SH-групи з глікованим гемоглобіном (R=0,696; р<0,05) та фекальною α-еластазою (R=467; р<0,05), що підтверджує взаємозалежність даних патологій із порушенням антиоксидантного захисту і актуальність підбору засобів його корекції [16]. Доцільність використання засобів із антиоксидантними властивостями при лікуванні гіперглікемії підтверджена рядом досліджень. Було продемонстровано, що вітамін С у поєднанні з метформіном є кращою терапією з точки зору поліпшення глікемічного контролю в порівнянні з монотерапією метформіном [9, 17]. β-каротин при вживанні у вигляді концентрату фруктового і овочевого соку дітьми з надмірною вагою послаблював резистентність до інсуліну, що було пов'язано з виявленим підвищенням рівня β-каротину в плазмі крові [18]. Омега-3 жирні кислоти також призвели до позитивних результатів при тестуванні на їх здатність покращувати резистентність до інсуліну. 90-денне плацебо - контрольоване дослідження продемонструвало, що 1800 мг комбінації ейкозапентаєнової кислоти та докозагексаєнової кислоти щодня покращували показники глікемічного контролю в гетерогенній популяції пацієнтів з ЦД 2-го типу тривалістю 5–10 років [9, 19]. Ефективність застосування при ЦД препаратів із ноотропними властивостями доведена у дослідах на лабораторних тваринах. Був встановлений позитивний вплив ентропу, ноопенту, пентоксифіліну, прамірацетаму, цереброкурину та цитиколіну на відновлення активності системи глутатіону в тканинах головного мозку [3]. Перспективою подальших досліджень є збільшення об’єму вибірки заради 123 отримання більш повної статистичної картини та усунення ймовірних погрішностей обрахунку. Висновки. В осіб із ЦД 2-го типу та ЕПН виявлені достовірні прояви оксидативного стресу на основі низьких рівні СОД і SH-4. Стандартизоване лікування наведених патологічних станів призвело до незначного покращення антиоксидантного захисту, на відміну від дослідних підгруп із додатковим вживанням фенібуту та, особливо, поєднання медикаментозного лікування із курсами акупресури. Рефлексотерапія сприяла швидшій нормалізації стану пацієнтів. Література: 1. Біометричний аналіз показників прооксидантно-антиоксидантного стану плазми крові щурів за дії гістаміну і кверцетину / Н. Гарасим, Н. Тойлієв, Н. Боднарчукта ін.Вісник Львівського університету. Серія біологічна.2024. Т. 92. С. 20-32. https://doi.org/ 10.30970/VLUBS.2024.92.01 2.The effect of oxidative stress and antioxidant therapies on pancreatic β-cell dysfunction: results from in vitro and in vivo studies / I.A. Anastasiou, I. Eleftheriadou, A. Tentolouris et al.Current medicinal chemistry.2021. Vol. 28, no. 7. P. 1328– 1346.https://doi.org/10.2174/0929867327666200526135642 3. Жилюк В.І., Мамчур В.Й. Стан глутатіонзалежної ланки системи антиоксидантного захисту мозку у щурів з алоксан-індукованим діабетом за умов використання ноотропів. Медичні перспективи.2012. Т. 17, № 4. С. 4-7. 4. Molecular mechanisms linking oxidative stress and diabetes mellitus / H. Yaribeygi, T. Sathyapalan, S.L. Atkin et al.Oxidative medicine and cellular longevity. 2020. No. 1. P. 1-13. https://doi.org/10.1155/2020/8609213 5. Pancreatic β-cell dysfunction in type 2 diabetes: Implications of inflammation and oxidative stress / P.V. Dludla, S.E. Mabhida, K. Ziqubu et al. World journal of diabetes. 