Система суб'єктів протидії корупційним правопорушенням у податковій сфері та особливості їх адміністративно-правового статусу

ISSN 1995-6134 156 Forum Prava, 2025. 83(3). 156-162 (Preliminary studies) УДК 342.95 DOI: http://doi.org/10.5281/zenodo.16746400 В.А. МАШНІЦЬКИЙ, аспірант Харківського національного університету внутрішніх справ, м. Харків, Україна; e-mail: adunktura.univ[email protected]et; ORCID: https://orcid.org/0009-0002-3568-4572 СИСТЕМА СУБ’ЄКТІВ ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЙНИМ ПРАВОПОРУШЕННЯМ У ПОДАТКОВІЙ СФЕРІ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇХ АДМІНІСТРАТИВНОПРАВОВОГО СТАТУСУ V.A. MASHNITSKYI, Postgraduate Student, Kharkiv National University of Internal Affairs, Kharkiv, Ukraine; e-mail: [email protected]; ORCID: https://orcid.org/0009-0002-3568-4572 THE SYSTEM OF ENTITIES COUNTERACTING CORRUPTION OFFENSES IN THE TAX SPHERE AND THE FEATURES OF THEIR ADMINISTRATIVE AND LEGAL STATUS АНОТАЦІЇ (ABSTRACTS), КЛЮЧОВІ СЛОВА (KEYWORDS) Постановка проблеми. Cучасні умови розвитку державного управління вимагають підвищення ефективності протидії правопорушенням і корупційним проявам. Особливої актуальності набуває дослідження ролі правоохоронних органів, їх адміністративно-правового статусу та взаємодії з іншими суб’єктами забезпечення безпеки. Метою є дослідження системи суб’єктів протидії корупційним правопорушенням у податковій сфері. Методи: системно-структурний метод – для визначення місця та ролі правоохоронних органів у системі державного управління; порівняльноправовий метод – для аналізу різних моделей антикорупційного регулювання та адміністративної відповідальності; інституційний аналіз – для розкриття специфіки функціонування публічної служби та дисциплінарних механізмів; логіко-юридичний метод – для уточнення понять "адміністративний контроль", "антикорупційний стандарт", "правоохоронна взаємодія". Результати. Установлено, що значну увагу приділено адміністративно-правовому статусу органів внутрішніх справ та їх контрольним функціям; розкривають проблеми публічної служби, етичних стандартів та механізмів антикорупційного регулювання; визначають організаційно-правові основи діяльності правоохоронних органів та напрями підвищення їхньої ефективності. Узагальнено, що поєднання цих підходів дозволяє комплексно розглянути питання протидії правопорушенням у сфері державного управління. Висновки. Аналіз наукових позицій свідчить про необхідність подальшого удосконалення адміністративно-правових механізмів діяльності правоохоронних органів. Перспективним є інтеграція результатів досліджень щодо контролю, публічної служби та організаційної ефективності у єдину концепцію розвитку системи забезпечення безпеки й протидії корупції в Україні. Ключові слова: система суб’єктів; протидія корупційним правопорушенням; податкова сфера; особливості; адміністративно-правовий статус; інститути громадянського суспільства; органи загальної та спеціальної компетенції; проблеми *** Problem statement. The current conditions of public administration development require improving the effectiveness of countering offenses and corruption. Particularly relevant is the study of the role of law enforcement agencies, their administrative and legal status, and their interaction with other actors in ensuring security. Purpose. The aim is to analyze scholarly approaches to the organization of law enforcement activities, to determine the specifics of administrative control, public service, and anti-corruption standards, as well as to outline ways to improve governance mechanisms in the field of security. Methods. The system-structural method is applied to determine the place and role of law enforcement agencies within the system of public administration; the comparative legal method – to analyze different models of anti-corruption regulation and administrative liability; institutional analysis – to reveal the specifics of public service functioning and disciplinary mechanisms; and the logical-legal method – to clarify the concepts of "administrative control," "anti-corruption standard," and "law enforcement interaction." Results. It has been established that significant attention is given to the administrative and legal status of law enforcement bodies and their control functions; the problems of public service, ethical standards, and anti- © Машніцький В.