СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ В УКРАЇНІ У КОНТЕКСТІ СОЦІАЛЬНОЇ ІНКЛЮЗІЇ

Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 46/2025 457 https://doi.org/10.5281/zenodo.17715659 Радкевич Д. О. аспірант кафедри економіка спеціальність 051 Економіка, ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК», м. Київ, Україна. ORCID: 0000-0002-0023-7310 СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ В УКРАЇНІ У КОНТЕКСТІ СОЦІАЛЬНОЇ ІНКЛЮЗІЇ JEL Classification: J24 SECTION “ECONOMICS”: Економіка Анотація. У статті всебічно проаналізовано сучасний стан розвитку людського капіталу в Україні та окреслено перспективи його зміцнення крізь призму соціальної інклюзії. Наголошено, що рівень розвитку людського капіталу значною мірою залежить від доступності якісної освіти, професійної підготовки, медичних послуг, соціальної підтримки та умов для повноцінної участі кожної людини у суспільному житті. На основі статистичних даних і аналітичних матеріалів досліджено освіту дітей внутрішньо переміщених осіб, учнів з особливими освітніми потребами, студентської молоді та показники громадського здоров’я, що демонструють наявні виклики у сферах інклюзивної освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення. Окрему увагу приділено проблемам нерівності доступу до освітніх ресурсів, регіональним диспропорціям, кадровому забезпеченню інклюзивної інфраструктури та потребі розвитку психосоціальної підтримки вразливих груп населення. Показано, що розвиток людського капіталу у контексті соціальної інклюзії передбачає не лише підвищення освітнього рівня населення, а й створення умов для професійної перекваліфікації, розвитку цифрових компетентностей, доступу до інноваційних секторів економіки та забезпечення гідних умов праці. Обґрунтовано, що модернізація освітньої, соціальної та медичної інфраструктури, розширення інклюзивних практик, підвищення кваліфікації фахівців і впровадження сучасних цифрових технологій сприяють зміцненню людського потенціалу та формуванню згуртованого суспільства. Результати дослідження засвідчують, що комплексна інтеграція принципів соціальної інклюзії у державну політику та діяльність освітніх і соціальних інституцій є ключовою умовою підвищення конкурентоспроможності країни, розширення економічних можливостей населення та досягнення сталого розвитку. Практична значущість роботи полягає у формуванні рекомендацій для органів влади, закладів освіти та соціальної сфери щодо забезпечення рівних можливостей і ефективного використання людського капіталу. Ключові слова: інклюзивна освіта, професійна підготовка, охорона здоров’я, психосоціальна підтримка, модернізація інфраструктури, цифрові технології, сталий розвиток. Abstract. The article comprehensively analyzes the current state of human capital development in Ukraine and outlines the prospects for its strengthening through the prism of social inclusion. It is emphasized that the level of human capital development largely depends on the availability of quality education, vocational training, medical services, social support and conditions for the full participation of each person in public life. Based on statistical data and analytical materials, the education of children of internally displaced persons, students with Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 46/2025 458 special educational needs, student youth and public health indicators demonstrating existing challenges in the areas of inclusive education, health care and social security were studied. Special attention is paid to the problems of inequality of access to educational resources, regional disparities, staffing of inclusive infrastructure and the need to develop psychosocial support for vulnerable groups of the population. It is shown that the development of human capital in the context of social inclusion involves not only increasing the educational level of the population, but also creating conditions for professional retraining, developing digital competencies, access to innovative sectors of the economy and ensuring decent working conditions. It is substantiated that the modernization of educational, social and medical infrastructure, the