Щодо довіри населення в процесі адміністрування діяльності Служби безпеки України

ISSN 1995-6134 133 Forum Prava, 2025. 83(3). 133-139 (Preliminary studies) УДК 342.95(477) DOI: http://doi.org/10.5281/zenodo.16746385 А.М. ПАДАЛКА, співробітник Служби безпеки України, доктор юридичних наук, доцент, м. Київ, Україна; e-mail: am[email protected]; ORCID: https://orcid.org/0000-0003-1433-1030 ЩОДО ДОВІРИ НАСЕЛЕННЯ В ПРОЦЕСІ АДМІНІСТРУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ A.M. PADALKA, Officer of the Security Service of Ukraine, Doctor of Law, Associate Professor, Kyiv, Ukraine; e-mail: [email protected]; ORCID: https://orcid.org/0000-0003-1433-1030 ON PUBLIC TRUST IN THE ADMINISTRATION OF THE SECURITY SERVICE OF UKRAINE АНОТАЦІЇ (ABSTRACTS), КЛЮЧОВІ СЛОВА (KEYWORDS) Постановка проблеми. Довіра населення до Служби безпеки України є ключовим чинником легітимності та ефективності її діяльності. В умовах триваючої воєнної агресії, інформаційних викликів і зростання суспільних очікувань питання формування та підтримки довіри до СБУ набуває особливої актуальності. Незважаючи на проведені реформи та спроби підвищення відкритості, рівень громадської довіри залишається нестабільним, що вимагає поглибленого наукового аналізу адміністративних механізмів забезпечення прозорості та підзвітності діяльності Служби. Мета – визначення теоретико-практичних засад формування довіри населення в процесі адміністрування діяльності Служби безпеки України. Методи. Застосовано діалектичний метод – для виявлення взаємозв’язку між довірою населення та адміністративними практиками СБУ; порівняльно-правовий метод – для аналізу світового досвіду адміністрування безпекових структур; соціологічний метод – для узагальнення результатів емпіричних досліджень рівня довіри до правоохоронних інституцій; метод системного аналізу – для визначення місця довіри як складової ефективності управлінських процесів у СБУ. Результати. Встановлено, що рівень суспільної довіри безпосередньо залежить від відкритості діяльності, дотримання етичних стандартів та ефективності зворотного зв’язку з громадськістю. Проаналізовано наукові підходи до оцінювання довіри (М. Примуш, І. Печенюк, Г. Bouckaert) і визначено, що саме прозорість процедур, регулярна публічна комунікація та незалежний моніторинг сприяють зростанню позитивного іміджу безпекових органів. Аргументовано, що для СБУ пріоритетними мають бути інституціоналізація громадського контролю, створення механізмів публічної звітності та підвищення управлінської культури персоналу. Висновки. Формування довіри до Служби безпеки України можливе лише за умов переходу від адміністративно-командної до відкритої моделі управління, орієнтованої на потреби громадян і принципи доброчесності. Підвищення рівня прозорості, удосконалення внутрішніх комунікацій та впровадження стандартів публічного адміністрування мають стати основою ефективного партнерства між СБУ та суспільством. Ключові слова: адміністрування діяльності; Служба безпеки України; довіра населення; громадянське суспільство; цифрове середовище; результати діяльності *** Problem statement. Public trust in the Security Service of Ukraine (SSU) is a key factor determining the legitimacy and effectiveness of its activities. In the context of ongoing military aggression, information challenges, and growing public expectations, the issue of building and maintaining trust in the SSU has become particularly relevant. Despite implemented reforms and efforts to increase openness, the level of public confidence remains unstable, which necessitates an in-depth scientific analysis of the administrative mechanisms ensuring transparency and accountability of the Service’s activities. Purpose. The purpose of the article is to determine the theoretical and practical foundations for building public trust in the process of administering the activities of the Security Service of Ukraine. Methods. The dialectical method was used to identify the relationship between public trust and the administrative practices of the SSU; the comparative-legal method – to analyze the global experience of administering security institutions; the sociological method – to generalize empirical research results on the level of trust in law enforcement institutions; and the system analysis method – to define the role of © Падалка А.