Алгоритмізація експертного висновку в гірничотехнічних дослідженнях: від евристики до протоколу верифікації

Proceedings of the 3rd International Scientific and Practical Conference "Innovations in Science: From Theoretical Foundations to Practical Impact" November 24-26, 2025 Antwerp, Belgium 431 9. Прозор, Р.С. (2016). Температурний режим та вміст сухих речовин в дифузійних апаратах нахиленого типу / Р.С. Прозор, М.М. Пушанко, Д.М. Люлька // Удосконалення процесів і обладнання — запорука інноваційного розвитку харчової промисловості: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції присвяченої 65-річчю кафедри процесів і апаратів харчових виробництв НУХТ. Київ: НУХТ. 232-233. 10. Optimizing Established Processes like Sugar Extraction from Sugar Beets - Design of Experiments versus Physicochemical Modeling. (2013). Chemical Engineering & Technology, 36(12), 2125-2136. 11. Люлька, Д.М. (2016). Удосконалення дифузійного апарату нахиленого типу / Д.М. Люлька, Л.М. Апілат // Вісник Харківського Національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка випуск 179 «Сучасні напрямки технології та механізації процесів переробних і харчових виробництв». Харків: ХНТУСГ ім. П. Василенка. 259-264. 12. Nabil, G., Houcine, M., & Eugene, V. (2011). Rheological characterization of sugar beet pulp suspensions for mechanical dewatering processes. Industrial Crops and Products, 33(1), 223-228. АЛГОРИТМІЗАЦІЯ ЕКСПЕРТНОГО ВИСНОВКУ В ГІРНИЧОТЕХНІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ: ВІД ЕВРИСТИКИ ДО ПРОТОКОЛУ ВЕРИФІКАЦІЇ Пугач Іван к.т.н., доцент, судовий експерт Харченко Віталій доктор філософії, завідувач відділу відділ будівельних, земельних досліджень та оціночної діяльності лабораторії товарознавчих, гемологічних, економічних, будівельних, земельних досліджень та оціночної діяльності Дніпропетровський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України, Україна Пугач Інна судовий експерт, який не є фахівцем державної спеціалізованої установи Анотація. У роботі розглянуто проблему суб’єктивізму та когнітивних викривлень при проведенні судових гірничотехнічних експертиз. Запропоновано перехід від інтуїтивно-евристичних методів реконструкції аварій до формалізованого протоколу верифікації експертних гіпотез. Обґрунтовано впровадження алгоритмічної процедури перевірки причинно-наслідкових Proceedings of the 3rd International Scientific and Practical Conference "Innovations in Science: From Theoretical Foundations to Practical Impact" November 24-26, 2025 Antwerp, Belgium 432 зв’язків, яка базується на інтеграції фазової моделі розвитку аварії та критеріїв технічної можливості запобігання. Розроблений підхід забезпечує відповідність експертного висновку вимогам стандарту ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 у частині валідації методів та забезпечення метрологічної простежуваності результатів. Ключові слова: судова експертиза, верифікація висновку, алгоритмізація, ISO/IEC 17025, когнітивні викривлення, гірничотехнічна аварія. Вступ. Сучасна парадигма судової експертизи переживає трансформацію від «мистецтва інтерпретації», що базується на особистому досвіді експерта, до «науки даних», яка вимагає відтворюваності, прозорості та верифікованості кожного кроку дослідження. У сфері розслідування гірничотехнічних інцидентів (вибухів метану, обвалень породи, відмов обладнання) ця проблема стоїть особливо гостро. Складність підземних гірничих робіт та неповнота вихідної інформації часто змушують експертів покладатися на евристичні методи – спрощені ментальні моделі або інтуїтивні судження. Однак, як свідчить аналіз експертної практики [1], евристичний підхід вразливий до когнітивних викривлень, таких як «тунельне бачення» (зосередження на одній версії) або «помилка ретроспективного детермінізму» (ілюзія, що подія була неминучою). Мета та завдання дослідження. Метою роботи є розробка та наукове обґрунтування уніфікованого алгоритмічного протоколу верифікації експертних висновків у судовій гірничотехнічній експертизі, спрямованого на мінімізацію впливу когнітивних викривлень та забезпечення метрологічної простежуваності результатів досліджень згідно з вимогами стандарту ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019. Дослідження покликане трансформувати процес формування висновку з суб’єктивно-евристичної процедури (що базується на «внутрішньому переконанні») у формалізовану послідовність контрольних операцій, які піддаються зовнішньому аудиту та відтворенню. Результати дослідження. Традиційні методики