expansion of inclusive practices, advanced training of specialists and the introduction of modern digital technologies contribute to the strengthening of human potential and the formation of a cohesive society. The results of the study show that the comprehensive integration of the principles of social inclusion into state policy and the activities of educational and social institutions is a key condition for increasing the country's competitiveness, expanding the economic opportunities of the population and achieving sustainable development. The practical significance of the work lies in the formation of recommendations for authorities, educational institutions and the social sphere to ensure equal opportunities and effective use of human capital. Keywords: inclusive education, vocational training, healthcare, psychosocial support, infrastructure modernization, digital technologies, sustainable development. Вступ Постановка проблеми. Людський капітал є одним із ключових факторів економічного зростання, соціальної стабільності та інноваційного розвитку сучасних країн. Його стан визначає конкурентоспроможність держави на глобальному ринку, ефективність соціальних інститутів і здатність суспільства адаптуватися до швидких технологічних та економічних змін. Для України питання розвитку людського капіталу є надзвичайно актуальним у контексті сучасних викликів: демографічної кризи, значної трудової міграції, соціальної нерівності, нерівномірного розвитку регіонів, а також наслідків військової агресії та економічної нестабільності. Проблематика формування ефективного людського капіталу полягає у тому, що існують значні бар’єри для реалізації потенціалу громадян. Недостатній доступ до якісної освіти та професійного навчання, обмежені можливості для кар’єрного зростання, соціальні та економічні нерівності, недосконалість системи охорони здоров’я, а також низька інтеграція вразливих груп населення створюють ризики втрати людського потенціалу та зменшення продуктивності праці. В умовах глобалізації та цифрової трансформації важливого значення набуває соціальна інклюзія — комплекс заходів, спрямованих на забезпечення рівного доступу всіх верств населення до ресурсів розвитку, створення умов для повноцінної участі у суспільному та економічному житті, подолання соціальних та економічних бар’єрів. Соціальна інклюзія не лише підвищує соціальну справедливість, а й безпосередньо впливає на економічну ефективність, розширює кадровий потенціал і сприяє інноваційному розвитку. Актуальність дослідження зумовлена тим, що без комплексного підходу до розвитку людського капіталу, який поєднує економічні, соціальні та освітні інструменти, Україна ризикує втратити конкурентні переваги, посилити демографічні та соціальні проблеми та ускладнити процес інтеграції у світову економіку. Важливо виявити ключові чинники, що впливають на стан людського капіталу, оцінити рівень соціальної інклюзії та визначити перспективні шляхи розвитку, які забезпечать стійкий соціально-економічний прогрес країни. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Розвиток людського капіталу в Україні останніми роками привертає особливу увагу у зв’язку з необхідністю підвищення соціальної інклюзії та ефективного використання трудового потенціалу населення. За даними Київської школи економіки, демографічне старіння та скорочення Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 46/2025 459 працездатного населення створюють значні структурні виклики для формування людського капіталу [1]. Зменшення чисельності активного населення призводить до дефіциту кваліфікованих кадрів у ключових секторах економіки, що, у свою чергу, знижує потенціал економічного розвитку країни. Додатковим фактором є низький рівень інтеграції людей з інвалідністю та внутрішньо переміщених осіб у ринок праці, що потребує цілеспрямованих соціальних і економічних заходів, таких як стимулювання зайнятості, адаптовані освітні програми та розширення соціальної підтримки [2–3]. Література останніх років акцентує увагу на обмеженій інклюзивності економічного розвитку України, що значною мірою зумовлено недостатньою оцінкою впливу економічних реформ на людський капітал. Підкреслюється