Методичні рекомендації до практикуму з дисципліни «Зоологія». Частина 2: Зоологія хордових

0 Зоологія Частина 2. Зоологiя хордових Методичнi рекомендацiї до практикуму  Тематичний план практикуму  Сучасна система тварин  Перелік рисунків  Питання для обговорення  Приклади контрольних питань Київ - 2020 1 КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА Навчально-науковий центр «Інститут біології та медицини» Кафедра екології та зоології Методичні рекомендації до практикуму з дисципліни ЗООЛОГІЯ Частина 2: ЗООЛОГІЯ ХОРДОВИХ Галузь знань: 09 «Біологія» Спеціальність: 091 «Біологія» Освітній рівень: Бакалавр Освітньо-наукова програма: «Біологія» Вид дисципліни: Обов’язкова Автори: доц. Мякушко С.А., доц. Матушкіна Н.О. 2 Рекомендовано Вченою радою Навчально-наукового центру "Інститут біології та медицини" Київського національного університету імені Тараса Шевченка (протокол № ___ від _________________________ 2019 року) Автори: С.А. Мякушко, к.б.н., доцент кафедри екології та зоології Н.О. Матушкіна, к.б.н., доцент кафедри екології та зоології Рецензенти: Смаголь В.М., к.б.н., доцент, провідний науковий співробітник відділу фауни і систематики хребетних Інституту зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України. Пасічніченко О.М., к.б.н., доцент кафедри фізіології та анатомії ННЦ «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Методичні рекомендації до практикуму з дисципліни «Зоологія». Частина 2: Зоологія хордових / С.А. Мякушко, Н.О. Матушкіна. – Київ: 2020. – 63 с. Методичні рекомендації містять опис структури практичних занять та приклади тестових питань до поточних контрольних робіт з другого змістовного модулю обов’язкової дисципліни «Зоологія», який присвячений хордовим тваринам. Для кожного практичного заняття наведено: (1) перелік матеріалів (препаратів), з якими студенти мають можливість ознайомитись на занятті, (2) обладнання, необхідне для проведення заняття, (3) систематичне положення модельних представників окремих таксонів, (4) перелік рисунків, які студенти мають підготувати за результатами вивчення модельних представників (за умови ведення альбому), (5) теми для обговорення та перевірки успішності навчання. Видання призначене для студентів ННЦ «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка, які навчаються за освітньо-науковою програмою «Біологія» освітнього рівня «Бакалавр». Друкується в авторській редакції. 3 Зміст Вступ ............................................................................................................................. 4 Практичне заняття 1. Загальна характеристика типу Хордові. Підтип Безчерепні ........................................................................... 7 Практичне заняття 2. Підтип Покривники ...................................... 9 Практичне заняття 3. Загальна характеристика підтипу Хребетні. Інфратип Безщелепні ................................................................ 10 Практичне заняття 4. Інфратип Щелепні. Клас Хрящові риби ............................................................................................................................ 12 Практичне заняття 5. Клас Променепері риби ........................... 15 Практичне заняття 6. Надклас Чотириногі. Клас Амфібії ... 17 Практичне заняття 7. Клас Рептилії .................................................. 20 Практичне заняття 8. Покриви і скелет птахів .......................... 22 Практичне заняття 9. Внутрішня будова птахів ....................... 24 Практичне заняття 10. Покриви і скелет ссавців ..................... 26 Практичне заняття 11. Внутрішня будова ссавців .................. 29 Приклади питань до контрольної роботи №1 ............................... 31 Приклади питань до контрольної роботи №2 ............................... 40 Приклади питань до контрольної роботи №3 ............................... 50 Список рекомендованих джерел ....................................................... 61 4 Вступ Обов’язкова навчальна дисципліна «Зоологія» входить до складу освітньої програми «Біологія» і викладається студентам-бакалаврам на першому курсі в другому семестрі (денна форма навчання). Лабораторний практикум з цієї дисципліни містить два змістовні модулі – «Зоологія безхребетних» і «Зоологія хордових». Ці методичні рекомендації присвячені другому змістовому модулю «Зоологія хордових». Вони містять стислий опис практичних занять, приклади питань до поточних контрольних робіт і список рекомендованих літературних джерел. Для кожного практичного заняття наведено: (1) перелік матеріалів (препаратів), з якими студенти мають можливість ознайомитись на занятті, (2) обладнання, необхідне для проведення заняття, (3) систематичне положення модельних представників таксонів тварин, (4) перелік рисунків, які студенти мають підготувати за результатами вивчення модельних представників (за умови ведення альбому), (5) теми для обговорення та перевірки успішності навчання. Модельних представників розподілено в дві групи – основні (їх студенти вивчають обов’язково) і додаткові (для самостійного або додаткового опрацювання студентами). До якої саме групи слід навести конкретного представника, визначає викладач на підставі