М., 2025 Open access under CC BY license ISSN 1995-6134 134 Forum Prava, 2025. 83(3). 133–139 (Preliminary studies) trust as a component of managerial efficiency within the SSU. Results. It was established that the level of public trust directly depends on the openness of the institution’s activities, adherence to ethical standards, and the effectiveness of feedback mechanisms with the public. Theoretical approaches to the evaluation of trust (M. Prymush, I. Pecheniuk, G. Bouckaert) were analyzed, revealing that procedural transparency, regular public communication, and independent monitoring contribute to strengthening the positive image of security institutions. It is argued that for the SSU, priorities should include the institutionalization of public oversight, the creation of mechanisms for public accountability, and the enhancement of managerial culture among personnel. Conclusions. Building trust in the Security Service of Ukraine is possible only through a transition from an administrative-command model to an open governance model oriented toward citizens’ needs and principles of integrity. Increasing transparency, improving internal communications, and implementing public administration standards should form the foundation of an effective partnership between the SSU and society. Keywords: administration of activities; Security Service of Ukraine; public trust; civil society; digital environment; performance results Постановка проблеми В умовах трансформації публічного управління за сервісною моделлю особливого значення набуває формування довіри громадян до органів публічної влади. Для України це питання є особливо актуальним у контексті діяльності Служби безпеки України, від ефективності, відкритості та прозорості якої залежить рівень суспільної підтримки всієї системи безпеки. Водночас механізми адміністрування в діяльності СБУ тривалий час залишалися закритими, що ускладнює процес становлення справжньої довіри населення. Довіра населення є комплексним феноменом, на якому будуються сучасні підходи до публічного управління та адміністрування, у тому числі у сфері діяльності правоохоронних органів, які в умовах воєнного стану виконують стратегічно важливі завдання для забезпечення національної безпеки держави, зокрема Служби безпеки України. Слід погодитися з М. Примушем, Я. Ярошем, В. Стрелковим, що "важливим аспектом, який підтримує легітимність політичних і силових структур, є рівень довіри громадян до цих інститутів. Чим більшим є рівень довіри до інститутів політичної системи, тим менше конфліктний потенціал суспільства. Помаранчева революція та Революція гідності стимулювали суб’єктність громадських організацій та сприяли розвитку їхньої політичної складової частини. Під час соціально-політичних зрушень у 2004 і 2014 рр. відбулися суттєві зміни у відносинах між державою й інститутами громадянського суспільства шляхом посилення ролі останніх і усвідомленням владою необхідності врахування інтересів організованих груп суспільства" [1, с.288]. Довіра населення виступає найбільш об’єктивним показником діяльності правоохоронних органів, який виражає саме інтереси, цінності, життєві пріоритети населення держави поза будь-яким політичним, економічним чи іншим впливом з боку тих чи інших інституцій. У цьому контексті влучною є позиція І.С. Печенюка і С.