роль цифровізації та інформаційних технологій як ключового інструменту підвищення гнучкості ринку праці та створення нових можливостей для вразливих груп населення. Цифрові платформи навчання, дистанційні курси та спеціалізовані освітні програми можуть значно зменшити бар’єри для професійного розвитку, особливо у регіонах із обмеженим доступом до традиційної інфраструктури [4]. Глобальна та внутрішня нестабільність, зокрема війна, економічні шоки та політична невизначеність, негативно впливають на трудову активність населення та прискорюють відтік кваліфікованих кадрів за кордон. Як наслідок створюється додатковий тиск на систему формування та збереження людського капіталу. У цьому контексті стратегічними заходами для відновлення та підвищення ефективності людського капіталу визнаються інвестиції в освіту та охорону здоров’я, розвиток професійних навичок і компетенцій, а також впровадження політик соціальної підтримки для вразливих категорій населення. Комплексна реалізація таких заходів здатна пом’якшити негативні наслідки демографічних та економічних криз [5–6]. Особливості розвитку людського капіталу у сільських регіонах свідчать про нерівномірність соціально-економічного розвитку країни та значну роль освіти, інфраструктури та локальних економічних можливостей у формуванні потенціалу населення. У цих регіонах часто спостерігається низький рівень доступу до якісної освіти та професійного навчання, що обмежує можливості реалізації трудового потенціалу. Врахування європейського досвіду при формуванні регіональних політик може сприяти підвищенню ефективності управління людським капіталом із урахуванням локальних умов та специфіки [6]. Аналіз публікацій підтверджує необхідність адаптації західних моделей управління людським капіталом до українського контексту через розвиток освіти, охорони здоров’я та системи соціального захисту. Стратегічний підхід передбачає міжвідомчу координацію та системну взаємодію державних органів, освітніх установ і громадських організацій. Такий комплексний підхід забезпечує не лише інтеграцію вразливих груп у соціально-економічну систему, а й формування умов для сталого розвитку людського потенціалу країни [7]. Актуальність проблем демографічних втрат, професійної неактивності населення та потреби у реінтеграції трудових ресурсів підтверджується численними аналітичними матеріалами та практичними спостереженнями. Серед ефективних інструментів розвитку людського капіталу виділяються ваучерне фінансування професійного навчання, цифрові освітні платформи, спрямовані на підтримку вразливих груп населення, а також програми перекваліфікації та адаптації внутрішніх мігрантів до ринку праці. Запровадження цих механізмів здатне підвищити соціальну мобільність, зменшити нерівність і зміцнити потенціал трудових ресурсів на національному рівні [8–9]. Мета дослідження полягає у комплексній оцінці стану людського капіталу в Україні, визначенні основних проблем та викликів його розвитку та розробці перспективних напрямів підвищення ефективності його використання через інтеграцію принципів соціальної інклюзії. Результати Людський капітал є ключовим фактором соціально-економічного розвитку України, визначаючи її конкурентоспроможність на міжнародній арені. Його ефективність значною мірою залежить від рівня соціальної інклюзії, що забезпечує рівний доступ до освіти, працевлаштування, Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 46/2025 460 медичних послуг і соціального захисту для всіх громадян, зокрема вразливих груп населення: осіб з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб, етнічних меншин та людей похилого віку. У контексті триваючих воєнних дій особливої актуальності набуває забезпечення прав та потреб дітей, які постраждали від конфлікту. Станом на 2024 рік близько мільйона дітей віком до 18 років є внутрішньо переміщеними, що створює труднощі в доступі до освіти через необхідність адаптації до нових закладів і навчальних програм. Понад 850 тисяч учнів перебувають за кордоном, де основною проблемою залишається мовний бар’єр. Форми організації навчання в українських школах змінюються відповідно до безпекових умов: у 2024 році 58% шкіл працювали в очному форматі, 