актуального препаратного фонду. Запропонований розподіл є орієнтовним. Незалежно від систематичного положення певної групи, увесь матеріал практичних занять входить 5 до поточних контрольних робіт. У круглих дужках наведено назви родів, які зустрічаються на препаратах і, за потреби, можуть бути використані для вивчення морфологічних особливостей певних таксономічних груп на заміну основним об’єктам - систематичне положення таких об’єктів студенти вчити не повинні. Для кожного об’єкта наведено спрощене систематичне положення, що містить такі таксономічні ранги, як тип, клас, ряд, родина і вид. Для деяких об’єктів додатково наведено такі таксономічні ранги, як підтип, інфратип, надклас, підклас, надряд – їх вказано у квадратних дужках. Систематичне положення об’єктів наведено за актуальними англійськими версіями спеціалізованих сторінок он-лайн енциклопедії Wikipedia, на яких міститься посилання на джерело інформації. Актуальність й валідність наведених таксономічних назв перевірено за сучасними таксономічними ревізіями, оглядовими статтями та спеціалізованими базами даних. Формами контролю успішності на практичному занятті є: (1) контрольні роботи (тести), (2) опитування, (3) перевірка альбому або робочого зошиту, (4) оцінка участі студента в анатомуванні модельних тварин. Загальний обсяг практичних занять в дисципліні складає 44 академічні години, з них на практичні заняття за змістовним модулем «Зоологія хордових» відведено 22 академічні години. Кожне практичне заняття триває 2 академічні години. 6 Структурно-тематичний план практичних занять з зоології хордових Практичне заняття 1. Вступ. Тема 1. Загальна характеристика типу Хордові. Підтип Безчерепні. - 2 год. Практичне заняття 2. Тема 2. Підтип Покривники. - 2 год. Практичне заняття 3. Тема 3. Загальна характеристика підтипу Хребетні. Інфратип Безщелепні. - 2 год. Практичне заняття 4. Поточна контрольна робота № 1 (за темами 1-3). Тема 4. Інфратип Щелепні. Клас Хрящові риби. - 2 год. Практичне заняття 5. Тема 5. Клас Променепері риби. - 2 год. Практичне заняття 6. Тема 6. Надклас Чотириногі. Клас Амфібії. - 2 год. Практичне заняття 7. Поточна контрольна робота № 2 (за темами 4-6). Тема 7. Клас Рептилії. - 2 год. Практичне заняття 8. Тема 8. Покриви і скелет птахів. - 2 год. Практичне заняття 9. Тема 9. Внутрішня будова птахів. - 2 год. Практичне заняття 10. Тема 10. Покриви і скелет ссавців. - 2 год. Практичне заняття 11. Поточна контрольна робота № 3 (за темами 7-10). Тема 11. Внутрішня будова ссавців. - 2 год. 7 Практичне заняття 1 Вступ.  Структура практичного заняття із зоології хордових.  Форми контролю успішності студентів, розподіл балів.  Особливості номенклатури таксонів в зоології хордових. Тема 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТИПУ ХОРДОВІ. ПІДТИП БЕЗЧЕРЕПНІ. Матеріал: вологий препарат ланцетника, тотальний препарат ланцетника, поперечний переріз ланцетника в ділянці зябрових щілин, поперечний переріз ланцетника в ділянці статевих залоз. Обладнання: стереомікроскоп. Систематичне положення об’єкту Тип: Chordata - Хордові [Підтип: Acrania - Безчерепні] Клас: Chephalochordata - Головохордові Ряд: Amphioxiformes - Ланцетникоподібні Родина: Branchiostomidae - Ланцетники звичайні Branchiostoma - Ланцетник lanceolatum європейський Рисунки Основні: 1. Тотальний препарат ланцетника, вигляд збоку (позначити: передротові щупальця навколо передротової лійки, ямка Кьолікера, міомери під напівпрозорими покривами, гонади під 8 напівпрозорими метаплевральними складками, спинний плавець, метаплевральні складки, атріопор, підхвостовий плавець, анальний отвір, ланцетоподібний хвостовий плавець, гонади). 2. Поперечний переріз ланцетника в ділянці зябрових щілин (позначити: міомер, нервова трубка, хорда, корінь спинної аорти, надглоткова борозна, глотка, зяброва щілина, гонади, атріальна порожнина, метаплевральна складка, ендостиль, сполучнотканинна оболонка хорди, основний целомічний мішок, ендостилярний целомічний мішок). 3. Поперечний переріз ланцетника в ділянці статевих залоз (позначити: міомер, нервова трубка, хорда, корінь спинної аорти, кишечник, печінковий виріст, гонади, атріальна порожнина, сполучнотканинна оболонка хорди). Додаткові: 1. План будови хордових тварин (позначити: хорда, нервова трубка, глотка, яка пронизана зябровими щілинами, серце). 2. Поздовжній переріз ланцетника в передній ділянці тіла (позначити: хорда, нервова трубка, навколоротові щупальця, кільцевий хрящ передротової лійки, передротова порожнина, миготливий орган, ротовий отвір, парус). Теми для обговорення і перевірки успішності навчання. Ознаки хордових, які зустрічаються у безхребетних тварин. Ознаки, які є специфічними для хордових. Покриви і внутрішні органи ланцетника. Фільтраційний спосіб живлення. Напівзамкнена кровоносна система, відсутність серця та його функціональне заміщення. Нервова система та органи 15 Практичне заняття 5 По можливості під час заняття проводять анатомування костистих риб з рядів Окунеподібні та (або) Коропоподібні. Тема 5. КЛАС ПРОМЕНЕПЕРІ РИБИ Матеріал (основний): інтактні риби з рядів Окунеподібні та Коропоподібні, вологі препарати анатомії костистої риби, препарати луски, сухі препарати скелету костистої