Білковий профіль плазми розглядається як мішень терапії німесулідної гепатопатії, що дає змогу здійснити інтегральну оцінку ефективності безклітинних біологічних препаратів

Міністерство охорони здоров’я України Національний фармацевтичний університет Інститут підвищення кваліфікації спеціалістів фармації Кафедра клінічної фармакології АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ КЛІНІЧНОЇ ФАРМАКОЛОГІЇ ТА КЛІНІЧНОЇ ФАРМАЦІЇ (TOPICAL ISSUES OF CLINICAL PHARMACOLOGY AND CLINICAL PHARMACY) Матеріали науково-практичної Internet-конференції з міжнародною участю 28 жовтня 2025 року м. Харків Харків НФаУ 2025 МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ′Я УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІНСТИТУТ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ СПЕЦІАЛІСТІВ ФАРМАЦІЇ КАФЕДРА КЛІНІЧНОЇ ФАРМАКОЛОГІЇ АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ КЛІНІЧНОЇ ФАРМАКОЛОГІЇ ТА КЛІНІЧНОЇ ФАРМАЦІЇ (TOPICAL ISSUES OF CLINICAL PHARMACOLOGY AND CLINICAL PHARMACY) Матеріали науково-практичної Internet-конференції з міжнародною участю 28 жовтня 2025 року м. Харків Харків НФаУ 2025 УДК 615.1:615.03 A 43 Редакційна колегія та оргкомітет: проф. Кухтенко О. С. (голова), проф. Кузнєцова В. Ю. (співголова), доц. Суріков О. О. (керівник секції), доц. Артюх Т. О. (керівник секції), проф. Бутко Я. О. (керівник секції), проф. Міщенко О. Я. (керівник секції, відповідальний секретар), проф. Ткачова О. В. (керівник секції), проф. Бондарєв Є. В. (керівник секції), доц. Файзуллін О. В. (керівник секції), доц. Халєєва О. Л. (керівник секції), доц. Березняков А. В. (керівник секції), проф. Риженко І. М., проф. Кіреєв І. В., проф. Подольський І. М., доц. Козар В. В., доц. Шаповалова О. В., асист. Тимченко Ю. В., асист. Андріяненков О. В., асист. Кузенков Р. В. Реєстраційне посвідчення в Укр ІНТЕІ № 327 від 14 березня 2025 р. Актуальні питання клінічної фармакології та клінічної фармації (Topical issues of clinical pharmacology and clinical pharmacy): матеріали наук.-практ. Internetконф. з міжнар. участю (28 жовт. 2025 р., м. Харків) / редкол. : О. Я. Міщенко, Я. О. Бутко, Є. В. Бондарєв та ін. – Харків : НФаУ, 2025. – 385 с. У збірнику опубліковані матеріали науково-практичної internet-конференції з міжнародною участю «Актуальні питання клінічної фармакології та клінічної фармації». У матеріалах конференції висвітлено клініко-фармакологічні доказові аспекти застосування лікарських засобів, зокрема у сфері підтримання ментального здоров’я; актуальні питання діяльності клінічного фармацевта у закладах охорони здоров'я та адміністрування антимікробних препаратів як мультидисциплінарного підходу протидії антибіотикорезистентності; питання безпеки фармакотерапіїі та системи фармаконагляду; роль інформаційних технологій в клінічній фармакології та клінічній фармації; організаційно-управлінські підходи забезпечення раціонального застосування лікарських засобів; оцінка технологій охорони здоров’я, фармакоекономічні дослідження та формулярна система як складові забезпечення раціональної фармакотерапії. Наведено технологічні аспекти розробки, впровадження та використання лікарських засобів; доклінічні та клінічні дослідження лікарських засобів. Розглянуто сучасні методичні аспекти викладання клінічної фармакології та клінічної фармації в Україні та світі. Видання представляє інтерес для наукових, педагогічних та практичних фармацевтичних та медичних працівників. Матеріали подаються мовою оригіналу. За достовірність інформації відповідальність несуть автори. УДК 615.1:615.03 © НФаУ, 2025 297 of burden of disease. Expert Opinion on Drug Metabolism & Toxicology, 19(5), 297–317. https://doi.org/10.1080/17425255.2023.2223959 6. Rotundo, L., & Pyrsopoulos, N. (2020). Liver injury induced by paracetamol and challenges associated with intentional