22% — за змішаною формою, 19% — дистанційно. Поступово розвивається інклюзивна освіта: на початок 2025 року в Україні функціонували тисячі інклюзивних груп і класів у дошкільних та загальноосвітніх закладах, що охоплювали десятки тисяч дітей з особливими освітніми потребами. За останні п’ять років кількість таких учнів у загальноосвітніх школах майже подвоїлася, що свідчить про поступову реалізацію принципів інклюзивного навчання. У червні 2024 року Кабінет Міністрів України затвердив Національну стратегію розвитку інклюзивного навчання до 2029 року, яка спрямована на створення безпечного та доступного освітнього середовища для всіх учнів. Таким чином, період 2020–2024 років характеризується значними викликами в освітній сфері, пов’язаними з забезпеченням доступності та якості навчання для дітей ВПО, тих, хто перебуває за кордоном, та учнів з особливими освітніми потребами (Табл. 1). Таблиця 1. Доступність освіти в Україні у 2020–2024 роках Показник 2020 2021 2022 2023 2024 Кількість дітей ВПО, тис. осіб 146 170 720 950 997 Кількість дітейукраїнців за кордоном, тис. осіб 100 150 600 800 850 Частка шкіл, що працюють в очному форматі, % 95 92 40 55 58 Частка шкіл, що працюють у змішаному форматі, % 3 5 35 25 22 Частка шкіл, що працюють дистанційно, % 2 3 25 20 19 Кількість інклюзивних класів 15 200 18 300 25 700 30 500 33 397 Кількість учнів з особливими освітніми потребами, тис. осіб 22 28 38 42 47,6 Джерело: систематизовано на основі [1-5] Оцінка стану людського капіталу в Україні є важливим елементом стратегічного розвитку національної економіки, зокрема в аспекті соціальної інклюзії. Людський капітал включає рівень освіти, професійну підготовку, а також доступ до рівних можливостей для всіх соціальних груп, зокрема осіб з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб та представників різних соціальних верств і національностей. Формування інклюзивної освітньої системи відіграє ключову роль у забезпеченні рівного доступу до навчання та розвитку потенціалу населення. Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 46/2025 461 Незважаючи на зростання кількості осіб із вищою освітою, проблеми доступності та якості освіти для вразливих груп залишаються актуальними. Лише близько третини навчальних закладів відповідають вимогам щодо створення належних умов для дітей з особливими освітніми потребами, що обмежує можливості повноцінного розвитку їхнього потенціалу. Інклюзивні освітні ініціативи, зокрема підготовка фахівців у сферах інформаційних технологій, інженерії та екології, сприяють підвищенню конкурентоспроможності та продуктивності країни. Для ефективного розвитку людського капіталу необхідно забезпечити рівний доступ до освіти для всіх соціальних груп, створити умови для повної участі в навчальному процесі та вдосконалювати професійну підготовку у стратегічно важливих галузях, що забезпечують сталий розвиток національної економіки та подолання соціальних нерівностей (Табл.2). Таблиця 2. Стан вищої освіти в Україні за 2020–2024 роки Показник 2020 2021 2022 2023 2024 Кількість студентів у вищих навчальних закладах (тис. осіб) 1 500 1 520 1 460 1 480 1 500 Частка студентів, що навчаються за державний рахунок, % 75 72 70 68 65 Кількість випускників з вищою освітою (тис. осіб) 410 420 430 440 450 Кількість бакалаврів, що отримали диплом (тис. осіб) 300 305 310 320 330 Частка випускників, працевлаштованих за спеціальністю, % 80 78 75 72 70 Кількість випускників у галузях інформаційних технологій, інженерії та управління (тис. осіб) 60 65 70 75 80 Витрати на освіту в розрахунку на 1 студента (тис. грн) 22 25 28 30 33 Джерело: систематизовано на основі [7-8] Розвиток вищої освіти в Україні є ключовим елементом формування людського капіталу та забезпечення соціальної інклюзії, особливо в умовах економічних і технологічних змін. Незважаючи на стабільну кількість студентів у вищих навчальних закладах, спостерігається зменшення частки студентів, що навчаються за державний рахунок, водночас зростає кількість випускників у стратегічних для економіки галузях, таких як інформаційні технології, інженерія та управління. Війна та нестабільна безпекова ситуація вплинули на освітній процес: близько 