The impact of marital status and social isolation on the psychological health of sailors on long voyages = Вплив сімейного стану та соціальної ізоляції на психологічне здоров'я моряків у тривалих рейсах
Full text
103 Вся інформація знаходиться у відкритому доступі. Висновок комісії по біоетиці/Institutional Review Board Statement Для проведення дослідження отримано позитивне рішення комісії з біоетики ДУ «Інституту урології ім. акад. О.Ф. Возіанова Національної академії медичних наук України» (протокол N 16 від 20.06.2024), дотримано основних морально-етичних принципів Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації з біомедичних досліджень. Заява про поінформовану згоду /Informed Consent Statement Від пацієнтів було отримано письмову поінформовану згоду на обробку персональних даних та їх подальше використання. Конфлікт інтересів /Conflicts of Interest Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів Використання штучного інтелекту – не використовували Робота надійшла в редакцію 19.08.2025 року. Рекомендована до друку на засіданні редакційної колегії після рецензування УДК 159.9 DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.17308089 Г. В. Охромій, А. А. Білан ВПЛИВ СІМЕЙНОГО СТАНУ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ІЗОЛЯЦІЇ НА ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗДОРОВ'Я МОРЯКІВ У ТРИВАЛИХ РЕЙСАХ Дніпровський державний університет внутрішніх справ Authors’ Information Охромій Г.В. https://orcid.org/0009-0005-2009-5275 Summary. Okhromiy H. V., Bilan A. A. THE IMPACT OF MARITAL STATUS AND SOCIAL ISOLATION ON THE PSYCHOLOGICAL HEALTH OF SAILORS ON LONG VOYAGES. – The Dniper State University of Domestic affairs; e-mail: Relevance. The professional activity of a seafarer on long voyages is unique and requires considerable psychological resources. Prolonged isolation, confined space, separation from family, and increased levels of danger create favorable conditions for the development of psycho-emotional disorders. The study of the relationship between a seafarer's marital status, level of social isolation, and overall psychological well-being is particularly relevant. Research in this area shows that marital status is a significant factor influencing experiences of loneliness and the intensity of emotional burnout. Materials and methods. To study the psychological characteristics of loneliness experienced by seafarers on long voyages, an empirical study was conducted at the Odessa Commercial Sea Port. The study involved 95 male seafarers aged 23 to 50 who had just returned from voyages lasting three to six months. All subjects were divided into two subgroups: married (59 people) and unmarried (36 people). The following methods were used to collect data: Express diagnosis of the level of social isolation of the individual (D. Russell and M. Ferguson); Questionnaire to determine the type of loneliness (S. G. Korchagina). Diagnosis of professional burnout (adapted by N. E. Vodopyanova). The “Unfinished Sentences” method for analyzing the perception of loneliness; Conversations and unstructured interviews. Conclusion. The results of the study emphasize that marital status is a key factor that significantly affects the psychological -------------------------------------------- © Охромій Г. В., Білан А. А.
