ВПЛИВ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ГОРОХУ В КОНТЕКСТІ ПРОДОВОЛЬЧОЇ СТАБІЛЬНОСТІ УКРАЇНИ

EAST EUROPEAN ASSOCIATION OF SCIENTISTS СУЧАСНІ ВИКЛИКИ ТА СТРАТЕГІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОМПЛЕКСНОЇ БЕЗПЕКИ: ЕКОНОМІЧНИЙ, СОЦІАЛЬНИЙ, ПСИХОЛОГІЧНИЙ, ІНФОРМАЦІЙНИЙ, ВІЙСЬКОВИЙ, ПРАВОВИЙ ТА ОСВІТНІЙ ВИМІРИ Колективна монографія за редакцією д-ра держ. упр., проф. З. М. Бурик WARSAW, POLAND 2025 СУЧАСНІ ВИКЛИКИ ТА СТРАТЕГІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОМПЛЕКСНОЇ БЕЗПЕКИ: ЕКОНОМІЧНИЙ, СОЦІАЛЬНИЙ, ПСИХОЛОГІЧНИЙ, ІНФОРМАЦІЙНИЙ, ВІЙСЬКОВИЙ, ПРАВОВИЙ ТА ОСВІТНІЙ ВИМІРИ КОЛЕКТИВНА МОНОГРАФІЯ за редакцією д-ра держ. упр., проф. З. М. Бурик Warsaw, Poland 2025 East European Association of Scientists УДК 351.86:355/359:338.2:004.9:316.4 С 93 Автори: Зоряна Бурик (ред.), Андрій Шинькович (розділ 1), Наталія Росоха (розділ 2), Тетяна Ханецька, Світлана Поліщук (розділ 3), Юрій Коміренко (розділ 4), Катерина Якушко (розділ 5), Ольга Гончарук (розділ 6), Ігор Горбань (розділ 7), Валерій Зубенко (розділ 8), Юрій Чикриж (розділ 9), Уляна Безкоровайна, Роксолана Неділько, Оксана Яремчук (розділ 10), Оксана Приходько (розділ 11), Андрій Войцещук, Інна Гуцул, Віктор Мартинюк (розділ 12), Олена Мартиненко (розділ 13), Юрій Бондаренко (розділ 14), Аліна Парасєй-Гочер, Інна Цибенко (розділ 15), Катерина Гурковська (розділ 16), Олександра Кузьменко, Альона Пащенко (розділ 17), Микола Старинський, Жанна Завальна (розділ 18). Рецензенти О. І. Пархоменко-Куцевіл, д-р держ. упр., професор, Університет Григорія Сковороди в Переяславі. О. В. Птащенко, д-р екон. наук, професор, Західноукраїнський національний університет. Г. М. Сюта, д-р філол. наук, професор, Інститут української мови Національної академії наук України. Рекомендовано до публікації рішенням науково-технічної радиГО «Східно-Європейська спілка науковців» (протокол № 19 від 27 жовтня 2025 року). С 93 Сучасні виклики і стратегії забезпечення комплексної безпеки: економічний, соціальний, психологічний, інформаційний, військовий, правовий та освітній виміри = Contemporary Challenges and Strategies for Ensuring Comprehensive Security: Economic, Social, Psychological, Information, Military, Legal, and Educational Dimensions : колективна монографія ; за редакцією д-ра держ. упр., проф. З. М. Бурик. — Warsaw : East European Association of Scientists, 2025. — viii+481 p. DOI: http://doi.org/10.5281/zenodo.17636317 ISBN 978-83-68212-07-5 (e-Book) Монографія присвячена комплексному дослідженню сучасних викликів та стратегій забезпечення комплексної безпеки держави і суспільства. У роботі розглянуто ключові виміри безпеки, зокрема економічний, соціальний, психологічний, правовий та інформаційний. Проведено аналіз загроз, що виникають в умовах воєнного стану та глобальних трансформацій. Окрему увагу приділено проблемам соціально-психологічної адаптації населення, зокрема з посттравматичним синдромом в учасників бойових дій, емоційною вразливістю підлітків, роботою на деокупованих територіях та вдосконаленню правових механізмів захисту прав військовослужбовців, корпоративних прав, протидії тероризму та домашньому насильству. Запропоновано стратегічні підходи до посилення стійкості держави, що враховують як управлінські інновації, так і роль громадянського суспільства. УДК 351.86:355/359:338.2:004.9:316.4 ISBN 978-83-68212-07-5 (e-Book) © Авторів окремих розділів, 2025 UDK 351.86:355/359:338.2:004.9:316.4 Authors: Edited by Zoriana Buryk Andrii Shynkovych (Chapter 1), Nataliia Rosokha (Chapter 2), Tetiana Khanetska, Svitlana Polishchuk (Chapter 3), Yurii Komirenko (Chapter 4), Kateryna Yakushko (Chapter 5), Olha Honcharuk (Chapter 6), Ihor Horban (Chapter 7), Valerii Zubenko (Chapter 8), Yurii Chykryzh (Chapter 9), Uliana Bezkorovaina, Roksolana