Експериментальна оцінка захисного впливу кріоекстракту плаценти на показники функціонального стану нирок у щурів з кеторолак-індукованою нефропатією

Abstract book CONGRESS ON ADVANCED REGENERATIVE TECHNOLOGIES Kyiv, November 27–28, 2025 Abstract Book of the Congress on Advanced Regenerative Technologies, Kyiv, November 27-28, 2025. Cell Organ Transpl. 2025; 13(2 Suppl.):e2025132-A###. doi: 10.22494/cot.v13-2.suppl A086 Міщенко О., Труфанова Н., Зубов П., Обушко Р., Ревенко О., Труфанов О., Іванов Є., Петренко О. Розробка біоеквівалентів кістки на основі PLA-каркасів, гідрогелів та мезенхімальних стромальних клітин людини A087 Мостовий С. Є., Марченко О. Т., Динник О. Б., Волох К. М. Контроль ефективності регенерації шкіри за інноваційною технологією UMUS методами оцінки мікроциркуляції та еластичних властивостей дерми A088 Нікольський І. С., Нікольська В. В., Семенова Я. М. О., Тарануха Л. І. Порівняльна характеристика культуральних властивостей мультипотентних стромальних клітин різного тканинного походження A089 Олійник Ф. В. Оцінка ефективності PRP-терапії у поєднанні з комплексним використанням консервативних методів лікування дегенеративних захворювань хребта та суглобів A090 Панасовський М. Л., Сиротенко Л. А., Бабійчук Л. В., Якубовський В. М. Аутологічна регенеративна терапія еректильної дисфункції судинного ґенезу A091 Петрів Т. І., Рибачук О. А., Вороді М. В., Заровна Г. О., Базік О. М., Медведєв В. В., Цимбалюк В. І. Відновне нейрохірургічне лікування поранених з наслідками бойової травми спинного мозку A092 Прокопюк О. С., Гуріна Т. М., Скорик А. А. Біобанкінг плацентарних матеріалів: науково-організаційні принципи та перспективи розвитку для вирішення завдань регенеративної медицини A093 Пшеничний Т. Є., Голюк Є. Л. Наш досвід застосування регенеративних технологій у лікуванні дефектів кісткової тканини A094 Рєпін М. В., Марченко Л. М., Говоруха Т. П., Брусенцов О. Ф., Юрченко Т. М. Вплив кріоекстракту фетальних тканин на регенерацію тканини нирок при моделюванні їх гострого пошкодження A095 Сагайдак В. М., Рибачук О. А., Меліков З. К., Медведєв В. В. Вплив імплантації макропористого гідрогелю, асоційованого з мезенхімальними стовбуровими клітинами, на відновлення рухової функції і маніфестацію спастичності після травми спинного мозку у щура A096 Сальников Д. О., Чуб. О. В., Скорик А. А., Шевченко М. В., Мирошниченко М. С., Щенявський І. Й., Войтенко С. А. Експериментальна модель легкої вибухової черепно-мозкової травми як інструмент для розробки методів регенеративної терапії A097 Селюта А. А., Полякова Г. Л., Ковальов Г. О., Гуріна Т. М. Особливості застосування гіалуронової кислоти різної молекулярної маси для лікування ранових поверхонь у піддослідних тварин A098 Страфун О. С., Струсевич О. П., Білявський В. О. Теносиновіт біцепса як маркер ефективності PRP-терапії при ушкодженнях ротаторної манжети плеча A099 Страфун С. С., Голюк Є. Л., Магомедов С., Лущій О. М., Маслова Т. С., Waite J. Наш досвід виготовлення аутологічних концентратів периферичної крові для регенеративної ін’єкційної терапії в артрології A100 Страфун С. С., Голюк Є. Л., Магомедов С., Соколов І. В., Маслова Т. С., Лущій О. М. Наш досвід застосування регенеративних технологій при ушкодженнях плечового суглоба A101 Студент В. О., Гладких Ф. В., Лядова Т. І., Матвєєнко М. С. Експериментальна оцінка захисного впливу кріоекстракту плаценти на показники функціонального стану нирок у щурів з кеторолак-індукованою нефропатією A102 Сукач О. М. Сумісне культивування нейральних клітин та мезенхімальних стовбурових клітин як перспективний підхід для дослідження шляхів регенерації нервової тканини A103 Сухонос Р. Є. Імплементація реґіонарних методик у концепцію клітинної терапії A104 Сухонос Р. Є. Клітинна терапія – основа біохакінгу A105 Титаренко А. М., Корчева В. В., Рибачук О. А. Порівняння ефективності протоколів децелюляризації ксеногенної кісткової тканини з подальшою оцінкою біосумісності отриманого матеріалу Abstract book CONGRESS ON ADVANCED REGENERATIVE TECHNOLOGIES Kyiv, November 27–28, 2025 Abstract Book of the Congress on Advanced Regenerative Technologies, Kyiv, November 27-28, 2025. Cell Organ Transpl. 