Теріологія: методичні рекомендації до дисципліни

1 С.А. Мякушко Теріологія Методичні рекомендації до дисципліни Київ - 2019 2 КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА Навчально-науковий центр «Інститут біології та медицини» Кафедра екології та зоології С.А. Мякушко Методичні рекомендації до дисципліни Теріологія (з лабораторними заняттями частини «Теріологія» у межах дисципліни «Лабораторний практикум») 3 Рекомендовано вченою радою Навчально-наукового центру "Інститут біології та медицини" Київського національного університету імені Тараса Шевченка (протокол № 5 від 24.01. 2024 року) Рецензенти: Пасічніченко О.М., к.б.н., доцент кафедри фізіології людини і тварин ННЦ «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Романюк Г.В., к.б.н., в.о. м.н.с. відділу еволюційної морфології Інституту зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України. Мякушко С.А. Теріологія: методичні рекомендації до дисципліни. – Київ: 2024. – 78 с. Методичні рекомендації містять опис структури дисципліни (тематичний план лекцій і лабораторних занять), приклади тестових питань для самоконтролю. Практична частина даної дисципліни відбувається у межах «Лабораторного практикуму» та орієнтована на проведення занять на базі зоологічного музею КНУ. Використання його можливостей дають змогу наочно ознайомитись зі специфікою даної групи тварин, виявити їх адаптації до середовища. У разі необхідності, принцип побудови практичних занять передбачає можливість їх використання у дистанційному та очному форматах, а також здійснювати переходи між ними. Тестові запитання для самоконтролю можна використовувати для оцінювання отриманих знань, у разі проведення проміжного контролю успішності, заліків або іспитів. Видання призначене для студентів ННЦ «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка, які навчаються за освітньою програмою «Біологія» освітнього рівня «Бакалавр». В оформлені обкладинки використано зображення наскельних рисунків із печери Фон-де-Гом (Font-de-Gaume) у Франції (Andrew Fare Art Collections). 4 Зміст Вступ .............................................................................................................................. 5 Тематичний план лекцій .................................................................................. 7 Тематика і структура лабораторних занять ...................................... 13 Заняття 1. Тема 1. Будова черепа ссавців. Краніальні виміри..... 13 Тема 1.1. Загальні особливості черепа ссавців ..................................... 14 Тема 1.2. Будова черепів ссавців різних груп .......................................... 14 Тема 1.3. Краніометрія ........................................................................................... 18 Заняття 2. Тема 2. Зубна система ссавців ....................................................... 25 Заняття 3. Тема 3. Адаптації ссавців до різних умов середовища .. 32 Тема 3.1. Адаптивні перетворення посткраніального скелета у зв'язку з локомоцією у різних середовищах ........ 32 Тема 3.2. Морфологічні та фізіологічні адаптації ссавців до умов окремих біомів ..................................................................................... 33 Заняття 4. Тема 4. Ссавці зоогеографічних царств ................................... 35 Заняття 5. Тема 5. Адвентивні види у теріофауні України ................. 37 130 питань для самоконтролю .................................................................. 39 Загальна характеристика класу Ссавці. Зовнішня і внутрішня будова. Спосіб життя ........................................................... 39 Систематика та різноманіття ссавців .......................................................... 56 Рекомендована література .................................................................................... 74 5 ВСТУП Вибіркова навчальна дисципліна «Теріологія» викладається студентам-бакалаврам кафедри екології та зоології у восьмому семестрі. Дана дисципліна є необхідною складовою підготовки сучасного фахівця у галузі екології та зоології, а також здатна суттєво розширити кругозір студентів, які опановують інші напрями біологічних наук. Володіння базовими знаннями про ссавців слід вважати не просто важливими, а необхідними, оскільки сама людина, як біологічний вид, належить до цього таксону, аналогічно до інших видів так само інтегрована у природу. Поглиблюючи знання про цих тварин, ми, по суті, пізнаємо себе. Сприяючи їх виживанню і підтриманню видового різноманіття – забезпечуємо власне існування. За останні два-три десятиріччя в наших уявленнях про різноманіття ссавців відбулися значні зміни. Мова йде не стільки про опис нових видів або надвидових таксонів, скільки про трансформацію всієї системи на підставі філогенетичних положень і нового емпіричного матеріалу, здобутого за допомогою методів генетичної та молекулярної систематики. Новітні дані, отримані у результаті застосування таких підходів, змінюють класичне бачення таких проблем, як походження та еволюція групи, спорідненість елементів, розвиток пристосувань та адаптацій. Треба зазначити, що аналогічні явища не обмежуються теріологією, а різною мірою, поширюються на інші організми, що відображується у перебудовах класифікаційних систем різних груп тварин і рослин. 