АДАПТАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЮДЖЕТНО-ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ ДО ВИКЛИКІВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ: СУЧАСНІ ПІДХОДИ ТА ПРАКТИЧНІ ОРІЄНТИРИ

Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 47/2025 134 https://doi.org/10.5281/zenodo.17759626 Прокопенко Н.С. д.е.н., професор кафедри економіки, фінансів та обліку, ПВНЗ «Європейський університет» ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6753-8831 Тимошенко А.О. д.е.н., доцент кафедри економіки, фінансів та обліку, ПВНЗ «Європейський університет» ORCID: https://orcid.org/0000-0002-6381-404X Котвицька Н.М. д.е.н., доцент кафедри економіки, фінансів та обліку, ПВНЗ «Європейський університет» ORCID: https://orcid.org/0000-0003-0864-1470 Щербатих Д.В. к.е.н., доцент кафедри економіки, фінансів та обліку, ПВНЗ «Європейський університет» ORCID: https://orcid.org/0000-0003-0990-8376 Овсієнко Н.В. к.е.н., доцент кафедри маркетингу, ПВНЗ «Європейський університет» ORCID: https://orcid.org/0000-0001-7694-7522 АДАПТАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЮДЖЕТНО-ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ ДО ВИКЛИКІВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ: СУЧАСНІ ПІДХОДИ ТА ПРАКТИЧНІ ОРІЄНТИРИ JEL Classification: H20 H21 H60 F60 SECTION «ECONOMICS»: Економіка Анотація. У статті досліджується адаптація бюджетно-податкової політики України до викликів глобалізації, цифровізації та міжнародної конкуренції за податкові бази. Проаналізовано ключові загрози: ерозія податкових надходжень, перенесення прибутків, зростання цифрової економіки та обмеженість традиційних моделей оподаткування. Розглянуто міжнародний досвід BEPS, глобального мінімального податку та автоматичного обміну інформацією. Визначено практичні напрями модернізації: гармонізація законодавства, цифровізація адміністрування, посилення контролю ТЦУ та міжнародне співробітництво. Ключові слова: бюджетно-податкова політика, глобалізація, податкова конкуренція, цифровізація, BEPS, міжнародне оподаткування, фіскальна адаптація. Abstract. The article explores the adaptation of national fiscal and tax policy to the multidimensional challenges posed by globalization. The relevance of the topic is determined by profound transformations in the global economy, the rapid digitalization of business processes, intensified competition among jurisdictions for mobile tax bases, and the growing need to reconcile fiscal sustainability with long-term economic development goals. The study aims to identify effective mechanisms for modernizing Ukraine’s fiscal and tax system by integrating international best practices, global policy initiatives, and contemporary Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 47/2025 135 regulatory trends. The paper examines key vulnerabilities of national fiscal systems, including tax base erosion, profit shifting to low-tax jurisdictions, the rise of digital business models that challenge traditional nexus rules, and structural limitations of existing tax instruments. Particular attention is given to global tax governance reforms, such as the OECD/G20 BEPS framework, the introduction of the global minimum tax under Pillar Two, and the expansion of automatic exchange of financial information, which redefine the architecture of international taxation. Based on this analysis, the article outlines practical directions for adapting Ukraine’s fiscal policy: alignment of national legislation with international standards, strengthening transfer pricing regulation, digitalization and automation of tax administration, development of transparent reporting mechanisms, and deepening international cooperation to counter tax avoidance and evasion. The study argues for a comprehensive reform approach that ensures adequate budget revenues, promotes investment and innovation, enhances competitiveness, and increases the resilience of the fiscal system to external shocks. The results can support the development of strategic policy documents and inform evidencebased decision-making by public authorities. Keywords: fiscal and tax policy, globalization, tax competition, digitalization, BEPS, international taxation, fiscal adaptation. Вступ Сучасні процеси глобалізації створюють безпрецедентні виклики для національних бюджетноподаткових систем. Інтеграція світової економіки, вільне переміщення капіталів, розвиток цифрових технологій та транснаціональних корпорацій докорінно змінюють традиційні