риби, сухі препарати плавального міхура, макети будови мозку костистої риби, макети будови серця костистої риби. Матеріал (додатковий): різноманіття костистих риб (представники риб із різним способом життя), фрагменти покривів риб. Обладнання: стереомікроскопи; для розтину риби – ножиці, препарувальні голки, металева ванночка, чашка Петрі, склянка з водою. Систематичне положення об’єктів Основні: Тип: Chordata - Хордові [Підтип: Vertebrata - Хребетні] [Інфратип: Gnathostomata, - Щелепні, seu Ectobranchiata або Ектобранхіати] [Надклас: Pisces - Риби] Клас: Actinopterygii - Променепері риби [Надряд: Teleosteimorpha - Костисті риби] Ряд: Perciformes - Окунеподібні Родина: Percidae - Окуневі Perca fluviatilis - Окунь звичайний 16 Додаткові: Ряд: Cypriniformes - Коропоподібні Родина: Cyprinidae - Коропові Cyprinus carpio - Короп звичайний Рисунки Основні: 1. Схема будови черепу костистої риби (позначити: середня нюхова кістка, носова кістка, бічна нюхова кістка, лобна кістка, вушні кістки, тім'яна кістка, верхня потилична кістка, бічна потилична кістка, основна потилична кістка, парасфеноїд, основна клиноподібна кістка, крилоклиноподібна кістка, ококлиноподібна кістка, леміш, передщелепна кістка, верхньощелепна кістка, піднебінна кістка, крилоподібні кістки, квадратна кістка, додаткова кістка, кутова кістка, зчленівна кістка, зубна кістка, гіомандибуляре, симплектикум, гіоїд, копула, зяброві дуги). 2. Внутрішня будова костистої риби (позначити: зяброві тичинки, зябра, серце, печінка, пілоричні вирости, шлунок, плавальний міхур, селезінка, кишка, яєчник або сім’яник, анальний отвір, статевий отвір, сечовий міхур). Додаткові: 1. Зовнішня будова костистої риби (позначити: ротовий отвір, ніздря, око, зяброва кришка, спинний, грудний, черевний, анальний, хвостовий плавці, бічна лінія). 2. Схема будови мозку риби (позначити: нюхова цибулина, передній мозок, проміжний мозок, середній мозок, мозочок, довгастий мозок, спинний мозок, епіфіз, гіпофіз). 17 3. Схема будови серця риби (позначити: венозна пазуха, передсердя, шлуночок, цибулина аорти, черевна артерія). Теми для обговорення і перевірки успішності навчання. Зовнішній вигляд і внутрішня будова костистої риби. Відкритоміхурні та закритоміхурні риби. Органи чуття риб. Класифікація кісткових елементів скелету, хондральні та покривні кістки. Череп і посткраніальний скелет костистої риби. Розмноження і розвиток риб. Різноманіття способів життя у риб. Порівняльний аналіз хрящових і костистих риб. Практичне заняття 6 По можливості під час заняття проводять анатомування жаби або ропухи. Тема 6. НАДКЛАС ЧОТИРИНОГІ. КЛАС АМФІБІЇ Матеріал (основний): фіксовані жаби або ропухи, сухі препарати скелету жаби, вологі препарати анатомії жаби, макет мозку жаби, макет серця жаби. Матеріал (додатковий): різноманіття амфібій (хвостаті та безхвості амфібії). Обладнання: для розтину – ножиці, препарувальні голки, металева ванночка, чашка Петрі, склянка з водою. 18 Систематичне положення об’єктів Тип: Chordata - Хордові [Підтип: Vertebrata - Хребетні] [Інфратип: Gnathostomata, - Щелепні, seu Ectobranchiata або Ектобранхіати] [Надклас: Tetrapoda - Чотириногі] Клас: Amphibia - Амфібії, або Земноводні Ряд: Anura, seu Ecaudata - Безхвості Родина: Ranidae - Справжні жаби (Жаб’ячі) Pelophylax ridibundus - Жаба озерна (P. lessonae - Жаба ставкова) (P. esculentus - Жаба їстівна) Рисунки Основні: 1. Череп жаби, вигляд зверху та вигляд знизу (позначити: міжщелепна кістка, верхньощелепна кістка, лобний відросток верхньощелепної кістки, носова кістка, квадратно-вилична кістка, стремінце, луската кістка, передньовушна кістка, лобно-тім'яна кістка, клиноподібно-нюхова кістка, лобна фонтанель, тім'яна фонтанель, крилоподібні кістки, потиличні виростки, шийний хребець, леміш, піднебінна кістка, парасфеноїд). 2. Посткраніальний скелет жаби: окремо хребет, грудний і тазовий пояси, скелет вільної кінцівки (позначити відділи хребта: шийний, грудний, крижовий, хвостовий; надлопатковий хрящ, лопатка, прокоракоїдний хрящ, суглобова западина для голівки плечової кістки, ключиця, коракоїд, передгруднина, груднина, клубова кістка, сіднична кістка, лобковий хрящ, плечова кістка, променева кістка, ліктьова 19 кістка, зап'ясток, п'ясток, фаланги пальців, стегнова кістка, мала гомілкова кістка, велика гомілкова кістка, заплесно, плесно). 3. Внутрішня будова жаби, вигляд з черевного боку (позначити: сонні артерії, ліва дуга аорти, серце, печінка, легеня, яйцепровід або сім’япровід, яєчник або сім’яник, спинна аорта, матковий відділ яйцепроводу самки, шкірно-легенева артерія, жовчний міхур, підшлункова залоза, задня порожниста вена, шлунок, тонка кишка, селезінка, пряма кишка, жирові тіла, сечовий міхур, клоака). Додаткові: 1. Будова головного мозку жаби (позначити: нюхова частка, півкулі переднього мозку, середній мозок, проміжний мозок, мозочок, довгастий мозок, шлуночки мозку). 