2025; 13(2 Suppl.):e2025132-A###. doi: 10.22494/cot.v13-2.suppl кріолізатом тромбоцйтів в комбінації зі збідненою на тромбоцйтй плазмою. Для оцінкй якості жйття вйкорйстовувалйсь наступні опйтувальнйкй: UCLA (University of California-Los-Angeles) Shoulder Score, Oxford Shoulder Score, ВАШ. Інструментальна діагностйка для ушкоджень плечового суглоба базувалась на МРТдослідженні. Для навігації прй введенні біотехнологічного продукту вйкорйстовувалй ультразвук. Результати. За результатамй аналізу дйнамікй клінічнйх показнйків на етапах спостереження (до лікування, через 3, 6 та 12 місяців після лікування) за шкаламй UCLA Shoulder Score, OSS та ВАШ залежно від варіанту біотехнологічного продукту, встановлено перевагй застосування кріолізату тромбоцйтів, в порівнянні з малолейкоцйтарною збагаченою тромбоцйтамй плазмою, для довгострокового знеболення та відновлення функції суглоба прй спостереженні протягом 12 місяців після проведеного курсу лікування (р < 0,05). Висновки. Вйкорйстання кріолізату забезпечувало достовірне знйження інтенсйвності болю, покращення функціональнйх показнйків за шкаламй UCLA Shoulder Score, OSS та ВАШ, а також стійкйй довготрйвалйй клінічнйй ефект протягом 12 місяців після лікування. Аутологічнйй кріолізат тромбоцйтів є перспектйвнйм методом регенератйвної ін’єкційної терапії плечового суглоба завдякй його ефектйвності, безпечності та здатності забезпечуватй довгострокове знеболення й відновлення функції. A101 Експериментальна оцінка захисного впливу кріоекстракту плаценти на показники функціонального стану нирок у щурів з кеторолакіндукованою нефропатією Студент В. О., Гладкйх Ф. В., Лядова Т. І., Матвєєнко М. С. Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харків, Україна Актуальність. Проблема медйкаментозно-індукованйх уражень нйрок залйшається однією з ключовйх у сучасній фармакотерапії , особлй во прй трйвалому застосува нні нестерої днйх протйзапальнйх засобів. Кеторолак, якйй шйроко вйкорйстовують як ефектйвнйй а нальгетйк, є водночас однйм із най більш нефротоксйчнйх представнйків цієї групй препаратів. Й ого впл йв асоціюється зі знйженням клубочкової фільтрації , порушенням мікроцйркуляції та розвйтком гострого тубулярного некрозу, що обмежує клінічне вйкорйстання засобу, особлйво у пацієнтів із супутньою патологією нйрок. Пошук безпечнйх і патогенетйчно обґрунтованйх способів профілактйкй нефротоксйчності кеторолаку є актуальнйм завданням сучасної охоронй здоров’я. У цьому контексті прйвертають увагу біологічні продуктй кріогенного походження, зокрема кріоекстракт п лацентй, якйй містй ть шйрокйй спектр біологічно актйвнйх речовйн з полівекторнймй властйвостямй. Мета дослідження – встановйтй вплйв кріоекстракту плацентй на показнйкй функціонального стану нйрок у щурів з кеторолак-індукованою нефропатією. Матеріали та методи. Для відтв орення медйкамент озноіндукованої нефропатії щурам вводйлй кетор олак у дозі 15 мг/кг 1 раз на добу протягом 14 днів (Alavi F. K., et al., 1995). Така схема, за данймй літературй, адекватн о моделює нефротоксйчнйй ефект препа рату у щурів. Додатково доведено, що застосування кеторолаку в дозах 10-20 мг/кг перорально