підходи до формування та реалізації фіскальної політики. Національні уряди стикаються з проблемою ерозії податкових баз, оскільки міжнародні компанії отримують можливості мінімізувати податкові зобов'язання шляхом використання різниці в податкових режимах різних юрисдикцій. Для України питання адаптації бюджетно-податкової політики до глобальних викликів набуває особливої актуальності в контексті євроінтеграційних процесів, необхідності забезпечення сталого економічного розвитку та формування конкурентоспроможної фіскальної системи. Військова агресія росії проти України додатково загострила проблему мобілізації фінансових ресурсів для забезпечення обороноздатності країни та відбудови економіки, що вимагає пошуку інноваційних підходів до податкового адміністрування та міжнародного співробітництва у фіскальній сфері. Водночас глобалізація створює не лише виклики, а й нові можливості для підвищення ефективності бюджетно-податкової політики. Міжнародний обмін інформацією, уніфікація податкових стандартів, впровадження цифрових технологій дозволяють покращити якість податкового адміністрування, знизити рівень ухилення від оподаткування та забезпечити справедливий розподіл податкового навантаження. Проблема адаптації національної фіскальної політики до глобальних трансформацій тісно пов'язана з важливими науковими завданнями розробки теоретичних засад міжнародного оподаткування в умовах цифрової економіки, вдосконалення методології оцінки ефективності податкових систем та обґрунтування оптимальних моделей податкової конкуренції між державами. З практичної точки зору, дослідження цієї проблематики має критичне значення для формування стратегії економічного розвитку України, забезпечення фінансової стійкості держави та створення сприятливого інвестиційного клімату. Проблематика адаптації бюджетно-податкової політики до викликів глобалізації активно досліджується вітчизняними та зарубіжними науковцями. Теоретичні аспекти трансформації податкових систем в умовах глобалізації розглядаються у працях провідних українських дослідників. Зокрема, Бліщук К. аналізує виклики фіскальної децентралізації та необхідність гармонізації податкового законодавства з європейськими стандартами [2]. Крисоватий А. та Кізима А. досліджують особливості реформування податкової системи України в контексті глобальних трендів та необхідності забезпечення конкурентоспроможності національної економіки [3]. Важливий внесок у розуміння проблем міжнародного оподаткування зроблено у дослідженнях Лоскоріх Г., Перчі О., які аналізують механізми протидії розмиванню податкової бази та виведенню прибутків з-під Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 47/2025 136 оподаткування, а також особливості імплементації заходів плану BEPS в українську практику [4]. Чудак О. розглядає питання цифровізації податкового адміністрування як ключового інструменту підвищення ефективності фіскальної політики в сучасних умовах [5]. Серед зарубіжних досліджень слід виділити праці Cobham A. та Janský P., які аналізують глобальні масштаби втрат від податкових зловживань та ефективність міжнародних ініціатив з протидії ухиленню від оподаткування [6]. Garcia-Bernardo J. та Janský P. досліджують роль офшорних юрисдикцій у глобальній податковій системі та вплив податкової конкуренції на розподіл економічних ресурсів [7]. Beer S., de Mooij R. та Liu L. аналізують наслідки впровадження глобального мінімального податку для національних економік та міжнародних інвестиційних потоків [8]. Важливе значення для розуміння сучасних трендів має дослідження Devereux M.P. та Vella J., присвячене концептуальним підходам до оподаткування цифрової економіки та необхідності реформування міжнародних податкових правил [9]. Auerbach A.J. та Devereux M.P. розглядають альтернативні моделі корпоративного оподаткування, що можуть бути більш адаптованими до викликів глобалізації [10]. У контексті європейської інтеграції України важливими є дослідження Nerudová D. та Solilová V., які аналізують процеси гармонізації податкових систем країн ЄС та виклики, що постають перед новими членами [11]. Picciotto S. досліджує механізми координації податкової політики в межах Європейського Союзу та можливості їх адаптації для країн-кандидатів [12]. Попри значну кількість досліджень у цій сфері, недостатньо вивченими залишаються питання синхронізації процесів реформування бюджетно-податкової системи України з глобальними трендами в умовах воєнного стану та постконфліктної відбудови. Потребують додаткового дослідження механізми