І. Печенюка, що "дослідження громадської думки щодо функціонування інститутів сектору безпеки та оборони, аналіз зовнішніх і внутрішніх чинників, що впливають на ставлення громадян до них, є важливим елементом забезпечення національної безпеки держави" [2, с.50]. Водночас брак довіри є однією з найважливіших проблем для будь-якої сучасної держави. Довіра як етична проблема постійно з'являється під час пошуку політичних інструментів для припинення війн та вирішення етичних конфліктів, криза довіри призводить до соціальної напруженості між суспільством та представницькою владою – іншими словами, важко знайти будьякий політично чи соціально значущий контекст, у якому довіра не мала б провідного місця [3, с.205]. З огляду на це довіра, її визначення, вимірювання та підвищення, займає провідне місце в адмініструванні діяльності органів публічної влади, зокрема і Служби безпеки України, що пов’язано з "активізацією євроінтеграційних процесів, з прийняттям України кандидатом на вступ до ЄС та необхідністю імплементації норм європейського права в національне законодавство та адміністративну практику центрального і регіонального управління" [4, с.125]. У вітчизняному адміністративно-науковому просторі теоретичні основи осмислення феномену довіри у публічному адмініструванні є актуальними, враховуючи, що питання довіри населення в процесі адміністрування діяльності Служби безпеки України належним чином не розглядалося. Тому метою статті є визначення теоретикопрактичних засад формування довіри населення в процесі адміністрування діяльності Служби ISSN 1995-6134 135 Forum Prava, 2025. 83(3). 133–139 (Preliminary studies) безпеки України. Новизною є з'ясування сутності довіри населення в процесі адміністрування діяльності Служби безпеки України, а також проблемних питань, пов’язаних із формуванням і підтримкою належного рівня такої довіри. Завданнями статті встановлено: визначити сутність та зміст довіри до органів публічної влади; окреслити окремі проблемні аспекти, пов'язані з формуванням довіри населення саме в контексті адміністрування діяльності Служби безпеки України. Теоретико-світоглядні засади довіри як основи діяльності органів публічної влади Довіра виступає світоглядною основою діяльності органів публічної влади у їх сучасному розумінні з огляду на досвід провідних держав світу, які успішно реалізували сервісну модель у публічному управлінні, що передбачає максимальну відкритість, прозорість, врахування пропозицій громадськості. На думку О.Б. Ганьби, "сутність довіри, з одного боку, постає як розрахунок, упевненість суб’єкта в законності, позитивності дій у перспективі та задоволенні його порушених прав правоохоронним органом, а також у відновленні справедливості відповідно до закону. З іншого боку, довіра є моральним імперативом суб’єкта, що довіряє, і виявляється в його надії, розрахунку на співчуття з боку співробітника відповідного правоохоронного органу, на відшкодування завданої йому не лише матеріальної, а й моральної шкоди тощо" [5, с.336]. З огляду на це довіра населення до Служби безпеки України формується у процесі щоденної комунікації співробітників з населенням, роботи з медіа, висвітлення результатів діяльності. При цьому довіра також формується у повсякденних ситуаціях, які не знаходять розголосу в публічному просторі, проте відображають ставлення окремої посадової особи до покладених на неї обов’язків, у тому числі в процесі внутрішньої комунікації, взаємодії з підлеглими, керівниками, представниками інших підрозділів Служби безпеки України та інших органів, з якими здійснюється щоденна взаємодія. Водночас довіра до Служби безпеки України постає із узагальненого розуміння громадянами ефективності, прозорості та прогресивності всієї системи правоохоронних органів, а також державної влади як такої, що пов’язано з громадською підтримкою діяльності всього уряду. Для того, щоб уряд функціонував безперебійно та ефективно, він повинен спиратися на громадську підтримку, тобто на громадську довіру. Демократичне управління не може бути реалізоване в суспільстві, де бракує довіри до уряду. Зв'язок між довірою та належним управлінням полягає, по суті, у побудові та підтримці активного громадянського суспільства [3, с.210]. При цьому довіра відображає зрілість громадянського суспільства, здатність населення брати на себе відповідальність за різні сфери життєдіяльності, у тому числі пов’язані з державною безпекою, повідомляти уповноважені підрозділи Служби безпеки України про можливі прояви колабораційної діяльності, впливу з боку ворожих спецслужб