Зауваження та пропозиції до проєкту змін до Порядку формування Переліку наукових фахових видань України (редакція – листопад 2025 року)

Зауваження та пропозиції до проєкту змін до Порядку формування Переліку наукових фахових видань України (редакція – листопад 2025 року)1 Норма Порядку Суть зауваження Пропозиція щодо зміни Обґрунтування С. 1, використання терміна «державна реєстрація видання» Використано застарілий і юридично некоректний термін Увідповіднити термінологію до Закону України «Про медіа» або вилучити згадку про «державну реєстрацію видання» Закон України «Про медіа», з урахуванням положень статті 63, передбачає реєстрацію суб’єктів у сфері медіа, а не окремих видань. Використання терміна «державна реєстрація видання» змішує різні правові моделі регулювання та створює правову невизначеність щодо об’єкта і суб’єкта реєстрації С. 1, визначення терміна «кластер» Використано термін, що не відповідає загальноприйнятому науковому значенню Замінити термін «кластер» на нейтральний (наприклад, «галузева група» або «тематична категорія») У проєкті «кластер» означає адміністративну агрегацію журналів, тоді як у наукометрії кластер – це результат алгоритмічного групування мереж даних. Така розбіжність створює термінологічну неточність та плутанину С. 3, доцільність введення «кластерів» Відсутнє чітке пояснення необхідності введення кластерів Чітко обґрунтувати додану вартість кластерів або відмовитися від їх застосування Проєкт не пояснює доцільність відмови від чинної класифікації за галузями знань і спеціальностями, яка тривалий час успішно використовується в атестаційних процедурах і функціонує без суттєвих зауважень, що ставить під сумнів необхідність її заміни «кластерною» моделлю 1 https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/regulatorna_dijalnist/2025/oprylyudn-proyektiv-rehulyat-aktiv-2025/11/17/poriadok-formuvannia-pereliku-reguliatorna-politika-1.pdf 1 С. 3, обмеження профілю журналу категорії «Б» одним кластером Існує ризик штучного звуження міждисциплінарних журналів Дозволити віднесення журналу до кількох класифікаційних груп («кластерів») за потреби Міждисциплінарні видання – звична практика сучасної науки, а їх жорстке обмеження одним кластером знижує відповідність міжнародним моделям наукової комунікації та може перешкоджати розвитку нових міжгалузевих напрямів С. 3, Додатки 3 і 4, технічні вимоги до журналу («активний DOI») Використано некоректне поняття «активний DOI», яке не має усталеного визначення Вилучити термін «активний DOI» або замінити його на коректне формулювання щодо наявності зареєстрованих і коректно справних DOI DOI є ідентифікатором, а не «активним» або «неактивним» об’єктом. У міжнародній практиці (Crossref, DataCite) оцінюється коректність реєстрації, повнота метаданих і резолвінгу DOI, а не його умовна «активність». Використання неусталеного терміна створює технічну та правову невизначеність С. 3, роль головного редактора Відсутні окремі підвищені вимоги до головного редактора журналу Запровадити окремий перелік вимог до головного редактора (досвід, фахові здобутки, репутація тощо) Головний редактор несе ключову відповідальність за редакційну політику, рецензування та етику видання. Міжнародні стандарти наголошують, що редактор відповідає за якість і етичність усього опублікованого в журналі. Формальна рівність вимог до головного редактора і рядових членів редколегії не відображає реальний вплив цієї ролі С. 3-4, вимоги до членів редколегії Надмірна увага до публікацій у базах WoS/Scopus як до критерію якості науковців Закріпити допоміжний, а не визначальний характер цих баз даних у вимогах Web of Science і Scopus є комерційними інформаційними ресурсами, а не прямими інструментами забезпечення, чи оцінки якості. Їх механістичне використання може викривлювати оцінювання (наприклад, ці бази 2 структурно упереджені проти неангломовних та гуманітарних публікацій, недостатньо захищені від недобросовісних маніпуляцій), тому доцільно використовувати їх лише як один з кількох показників, а не як абсолютний критерій С. 3-4, вимоги до редакційної