МЕТОДИ СТВОРЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ІДЕЙ

Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 47/2025 189 https://doi.org/10.5281/zenodo.17843146 Онофрійчук І. В. доктор наук з галузі науки економічні науки, доцент, професор кафедри журналістики та реклами, Державний торговельно-економічний університет, Україна 0965015555 Gamov[email protected] https://orcid.org/0000-0002-2032-8578 Кияниця І. С. аспірант ІІ року навчання за спеціальністю 075 – маркетинг, Державний торговельно-економічний університет, Україна 0934614329 [email protected] https://orcid.org/0009-0000-1075-9051 МЕТОДИ СТВОРЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ІДЕЙ JEL Сlassification: M21; О31 SECTION ECONOMICS: Економіка Анотація. Статтю присвячено обґрунтуванню і перегляду теоретичних засад методів створення інноваційних ідей. Розглянуто причини впровадження інновацій на підприємстві. Встановлено, що маркетингові дослідження проводяться перед створенням ідеї. Успішний процес створення ідей ґрунтується на складних припущеннях і відкриває нові можливості в рамках усталених методологій. Здійснено розподіл методів генерації інноваційних ідей на індивідуальні та групові. Джерелами генерації ідей є люди, події та місця. Співробітники та відділ досліджень і розробок компанії є внутрішніми джерелами. До зовнішніх джерел відносяться постачальники, конкуренти, канали розподілу, уряд, навчальні заклади та фокус-групи. Ідеї – це будівельний матеріал для всіх інновацій. Ключові слова: інноваційні ідеї; інновації; творчий процес; задум; методи створення ідей. Abstract. The article is devoted to the justification and review of the theoretical foundations of methods for creating innovative ideas. The reasons for the introduction of innovations in the enterprise are considered. It is established that marketing research is carried out before the creation of an idea. The successful process of creating ideas is based on complex assumptions and opens up new opportunities within the framework of established methodologies. Methods of generating innovative ideas are divided into individual and group. The sources of idea generation are people, events and places. Employees and the company's research and development department are internal sources. External sources include suppliers, competitors, distribution channels, government, educational institutions and focus groups. Ideas are the building blocks for all innovations. If an enterprise seeks to increase efficiency, it is worth preparing and going through the process of changes, starting with the organizational culture, taking into account the existing philosophy. The article examines the reasons for the introduction of innovations in the enterprise and describes the methods of creating innovative ideas. It is established that marketing research is carried out before the creation of an idea. The successful process of creating ideas is based on complex assumptions and opens up new opportunities within the framework of established methodologies. Enterprises Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 47/2025 190 determine promising methods of creating ideas, which are a trade secret. In the constant pursuit of progress, new ideas serve as catalysts for the rejuvenation and modernization of current operating models. The scientific novelty of the study lies in the fact that it provides a theoretical generalization of methods for creating innovative ideas. The presented theoretical concept will help specialists in the field of innovation to choose an effective toolkit for creating innovations. Further research in this area should be continued in the direction of finding ways to apply artificial intelligence to create innovative ideas. Keywords: innovative ideas; innovation; creative process; idea; methods of creating ideas. Вступ Важливим полюсом нової якості та розвитку є інновації як напрям для формування стійких переваг, що забезпечують збільшення вартості продукту/послугу. Основними передумовами впровадження інновацій є: кризові явища, зменшення обсягів продажу, динамічність ринкових умов, загострення конкуренції, зміна смаків споживачів, законодавчі зміни, технологічні зрушення та інше. Інновації є гарантом сталої роботи та контролю усіх департаментів підприємства, ґрунтуючись на принципах: націленості на досягненні практичного результату інновацій; захопленні певного сегменту ринку; інтеграції дослідницької, виробничої та маркетингової діяльності в систему управління підприємством; орієнтації на довгострокову перспективу; розробки стратегій і тактики; максимального задоволення попиту споживачів інновацій та подальшого впливу на них [1]. Окремі теоретичні положення, що характеризують інновації, зокрема у методиках створення інноваційних ідей, варто відмітити таких науковців: А. Залускі (2023 р.) [2]; М. Лучко, М. Продан (2022 р.) [3]; Д. Ю. Ковтуненко, Г. І. Кімінчиджи (2020 р.) [4]; А. С. Коноваленко (2017 р.) [5]; Д. В. Смолич (2021 р.) [6]; Е. П. Торренс (1966 р.) [7] та ін. Однак у їхніх