тощо. І в цьому контексті довіра тісно пов’язана з культурою повідомлення про правопорушення, яка все ще є доволі низькою в українському суспільстві. За даними міжнародних організацій довіра є ключовим компонентом суспільного договору. Тому важливо, щоб робота в галузі управління та за її межами ґрунтувалася на глибокому розумінні природи довіри, а також на глибоких знаннях її рушійних сил та наслідків. У літературі з цієї теми зазвичай розрізняють горизонтальну довіру (довіру, яку члени спільноти мають один до одного) та вертикальну довіру (довіру, яку члени спільноти мають до інституцій, що керують цією спільнотою). Важливо уточнити різницю між довірою та надійністю. У той час як довіра стосується суб'єктивних переконань щодо майбутніх дій певного актора, надійність стосується реальних якостей, які характеризують цього актора (і на основі яких актор дійсно може заслуговувати на довіру). Як правило, надійність концептуалізується у двох вимірах: наміри (цілі, яких актор переслідує своїми діями) та компетентність (здатність актора досягти заданого набору цілей). Звичайно, між довірою та надійністю існує тісний зв'язок [6]. Формування довіри населення в адмініструванні діяльності Служби безпеки України При цьому формування довіри населення в процесі адміністрування діяльності Служби безпеки України має свою специфіку, породжену особливим розумінням концепції публічної адміністрації в секторі безпеки та оборони. Т.М. Ямненко та Б.І. Кузьмук у цьому контексті стверджують, що "стосовно оборонної структури, концепція публічної адміністрації має відображати той факт, що, крім політиків і адміністрато- ISSN 1995-6134 136 Forum Prava, 2025. 83(3). 133–139 (Preliminary studies) рів, суб’єктом також стає і корпус військових професіоналів. Ці три сторони становлять "трикутник" оборонної організації. Розташування вгорі цієї піраміди політичного (обраного) керівництва здається цілком логічним, хоча в деяких країнах навіть це ставиться під сумнів" [7, с.546]. На думку Н.М. Кривокульської, яка розглядала дане питання крізь призму забезпечення пожежної безпеки, "сьогодні адміністрування діяльності органу державної влади має бути тим інструментом менеджменту, що дозволяє йому досягати визначених цілей максимально ефективним способом. Тому, адміністрування діяльності повинно бути інструментом менеджменту, що забезпечує належне функціонування системи управління пожежною безпекою і дає змогу досягати цілей щодо забезпечення пожежної безпеки максимально ефективним способом [8, с.46]. Довіра при цьому в контексті адміністрування діяльності Служби безпеки України виражає готовність населення співпрацювати з даним органом, надавати інформацію з питань, що стосуються забезпечення державної безпеки, мати впевненість у тому, що така інформація буде врахована, стане основою для подальшої системи дій, спрямованих на допомогу населенню. Важливим у цьому контексті є усвідомлення населенням діяльності Служби безпеки України як такої, що є керованою виключно проголошеними завданнями і функціями, поза будь-яким політичним та іншим впливом. Варто враховувати і те, що адміністрування діяльності підприємства (організації, установи) в умовах глобалізації економіки і в середовищі всеосяжної цифровізації здійснюється шляхом встановлення взаємозв'язків між адміністративними завданнями, адміністративними функціональними обов'язками й сутнісними характеристиками загально-організаційних нормативних (адміністративних) документів" [9, с.48]. Зауважимо, що створення особливого цифрового середовища в процесі адміністрування діяльності Служби безпеки України дозволяє підвищувати довіру населення за рахунок розробки і впровадження відповідних розділів сайтів і чат-ботів, за допомогою яких будь-який свідомий громадянин може повідомити про проблему, зберігаючи конфіденційність та перебуваючи поза особистим контактом з особою, яка прийняла звернення. Феномен довіри в контексті адміністрування діяльності Служби безпеки України, як і будьякого іншого органу державної влади, є багатоплановим: по-перше, не слід максимізувати довіру, а