гірничотехнічної експертизи, розроблені на підходах, сформованих переважно у середині XX століття, будуються на лінійній логіці: «порушення правила безпеки → аварія». Проте в сучасних складних соціотехнічних системах аварії рідко є наслідком однієї відмови, будучи результатом резонансу багатьох факторів (технічних, організаційних, управлінських). Застосування таких методик призводить до того, що експертний висновок часто базується на категорії «віри» в авторитет експерта, а не на можливості перевірити шлях його міркувань. Це вступає у протиріччя з вимогами міжнародного стандарту ISO/IEC 17025:2017 (в Україні – ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019), який вимагає забезпечення «простежуваності» (traceability) результатів та валідації нестандартних методів. Для усунення зазначених протиріч та гармонізації вітчизняної практики з міжнародними стандартами доцільно запровадити концепцію протоколу верифікації. Ми пропонуємо розглядати процес експертного дослідження Proceedings of the 3rd International Scientific and Practical Conference "Innovations in Science: From Theoretical Foundations to Practical Impact" November 24-26, 2025 Antwerp, Belgium 433 не як творчий пошук, а як алгоритмічну процедуру обробки інформації, що складається з контрольних точок (Checkpoints). Протокол верифікації має бути інтегрований у структуру експертного висновку та включати три рівні перевірки. Рівень 1. Фільтрація вхідних даних (Input Data Validation). На цьому етапі відбувається формалізована перевірка вихідної інформації на фізичну несуперечливість. Як зазначалося у наших попередніх дослідженнях [2], інформація, що суперечить законам фізики чи механіки, має відсіюватися автоматично. Протокольне питання: Чи існує технічна можливість реалізації описаного свідками сценарію при зафіксованих параметрах системи? Приклад: Якщо свідки стверджують, що вентиляція працювала в нормальному режимі, але об’єктивні сліди (покази системи УТАС) вказують на загазованість, протокол вимагає відкинути суб’єктивні свідчення на користь інструментальних даних. Рівень 2. Фазова верифікація хронології (Phase Consistency Check). Запропонована авторами раніше фазова модель («безпечний стан» – «загроза» – «незворотність» – «аварія») [3] використовується тут як інструмент контролю. Експерт не має права переходити до аналізу причин, доки не заповнить матрицю подій для кожної фази. Протокольне питання: Чи зафіксовано конкретний момент часу (tcrit), коли система перейшла з фази загрози у фазу незворотності? Якщо експерт не може вказати цей момент, він не має права робити висновок про наявність причинного зв’язку між діями персоналу та наслідками, оскільки неможливо встановити, чи існувала технічна можливість запобігання події. Приклад: У справі про раптове обвалення експерт вказує на бездіяльність персоналу, проте не може встановити часовий інтервал між появою ознак деформації кріплення (tcrit) та моментом обвалу. Якщо цей момент не визначено, висновок про наявність причинного зв’язку між діями персоналу та наслідками вважається методично необґрунтованим, оскільки неможливо підтвердити існування технічної можливості запобігання події (запасу часу на реакцію). Рівень 3. Контрфактуальне тестування (Counterfactual Stress-Test). Це ключова новація пропонованого підходу. Замість простого ствердження причини, експерт повинен провести віртуальний «стрес-тест» своєї гіпотези за алгоритмом контрфактуального моделювання [4]. Протокольне питання: Якщо ми уявно видалимо з ланцюга подій фактор X (наприклад, порушення інструкції), чи настане подія Y (аварія)? – Якщо Y не настає – X є причиною. – Якщо Y все одно настає (через інші фактори) – X є лише умовою, а не причиною. Цей тест має бути обов’язково задокументований у тексті висновку, щоб забезпечити прозорість процедури. Проводиться тест: «Якби кріплення було встановлено суворо за паспортом, чи витримало б воно навантаження?». Розрахунок: Аналіз показує, що через Proceedings of the 3rd International Scientific and Practical Conference "Innovations in Science: From Theoretical Foundations to Practical Impact" November 24-26, 2025 Antwerp, Belgium 434 приховану геологічну аномалію (дзеркало ковзання) маса відшарованого блоку породи суттєво перевищувала несучу здатність кріплення навіть за умови його ідеального встановлення. Висновок тесту: Аварія сталася б у будь-якому випадку через критичне перевищення граничного навантаження. Отже, порушення кроку встановлення є грубим порушенням (умовою), але не технічною причиною саме цього обвалення. Цей тест має бути обов'язково задокументований у тексті висновку для забезпечення прозорості. Алгоритмізація оцінки технічної можливості запобігання. Одним із найскладніших питань експертизи є встановлення можливості уникнення аварії. Ми пропонуємо формалізувати цю оцінку через введення бінарної системи критеріїв (так/ні). Технічна можливість запобігання визнається наявною лише за умови позитивної відповіді на чотири послідовні питання алгоритму: 1. Інформаційний критерій. Чи отримував оператор інформацію про відхилення параметрів до моменту незворотності? 