Специфіка використання генеративного штучного інтелекту студентами-журналістами у межах кейс-стаді

УДК 07:323.23]:005:745 С69 Усі матеріали подаються в авторській редакції. Рекомендовано до друку вченою радою Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (протокол № 10 від 24 червня 2025 року) Рецензенти Тетяна Гончарук-Чолач – доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри політології та філософії імені Сергія Коновала, Західноукраїнського національного університету Тетяна Вільчинська – доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української мови та славістики Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Володимир Олексенко – доктор філологічних наук, професор кафедри української і слов’янської філології та журналістики Херсонського державного університету Соціальні комунікації в умовах глобалізаційних процесів: стан, тенденції, перспективи. Збірник тез за матеріалами ІІІ Міжнародної наукової конференції (м. Тернопіль, 14 травня 2025 року) / упоряд.: Н. Поплавська, Г. Синоруб, Т. Решетуха. Тернопіль: Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, 2025. 283 с. У збірнику представлені тези доповідей учасників ІІІ Міжнародної наукової конференції «Соціальні комунікації в умовах глобалізаційних процесів: стан, тенденції, перспективи», що відбулася 14 травня 2025 року в Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка. Видання призначене для фахівців у сфері соціальних комунікацій. Редакційна рада Наталія Поплавська – доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри журналістики Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Галина Синоруб – кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент кафедри журналістики Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Тетяна Решетуха – кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент кафедри журналістики Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Матеріали друкуються в авторські редакці. Відповідальність за достовірність інформаці, коректність висновків, правильність цитування наукових джерел, а також за відповідність матеріалів нормам законодавства, моралі та етики несуть автори. © Колектив авторів, 2025 © Кафедра журналістики, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, укладання, оформлення 2025 ЗМІСТ ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ СОЦІАЛЬНИХ КОМУНІКАЦІЙ 7 Наталія Зикун. Феміністичний дискурс в українських медіа: формування, тенденції, перспективи 7 Dariusz Jaruga. The concept of certified information in social communication 12 Оксана Лабащук. Вплив медіатексту на формування сучасного фольклорного наративу 17 Вікторія Чекштуріна. Conditional communication with AI throught the prism of mental health 21 Вікторія Ковпак, Ілля Назаренко. Спецпроєкти мультимедійної онлайн-платформи про минуле та сучасне України «Локальна історія»: постколоніальна модальність 25 Оксана Гудошник. Медіатизація колективних свідчень під час війни 31 Анна Баранецька. Ефект Барнума в масовій комунікації 34 Дмитро Демченко. Формування довіри до анонімних джерел: кейс моніторингових блогів у воєнний період 38 Мирослава Гурик, Наталія Лубкович. Бюрократи та політики: комунікація в умовах ліберально-демократичного відступу 42 Леся Лисенко. Війна як об’єкт постфотографії: між документом і перформансом 45 Людмила Хотюн. Огляд останніх наукових досліджень щодо питання кенселінгу російської культури у медіа 48 Кристина Пирогова, Кирил Бєлий. Організація роботи зі зверненнями громадян у Запорізькій обласній військовій адміністрації під час широкомасштабної війни Росії проти України (з 24.02.2022) 52 АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ ТА ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ І ПУБЛІЦИСТИКИ 57 Наталія Поплавська. Регіональна журналістика між традиціями, диджиталізацією та воєнними викликами 57 Мар’яна Комариця. ЗУНР у фокусі «Cвободи»: відлуння за океаном 61 Віталій Гандзюк. Журналістика