БЮРО ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ В МЕХАНІЗМІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКА ДЕРЖАВИ ТА ЇЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

EAST EUROPEAN ASSOCIATION OF SCIENTISTS СУЧАСНІ ВИКЛИКИ ТА СТРАТЕГІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОМПЛЕКСНОЇ БЕЗПЕКИ: ЕКОНОМІЧНИЙ, СОЦІАЛЬНИЙ, ПСИХОЛОГІЧНИЙ, ІНФОРМАЦІЙНИЙ, ВІЙСЬКОВИЙ, ПРАВОВИЙ ТА ОСВІТНІЙ ВИМІРИ Колективна монографія за редакцією д-ра держ. упр., проф. З. М. Бурик WARSAW, POLAND 2025 СУЧАСНІ ВИКЛИКИ ТА СТРАТЕГІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОМПЛЕКСНОЇ БЕЗПЕКИ: ЕКОНОМІЧНИЙ, СОЦІАЛЬНИЙ, ПСИХОЛОГІЧНИЙ, ІНФОРМАЦІЙНИЙ, ВІЙСЬКОВИЙ, ПРАВОВИЙ ТА ОСВІТНІЙ ВИМІРИ КОЛЕКТИВНА МОНОГРАФІЯ за редакцією д-ра держ. упр., проф. З. М. Бурик Warsaw, Poland 2025 East European Association of Scientists УДК 351.86:355/359:338.2:004.9:316.4 С 93 Автори: Зоряна Бурик (ред.), Андрій Шинькович (розділ 1), Наталія Росоха (розділ 2), Тетяна Ханецька, Світлана Поліщук (розділ 3), Юрій Коміренко (розділ 4), Катерина Якушко (розділ 5), Ольга Гончарук (розділ 6), Ігор Горбань (розділ 7), Валерій Зубенко (розділ 8), Юрій Чикриж (розділ 9), Уляна Безкоровайна, Роксолана Неділько, Оксана Яремчук (розділ 10), Оксана Приходько (розділ 11), Андрій Войцещук, Інна Гуцул, Віктор Мартинюк (розділ 12), Олена Мартиненко (розділ 13), Юрій Бондаренко (розділ 14), Аліна Парасєй-Гочер, Інна Цибенко (розділ 15), Катерина Гурковська (розділ 16), Олександра Кузьменко, Альона Пащенко (розділ 17), Микола Старинський, Жанна Завальна (розділ 18). Рецензенти О. І. Пархоменко-Куцевіл, д-р держ. упр., професор, Університет Григорія Сковороди в Переяславі. О. В. Птащенко, д-р екон. наук, професор, Західноукраїнський національний університет. Г. М. Сюта, д-р філол. наук, професор, Інститут української мови Національної академії наук України. Рекомендовано до публікації рішенням науково-технічної радиГО «Східно-Європейська спілка науковців» (протокол № 19 від 27 жовтня 2025 року). С 93 Сучасні виклики і стратегії забезпечення комплексної безпеки: економічний, соціальний, психологічний, інформаційний, військовий, правовий та освітній виміри = Contemporary Challenges and Strategies for Ensuring Comprehensive Security: Economic, Social, Psychological, Information, Military, Legal, and Educational Dimensions : колективна монографія ; за редакцією д-ра держ. упр., проф. З. М. Бурик. — Warsaw : East European Association of Scientists, 2025. — viii+481 p. DOI: http://doi.org/10.5281/zenodo.17636317 ISBN 978-83-68212-07-5 (e-Book) Монографія присвячена комплексному дослідженню сучасних викликів та стратегій забезпечення комплексної безпеки держави і суспільства. У роботі розглянуто ключові виміри безпеки, зокрема економічний, соціальний, психологічний, правовий та інформаційний. Проведено аналіз загроз, що виникають в умовах воєнного стану та глобальних трансформацій. Окрему увагу приділено проблемам соціально-психологічної адаптації населення, зокрема з посттравматичним синдромом в учасників бойових дій, емоційною вразливістю підлітків, роботою на деокупованих територіях та вдосконаленню правових механізмів захисту прав військовослужбовців, корпоративних прав, протидії тероризму та домашньому насильству. Запропоновано стратегічні підходи до посилення стійкості держави, що враховують як управлінські інновації, так і роль громадянського суспільства. УДК 351.86:355/359:338.2:004.9:316.4 ISBN 978-83-68212-07-5 (e-Book) © Авторів окремих розділів, 2025 UDK 351.86:355/359:338.2:004.9:316.4 Authors: Edited by Zoriana Buryk Andrii Shynkovych (Chapter 1), Nataliia Rosokha (Chapter 2), Tetiana Khanetska, Svitlana Polishchuk (Chapter 3), Yurii Komirenko (Chapter 4), Kateryna Yakushko (Chapter 5), Olha Honcharuk (Chapter 6), Ihor Horban (Chapter 7), Valerii Zubenko (Chapter 8), Yurii Chykryzh (Chapter 9), Uliana Bezkorovaina, Roksolana Nedilko, Oksana Yaremchuk (Chapter 10), Oksana Prykhodko (Chapter 11), Andrii Voitseshchuk, Inna Hutsul, Viktor Martyniuk (Chapter 12), Olena Martynenko (Chapter 13), Yurii Bondarenko (Chapter 14), Alina ParasieiHocher, Inna Tsybenko (Chapter 15), Kateryna Hurkovska (Chapter 16), Oleksandra Kuzmenko, Alona Pashchenko (Chapter 17), Mykola Starynskyi, Zhanna Zavalna (Chapter 18). Z. Buryk (Ed.), Contemporary Challenges and Strategies for Ensuring Comprehensive