балансування фіскальних потреб держави з необхідністю стимулювання економічного зростання та залучення іноземних інвестицій. Також недостатньо розробленими є практичні рекомендації щодо поетапної імплементації міжнародних стандартів оподаткування з урахуванням специфіки української економіки та інституційного середовища. Метою статті є визначення оптимальних механізмів адаптації національної бюджетноподаткової політики України до викликів глобалізації на основі аналізу міжнародного досвіду та сучасних теоретичних підходів. Для досягнення поставленої мети визначено наступні завдання: проаналізувати ключові виклики глобалізації для національних бюджетно-податкових систем та їх вплив на фіскальну політику України; дослідити сучасні міжнародні підходи до реформування податкового законодавства в контексті боротьби з ухиленням від оподаткування та податковою конкуренцією; вивчити досвід провідних країн світу у сфері цифровізації податкового адміністрування та його релевантність для України; обґрунтувати практичні орієнтири модернізації української бюджетноподаткової системи з урахуванням глобальних трендів та національних особливостей; розробити рекомендації щодо подальшого вдосконалення фіскальної політики України в умовах поглиблення євроінтеграційних процесів. Результати Глобалізація економічних процесів створює комплекс взаємопов'язаних викликів для національних фіскальних систем, що вимагають системної трансформації підходів до формування та реалізації бюджетно-податкової політики. Найбільш значущим викликом є ерозія податкових баз через переміщення прибутків транснаціональних корпорацій до низькоподаткових юрисдикцій. За оцінками міжнародних організацій, щорічні втрати бюджетів від цього явища сягають сотень мільярдів доларів. Розвиток цифрової економіки фундаментально змінює характер економічної діяльності, створюючи нові форми вартості, які важко піддаються традиційному оподаткуванню. Цифрові компанії можуть генерувати значні прибутки в країні, не маючи там фізичної присутності, що підриває класичний принцип постійного представництва як основи для оподаткування. Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 47/2025 137 Криптовалюти, NFT та інші цифрові активи створюють додаткові виклики для податкового контролю та адміністрування. Податкова конкуренція між державами призводить до «гонки до дна» у зниженні ставок корпоративного податку. Якщо в 1980-х роках середня ставка податку на прибуток у країнах ОЕСР перевищувала 45%, то до 2023 року вона знизилася до приблизно 23% [8]. Це створює тиск на національні уряди щодо зниження податкового навантаження для збереження конкурентоспроможності, водночас загрожуючи стійкості державних фінансів. Для України ці виклики посилюються специфічними факторами. По-перше, значна частка тіньової економіки та неформальної зайнятості ускладнює збір податків та створює нерівні конкурентні умови. По-друге, відносно низька ефективність податкового адміністрування призводить до високих витрат на комплаєнс для сумлінних платників та недостатнього охоплення податкового поля. По-третє, процеси євроінтеграції вимагають гармонізації національного законодавства з європейськими стандартами, що потребує значних інституційних та фінансових ресурсів [1]. Глобальна спільнота розробила низку ініціатив для протидії викликам, що постають перед національними податковими системами. Найбільш комплексним є проект BEPS (Base Erosion and Profit Shifting), розроблений ОЕСР та G20, який включає 15 заходів для боротьби з розмиванням податкової бази та виведенням прибутків з-під оподаткування. Ці заходи охоплюють широкий спектр питань, від трансфертного ціноутворення до гібридних механізмів та контрольованих іноземних компаній [4]. Особливо важливим етапом стало досягнення глобальної угоди щодо оподаткування цифрової економіки у 2021 році, яка передбачає два компоненти. Перший компонент (Pillar One) стосується перерозподілу прав на оподаткування найбільших та найприбутковіших транснаціональних компаній, передбачаючи можливість оподаткування частини їхніх прибутків у країнах, де вони здійснюють значну діяльність, навіть без фізичної присутності. Другий компонент (Pillar Two) встановлює глобальний мінімальний податок на рівні 15% для великих корпорацій з консолідованими доходами понад 750 млн євро [7]. Автоматичний обмін податковою інформацією став ще одним важливим інструментом міжнародного співробітництва. Стандарт Common Reporting Standard (CRS), розроблений ОЕСР, дозволяє податковим органам різних країн обмінюватися