6 Головною метою даних методичних рекомендацій є збільшення ефективності засвоєння знань студентами. Тематика і структура подачі матеріалу, методика проведення практичних занять призвані полегшити опанування змісту даного курсу і, на нашу думку, сприяють переведенню «сухих» академічних положень у такий стан, який можна ефективно використовувати у практичний діяльності – від оцінювання стану біосистем (організмів, популяцій, угруповань) до охорони природи. Практична частина даної дисципліни відбувається у межах «Лабораторного практикуму» та орієнтована на проведення занять на базі зоологічного музею КНУ. Використання його можливостей дають змогу наочно ознайомитись зі специфікою певної групи ссавців, виявити їх адаптації до конкретного середовища. Принцип побудови занять включає можливість їх використання у дистанційному та очному форматах. Тестові запитання для самоконтролю можна також застосовувати для оцінювання отриманих знань, у разі проведення проміжного контролю успішності, заліків або іспитів. 7 ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ Тема 1. Огляд будови скелета та систем внутрішніх органів ссавців. Особливості організації ссавців. Зовнішній вигляд. Функції та будова шкіри. Походження і будова волосся. Волосяний покрив, типи волос, ярусність. Заміна волосяного покриву: линяння. Видозміни волосся: вібриси, щетина, голки. Шкірні рогові утворення. Функції і будова кігтів, нігтів і копит. Справжні та несправжні роги, ріг носорогу, китовий вус, рогові луски. Шкірні залози ссавців: типи будови, способи секреції та функції. Розташування і значення потових, сальних, пахучих і молочних залоз. Опорно-рухова система. Середовища мешкання і пов’язані з ними способи локомоції ссавців. Хребет і його диференціація на відділи. Будова хребців різних відділів. Грудна клітка: грудний відділ хребта, грудина і ребра. Череп ссавців. Явище несправжньої платібазальності та синапсидності. Мозковий і вісцеральний відділи: загальна характеристика, елементи. Особливості та новоутворення. Плечовий і тазовий пояси кінцівок. Парні кінцівки та гомодинамність їх будови. Перетворення скелета кінцівок у зв'язку з різним типом локомоції. Диференціація м’язової системи. Топографія основних груп м'язів. Травна система: характеристика, диференціація на відділи. Зубна система ссавців. Будова зубів, їх типи. Зубна формула. Генерації та заміна зубів. Гомоі гетеродонтність зубної системи, редукція зубів у деяких групах. Ускладнення жувальної поверхні передкутніх і кутніх зубів. Ротова порожнина і органи, які в ній розміщені. Стравохід: функції, будова, перистальтика. Будова шлунка, типи його епітелію. Шлунок жуйних. Кишечник і його диференціація. Травні залози: печінка і підшлункова залоза, протоки залоз. 8 Дихальна система. Повітроносні шляхи, ускладнення гортані. Голосовий апарат. Альвеолярна будова легень. Вентиляція легенів за рахунок грудної клітки та діафрагми. Кровоносна система. Камери і клапани. Мале і велике кола кровообігу, їх складові. Специфіка кровообігу ссавців. Асиметричність венозної частини, ворітна система печінки. Органи кровотворення: центральні і периферичні. Видільна система і водно-сольовий баланс. Будова нирки: кірковий і мозковий шари. Диференціація канальця нефрона. Сечоводи і сечовий міхур. Особливості водносольового балансу різних груп ссавців: основні адаптації. Статева система. Статеві залози самців. Мошонка, крипторхи. Будова сім’яників і сім’япроводів. Сім’яні пухирці, передміхурова залоза, копулятивний орган. Яєчники і яйцепроводи. Будова матки різних груп ссавців. Плацента та її типи. Імплантація та розвиток зародка. Ендокринні залози та їх гормони. Щитоподібна та паращитоподібні залози. Тимус, гіпофіз, епіфіз та їх функції. Нервова система. Головний мозок і його відділи, основні функції. 12 пар головних нервів. Спинний мозок. Характеристика органів чуття ссавців. Тема 2. Підклас Першозвірі (Prototheria). Загальна характеристика: особливості зовнішнього вигляду і внутрішньої будови, специфіка розмноження і турботи про нащадків, загальні риси способу життя. Поширення першозвірів. Ряд Єхидни (Tachyglossa). Зовнішня і внутрішня будова, спосіб життя (активність, живлення, сховища). Єхидни і проєхидни, спільні риси і відмінності. Біотопи мешкання, ареали видів. Ряд Качконоси (Platypoda). Зовнішня і внутрішня будова, спосіб життя (активність, розмноження, живлення, сховища). Біотопи мешкання, ареал виду. 9 Підклас Звірі (Theria). Особливості будови. Макросистематика таксона. Інфраклас Сумчасті (Metatheria). Зовнішня і внутрішня будова, спосіб життя (активність, розмноження, живлення, сховища). Особливості