майбутнього: тренди і трансформації 67 Наталія Дащенко. Художні тексти на сторінках часопису «Тернопіль» 71 Людмила Жванія. Християнська етика і секулярні ідеали в публіцистичних текстах Лесі Українки 75 Василь Загороднюк. Висвітлення тематики російсько-української війни в журналі «Країна»: реалії і проблеми 79 Володимир Каленич. Ділові онлайн-медіа в сучасній журналістській парадигмі 82 Надія Кулеша. Українська еміграційна публіцистика у Німеччині 1920-х рр.: провідні автори і видання 85 Олеся Мединська. Воєнний контент телеканалу «Суспільне Харків»: проблемно-тематичний вимір 90 Павло Мірошниченко. Мужність/ маскулінність: медійний образ під час російсько-української війни 97 Тетяна Решетуха, Оксана Кушнір. Проблемний дискурс підсумкових випусків новин регіонального телебачення: досвід «TV4» та «ІНТБ» 101 Лариса Садова. Еволюція жанрових форм у локальних медіа: трансформаційні процеси та їх чинники 106 Лілія Темченко, Ірина Бучарська. Медіапроєкт «Літературна мапа міста»: соціокультурна функція урбанонімів 110 Костянтин Шендеровський. Розвиток журналістики в Україні крізь призму висвітлення інклюзивних процесів 114 Ольга Пелешок. Етика журналіста в епоху соцмереж: нові виклики та загрози 120 Дарина Рибка. Висвітлення конфліктно-чутливих тем під час війни: підходи журналістики рішень в Україні 126 Тетяна Струтинська. Теленовини в умовах російсько-української війни: досвід Житомирщини 130 Юлія Нагорна. Сучасні виклики та перспективи розвитку регіональних телеканалів в Україні 133 Надія Цибуля, Людмила Чернявська. Сексизм у кризовій комунікації: медіастратегії висвітлення війни та гуманітарних тем 136 Максим Вербовецький. До питання емоційності медіаконтенту 140 РЕКЛАМНА ТА PR-КОМУНІКАЦІЯ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ ТА УКРАЇНСЬКОМУ МАСМЕДІЙНОМУ ПРОСТОРАХ 144 Людмила Мялковська. Соціальні медіа як інструмент просування реклами 144 Максим Демченко. Комунікаційна стратегія закладу освіти: виклики сьогодення 148 Владлена Мироненко. Використання штучного інтелекту в сфері зв’язків з громадськістю 154 Тамара Николюк. Особливості реклами в регіональних медіа 158 Світлана Іванова, Даниїл Чернишов. Сучасний візуальний образ як ресурс просування публічних закладів 161 Вікторія Вовк. Сучасні креативні підходи в рекламі та PR 165 Андрій Вільчинський. Роль інтернет-видань у популяризації туристичного продукту в умовах російсько-української війни 169 Андрій Приймич. Чорний піар як політична комунікація: структура, механізми, наслідки 172 МОВНА КУЛЬТУРА СУЧАСНОГО МЕДІАПРОСТОРУ 175 Наталія Шумарова. На периферії концептного поля: тексти студентів про мир і війну 175 Олеся Тєлєжкіна. Культура медійного слововживання: норма і виклики сьогодення 179 Юлія Гаркавенко. Концепт «українська книга» у дискурсі видання Тhe Guardian у контексті медіарецепції війни в Україні 182 Ірина Мариненко. Граматичні особливості сучасних медійних заголовків 185 Олеся Проценко. Функції метафори в дописах телеграм-каналу Іnformnapalm 190 Наталія Більовська. Риторика і термінологія війни в Україні в контексті глобальних медіа 194 Надія Джугла, Владислав Паюк. Мовні практики в епоху постправди 198 Капітоліна Будняк, Людмила Чернявська. Репрезентація військовослужбовиць ЗСУ на «Суспільне Херсон» 201 МЕДІАОСВІТА, МЕДІАГРАМОТНІСТЬ ТА МЕДІАКУЛЬТУРА: ПРАКТИКО-ОРІЄНТОВНІ СТРАТЕГІЇ, ПРОБЛЕМИ, ПЕРСПЕКТИВИ 205 Оксана Кирилова. Специфіка використання генеративного штучного інтелекту студентами-журналістами у межах кейс-стаді 205 Любов Конюхова. Дискурсивні слова в медійних текстах як виразники української ідентичності 208 Тетяна Гусєва. Психологічні особливості медіасоціалізації 212 Тетяна Шлемкевич. Використання новинних платформ як інстументу розвитку медіаграмотності 215 Наталія Шотурма. Медіаграмотність та інформаційна гігієна: формування критичних компетенцій у студентів нежурналістських спеціальностей 218 Віталій Захаров, Наталія Єнчева. Кросмедійні практики на