and unintentional use. World Journal of Hepatology, 12(4), 125–136. https://doi.org/10.4254/wjh.v12.i4.125 7. Prescott, L. F. (2024). Paracetamol (acetaminophen) poisoning: The early years. British Journal of Clinical Pharmacology, 90(1), 127–134. https://doi.org/10.1111/bcp.15903 8. Koshurba, I. V., Chyzh, M. O., Hladkykh, F. V., Komorovskyi, R. R., & Marchenko, M. M. (2023). Role of cryopreserved placenta extract in prevention and treatment of paracetamolinduced hepatotoxicity in rats. Scripta Medica, 54(2), 133–139. https://doi.org/10.5937/scriptamed54-44663 9. Nair, A. B., & Jacob, S. (2016). A simple practice guide for dose conversion between animals and humans. Journal of Basic and Clinical Pharmacy, 7(2), 27–31. https://doi.org/10.4103/0976-0105.177703 10.Gawade, S. P. (2012). Acetic acid-induced painful endogenous infliction in the writhing test on mice. Journal of Pharmacology and Pharmacotherapeutics, 3(4), 348. https://doi.org/10.4103/0976-500X.103699 11.Mamun-Or-Rashid, M., Islam, A., Amran, M. S., & Hossain, M. A. (2017). Evaluation of analgesic activity by acetic acid-induced writhing method of crude extracts of Acacia nilotica. Scholars Academic Journal of Pharmacy, 6(4), 126–138. https://doi.org/10.21276/sajp УДК: 615.015.8:612.357:616.36-092.9 БІЛКОВИЙ ПРОФІЛЬ ПЛАЗМИ ЯК МІШЕНЬ ТЕРАПІЇ НІМЕСУЛІДНОЇ ГЕПАТОПАТІЇ: ІНТЕГРАЛЬНА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ БЕЗКЛІТИННИХ БІОЛОГІЧНИХ ПРЕПАРАТІВ Студент В. О.1, Гладких Ф. В.1,2, Лядова Т. І.1, 1Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України Кафедра загальної хірургії, анестезіології та паліативної медицини 2ДУ «Інститут медичної радіології та онкології ім. C. П. Григор’єва Національної академії медичних наук України» м. Харків, Україна [email protected] Нестероїдні протизапальні препарати широко застосовують у клінічній практиці, проте їх тривале використання супроводжується ризиком розвитку гепатотоксичності. Одним із найвідоміших прикладів є німесулід, який викликає порушення білкового обміну, гіпоальбумінемію та зниження альбумінглобулінового співвідношення. Мета – визначити вплив безклітинних кріоконсервованих біологічних засобів на порушення білкового гомеостазу за умов німесулід-індукованої гепатопатії. Матеріали та методи. Ураження печінки моделювали введенням німесуліду у дозі 80 мг/кг маси тіла. Безклітинні кріоконсервовані біологічні засоби 298 вводили двічі до початку і тричі під час введення німесуліду. Як препарат порівняння застосовували силібор. Концентрацію загального білка визначали спектрофотометричним методом Lowry O.H. et al. Результати. Встановлено порушення білкового обміну при німесулідному ураженні печінки, що проявлялось різким зниженням альбумінів і співвідношення альбуміни/глобуліни. Силібор частково відновлював показники, тоді як кріоекстракт плаценти забезпечував майже повне відновлення рівня альбумінів і співвідношення білкових фракцій до значень інтактних тварин. Кріоекстракт селезінки мав близький, але дещо слабший ефект, а кондиціоноване середовище мезенхімальних клітин сприяло помірній нормалізації. Глобуліни істотно не змінювалися. Основним механізмом корекції виступало підвищення синтезу альбумінів, що відновлювало білковий гомеостаз. Висновки. Безклітинні кріоконсервовані біологічні засоби відновлюють порушений білковий гомеостаз при німесулід-індукованій гепатопатії, переважно за рахунок підвищення рівня альбумінів. Найбільш виражений ефект спостерігався після введення кріоекстракту плаценти. Ключові слова: німесулід, гепатопатія, білковий гомеостаз, альбуміни, глобуліни, безклітинні кріоконсервовані біологічні засоби. UDC: 615.015.8:612.357:616.36-092.9 THE PROTEIN PROFILE OF PLASMA SERVES AS A THERAPEUTIC TARGET IN NIMESULIDE-INDUCED HEPATOPATHY, PROVIDING AN INTEGRATED ASSESSMENT OF THE EFFICACY OF CELL-FREE