Nedilko, Oksana Yaremchuk (Chapter 10), Oksana Prykhodko (Chapter 11), Andrii Voitseshchuk, Inna Hutsul, Viktor Martyniuk (Chapter 12), Olena Martynenko (Chapter 13), Yurii Bondarenko (Chapter 14), Alina ParasieiHocher, Inna Tsybenko (Chapter 15), Kateryna Hurkovska (Chapter 16), Oleksandra Kuzmenko, Alona Pashchenko (Chapter 17), Mykola Starynskyi, Zhanna Zavalna (Chapter 18). Z. Buryk (Ed.), Contemporary Challenges and Strategies for Ensuring Comprehensive Security: Economic, Social, Psychological, Information, Military, Legal, and Educational Dimensions: collective monograph. Warsaw: East European Association of Scientists, 2025. viii+481 p. http://doi.org/10.5281/zenodo.17636317 Reviewers: Oksana Parkhomenko-Kutsevil, Doctor of Sciences (Public Administration), Professor, Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav. Olena Ptaschenko, Doctor of Sciences (Economics), Professor, West Ukrainian National University. Halyna Siuta, Doctor of Sciences (Philology), Professor, Institute of the Ukrainian Language of the National Academy оf Sciences of Ukrаinе. ISBN 978-83-68212-07-5 (eBook) East European Association of Scientists sp. z o. o. ul. JANOWIECKA, nr 17A, lok. 3, miejsc. WARSZAWA, kod 03-887, poczta WARSZAWA, kraj POLSKA Copyright © 2025 Authors. All rights reserved. The e-book is published at https://www.eeast.net This Open Access e-book is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial (CC BY-NC) 4.0 International License. No part of this e-book may be reproduced, transmitted, or converted in any format or by any electronic, mechanical, recording, or other means without the written permission of the Eastern European Association of Scientists sp. z o. o. The author is solely responsible for the accuracy of the translation, facts, quotations, place names, proper names, organizations, companies, institutions, and other data. Publisher: Myroslav Buryk Editorial Project Manager: Zoriana Buryk Production Project Manager: Mykola Biloshkurskyi iv ЗМІСТ РОЗДІЛ 1. Інформаційно-аналітичне забезпечення асекурації продовольчої безпеки: методологія, індикатори та напрями удосконалення…………………………………………………………………………………… 1 РОЗДІЛ 2. Вплив цифрових трансформацій на соціальну стабільність: забезпечення соціальної безпеки та інклюзії методами соціальної роботи…………………………………………………………………………….... 35 РОЗДІЛ 3. Стратегії подолання ПТСР в учасників бойових дій………...... 70 РОЗДІЛ 4. Національні культури – гарант збереження людської ідентичності, духовного виміру людства та миру в умовах глобальних викликів………………………………………………………………………….. 104 РОЗДІЛ 5. Cultural Safety: Dialogue, Tolerance, Conflict Prevention…......... 150 РОЗДІЛ 6. Боротьба з тероризмом через призму правового регулювання………………………………………………………………………………............ 187 РОЗДІЛ 7. Роль технологічних аспектів у вирощуванні сої як чинника продовольчої безпеки України…………………………………………..... 205 РОЗДІЛ 8. Підвищення ефективності вирощування кукурудзи на зерно через оптимізацію технології для забезпечення продовольчих потреб України………………………………………………………………………………....... 222 РОЗДІЛ 9. Вплив елементів технології вирощування на продуктивність гороху в контексті продовольчої стабільності України……………………………………………………………………………………………..... 239 РОЗДІЛ 10. Державне управління у сфері охорони здоров’я в контексті комплексної безпеки: виклики та стратегічні підходи……… 256 РОЗДІЛ 11. Правові виклики та механізми захисту прав військовослужбовців як елемент забезпечення комплексної безпеки в умовах збройних конфліктів……………………………………………………………. 272 v РОЗДІЛ 12. Правовий механізм захисту корпоративних прав у системі забезпечення національної безпеки……………………………………… 305 РОЗДІЛ 13. Соціальна робота в умовах деокупації: виклики, стратегії, роль благодійних фондів…………………………………………………… 337 РОЗДІЛ 14. Фандрейзинг у діяльності благодійних фондів: сучасні підходи та безпековий вимір…………………………………………………………....... 