заняттях із тележурналістики в закладах вищої освіти 222 Ірина Камишна, Вероніка Синоруб Роль медіаграмотності в процесі лікування та реабілітації пацієнтів 226 Марія Постолюк. Фомування основ медіаграмотності у дітей дошкільного віку 230 ПРИКЛАДНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ ТА ТЕХНОЛОГІЇ 234 Ольга Мітчук, Наталія Харкевич. Віртуальна та доповнена реальність у медіа: нові формати подання інформації 234 Тетяна Гончарук-Чолач, Оксана Докаш. Розробка системи підтримки прийняття рішень на основі даних для органів місцевого самоврядування 237 Надія Баловсяк. Цифрова децентралізація новин: як Тelegram перетворюється на головний медіа-ресурс під час війни 240 Зоряна Величко. Вплив алгоритмів соціальних мереж на споживання медіаконтенту (феномен «бульбашки фільтрів», ехо-камери) 245 Галина Синоруб, Ганна Йордан. ШІ в журналістській освіті: нові можливості та виклики 248 Дмитро Тарасюк. Кібербезпека та захист персональних даних у медіапросторі 253 Мирослава Чабаненко. Онлайн-новини, згенеровані ШІ: вивчення перших кейсів 256 Віталій Прокопець. Трансформація традиційних медіа під впливом цифрових платформ 261 Антон Чорнобильський. Ігрова симуляція як форма аргументації: процедурна риторика у FROSTPUNK 2 264 Олександр Глазунов. Трансформація медійного контенту під впливом сучасних інформаційно-комунікаційних технологій 267 Вадим Тахтерін. Трансформація структури трансляції футбольних матчів у нових медіа 271 Анжеліка Бондарчук. Цифрові трансформації в медіа громад: виклики і перспективи 275 Іван Урманець. Образ українського військовослужбовця в локальному онлайн-медіа «ШосткаNewsСity» 280 Соціальні комунікації в умовах глобалізаційних процесів: стан, тенденції, перспективи. Збірник тез за матеріалами ІІІ Міжнародної наукової конференції 205 Оксана Кирилова кандидат філологічних наук, доцент, Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара Дніпро, Україна ORCID: 0000-0001-5393-0138 СПЕЦИФІКА ВИКОРИСТАННЯ ГЕНЕРАТИВНОГО ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ СТУДЕНТАМИ-ЖУРНАЛІСТАМИ У МЕЖАХ КЕЙС-СТАДІ Інтеграція генеративного штучного інтелекту (genAI) у роботу з кейсами відкриває нові можливості для підготовки журналістів. В умовах інформаційного перенасичення технологія допомагає студентам автоматизувати обробку даних, пришвидшує виявлення релевантної інформації, перевірку фактів та розпізнавання фейків на медіаплатформах. Її застосування також стимулює креативність і дає змогу працювати з кейсами, що моделюють сучасні виклики. Алгоритми ШІ сприяють прогнозуванню трендів і формуванню комунікаційних стратегій. І. Гонг наголошує, що ШІ має «прикладну цінність і практичну значимість у навчанні» [4]. Втім, надмірна автоматизація породжує ризики: ослаблення критичного мислення та зниження самостійності студентів. Дж. Тейлор [5] вказує, що ШІ може позбавити їх досвіду аргументації й аналізу текстів – базових журналістських умінь. У відповідь дослідники закликають до збалансованого впровадження ШІ з урахуванням його потенціалу, етичних викликів і потреби в оновлених формах оцінювання, які підтримують креативність і доброчесність [1; 2]. За останніми даними, до 92 % студентів вже активно використовують generative AI у навчанні (2025 рік) [3]. Це засвідчує не лише незворотність інтеграції ШІ в освіту, а й потребу у формуванні навичок його відповідального використання. Заборона таких технологій виглядає недієвою; натомість ключовим завданням стає виховання критичного ставлення до штучного МЕДІАОСВІТА, МЕДІАГРАМОТНІСТЬ ТА МЕДІАКУЛЬТУРА: ПРАКТИКООРІЄНТОВНІ СТРАТЕГІЇ, ПРОБЛЕМИ, ПЕРСПЕКТИВИ Соціальні комунікації в умовах глобалізаційних процесів: стан, тенденції, перспективи. Збірник тез за матеріалами ІІІ Міжнародної наукової конференції 206 інтелекту, що є запорукою збереження якості професійної підготовки в умовах цифрової трансформації медіасфери. Особливо ефективним є використання genAI у межах кейс-методу – навчального