політики та складу редакцій Порядок фактично встановлює вимоги до внутрішньої редакторської діяльності наукових журналів Обмежити регулювання МОН оцінкою результатів діяльності журналів, не втручаючись у редакторські процеси Міжнародні стандарти наукової комунікації базуються на принципі редакційної незалежності: рішення щодо редакційної політики, рецензування та складу редакції мають ухвалюватися самими журналами без втручання державних органів. Держава може визначати критерії атестації результатів, але не регулювати редакторський процес С. 4, вимоги до членів редколегій Пряме прирівнювання рецензування до наукових публікацій Заборонити пряме прирівнювання рецензування до авторських наукових публікацій Рецензування є важливою формою наукової та експертної діяльності, однак має іншу природу, цілі та результати, ніж авторське дослідження. Механічне прирівнювання цих видів діяльності спотворює їх зміст і суперечить усталеним редакційним та етичним стандартам наукової комунікації С. 4, прирівнювання публікації в Q1 до двох публікацій Квартиль журналу використано як прямий показник якості окремої роботи Вилучити норму про подвоєння ваги публікацій у журналах Q1 Q1 є характеристикою рейтингу журналу, а не окремої статті чи дослідника. Використання квартиля журналу для оцінки індивідуальних публікацій суперечить принципам відповідального оцінювання (DORA), які застерігають від застосування журнальних метрик для оцінки якості окремих робіт 3 С. 5, вимога мати політику щодо ШІ Норма нова і недостатньо конкретизована, існує ризик формального виконання без реального впровадження Доповнити вимогу роз’ясненнями або посиланнями на міжнародні настанови щодо політики використання ШІ Сфера використання ШІ в наукових публікаціях швидко розвивається, тож журнали потребують чітких орієнтирів. Врахування чинних міжнародних рекомендацій допоможе уніфікувати політику журналів і забезпечити етичне використання ШІ авторами та рецензентами С. 5, вимога наявності «порядку ретракції» Вимога обмежується наявністю формальної політики без інфраструктурного забезпечення ретракцій Доповнити вимогу акцентом на коректне маркування ретракцій, оновлення метаданих і інформування читачів Наявність текстового «порядку ретракції» без вимог до позначення відкликаних статей, оновлення метаданих та прозорого інформування читачів не гарантує дотримання стандартів наукової доброчесності С. 6, згадка «наукометричних баз даних» Використано відсутній у фаховій термінології термін Замінити термін на коректне формулювання щодо бібліографічних баз даних У наукометрії відсутнє поняття «наукометрична база даних». Scopus, Web of Science, OpenAlex та подібні ресурси є бібліографічними базами даних, дані з яких можуть використовуватися для наукометричного аналізу. Використання некоректної термінології створює правову, методологічну, інтерпретаційну невизначеність та дозволяє довільне трактування норми при її застосуванні С. 6, контроль обсягів публікацій Формальні ліміти на кількість публікацій не враховують якісних чинників Передбачити гнучкі винятки з формальних обмежень на основі якісних показників Обмеження «не більше 1 статті одного автора в номері» та зростання обсягу не більше ніж на 50% на рік мають на меті запобігти зловживанням, але можуть мати непропорційний регуляторний ефект для успішних видань. Зростання кількості статей не завжди свідчить про зниження якості – воно 4 може відображати підвищений попит на журнал або розвиток нових напрямів. Тому варто дозволити збільшення обсягів при наявності належного обґрунтування якісними показниками (наприклад, підвищенням цитованості, розширенням міжнародної авторської участі тощо) С. 7–8, вимоги до членів Комісії Відсутня процедура відкритого та конкурсного добору членів Комісії Передбачити формування складу Комісії на основі публічного конкурсу з оприлюдненням критеріїв відбору та результатів За відсутності конкурсної процедури склад Комісії формується без запобіжників доцільності та неупередженості. Публічний конкурсний добір є усталеною практикою належного врядування й підзвітності