оптимізувати її як функцію культурних обставин. Деяка недовіра може бути навіть функціональною та створювати напругу, необхідну для порядку денного реформ; по-друге, ще важливішими за рівень довіри є її коливання в часі, як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі. Це порівняння в часі слід доповнювати порівняннями з іншими суб'єктами з приватного та некомерційного секторів. Стереотипи можна виправити за допомогою опитувань; потретє, довіра є причиною, метою, рушійною силою та важелем реформування державного сектору. Важливо чітко ставити довіру в порядку денному реформ. Для кожної реформи слід ставити питання про те, яким може бути або має бути вплив на формування довіри, оскільки втратити довіру легше, ніж повернути її; почетверте, покращення надання послуг є необхідним, але недостатнім для довіри. Гарні показники не обов'язково призводять до більшої довіри, але погані показники, безумовно, підірвуть довіру [10, с.111-112]. Погоджуємося з В. Рашевським, що "перехід до нової системи оцінювання ефективності діяльності правоохоронних органів спрямований на зміну мотивації працівників. Замість акценту на досягнення певних показників наголошується на сумлінному виконанні завдань, пов’язаних із наданням населенню поліцейських послуг щодо забезпечення громадської безпеки і порядку, захисту прав і свобод людини, боротьби з кримінальною протиправністю" [11, с.86]. Водночас "з метою підвищення рівня довіри населення до правоохоронних органів державою вживаються сучасні заходи щодо висвітлення їх роботи засобами масової інформації. Зокрема, публікації щодо резонансних затримань осіб, які підозрюються у вчинені кримінальних правопорушень, скерованих до суду обвинувальних актів, ухвалення обвинувальних вироків та викриття кримінальної протиправної діяльності окремих осіб, висвітлюються на офіційних сторінках державних органів в соціальній мережі "Facebook". Як правило, перша публікація висвітлюється інспекторами прес-служби після затримання зловмисників в порядку ст.208 КПК України, або повідомлення таким особам про підозру та вручення клопотання про обрання запобіжного заходу" [11, с.87]. Водночас надалі інформація щодо винесених обвинувальних вироків, як правило, не публікується, що свідчить про дещо ISSN 1995-6134 137 Forum Prava, 2025. 83(3). 133–139 (Preliminary studies) поверховий підхід до висвітлення інформації, спрямований на формування у населення дещо неповного уявлення про реальну результативність діяльності правоохоронних органів, зокрема і Служби безпеки України. Безумовно, подібні інформаційні повідомлення в публічному просторі зміцнюють довіру населення до таких органів, проте відбувається це в дещо штучній формі, коли подається лише та інформація, яка може бути сприйнята населенням виключно у позитивному контексті. Слід погодитися з тим, що все частіше процес доступу до інформації та формування думок відбувається в соціальних мережах за модальностями, які радикально відрізняються від тих, що характеризують світ традиційних медіа, і які створюють власний, специфічний набір проблем, таких як потенційно більші можливості для маніпуляцій інформацією. Значна кількість доказів свідчить про те, що забруднення інформацією може мати глибокий негативний вплив на довіру до систем управління. Зокрема, використання як традиційних, так і нових медіа як зброї для політичних цілей може мати численні руйнівні наслідки. Це може змусити замовкнути інакомислення. Або це може дезорієнтувати людей і просто зробити їх нездатними довіряти будь-якій інформації у публічній сфері [6]. Як стверджує В.