А., 2025 Open access under CC BY license ISSN 1995-6134 157 Forum Prava, 2025. 83(3). 156–162 (Preliminary studies) corruption regulation mechanisms are revealed; the organizational and legal foundations of law enforcement activities and directions for increasing their effectiveness are defined. It is generalized that the combination of these approaches makes it possible to comprehensively consider the issues of counteracting offenses in the sphere of public administration. Conclusions. The analysis of scholarly positions indicates the necessity of further improving the administrative and legal mechanisms of law enforcement activities. A promising direction is the integration of research findings on control, public service, and organizational effectiveness into a unified concept for developing the system of security provision and anti-corruption measures in Ukraine. Keywords: system of actors; counteraction to corruption offenses; tax sphere; peculiarities; administrative and legal status; civil society institutions; bodies of general and special competence; challenges Постановка проблеми Податкова сфера традиційно вважається однією з найбільш вразливих до корупційних ризиків через значний обсяг регулятивних і контрольних повноважень податкових органів, складність податкового законодавства та високу ймовірність виникнення конфлікту інтересів. Важливим аспектом у цьому контексті виступає формування належної системи суб’єктів, уповноважених на здійснення заходів із запобігання, виявлення, припинення та розслідування корупційних діянь у податковій сфері. Система таких суб’єктів є багаторівневою і включає як органи державної влади загальної компетенції, так і спеціалізовані правоохоронні та антикорупційні органи, а також інститути громадянського суспільства. Їхня взаємодія має будуватися на принципах чіткого розмежування компетенцій, узгодженості, прозорості та підконтрольності суспільству. Водночас практика функціонування цих інституцій свідчить про низку проблем, що ускладнюють ефективне здійснення ними антикорупційної діяльності. Серед них – дублювання повноважень, фрагментарність компетенцій, недостатня інституційна незалежність окремих органів, обмеженість превентивних механізмів та низький рівень цифровізації податкових процедур. Це зумовлює необхідність не лише детального аналізу адміністративно-правового статусу зазначених суб’єктів, а й вироблення пропозицій щодо його удосконалення [1, с.155]. Так, дослідження системи суб’єктів протидії корупційним правопорушенням у податковій сфері та особливостей їх адміністративно-правового статусу має важливе як теоретичне, так і практичне значення. З одного боку, це дозволяє визначити місце кожного окремого органу у структурі антикорупційної політики держави, а з іншого – сформулювати рекомендації, спрямовані на підвищення ефективності їх діяльності, посилення правового регулювання та забезпечення належного рівня фінансової дисципліни. Проблемні аспекти адміністративно-правового забезпечення системи суб’єктів протидії корупційним правопорушенням досліджували О.М. Бандурка, зокрема, питання адміністративно-правового статусу органів внутрішніх справ, їхню компетенцію у сфері запобігання та протидії правопорушенням, у тому числі корупційним; аналізував механізми адміністративного контролю й координації правоохоронної діяльності; Т.Є. Кагановська – зосереджувала увагу на проблемах адміністративного права, зокрема питаннях публічної служби, антикорупційних стандартів поведінки посадових осіб, дисциплінарної та адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері державного управління; В.