366 РОЗДІЛ 15. Емоційна вразливість підлітків у воєнний час як фактор соціально-психологічної безпеки: виклики, прояви, напрями підтримки………………………………………………………………………………………...... 399 РОЗДІЛ 16. Основні проблеми та шляхи вдосконалення діяльності суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству в умовах воєнного стану…………………………..... 415 РОЗДІЛ 17. Прогнозування розвитку торговельного підприємства: практичне застосування сценарного підходу та моделей штучного інтелекту…………………………………………………………………………………………..... 434 РОЗДІЛ 18. Бюро економічної безпеки в механізмі забезпечення фінансової безпека держави та її сталого розвитку…………………………… 462 vi АНОТАЦІЯ олективна монографія присвячена комплексному дослідженню сучасних викликів та стратегій забезпечення комплексної безпеки України. Актуальність роботи зумовлена безпрецедентними загрозами, що постали перед державою та суспільством внаслідок повномасштабної збройної агресії, глобальних трансформацій та необхідності адаптації системи державного управління до умов воєнного стану. Традиційні підходи до безпеки виявляються недостатніми, що вимагає міждисциплінарного аналізу її ключових вимірів: економічного, соціального, психологічного, інформаційного, військового, правового та освітнього. Метою монографії є теоретико-методологічне обґрунтування та розробка практичних стратегій для посилення стійкості держави. Це включає аналіз специфічних загроз у кожному з вимірів безпеки та формування інноваційних управлінських підходів, спрямованих на захист населення, збереження ідентичності та забезпечення сталого розвитку в умовах екзистенційних викликів. У монографії детально проаналізовано багатовимірну структуру комплексної безпеки. В економічному вимірі особливу увагу приділено забезпеченню продовольчої безпеки. Досліджено інформаційно-аналітичні підходи до її асекурації та проаналізовано конкретні технологічні аспекти вирощування стратегічних культур (сої, кукурудзи та гороху) для задоволення продовольчих потреб. Окремо розглянуто механізми забезпечення фінансової безпеки держави, зокрема роль Бюро економічної безпеки, та застосування сучасних методів прогнозування, включаючи сценарний підхід та моделі штучного інтелекту, для управління розвитком підприємств. К vii Глибоко досліджено соціально-психологічний вимір, що опинився під найбільшим тиском внаслідок війни. Запропоновано конкретні стратегії подолання посттравматичного стресового розлалду в учасників бойових дій. Проаналізовано виклики соціально-психологічної адаптації населення, зокрема емоційну вразливість підлітків у воєнний час. Розглянуто нові завдання соціальної роботи в умовах цифрових трансформацій та специфіку її організації на деокупованих територіях, підкреслюючи роль благодійних фондів та фандрейзингу в цьому процесі. Також проаналізовано проблеми протидії домашньому насильству в умовах воєнного стану. У правовому та адміністративному вимірі робота фокусується на адаптації законодавства до нових загроз. Проаналізовано правове регулювання боротьби з тероризмом, механізми захисту прав військовослужбовців та захисту корпоративних прав як елементу національної безпеки. Окремий розділ присвячено викликам та стратегічним підходам у державному управлінні сферою охорони здоров’я в контексті комплексної безпеки. Нарешті, у культурному та інформаційному вимірі обґрунтовано роль національних культур як гаранта збереження ідентичності та проаналізовано концепцію «культурна безпека» (cultural safety), діалогу та толерантності як інструментів запобігання конфліктам. Дослідження підтверджує, що забезпечення комплексної безпеки в сучасних умовах вимагає системного та інтегрованого підходу, що виходить за