Alternative and Supplementary Communication as One of the Means of Activating Speech in Preschool Children with Alalia

2025 4th International Conference. The Teaching, Learning, Medical and Psychological Support as Challenges of 21st Century: Preschool, Secondary, Extracurricular, Vocational, Higher and Postgraduate Education, Warsaw, Poland 1 Alternative and Supplementary Communication as One of the Means of Activating Speech in Preschool Children with Alalia Natalia Slyusarenko 1 1 Kryvyi Rih State Pedagogical University, Kryvyi Rih (Ukraine). Higher Education Student, Specialisation 016 Special Education. ARTICLE INFO ABSTRACT Received: 4 October 2025 Revised: 15 October 2025 Accepted: 20 October 2025 Published online: 30 October 2025 Copyright © 2025 by author DOI: 10.5281/ zenodo.17729518 The article analyses the problem of speech development in preschool children with alalia. It substantiates the idea that alalia has a comprehensive destructive effect on personal development and requires a combination of innovative methods and approaches in speech therapy and corrective work with preschool children. The views of modern scientists on the possibility of using alternative and additional means to help children who do not speak are highlighted, especially in the field of overcoming secondary manifestations of the defect, such as problems with the child's integration into society, cognitive and communicative decline. The most common and promising means of alternative and augmentative communication that contribute to the activation of speech development, the formation of initiative for communication and independent expression are considered. The PECS method is considered separately as the most common and universal, along with its possibilities for activation, speech initiation, main advantages and disadvantages. Key words: preschool children, alalia, communication Citation in APA style Slyusarenko, N. (2025). Alternative and Supplementary Communication as One of the Means of Activating Speech in Preschool Children with Alalia. In 2025 4th International Conference. The Teaching, Learning, Medical and Psychological Support as Challenges of 21st Century: Preschool, Secondary, Extracurricular, Vocational, Higher and Postgraduate Education (No. 41tps1), Warsaw, Poland. East European Association of Scientists. https://doi.org/10.5281/zenodo.17729518 Training for Pre-School Teachers Conference Section (October 28–29, 2025) Article No. 41tps1 2 Альтернативна й додаткова комунікація як один із засобів активізації мовлення у дітей дошкільного віку з алалією Наталія Іванівна Слюсаренко 1 1 Криворізький державний педагогічний університет, Кривий Ріг (Україна). Здобувач вищої освіти спеціальності 016 Спеціальна освіта. СТАТТЯ АНОТАЦІЯ отримана: 4 жовтня 2025 р. переглянута: 15 жовтня 2025 р. прийнята: 20 жовтня 2025 р. опублікована онлайн: 30 жовтня 2025 р. Авторське право © 2025 автора DOI: 10.5281/ zenodo.17729518 У статті проаналізовано проблему мовленнєвого розвитку при алалії у дошкільному віці. Обґрунтовується думка, що алалія має всеосяжний руйнівний вплив на особистісний розвиток і потребує поєднання інноваційних методик та підходів у логопедичній і корекційній роботі з дітьми дошкільного віку. Висвітлено погляди сучасних науковців на можливості використання альтернативної та додаткової у допомозі дітям які не мають мовлення, особливо у царині подолання вторинних проявів дефекту як то проблеми із включенням дитини в соціум, пізнавальним та комунікативним зниженням. Розглянуто найбільш поширені та перспективні засоби альтернативної та додаткової комунікації які сприяють активізації мовленнєвого розвитку, формуванню ініціативи до комунікації та самостійного висловлювання. Окремо розглянуто методику PECS як найбільш поширену та універсальну та її можливості з активізації, запуску мовлення, основні переваги та недоліки. Ключові слова: діти дошкільного віку, алалія, комунікація Цитування: Слюсаренко Н. Альтернативна й додаткова комунікація як один із засобів активізації мовлення у дітей дошкільного віку з алалією. The Teaching, Learning, Medical and Psychological Support as Challenges of 21st Century: Preschool, Secondary, Extracurricular, Vocational, Higher and Postgraduate Education : 4th International Conference, October 28–29, 2025. Warsaw, Poland : East European Association of Scientists, 2025. No. 41tps1. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.17729518 2025 4th International Conference. The Teaching, Learning, Medical and Psychological Support as Challenges of 21st Century: Preschool, Secondary, Extracurricular, Vocational, Higher and Postgraduate Education, Warsaw, Poland 3 Introduction / Вступ Сьогодення відзначається гострою потребою в створенні сприятливих умов розвитку для дітей чий розвиток відхиляється від норми. Кількість дітей з тяжкими порушеннями мовлення, одним із яких є алалія стрімко зростають. Виходячи з психолого-педагогічного факту, що алалії, будь то сенсорна, чи моторна, суттєво ускладнюють формування пізнавальних процесів, емоційно-вольової сфери та комунікативних умінь і як наслідок призводять до відставання у засвоєнні знань, обмежують можливості соціальної адаптації та негативно впливають на загальний розвиток особистості, все більш актуальною постає проблема допомоги дітям з алалією і допомога ця мусить починатися з активізації та запуску мовлення. Так, при сенсорній алалії відбувається порушення слухового аналізу і як наслідок не формується словник і відповідно унеможливлюється фразове мовлення. А при моторній алалії порушується мовленнєве програмування через що неможливе активне використання слів і відповідно гальмується розвиток граматики та не формується зв’язне мовлення. У результаті, алалія призводить до загального недорозвитку мовлення (ЗНМ) важкого ступеня та серйозних труднощів у соціалізації, навчанні та формуванні особистості дитини (Trofymenko, 2023, рр. 7—9). Практичний досвід останніх років, відображений у спеціалізованих наукових журналах (О. Боряк, Ю. Косенко, В. Коваленко, Ю. Сіденко, Л. Трофименко), свідчить, що при використанні сучасних інноваційних напрямів, діти з порушеннями мовлення, у тому числі і з алалією показують кращу динаміку розвитку, але таких досліджень досі ще недостатньо і описані вони вкрай бідно. Метою даної статті є аналіз та обґрунтування важливості застосування альтернативної та додаткової комунікації для активізації мовлення у дітей з алалією. Results / Результати У сучасній логопедії активно розвивається напрям АДК, або AAC (Augmentative and Alternative Communication) — альтернативної та додаткової комунікації. Це сукупність методів і засобів, які використовуються для компенсації або заміщення мовлення людей із важкими порушеннями комунікації, до яких відноситься і алалія. При цьому АДК не гальмує розвиток вербального мовлення, а навпаки, часто активізує його, формуючи комунікативний намір (Fylypova, 2020, рр. 339—340). Методики АДК зручно поділяти на недопоміжні (Unaided AAC), які не вимагають зовнішніх пристроїв чи предметів і використовують лише тіло людини. Це наприклад, жестова мова, міміка та пантоміма, вокалізація та звуки. Та допоміжні (Aided AAC), які вимагають використання зовнішніх матеріалів, пристроїв або технологій. Вони у свою чергу поділяються за рівнем технологічності на низькотехнологічні (Low-tech AAC), що вимагають лише простих, не-електронних засобів (система PECS, комунікативні дошки, а також альбоми та книги, де зібрані картки та зображення), та високотехнологічні (High-tech AAC), що використовують електронні пристрої зі синтезом мовлення (спеціалізовані планшети або комунікатори, які дозволяють користувачу натиснути на символ чи слово на екрані, і пристрій промовляє його голосом, спеціалізоване програмне забезпечення — Proloquo2Go, Grid 3, GoTalk NOW). Усі ці засоби є досить гнучкими у використанні та дозволяють обирати найбільш підходящий варіант залежно від пізнавального рівня, фізичних можливостей та потреб дитини (Kazachiner et al., 2020, р. 61). Методика PECS (Picture Exchange Communication System) посідає особливе місце у допомозі немовленнєвим дітям завдяки своїй універсальності, доступності та інтуїтивній простоті. На думку М. Шеремет, В. Тарасун вона є найбільш ефективною для дітей молодшого дошкільного віку з алалією. Її перевага полягає в тому, що вона формує активну позицію дитини у спілкуванні: дитина не просто реагує на звернення, а сама ініціює комунікацію через обмін карткою. Такий підхід відповідає особливостям дітей з алалією, для яких характерна низька мовленнєва активність, труднощі у формуванні самостійних висловлювань і потреба у візуальній підтримці (Boriak & Kosenko, 2021, р. 266). Training for Pre-School Teachers Conference Section (October 28–29, 2025) Article