інформацією про фінансові рахунки резидентів, що значно ускладнює приховування доходів за кордоном. Станом на 2024 рік понад 100 юрисдикцій приєдналися до цієї системи. Європейський Союз активно розробляє власні механізми координації податкової політики. Директиви щодо протидії уникненню оподаткування (Anti-Tax Avoidance Directives) встановлюють мінімальні стандарти для держав-членів у сферах контрольованих іноземних компаній, обмеження вирахування відсотків, правил виходу та загальних положень про протидію зловживанням. Також ЄС розробляє механізми публічної звітності транснаціональних корпорацій (public country-by-country reporting), що підвищує прозорість їхньої податкової практики [11]. Аналіз міжнародного досвіду демонструє різноманітність підходів до адаптації податкових систем до викликів глобалізації. Естонія впровадила інноваційну модель корпоративного оподаткування, за якою податок на прибуток сплачується лише при розподілі дивідендів, а нерозподілений прибуток, що реінвестується в бізнес, не оподатковується. Це стимулює інвестиції та економічне зростання, одночасно спрощуючи податкове адміністрування [10]. Естонія також є лідером у цифровізації державних послуг, включаючи податкові, що дозволило значно знизити витрати на комплаєнс. Велика Британія запровадила податок на відведені прибутки (Diverted Profits Tax), спрямований на боротьбу з агресивним податковим плануванням транснаціональних корпорацій. Цей податок застосовується у ситуаціях, коли компанії штучно уникають створення постійного представництва у Великій Британії або використовують трансакції, що не мають економічної субстанції [12]. Досвід Британії демонструє можливість застосування таргетованих антиуникнювальних заходів. Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 47/2025 138 Нідерланди, традиційно відомі як країна з сприятливим податковим режимом для міжнародних структур, останніми роками суттєво посилили податкове законодавство. Запроваджено обмеження на використання роялті та відсотків для виведення прибутків, введено податок на дивіденди для запобігання зловживанням та посилено правила економічної субстанції для холдингових компаній. Ці зміни відображають зміщення балансу від податкової конкуренції до міжнародної податкової кооперації [7]. Скандинавські країни демонструють модель високого податкового навантаження, поєднаного з ефективним використанням податкових надходжень та високою довірою громадян до податкової системи. Данія, Швеція та Норвегія інвестують значні ресурси у цифровізацію податкового адміністрування, попереднє заповнення податкових декларацій та зручні електронні сервіси для платників. Високий рівень податкового комплаєнсу у цих країнах пов'язаний не лише з ефективним контролем, а й з відчуттям громадянами справедливості податкової системи та якісними публічними послугами. Цифровізація є ключовим напрямом модернізації податкових систем у глобальному масштабі. Впровадження електронних сервісів для платників податків дозволяє значно знизити адміністративне навантаження та підвищити зручність взаємодії з податковими органами. Естонія, де практично всі податкові операції можна здійснити онлайн, а середній час на подання податкової декларації становить менше трьох годин на рік, є еталоном у цій сфері [5]. Електронне адміністрування ПДВ та електронне інвойсування стають стандартом у багатьох країнах. Італія зробила електронне інвойсування обов'язковим для всіх операцій B2B та B2C, що дозволило значно скоротити розрив у ПДВ та підвищити податкові надходження. Південна Корея впровадила інтегровану систему електронного інвойсування, що автоматично передає дані до податкових органів у режимі реального часу. Використання штучного інтелекту та аналізу великих даних революціонізує податковий контроль та боротьбу з ухиленням від оподаткування. Податкові органи можуть аналізувати великі обсяги трансакцій для виявлення аномалій та ризикових поведінкових патернів. Австралія використовує предиктивну аналітику для виявлення платників з високим ризиком податкових зловживань, що дозволяє більш ефективно розподіляти ресурси податкового контролю. Для України цифровізація податкового адміністрування є критично важливою для підвищення ефективності фіскальної системи. Впровадження електронного кабінету платника податків та розширення переліку електронних послуг створило базу для подальшої модернізації. Система електронного адміністрування ПДВ, незважаючи на деякі недоліки, дозволила суттєво скоротити зловживання у цій сфері. Однак потенціал цифровізації