межі суто військової чи економічної сфери. Монографія доводить, що стійкість держави (state resilience) ґрунтується на синергії ефективного державного управління, стійкої соціально-психологічної адаптації суспільства, надійних правових механізмів та збереженні культурної ідентичності. viii Автори наголошують на необхідності впровадження інноваційних управлінських моделей, активної цифрової трансформації соціальної сфери та посилення взаємодії між державними інституціями та громадянським суспільством, зокрема благодійними фондами. Запропоновані у роботі стратегії та практичні рекомендації спрямовані на посилення здатності України протистояти гібридним загрозам та забезпечити основу для сталого повоєнного відновлення. КЛЮЧОВІ СЛОВА: продовольча безпека, соціальна безпека, посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), націоналізм, культурна безпека (cultural safety), тероризм, соя, кукурудза, горох, державне управління, військовослужбовці, корпоративні права, соціальна робота, фандрейзинг, підлітки, домашнє насильство, прогнозування, фінансова безпека. 245 найменше – у стеблі. Рослини найбільше споживають азоту при його внесенні. Поглинання фосфору найкраще відбувається коли його вносять одночасно з азотом. Не спостерігали впливу кальцію в цілому на споживання рослинами гороху додаткових доз азоту та яким чином він розподіляється по органах рослин. Якщо внести азот у ґрунт коли горох перебуває у фазі цвітіння, це сприятиме накопиченню його в усіх надземних органах. За внесення фосфору азот у більшій кількості буде накопичуватися кореневою системою гороху і активно переміщуватиметься у його квітки. За даними досліджень встановлено, що за одночасного внесення азотних і фосфорних добрив у ґрунт вміст азоту в стеблі гороху зросте більш ніж утричі, в листках – удвічі, у квітках – в 2,5 рази [14]. Строки і способи внесення добрив, зокрема азотних, у посіви гороху впливають на ефективність їхнього використання. Якщо порівняти осіннє внесення під основний обробіток ґрунту і удобрення, внесене разом з культивацією або як підживлення, то кращим буде останнє. Воно сприятиме підвищенню урожайності гороху на 0,3 т/га. На фоні фосфорнокалійних добрив азотні впливають на формування більшої кількості бобів і зерен в них, масу зерна також підвищується. За внесення азотних добрив у дозах N30–60 на чорноземах реградованих Лісостепової зони, залежно від метеорологічних умов, було отримано максимальний врожай зерна гороху – 2,17–3,58 т/га. Різні автори рекомендують вносити мінеральний азот в дозах від 15–30 до 70–165 кг/га [10]. Щоб встановити оптимальну дозу азотних добрив доцільно скористатися показником родючості ґрунтів за біологічним азотом. Цей показник враховує вміст загального азоту, масу кореневих решток в орному шарі ґрунту та діяльність ґрунтових мікроелементів. За сприятливих умов, коли рослини досягають фази двох-трьох листків, розпочинається азотфіксація гороху. Свого максимуму вона 246 досягає у фазі бутонізації – цвітіння. Тому посіви гороху слід забезпечити мінеральним азотним живленням до початку активної азотфіксації. Якщо на час сівби запаси нітратного азоту в орному шарі становлять менш ніж 30 мг/кг ґрунту, слід додатково внести цей макроелемент у дозі 20–30 кг/га. Якщо горох вирощують на низькоокультурених ґрунтах, де вміст гумусу становить менше 2%, необхідно вносити вищі дози азотних добрив (40–60 кг/га д.