М. Любарський, "принципи декларованої прозорості залишаються лише формальними. Навіть за наявності опублікованих новин та інформації на офіційних ресурсах, реальний рівень доступу до даних залишається недостатнім для забезпечення повного розкриття діяльності цих органів" [12, с.98]. Водночас інструменти та механізми формування і підтримання належного рівня довіри населення в процесі адміністрування діяльності Служби безпеки України мають бути засновані на інноваційних підходах, цифрових технологіях, використанні новітніх додатків, сайтів, інформаційних ресурсів, які забезпечуватимуть формування цілісного, дійсного (не штучного), багатопланового розуміння основних результатів діяльності даного державного органу спеціального призначення. Висновки 1. Довіра населення є базовою передумовою ефективного функціонування Служби безпеки України, оскільки відображає рівень взаємодії між державою та суспільством у сфері безпеки. Її формування повинно здійснюватися через відкритість, прозорість і цифровізацію адміністративних процесів, що забезпечують громадянам доступ до інформації та механізмів зворотного зв’язку. 2. В умовах інформаційних викликів необхідно розвивати цифрові комунікаційні інструменти, які дозволяють громадянам повідомляти про загрози та отримувати достовірну інформацію, зберігаючи при цьому конфіденційність. 3. Надмірна ідеалізація довіри є небезпечною: вона має бути оптимальною, контрольованою й водночас такою, що стимулює постійне вдосконалення діяльності СБУ. Довіра повинна розглядатися як стратегічний індикатор ефективності публічного адміністрування у секторі безпеки, а також як критерій демократичного розвитку суспільства. Конфлікт інтересів Конфлікт інтересів відсутній. Вдячність Дослідження виконано в межах планових наукових досліджень, що проводяться у системі сектору безпеки України. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Примуш М., Ярош Я., Стрелков В. Динаміка довіри до політичних та силових інституцій в Україні (соціологічний аспект). Літопис Волині. 2023. № 28. С. 287-291. 2. Печенюк І. С., Печенюк С. І. Динаміка зміни рейтингів державних інститутів сектору безпеки та оборони України (2005–2021). Наука і оборона. 2021. № 2. С. 50-60. 3. Ignatenko L. Trust in public authorities as an ethical issue. Political and legal principles of public administration. 2020. № 1 (57). Pp. 205-211. 4. Вдовиченко О. М. Застосування методів публічного адміністрування в сучасних умовах: теоретичні та практичні аспекти. Південноукраїнський правничий часопис. 2022. № 3. С. 124-132. 5. Ганьба О. Б. Довіра та недовіра до правоохоронних органів як взаємовиключні категорії: філософсько-теоретичний ракурс. Юридичний науковий електронний журнал. 2022. № 1. С. 335-338. 6. Trust in public institutions. A conceptual framework and insights for improved governance programming / UNDP Oslo Governance Centre (OGC). https://files.acquia.undp.org/public/migration/oslo_governance_centre/Trust-in-Public-Institutions-PolicyBrief_FINAL.pdf ISSN 1995-6134 138 Forum Prava, 2025. 83(3). 133–139 (Preliminary studies) 7. Ямненко Т. М., Кузьмук Б. І. Світова практика адміністрування діяльності оборонних відомств. Юридичний науковий електронний журнал. 2021. № 11. С. 544-547. 8. Кривокульська Н. М. Удосконалення адміністрування діяльності органу державної влади в питаннях контролю за пожежною безпекою організацій. Наука молода. 2014. № 21. С 43-48. 9. Міненко М. А., Міненко Л. М. Особливі аспекти адміністрування діяльності підприємств (організацій, установ) в умовах глобалізації економіки і в середовищі всеосяжної цифровізації. Інвестиції: практика та досвід. 2024. № 10. С. 39-49. 10. Bouckaert G. Trust and public administration. Administration. 2012. № 60 (1). Pp. 91-115. 11. Рашевський В. Зворотній бік сучасних критеріїв оцінювання ефективності діяльності правоохоронних органів України. Актуальні питання вдосконалення судово-експертної та правоохоронної діяльності: збірник матеріалів засідання № 7 постійно діючої Міжнародної науково-практичної конференції (м. Кропивницький, 29 березня 2024 р.). Кропивницький: ТОВ "ЦентральноУкраїнське видавництво", 2024. С. 85-89. 12. Любарський В. М. Принцип відкритості та прозорості в діяльності правоохоронних органів. Часопис Київського університету права. 2023. № 3. С. 95-100. REFERENCES 1. Prymush, M., Yarosh, Ya., & Strelkov, V. (2023). Dynamika doviry do politychnykh ta sylovykh instytutsii v Ukraini (sotsiolohichnyi aspekt) [Dynamics of trust in political and power institutions in Ukraine (sociological aspect)]. Litopys Volyni, (28), 287–291 (in Ukr.). 