будови статевої системи, розмноження, розвитку ембріону і ранніх стадій онтогенезу. Сучасна систематика таксона. Поширення представників. Надряд (когорта, група) Ameridelphia. Ряди Опосуми (Didelphimorphia), Ценолести (Paucituberculata). Надряд (когорта, група) Australidelphia. Ряди Мікробіотерії (Microbiotheria), Хижі сумчасті (Dasyuromorphia), Сумчасті кроти (Notoryctemorphia), Бандикутоподібні (Peramelemorphia), Дворізцеві (Diprotodontia). Загальна характеристика. Зовнішня і внутрішня будова, спосіб життя (активність, розмноження, живлення, сховища). Біотопи мешкання, поширення. Тема 3. Iнфраклас Вищі звiрi, або Плацентарні (Еutheria, seu Рlacentalia). Морфофізіологічні особливості. Будова статевої системи, розмноження і специфіка розвитку. Новітні уявлення щодо систематики таксона. Надряд (когорта, група) Афротерії (Afrotheria). Проблема морфологічних синапоморфій і гетерогенність групи. Філогенетичні зв’язки, поширення представників. Ряди Стрибунцеві, або Слонові землерийки (Macroscelidea), Афросорициди, або Тенрекоподібні (Afrosoricida, seu Tenreciformes), Трубкозуби (Tubulidentata), Дамани (Hyracoidea), Сирени, або Ламантиноподібні (Sirenia, seu Trichechiformes), Хоботні (Proboscidea). Загальна характеристика рядів. Зовнішня і внутрішня будова, спосіб життя (активність, розмноження, живлення, сховища). Біотопи мешкання, поширення. 16 Рис. 2. Череп вовка (вигляд знизу) (за: Kowalski, 1991; зі змінами): 1 – міжщелепова кістка, 2 – верхньощелепова кістка, 3 – піднебінна кістка, 4 – леміш, 5 – відросток лобної кістки, 6 – вилична кістка, 7 – передньоклиноподібна кістка, 8 – крилоподібна кістка, 9 – основна клиноподібна кістка, 10 – слуховий барабан, 11 – потилична кістка, 12 – потиличний виросток, 13 – великий потиличний отвір 17 Рис. 3. Череп вовка (збоку) (за: Kowalski, 1991; зі змінами): 1 – різці, 2 – міжщелепова кістка, 3 – носова кістка, 4 – верхньощелепова кістка, 5 – вилична кістка, 6 – слізна кістка, 7 – лобна кістка, 8 – заорбітальний відросток лобної кістки, 9 – тім’ яна кістка, 10 – сагітальний гребінь, 11 – міжтім’ яна кістка, 12 – потилична кістка, 13 – луска скроневої кістки, 14 – потиличний виросток, 15 – слуховий барабан, 16 – суглобовий відросток, 17 – ікла, 18 – передкутні зуби, 19 – кутні зуби, 20 – зубна кістка, 21 – кутовий відросток, 22 – вінцевий відросток 18 Таблиця 2. Ознаки будови черепа ссавців різних життєвих форм Життєва форма Представник (вид) Характерні ознаки черепа Наземні Підземні Деревні Водні Літаючі Таблиця 3. Ознаки будови черепа ссавців різних таксонів Ряд Родина і вид Характерні ознаки черепа Гризуни Рукокрилі Китоподібні Хижі Зайцеподібні … Тема 1.3. Краніометрія Завдання 3. Ознайомитись з основними краніологічними вимірами, які використовують для досліджень морфометрії черепів ссавців різних груп (табл. 4; рис. 4). За результатами вимірювання різних параметрів 10 черепів одного виду ссавців, заповнити таблицю і провести елементарну статистичну обробку матеріалу. 19 Приблизний перелік видів ссавців, черепи яких можна використати для вимірювання (у розрахунку на групу із 10 студентів): 1. Вовк (Canis lupus) 2. Лисиця звичайна (Vulpes vulpes) 3. Єнотоподібний собака (Nyctereutes procyonoides) 4. Борсук європейський (Meles meles) 5. Заєць сірий (Lepus europaeus) 6. Білка звичайна (Sciurus vulgaris) 7. Сліпак звичайний (Spalax microphthalmus) 8. Бобер європейський (Castor fiber) 9. Їжак білочеревий (Erinaceus roumanicus) 10. Кріт звичайний (Talpa europaea) Пояснення. У разі вибору видів, черепи яких студенти будуть вимірювати, треба враховувати наступне: наявність у фондах музею необхідної кількості екземплярів (мінімум 10); розміри черепа (вони не повинні бути дуже дрібними або дуже крупними – обидва варіанти утруднюють роботу студентів, оскільки потребують спеціальних навичок). Рекомендований для заняття набір краніальних вимірів представлений в таблиці 4. Даний набір вимірів є спрощеним, порівняно з тими, які застосовують для краніометрії різних груп ссавців. Також набір змінений у бік універсалізації, оскільки у роботі задіяний кістковий матеріал різних видів. Вимірювання проводять за допомогою штангенциркулів або звичайних лінійок (у разі відсутності штангенциркулів або роботи з крупними черепами). Результатом роботи є заповнення таблиці 5, 20 куди заносять дані (їх бажано заздалегідь роздрукувати на сторінці А4 в альбомній орієнтації). Таблиця 4. Основні краніальні виміри та їх описи Назва виміру Код Опис 1 Найбільша довжина черепа НД відстань від самої передньої точки верхньої щелепи до крайньої точки, що видається на задній частині черепа 2 Кондилобазальна довжина КД від самої передньої точки верхньої щелепи до заднього краю потиличних виростків 3 Основна довжина ОД від середини нижнього краю потиличного отвору до заднього краю альвеол передніх різців 4 Лицьова довжина ЛД відстань від переднього краю черепа до умовної лінії, яка з’єднує посторбітальні