Security: Economic, Social, Psychological, Information, Military, Legal, and Educational Dimensions: collective monograph. Warsaw: East European Association of Scientists, 2025. viii+481 p. http://doi.org/10.5281/zenodo.17636317 Reviewers: Oksana Parkhomenko-Kutsevil, Doctor of Sciences (Public Administration), Professor, Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav. Olena Ptaschenko, Doctor of Sciences (Economics), Professor, West Ukrainian National University. Halyna Siuta, Doctor of Sciences (Philology), Professor, Institute of the Ukrainian Language of the National Academy оf Sciences of Ukrаinе. ISBN 978-83-68212-07-5 (eBook) East European Association of Scientists sp. z o. o. ul. JANOWIECKA, nr 17A, lok. 3, miejsc. WARSZAWA, kod 03-887, poczta WARSZAWA, kraj POLSKA Copyright © 2025 Authors. All rights reserved. The e-book is published at https://www.eeast.net This Open Access e-book is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial (CC BY-NC) 4.0 International License. No part of this e-book may be reproduced, transmitted, or converted in any format or by any electronic, mechanical, recording, or other means without the written permission of the Eastern European Association of Scientists sp. z o. o. The author is solely responsible for the accuracy of the translation, facts, quotations, place names, proper names, organizations, companies, institutions, and other data. Publisher: Myroslav Buryk Editorial Project Manager: Zoriana Buryk Production Project Manager: Mykola Biloshkurskyi iv ЗМІСТ РОЗДІЛ 1. Інформаційно-аналітичне забезпечення асекурації продовольчої безпеки: методологія, індикатори та напрями удосконалення…………………………………………………………………………………… 1 РОЗДІЛ 2. Вплив цифрових трансформацій на соціальну стабільність: забезпечення соціальної безпеки та інклюзії методами соціальної роботи…………………………………………………………………………….... 35 РОЗДІЛ 3. Стратегії подолання ПТСР в учасників бойових дій………...... 70 РОЗДІЛ 4. Національні культури – гарант збереження людської ідентичності, духовного виміру людства та миру в умовах глобальних викликів………………………………………………………………………….. 104 РОЗДІЛ 5. Cultural Safety: Dialogue, Tolerance, Conflict Prevention…......... 150 РОЗДІЛ 6. Боротьба з тероризмом через призму правового регулювання………………………………………………………………………………............ 187 РОЗДІЛ 7. Роль технологічних аспектів у вирощуванні сої як чинника продовольчої безпеки України…………………………………………..... 205 РОЗДІЛ 8. Підвищення ефективності вирощування кукурудзи на зерно через оптимізацію технології для забезпечення продовольчих потреб України………………………………………………………………………………....... 222 РОЗДІЛ 9. Вплив елементів технології вирощування на продуктивність гороху в контексті продовольчої стабільності України……………………………………………………………………………………………..... 239 РОЗДІЛ 10. Державне управління у сфері охорони здоров’я в контексті комплексної безпеки: виклики та стратегічні підходи……… 256 РОЗДІЛ 11. Правові виклики та механізми захисту прав військовослужбовців як елемент забезпечення комплексної безпеки в умовах збройних конфліктів……………………………………………………………. 272 v РОЗДІЛ 12. Правовий механізм захисту корпоративних прав у системі забезпечення національної безпеки……………………………………… 305 РОЗДІЛ 13. Соціальна робота в умовах деокупації: виклики, стратегії, роль благодійних фондів…………………………………………………… 337 РОЗДІЛ 14. Фандрейзинг у діяльності благодійних фондів: сучасні підходи та безпековий вимір…………………………………………………………....... 366 РОЗДІЛ 15. Емоційна вразливість підлітків у воєнний час як фактор соціально-психологічної безпеки: виклики, прояви, напрями підтримки………………………………………………………………………………………...... 399 РОЗДІЛ 16. Основні проблеми та шляхи вдосконалення діяльності суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству в умовах воєнного стану…………………………..... 415 РОЗДІЛ 17. Прогнозування розвитку торговельного підприємства: практичне застосування сценарного підходу та моделей штучного інтелекту…………………………………………………………………………………………..... 