40% шкіл працюють у змішаному або дистанційному форматі, що ускладнює соціалізацію учнів та реалізацію їхнього потенціалу. Позитивною тенденцією є зростання кількості інклюзивних класів, що сприяє доступу до освіти для дітей з особливими освітніми потребами. Станом на 1 січня 2024 року в Україні налічувалося 1 170 603 студенти, з яких 88% навчалися у державних закладах [7–9]. Стан здоров’я населення є невід’ємною складовою соціальної інклюзії. Недостатнє фінансування системи охорони здоров’я, застаріле обладнання та нерівний доступ до медичних послуг, особливо для осіб з обмеженими можливостями та жителів віддалених регіонів, створюють Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 46/2025 462 бар’єри для участі громадян у соціально-економічному житті. Поширення хронічних захворювань, зокрема серцево-судинних хвороб, цукрового діабету та психічних розладів, знижує працездатність населення та обмежує можливості соціальної інтеграції вразливих груп [10–12]. Таким чином, ефективний розвиток людського капіталу вимагає комплексного підходу, що поєднує доступну та якісну освіту, у тому числі інклюзивну, з належним рівнем охорони здоров’я та соціальної підтримки. Ігнорування цих аспектів посилює соціальну ізоляцію, обмежує участь населення у економічному та культурному житті країни та перешкоджає формуванню інклюзивного суспільства [13] (Табл. 3). Таблиця 3. Основні проблеми в сфері охорони здоров'я в Україні та їх вплив на соціальну інклюзію Показник 2020 2021 2022 2023 2024 Вплив на соціальну інклюзію Захворюваність на хронічні хвороби 41% 42% 44% 45% 46% Зниження працездатності обмежує участь осіб у економічному житті та підвищує рівень соціальної ізоляції. Доступність медичних послуг у сільських районах 70% 71% 72% 73% 74% Погіршення доступу до медичних послуг ускладнює інклюзію громадян із сільських територій. Доступність медичних послуг для людей з інвалідністю 20% 22% 23% 24% 25% Обмежений доступ до медичних послуг для людей з інвалідністю ускладнює їхню інтеграцію у суспільство. Фінансування медичної сфери 3,5% 3,8% 4% 4,2% 4,5% Обмеження фінансування медичних установ знижує якість медичної допомоги та порушує рівність у доступі до послуг. Медичне забезпечення для людей похилого віку 35% 37% 38% 39% 40% Погані умови медичного обслуговування для людей похилого віку можуть призвести до соціальної ізоляції цієї групи. Джерело: систематизовано на основі [11-13] В контексті соціальної інклюзії основні виклики для розвитку людського капіталу в Україні набувають ще більшої значущості, оскільки вони стосуються не лише загального підвищення якості життя населення, а й забезпечення рівних можливостей для всіх соціальних груп, зокрема для людей з обмеженими можливостями, осіб старшого віку, представників національних меншин та інших вразливих категорій. Врахування потреб цих груп в політиках з розвитку людського капіталу є Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 46/2025 463 критично важливим для забезпечення справедливого та рівного доступу до всіх ресурсів і можливостей. Одним із найважливіших аспектів є створення інклюзивної освітньої системи, яка буде враховувати потреби різних соціальних груп. Вона передбачає розробку адаптованих навчальних програм, підготовку викладачів до роботи з різними категоріями студентів, а також забезпечення доступу до освіти для осіб з обмеженими можливостями. Важливо також інтегрувати в систему освіти інклюзивні методи навчання, що допоможуть кожному здобути необхідні навички для успішної соціальної та професійної адаптації. Програми професійної перекваліфікації та підвищення кваліфікації повинні бути доступні для всіх категорій населення, зокрема для тих, хто стикається з бар'єрами на ринку праці через соціальні або фізичні обмеження. Оскільки технологічний прогрес та автоматизація впливають на багато професій, необхідно створювати гнучкі програми навчання, які дозволяють людям різного віку та з різним досвідом адаптуватися до нових умов. Особливу увагу слід приділити створенню доступних онлайн-курсів та програм для людей з обмеженими можливостями, щоб вони мали змогу отримувати нові навички та підвищувати свою кваліфікацію, незалежно від місця проживання чи