2. Pecheniuk, I. S., & Pecheniuk, S. I. (2021). Dynamika zminy reitynhiv derzhavnykh instytutiv sektoru bezpeky ta oborony Ukrainy (2005–2021) [Dynamics of rating changes of state institutions of the security and defense sector of Ukraine (2005–2021)]. Nauka i oborona, (2), 50–60 (in Ukr.). 3. Ignatenko, L. (2020). Trust in public authorities as an ethical issue. Political and Legal Principles of Public Administration, 1(57), 205–211. 4. Vdovychenko, O. M. (2022). Zastosuvannia metodiv publichnoho administruvannia v suchasnykh umovakh: teoretychni ta praktychni aspekty [Application of public administration methods in modern conditions: theoretical and practical aspects]. Pivdennoukrainskyi pravnychyi chasopys, (3), 124–132 (in Ukr.). 5. Hanba, O. B. (2022). Dovira ta nedovira do pravookhoronnykh orhaniv yak vzaiemovykluchni katehorii: filosofsko-teoretychnyi rakurs [Trust and distrust in law enforcement agencies as mutually exclusive categories: philosophical and theoretical perspective]. Yurydychnyi naukovyi elektronnyi zhurnal, (1), 335–338 (in Ukr.). 6. UNDP Oslo Governance Centre (OGC). (n.d.). Trust in public institutions: A conceptual framework and insights for improved governance programming. https://files.acquia.undp.org/public/migration/oslo_governance_centre/Trust-in-Public-Institutions-PolicyBrief_FINAL.pdf 7. Yamnenko, T. M., & Kuzmuk, B. I. (2021). Svitova praktyka administruvannia diialnosti oboronnykh vidomstv [World practice of administration of defense agencies]. Yurydychnyi naukovyi elektronnyi zhurnal, (11), 544–547 (in Ukr.). 8. Kryvokulska, N. M. (2014). Udoskonalennia administruvannia diialnosti orhanu derzhavnoi vlady v pytanniakh kontroliu za pozhezhnoiu bezpekoiu orhanizatsii [Improvement of public authority administration in issues of fire safety control of organizations]. Nauka moloda, (21), 43–48 (in Ukr.). 9. Minenko, M. A., & Minenko, L. M. (2024). Osoblyvi aspekty administruvannia diialnosti pidpryiemstv (orhanizatsii, ustanov) v umovakh hlobalizatsii ekonomiky i v seredovyshchi vseosiashnoi tsyfrovizatsii [Specific aspects of enterprise (organization, institution) administration under conditions of economic globalization and comprehensive digitalization]. Investytsii: praktyka ta dosvid, (10), 39–49 (in Ukr.). 10. Bouckaert, G. (2012). Trust and public administration. Administration, 60(1), 91–115. 11. Rashevskyi, V. (2024). Zvorotnii bik suchasnykh kryteriiv otsiniuvannia efektyvnosti diialnosti pravookhoronnykh orhaniv Ukrainy [The reverse side of modern criteria for assessing the effectiveness of Ukrainian law enforcement agencies]. In: Aktualni pytannia vdoskonalennia sudovo-ekspertnoi ta pravookhoronnoi diialnosti: zbirnyk materialiv zasidannia № 7 postiino diiuchoi Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii (pp. 85–89). Kropyvnytskyi: TOV "Tsentralno-Ukrainske vydavnytstvo" (in Ukr.). ISSN 1995-6134 139 Forum Prava, 2025. 83(3). 133–139 (Preliminary studies) 12. Liubarskyi, V. M. (2023). Pryntsyp vidkrytosti ta prozorosti v diialnosti pravookhoronnykh orhaniv [Principle of openness and transparency in the activities of law enforcement agencies]. Chasopys Kyivskoho universytetu prava, (3), 95–100 (in Ukr.). ІНФОРМАЦІЯ ПРО СТАТТЮ (ARTICLE INFO) Published in: Форум права: 83 pp. 133-139 (3). Related identifiers: 10.5281/zenodo.16746385 http://forumprava.pp.ua/files/133-1392025-3-FP-Padalka_17.pdf http://nbuv.gov.ua/UJRN/FP_index.htm _2025_3_17.pdf License (for files): Creative Commons Attribution 4.0 International Received: 15.08.2025 Accepted: 02.09.2025 Published: 05.09.2025 Available online: 05.09.2025 Cite as: Падалка, А. М. (2025). Щодо довіри населення в процесі адміністрування діяльності Служби безпеки України. Форум права, 83(3), 133– 139. http://doi.org/10.5281/zenodo.16746385 Padalka, A. M. (2025). Shchodo doviry naselennya v protsesi administruvannya diyalnosti Sluzhby bezpeky Ukrayiny [On Public Trust in the Administration of the Security Service of Ukraine]. Forum prava, 83(3), 133– 139. http://doi.org/10.5281/zenodo.16746385