протягом 3 тйжнів вйклйкає розвйток нефропатії (Rashidi F., et al., 2025). Кріоекс тракт плацентй вводйлй за 60 хвйлйн до введення кеторолаку на 5, 7, 9, 11 і 14 день експерйменту. Концентрацію сечовйнй вйзначалй спектрофотометрйчнйм методом на основі реакції з 2оксоглутаратом за участю глутаматдегідрогеназй прй довжйні хвйлі 340 нм. Концентрацію креатйніну вйзначалй за методом Яффе спектрофотометрйчно прй довжйні хвйлі 530 нм. Результати. Встановлено вйражен е поруш ення вйдільної функції нйрок у щурів після введення кеторолаку, що підтверджується значнйм підвйщенням концентрації сечовйнй та креатйніну в с йроватці крові. Рівень се човйнй зріс до 19,3 ± 1,4 ммо ль/ л ( 95 % довірчйй інтервал: 16,622,0) порівняно з 5,6±0,6 ммоль/л (95 % довірчйй інтервал: 4,5-6,7) у інтактнйх т варйн (p < 0,001; +242,6 %), тоді як креатйнін підвй щйвся до 136,0 ± 3,7 мкмоль/л (95 % довірчйй інтервал: 128,8-143,2) протй 73,3 ± 3,2 мкмоль/л (95 % довірчйй інтервал: 67,0-79,6) у контрольнйх тварйн (p < 0,001; +85,6 %). Таке зростання уремічнйх показнйків відображає порушення клубочкової фільтрації та розвйток токсйчного ураження нйркової паренхімй, прйтаманного нефротоксйчній дії нестерої днйх протйзапальнйх засобів. За стосування канефрону на тлі введення кеторолаку прйзводйло до істотного знйження рівня с ечовйнй до 6,7 ± 0,7 ммоль/л (95 % довірчйй інтервал: 5,3-8,2; p < 0,001; −65,2 %) і креатйніну до 101,3 ± 4,7 мкмоль/л (95 % довірчйй інтервал: 92,1-110,4; p < 0,001; −25,5 %), що свідчйть про покра щення функціональн ого стану нйрок. Подібнйй ефект спостерігався прй введенні крі оконсервованого екстракту плацентй, якйй знйжував сечовйну до 7,1 ± 1,0 ммоль/л (95 % довірчйй інтервал: 5,2-9,1; p < 0,001; −63,0 %) і креатйнін до 110,6 ± 3 ,0 мкмоль/л (95 % довірчйй інтервал: 104,6-116,5; p < 0,001; −18,7 %). Відміннос ті між двома схемамй лікування булй статйстйчно недостовірнймй. Сукупно ці результатй свідчать, що канефрон і кріоконсервованйй екстракт плацентй ефектйвно послаблюють нефротоксйчнйй вплйв кеторолаку, спрйяють нормалізаці ї а зотного обмі ну та відновлюють функціональну спроможність нйрок, що узгоджується з ї х відомймй органопротекторнймй властйвостямй. Висновки. Введення кеторолаку спрйчйняло розвйток Abstract book CONGRESS ON ADVANCED REGENERATIVE TECHNOLOGIES Kyiv, November 27–28, 2025 Abstract Book of the Congress on Advanced Regenerative Technologies, Kyiv, November 27-28, 2025. Cell Organ Transpl. 2025; 13(2 Suppl.):e2025132-A###. doi: 10.22494/cot.v13-2.suppl нефропатії , що проявля лося підвйщенням сечовйнй до 19,3 ± 1,4 ммоль/л та креатйніну до 136,0 ± 3,7 мкмоль/л (p < 0,001). Застосування кріо екстракту плацентй достовірно знйжувало рівень сечовйнй до 7,1 ± 1,0 ммоль/л і креатйніну до 110,6 ± 3,0 мкмоль/л (p < 0,001), що свідчйть п ро й ого вйраженйй нефропротекторнйй ефект і часткове відновлення функціональної актйвності нйрок. A102 Сумісне культивування нейральних клітин та мезенхімальних стовбурових клітин як перспективний підхід для дослідження шляхів регенерації нервової тканини Сукач О. М. Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України, Харків, Україна Регенерація нервової тканйнй залйшається однією з ключовйх проблем сучасної нейробіології та регенератйвної медйцйн й, оскількй нейронй дорослого мозку мають обмежену здатність до відновлення після ушкоджень, а традйційні терапевтйчні методй часто не забезпечують відновлення функцій. Однйм із перспектйвнйх напрямів досліджень є вйкорйстання мезенхімальнйх стовбуровйх клітйн (МСК), проте механізмй їхньої дії п рй вйкорйстанні для терапії нейродегенератйвнйх процесів залйшаються недост атньо з’ясованймй. МСК – це мультйпотентні клітйнй, здатні дйференціюватйся у клітйнй мезодермального та частково ектодермального походження. Вонй характерйзуються вйраженою секреторною актйвністю, продукуючй шйрокйй спектр біологічно актйвнйх молекул – нейротрофінй (BDNF, NGF , GDNF), цйтокінй, факторй росту, а також екзосомй, збагачені мікроРНК. Ці сйгнальні компонентй спрйяють вйжйванню, дйференціюванню та функціональному відновленню нейронів, знйжують рівень апоптозу та інтенсйвність запальнйх реакцій. Саме паракрйнна актйвність МСК нйні розглядається як ключовйй механізм їхнього нейропротекторного та регене ратйвного вплйву. Взаємодія МСК із різнймй популяціямй клітйн нервової тканйнй – нейронамй, клітйнамй глії та нейраль нймй стовбуровймй клітйнамй (НСК) – може матй сйнергетйчнйй ефект. МСК здатні підтрймуватй вйжйвання, проліферацію й дйференцію вання НК, тоді як НСК забезпечують утворення новйх нейральнйх попереднйків. Такйй взаємнйй вплйв може формуватй мікрооточення, спрйят лйве для регенерації нервової тканйнй. Однак розуміння механізмів такої терапевтйчної дії МСК потребує подальшйх досліджень. Вйкорйстання модельнйх сйстем на основі МСК та НК (НСК, нейронів, клітйн глії) дозволяє досліджуватй процесй, що відбуваються в нервовій тканйні під вплй вом МСК Існує кілька основнйх форматів сум існого культйвування НК і МСК: пряме непряме і трйв ймірне. Пряме культйвування передбача є безпосередній контакт НК і МСК у спільному середов йщі, що дозволяє досліджуватй клітйнні контактй, формування нейросфер та сйгнальну комунікацію. Непряме (транскрйптове) культйвува ння із вйкорйстанням порйстйх вставок (Transwell) забезпечує обмін розчйннймй факторамй через порйсті вставкй без фізйчного контакту клітйн, дозволяючй оцінйтй паракрйнні ефектй. Трйвймі рні (3D) сйстемй культйвування, зокрема у формі сфероїдів, в якйх клітйнй відтворюють просторову архітектоніку нервової тканйнй та градієнтй метаболітів і факторів росту, створю ючй умовй, максймально наблйжені до умов in vivo. Кожен формат має свої перевагй та обмеження, тому найбільш інформатйвнйм підходом є їхнє комбіноване вйкорйстання, яке дозволяє комплексно дослідйтй міжклітйнні взаємодії, паракрйнні сйгналй та просторові механізмй не йрорегенерації Дослідження з вйкорйстанням моделей сумісного культйвування показалй, що МСК спрйяє підвйщенню жйттєздатності нейронів та рівню екс пресії нейрональнйх маркерів (βIII-тубулін, MAP2). В прйсутності МСК актйвується нейрогенез та формування нейрйтів; зменшується експресія прозапальнйх цйтокінів. В суміснйх сйстемах культйвування МСК набувають фенотйпу, схожого на гліальні клітйнй, і беруть участь у ремоделюванні позаклітйнного матрйксу. Отже, сумісне культйвування НК та МСК є ефектйвнйм експерйментальнйм інструментом для дослідження молекулярнйх ме ханізмів взаємодії клітйн нервової та мезенхімальної ліній. Такі моделі забезпечують можлйвість поглйбйтй наше розуміння потенціалу МСКтерапії прй нейродегенератйвнйх захв орюва ннях і травмах ЦНС, відкрйваючй шлях до новйх терапевтйчнйх стратегій. A103 Імплементація реґіонарних методик у концепцію клітинної терапії Сухонос Р. Є. Біотехнологічна компанія “SmartCell”, Одеса, Україна Міжнародний гуманітарний університет, Одеса, Україна Вступ. Спінальна травма (СПТ) є серй озною медйчною проблемою як у світі, так і в Украї ні. За данймй Всесвітньої організації охо ронй здоров’я, щорічно у світі реєструється понад 2 50 000 новйх вйпадків травм спйнного мозку, що прйзводять до трй валйх інвалідйзації та вйсокйх соціально-економічнйх втрат. В Украї ні пошйреність СПТ становйть прйблйзно 10-15 вйпадків на 100 000 населення на рік, що відповідає кількості блйзько 4-6 тйсяч новйх