434 РОЗДІЛ 18. Бюро економічної безпеки в механізмі забезпечення фінансової безпека держави та її сталого розвитку…………………………… 462 vi АНОТАЦІЯ олективна монографія присвячена комплексному дослідженню сучасних викликів та стратегій забезпечення комплексної безпеки України. Актуальність роботи зумовлена безпрецедентними загрозами, що постали перед державою та суспільством внаслідок повномасштабної збройної агресії, глобальних трансформацій та необхідності адаптації системи державного управління до умов воєнного стану. Традиційні підходи до безпеки виявляються недостатніми, що вимагає міждисциплінарного аналізу її ключових вимірів: економічного, соціального, психологічного, інформаційного, військового, правового та освітнього. Метою монографії є теоретико-методологічне обґрунтування та розробка практичних стратегій для посилення стійкості держави. Це включає аналіз специфічних загроз у кожному з вимірів безпеки та формування інноваційних управлінських підходів, спрямованих на захист населення, збереження ідентичності та забезпечення сталого розвитку в умовах екзистенційних викликів. У монографії детально проаналізовано багатовимірну структуру комплексної безпеки. В економічному вимірі особливу увагу приділено забезпеченню продовольчої безпеки. Досліджено інформаційно-аналітичні підходи до її асекурації та проаналізовано конкретні технологічні аспекти вирощування стратегічних культур (сої, кукурудзи та гороху) для задоволення продовольчих потреб. Окремо розглянуто механізми забезпечення фінансової безпеки держави, зокрема роль Бюро економічної безпеки, та застосування сучасних методів прогнозування, включаючи сценарний підхід та моделі штучного інтелекту, для управління розвитком підприємств. К vii Глибоко досліджено соціально-психологічний вимір, що опинився під найбільшим тиском внаслідок війни. Запропоновано конкретні стратегії подолання посттравматичного стресового розлалду в учасників бойових дій. Проаналізовано виклики соціально-психологічної адаптації населення, зокрема емоційну вразливість підлітків у воєнний час. Розглянуто нові завдання соціальної роботи в умовах цифрових трансформацій та специфіку її організації на деокупованих територіях, підкреслюючи роль благодійних фондів та фандрейзингу в цьому процесі. Також проаналізовано проблеми протидії домашньому насильству в умовах воєнного стану. У правовому та адміністративному вимірі робота фокусується на адаптації законодавства до нових загроз. Проаналізовано правове регулювання боротьби з тероризмом, механізми захисту прав військовослужбовців та захисту корпоративних прав як елементу національної безпеки. Окремий розділ присвячено викликам та стратегічним підходам у державному управлінні сферою охорони здоров’я в контексті комплексної безпеки. Нарешті, у культурному та інформаційному вимірі обґрунтовано роль національних культур як гаранта збереження ідентичності та проаналізовано концепцію «культурна безпека» (cultural safety), діалогу та толерантності як інструментів запобігання конфліктам. Дослідження підтверджує, що забезпечення комплексної безпеки в сучасних умовах вимагає системного та інтегрованого підходу, що виходить за межі суто військової чи економічної сфери. Монографія доводить, що стійкість держави (state resilience) ґрунтується на синергії ефективного державного управління, стійкої соціально-психологічної адаптації суспільства, надійних правових механізмів та збереженні культурної ідентичності. viii Автори наголошують на необхідності впровадження інноваційних управлінських моделей, активної цифрової трансформації соціальної сфери та посилення взаємодії між державними інституціями та громадянським суспільством, зокрема благодійними фондами. Запропоновані у роботі стратегії та практичні рекомендації спрямовані на посилення здатності України протистояти гібридним загрозам та забезпечити основу для сталого повоєнного відновлення. КЛЮЧОВІ СЛОВА: продовольча безпека, соціальна безпека, посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), націоналізм, культурна безпека (cultural safety), тероризм, соя, кукурудза, горох, державне управління, військовослужбовці, корпоративні права, соціальна робота, фандрейзинг, підлітки, домашнє насильство, прогнозування, фінансова безпека. 