2. Будова серця жаби (позначити: венозна пазуха, артеріальний конус зі спіральним клапаном, порожниста вена, передсердя, шлуночок, сонна артерія, дуга аорти, шкірно-легенева артерія, отвір легеневої вени, клапан). Теми для обговорення і перевірки успішності навчання. Зміни скелетної системи у зв’язку з виходом на суходіл. Гомодинамна будова кінцівок тетрапод. Зміни систем внутрішніх органів у зв’язку з мешканням у наземно-повітряному середовищі. Скелет безхвостих амфібій. Зовнішній вигляд і внутрішня будова жаби. Множинність органів дихання амфібій. Гулярний (нагнітаючий) механізм вентиляції легенів. Розмноження і розвиток амфібій, пуголовок, метаморфоз. Порівняльний аналіз риб і амфібій. 20 Практичне заняття 7 Контрольна робота №2 за темою «Анамнії: риби, амфібії» (за матеріалами практичних занять 4-6). По можливості під час заняття проводять анатомування ящірки. Тема 7. КЛАС РЕПТИЛІЇ Матеріал (основний): вологі препарати ящірки, вологі препарати анатомії ящірки, скелет ящірки. Матеріал (додатковий): панцир черепахи, фрагмент шкіри крокодила, череп крокодила, череп черепахи, скелет черепахи, скелет змії, яйце ящірки. Обладнання: для розтину - ножиці, препарувальні голки, металева ванночка, чашка Петрі, склянка з водою. Систематичне положення об’єктів Тип: Chordata - Хордові [Підтип: Vertebrata - Хребетні] [Інфратип: Gnathostomata, - Щелепні, seu Ectobranchiata або Ектобранхіати] [Надклас: Tetrapoda - Чотириногі] Клас: Reptilia - Рептилії, або Плазуни Ряд: Squamata - Лускаті Родина: Lacertidae - Справжні ящірки Lacerta agilis - Ящірка прудка Додаткові: Ряд: Testudines - Черепахи Родина: Emydidae - Прісноводні черепахи Emys orbicularis - Черепаха болотна європейська 21 Ряд: Crocodylia - Крокодили Родина: Alligatoridae - Алігаторові Alligator - Алігатор mississippiensis американський Рисунки Основні: 1. Типи черепів амніот (позначити типи черепів: анапсидний, діапсидний, синапсидний; скроневі ями, скроневі дуги). 2. Череп ящірки або крокодила, вигляд зверху та вигляд знизу (позначити: передщелепна кістка, верхньощелепна кістка, слізна кістка, лобна кістка, вилична кістка, квадратно-вилична кістка, луската кістка, тім'яна кістка, верхня скронева яма, очниця, передлобна кістка, носова кістка, піднебінна кістка, крилоподібна кістка, поперечна кістка, зубна кістка, зчленівна кістка, надкутова кістка, потиличний виросток, хоана). 3. Внутрішня будова ящірки, вигляд з черевного боку (позначити: трахея, серце, легеня, печінка, жовчний міхур, товста кишка, яєчник або сім'яник, нирка, сечовий міхур, пряма кишка, шлунок, підшлункова залоза, дванадцятипала кишка, спинна аорта, яйцепровід або сім'япровід, стегнові пори). Додаткові: 1. Будова мозку ящірки (позначити: нюхова частка, передній мозок, епіфіз, мозочок, середній мозок, довгастий мозок, гіпофіз). 22 2. Будова серця ящірки (позначити: шлуночок, ліве передсердя, праве передсердя, права дуга аорти, ліва дуга аорти, легенева артерія). Теми для обговорення і перевірки успішності навчання. Класифікація черепів амніот. Перетворення діапсидного черепа у різних тетрапод. Скелет рептилій. Вторинне кісткове піднебіння. Зовнішній вигляд і внутрішня будова ящірки. Зубна система рептилій. Розмноження рептилій. Різноманіття життєвих форм рептилій. Порівняльний аналіз амфібій і рептилій. Практичне заняття 8 Тема 8. ПОКРИВИ І СКЕЛЕТ ПТАХІВ Матеріал (основний): препарати пір’я птахів, сухий препарат скелету голуба, черепи птахів. Матеріал (додатковий): крила птахів, задня кінцівка птахів, хребці птахів, складні крижі птахів. Обладнання: стереомікроскоп. Систематичне положення об’єкту Тип: Chordata - Хордові [Підтип: Vertebrata - Хребетні] [Інфратип: Gnathostomata, - Щелепні, seu Ectobranchiata або Ектобранхіати] [Надклас: Tetrapoda - Чотириногі] Клас: Aves - Птахи [Надряд: Neognathae - Новопіднебінні] 23 Ряд: Columbiformes - Голубоподібні Родина: Columbidae - Голубові Columba livia - Голуб сизий Рисунки Основні: 1. Будова пера птаха, типи пер (позначити: зовнішнє опахало, внутрішнє опахало, пухова частина опахала, очин, пупок, стовбур, душка пера, борідка першого порядку, борідки другого порядку; типи пер: контурне, напівпухове, пухове, ниткоподібне, щетинка). 2. Будова черепа молодого голуба, вигляд зверху та вигляд збоку (позначити: передщелепна кістка, верхньощелепна кістка, носова кістка, передлобна кістка, середня нюхова кістка, лобна кістка, очноклиноподібна кістка, бічна клиноподібна кістка, тім'яна кістка, зубна кістка, вилична кістка, зчленівна кістка, піднебінна кістка, квадратно-вилична кістка, кутова кістка, квадратна кістка, луската кістка, бічна потилична кістка, верхня потилична кістка, потиличний виросток, міжорбітальна перетинка). 3. Посткраніальний скелет голуба, вигляд збоку (позначити: шийні хребці, грудні хребці, коракоїд, вилочка, лопатка, спинна частина ребра з гачкоподібним відростком, черевна частина ребра, груднина, кіль груднини, перший палець крила, п'ястково-зап'ясткова кістка, другий палець крила, третій палець крила, ліктьова кістка, променева кістка, плечова кістка, клубова кістка, хвостові хребці, пігостиль, сіднична кістка, лобкова кістка, стегнова кістка, велика гомілкова кістка, мала гомілкова кістка, цівка). 