104 well-being of sailors on long voyages. Unmarried sailors are more prone to social isolation, alienation, and dissociated loneliness, which increases the risks of emotional burnout and its negative consequences. Key words: loneliness, social isolation, marital status, emotional burnout, psychological health of sailors. Реферат. Охромій Г. В., Білан А. А. ВПЛИВ СІМЕЙНОГО СТАНУ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ІЗОЛЯЦІЇ НА ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗДОРОВ'Я МОРЯКІВ У ТРИВАЛИХ РЕЙСАХ. Актуальність. Професійна діяльність моряка далекого плавання є унікальною та вимагає від людини значних психологічних ресурсів. Тривала ізоляція, обмежений простір, розлука з родиною та підвищений рівень небезпеки створюють сприятливі умови для розвитку психоемоційних розладів. Особливої актуальності набуває вивчення взаємозв'язку між сімейним станом моряка, його рівнем соціальної ізоляції та загальним психологічним благополуччям. Дослідження, проведені в цій галузі, свідчать, що сімейний стан є значним фактором, який впливає на переживання самотності та інтенсивність проявів емоційного вигорання. Матеріали та методи дослідження. Для вивчення психологічних особливостей переживання самотності моряками далекого плавання було проведено емпіричне дослідження на базі Одеського морського торгового порту. У дослідженні взяли участь 95 моряків чоловічої статі віком від 23 до 50 років, які щойно повернулися з рейсів тривалістю від трьох до шести місяців. Усі досліджувані були розділені на дві підгрупи: одружені (59 осіб) та неодружені (36 осіб).Для збору даних використовувалися такі методи: Експрес-діагностика рівня соціальної ізольованості особистості (Д. Рассел і М. Фергюссон); Опитувальник для визначення виду самотності (С. Г. Корчагіна); Діагностика професійного «вигорання» (в адаптації Н. Є. Водоп'янової); Метод «Незакінчені речення» для аналізу сприйняття самотності; Бесіди та неструктуровані інтерв'ю. Ключові слова: самотність, соціальна ізоляція, сімейний стан, емоційне вигорання, психологічне здоров'я моряків. Виклад основного матеріалу. Одним із складних комплексних психічних станів, що виникають у осіб в умовах обмеженого простору та особливих умов професійної діяльності на морі, є стан самотності. Сприйняття самотності в ситуації групової ізоляції виконання професійної діяльності моряків обумовлюється сукупністю психоемоційних станів, що породжуються об'єктивними і суб'єктивними факторами. [1]. Вивчення і розуміння особливостей суб'єктивного сприйняття самотності дозволиє визначати основні шляхи психологічної допомоги морякам далекого плавання, вибирати найбільш ефективні засоби колекційної роботи з ними психолога, розробляти відповідні програми психопрофілактики наслідків переживання самотності моряків та інших фахівців ризикованих професій, які працюють в умовах повної або часткової соціальної депривації [3]. Плідними в контексті вивчення феномену самотності є праці психологів А. Данчевої, С. Корчагіної, А. Лібіна, М. Литвака, Н. Покровського, І. Слободчикова, С. Бакалдіна та інших. На підставі теоретичного аналізупо передніх досліджень психологічна природа самотності представляється як гостре суб'єктивне, індивідуальне і часто унікальне переживання. На науковому та побутовому рівнях також поширене розуміння самотності і як психічного стану. Реальні суб'єктивні стани самотності зазвичай супроводжують симптоми психічних розладів, які мають форму з явно негативним емоційним забарвленням, причому у різних людей афективні реакції на самотність різні. Виділяють широкий спектр типових емоційних станів, які час від часу охоплюють хронічно самотню людину, серед них: відчай, туга, відчуття власної непривабливості, безпорадність, панічний страх, пригніченість, внутрішня порожнеча, втрата надії, дратівливість, незахищеність та інші [2]. До особистісних причин самотності відносять також занижену самооцінку. Породжене такою самооцінкою почуття самотності нерідко призводить до появи у людини