В. Сокуренко – досліджував організаційноправові основи функціонування правоохоронних органів, їхню взаємодію у сфері протидії злочинності та корупції, приділяв увагу питанням удосконалення управління й підвищення ефективності діяльності суб’єктів безпеки. Разом із тим, питання, пов’язані з функціонуванням системи суб’єктів протидії корупційним правопорушенням у податковій сфері, ще мають багато прогалин. Тому метою статті є дослідження системи суб’єктів протидії корупційним правопорушенням у податковій сфері. Новизна полягає в пропозиції створення спеціалізованого податкового антикорупційного органу, розширенні повноважень Державної податкової служби України в частині внутрішньої безпеки та службових розслідувань. Її завданнями є: аналіз діяльності окремих центральних органів виконавчої влади як складових системи суб’єктів протидії корупційним правопорушенням у податковій сфері в Україні; дослідження діяльності інститутів громадянського суспільства (громадські організації, медіа, бізнес-асоціації), що наділені правом здійснювати громадський контроль та брати участь у формуванні державної антикорупційної політики; встановлення окремих характерних ознак, властивих для системи суб’єктів протидії корупційним правопорушенням у податковій сфері, а також визначення нагальних проблем в даній сфері. ISSN 1995-6134 158 Forum Prava, 2025. 83(3). 156–162 (Preliminary studies) Адміністративно-правовий статус суб’єктів протидії корупції у податковій сфері України Система суб’єктів протидії корупційним правопорушенням у податковій сфері в Україні являє собою цілісний комплекс органів державної влади та інститутів громадянського суспільства, які наділені різним адміністративно-правовим статусом і взаємодіють між собою задля забезпечення реалізації принципу верховенства права та конституційних засад публічного управління. Необхідність формування такої системи обумовлена особливою чутливістю податкової сфери до корупційних ризиків, що пов’язано із наявністю складних дозвільних та контрольних процедур, окремих дискреційних повноважень службових осіб, а також значним впливом податкових надходжень на стан державних фінансів. Ключову позицію у цій системі посідає Державна податкова служба України, правовий статус якої визначено Положенням про Державну податкову службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 р. № 227 [2]. Як центральний орган виконавчої влади Державна податкова служба України реалізує державну податкову політику, забезпечує контроль за додержанням податкового законодавства, а також зобов’язана впроваджувати антикорупційні механізми у повсякденній діяльності. Її адміністративно-правовий статус включає функції щодо запобігання конфлікту інтересів, здійснення внутрішнього службового контролю та взаємодії з іншими суб’єктами у сфері протидії корупції. Особливе значення має діяльність Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), статус якого визначено Законом України "Про запобігання корупції". НАЗК є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, діяльність якого спрямована на запобігання корупційних проявів. У податковій сфері НАЗК реалізує повноваження щодо здійснення фінансового контролю (перевірки декларацій посадових осіб), виявлення конфлікту інтересів, моніторингу способу життя службовців та підготовки рекомендацій із мінімізації корупційних ризиків. Адміністративно-правовий статус НАЗК характеризується високим рівнем автономності та аналітично-превентивною спрямованістю [3]. Розслідування корупційних злочинів, учинених високопосадовцями у податковій сфері, належить до компетенції Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), діяльність якого врегульована Законом України "Про Національне антикорупційне бюро України". НАБУ є правоохоронним органом спеціальної юрисдикції, уповноваженим на проведення оперативно-розшукових заходів та досудового розслідування. Його адміністративно-правовий статус характеризується інституційною незалежністю та процесуальною самостійністю, що дозволяє забезпечити об’єктивність у боротьбі з податковою корупцією [4]. У досліджуваній системі суб’єктів особливе місце відводиться Державному бюро розслідувань (ДБР), правовий статус якого визначено Законом України "Про Державне бюро розслідувань". ДБР є правоохоронним органом, діяльність якого спрямована на виявлення службових осіб, у тому числі працівників ДПС України, що скоїли корупційні діяння [5]. Важливу роль у системі протидії корупції виконують органи