фізичних бар'єрів. Покращення доступу до якісної медицини та психологічної підтримки також є важливою складовою соціальної інклюзії. Люди з обмеженими можливостями або представники вразливих соціальних груп часто мають додаткові потреби в медичних та психологічних послугах, тому необхідно розвивати систему охорони здоров'я, яка забезпечить доступність цих послуг для всіх, зокрема в сільській місцевості. Такй підхід включає як фізичний доступ до медичних установ, так і психологічну підтримку для осіб, що стикаються з труднощами в адаптації до змін на ринку праці або в соціальному середовищі. Модернізація інфраструктури в контексті соціальної інклюзії має на меті забезпечення доступності для всіх груп населення, вонга включає в себе не тільки фізичну доступність будівель і транспорту для людей з обмеженими можливостями, а й розвиток інфраструктури для дистанційної роботи, щоб люди з обмеженнями могли працювати з дому або отримувати освіту в онлайн-форматі. Підтримка інноваційних секторів економіки також може сприяти соціальній інклюзії, адже технологічні інновації можуть створювати нові можливості для зайнятості людей з інвалідністю, забезпечуючи їх роботою в нових, інклюзивних секторах економіки (Рис.1). Таким чином, стан людського капіталу в Україні свідчить про наявність як серйозних проблем, так і потенційних можливостей для розвитку. Перспективні напрями підвищення ефективності його використання через інтеграцію принципів соціальної інклюзії передбачають комплексний підхід, що охоплює освіту, професійну підготовку, охорону здоров’я, модернізацію інфраструктури та інноваційний розвиток економіки. У сфері освіти пріоритетом є створення інклюзивної системи, яка забезпечує рівний доступ до навчання для всіх категорій населення, зокрема дітей з особливими освітніми потребами, внутрішньо переміщених осіб та студентів, що перебувають за кордоном. Це включає впровадження адаптованих навчальних програм, підготовку педагогічних кадрів, розвиток дистанційного та онлайн-навчання, що дозволяє долати фізичні та географічні бар’єри. Не менш важливим є розвиток професійної підготовки та програм перекваліфікації, які враховують потреби сучасного ринку праці та технологічні зміни. Гнучкі освітні формати та онлайнкурси дозволяють людям різного віку та з різним досвідом підвищувати кваліфікацію та адаптуватися до нових професій. Особлива увага приділяється людям з обмеженими можливостями, вразливим соціальним групам та особам старшого віку, забезпечуючи для них рівний доступ до ресурсів та знань. Сфера охорони здоров’я та соціальної підтримки також відіграє ключову роль у розвитку людського капіталу. Забезпечення доступності медичних і психологічних послуг у сільських та віддалених регіонах, а також для людей з інвалідністю сприяє їхній інтеграції у соціально-економічне життя. Профілактика хронічних захворювань, зміцнення психічного здоров’я та розвиток програм Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 46/2025 464 підтримки працездатного населення підвищують загальний потенціал людського капіталу та зменшують рівень соціальної ізоляції вразливих груп. Джерело:розроблено автором Рисунок 1. Основні виклики для розвитку людського капіталу в Україні Модернізація інфраструктури забезпечує фізичну доступність будівель і транспорту, а також розвиток цифрової інфраструктури для дистанційної роботи та навчання, що дозволяє людям з обмеженнями брати активну участь у соціальному та економічному житті. Паралельно підтримка інноваційних секторів економіки створює нові можливості для зайнятості, сприяючи інтеграції вразливих категорій та підвищуючи продуктивність країни. Отже, підвищення ефективності використання людського капіталу в Україні можливе лише за умов комплексної інтеграції освіти, охорони здоров’я, модернізованої інфраструктури та інноваційного розвитку, що забезпечує рівні можливості для всіх соціальних груп і сприяє формуванню інклюзивного та сталого суспільства Висновки Аналіз стану людського капіталу в Україні свідчить про його ключову роль у забезпеченні соціально-економічного розвитку та конкурентоспроможності країни на міжнародній арені. Незважаючи на численні виклики, пов’язані з війною, економічною