24 Теми для обговорення і перевірки успішності навчання. Особливості будови покривів птахів. Функції та будова пер різного типу, топографічна і функціональна класифікація пер. Аптерії та птерилії. Розвиток пер. Череп і посткраніальний скелет птаха. Зміни опорно-рухової системи птахів у зв’язку з польотом. Форма дзьоба і будова кінцівок птахів з різним способом життя. Практичне заняття 9 По можливості під час заняття проводять анатомування птаха. Тема 9. ВНУТРІШНЯ БУДОВА ПТАХІВ Матеріал (основний): вологий препарат анатомії голуба, охолоджений птах (голуб або курка), макет будови мозку птаха, макет будови серця птаха, яйця птахів. Матеріал (додатковий): опудала птахів. Обладнання: для розтину - ножиці, препарувальні голки, металева ванночка, склянка з водою. Систематичне положення об’єкту Тип: Chordata - Хордові [Підтип: Vertebrata - Хребетні] [Інфратип: Gnathostomata, - Щелепні, seu Ectobranchiata або Ектобранхіати] [Надклас: Tetrapoda - Чотириногі] Клас: Aves - Птахи 31 Приклади питань до контрольної роботи №1 Тема «Безчерепні. Покривники. Безщелепні» Питання містять одну правильну відповідь. 1. Ямка Кьолікера та ямка Гатчека є: • сейсмосенсорними органами; • світлочутливими органами; • барорецепторами; • органами хімічного відчуття; • органами рівноваги. 2. Міосепти безчерепних являють собою: • залишки целому; • перетинки між міомерами; • елементи кровоносної системи; • оболонку гонад; • зовнішній шар покривів. 3. Ендостилем слиз рухається: • назустріч потоку води; • в одному напрямку з потоком води; • в атріальну порожнину; • до атріопору; • в області ендостиля рух слизу відсутній. 4. Велярний рефлекс має відношення до: • перешкоджання потрапляння чужорідних часточок у глотку; • визначення глибини закопування у ґрунт; • синхронізації розмноження; • регуляції нестатевого розмноження; • виявлення придатних для розмноження місць існування. 32 5. Кюв’єрові протоки головохордових: • починаються від черевної аорти; • впадають у венозний синус; • впадають у підкишкову вену; • утворюють ворітну систему в печінковому вирості; • кюв’єрові протоки у головохордових відсутні. 6. Рисами статевої системи і розмноження ланцетника є: • гермафродитизм і зовнішнє запліднення; • роздільностатевість і зовнішнє запліднення; • внутрішнє запліднення; • наявність непарної гонади; • гермафродитизм і перехресне запліднення. 7. Личинка ланцетника: • веде прикріплений спосіб життя; • є напівпаразитом; • є фільтратором, • не живиться; • є хижаком. 8. Вічка Гессе розташовані в: • целомі; • метаплевральних складках; • нервовій трубці; • покривах; • атріальній порожнині. 9. Миготливий орган ланцетника: • виконує чутливу функцію; • створює тік води у середину глотки; • виконує локомоторну функцію; • приваблює особин протилежної статі; 33 • виводить метаболіти у зовнішнє середовище. 10. Циртоподоцити входять до складу: • крові; • нефридіїв; • метаплевральних складок; • оболонки статевих залоз; • нервової трубки. 11. Покриви ланцетника характеризуються такими рисами: • багатошаровий епідерміс і кутіс (коріум); • одношаровий епідерміс і кутіс (коріум), багатоклітинні слизові залози; • одношаровий епідерміс і кутіс (коріум), одноклітинні слизові залози; • лише одношаровий епідерміс; • лише кутіс (коріум). 12. Рух крові в тілі ланцетника обумовлений: • скороченням серця; • скороченням ділянок певних судин; • пульсацією миготливого органу; • скороченням міомерів; • перистальтикою кишечника. 13. Нефридії безчерепних пов’язують: • атріальну порожнину із зовнішнім середовищем; • целом метаплевральних складок із зовнішнім середовищем; • целом з атріальною порожниною; • порожнину глотки із зябровими щілинами; • у безчерепних нефридії відсутні. 14. Клоакальний сифон асцидії розміщений: • на черевному боці тіла; 34 • на будь-якому боці тіла; • над ротовим сифоном; • на спинному боці тіла; • на апікальному боці тіла. 15. Туніка асцидії утворена: • епідермісом мантії; • вистиланням атріальної порожнини; • вистиланням целому; • метаплевральними складками; • шаром дерми. 16. В асцидій скрізь стигми вода потрапляє: • із зовнішнього середовища в целом; • із целому в атріальну порожнину; • із кишечника в пілоричні вирости; • із перикардія в кров; • із глотки в атріальну порожнину. 17. Маятникоподібний рух крові асцидій обумовлений: • зміною форми тіла; • пульсацією бульбусів; • скороченням серця; • роботою миготливого органу; • діяльністю ендостиля. 18. Органи видільної системи асцидій представлені: • протонефричними нирками: • нефридіями; • мезонефричними нирками; • нирками накопичення; • целомічним нирками. 35 19. Асцидії є: • роздільностатевими тваринами зі статевим диморфізмом; • роздільностатевими тваринами без статевого диморфізму; • гермафродитами без статевого диморфізму; • гермафродитами із самозаплідненням; • тваринами, які розмножуються виключно брунькуванням. 20. Механізм нейрогуморальної регуляції асцидій має відношення до процесу: • брунькування; • живлення; • регресивного метаморфозу; • орієнтації личинки в просторі; • статевого розмноження. 21. Органами дихання асцидії є: • виключно туніка; • стигми у стінці перикардія; • стигми у вистиланні атріальної порожнини; • стигми у стінці глотки; • щупальця поблизу ротового сифону. 22. Личинка асцидії є: • форетичною; • літоральною; • бентальною; • прикріпленою; • у асцидій личинка відсутня. 23. Назва підтип Urochordata обумовлена: • тим, що хорда є єдиною ознакою хордових на личинковій стадії; 36 • тим, що хорда розміщена у передньому кінці тіла; • тим, що хорда є одною з ознак хордових на личинковій стадії; • тим, що хорда у личинки відсутня; • тим, що хорда є єдиною личинковою ознакою у дорослої особини. 