відростки 5 Довжина твердого піднебіння ДТП відстань від переднього краю черепа до переднього краю хоан 6 Мозкова довжина МД відстань від умовної лінії, яка з’єднує посторбітальні відростки, до самої задньої точки черепа 7 Мастоїдна ширина МТШ ширина між зовнішніми краями слухових отворів 8 Міжорбітальна ширина МШ найменша відстань між внутрішніми краями орбітальних западин 21 9 Посторбітальна ширина ПШ відстань позаду надорбітальних відростків, в найбільш вузькому місці 10 Ектоорбітальна ширина ЕШ відстань між верхівками посторбітальних відростків 11 Ширина мозкового відділу ШМВ найбільша відстань між зовнішніми боками у цьому відділі 12 Потилична ширина ПАШ відстань між сосцеподібними відростками обох боків 13 Вилична ширина ВШ найбільша відстань між зовнішніми краями виличних дуг 14 Ширина роструму ШР ширина лицьового відділу над іклами 15 Ширина між іклами ШІ Відстань між зовнішніми краями альвеол ікл 16 Ширина твердого піднебіння ШТП ширина піднебіння позаду хижого зуба 17 Висота черепа ВЧ відстань між нижньою точкою потиличного відділу до найвищої точки покрівлі 18 Довжина нижньої щелепи ДНЩ максимальна відстань від самої передньої до самої задньої точки (по прямій) нижньої щелепи 19 Висота нижньої щелепи ВНЩ відстань між вигином її нижнього краю біля основи кутового відростка до верхівки вінцевого відростка 20 Альвеолярна довжина верхнього ряду зубів АДВЗ відстань між переднім краєм альвеоли першого зуба і заднім краєм альвеоли останнього зуба верхньої щелепи 22 21 Довжина верхнього ряду щічних зубів ДВЗ відстань між переднім краєм альвеоли першого премоляра до заднього краю альвеоли останнього моляра 22 Альвеолярна довжина нижнього ряду зубів АДНЗ відстань між переднім краєм альвеоли першого зуба і заднім краєм альвеоли останнього зуба нижньої щелепи 23 Довжина нижнього ряду щічних зубів ДНЗ відстань між переднім краєм альвеоли першого премоляра до заднього краю альвеоли останнього моляра 24 Перша вилична ширина 1ВШ відстань між зовнішніми боками черепа в місці відходження виличної дуги від верхньощелепної кістки 25 Друга вилична ширина 2ВШ відстань між зовнішніми боками черепа в місці відходження виличної дуги від луски скроневої кістки. 26 Довжина носових кісток ДНК відстань між передніми і задніми кінцями цих кісток Таблиця 5 Краніальні виміри (назва виду) Вимір ЗГД КД ОД … ВНЩ 1 2 … 10 М(±m) SD Cv 23 Рис. 4. Схема вимірювань краніальних ознак: 1 – найбільша довжина черепа; 2 – кондилобазальна довжина; 3 – основна довжина; 4 – лицьова довжина; 5 – довжина твердого піднебіння; 6 – мозкова довжина; 7 – мастоїдна ширина; 8 – міжорбітальна ширина; 9 – посторбітальна ширина; 10 – ектоорбітальна ширина; 11 – ширина мозкового відділу; 12 – потилична ширина; 13 – вилична ширина; 14 – ширина роструму; 15 – ширина між іклами; 16 – ширина твердого піднебіння; 17 – висота черепа; 18 – довжина нижньої щелепи; 19 – висота нижньої щелепи; 20 – альвеолярна довжина верхнього ряду зубів; 21 – довжина верхнього ряду щічних зубів (передкутні + кутні); 22 – альвеолярна довжина нижнього ряду зубів; 23 – довжина нижнього ряду щічних зубів (за: Лебедєва та ін., 2017, зі змінами). 24 Завдання 4. За отриманими даними провести розрахунки найпростіших статистичних показників: середнього (М), похибки середнього (±m), середнього квадратичного відхилення (SD) і коефіцієнта варіації (Cv). Занести результати у таблицю 5. 25 ЗАНЯТТЯ 2 Тема 2. Зубна система ссавців Мета. Вивчити будову зубів і зубної системи ссавців, класифікацію зубів на підставі рельєфу жувальної поверхні, розглянути особливості будови зубної системи ссавців окремих таксономічних і трофічних груп. Попередні зауваження. Для ефективнішої роботи доцільно заздалегідь ознайомити студентів з переліком завдань даного заняття та здійснити їх розподіл за робочими групами (залежно від кількості студентів в академічній групі робота може бути як індивідуальною, так і груповою, коли для виконання завдання залучаються дві– три особи). Обговорення результатів роботи відбувається колективно. Перед початком занять необхідно підготувати музейний матеріал – черепи різних видів ссавців (черепи дрібних за розміром видів можна розглянути на матеріалах, які зберігаються у фондах, а крупних – безпосередньо на експонатах, які виставлені в експозиції зоологічного музею). Встановлення екологічних і трофічних груп ссавців, переліку їх особливостей може здійснюватися за межами заняття, проте з обов’язковим їх обговоренням на наступному занятті. Завдання 1. Розглянути зубну систему ссавців різних таксонів. Навчитися розрізняти зуби різних типів (різці, ікла, передкутні, кутні), з’ясувати їх функції. 