використовується не повною мірою, а якість цифрових сервісів часто поступається міжнародним стандартам. Адаптація української бюджетно-податкової політики до викликів глобалізації вимагає комплексного підходу, що поєднує міжнародну інтеграцію з урахуванням національної специфіки. Першочерговим напрямом є повноцінна імплементація заходів плану BEPS. Україна вже зробила певні кроки у цьому напрямі, прийнявши законодавство щодо контрольованих іноземних компаній та трансфертного ціноутворення, однак процес імплементації потребує подальшого вдосконалення. Важливим є розвиток інституційної спроможності податкових органів для ефективної роботи з міжнародними податковими правилами. Це включає підготовку спеціалістів з питань міжнародного оподаткування, створення спеціалізованих підрозділів для роботи з великими платниками податків та транснаціональними корпораціями, а також налагодження ефективної міжнародної співпраці та обміну інформацією. Гармонізація національного законодавства з європейськими стандартами є необхідною умовою для успішної євроінтеграції. Це стосується як загальних принципів оподаткування, так і специфічних аспектів, таких як оподаткування фінансових послуг, енергетики та цифрової економіки. Процес гармонізації повинен бути поступовим та враховувати рівень розвитку української економіки. Подальша цифровізація податкового адміністрування повинна фокусуватися на підвищенні якості Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 47/2025 139 електронних сервісів, розширенні використання аналізу даних для податкового контролю та створенні інтегрованої системи обміну інформацією між різними державними органами. Важливим є впровадження електронного інвойсування для всіх категорій платників, що дозволить автоматизувати податковий контроль та знизити витрати на комплаєнс. Реформування системи податкових пільг та преференцій повинно бути спрямоване на підвищення їх прозорості та цільового характеру. Замість численних точкових пільг доцільно сконцентруватися на підтримці пріоритетних напрямів економічного розвитку, таких як інновації, «зелені» технології та високотехнологічні виробництва. Кожна податкова пільга повинна мати чітко визначену мету, критерії ефективності та механізм регулярного оцінювання результатів. Розширення податкової бази через детінізацію економіки є критично важливим для підвищення ефективності податкової системи. Це вимагає комплексного підходу, що поєднує посилення контролю з покращенням бізнес-клімату та зниженням адміністративних бар'єрів. Спрощення податкового законодавства, зниження кількості податкових перевірок для добросовісних платників та підвищення передбачуваності податкової політики сприятимуть добровільному комплаєнсу. У контексті постконфліктної відбудови важливим є створення спеціальних податкових режимів для стимулювання інвестицій у відновлення економіки. Це може включати тимчасові податкові канікули для інвесторів, що реалізують проекти відбудови у постраждалих регіонах, прискорену амортизацію для інвестицій у інфраструктуру, а також спрощені процедури адміністрування для малого та середнього бізнесу. Розвиток міжнародного співробітництва у податковій сфері повинен включати активну участь України у глобальних ініціативах з протидії ухиленню від оподаткування, розширення мережі угод про уникнення подвійного оподаткування та приєднання до системи автоматичного обміну податковою інформацією. Це підвищить прозорість фінансових потоків та дозволить більш ефективно боротися з міжнародними податковими зловживаннями. Висновки Дослідження засвідчує, що глобалізація формує комплекс викликів для бюджетно-податкової політики України, зокрема ерозію податкових баз, посилення податкової конкуренції та трансформацію традиційних моделей оподаткування під впливом цифровізації. Ефективна відповідь на ці тенденції потребує переосмислення фіскальних підходів і посилення координації з міжнародними ініціативами. Світовий досвід демонструє різноманіття успішних реформ — від естонської моделі оподаткування прибутку до британських та скандинавських практик, що можуть бути адаптовані з урахуванням українських реалій. Важливим напрямом модернізації є цифровізація податкового адміністрування, яка здатна підвищити прозорість, ефективність контролю та зменшити витрати бізнесу. Адаптація української фіскальної системи має бути комплексною та поетапною, поєднуючи імплементацію міжнародних стандартів, гармонізацію з європейським законодавством, поглиблення цифрових рішень та заходи з детінізації економіки. Це