р.) для нормального розвитку і росту рослин. Дані результатів досліджень ННЦ «Інститут землеробства НААН» свідчать, що внесення азотних добрив у підживлення на IV та IX етапах органогенезу забезпечує прибавку врожайності культури гороху на 0,54–1,10 т/га. Горох характеризується як культура, якій притаманне інтенсивне споживання фосфору. Найбільша потреба в ньому у гороху в період I–VIII етапів органогенезу. За вегетаційний період рослини накопичують його до 75% від загальної кількості. Решта потреби у фосфорі продовжує надходити до повного дозрівання гороху. Якщо у ґрунті цього макроелемента недостатньо, формування репродуктивних органів буде порушене, а період дозрівання зерна затягнеться. Фосфорні добрива сприяють росту кореневої системи, особливо стимулюючи ріст кореневих волосків, активізують діяльність бульбочкових бактерій. За внесення підвищених доз азоту зменшують його шкідливий вплив на процес утворення бульбочок. Оскільки бульбочкові бактерії мають високу розчинну здатність, вони можуть перетворювати важкорозчинні сполуки фосфору у більш придатні для засвоєння рослинами гороху форми. Тобто, завдяки симбіозу бульбочкових бактерій із горохом рослини значно краще забезпечуються не тільки азотом, а й фосфором. Коли у гороху настає період цвітіння в його органах відмічається максимальний вміст фосфору. Саме у фазу цвітіння під впливом азотно- 247 фосфорного живлення відбувається інтенсивне поглинання фосфору рослинами гороху. Одночасне внесення азоту і фосфору більш ефективне, ніж їх окреме застосування. Азот і фосфор також відіграють специфічну роль у розподілі живлення органами рослин гороху. Калій теж впливає на фосфорний обіг системи живлення гороху. Якщо рослини гороху калієм забезпечені у повному обсязі, їх посухостійкість, стійкість до захворювань істотно підвищується і покращує обмін речовин. За нестачі калію на старіших листках та периферійній частині між жилками відбувається відмирання тканин. За надлишку калію утворення і дозрівання бобів прискорюється, але вони будуть дрібними, а самі рослини гороху – низькорослими. Якщо горох вирощують на легких ґрунтах, то невеликі дози калію ще до цвітіння використовуються майже повністю. Якщо ж забезпеченість калієм висока, то він засвоюється інтенсивніше і цей процес триває до кінця вегетації. В меншій мірі відчувають рослини гороху дефіцит калію. Він не так позначається на листках гороху, як впливає на інтенсивності процесу азотфіксації. Утворення органічної маси теж пригнічується, тому в період формування бобів гороху гальмується процес транспортування азотистих речовин зі стебел і листків у репродуктивні органи. За наявності на азотно-фосфорному фоні калійних добрив відзначають підвищення урожайності гороху на 0,23–0,24 т/га відносно контролю. На темно-сірих ґрунтах найкращою нормою було внесення калійних добрив обсягом 60 кг/га. Така доза калійних добрив на фоні післядії гною + передпосівна обробка насіння інокулянтом в умовах Північного Лісостепу сприяла підвищенню урожайності гороху на 0,67 т/га [7; 11]. Внаслідок поліпшення системи живлення гороху (P90K60 + N60 + Mg20 + S30 + Інтермаг бобові 2 л/га) в умовах дослідного поля Львівського 248 національного аграрного університету його урожайність зросла на 2,43 т/га порівняно з контролем (P0K0) і становила 6,43 т/га [13]. Щоб максимально реалізувати потенціал агроекосистеми не останню роль у технології вирощування гороху відіграють біологічні препарати. Вони ефективно впливають на відтворення ґрунту і його родючість та сприяють збереженню екологічної рівноваги довкілля. Успіх бактеріального симбіозу з кореневою системою бобових залежить не лише від сприятливих умов росту й розвитку мікроорганізмів, а й від того, чим саме оброблене насіння перед сівбою. Важливо, щоб інокуляцію (зараження насіннєвого матеріалу) проводили спеціально виведеними расами активно діючих бактерій. Між розвитком бобових і їх взаємодією з бульбочковими бактеріями існує тісний зв’язок, який, у свою чергу, залежить від особливостей ґрунту. Біологічно активним препаратам властива своя специфічність, яка передбачає наявність вільної води у важливий для рослин період вегетації, чим визначається доцільність і ефективність передпосівної