2. Часовий критерій. Чи перевищував запас часу (Trez) час, необхідний для реакції системи та персоналу (Treact)? (Trez > Treact) 3. Технічний критерій. Чи були органи керування/захисту у справному стані? 4. Регламентний критерій. Чи передбачає нормативна документація конкретний алгоритм дій у такій ситуації? Алгоритм побудовано на принципі необхідної сукупності умов: для реалізації запобіжних заходів критично важливою є одночасна наявність усіх чотирьох компонентів (інформації, часу, справного засобу та регламенту). Тому, якщо хоча б на одне з питань протоколу отримано відповідь «ні», причиннонаслідковий ланцюг реагування розривається. У такій ситуації експерт зобов’язаний констатувати відсутність технічної можливості запобігання настанню наслідків, навіть якщо в діях персоналу наявні окремі відхилення від нормативних вимог. Такий підхід забезпечує сувору об’єктивність дослідження та гарантує, що висновок базується виключно на встановлених технічних фактах і межах фізичних можливостей системи, унеможливлюючи підміну інженерного аналізу правовою оцінкою дій учасників події. Висновки. Впровадження алгоритмізованого протоколу верифікації у практику судової гірничотехнічної експертизи дозволяє вирішити проблему «чорної скриньки», коли логіка експерта залишається непрозорою для суду. Запропонована трирівнева модель (фільтрація даних – фазовий контроль – контрфактуальний тест) трансформує експертний висновок із суб’єктивного наративу в обгрунтоване процесуальне джерело доказу. Застосування бінарного алгоритму оцінки технічної можливості запобігання аварії виключає неоднозначність трактувань та захищає експерта від звинувачувального ухилу, забезпечуючи повну відповідність вимогам стандарту ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 [5] щодо валідації методів. Proceedings of the 3rd International Scientific and Practical Conference "Innovations in Science: From Theoretical Foundations to Practical Impact" November 24-26, 2025 Antwerp, Belgium 435 Перспективи подальшого розвитку запропонованого підходу ми вбачаємо у двох стратегічних напрямах: по-перше, це імплементація алгоритмічних принципів при розробці нових методик проведення інженерно-технічних судових експертиз; по-друге – інтеграція протоколів верифікації в систему професійної підготовки та атестації судових експертів для підвищення їхньої кваліфікації. Список використаних джерел 1. Пугач І. І., Харченко В. В. Типові помилки при реконструкції гірничотехнічних аварій: судово-експертний аналіз та шляхи їх уникнення. Global Trends in Science: Research, Innovation and Development: Proceedings of the 1st International Scientific and Practical Conference (Varna, Bulgaria, June 23-25, 2025). Varna, 2025. P. 270–282. 2. Пугач І. І., Харченко В. В. Оцінка вихідних даних у судовій гірничотехнічній експертизі в контексті нормативних обмежень і меж технічної інтерпретації. Innovative Approaches in Modern Science and Technology: Proceedings of the 1st International Scientific and Practical Conference (Lisbon, Portugal, March 26-28, 2025). Lisbon, 2025. P. 319–324. 3. Пугач І. І., Харченко В. В. Хронологічна модель реконструкції гірничотехнічних інцидентів у судово-експертній практиці. Innovative Solutions in Science: Balancing Theory and Practice: Proceedings of the 3rd International Scientific and Practical Conference (San Francisco, USA, April 28-30, 2025). San Francisco, 2025. P. 263–275. 4. Пугач І. І., Харченко В. В., Чеберячко Ю. І. Формалізація причинного аналізу в судовій гірничотехнічній експертизі: концепція методичного оновлення. Innovations in Science: From Theoretical Foundations to Practical Impact: Proceedings of the 1st International Scientific and Practical Conference (Antwerp, Belgium, May 12-14, 2025). Antwerp, 2025. P. 370–383. 5. ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019. Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій (EN ISO/IEC 17025:2017, IDT; ISO/IEC 17025:2017, IDT). Київ: ДП «УкрНДНЦ», 2020.