прокуратури, які відповідно до Закону України "Про прокуратуру" від здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, підтримують державне обвинувачення в суді та реалізують функцію нагляду за додержанням законів у сфері протидії корупції [6]. У межах досліджуваної системи варто враховувати і діяльність судів, які відповідно до ст.124 Конституції України здійснюють правосуддя та забезпечують неупереджений розгляд справ. Вони мають виключне право визначати винуватість особи та виносити вироки про притягнення таких осіб до кримінальної відповідальності за вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення [7]. Окремим елементом системи виступають інститути громадянського суспільства (громадські організації, медіа, бізнес-асоціації), що наділені правом здійснювати громадський контроль та брати участь у формуванні державної антикорупційної політики. Вони виконують важливу функцію з підвищення прозорості та підзвітності діяльності органів публічної влади у податковій сфері. Так, система суб’єктів протидії корупційним правопорушенням у податковій сфері України поєднує органи загальної та спеціальної компетенції, правоохоронні та судові інституції, а також громадські утворення. Особливості їх адміністративно-правового статусу проявляються у різному обсязі компетенції, процесуальній самостійності, інституційній незалежності та специфіці функціонального призначення. Синергія діяльності цих суб’єктів є запорукою забезпечення ефективної протидії корупції, що у свою чергу сприяє стабільності податкової системи та формуванню належного рівня довіри суспільства до органів державної влади. ISSN 1995-6134 159 Forum Prava, 2025. 83(3). 156–162 (Preliminary studies) Система суб’єктів протидії корупційним правопорушенням у податковій сфері є складним багаторівневим утворенням, яке поєднує органи державної влади загальної та спеціальної компетенції, правоохоронні інституції, суди, прокуратуру, а також недержавні структури, що реалізують громадський контроль. Формування та розвиток цієї системи безпосередньо пов’язані з трансформацією антикорупційної політики України та імплементацією міжнародних стандартів у сфері запобігання і протидії корупції (зокрема, положень Конвенції ООН проти корупції 2003 р., Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією 1999 р. та рекомендацій GRECO). Система протидії корупційним правопорушенням у податковій сфері України У науковій літературі питання визначення суб’єктів протидії корупційним правопорушенням розглядається з різних позицій. Так, на думку О. Бандурки, таких суб’єктів доцільно поділяти на загальні (органи державної влади, що виконують управлінські та контрольні функції) та спеціальні (створені виключно для боротьби з корупцією або для виконання окремих антикорупційних завдань) [8]. Подібний підхід підтримує і В. Колпаков, який наголошує, що ефективність протидії корупції у сфері публічної служби залежить від чіткого правового закріплення компетенції кожного суб’єкта та належного процесуального механізму їх взаємодії [9]. Так, система суб’єктів протидії корупційним правопорушенням у податковій сфері України характеризується багаторівневістю, функціональною диференціацією та наявністю як державних, так і недержавних елементів. Особливості їх адміністративно-правового статусу полягають у відмінностях компетенції, обсягу повноважень, ступеня автономності та специфіці функціонального призначення. Водночас, як справедливо відзначають дослідники, ключовим чинником успішності всієї системи є узгодженість дій суб’єктів та реальне забезпечення їхньої незалежності від політичного та корпоративного впливу. Попри наявність розгалуженої системи суб’єктів протидії корупційним правопорушенням у податковій сфері, важливим завданням сучасного етапу розвитку антикорупційної політики є забезпечення належної координації між ними. У науковій літературі неодноразово наголошувалося, що проблеми у взаємодії правоохоронних та контролюючих органів призводять до дублювання функцій, розмитості повноважень та, як наслідок, зниження загальної ефективності протидії корупційним проявам [10, с.6-8]. Особливу складність становить питання адміністративно-правового