обробки ними насіння. Якщо умови посушливі, доступна волога у недостатній кількості, то найкраще застосовувати препарати, що проявлятимуть свою антистресову дію. Якщо погодні умови сприятливі, біологічно активні препарати слід вносити у поєднанні з речовинами, що мають мембранотропні властивості. Тому найпростішим шляхом в отриманні високих урожаїв гороху з підвищенням його якісних характеристик буде використання біологічних засобів [17]. Встановлено, що за інокуляції насіння гороху відбувається підвищення урожайності зерна та його якості. Зокрема, якщо провести передпосівну обробку насіння гороху Ризоторфіном нормою 300 г/га, даний агрозахід забезпечить збільшення вмісту протеїну в зерні на 0,2–0,5%. За триразового позакореневого внесення макроі мікродобрив «Еколист» вміст сирого протеїну в зерні гороху збільшився на 0,3–0,6% [16]. 249 Рослини гороху можуть забезпечувати власні потреби в азотних сполуках за рахунок інокуляції насіння бактеріальними препаратами. Але для цього необхідні також сприятливі абіотичні умови, що забезпечать розвиток бульбочкових бактерій та їхню симбіотичну активність. Якщо ґрунт недостатньо зволожений або має низький рівень повітрообміну, процеси симбіотичної азотфіксації можуть сповільнюватися і мати лімітований характер [8]. Передпосівна обробка насіння і сівба. Обробка насіння гороху пестицидами – процес, що захищає рослини від комплексу збудників і хвороб, фітопатогенних грибів, раннього інфікування борошнистою росою та іржею. Збудники хвороб, що знаходяться на насінні гороху, на момент протруювання перебувають у стані спокою, а отже, за своєчасного протруювання досягається максимально тривалий контакт фітопатогену і фунгіцидного осаду, що забезпечує ефективне знищення збудника. Боротися з ґрунтовими фітопатогенними грибами дещо складніше, оскільки вони не лише уражують рослини під час проростання, але і проникають в рослинні тканини, що перебувають на значній віддалі від зони впливу препарату. Передпосівну обробку насіння пестицидами зазвичай проводять за кілька днів до сівби. Практикують також обробку безпосередньо в день сівби. Однак достатньо часто застосовують і завчасне, за кілька місяців до сівби, протруювання кондиційного насіння. Якщо насіння кондиційне, досить часто його протруюють заздалегідь – за кілька місяців до сівби. Норма витрати пестицидів під час протруювання насіння становить від 0,5 до 4,8 кг діючої речовини на тонну, залежно від розміру насіння і марки пестициду. Існує кілька способів протруювання насіння. Зокрема, сухе протруювання – найпростіший спосіб. Проводиться тільки у спеціальних машинах. Має ряд недоліків, таких як: препарат нерівномірно 250 розподіляється по насінню і погано на ньому утримується, у місцях обробки створюється надмірна пилуватість. Зі зволоженням (напівсухе) – витрати води коливаються за такого способу від 5 до 10 літрів на 1 тонну насіння. Вологість насіннєвого матеріалу істотно не змінюється і просушування насіння не потрібне. До даного способу належить протруювання рідкими препаративними формами, які застосовуються при низькій нормі витрат препаратів з додаванням води і без неї. Протруювання зі зволоженням, як і сухе, необхідно проводити з використанням спеціальної техніки. Вологе протруювання здійснюється шляхом обприскування, поливу або змочування насіннєвого матеріалу розчиненими водними розчинами або суспензією порошків, що змочуються. Гідрофобізація – коли для передпосівної обробки насіння використовують розчини полімерних речовин. Від цього на насінні утворюється тонка, щільно прилегла плівка. Вона вміщує в собі протруйники фунгіцидного або комплексного інсекто-фунгіцидного впливу. У даному випадку протруйник добре утримується на поверхні насіння, що забезпечує максимальну активність препарату. Оброблене насіння більш стійке до знижених