24. Регресивний метаморфоз супроводжується: • переходом до статевого розмноження; • ускладненням організації; • спрощенням організації; • переходом до пелагічного способу життя; • переходом до хижацтва. 25. Метагенез - це: • здатність до розмноження на личинковій стадії; • чергування статевого і нестатевого розмноження; • випадіння у розвитку стадії личинки; • процес утворення колонії; • формування столону брунькування. 26. Внутрішній скелет дорослої асцидії представлений: • хордою, розташованою у глотці; • хордою, розташованою у мантії; • хрящами, які підтримують туніку; • хрящами, які укріплюють м'язи мантії; • внутрішній скелет у дорослої асцидії відсутній. 27. До складу мантії асцидії входить: • багатошаровий епідерміс; • війчасті клітини; • ванадоцити; • одношаровий епітелій; • целом. 37 28. У покривах міноги наявні: • велика кількість багатоклітинних слизових залоз; • велика кількість одноклітинних слизових залоз; • поперечносмугаста та гладенька мускулатура; • рогові захисні утворення: • кісткові луски. 29. Парус міноги: • розділяє дихальний і травний шляхи; • нагнітає воду в зяброві мішки; • є сейсмосенсорним органом; • збільшує всмоктувальну поверхню кишечнику; • збільшує поверхню дифузії газів у зябрових мішках. 30. Вистилання зябрових мішків міног за походженням є: • ектодермальним; • ентодермальним; • перикардіальним; • целомічним; • мішаним. 31. Ворітна система міног присутня в: • нирках; • печінці; • нирках і печінці; • кишечнику; • навколоротовій воронці. 32. Статеві протоки міноги європейської відкриваються: • у зовнішнє середовище; • у вторинну порожнину тіла; • у сечостатевий синус; • у клоаку; • у міноги статеві протоки відсутні. 38 33. Органи бічної лінії круглоротих: • є електрорецепторами; • є елементом вестибулярного апарату; • є сейсмосенсорним рецептором; • забезпечують дотикальне відчуття; • у круглоротих органи бічної лінії відсутні. 34. Піскорийка характеризується тим, що: • веде прикріплений спосіб життя; • є паразитом; • є хижаком; • є форетичною личинкою; • живиться шляхом фільтрації. 35. Сонні артерії міноги забезпечують кровопостачання: • нирок; • голови; • зябрових мішків; • кишечника; • стінки тіла. 36. До травних залоз міноги відноситься: • компактна печінка і дисперсна підшлункова залоза; • дисперсна печінка і компактна підшлункова залоза; • пілоричні залози; • печінковий виріст; • спіральна складка в кишечнику. 37. Нейрокраніум захищає головний мозок міног: • лише знизу; • лише з боків; • знизу і з боків; • зверху і збоків; • лише зверху. 39 38. Органами дихання міног є: • ектодермальні зяброві щілини з боків голови; • ентодермальні зяброві щілини під зябровою кришкою; • 7 пар зябрових мішків ентодермального походження; • зовнішні зябра з боків голови; • 7 пар зябрових мішків ектодермального походження. 39. Газообмін у піскорийки відбувається: • виключно в покривах; • у стінках зябрових щілин в глотці та у покривах; • у зовнішніх зябрах; • в ендостилі; • у метаплевральних складках. 40. До складу серця міноги входять: • цибулина аорти; • артеріальний конус; • 2 передсердя; • 2 шлуночка; • у серці міноги відділи і камери не виділяють. 40 Приклади питань до контрольної роботи №2 Тема «Анамнії: риби, амфібії» Питання містять одну правильну відповідь. 1. Сечовий міхур безхвостих амфібій є: • результатом злиття сечоводів; • виростом прямої кишки; • випинанням клоаки; • виростом одного із сечоводів; • у безхвостих амфібій сечовий міхур відсутній. 2. Череп катрана характеризується такими ознаками: • аутостилічний, тропібазальний; • гіостилічний, платибазальний; • амфістилічний, платибазальнй; • протостилічний, амфіцельний; • гіостилічний, тропібазальний. 3. Непарними плавцями окуня є: • спинні, черевні, грудні; • спинні, хвостовий, грудні; • спинні, хвостовий, черевні; • хвостовий та анальний; • спинні, анальний, хвостовий. 4. Копулятивні органи окуня містяться: • на анальному плавці; • на грудних плавцях; • на черевних плавцях; • у клоаці; • у окуня копулятивні органи відсутні. 47 28. У складі травної системи представників класу Chondrichthyes є: • щелепи із зубами, стравохід, шлунок, кишечник зі спіральним клапаном, клоака, печінка, підшлункова залоза; • щелепи, стравохід, шлунок з кишечником або просто кишечник, можуть бути пілоричні додатки, анальний отвір, печінка, жовчний міхур; • ротова порожнина, стравохід, шлунок з пілоричними додатками, кишечник з спіральним клапаном та ректальною залозою, анальний отвір; • ротова порожнина, стравохід, шлунок, кишечник зі спіральним клапаном, пілоричні вирости, сліпа кишка, ректальна залоза; • ротовий отвір, зуби, шлунок, кишечник без спірального клапану, клоака, печінка, жовчний міхур, підшлункова залоза. 29. Плавальний міхур риб є: • барорецептором; • додатковим органом дихання; • апаратом для створення звуків; • гідростатичним органом; • органом, що здатний виконувати всі зазначені вище функції. 30. Продуктами азотистого обміну жаб є: • аміак у дорослих та сечовина у личинок; • сечова кислота у дорослих та сечовина у личинок; • сечовина у дорослих та аміак у личинок; • сечовина у дорослих і личинок; • аміак у дорослих і личинок. 