468 обов’язки учасників взаємодії у сфері забезпечення інформаційної безпеки; б) адміністративно-правові відносини, що складаються у процесі спільної діяльності суб’єктів взаємодії у сфері забезпечення інформаційної безпеки; в) акти реалізації прав та обов’язків учасників взаємодії, що виражаються у втіленні приписів норм адміністративного права у процесі взаємодії суб’єктів забезпечення інформаційної безпеки [2, с. 32]. Також В. А. Головко, досліджуючи адміністративно-правове забезпечення захисту соціальних та економічних прав учасників дорожнього руху, визначає його як регламентовану нормами законодавства діяльність органів державної влади, зміст якої становить створення умов для реалізації, охорони та захисту прав громадян як учасників дорожнього руху за допомогою адміністративно-правових засобів. До таких засобів автор зараховує: 1) засоби переконання і примусу; 2) засоби безпосереднього, прямого та опосередкованого захисту суб’єктів господарювання; 3) засоби адміністративного судочинства [4, с. 8–10]. Узагальнюючи зазначені підходи можемо вказати, що в своїй переважній більшості адміністративно-правовий механізм забезпечення дослідники сприймають як сукупність визначених в чинному законодавстві засобів, заходів та способів, за допомогою яких забезпечуються функціонування та розвиток взаємодії органів державної влади в компетенцію яких входять повноваження на забезпечення певної сфери функціонування. Ми цілком підтримуємо такий підхід і будемо використовувати її в подальшому. Розкриваючи зміст механізму забезпечення фінансової безпеки, з врахуванням викладеного вище, можемо зазначити наступне. Механізм забезпечення в своїй структурі має декілька складових, зокрема: 1) об’єкт адміністративно-правового забезпечення; 2) суб’єкти адміністративноправового забезпечення; 3) прийоми, способи та засоби забезпечення. 469 Об’єктом механізму забезпечення фінансової безпеки є фінансова безпека держави, яку ми визначили як державну структуровану систему, дія елементів якої спрямована на захист фінансових інтересів суб’єктів відносин всіх рівнів в процесі їх функціонування та розвитку, а також визначення ефективних шляхів мінімізації негативного впливу зовнішніх та внутрішніх загроз. Суб’єктами забезпечення фінансової безпеки держави є уповноважені державою органи, в компетенцію яких входять відповідні повноваження. Традиційно всі уповноважені державою органи залежно від змісту їх компетенції, поділяються на уповноважені державою органи загальної та спеціальної компетенції. До уповноважених органів загальної компетенції відносять: Президента України, Верховну Раду України, Кабінет Міністрів України. Органи спеціальної компетенції можна виділити проаналізувавши складові фінансової безпеки, що зазначені в Методичних рекомендаціях щодо розрахунку рівня економічної безпеки України [9]. Враховуючи цей нормативний акт та аналіз компетенції уповноважених державою органів можемо вказати, що до органів спеціальної компетенції у сфері забезпечення фінансової безпеки відносять: а) у виробничій, інвестиційній, продовольчій і сировинно-ресурсній сфері державну політику реалізує Мінекономіки; б) в енергетичній − Міненерго; в) в сфері охорони навколишнього природного середовища Міндовкілля; г) у зовнішньоекономічній − МЗС України; д) в науково-технологічній − МОН України; е) у соціальній і демографічній − Мінсоцполітики; ж) в фінансовій − Мінфін. В структурі Мінфіну діє Держфінмоніторинг, що виконує специфічну функцію із попередження та запобігання легалізації доходів отриманих незаконним шляхом, фінансування терористичної діяльності, зокрема поширення зброї масового знищення. 470 Фінансова безпека як складова економічної безпеки також забезпечується НБУ, який хоча і не є центральним органом виконавчої влади, маючи специфічний статус, провадить грошово-кредитну політику держави, забезпечує стабільність національної валюти, від чого значною мірою залежить розвиток товарно-грошових відносин, економічний прогрес і фінансова стабільність. Надзвичайно важливу роль у забезпеченні фінансової безпеки в Україні відіграє Бюро економічної безпеки, що було створене як центральний орган виконавчої влади, на який покладаються завдання щодо протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави. Характеризуючи прийоми, способи та засоби забезпечення фінансової безпеки держави слід зазначити наступне. Прийоми, способи та засоби забезпечення фінансової безпеки держави використовують у своїй діяльності уповноважені державою органи які створені і діють відповідно до чинного законодавств України. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Враховуючи це визначаючи прийоми, способи та засоби забезпечення фінансової безпеки держави ми можемо говорити, що ними можуть бути лише ті, що прямо визначені в чинному законодавстві України і порядок застосування яких також визначений в законодавстві України. Україна як правова держава створюючи той чи інший уповноважений державою орган закріплює його компетенцію у відповідному законі та закріплює відповідний перелік прийомів, способів та засобів, за допомогою яких цей орган матиме змогу реалізовувати свою компетенції не порушуючи законодавство. Враховуючи це ми можемо говорити про те, що виявити конкретний перелік прийомів, способів та засобів, за допомогою 471 яких уповноважений орган забезпечує ту чи іншу складову фінансової безпеки держави можна проаналізувавши відповідний законодавчий акт, що в врегульовує відносини у цій сфері. Таким чином, підсумовуючи викладене, враховуючи сферу забезпечення фінансової безпеки держави можемо зазначити наступне. Механізм адміністративно правового забезпечення фінансової безпеки держави представляє собою систему уповноважених органів державної влади, які на основі норм чинного законодавства України за допомогою певних прийомів, способів та засобів забезпечують фінансову безпеку держави. 2. Бюро економічної безпеки як елемент механізму забезпечення фінансово-економічної безпеки України к було зазначено вище надзвичайно важливу роль у забезпеченні фінансової безпеки в Україні відіграє Бюро економічної безпеки, що було створене як центральний орган виконавчої влади, на який покладаються завдання щодо протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави. Дослідження історії становлення Бюро економічної безпеки України свідчить, що формування цього органу відбувалось в три етапи. При цьому у формуванні як самої ідеї, так і при створенні цього органу особливу роль відгравали міжнародні організації та міжнародні кредитні інститути. На першому етапі, а це 2013 рік, було сформовано саму ідею єдиного органу в компетенцію якого входили б повноваження щодо захисту економічної безпеки держави. Формування цієї ідеї було пов’язано з тим, що Україна на той час потребувала співпраці з Міжнародним валютним фондом, який поставив вимогу створення єдиного органу, що займався б Я 472 розслідуванням економічних злочинів. При цьому така вимога також була пов’язана і з тим, що в Україні ці повноваження були розпорошені між декількома правоохоронними органами, зокрема СБУ, МВД, Прокуратурою, податковою міліцією. Саме в 2013 році вперше виникли спроби створити установу для боротьби з фінансовими порушеннями. Навесні 2013 року було представлено законопроект «Про Службу фінансових розслідувань України (фінансову поліцію)», який розглядався в міністерствах уряду М. Азарова за ініціативи податкової міліції. Ця ініціатива була пов’язана з необхідністю залучення міжнародної фінансової підтримки, зокрема від МВФ. Задля цього пропонувалося створити нову цивільну службу, підпорядковану Міністерству фінансів, яка мала замінити податкову міліцію та об’єднати всі функції з боротьби з фінансовими злочинами в одній установі [8, с.7]. Подальша розробка концепції єдиного органу фінансових розслідувань призвела до перегляду його місця в системі правоохоронних органів. Зокрема планувалося, що майбутня Служба фінансових розслідувань замінить податкову міліцію та об’єднає підрозділи МВС та СБУ, які займалися економічними злочинами. Впровадження цієї концепції і розроблення відповідної нормативної бази розпочалося 25 березня 2015 року за розпорядженням прем’єр-міністра А. Яценюка. 28 травня 2014 року Кабінетом Міністрів України було оголошено створення СФР як єдиного органу, що мав запобігати економічним правопорушенням. Проте представники Європейського Союзу висловили свої застереження щодо форми органу в якій пропонувалось його створити. Як результат запуск його діяльності призупинився. 2 липня 2014 року був підготовлений новий законопроект «Про основи запобігання та боротьби з економічними правопорушеннями і здійснення фінансового контролю», що втілював в собі нові напрацювання щодо статусу і повноважені нового органу та його місця в системі 473 правоохоронних органів України. Ця концепція Служби фінансових розслідувань була представлену у регіонах і отримала не тільки їх схвалення, а й підтримку з боку Європолу. Після ряду подій, зокрема після критики з боку МВС України та профільного комітету ВРУ, з Верховної ради України було відкликано законопроект затверджений КМУ «Про основи запобігання та боротьби з економічними правопорушеннями» і зареєстрований у ВРУ під № 4449а. Це