нестабільністю та соціальними Створення ефективної політики збереження та розвитку людського капіталу Розвиток програм професійної перекваліфікації для всіх соціальних груп Адаптація освітніх програм до потреб ринку праці та цифрової економіки Модернізація інфраструктури з урахуванням інклюзивності Покращення доступу до якісної медицини та психологічної підтримки для вразливих груп Підтримка інноваційних секторів економіки для залучення соціально вразливих груп Забезпечення соціальної та економічної інтеграції осіб старшого віку та інших вразливих категорій Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 46/2025 465 бар’єрами, відбувається поступове формування інклюзивної системи освіти, розширюється доступ до вищої освіти, підвищується кількість інклюзивних класів, що свідчить про позитивні зміни в реалізації принципів соціальної інклюзії. Разом із цим проблеми з доступністю та якістю освіти для вразливих груп населення, недостатнє фінансування та нерівномірний доступ до медичних послуг залишаються значними перешкодами для повноцінного розвитку людського капіталу. Ігнорування цих аспектів обмежує можливості населення брати активну участь у соціально-економічному житті та підвищує ризик соціальної ізоляції окремих груп. Ефективне використання людського капіталу вимагає комплексного підходу, що поєднує модернізовану та інклюзивну освіту, професійну підготовку, розвиток охорони здоров’я та соціальної підтримки, а також сучасну інфраструктуру та інноваційні економічні сектори. Лише такий інтегрований підхід дозволяє забезпечити рівні можливості для всіх категорій населення, стимулює соціальну інтеграцію та створює умови для сталого розвитку країни. У підсумку, формування ефективного людського капіталу та впровадження принципів соціальної інклюзії стають не лише соціальною, а й стратегічною економічною необхідністю, що визначає перспективи зростання України та підвищення її ролі у глобальному просторі Література: 1. Ukraine Human Capital Chartbook: how human capital defines Ukraine’s development scenarios. https://kse.ua/about-the-school/news/ukraine-human-capital-chartbook-howhuman-capital-defines-ukraine-s-development-scenarios/?utm_source=chatgpt.com 2. Sanders, Cynthia & Scanlon, Edward. (2021). The Digital Divide Is a Human Rights Issue: Advancing Social Inclusion Through Social Work Advocacy. Journal of Human Rights and Social Work. 6. 130-143. 10.1007/s41134-020-00147-9. https://www.researchgate.net/publication/350188475_The_Digital_Divide_Is_a_Human_Ri ghts_Issue_Advancing_Social_Inclusion_Through_Social_Work_Advocacy 3. Seda, F.S.S.E., Kurniawan, K.N. & Pera, Y.H.T. Social Inclusion Challenges and the Future of Relational Wellbeing: The Case of Indonesia and South-Korea. Soc Indic Res 165, 309– 332 (2023). https://doi.org/10.1007/s11205-022-03015-3 https://link.springer.com/article/10.1007/s11205-022-03015-3 4. Ngepah, N. (2017). A review of theories and evidence of inclusive growth: an economic perspective for Africa. Current Opinion in Environmental Sustainability. 24. 52-57. 10.1016/j.cosust.2017.01.008. https://www.researchgate.net/publication/315349207_A_review_of_theories_and_evidence_ of_inclusive_growth_an_economic_perspective_for_Africa 5. Mitra, S., Rupak, T., Seema, B. & Mondal S. (2016). Artificial Neural Network Based Model for Forecasting of Inflation in India.Fuzzy Information and Engineering, 8(1), 87-100. https://www.researchgate.net/publication/299532638_Artificial_Neural_Network_Based_M odel_for_Forecasting_of_Inflation_in_India 6. Magnússon, G. (2019). Inclusive education and school choice lessons from Sweden. European Journal of Special Needs Education, 35(1), 25–39. https://doi.org/10.1080/08856257.2019.1603601 7. Dyer, Caroline & Jacob, Suraj & Sriprakash, Arathi & Thomas, Nisha. (2022). The Social Contract and India’s Right To Education. Development and Change. 53. 10.1111/dech.12715. https://www.researchgate.net/publication/359187804_The_Social_Contract_and_India's_Rig ht_To_Education 8. Mamatis, D., Sanford, S., Ansara, D., & Roche, B. (2019). Promoting health and wellbeing through social inclusion in Toronto. Toronto Public Health & Wellesley Institute. Retrieved