температур ґрунту, схожість рослин і урожайність культури зростає [18]. За 3–4 тижні до сівби за допомогою машин ПСШ-5 виконують передпосівну підготовку (протруювання) гороху. Зазвичай використовують препарати Тачигарен (1–2 кг/тонну насіння) або Фундазол (3 кг/тонну). Також, як зазначалося раніше, застосування для інокуляції гороху препаратів Ризоторфін або Нітрагін є досить ефективним агроприйомом у технології вирощування культури. Даний вид обробки слід проводити у день сівби, без доступу прямого сонячного світла. Поєднувати даний процес 251 з протруюванням заборонено. Норма витрат розраховується на посівну норму на 1 га і становить 200 грам. Інокуляцію можна поєднати з обробкою насіннєвого матеріалу мікроелементами за допомогою препаратів: молібдат амонію (25–50 г на 100 кг насіння), борна кислота (25–50 г на 100 кг насіння). Це забезпечить приріст урожайності з 1 га у розмірі 2-3 центнери [11]. Сівбу гороху слід проводити у найранні строки – у перші дні веснянопольових робіт. Затримка з сівбою призведе до втрати урожаю біля 15–20%. Це пов’язано з тим, що горох потребує значної кількості вологи для проростання. А на весні, як відомо, верхній шар ґрунту швидко втрачає вологу. Насіння гороху добре пристосоване до ранньовесняної сівби. За більш пізніх строків сівби посіви уразливі до захворювань борошнистою росою, атак шкідників (попелиця) і засміченню бур’янами. Сівбу проводять двома способами – рядковим і вузькорядним. Норма висіву гороху на 1 га становить 1,1–1,4 млн. шт. У перерахунку на вагу це становить 280–300 кг. Також можна корегувати норму висіву залежно від зони вирощування. Наприклад, для зони Степу, де запаси вологи недостатні, норму збільшують на 20–30 %. За широкорядної сівби норму зменшують порівняно з рядковим способом на 30%. Сівбу рядковим способом здійснюють зерновими сівалками. Глибина заробки насіння на легких сухих ґрунтах – 6–8 см, іноді до 10 см; на вологих, важких ґрунтах – 5–6 см. Догляд за посівами. Бур’яни здатні знизити урожайність культури на 30–50%. Економічно обумовленими, ефективними і безпечними методами боротьби з бур’янами є доі післясходове боронування та використання гербіцидів. Боронування знищує бур’яни і руйнує ґрунтову кірку на поверхні, поліпшуючи повітрообмін і надходження вологи з поживними речовинами. Застосування гербіцидів необхідне лише за наявності забур’янення поля більше 80–100 шт./м2. 252 Захист від шкідників – обов’язковий захід під час вирощування гороху. Найбільші збитки посівам гороху завдають горохова попелиця, бульбочковий довгоносик, горохова плодожерка і гороховий зерноїд (брухус). Усі вони пошкоджують вегетативні органи рослини. Лише за комплексного підходу у боротьбі зі шкідниками і хворобами можна досягнути добрих результатів. Він включає в себе проведення агротехнічних, організаційних заходів, застосування хімічних і біологічних засобів захисту від шкідників. Рання сівба культури врятує від пошкодження бульбочковим довгоносиком. Для боротьби з гороховою попелицею, гороховим зерноїдом і плодожеркою застосовують різноманітні отрутохімікати, їх застосування доцільне у період бутонізації. Повторна обробка посівів можлива через 5–6 діб [9]. Збирання. Вилягання, а також нерівномірне дозрівання гороху ускладнює збирання, тому його проводять роздільним способом. При цьому застосовують жатки валкові та зернозбиральні комбайни. За побуріння 70–78% бобів горох скошують впоперек вилягання, а низькорослий (до 40 см) – під кутом 45° до нього, або назустріч напрямку вилягання. До цього часу завершується налив насіння, його вологість становить 35–40%. Тривалість скошування повинна бути не більше 3–4 днів. За таких строків втрати будуть мінімальні. Підбір і обмолочування валків проводять зерновими комбайнами за вологості насіння 16–19% (зазвичай через 2–3 дні після