дорадчих органів та підвищує довіру до їхніх рекомендацій С. 7–8, вимоги до членів Комісії Вимоги сформульовані надто загально та декларативно Встановити мінімальні кваліфікаційні критерії для членів Комісії (наприклад, наявність певного досвіду експертизи, публікацій, проєктів) Існує асиметрія між високими формалізованими вимогами до журналів і нечіткими вимогами до експертів, що підриває довіру до процедури. Чіткі критерії добору експертів (за аналогією з вимогами до редколегій) посилять об’єктивність і прозорість оцінювання С. 7–8, конфлікт інтересів у Комісії Відсутні чіткі правила декларування та врегулювання конфліктів інтересів членів Комісії Запровадити обов’язкову письмову декларацію конфліктів інтересів і процедуру відводу для членів Комісії Чітке декларування і врегулювання конфліктів інтересів – стандарт належного врядування в міжнародних системах оцінювання науки. Це убезпечить процес від упередженості: експерт не повинен оцінювати видання, з яким його пов’язують трудові, авторські чи інші відносини 5 С. 7–8, повноваження Комісії Значний фактичний вплив Комісії на рішення без персоналізованої відповідальності Передбачити обов’язкове фіксування індивідуальних позицій членів Комісії або розгорнуте письмове обґрунтування рекомендацій Хоча Комісія має дорадчий статус, її рекомендації є визначальними для включення, рейтингування та виключення журналів. За відсутності персоналізованої відповідальності та публічного обґрунтування рекомендацій виникає високий ризик непрозорих і неконтрольованих рішень, що не відповідає принципам належного врядування С. 7–8, щодо діяльності Комісії та ухвалення рішень Відсутній механізм апеляції рішень щодо оцінювання, включення або виключення видань Передбачити чітку процедуру апеляції рішень Комісії з визначеними строками та підставами перегляду Комісія здійснює оцінювання та формує рекомендації, що мають істотні наслідки для наукових видань. Відсутність апеляційної процедури створює ризики непрозорості та довільного застосування рішень, що суперечить принципам належного врядування та регуляторної справедливості С. 9, рейтингування видань в межах кластера Непрозорість методології формування рейтингового списку журналів Оприлюднити детальну методику формування рейтингів і ухвалення підсумкових рішень За відсутності оприлюдненої методики оцінювання результати рейтингування неможливо перевірити або відтворити зовнішнім чином. Прозора методика (алгоритм розрахунку балів, правило ранжування при рівних балах, склад експертної оцінки тощо) підвищить довіру до результатів та їх легітимність С. 9, вимоги до членів редколегії та рецензентів Відсутні вимоги щодо декларування афілійованості та наукової співпраці в умовах збройної агресії; водночас використовується Запровадити обов’язкову декларацію афілійованості та наукової співпраці після 24.02.2022 року для членів редколегій і рецензентів, без використання В умовах збройної агресії та підвищених ризиків інституційної співпраці відсутність процедур декларування унеможливлює оцінку потенційних конфліктів інтересів і відповідність принципам академічної доброчесності та національної безпеки. Використання поняття 6 юридично невизначене поняття «резидент» юридично невизначених термінів «резидент» не має усталеного значення у сфері наукової діяльності та створює правову невизначеність Додаток 3, показник «тип ліцензування на використання об’єктів авторського права» Використано юридично некоректне та нечітке формулювання щодо ліцензування Уточнити об’єкт ліцензування та застосовувати коректні правові терміни або вилучити показник Формулювання не визначає, які саме об’єкти авторського права ліцензуються (рукопис, опублікована стаття, метадані тощо) та змішує поняття ліцензії й редакційної політики. Така нечіткість створює правову невизначеність і унеможливлює однакове застосування норми Додаток 3, членство в COPE/OASPA та індексація в DOAJ Недержавні ініціативи фактично використовуються як нормативні критерії Зафіксувати рекомендаційний, а не обов’язковий характер цих ознак COPE, OASPA та DOAJ є добровільними