статусу судів та прокуратури у цій системі. З одного боку, їхня роль є визначальною – прокуратура здійснює процесуальний нагляд, а суди ухвалюють остаточні рішення у справах про корупційні правопорушення. З іншого боку, саме до цих інституцій, за даними соціологічних досліджень, рівень довіри населення традиційно є низьким, що знижує ефективність антикорупційної політики загалом. Науковці справедливо відзначають, що невід’- ємною умовою реального подолання корупції у податковій сфері має стати реформа судової системи, спрямована на підвищення її незалежності й доброчесності. Не менш важливим є аспект участі інститутів громадянського суспільства. Громадські організації та журналісти-розслідувачі нерідко першими виявляють корупційні практики у податковій сфері (наприклад, схеми ухилення від сплати ПДВ через фіктивні підприємства, "сірі" податкові майданчики тощо) [11, с.7]. Проте дані суб’єкти не наділені владними повноваженнями й змушені звертатися до державних інституцій. Важливою проблемою залишається і відсутність єдиного центру координації у сфері протидії корупції в податковій сфері. Наявність різних органів із відмінними функціями призводить до фрагментарності антикорупційної політики. У цьому контексті пропонується створення спеціалізованого податкового антикорупційного органу або ж розширення повноважень Державної податкової служби України в частині внутрішньої безпеки та службових розслідувань. Так, особливості адміністративно-правового статусу суб’єктів протидії корупційним правопорушенням у податковій сфері полягають у значній функціональній диференціації та відсутності чіткої системної узгодженості між ними. Це зумовлює необхідність не лише вдосконалення законодавчого регулювання їх повноважень, але й формування ефективного механізму міжвідомчої взаємодії та посилення ролі громадського контролю. З огляду на це доцільно виділити кілька груп суб’єктів із властивими їм особливостями адміністративно-правового статусу. До органів загальної компетенції належать Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України, які забезпечують формування і реалізацію державної політики у сфері оподаткування та фінансового контролю, координують ISSN 1995-6134 160 Forum Prava, 2025. 83(3). 156–162 (Preliminary studies) діяльність підпорядкованих структур. Органи спеціальної компетенції мають вузьке цільове призначення. Так, ДПС України виступає провідним суб’єктом у сфері адміністрування податків і зборів, а її адміністративно-правовий статус передбачає функції контролю за податковою дисципліною, запобігання правопорушенням, проведення службових розслідувань і застосування адміністративного примусу у визначених законом формах [12, с.98]. Невід’- ємним елементом є інститути громадянського суспільства, адміністративно-правовий статус яких, попри відсутність владних повноважень, визначається правом на здійснення громадського контролю, звернення до органів влади та участь у формуванні антикорупційної політики. Їх значення полягає у забезпеченні прозорості й підзвітності діяльності державних органів, формуванні суспільного запиту на доброчесність та створенні додаткових запобіжників від зловживань. Сукупність перелічених суб’єктів утворює багаторівневу систему протидії корупційним правопорушенням у податковій сфері. Саме завдяки такій комплексній системі протидії створюються передумови для цілісної реалізації антикорупційної політики, хоча практична втілення цієї моделі нерідко стикається з проблемами узгодженості, ефективності та взаємної підзвітності суб’єктів [13, с.232]. Аналіз системи суб’- єктів протидії корупційним правопорушенням у податковій сфері дає підстави стверджувати, що їх адміністративно-правовий статус має багатокомпонентний характер, поєднуючи управлінські, контрольні, превентивні та каральні елементи. Водночас ключовим викликом залишається необхідність створення дієвого механізму взаємодії між ними, що дозволить уникнути дублювання функцій, забезпечити оперативність реагування та підвищити рівень довіри суспільства до всієї системи публічного управління у сфері оподаткування. Висновки 1. Система суб’єктів протидії корупційним правопорушенням