48 31. Бічна лінія риб виконує функцію: • барорецептора; • сейсмосенсорну; • сприйняття електричного поля; • вестибулярну; • слухову. 32. Порожнина середнього вуха Tetrapoda утворюється: • із порожнини бризкальця; • із ротоглоткової порожнини; • шляхом розділення порожнини внутрішнього вуха; • шляхом відокремлення частини травного тракту; • у Tetrapoda порожнина середнього вуха відсутня. 33. Парними плавцями акули є: • спинні; • черевні та анальний; • хвостовий та анальний; • грудні та анальний; • черевні та грудні. 34. Вилучення газів із плавального міхура риб забезпечує: • червоне тіло; • веберів апарат; • протока до стравоходу; • овал; • пілоричні придатки. 35. Функція губних хрящів у костистих риб полягає в: • укріпленні кутів ротового отвору; • відкушуванні їжі; • сприянні омиванню водою зябер; • створенні звуків; 49 • у костистих риб губні хрящі відсутні. 36. Глоткові зуби деяких риб забезпечують: • утримання жертви рибою-хижаком; • підгризання шматків їжі; • перетирання грубої рослинної їжі; • заковтування їжі; • укріплення зябрових дуг. 37. В акул сім’явиносні канали з’єднують: • сім’яник і нирку; • нирку і клоаку; • сім’яник і клоаку; • сім’яник і сім’яні міхури; • в акул сім’явиносні канали відсутні. 38. Ампули Лоренцині хрящових риб виконують функцію: • вестибулярного апарату; • додаткового хімічного відчуття; • сейсмосенсорного органу; • відчуття електричного поля; • механорецепторів. 39. Євстахієві труби амфібій з’єднують: • середнє вухо з ротоглоткою; • середнє вухо і внутрішнє вухо; • ротоглотку з зовнішнім середовищем; • внутрішнє вухо з ротоглоткою; • яєчник з яйцепроводом. 40. Акомодація ока безхвостих амфібій досягається: • зміщенням положення кришталика; • зміною форми кришталика; • зміною форми рогівки; • зміщенням положення очного яблука; • у безхвостих амфібій акомодація відсутня. 50 Приклади питань до контрольної роботи №3 Тема «Амніоти: рептилії, птахи, ссавці» Питання містять одну правильну відповідь. 1. Амніон – це: • ембріональний орган дихання, який виникає як виріст задньої кишки зародка; • провізорна оболонка, яка забезпечує бар’єрну функцію; • водна оболонка, яка забезпечує розвиток поза водного середовища; • шкарлупова оболонка яйця; • ембріональний сечовий міхур для зберігання продуктів метаболізму. 2. До складу вторинного кісткового піднебіння у крокодилів входять: • піднебінні відростки міжщелепових і верхньощелепових кісток, піднебінні кістки; • піднебінні кістки, піднебінні відростки верхньощелепових кісток, парасфеноїди; • піднебінні кістки, піднебінні відростки верхньощелепових кісток, леміші; • піднебінні кістки, основна потилична кістка, потиличні виростки; • піднебінні кістки, піднебінні відростки міжщелепових кісток, основна потилична кістка. 3. Нирками амніот є: • голонефрос з розвинутим гломерулярним апаратом; • мезонефрос з видовженим і диференційованим вивідним канальцем; 51 • метанефрос з розвинутим гломерулярним апаратом і спрощеним канальцем; • пронефрос, який зміщений у тазову область, зі спрощеною будовою вивідного канальця; • метанефрос зі спрощеним гломерулярним апаратом і диференційованим вивідним канальцем. 4. Зубна система крокодила належить до такого типу: • акродонтна, з постійною заміною зубів; • текодонтна, наявні 2 генерації зубів; • плевродонтна, зуби не замінюються; • текодонтна, зуби не замінюються; • текодонтна, зуби замінюються. 5. Верхня дуга диапсидного черепа ящірки зеленої (прудкої) утворюється: • виличною і лускатою кістками; • виличною і квадратно-виличною кістками; • задньолобною і тім’яною кістками; • лобною і потиличною кістками; • задньолобною і лускатою кістками. 6. Вомероназальний (якобсонів) орган рептилій: • являє собою додатковий орган хеморецепції; • разом з тім’яним оком забезпечує непредметний зір; • є специфічним термолокатором ямкоголових змій; • входить до складу вестибулярного апарату; • забезпечує сприйняття електричного поля. 7. Механізм вентиляції легень ящірок належить до такого типу: • нагнітаючий – за рахунок зміни об’єму ротоглоткової порожнини; • всмоктувальний – за рахунок рухів кінцівок і деяких внутрішніх органів; 52 • нагнітаючий – за рахунок зміни об’єму грудної клітки; • всмоктувальний – за рахунок зміни об’єму грудної клітки; • мішаний – за рахунок зміни об’єму ротоглоткової порожнини та грудної клітки; 8. Амніотам властиві такі ознаки: • прямий розвиток, яйцеживородіння або живородіння, наявність бічної лінії, головний мозок з s-подібним згинанням, повне дроблення яйця; • прямий розвиток, відсутність бічної лінії, головний мозок з s-подібним згинанням, внутрішнє запліднення; • непрямий або прямий розвиток, відкладання яєць або яйцеживородіння, зовнішнє або внутрішнє запліднення, неповне дроблення; • прямий розвиток, відкладання яєць або яйцеживородіння, внутрішнє запліднення, голонефрична нирка; • прямий розвиток, внутрішнє запліднення, розвиток під захистом материнського організму, мезоабо метанефрична нирка. 9. Відділами серця ящірки є такі: • венозний синус, два передсердя, шлуночок, артеріальний конус; • венозний синус, два передсердя, шлуночок, цибулина аорти; • два передсердя, шлуночок; цибулина аорти; • два передсердя, шлуночок; • венозний синус, два передсердя, два шлуночка. 