ознаменувало новий етап у створенні єдиного органу фінансових розслідувань. Цей період характеризувався активною нормо проектною діяльністю зацікавлених суб’єктів. Так 24 червня 2015 року А. Яценюк оголосив про проведення підготовки нового законопроекту щодо Служби фінансових розслідувань (СФР) і у вересні того ж року його опублікували на сайті ДФС для громадського обговорення. В 2016 році група народних депутатів подала законопроект «Про Фінансову поліцію» від 15 березня. У 2017 році міністр фінансів Олександр Данилюк також запропонував ідею створення Служби фінансових розслідувань [8, с.7]. У 2018 році також було кілька ініціатив створення органі фінансових розслідувань, зокрема Національного бюро фінансової безпеки [14, с.322]. Третій етап пов’язаний з діяльністю новообраної команди Президента України В. Зеленського. За дорученням Президента, розроблений законопроєкт про створення Бюро фінансових розслідувань поданий до Верховної Ради 30 серпня 2019 року як невідкладний, але вже 2 жовтня його було знято з розгляду. Того ж дня, 2 жовтня 2019 року, ВРУ прийняла в першому читанні інший законопроєкт № 1208-2, авторами якого були депутати О. М. Василевська-Смаглюк та Д. А. Монастирський, але 17 січня 2020 року його було відхилено. 2 липня 2020 року зареєстрований новий законопроєкт № 3087-д, який пройшов перше читання 3 вересня того ж року. Уряд, в обмін на 474 макрофінансову допомогу від ЄС, взяв на себе зобов’язання ліквідувати податкову міліцію та створити нове політично незалежне агентство для розслідування серйозних економічних та фінансових злочинів. 28 січня 2021 року Верховна Рада ухвалила Закон про Бюро економічної безпеки (законопроєкт № 3087-д), а 22 березня цей закон був підписаний Президентом В. Зеленським. Таким чином, як бачимо, кожен етап створення характеризувався активними політичними перипетіями та певним тиском з боку міжнародних структур та організацій. Проте створення Бюро економічної безпеки стало відправною точкою у формуванні в нашій державі стабільного правового порядку у сфері економічної безпеки. На сьогодні правовий статус Бюро економічної безпеки (далі – БЕБ) врегульований Законом України «Про Бюро економічної безпеки» [11]. Завдання БЕБ визначені в ст. 4 Закону України «Про Бюро економічної безпеки» [11]. Їх аналіз дає можливість виділити три основні групи завдань, а саме завдання: а) пов’язані з аналітичним аналізом стану економіки, б) направлені на забезпечення економічної безпеки; в) направлені на вдосконалення чинного законодавства у сфері забезпечення економічної безпеки держави. До першої групи можна віднести такі завдання як: виявлення зон ризиків у сфері економіки шляхом аналізу структурованих і неструктурованих даних; оцінювання ризиків і загроз економічній безпеці держави, напрацювання способів їх мінімізації та усунення. До другої групи можна віднести такі завдання як: забезпечення економічної безпеки держави шляхом запобігання, виявлення, припинення, розслідування кримінальних правопорушень, що посягають на функціонування економіки держави; збирання та аналіз інформації про правопорушення, що впливають на економічну безпеку держави, та визначення способів запобігання їх виникненню в майбутньому; 475 планування заходів у сфері протидії кримінальним правопорушенням, віднесеним законом до його підслідності; виявлення та розслідування правопорушень, пов’язаних з отриманням та використанням міжнародної технічної допомоги. Третю групу завдань складають: надання пропозицій щодо внесення змін до нормативно-правових актів з питань усунення передумов створення схем протиправної діяльності у сфері економіки; складання аналітичних висновків і рекомендацій для державних органів з метою підвищення ефективності прийняття ними управлінських рішень щодо регулювання відносин у сфері економіки. Повноваження БЕБ визначені в ст. 8 Закону України «Про Бюро економічної безпеки» [11]. Аналіз закріплених повноважень дає можливість говорити про те, що вони в своїй сукупності дають можливість БЕБ в повній мірі досягати закріплених завдань. Зокрема, завдання пов’язані з аналізом стану економіки досягаються за рахунок реалізації повноважень щодо: здійснення інформаційно-пошукової та аналітично-інформаційної роботи з метою виявлення та усунення причин і умов, що сприяють вчиненню кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Бюро економічної