2023. Vol. 14, no. 3. P. 130–146. https://doi.org/10.4239/wjd.v14.i3.130 6.Gerber P.A., Rutter G.A. The role of oxidative stress and hypoxia in pancreatic beta-cell dysfunction in diabetes mellitus. Antioxidants & redox signaling. 2017. Vol. 26, no. 10. P. 501– 518. https://doi.org/10.1089/ars.2016.6755 7. Jezek P., Jaburek M., Plecita-Hlavata L. Contribution of oxidative stress and impaired biogenesis of pancreatic β-cells to type 2 diabetes. Antioxidants & redox signaling. 2019. Vol. 31, no. 10. P. 722–751. https://doi.org/10.1089/ars.2018.7656 8. Розлади системи антиоксидантного захисту у пацієнтів із хронічним панкреатитом у поєднанні з гіпертонічною хворобою та шляхи корекції / Е.Й. Архій, Л.Б. Прилипко, О.М. Горленко та ін.Проблеми клінічної педіатрії.2019. Т. 44, № 2. С. 57-65. 9. Oxidative stress pathways in pancreatic β-cells and insulin-sensitive cells and tissues: importance to cell metabolism, function, and dysfunction / P. Newsholme, K.N. Keane, R. Carlessiet al.American journal of physiology. Cell physiology. 2019. Vol, 317, no. 3. P. 420-433. https://doi.org/10.1152/ajpcell.00141.2019 10. Swentek L., Chung D., Ichii H. Antioxidant Therapy in Pancreatitis. Antioxidants(Basel, Switzerland). 2021. Vol. 10, no. 5. P. 1-17. https://doi.org/10.3390/antiox10050657 11. The Role of Oxidative Stress in Pancreatic β Cell Dysfunction in Diabetes / N. Eguchi, N.D. Vaziri, D.C. Dafoe et al.International Journal of Molecular Sciences. 2021. Vol. 22, no. 4. P. 1-18. https://doi.org/10.3390/ijms22041509 12.Gubergrits N.B., Byelyayeva N.V. Functional state of the autonomic nervous system in patients with chronic pancreatitis combined with chronic bronchitis. Herald of Pancreatic Club. 2023. Vol. 58, no. 1. P. 49-52. https://doi.org/10.33149/vkp.2023.01.06 13. Жердьова Н.М. Когнітивні порушення у хворих на цукровий діабет в умовах COVID-19. Практикуючому неврологу. 2021. Т. 17, № 5, С. 71-75. 14. Аналіз ефективності комплексної реабілітації із застосуванням голкорефлексотерапії на основі оцінки клінічних параметрів і лабораторних показників хворих на цукровий діабет /Л.С. Бабінець, О.В. Редьква, Т.Б. Лазарчук та ін.Здобутки клінічної i експериментальної медицини.2018. № 2. С. 238-239. https://doi.org/10.11603/1811- 124 2471.2018.v0.i2.8688 15. Слободян С. О., Гутий Б. В. Стан антиоксидантної системи організму щурів за умови тривалого кадмієвого і свинцевого навантаження. Scientific Progress & Innovations. 2020. № 1. С. 196-201. 16. Бабінець Л.С., Галабіцька І.М. Аналіз взаємозв’язків функціональної спроможності підшлункової залози із параметрами ендотоксикозу, прота антиоксидантного статусу при хронічному панкреатиті в залежності від наявності коморбідності із цукровим діабетом 2-го типу. Здобутки клінічної і експериментальної медицини.2022. № 1. С. 32–39. https://doi.org/10.11603/1811-2471.2022.v.i1.12984 17. Dakhale G. N., Chaudhari H.V., Shrivastava M. Supplementation of vitamin C reduces blood glucose and improves glycosylated hemoglobin in type 2 diabetes mellitus: a randomized, double-blind study. Advances in pharmacological sciences. 2011. No. 1. P. 2-5. https://doi.org/10.1155/2011/195271 18. Insulin resistance and adiposity in relation to serum β-carotene levels / J.A. Canas, L. Damaso, A. Altomare et al.The Journal of pediatrics. 