підходу, що передбачає моделювання ситуацій, наближених до реальних, у яких студенти повинні аналізувати дані, приймати рішення та формулювати висновки [6]. Генеративний ШІ значно посилює ефективність цього методу: допомагає автоматизувати збір і систематизацію інформації, перевіряти факти, аналізувати джерела, формувати гіпотези й прогнозувати розвиток подій. Також завдяки інтеграції ШІ зʼявляється можливість створювати багатовимірні адаптивні кейси з варіативними сценаріями або симуляцією реакції авдиторії, що сприяє глибшому зануренню у професійні реалії та розвитку навичок редакторського мислення, цифрової грамотності, аналітичного підходу й етичної відповідальності. У такому форматі штучний інтелект не замінює знання, а стає повноцінним елементом освітнього середовища – партнером у тренуванні журналістських рішень і навичок. Досвід факультету систем і засобів масової комунікації Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара у 2024–2025 роках підтверджує високу ефективність поєднання кейс-методу та generative AI. Зокрема, інтеграція ChatGPT у структуру кейсів дозволила оптимізувати роботу з великими масивами інформації, пришвидшити процес збору даних, покращити побудову аналітичних моделей і сприяти створенню контентних стратегій. У такому контексті ШІ виступав інтелектуальним помічником у дослідницькій діяльності, сприяючи розвитку стратегічного мислення, аналітичної гнучкості та комунікативної майстерності. Водночас було зафіксовано й виклики: зниження рівня самостійної аргументації, надмірна довіра до результатів генерації, ослаблення критичної рефлексії. Це засвідчило необхідність цілеспрямованої педагогічної підтримки, орієнтованої на розвиток навичок перевірки даних, критичного аналізу й етичного використання технологій. Таким чином, кейс-метод у поєднанні з genAI демонструє високу ефективність за умови наявності чітких дидактичних цілей, дотримання принципів академічної доброчесності та балансу між автоматизованими рішеннями й особистісно орієнтованим навчанням. Перспективним напрямом подальших досліджень є розробка адаптивних методик інтеграції ШІ в журналістську освіту – з акцентом на медіаетику, фактчекінг, креативне письмо, репортерську роботу – а також створення системи індикаторів для оцінки впливу ШІ на формування професійної ідентичності майбутнього журналіста. Соціальні комунікації в умовах глобалізаційних процесів: стан, тенденції, перспективи. Збірник тез за матеріалами ІІІ Міжнародної наукової конференції 207 Список використаної літератури та джерел 1. Ardito C. G. Generative AI detection in higher education assessments. New directions for teaching and learning. 2024. URL: https://doi.org/10.1002/tl.20624 (date of access: 17.04.2025). 2. de Fine Licht K. Generative artificial intelligence in higher education: why the ‘banning approach’ to student use is sometimes morally justified. Philosophy & technology. 2024. Vol. 37, no. 3. URL: https://doi.org/10.1007/s13347-024-007999 (date of access: 21.04.2025). 3. Freeman J. Student generative AI survey 2025 – HEPI. HEPI. URL: https://www.hepi.ac.uk/2025/02/26/student-generative-ai-survey-2025/ (date of access: 19.04.2025). 4. Gong Y. Application of virtual reality teaching method and artificial intelligence technology in digital media art creation. Ecological informatics. 2021. Vol. 63. P. 101304. URL: https://doi.org/10.1016/j.ecoinf.2021.101304 (date of access: 17.04.2025). 5. Taylor J. S. Why I ban AI use for writing assignments. THE Campus Learn, Share, Connect. URL: https://www.timeshighereducation.com/campus/why-i-banai-use-writing-assignments (date of access: 19.04.2025). 6. The development of articulate storyline interactive learning media based on case methods to train student’s problem-solving ability / F. Daryanes et al. Heliyon. 2023. P. e15082. URL: https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2023.e15082 (date of access: 19.04.2025). .