безпеки України; здійснення інформаційної взаємодії з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, органами судової влади, іншими державними органами, підприємствами, установами та організаціями, компетентними органами іноземних держав та міжнародними організаціями; збирання, обробки та аналізу інформації щодо кримінальних правопорушень, віднесених законом до його підслідності; формування аналітичних матеріалів з метою оцінювання загроз та ризиків вчинення (зростання кількості) кримінальних правопорушень, віднесених законом до його підслідності. Завдання направлені на забезпечення економічної безпеки досягаються шляхом реалізації повноважень щодо: здійснення оперативно- 476 розшукової діяльності та досудового розслідування у межах передбаченої законом підслідності; здійснення розшуку осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання за вчинення кримінальних правопорушень, віднесених законом до його підслідності; залучення в межах компетенції у передбачений законодавством спосіб, у тому числі на договірних засадах, кваліфікованих спеціалістів та експертів, у тому числі іноземців; забезпечення роботи з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників Бюро економічної безпеки України; витребування та одержання у встановленому законом порядку від інших правоохоронних та державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій інформації, необхідної для виконання повноважень Бюро економічної безпеки України; ініціювання у компетентних органах іноземних держав розгляд справ про захист прав та інтересів держави з питань, що стосуються виконання обов’язків Бюро економічної безпеки України, виступає як представник держави під час розгляду таких справ; використання гласних і негласних штатних та позаштатних працівників на підставах та в порядку, встановлених законом, дотримуючись умов добровільності і конфіденційності таких відносин, матеріально і морально заохочує осіб, які надають допомогу в запобіганні, виявленні, припиненні і розслідуванні кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Бюро економічної безпеки України. Завдання направлені на вдосконалення чинного законодавства у сфері забезпечення економічної безпеки держави досягаються шляхом реалізації повноважень щодо: здійснення інформаційної взаємодію з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, органами судової влади, іншими державними органами, підприємствами, установами та організаціями, компетентними органами іноземних держав та міжнародними організаціями; прийняттям нормативно-правових актів з 477 питань, що належать до компетенції Бюро економічної безпеки України; укладенням міжнародних договорів міжвідомчого характеру з відповідними органами іноземних держав. Бюро економічної безпеки України як центральний орган виконавчої влади, на який покладаються завдання щодо протидії правопорушенням, що зазіхають на функціонування економіки держави і є невід’ємним елементом системи уповноважених державою органів, які забезпечують економічну безпеку України. Відповідно до чинного законодавства, БЕБ реалізуючи закріплені в чинному законодавстві повноваження взаємодіє з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими органами влади, підприємствами, установами та організаціями, банками та іншими фінансовими установами іншими державними органами. Зокрема Державна служба фінансового моніторингу України з метою запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, передає Бюро економічної безпеки України інформацію, у тому числі узагальнені матеріали (додаткові узагальнені матеріали), в порядку, визначеному чинним законодавством. Також БЕБ взаємодіє з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку та має доступ до її автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків (баз) даних. Антимонопольний комітет України, Фонд державного майна України, органи державного фінансового контролю, податкові та митні органи, а також інші державні органи, що здійснюють державний контроль за дотриманням юридичними і фізичними особами законодавства України, з метою запобігання та протидії кримінальним правопорушенням, віднесеним до підслідності Бюро економічної безпеки України, передають Бюро економічної безпеки України інформацію про обставини, що свідчать про вчинення кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Бюро економічної безпеки України.