No. 41tps1 4 Науковиця Ю. Сіденко зазначає, що методи альтернативної комунікації сприяють розвитку пізнавальних функцій та формуванню мовленнєвої комунікації. Оволодіння методами альтернативної комунікації передбачають, що немовленнєва дитина вчиться використовувати символ наприклад, для того, щоб просити бажаний предмет. Таким чином відбувається найголовніше у навчанні комунікації: дитина розуміє, що для вираження своєї потреби можна показати потрібну картку дорослому, а не плакати чи демонструвати істеричну поведінку. Як тільки дитина починає розуміти сенс комунікації, є надія, що вона почне використовувати звичайне мовлення з тією самою ціллю (Sidenko, 2021, рр. 66–67). У подальшому відбувається розвиток структури фрази. Алалія ускладнює програмування синтаксичної структури (побудова речення), PECS в свою чергу допомагає візуально сформувати структуру речення через послідовність карток. Коли комунікативний намір сформований, з'являється можливість стимулювати вербальне мовлення. Система PECS передбачає введення вербальних підказок на всіх етапах. Коли дитина простягає картку, дорослий одразу ж озвучує бажаний предмет перед тим, як віддати предмет. Дитина може почати імітувати слово або його частину (звуконаслідування) для посилення ефекту комунікації (Kovalenko & Yeltsova, 2023, рp. 373—374). Conclusions / Висновки Відсутність мовлення, а особливо комунікативного наміру у дітей з алалією, оскільки вони не бачать ефективності у своїх мовленнєвих спробах, спонукає фахівців активно залучати у корекційну роботу такі сучасні технології як альтернативна й додаткова комунікація, реалізуючи таким чином фундаментальне право дитини озвучити свої потреби. АДК швидко робить комунікацію функціональною та вигідною. Дитина вчиться, що, обмінявши картку, вимовивши звук або використавши жест вона гарантовано отримує те, що хоче. Це стрімко активізує потребу в комунікації, яка є основою для мовлення. References Boriak, O., & Kosenko, Y. (2021). Stan problemy vykorystannia alternatyvnoi ta dopomizhnoi komunikatsii ditmy z porushenniamy movlennievoho rozvytku v Ukraini [Alternative communication as a means of developing speech activity in children with complex disorders]. Aktualni pytannia humanitarnykh nauk – Current Issues in the Humanities, 35(1), 264–270. DOI: https://doi.org/10.24919/2308-4863/35-1-41 (in Ukrainian) Fylypova, P. (2020). [On the issue of activating speech in children with motor alalia]. In Aktualni pytannia korektsiinoi ta inkliuzyvnoi osvity: zbirnyk naukovykh prats – Current Issues of Correctional and Inclusive Education: Collection of Scientific Papers. (pp. 338–342). Kharkiv: KhNPU im. H. S. Skovorody (in Ukrainian) Kazachiner, O., Hordiienko, I., & Tsys, O. (2020). Stan problemy vykorystannia alternatyvnoi ta dopomizhnoi komunikatsii ditmy z porushenniamy movlennievoho rozvytku v Ukraini [The state of the problem of using alternative and augmentative communication by children with speech development disorders in Ukraine]. Innovatsiina pedahohika – Innovative Pedagogy, 22(1), 60–63. DOI: https://doi.org/10.32843/26636085/2020/22-1.13 (in Ukrainian) Kovalenko, V., & Yeltsova, O. (2023). Poniattia pro systemu PECS ta yii zastosuvannia u roboti z ditmy zi skladnymy porushenniamy rozvytku [The concept of the PECS system and its use in working with children with complex developmental disorders]. In Formuvannia zhyttievoi kompetentnosti osib z osoblyvymy osvitnimy potrebamy v systemi pozashkilnoi, spetsialnoi ta inkliuzyvnoi osvity – Formation of life competence of persons with special educational needs in the system of extracurricular, special, and inclusive education: Collection of scientific works. (pp. 372–377). Kharkiv: KhNPU im. H. S. Skovorody (in Ukrainian) Sidenko, Y. (2021). Pedahohichni umovy formuvannia piznavalnoi hotovnosti starshykh doshkilnykiv z rozladamy autystychnoho spektru do navchalnoi diialnosti [Pedagogical conditions for the formation of cognitive readiness for learning activities in senior preschool children with autism spectrum disorders]. Doctoral dissertation. Sumy (in Ukrainian) Trofymenko, L. (2023). Alaliia: pidtrymka dytyny z osoblyvymy movlennievymy potrebamy v osvitnomu seredovyshchi: navchalno-metodychnyi posibnyk [Alalia: Support for a child with special speech needs in the educational environment: Educational and methodological manual]. Kyiv (in Ukrainian)