BIOLOGICAL AGENTS Student V.O., Hladkykh F.V., Liadova T.I. 1V. N. Karazin Kharkiv National University Ministry of Education and Science of Ukraine Department of General Surgery, Anesthesiology and Palliative Medicine 2SI "Grigoriev Institute of Medical Radiology and Oncology" National Academy of Medical Sciences of Ukraine Kharkiv, Ukraine [email protected] Nonsteroidal anti-inflammatory drugs are widely used in clinical practice; however, their prolonged administration is associated with a considerable risk of hepatotoxicity. One of the most notable examples is nimesulide, which disrupts protein metabolism, leading to hypoalbuminemia and a reduction in the albumin-to-globulin ratio. Objective – to evaluate the effects of cell-free cryopreserved biological agents on protein homeostasis disturbances under conditions of nimesulide-induced hepatopathy. 299 Materials and methods. Experimental liver injury was induced by oral administration of nimesulide at a dose of 80 mg/kg body weight. Cell-free cryopreserved biological agents were administered twice before and three times during the nimesulide course. Silibor was used as a reference hepatoprotective drug. Total serum protein concentration was measured spectrophotometrically by the Lowry O.H. et al. method. Results. Nimesulide-induced hepatopathy caused pronounced impairment of protein metabolism characterized by a marked decrease in serum albumin and the albumin-to-globulin ratio. Silibor partially restored these parameters, while the placental cryoextract provided near-complete normalization of albumin levels and protein fraction balance to values comparable with intact animals. The splenic cryoextract produced a similar but slightly weaker effect, and the conditioned medium of mesenchymal stem cells induced moderate improvement. Globulin levels showed no significant changes. The main corrective mechanism involved stimulation of albumin synthesis, leading to reestablishment of protein homeostasis. Conclusions. Cell-free cryopreserved biological agents effectively restore impaired protein homeostasis in nimesulide-induced hepatopathy, primarily through enhanced albumin synthesis. The most pronounced hepatoprotective and proteinrestorative effect was observed following administration of the placental cryoextract. Keywords: nimesulide, hepatopathy, protein homeostasis, albumin, globulin, cell-free cryopreserved biological agents. Вступ. Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) широко застосовують у клінічній практиці, проте їх тривале використання супроводжується ризиком розвитку гепатотоксичності. Одним із найвідоміших прикладів є німесулід (НІМ), який викликає порушення білкового обміну, гіпоальбумінемію та зниження альбумін-глобулінового співвідношення (А/Г). Корекція таких розладів є важливою складовою профілактики НПЗП-індукованих уражень печінки. Останніми роками увагу дослідників привертають безклітинні кріоконсервовані біологічні засоби (БКБЗ), здатні впливати на основні ланки патогенезу токсичного ураження печінки. До них належать кріоекстракт плаценти (КЕП), кріоекстракт селезінки (КЕС) та кондиціоноване середовище мезенхімальних стовбурових клітин (КС-МСК), які містять широкий спектр біологічно активних компонентів, що можуть відновлювати білоксинтезувальну функцію гепатоцитів [1]. Мета дослідження – визначити вплив безклітинних кріоконсервованих біологічних засобів на порушення білкового гомеостазу у сироватці крові щурів за умов німесулід-індукованої гепатопатії, порівняти коригувальні ефекти кріоекстракту плаценти, кріоекстракту селезінки та кондиціонованого середовища мезенхімальних стовбурових клітин із силібором за показниками альбумінів, глобулінів та альбумін-глобулінового співвідношення з урахуванням статистичної значущості змін. 300 Матеріали та методи. Експериментальне