у податковій сфері в Україні є багаторівневою, поєднує органи загальної та спеціальної компетенції, а також інститути громадянського суспільства. Вона охоплює нормотворчу та контрольну діяльність (Кабінет Міністрів, Мінфін, ДПС), превентивно-аналітичну (НАЗК) і правоохоронну (НАБУ, ДБР). Важливим елементом виступає участь громадськості, що забезпечує відкритість і підзвітність. Разом із тим, сучасна модель характеризується дублюванням функцій, фрагментарністю компетенцій, недостатньою незалежністю органів, низькою цифровізацією та обмеженим залученням суспільства, що знижує ефективність механізму та рівень довіри. 2. Перспективи вдосконалення полягають у розмежуванні компетенцій і посиленні координації між органами, зміцненні інституційної спроможності ДПС, розширенні повноважень НАЗК, обов’язковій цифровізації податкових процедур і впровадженні прозорих електронних сервісів, а також у закріпленні механізмів активної участі громадян. Ефективна протидія можлива лише за умови формування цілісної та збалансованої системи суб’єктів із чітким адміністративно-правовим статусом, прозорою взаємодією та суспільним контролем. Це мінімізує корупційні ризики, зміцнить податкову дисципліну й забезпечить належний рівень правопорядку у фінансовій сфері. Конфлікт інтересів Автор не має жодних професійних чи комерційних зацікавлень, що могли би спотворити викладені результати. Вираз вдячності Дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Харківського національного університету внутрішніх справ. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Демчук Т. І. Протидія корупції: ефективність діяльності антикорупційних органів. Правова позиція. 2024. № 4 (45). С. 153-156. https://doi.org/10.32782/2521-6473.2024-4.30 2. Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України: Постанова Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/227-2019-%D0%BF#Text 3. Щодо застосування окремих положень Закону України "Про запобігання корупції" стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку): роз’яснення НАЗК від 29.12.2021 № 11. https://document.vobu.ua/doc/9193 4. Про Національне антикорупційне бюро України: Закон України від 14.10.2014 № 1698-VII. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1698-18#Text 5. Про Державне бюро розслідувань: Закон України від 12.11.2015 № 794-VIII. ISSN 1995-6134 161 Forum Prava, 2025. 83(3). 156–162 (Preliminary studies) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-19#Text 6. Про прокуратуру: Закон України від 14.10.2014 № 1697-VII. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/169718#Text 7. Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 р. № 254к/96-вр. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text 8. Бандурка О. М. Адміністративно-правові засади протидії корупції: монографія. Харків: Право, 2018. 356 с. 9. Колпаков В. К. Адміністративне право України: академічний курс: підручник. Київ: Юрінком Інтер, 2020. 512 с. 10. Битяк Ю. П. Напрями розвитку системи державного управління та її правове забезпечення. Теорія та практика державного управління. 2014. Вип. 4 (47). 11 с. https://dspace.nlu.edu.ua/bitstream/123456789/16155/1/Bytyak_10-20.pdf 11. Литвак О. М. Злочинність в Україні: стан, тенденції, заходи протидії (1992–1995 роки): автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.08. Харків, 1997. 20 с. 12. Медведєв М. Ю. Щодо класифікації суб’єктів публічного адміністрування в податковій системі України. Право та інновації. 2017. № 4 (20). С. 96-102. 13. Світличний О., Кадегроб А. Суб’єкти публічного управління у сфері запобігання порушенням, пов’язаним з корупцією. Підприємництво, господарство і право. 2020. № 2. С. 230-234. https://doi.org/10.32849/2663-5313/2020.2.40 REFERENCES 1. Demchuk, T. I. (2024). Protydiia koruptsii: efektyvnist diialnosti antykoruptsiinykh orhaniv [Counteraction to Corruption: Efficiency of Anti-Corruption Authorities]. Pravova pozytsiia, 4(45), 153-156. (in Ukr.). https://doi.org/10.32782/2521-6473.2024-4.30 (in Ukr.). 