2012. Vol. 161, no. 1. P. 58–64. https://doi.org/10.1016/j.jpeds.2012.01.030 19. Study of comparative effects of antioxidants on insulin sensitivity in type 2 diabetes mellitus / A.S. Udupa, P.S. Nahar, S.H. Shah et al.Journal of clinical and diagnostic research. 2012. Vol. 6, no. 9. P. 1469–1473. https://doi.org/10.7860/JCDR/2012/4464.2535 References: 1. Harasym, N., Tojliiev, N., Bodnarchuk, N., &Zyn', A. (2024). Biometrychnyj analiz pokaznykiv prooksydantno-antyoksydantnoho stanu plazmy krovi schuriv za dii histaminu i kvertsetynu. Visnyk L'vivs'koho universytetu. Seriia biolohichna, 92, 20-32. https://doi.org/ 10.30970/VLUBS.2024.92.01[in Ukrainian] 2. Anastasiou, I.A., Eleftheriadou, I., Tentolouris, A., Koliaki, C., Kosta, O.A., &Tentolouris, N. (2021). The Effect of Oxidative Stress and Antioxidant Therapies on Pancreatic β-cell Dysfunction: Results from in Vitro and in Vivo Studies. Current medicinal chemistry, 28(7), 1328–1346.https://doi.org/10.2174/0929867327666200526135642 3. Zhyliuk, V.I., &Mamchur, V.J. (2012). Stan hlutationzalezhnoi lanky systemy antyoksydantnoho zakhystu mozku u schuriv z aloksan-indukovanym diabetom za umov vykorystannia nootropiv. Medychni perspektyvy,17(4), 4-7. [in Ukrainian] 4. Yaribeygi, H., Sathyapalan, T., Atkin, S.L., &Sahebkar, A. (2020). Molecular Mechanisms Linking Oxidative Stress and Diabetes Mellitus. Oxidative medicine and cellular longevity, (1), 1-13. https://doi.org/10.1155/2020/8609213 5. Dludla, P.V., Mabhida, S.E., Ziqubu, K., Nkambule, B.B., Mazibuko-Mbeje, S.E., Hanser, S., Basson, A.K., Pheiffer, C., &Kengne, A.P. (2023). Pancreatic β-cell dysfunction in type 2 diabetes: Implications of inflammation and oxidative stress. World journal of diabetes, 14(3), 130–146. https://doi.org/10.4239/wjd.v14.i3.130 6.Gerber, P.A., &Rutter, G.A. (2017). The Role of Oxidative Stress and Hypoxia in Pancreatic Beta-Cell Dysfunction in Diabetes Mellitus. Antioxidants & redox signaling, 26(10), 501–518. https://doi.org/10.1089/ars.2016.6755 7. Jezek, P., Jaburek, M., &Plecita-Hlavata, L. (2019). Contribution of Oxidative Stress and Impaired Biogenesis of Pancreatic β-Cells to Type 2 Diabetes. Antioxidants & redox signaling, 31(10), 722–751. https://doi.org/10.1089/ars.2018.7656 8. Arkhij, E.J., Prylypko, L.B., Horlenko, O.M., &Halaj, B.M. (2019). Rozlady systemy antyoksydantnoho zakhystu u patsiientiv iz khronichnym pankreatytom u poiednanni z hipertonichnoiu khvoroboiu ta shliakhy korektsii. Problemy klinichnoi pediatrii, 44(2), 57-65. [in Ukrainian] 9. Newsholme, P., Keane, K.N., Carlessi, R., &Cruzat, V. (2019). Oxidative stress pathways in pancreatic β-cells and insulin-sensitive cells and tissues: importance to cell metabolism, function, and dysfunction. American journal of physiology. Cell physiology, 317(3), 420-433. https://doi.org/10.1152/ajpcell.00141.2019 10. Swentek, L., Chung, D., &Ichii, H. (2021). Antioxidant Therapy in Pancreatitis. Antioxidants(Basel, Switzerland), 10(5), 1-17. https://doi.org/10.3390/antiox10050657 125 11. Eguchi, N., Vaziri, N.D., Dafoe, D.C., &Ichii, H. (2021). The Role of Oxidative Stress in Pancreatic β Cell Dysfunction in Diabetes. International Journal of Molecular Sciences, 22(4), 1-18. https://doi.org/10.3390/ijms22041509 12.Gubergrits, N.B., &Byelyayeva, N.V. (2023). Functional state of the autonomic nervous system in patients with chronic pancreatitis combined with chronic bronchitis. Herald of Pancreatic Club, 58(1), 49-52. https://doi.org/10.33149/vkp.2023.01.06 13. Zherd'ova, N.M. (2021). Kohnityvni porushennia u khvorykh na tsukrovyj diabet v umovakh COVID-19. Praktykuiuchomu nevrolohu, 17(5), 71-75.