53 10. Особливостями розмноження плазунів є такі: • запліднення відбувається у верхніх ділянках яйцепроводів, формування зовнішніх яйцевих оболонок – у «матковому» відділі; • запліднення відбувається у нижніх ділянках яйцепроводів, формування зовнішніх яйцевих оболонок – у «матковому» відділі; • запліднення і формування зовнішніх яйцевих оболонок відбувається у «матковому» відділі; • запліднення відбувається в яєчнику, формування зовнішніх яйцевих оболонок – у нижніх ділянках яйцепроводів. • запліднення і формування зовнішніх яйцевих оболонок відбувається в клоаці. 11. Череп ящірки характеризується такими ознаками: • аутостилічний, синапсидний, платібазальний; • гіостилічний, анапсидний, тропібазальний; • аутостилічний, диапсидний, тропібазальний; • амфістилічний, диапсидний, тропібазальний; • аутостилічний, диапсидний, несправжньо тропібазальний. 12. Основними рисами амніот є такі: • мезонефрична нирка, замкнена грудна клітка, внутрішнє запліднення; • метанефрична нирка, внутрішнє запліднення, розвиток без метаморфозу, органи бічної лінії відсутні; • метанефрична нирка, запліднення зовнішнє або внутрішнє, у деяких наявні органи бічної лінії; • мезонефрична нирка, внутрішнє запліднення, прямий розвиток, замкнена або незамкнена грудна клітка; 54 • мезонефрична нирка, відсутність замкненої грудної клітки, у деяких наявна стадія личинки. 13. Череп дорослих птахів характеризується такими унікальними ознаками, які не властиві представникам інших класів хребетних тварин: • пневматизація кісток, відсутність зубів та міжкісткових швів; • відсутність зубів та міжкісткових швів; • пневматизація кісток, часткова відсутність зубів та міжкісткових швів, гетеродонтність; • пневматизація кісток, часткова відсутність зубів та міжкісткових швів; • відсутність зубів та міжкісткових швів, кінетизм верхньої щелепи. 14. У птахів залозами, пов’язаними із травною системою, є такі: • ректальна, підшлункова, слинні; • слинні, печінка, підшлункова; • печінка, селезінка; • печінка, підшлункова, куприкова; • печінка, підшлункова, Куперова. 15. Видільна система літаючих птахів відрізняється від такої в рептилій: • відсутністю сечового міхура, наявністю петель Генле в нирках; • наявністю метанефричних нирок з петлями Генле; • відсутністю сечового міхура, виділенням сечової кислоти, як основного продукту азотистого обміну; • частковою редукцією ворітної системи нирок та правого сечоводу; • повною редукцією правої нирки та правого сечоводу. 55 16. До складу складного крижа птахів (синсакрума) входять такі хребці: • перший грудний, всі крижові, всі хвостові; • останній грудний, крижові, перші поперекові, останні хвостові; • всі грудні, всі поперекові; • останній грудний, всі поперекові, всі крижові, перші хвостові; • тулубові, крижові, хвостові. 17. Покрівлю черепа птахів утворюють такі кістки: • парасфеноїд, тім’яні, лобні; • лускаті, носові, лобні; • тім’яні, лобні, крилоподібні; • слізні, тім’яні, скроневі; • лобні, носові, тім’яні. 18. Великий потиличний отвір птаха оточений такими кістками: • верхньою потиличною, парою бічних потиличних, основною потиличною; • парою тім'яних, верхньою потиличною, основною потиличною; • парою бічних потиличних, основною потиличною; • верхньою потиличною, парою бічних потиличних, основною потиличною, основною скроневою; • верхньою потиличною, парою бічних потиличних, основною потиличною, основною клиновидною. 19. Птахи – це первинноназемні тварини, в ембріональному розвитку яких наявні такі особливості: • присутній алантоїс та драглиста оболонка; • присутній хоріон, ендометрій та алантоїс; 56 • присутні халази, зародковий диск, шкаралупа та алантоїс; • присутня плацента та нервові валики; • мало жовтка, розвиток з метаморфозом. 20. Травній система голуба властиві такі ознаки: • наявність вола, шлунок складається з трьох відділів, гіпертрофія жовчного міхура; • наявність гастролітів та отолітів у м'язовому шлунку; • відсутність зубів, жовчного міхура та підшлункової залози; • наявність вола, залозистого та м'язового шлунків, відсутність підшлункової залози; • наявність вола, залозистого та м'язового шлунків, відсутність сечового міхура. 21. Рамфотека птахів – це: • злиті поперекові, крижові та хвостові хребці; • роговий чохол верхньої та нижньої щелеп; • злиті хвостові хребці; • луски на задній кінцівці; • неоперена ділянка шкіри на наддзьобку. 22. Коваделко і молоточок походять з таких кісток: • квадратна та зчленівна; • кам’яниста та барабанна; • решітчаста та луската; • гіомандибуляре та квадратна; • клиноподібна та скронева. 23. Гортань ссавців укріплена такими хрящами: • щитоподібним, перснеподібним, черпакуватими; • перснеподібним, черпакуватими; • черпакуватими; • незамкненими кільцевими; 63 Практикуми Карташев Н.Н. Практикум по зоологии позвоночных: Учеб. пособие для студентов вузов / Н.Н. Карташев, В.Е. Соколов, И.А. Шилов. – М.: Аспект Пресс, 2004. – 383 с. Адольф Т.А. Руководство к лабораторным занятиям по зоологии позвоночных / Т.А. Адольф, В.Т. Бутьев, А.В. Михеев, В.И. Орлов. – М.: Просвещение, 1977. – 191 с. Мякушко С.А. Практикум із зоології хордових. Амніоти: Рептилії, Птахи, Ссавці / С.А. Мякушко. – К.: ТОВ «Тофі Кіме», 2012. – 146 с.