ураження печінки, зумовлене дією нестероїдного протизапального препарату, моделювали шляхом внутрішньошлункового введення НІМ (ПАТ «Лубнифарм», Україна) у дозі 80 мг/кг маси тіла [2]. Препарат застосовували один раз на добу протягом 5 діб відповідно до описаної методики. Безклітинні кріоконсервовані біологічні засоби (КЕП, КЕС, КС-МСК) вводили за лікувально-профілактичним протоколом через день: двічі до початку введення НІМ та тричі в процесі його застосування, кожного разу за 60 хв до НІМ (на 1, 3, 5, 7 та 9 добу експерименту). КЕП (1,5 мг білка на 1 мл) вводили щурам внутрішньом’язово (в/м) у дозі 2,5 мл/кг маси тіла. КЕС (0,1 мг білка на 1 мл) вводили щурам в/м у дозі 5,0 мл/кг маси тіла. КС-МСК, стандартизований за вмістом галектину-1 (6,0 пг/мл) вводили щурам в/м у дозі 0,6 мл/кг маси тіла [3, 4]. Для контролю ефективності використовували препарат порівняння – силібор («Силібор 35», ТОВ «Фармацевтична компанія “Здоров’я”», Україна), що має гепатопротекторні властивості. Визначення концентрації загального білка у сироватці крові проводили спектрофотометричним методом Lowry O. H. et al. на довжині хвилі 546 нм за біуретовою реакцією [5]. Статистичну обробку даних проведено у «Microsoft Office Excel 2016» з дотриманням принципів біостатистики. За нормального розподілу міжгрупові відмінності оцінювали t-критерієм Ст’юдента, за ненормального – U-критерієм Манна-Вітні. Дані подано як M±m (M±SE) з 95%ДІ або Ме [LQ; UQ]. Результати та їх обговорення. Встановлено чітку дисрегуляцію білкового гомеостазу на тлі НІМ з вираженим зсувом у бік гіпоальбумінемії та зниження А/Г, тоді як коригуючі впливи силібору, КЕП, КЕС і КС-МСК відрізняються за виразністю та структурою ефектів. У інтактних щурів рівень альбумінів становив 33,0 [29,5;40,0] г/л, тоді як за умов НІМ фіксовано падіння до 12,0 [9,0;18,5] г/л, що відповідає зниженню на 63,6% зі статистично значущою різницею відносно інтактних тварин (р<0,001). Такий масштаб гіпоальбумінемії супроводжувався пропорційним зменшенням А/Г з 1,4±0,30 (95%ДІ: 0,8–2,0) до 0,6±0,11 (95%ДІ: 0,4–0,8), причому різниця також була статистично значущою (р=0,009) і відображала 61,8% зниження відносно вихідного рівня. Сукупно ці показники вказують на суттєве пригнічення білоксинтезувальної функції та зсув колоїдно-осмотичної рівноваги плазми, що підтверджується конкордантними змінами двох найчутливіших інтегральних індикаторів – альбумінів і А/Г. Оцінка коригуючих впливів засвідчила, що силібор частково відновлює білковий профіль: рівень альбумінів підвищувався до 24,0 [22,0;27,5] г/л, що відповідало 100,0% приросту відносно НІМ із достовірною різницею (р<0,01). Паралельно А/Г зростало до 1,0±0,17 (95%ДІ: 0,6–1,3) зі статистично значущою відмінністю від НІМ (р=0,024), що відображує помітне зміщення співвідношення білкових фракцій у бік відновлення альбумінової домінанти. Проте за абсолютними величинами силібор не досягав референтного рівня інтактних тварин ані за альбумінами (33,0 [29,5;40,0] г/л у інтактних щурів проти 24,0 [22,0;27,5] г/л), ані за А/Г (1,4±0,30 проти 1,0±0,17), що свідчить про частковий характер корекції. 301 Найбільш виражений відновний ефект щодо альбумінів продемонстрував КЕП: значення досягало 31,0 [27,5;34,0] г/л із високою статистичною значущістю відносно НІМ (р<0,001), що відповідало 158,3% приросту. Важливо, що відмінність між КЕП і силібором була також статистично значущою (р=0,018) із 29,2% перевагою на користь КЕП, що дозволяє стверджувати про якісно вищий потенціал відновлення альбумінової ланки білкового пулу за цього підходу. Конгруентно з цим А/Г за КЕП становило 1,5±0,22 (95%ДІ: 1,0–1,9) з достовірною різницею відносно НІМ (р=0,002) і 192,4% приростом, фактично повертаючи співвідношення до рівня інтактної групи за середньою оцінкою та межами 95%ДІ. Така погодженість змін альбумінів і А/Г підкреслює системний характер впливу КЕП на білковий гомеостаз і узгодженість між кількісними та структурними параметрами сироваткових білків. Рис. 1 Вплив КЕП, КЕС, КС-МСК та силібору на значення альбумінглобулінового співвідношення у крові щурівз НІМ-індукованою гепатопатією Примітки: 1.