скошування). За вологості насіння менше 15% воно може подрібнюватися під час обмолоту, а вологе – дуже пошкоджуватися. Якість обмолоту перевіряють протягом дня. За сухої маси зазори між бичами барабану і планками дека збільшують, за вологої – зменшують. Щоб своєчасно, без втрат і псування зібрати цінну в кормовому плані незернову частину врожаю, на збиранні гороху застосовують комбайни з 253 універсальними подрібнювачами і змінними причепами. Причепи призначені для збору і перевезення соломи до місць скиртування соломи. Скиртують солому універсальними скиртувальними апаратами ПФ-0,5 (навантажувачі навісні). Швидкість руху комбайна на підборі вибирають з урахуванням його пропускної здатності, умов його руху по полю і масі 1 пог. метра валка. Під час обмолоту гороху робоча швидкість комбайна не повинна перевищувати 1,8 м/с (6,5 км/год.) [15]. Отже, для отримання високих урожаїв гороху потрібно впроваджувати у виробництво високоефективні технології вирощування, які б забезпечували реалізацію потенціалу сортів за умов оптимального розміщення культури в сівозмінах, сівби в добре підготовлений ґрунт, унесення оптимальної кількості добрив у розрахунку на заплановану врожайність, проведення інтегрованого захисту від бур’янів, шкідників і хвороб, своєчасного виконання всього комплексу агротехнічних прийомів [7]. Література 1. Аверчев, О. В., Нікітенко, М. П., Коломієць, М. Р. & Лінник, М. П. (2024). Сучасний стан та перспективи вирощування гороху в умовах глобальних змін клімату. Таврійський науковий вісник, 140, 3–12. 2. Андрушко, М. О. (2023). Формування продуктивності гороху залежно від елементів технології. Журнал Агроном. https://www.agronom.com.ua/formuvannya-produktyvnosti-gorohu-zalezhnovid-elementiv-tehnologiyi/ 3. Гамаюнова, В., & Туз, М. (2017). Вплив біологічних препаратів та вологоутримуючих аграрних гідрогелей на продуктивність та азотфіксуючу здатність сортів гороху. Наукові доповіді НУБіП України, 4(68). http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nd_2017_4_17. 254 4. Гангур, В. В. (2017). Урожайність і якість зерна гороху залежно від попередників та насиченості різноротаційних сівозмін в умовах Лівобережного Лісостепу України. Зернові культури, 1 (1), 129–133. 5. Гусарова, А. (2019). Бобові у сівозміні: значення, чергування та переваги. SuperAgronom.com. https://superagronom.com/articles/237‑bobovi‑ u‑sivozmini‑znachennya‑cherguvannya‑ta‑perevagi 6. Дворецька, С. & Любчич, О. (2016). Мінеральне живлення гороху. Пропозиція. https://propozitsiya.com/articles/ahrokhimiya-dobryva/mine-ralne-zhyvlennya-ho-ro-khu 7. Дворецька, С. & Губенко, Л. (2021). Технологія вирощування гороху в зоні Лісостепу. Пропозиція. https://propozitsiya.com/articles/tekhnolohiyivyroshchuvannya/tekhnolohiya-vyroshchuvannya-horokhu-v-zoni-lisostepu 8. Дідур, І. М., Джура, Н. М., & Сологуб, О. М. (2010). Роль зернобобових культур у кругообігу азоту в агрофітоценозах Лісостепу України. Збірник наукових праць ПДАТУ, 18, 77–81. 9. Жолобецький, Г. (2008). Технологічні аспекти вирощування гороху. Пропозиція. https://propozitsiya.com/ua/tehnologichni-aspektiviroshchuvannya-gorohu 10. Іщенко, В., Козелець, Г. & Гайденко, О. (2018). Удобрення гороху за всіма правилами. Агоробізнес Сьогодні. https://agrobusiness.com.ua/agro/ahronomiia-sohodni/item/12390-udobrennia-horokhu - za-vsima-pravylamy.html 11. Кириченко, В. В. (2010). Технологія вирощування гороху. Харків: Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва. 12. Клиша, А. & Кулинич, О. (2016). Біологічні особливості гороху. Агробізнес Сьогодні. https://agro-business.com.ua/agro/ahronomiiasohodni/item/637-biolohichni-osoblyvosti-horokhu.html 13. Лихочвор, В. В., Андрушко, О. М., & Андрушко, М. О. (2020). Як досягти врожайності гороху на рівні 6 – 7 т/га? Агробізнес Сьогодні.