105 почуття непристосованості та нікчемності. С. Вербицька обґрунтовує, що самотня людина – це емоційно відсторонений суб'єкт спілкування, що має відносно змінені структури цінностей і соціальних потреб, уникає соціальних контактів і відповідальності за прийняття рішення в тій чи іншій міжособистісній ситуації. Тобто одним з головних критеріїв самотності в соціально – психологічному аспекті є рівень спілкування. До особистісних причин самотності відносять також занижену самооцінку [4]. Породжене такою самооцінкою почуття самотності нерідко призводить до появи у людини почуття непристосованості та нікчемності. С. Вербицька обґрунтовує, що самотня людина – це емоційно відсторонений суб'єкт спілкування, що має відносно змінені структури цінностей і соціальних потреб, уникає соціальних контактів і відповідальності за прийняття рішення в тій чи іншій міжособистісній ситуації [2]. Тобто одним з головних критеріїв самотності в соціально – психологічному аспекті є рівень спілкування Результати дослідження показали, що більшість моряків демонструють середній (57%) та низький (24%) рівень соціальної ізольованості. Однак, було виявлено, що серед неодружених моряків на 25% більше осіб із середнім та високим рівнем ізоляції порівняно з одруженими. Цей факт підтверджує, що почуття самотності та ізоляції безпосередньо пов'язані з наявністю (або відсутністю) близької людини. Неодружені моряки частіше відчували дефіцит глибоких стосунків, почуття покинутості та нерозуміння з боку оточуючих. Рис.1. Рівень соціальної ізольованост ісеред моряків у тривалих рейсах Дослідження визначило, що морякам найбільш притаманна відчужена самотність. Вона може проявлятися у тривожності, дратівливості, агресії та підозрілості. У неодружених моряків, окрім відчуженої самотності, також присутній певний ступінь дисоційованої самотності. Цей вид самотності пов'язаний з підвищеною збудливістю, виснаженням і втомою, а також з демонстративністю характеру, егоїстичністю та низькою емпатією. Пряма кореляція дисоційованої самотності з невротичністю підтверджує наявність у структурі особистості неодружених моряків підвищеної збудливості та виснажуваності. Булов становлено, що існує прямий кореляційний зв'язок між рівнем соціальної ізольованості та підвищеними показниками за шкалами «емоційне виснаження» та «деперсоналізація». Це свідчить про те, що психологічними причинами самотності серед моряків є емоційна спустошеність та байдужість до колег, що є наслідком професійного вигорання. Аналіз відповідей за методикою «Незакінчені речення» виявив, що сприйняття самотньої людини у моряків переважно негативне. Одружені моряки схильні сприймати самотню людину як нудну та нецікаву, вважаючи, що причина її самотності криється в порушенні комунікативної сфери. Вони також вважають, що причиною самотності є сама людина, її характер або вчинки, скоєні в минулому. У той же час, неодружені моряки частіше схильні бачити причини самотності в об'єктивних життєвих ситуаціях або навіть у
106 долі. Висновок. Результати дослідження наголошують, що сімейний стан є ключовим фактором, який значно впливає на психологічне благополуччя моряків у тривалих рейсах. Неодружені моряки більш схильні до соціальної ізоляції, відчуження та дисоційованої самотності, що посилює ризики емоційного вигорання та його негативних наслідків. Загальне негативнее сприйняття самотності серед моряків підкреслює необхідність розробки ефективних программ психологічної підтримки та профілактики. Ці програми мають бути диференційованими, враховуючи психологічні особливості як одружених, так і неодружених членів екіпажу, з метою забезпечення їхнього емоційного та психічного здоров'я під час професійної діяльності. Література: 1. Безлуцька О. П. Психічна стійкість майбутніх моряків як основа готовності до роботи в екстремальних ситуаціях. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2020 р., № 71, Т. 2. С. 43-46. 2. Андрєєва Я. Ф. Соціальна психологія. Ніжин : Вид-во НДПУ імені М. Гоголя, 2004. 46 с. 3. Волкова О. О. Особливості діагностики психічного стану моряків. Теорія і практика сучасної психології. № 5. 2018. С. 218-222. 4. Моісеєв Л. В. Особливості взаємозв’язку емоційного інтелекту з психологічною стійкістю моряків // Всеукраїнська науково - практична конференція «Психічне здоров’я особистості у кризовому суспільстві». References: 1. Bezlutska, O.P. Mental resilience of future sailors as the basis for readiness to work in extreme situations. Pedagogy of creative personality formation in higher and general education schools. 2020, No. 71, Vol. 2. Pp. 43-46. 2. Andreeva, Ya.F. Social Psychology. Nizhyn: M. Gogol National Pedagogical University Publishing House, 2004. 46 pp. 3. Volkova, O.O. Features of diagnosing the mental state of sailors. Theory and Practice of Modern Psychology. No. 5. 2018. Pp. 218-222. 4. Moiseev L.V. Features of the relationship between emotional intelligence and psychological stability of sailors // All-Ukrainian Scientific and Practical Conference “Mental Health of the Individual in a Crisis Society.” Робота надійшла в редакцію 07.07.2025 року. Рекомендована до друку на засіданні редакційної колегії після рецензування