2. Pro zatverdzhennia polozhen pro Derzhavnu podatkovu sluzhbu Ukrainy ta Derzhavnu mytnu sluzhbu Ukrainy [On Approval of the Regulations on the State Tax Service of Ukraine and the State Customs Service of Ukraine]: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy (06.03.2019 No. 227). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/227-2019-%D0%BF#Text (in Ukr.). 3. Shchodo zastosuvannia okremykh polozhen Zakonu Ukrainy "Pro zapobihannia koruptsii" stosovno zakhodiv finansovoho kontroliu (podannia deklaratsii, povidomlennia pro suttevi zminy v mainovomu stani, povidomlennia pro vidkryttia valyutnoho rakhunku) [On Application of Certain Provisions of the Law of Ukraine "On Prevention of Corruption" Regarding Financial Control Measures (Submission of Declaration, Notification of Significant Changes in Property Status, Notification of Opening a Foreign Currency Account)]. Roziasnennia NAZK (29.12.2021 No. 11). https://document.vobu.ua/doc/9193 (in Ukr.). 4. Pro Natsionalne antykoruptsiine biuro Ukrainy [On the National Anti-Corruption Bureau of Ukraine]. Zakon Ukrainy (14.10.2014 No. 1698-7). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1698-18#Text (in Ukr.). 5. Pro Derzhavne biuro rozsliduvan [On the State Bureau of Investigation]. Zakon Ukrainy (12.11.2015 No. 794-8). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-19#Text (in Ukr.). 6. Pro prokuraturu [On the Prosecutor’s Office]. Zakon Ukrainy (14.10.2014 No. 1697-7). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1697-18#Text (in Ukr.). 7. Konstytutsiia Ukrainy [Constitution of Ukraine]. Zakon Ukrainy (28.06.1996 No. 254k/96-vr). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text (in Ukr.). 8. Bandurka, O. M. (2018). Administratyvno-pravovi zasady protydii koruptsii [Administrative and Legal Principles of Counteracting Corruption]. Kharkiv: Pravo (in Ukr.). 9. Kolpakov, V. K. (2020). Administratyvne pravo Ukrainy: akademichnyi kurs [Administrative Law of Ukraine: Academic Course]. Kyiv: Yurinkom Inter (in Ukr.). 10. Bytiak, Yu. P. (2014). Napriamy rozvytku systemy derzhavnoho upravlinnia ta yii pravove zabezpechennia [Directions of Development of the State Administration System and Its Legal Support]. Teoriia ta praktyka derzhavnoho upravlinnia, 4(47), 11. https://dspace.nlu.edu.ua/bitstream/123456789/16155/1/Bytyak_10-20.pdf (in Ukr.). 11. Lytvak, O. M. (1997). Zlochynnist v Ukraini: stan, tendentsii, zakhody protydii (1992–1995 roky) [Crime in Ukraine: Status, Trends, Counteraction Measures (1992–1995)]: Avtoref. dys. … kand. yuryd. nauk: 12.00.08. Kharkiv (in Ukr.). 12. Medvediev, M. Yu. (2017). Shchodo klasyfikatsii subiektiv publichnoho administruvannia v podatkovii systemi Ukrainy [On Classification of Public Administration Subjects in the Tax System of Ukraine]. Pravo ta innovatsii, 4(20), 96-102 (in Ukr.). ISSN 1995-6134 162 Forum Prava, 2025. 83(3). 156–162 (Preliminary studies) 13. Svitlychnyi, O., & Kadehrob A. (2020). Subiekty publichnoho upravlinnia u sferi zapobihannia porushenniam, poviazanym z koruptsiiu [Subjects of Public Administration in the Field of Prevention of Corruption-Related Violations]. Pidpryiemnytstvo, hospodarstvo i pravo, (2), 230-234. https://doi.org/10.32849/2663-5313/2020.2.40 (in Ukr.). ІНФОРМАЦІЯ ПРО СТАТТЮ (ARTICLE INFO) Published in: Форум права: 83 pp. 156-162 (3). Related identifiers: 10.5281/zenodo.16746400 http://forumprava.pp.ua/files/156-1622025-3-FP-Mashnitskyi_20.pdf http://nbuv.gov.ua/UJRN/FP_index.htm _2025_3_20.pdf License (for files): Creative Commons Attribution 4.0 International Received: 20.08.2025 Accepted: 08.09.2025 Published: 11.09.2025 Available online: 11.09.2025 Cite as: Машніцький, В. А. (2025). Система суб’єктів протидії корупційним правопорушенням у податковій сфері та особливості їх адміністративно-правового статусу. Форум права, 83(3), 156–162. http://doi.org/10.5281/zenodo.16746400 Mashnitskyi, V. A. (2025). Systema subyektiv protydiyi koruptsiynym pravoporushennyam u podatkoviy sferi ta osoblyvosti yikh administratyvnopravovoho statusu [The System of Entities Counteracting Corruption Offenses in the Tax Sphere and the Features of Their Administrative and Legal Status]. Forum prava, 83(3), 156–162. http://doi.org/10.5281/zenodo.16746400