32 ЗАНЯТТЯ 3 Тема 3. Адаптації ссавців до різних умов середовища Мета. Визначити основні перетворення опорно-рухової системи ссавців у зв'язку з пересуванням у різних середовищах; з’ясувати головні напрямки морфологічних і фізіологічних адаптацій до умов окремих біомів. Попередні зауваження. Для ефективнішої роботи доцільно заздалегідь ознайомити студентів з переліком завдань даного заняття та здійснити їх розподіл за робочими групами (залежно від кількості студентів в академічній групі робота може бути як індивідуальною, так і груповою, коли для виконання завдання залучаються дві– три особи). Виконання завдання 3 доцільно здійснювати за рахунок годин самостійної роботи перед тим, як приступати безпосередньо до практичних занять у зоологічному музеї. Тема 3. 1. Адаптивні перетворення посткраніального скелета у зв'язку з локомоцією у різних середовищах. Завдання 1. Базуючись на матеріалах лекцій, інформації із навчальної літератури, навести конкретні приклади змін елементів посткраніального скелета (кінцівок, їх поясів, хребта), пов'язані із пересуванням на поверхні субстрату, у воді, повітрі і товщі ґрунту. За результатами роботи заповнити таблицю 8. 33 Таблиця 8. Характерні риси посткраніального скелета, обумовлені типом локомоції Тип локомоції Приклад (родина, вид) Характерні адаптивні ознаки Пересування по поверхні субстрату (ходіння, бігання) Пересування по поверхні субстрату (стрибання) Плавання Політ, планерування Пересування у товщі ґрунту Завдання 2. Знайти в експозиції зоологічного музею та уважно розглянути види, які занесені до таблиці, з їх характерними змінами посткраніального скелета (за можливістю). Тема 3. 2. Морфологічні та фізіологічні адаптації ссавців до умов окремих біомів. Завдання 3. Ознайомтесь із загальною характеристикою конкретних біомів: особливостями світлового режиму (тривалість та інтенсивність освітлення), гідротермічного режиму (коливання температури, забезпеченість вологою), специфікою рослинного покриву. 34 Завдання 4. Заповніть таблицю 9, яка характеризує основні морфофізіологічні адаптації (крім скелетної системи) до умов середовища мешкання. Таблиця 9. Адаптації ссавців до умов середовища в основних біомах суходолу Основні біоми Представник Характерні адаптивні ознаки ряд вид Вологі вічнозелені екваторіальні і тропічні ліси Савани Напівпустелі і пустелі Степи, прерії та їх аналоги Листяні і хвойні ліси помірного поясу Тундра Завдання 5. Знайдіть в експозиції зоологічного музею види, які є характерними для наведених біомів та проаналізуйте особливості їх зовнішнього вигляду, будови, адаптацій до середовища мешкання (за можливістю). 35 ЗАНЯТТЯ 4 Тема 4. Ссавці зоогеографічних царств Мета. Ознайомитись з особливостями теріофауни окремих зоогеографічних царств. Попередні зауваження. Перед початком занять необхідно ознайомитись з основами фауністичного районування і межами царств. Для ефективної роботи доцільно створити 4 робочі групи (за кількістю царств), до складу яких входять 2–3 студенти. Завдання 1. Визначте основних представників різних рядів ссавців обраного фауністичного царства і за результатами роботи заповніть таблицю 10. Таблиця 10. Представники теріофауни зоогеографічних царств Царство Домінантні і звичайні види Ендемічні або реліктові види Нотогея Палеогея Неогея Арктогея Пояснення. Кожна робоча група складає свій варіант таблиці 10, які пізніше об’єднуються у зведену таблицю. Оптимальним слід вважати занесення у стовбці таблиці 10– 36 15 видів різних рядів. За можливості слід знайти деякі із зазначених видів в експозиції зоологічного музею, розглянути основні риси адаптацій до умов середовища, особливості зовнішнього вигляду. 37 ЗАНЯТТЯ 5 Тема 5. Адвентивні види у теріофауні України Мета. Ознайомитись з адвентивною складовою теріофауни України, причинами та умовами проникнення чужорідних видів. Завдання 1. В експозиції зоологічного музею знайти 10–15 видів ссавців, які є адвентивними для України. Ознайомитися з їх біологічними або екологічними особливостями, які забезпечили проникнення до аборигенної фауни. Із залученням матеріалів лекцій, допоміжної літератури, карт, ресурсів Інтернет проаналізувати головні причини та умови таких явищ як експансія, інвазія, інтродукція, акліматизація. За результатами роботи заповнити таблицю 11. Таблиця 11. Адвентивні види у складі теріофауни України Представник (ряд, родина, вид) Вихідний ареал Поширення в Україні Основні причини та умови проникнення 38 ПРИБЛИЗНИЙ РОЗПОДІЛ ЧАСУ ЗА ТЕМАМИ ЗАНЯТЬ № Назва теми Кількість годин 1 Будова черепа ссавців. Краніальні виміри. 8 1.1 Загальні особливості черепа ссавців. 2 1.2 Будова черепів ссавців різних груп 2 1.3 Краніометрія 4 2 Зубна система ссавців 4 3 Адаптації ссавців до різних умов середовища 4 3.1 Адаптивні перетворення посткраніального скелета у зв'язку з локомоцією у різних середовищах. 