дозволить зміцнити фіскальну стійкість та підтримати довгостроковий розвиток держави. Подальші дослідження у цьому напрямі доцільно зосередити на наступних аспектах: потребує поглибленого вивчення проблематика оподаткування цифрової економіки в українському контексті, включаючи криптовалюти, платформну економіку та цифрові послуги, важливим є дослідження механізмів стимулювання зелених інвестицій через інструменти податкової політики в умовах євроінтеграції та реалізації кліматичних цілей, актуальним є аналіз податкових аспектів постконфліктної відбудови та розробка оптимальних фіскальних інструментів для залучення інвестицій у відновлення економіки. Окремого дослідження потребує проблематика оцінки ефективності податкових пільг та преференцій в українських реаліях, включаючи розробку методології оцінювання їх впливу на економічне зростання та бюджетні надходження. Також важливим напрямом є аналіз соціальних аспектів податкової політики та її впливу на нерівність доходів в умовах глобалізації. Перспективним Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 47/2025 140 є дослідження можливостей використання поведінкової економіки для підвищення податкового комплаєнсу, включаючи вплив дизайну податкових форм, комунікаційних стратегій та соціальних норм на поведінку платників податків. Також актуальним є вивчення інституційних чинників ефективності податкової системи, включаючи якість державного управління, рівень корупції та довіру громадян до державних інститутів. Україна стоїть перед історичним вибором щодо майбутньої моделі бюджетно-податкової політики. Правильно обрана стратегія адаптації до викликів глобалізації може стати потужним інструментом забезпечення економічного зростання, залучення інвестицій та підвищення добробуту громадян. Водночас помилкові рішення можуть призвести до втрати конкурентоспроможності та поглиблення фіскальних проблем. Тому подальші наукові дослідження у цій сфері мають критично важливе значення для формування обґрунтованої та ефективної податкової політики. Список використаних джерел 1. Луніна І.О. Бюджетна децентралізація: цілі та напрями реформ. Економіка України. 2014. № 11. С. 61-75. 2. Бліщук К.М. Фінансова децентралізація: проблеми та перспективи. Ефективність державного управління. 2018. Вип. 57. DOI: https://doi.org/10.33990/2070-4011.57.2018.164642 3. Крисоватий А., Кізима А. Податковий менеджмент: Навч. посіб. ТАНГ, Ін-т фінансів. Т. : Карт-бланш. 2004. 308 с. 4. Лоскоріх Г.Л., Перчі О.Ф. Сутність імплементації Плану BEPS для бюджетно-податкової системи України. Інвестиції: практика та досвід. 2024. № 15. С. 147-154. DOI: https://doi.org/10.32702/2306-6814.2024.15.147 5. Чудак О. Вплив цифровізації на адміністрування податків і зборів в Україні. Право та інновації. 2022. № 2 (38). С. 71–77. DOI: https://doi.org/10.37772/2518-1718-2022-2(38)-9 6. Cobham, A., & Janský, P. (2020). Estimating illicit financial flows: A critical guide to the data, methodologies, and findings. Oxford University Press. URL: https://core.ac.uk/download/478116586.pdf 7. Garcia-Bernardo, J., & Janský, P. (2021). Profit shifting of multinational corporations worldwide (IES Working Paper No. 14/2021). Institute of Economic Studies, Charles University. URL: https://www.econstor.eu/handle/10419/247381 8. Beer S., de Mooij R., Liu L. International Corporate Tax Avoidance: A Review of the Channels, Magnitudes, and Blind Spots : IMF Working Paper WP/18/168. Washington, D.C. : International Monetary Fund, 2018. 40 p. URL: https://www.imf.org/en/Publications/WP/Issues/2018/07/23/InternationalCorporate-Tax-Avoidance-A-Review-of-the-Channels-Effect-Size-and-Blind-Spots-45999 9. Implications of digitalization for international corporate tax reform. Intertax. 2018. Vol. 46, Issue 6/7. рр. 550–559. URL: https://kluwerlawonline.com/journalarticle/Intertax/46.6/TAXI2018056 10. Auerbach A. J., Devereux M. P. Cash-flow taxes in an international setting. American Economic Journal: Economic Policy. 2018. Vol. 10, No. 3. рр. 69–94. DOI: https://doi.org/10.1257/pol.20170108 11. Nerudová D., Solilová V., Bohušová H. Compliance Costs of Transfer Pricing in Case of SMEs: Czech Case. European Financial and Accounting Journal. 2017. Vol. 12, No. 1. рр. 35–50. DOI: https://doi.org/10.18267/j.efaj.176 12. Picciotto S. The U.K.’s diverted profits tax: An admission of defeat or a pre-emptive strike? Tax Notes International. 2015. Vol. 77, No. 3. рр. 239–242. URL: https://eprints.lancs.ac.uk/id/eprint/72856/1/Picciotto_2015_DPT_in_TNI.pdf.