Розподіл величин кожної групи вибіркової сукупності нормальний. 2.Бокси включають значення стандартної похибки середнього арифметичного, вертикальні лінії за межами боксів – 95 % довірчий інтервал. 3.Горизонтальна лінія всередині боксу – середнє арифметичне значення. 4.● – p < 0,05 відносно показників інтактних щурів; 5.■ – p < 0,05 відносно показників щурів з НІМ-індукованою гепатопатією без лікування (контрольна група). 302 КЕС забезпечував виразне покращення, близьке до силібору за альбумінами і проміжне між силібором та КЕП за А/Г. Так, рівень альбумінів за КЕС становив 30,0 [26,5;34,0] г/л, а відмінність відносно НІМ була статистично значущою (р<0,001) з 150,0% приростом. Порівняно з силібором різниця за альбумінами не досягала статистичної значущості (р=0,06), що вказує на зіставну за масштабом альбумін-відновлювальну дію цих підходів, хоча абсолютні значення за КЕС вищі. Паралельно А/Г за КЕС дорівнювало 1,1±0,20 (95%ДІ: 0,7–1,5) з достовірним підвищенням відносно НІМ (р=0,013) і приростом на 129,9%, що свідчить про структурну репарацію білкових фракцій із суттєвим, але трохи меншим, ніж за КЕП, зміщенням до альбумінової переваги. КС-МСК продемонструвало відновний ефект меншої виразності за альбумінами, але зі статистично значущим підвищенням відносно НІМ. Рівень альбумінів становив 25,0 [20,5;27,0] г/л, що відповідало 108,3% приросту і супроводжувалося достовірною різницею відносно НІМ (р<0,01). Водночас порівняння з силібором за альбумінами не виявило достовірної різниці (р=0,4), що підкреслює близькість за ефективністю саме у цій ланці. Для А/Г під впливом КС-МСК також відзначено статистично значущу корекцію відносно НІМ: показник досяг 0,8±0,09 (95%ДІ: 0,6–1,0) з р=0,04 і 60,9% приростом. Попри достовірність зрушення, абсолютне значення А/Г за КС-МСК залишалося нижчим (рис. 1), ніж за силібором, КЕП і КЕС, що вказує на частковий характер структурної репарації у співвідношенні білкових фракцій. Аналіз змін глобулінів не виявив статистично значущих відмінностей між групами, однак простежується низка закономірних тенденцій, важливих для цілісного розуміння білкового профілю. У інтактних тварин глобуліни становили 30,3±5,4 г/л (95%ДІ: 19,8–40,8), тоді як за НІМ – 25,0±2,7 г/л (95%ДІ: 19,7– 30,3). Відмінність відносно інтактних не була достовірною (р=0,4; 17,5%), причому верхня межа 95%ДІ за НІМ (30,3) збігається з верхньою межею для інтактних (40,8) лише частково, що вказує на широку варіабельність базового рівня і потенційне накладання інтервалів. За силібору глобуліни дорівнювали 29,0±3,5 г/л (95%ДІ: 22,1–35,9) без достовірних зсувів відносно НІМ (р=0,4; 16,0%). КЕП характеризувався 23,4±2,8 г/л (95%ДІ: 17,9–29,0) без значущих відмін відносно НІМ (р=0,4; 6,3%) і силібору (р=0,2; 19,2%). Для КЕС значення становило 29,7±3,1 г/л (95%ДІ: 23,7–35,7) із відсутніми достовірними відмінностями відносно НІМ (р=0,3; 18,9%) та силібору (р=0,9; 2,5%). За КС-МСК глобуліни дорівнювали 32,7±2,5 г/л (95%ДІ: 27,9–37,5) без статистично значущих відмінностей відносно НІМ (р=0,1; 30,9%) та силібору (р=0,4; 12,8%). Таким чином, за відсутності достовірних міжгрупових різниць, варіабельність глобулінової фракції залишається у межах, які не визначають провідного внеску у відновлення А/Г; головним драйвером змін співвідношення виступають саме альбуміни. Порівняльна ієрархія засобів за здатністю відновлювати альбуміни та А/Г має внутрішню узгодженість. За альбумінами першість утримує КЕП (31,0 [27,5;34,0] г/л; р<0,001 відносно НІМ і достовірна перевага над силібором,