2 3.2 Морфологічні та фізіологічні адаптації ссавців до умов окремих біомів 2 4 Ссавці зоогеографічних царств 4 5 Адвентивні види у теріофауні України 2 39 130 ПИТАНЬ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ Загальна характеристика класу Ссавці. Зовнішня і внутрішня будова. Спосіб життя Питання містять одну правильну відповідь. Кровоносна система ссавців характеризується: • редукцією лівої дуги аорти та ворітної системи нирок • редукцією лівої дуги аорти та ворітної системи печінки • редукцією правої дуги аорти та ворітної системи нирок • редукцією правої дуги аорти та ворітної системи печінки • дуги аорти і ворітні системи у ссавців відсутні Яке походження має волосяний мішок: • є похідним епідермісу • є похідним коріуму • мішане походження • волосяний мішок відсутній • усі відповіді невірні Слуховий міхур утворений: • трьома слуховими кістками • лускатою і барабанною • барабанною і кам’янистою • скроневою і решітчастою • кільцеподібною і лускою скроневої кістки Де розташовані та у чому полягають функції клітин Меркеля у ссавців: • гіподерма, метаболічна 40 • дерма, епідерміс; чутлива, регуляторна • епідерміс, дерма; запасаюча, секреторна • дерма; терморецепція • епідерміс, електрорецепція Для яких ссавців із наведених характерні пекторальні соски: • качконіс, проєхидна • кабан, орангутан • зебра, заячий кенгуру • кашалот, звичайна бурозубка • азійський (індійський) слон, руда вечірниця Зуби людини є: • брахіодонтними, бунодонтними, дифіодонтними • гіпсодонтними, секторіальними, монофіодонтними • селенодонтними, дифіодонтними, бунодонтними • лофодонтними, секторіальними, дифіодонтними • гетеродонтними, гіпсодонтними, секторіальними Адвентиційна оболонка кишки: • є внутрішньою оболонкою • є зовнішньою оболонкою • розташована між слизовою і м’язовою • розташована між серозною і підслизовою • така оболонка відсутня Асиметрія венозної системи ссавців означає: • різний розвиток передніх порожнистих вен 41 • ворітна система представлена лише в одній нирці • усі венозні судини є непарними • від печінки відходить лише печінкова вена • наявна лише непарна задня порожниста вена Кому із ссавців властива «жовткова плацента»: • однопрохідним • копитним • приматам • сумчастим • комахоїдним Верхівки ниркових пірамід відкриваються у: • ниркові ворота • ниркові чашечки • ниркову миску • сечовід • гломерулярний апарат В якому відділі тіла хребців мають найбільші розміри: • грудному • шийному • крижовому • поперековому • хвостовому У яких ссавців коракоїд існує у вигляді самостійної кістки: • лише в однопрохідних і сумчастих 48 походженням є: • тілом епістрофея • поперечним відростком епістрофея • тілом атланта • редукованим шийним ребром • поперечним відростком атланта До нових особливостей будови органів слуху ссавців, у порівнянні з попередніми класами, належать: • три слухові кісточки, зовнішня вушна раковина • зовнішній слуховий хід, три слухову кісточки, завитка • барабанна кістка, барабанна перетинка, овальне вікно • кам’яниста кістка, середнє вухо, зовнішня слухова раковина • отоліти, кругле вікно, вестибулярний апарат Щелеповий суглоб ссавців утворений такими кістками: • зубною і лускою скроневої • кутовою і зчленівною • зубною і зчленівною • зубною і квадратною • зчленівною і лускатою Поняття «танатоз» означає: • підвищену смертність під час зимівлі • поведінкову реакцію, яка імітує загибель • підвищену смертність під час розмноження • смертність, головною причиною якої є фізіологічне старіння • поведінкову реакцію хижака під час зустрічі жертви 49 Чи у всіх рукокрилих груднина несе кіль: • абсолютно в усіх • кіль завжди відсутній • в усіх, за виключенням кількох видів • далеко не в усіх • залежить від здатності здійснювати далекі міграції Яких ссавців називають крипторхами: • які ведуть нічний спосіб життя • сім’яники яких постійно знаходяться всередині черевної порожнини • які створюють постійні або тимчасові сховища • які не мають копулятивного органу • які не здійснюють турботу про нащадків До яких типів відносяться зуби хижих ссавців: • гомодонтні, акродонтні • гетеродонтні, плевродонтні • гетеродонтні, текодонтні • гомодонтні, плевродонтні • гомодонтні, текодонтні Ускладнення гортані ссавців полягає в: • потовщенні стінок дихальних шляхів • появі нових гортанних хрящів • здатності до процесів газообміну • потовщенні слизової оболонки • появі голосових зв'язок 50 Вкажіть послідовність проходження їжі у травній системі жуйних ссавців: • ротова порожнина, стравохід, рубець, сітка, стравохід, ротова порожнина, книжка, сичуг • сітка, рубець, ротова порожнина, стравохід, книжка, сичуг • стравохід, ротова порожнина, сичуг, книжка, сітка, рубець • книжка, ротова порожнина, рубець, стравохід, сичуг, сітка • ротова порожнина, книжка, сичуг, стравохід, сітка, рубець До складу комплексних скроневих кісток входять: • луската, вилична, барабанна • кам’яниста, барабанна, луската • кам’яниста, решітчаста, барабанна • вилична, квадратна, квадратно-вилична • основна потилична, луската, вилична, барабанна В нюховій області черепа ссавців наявна кістка: • барабанна • решітчаста • кам’яниста • луската • слізна Одна із трьох слухових кісточок ссавців – молоточок – утворилася із кістки: • гіоїда 51 • гіомандібуляре • зчленівної • кутової • квадратної Основним продуктом азотистого обміну у ссавців є: • аміак • азот • сечовина • сечова кислота • вуглекислий газ Поняття «ворс» означає: • наявність волосяного покриву • наявність різних ярусів шерсті • захисні властивості волосяного покриву • терморегуляційні властивості волосяного покриву • переважаючий напрямок розташування волосся У кровоносній системі ссавців наявні такі ворітні системи: • нирок • печінки та нирок • печінки та селезінки • нирок та селезінки • печінки Вторинне кісткове піднебіння черепа ссавців утворюють кістки: 52 • частково потилична, основна клиноподібна, леміш • крилоклиноподібна, орбітоклиноподібна • слізна, лобна, решітчаста • піднебінна, піднебінні відростки міжщелепової та верхньощелепових кісток • потилична, тім’яна, основна клиноподібна, парасфеноїд Залозисті (молочні) поля властиві: • однопрохідним • сумчастим • однопрохідним і сумчастим • плацентарним • сумчастим і плацентарним В кого із наведених видів (груп) ссавців наявні «справжні роги»: • бики, барани, антилопи, козуля • північний олень, лось, козуля • корова, лось, вилоріг • як, північний олень, зубр • бізон, носоріг, плямистий олень До складу скелета задньої кінцівки ссавців входять такі елементи: • стегнова, велика і мала гомілкові, елементи заплесно, плесно, фаланги пальців • велика і мала гомілкові, стегнова, променева • клубова, стегнова, велика гомілкова • клубова, п’яткова, мала гомілкова, таранна 53 • стегнова, велика і мала гомілкові, елементи зап’ястка, п’ястка, фаланги пальців Гіпофіз ссавців топографічно розміщується: • між півкулями переднього мозку • в області шиї • на вентральному боці проміжного мозку • на дорсальній поверхні середнього мозку • всередині довгастого мозку Для якої життєвої форми слід очікувати такий комплекс ознак – малі вуха, закривання ніздрів та вух, збільшення гіподерми, розвиток підшерстя, сплощений хвіст: • водні • напівводні • деревні • літаючі • наземні, пересуваються стрибанням У яких ссавців явище запасання корму виражено найбільшою мірою: • осілих і активних протягом року • мігруючих • кочових • зимосплячих • космополітів Чи може у ссавців овуляція збігатися у часі з тічкою: • найчастіше так і є 54 • овуляція і тічка ніколи не збігаються • овуляція завжди передує фазі тічки • овуляція завжди настає через певний час після тічки • овуляція і тічка завжди відбуваються синхронно У розмноженні ссавців латентна фаза (діапауза) означає: • часовий проміжок між паруванням і заплідненням • часовий інтервал між заплідненням і імплантацією зародка • час, коли відбувається резорбція ембріонів • уповільнення (припинення) статевого дозрівання • раннє настання клімаксу «Жовткова плацента» серед ссавців властива: • усім плацентарним • сумчастим і однопрохідним • лише першозвірам • лише сумчастим • окремим рядам плацентарних Головною причиною естивації є: • висококонкурентне середовище • низькі температури • відсутність кормів • підвищена кількість хижаків • нестача води у кормах Запасання корму найбільш виражене у ссавців: 55 • зимосплячих • мігруючих • осілих • кочових • властиве усім видам Редукція кількості пальців або їх зростання є адаптацією до: • активного польоту • планерування • плавання • копання • бігання або стрибання Яка із перерахованих причин полегшує проникнення в аборигенну фауну чужорідних видів: • надлишок ресурсів • порушення екосистем • висококонкурентне середовище • дефіцит ресурсів • сезонні зміни середовища Який із перерахованих видів є адвентивним для теріофауни України: • борсук • єнотоподібний собака • горностай • ласка • олень благородний 56 Систематика і різноманіття ссавців Питання містять одну правильну відповідь. Яка пара із наведених видів є крипторхами: • слон, тигр • кенгуру, качконіс • качконіс, бегемот • бобер, гібон • лисиця, сліпак Хто серед наведених видів активно запасає корми: • піскухи • вовчки • норки • проєхидни • вилоріг Чим здійснюється опора на субстрат у антилоп: • 3-й і 4-й пальці • лише 3-й палець • 2-й і 3-й пальці • лише 4-й палець • 1-й, 2-й і 3-й пальці Бивні моржів являють собою: • різці, наявні у обох статей • ікла, лише у самців • різці, лише у самців • ікла, наявні у обох статей 57 • перші передкутні, лише у самців Хто із деревних ссавців має присмоктувальні органи на підошвах: • гібони • дамани • коали • вовчки • лемури Протитічна система кровотоку в ластах китоподібних пов’язана: • з терморегуляцією • з депонуванням крові • з ефективністю газообміну • з уповільненням кровотоку • з вилученням метаболітів У кого із наведених видів естивація може переходити в гібернацію: • бурий ведмідь • собакоголовий крилан • малайський шерстокрил • крапчастий ховрах • єнотоподібний собака У водах України китоподібні постійно представлені: • 5 видами з 3-х родин • 3 видами з 2-х родин • 4 видами одної родини 64 Хто із Australidelphia не мешкає в Австралії або суміжних островах: • вовчкоподібний опосум • ценолест звичайний • щілинозуб гаїтянський • бандикут великий • кускус плямистий Представники яких таксонів можуть мати голки: • тенрекові, їжакові, дикобразові • їжакові, кускусові, дикобразові • єхиднові, шипохвостові білки, щилинозубові • їжакові, ехиднові, стрибунцеві • їжакові, златокротові, пискухові У яких зубатих китів може відбуватися вторинна редукція кількості зубів: • дзьоборилові • фоценові • афаліни • кашалоти • косатки Який вид ряду Sirenia постійно мешкає у прісних водах: • ламантин бразильський • ламантин африканський • ламантин американський • дюгонь • лепідосирен До якої родини належить найбільший ссавець: 65 • Смугачеві • Сірі кити • Фінвалові • Гладенькі кити • Сейвалові У яких представників із наведених може бути хапальний хвіст: • мурахоїди, панголіни • дамани, піскухи • коали, лінивці • шерстокрили, кускуси • опосуми, сумчасті літяги Хто із наведених сумчастих є виключно рослиноїдними: • вомбати • кенгуру • бандикути • опосуми • кускуси У ссавців якого таксону може бути непарна кількість сосків: • Prototheria • Metatheria • Sirenia • Scandentia • Pholidota У кого із ссавців наявні сумчасті кістки: 66 • лише Prototheria • Metatheria (австралійські) • Metatheria і Prototheria • деякі Рlacentalia • Metatheria (американські) Хто із наведених видів котячих має кігті, що не здатні втягуватися: • рись • гепард • лісовий кіт • лев • тигр Який із місцевих видів з ряду Carnivora характеризується найдрібнішими розмірами: • куниця кам’яна • тхір лісовий • ласка • горностай • норка європейська Який із наведених видів хижих занесений у Червону книгу України: • норка американська • ласка • борсук • горностай • куниця кам’яна 67 Скільки видів ведмедевих мешкає на території Північної Америки: • 1 • 2 • 3 • 4 • 7 У якого виду ластоногих задні кінцівки не здатні підгинатися вперед під час локомоції: • морж • тюлень звичайний • морський лев південний • морський котик північний • сивуч Які види котячих мешкають в Україні: • барханний кіт, рись • рись, лісовий кіт • лише рись • лісовий кіт, манул • лише лісовий кіт До котячих, що мешкають виключно у Центральній і Південній Америці належать: • пума (кугуар) • димчаста пантера 68 • каракал • сервал • ягуарунді Яка родина парнокопитних є ендеміком Північної Америки: • Кабаргові • Вилорогові • Оленеві • Жирафові • Бикові Хто із наведених тварин відноситься до ендеміків біому тундри: • вівцебик • заєць-біляк • горностай • лисиця • біла сова Морський леопард, тюлень Уеделла, тюлень Росса, крабоїд мешкають у: • Північній півкулі • Східній півкулі • Південній півкулі • Західній півкулі • наведені види є космополітами 69 Представники родини Лемурові є ендеміками: • Великих Зондських островів • Південно-Східної Азії • Карибської області • Мадагаскару • Куби Представники родини Щілинозубові є ендеміками: • Африки • островів Карибського басейну • Нової Гвінеї • Мадагаскару • Тасманії У Південній Америці гомініди представлені видами: • гібон • орангутан • горила • шимпанзе • гоміниди відсутні Тенреки, дамани, гібони, шерстокрили є ендеміками: • Євразії • Африки • Північної Америки 70 • Південної Америки • Австралії Для яких груп ссавців властива горизонтальна заміна зубів: • хоботні, сирени • стрибунцеві, куницеві • ластоногі, китоподібні • сумчасті, лінивці • рукокрилі, дамани Яке твердження є справедливим для родини Носорогові: • 8 видів, мешкають в Азії • 8 видів, мешкають в Африці та Азії • 8 видів, мешкають в Африці • 5-6 видів, мешкають в Африці та Азії • 3 види, мешкають в Африці Хто із наведених представників ряду Парнокопитні не відноситься до аборигенної фауни України: • олень плямистий • олень благородний (шляхетний) • козуля • лось • свиня дика 71 Представники якої родини парнокопитних мають еритроцити овальної форми: • Бикові • Жирафові • Верблюдові • Оленеві • Пекарієві Який ряд ссавців є моновидовим: • Шерстокрили • Дамани • Стрибунці • Трубкозуби • Броненосці Представники родини Писхукові мешкають: • виключно в Євразії • лише в Азії • в Африці • в Євразії та Північній Америці • в Новому світі Які твердження є справедливими для представників родини Тупаєві: • мешкають в Африці, м’ясоїдні, наземні • мешкають в Азії, всеїдні, переважно деревні • мешкають у Південній Америці, рослиноїдні, 72 виключно деревні • мешкають в Африці, плодоїдні, переважно деревні • мешкають в Азії, виключно комахоїдні, нічний спосіб життя Яка із наведених родин представлена в двох різних фауністичних царствах: • Тапірові • Бегемотові • Пекарієві • Кавієві • Жирафові Яка риса об’єднує ламантинів і слонів: • великі зовнішні вушні раковини • горизонтальна заміна зубів • мінлива кількість шийних хребців • відсутність сосків • нездатність дитинчат смоктати молоко Ознакою дюгонів є: • хвостовий плавець з вирізкою • відсутність зубів • витягнутий спинний плавець • відсутність тазових кісток • хвостовий плавець округлий 73 Ряд Гризуни належить до надряду (групи): • Laurasiatheria • Euarchontoglires • Xenarthra • Afrotheria • Ameridelphia Види родини Златокротові мешкають на території: • Мадагаскару • Центральної Америки • Нової Гвінеї • Австралії • Африки