міжнародними проєктами, що не несуть відповідальності за національні системи оцінювання. Вимоги щодо обов’язкового членства або індексації в них є невиправданими з погляду державного регулювання і мають залишатися на рівні рекомендацій Додаток 3, показник «бази даних та індекси, які включають видання» Використано термінологічно некоректне та нечітке формулювання Уточнити поняття та використовувати коректну термінологію щодо індексації журналів у базах даних Бази даних і індекси є різними за природою об’єктами інформаційної інфраструктури. Формулювання «які включають видання» не є усталеним і не визначає, чи йдеться про індексацію, аналітичні показники чи перелік джерел перевірки, що створює регуляторну невизначеність Додаток 4, показник «кількість завантажених FAIR-даних» Кількісний показник FAIR-даних використовується без визначення змісту та якості Вилучити показник або замінити його на якісну перевірку наявності політики даних та відповідності принципам Принципи FAIR (Findable, Accessible, Interoperable, Reusable) описують якість і спосіб управління даними, а не їх кількість. Абсолютна кількість «завантажених FAIR-даних» не є валідним індикатором ані 7 FAIR (Findable, Accessible, Interoperable, Reusable) якості досліджень, ані редакційних практик і створює ризик формального «накручування» показників Додаток 4, вимога щодо використання ПЗ для підтвердження комунікації «автор-редактор-рецензент» Вимога не має чітко визначеного предмета перевірки та операційної методики Уточнити, що саме вважається підтвердженням комунікації, або вилучити вимогу як таку, що не піддається об’єктивній верифікації Наявність програмного забезпечення (OJS, Editorial Manager тощо) не дозволяє регулятору об’єктивно перевірити якість, реальність чи доброчесність рецензування без доступу до конфіденційних даних. Вимога не визначає критеріїв перевірки, створює ризик формального комплаєнсу та не має аналогів у міжнародній практиці атестації наукових видань Додаток 4, найбільше балів за відкритий «діамантовий» доступ Фінансова модель журналу стимулюється через систему балів як індикатор якості Вилучити надання додаткових балів за тип фінансової моделі або звести його вплив до нейтрального Тип відкритого доступу та модель фінансування не є показниками наукової якості, рецензування чи редакційних стандартів. Надання рейтингової переваги одній моделі створює регуляторний тиск і де-факто впливає на економічну та організаційну автономію журналів без доведеного зв’язку з якістю наукового контенту Додаток 4, бали за індексацію в DOAJ Надмірна вага критерію індексації в DOAJ у рейтинговому балі Зменшити вагу цього критерію (наприклад, 1 бал замість 3) DOAJ підтверджує базовий рівень відкритого доступу та редакційної прозорості, але не диференціює наукову якість журналів. Нарахування значного балу (3) за сам факт присутності в DOAJ може завищувати оцінку видання, оскільки цей показник не відображає реального наукового впливу або якості публікацій 8 Додаток 4, критерій частки публікацій Єдиний підхід до частки публікацій не враховує мовну та дисциплінарну специфіку наукових видань Передбачити гнучкі підходи для галузей із національно-орієнтованими мовними практиками У гуманітарних і соціальних науках частка публікацій іноземними мовами об’єктивно обмежена предметом досліджень і цільовою аудиторією. Універсальні кількісні пороги можуть призводити до непрямої дискримінації україномовних видань без доведеного позитивного впливу на якість наукового рецензування чи редакційних рішень Додаток 4, показники цитованості у WoS/Scopus Використання показників цитованості без дисциплінарної нормалізації та аналізу джерел цитувань Передбачити дисциплінарну нормалізацію показників або відмовитися від їх використання як рейтингових критеріїв Показники цитованості істотно варіюють між науковими галузями та не є порівнюваними без нормалізації. Крім того, без урахування структури та джерел цитувань існує ризик штучного завищення показників через надмірне самоцитування або недоброчесні практики, що не відображає реальної наукової якості 9