[in Ukrainian] 14. Babinets', L.S., Red'kva, O.V., Lazarchuk, T.B., &Krys'kiv, O.I. (2018). Analiz efektyvnosti kompleksnoi reabilitatsii iz zastosuvanniam holkorefleksoterapii na osnovi otsinky klinichnykh parametriv i laboratornykh pokaznykiv khvorykh na tsukrovyj diabet. Zdobutky klinichnoi i eksperymental'noi medytsyny, (2), 238-239. https://doi.org/10.11603/18112471.2018.v0.i2.8688[in Ukrainian] 15. Slobodian, S.O., &Hutyj, B.V. (2020). Stan antyoksydantnoi systemy orhanizmu schuriv za umovy tryvaloho kadmiievoho i svyntsevoho navantazhennia. Scientific Progress & Innovations, (1), 196-201. [in Ukrainian] 16. Babinets', L.S., &Halabits'ka, I.M. (2022). Analiz vzaiemozv'iazkiv funktsional'noi spromozhnosti pidshlunkovoi zalozy iz parametramy endotoksykozu, prota antyoksydantnoho statusu pry khronichnomu pankreatyti v zalezhnosti vid naiavnosti komorbidnosti iz tsukrovym diabetom 2-ho typu. Zdobutky klinichnoi i eksperymental'noi medytsyny, (1), 32–39. https://doi.org/10.11603/1811-2471.2022.v.i1.12984 [in Ukrainian] 17. Dakhale, G.N., Chaudhari, H.V., &Shrivastava, M. (2011). Supplementation of vitamin C reduces blood glucose and improves glycosylated hemoglobin in type 2 diabetes mellitus: a randomized, double-blind study. Advances in pharmacological sciences, (1), 2-5. https://doi.org/10.1155/2011/195271 18.Canas, J.A., Damaso, L., Altomare, A., Killen, K., Hossain, J., &Balagopal, P.B. (2012). Insulin resistance and adiposity in relation to serum β-carotene levels. The Journal of pediatrics, 161(1), 58–64. https://doi.org/10.1016/j.jpeds.2012.01.030 19.Udupa, A.S., Nahar, P.S., Shah, S.H., Kshirsagar, M.J., &Ghongane, B.B. (2012). Study of comparative effects of antioxidants on insulin sensitivity in type 2 diabetes mellitus. Journal of clinical and diagnostic research, 6(9), 1469–1473. https://doi.org/10.7860/JCDR/2012/4464.2535 Внесок авторів: Н. О. Шевченко – концепція дослідження; збір матеріалу; написання статті: І. І. Медвідь – збір матеріалу; статистична обробка даних; написання статті: Л. С. Бабінець – дизайн дослідження; аналіз даних; критичний огляд; остаточне затвердження статті. Джерела фінансування: власні кошти авторів Висновок комісії по біоетиці/Institutional Review Board Statement Для проведення дослідження отримано позитивне рішення комісії з біоетики ОНМУ (протокол N 16 від 20.06.2024), дотримано основних морально-етичних принципів Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації з біомедичних досліджень. Заява про поінформовану згоду /Informed Consent Statement Від пацієнтів було отримано письмову поінформовану згоду на обробку персональних даних та їх подальше використання. Конфлікт інтересів /Conflicts of Interest Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів Використання штучного інтелекту – не застосовували Робота надійшла в редакцію 27.07.2025 року. Рекомендована до друку на засіданні редакційної колегії після рецензування