працях не акцентується увага на теоретичних засадах трансформації задуму в інновацію. Як зазначають науковці М. Лучко, М. Продан (2022 р.), що найбільше інновації впроваджуються в маркетингову сферу при кризі, коли є брак інвестицій та часу. Найчастіше на підприємстві впроваджуються інновації в маркетинг, так як характеризуються дешевизною та простотою реалізації, на відміну від технологічних доробок. Вважається, що успішність інновацій в маркетингу обумовлена чотирма критеріями: – важливість (вигода); – унікальність; – стійкість (неповторність продукції/послуги конкурентами); – ліквідність (швидка доставка) [3]. Відомими прикладами фокапів підприємств, що знехтували рекомендації щодо впровадження інновацій є Kodak, BlackBerry, Ericsson, Nokia та багато інших. Дані підприємства становили у свій час від 40 до 80 % світових продажів, але від неправильно прийнятих управлінських рішень стали лише історією. Інновації у сфері маркетингу можна умовно поділити на впровадження інновацій в діяльність підприємства (організаційні процеси) чи в продукт/послугу (нові вироби / технології; модифікація (покращення або доповнення) вже існуючого продукту/послуги; комбінація вже відомих інновацій з новими. Бізнес-модель може виступати рушійною силою інноваційної діяльності підприємства або, навпаки, інноваційні технології впливають на формування бізнес-моделі підприємства [8–9]. Мета дослідження полягає у систематизації та поглибленні теоретичних основ методів створення інноваційних ідей. У дослідженні використано в основному загальнонаукові методи: абстрагування, аналізу й синтезу, логічного узагальнення та порівняння. Результати Маркетинг дає можливість безперебійної роботи підприємства за рахунок генерації ідей про необхідність впровадження інноваційних розробок на основі результатів дослідження ринку та ведення конкурентної розвідки. Як зазначав дворазовий лауреат Нобелівської премії Лайнус Полінг про створення ідей: «Найкращий спосіб придумати хорошу ідею – це їх множинність» [5]. З Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 47/2025 191 формування, розробки, відбору, оцінки ідеї починається інноваційний процес. Різноманітні точки зору збагачують пул пропозицій і заохочують до інноваційних ідей, прокладаючи шлях для більш стратегічних і успішних стратегій та ініціатив. Для комерційного успіху ідей потрібно визначити область пошуку ідей, здійснити ідентифікацію вимог та сформувати цілі. У той момент, коли ділова хватка та невичерпна креативність зустрічаються з неприборканою творчістю, виникає метод генерації ідей, що є результатом розумового процесу та творчих здібностей людини. Цей метод охоплює як пошук джерел нових ідей, так і методи їх створення. Генерація ідей визначається як постійне та систематичне дослідження можливостей розробки нових продуктів. Ідея виникає в процесі цілеспрямованого або випадково пошуку. У першому випадку ґрунтується на використанні загальних методів науково-технічної діяльності. Створення ідей супроводжується безумовною ініціативністю, що сприяє розвитку галузі, накопиченню новаторського досвіду та реагуванню потреб споживачів. Створення ідей і перетворення їх у корисні комерційні пропозиції є частиною інноваційного циклу. Маркетингові дослідження проводяться до створення ідеї, визначаючи мету інноваційного проєкту та формуючи завдання для кожного етапу інноваційного процесу, що дозволяє сприяти інноваційному розвитку підприємства. Дослідження у сфері маркетингу здійснюються з метою визначення цільової аудиторії; здійснення аналізу можливостей та загроз; ідентифікації економічної доцільності впровадження інновацій та їх конкретизація тощо [10]. Достатньо популярними є експертні (інтуїтивні) методи, що передбачають залучення в процес генерації ідей висококваліфікованих фахівців відповідної галузі. Головним фактором оцінювання ідеї є їх компетентність та інтуїція. Поширена практика застосування цих методів у маркетингу. Умовно виконувані задачі можна поділити на дві категорії: органолептичні (оцінка органами чуття) та розумові (оцінка цінності). Істотних відмінностей між цими категоріями немає, але основна відмінність полягає у професійних та особистих якостях експертів. Центральним елементом оцінки ідей є інтуїція, що ґрунтується на нашому сприйнятті (свідоме та підсвідоме). Завжди переважає підсвідомість при здійсненні вибору, так як базується на попередньому досвіді, вихованні, світогляді тощо. Наприклад, метод «Дельфі» (Delphi Method), що передбачає збір думок експертів з певної галузі. Експерти анонімно надають свої ідеї, які потім узагальнюються та повертаються експертам для подальшого обговорення та уточнення [11]. Творчий процес уособлює в собі поєднання таких етапів: підготовка, задум, пошук, реалізація, що ґрунтуються на інформаційному (знання, прогнози, патенти тощо), методичному (методи вирішення різного роду задач) та технічному супроводі (техніка/технічні доробки, автоматизовані системи, програми). При підготовці до творчої діяльності варто здійснити пошук інформації, співставити факти та результати досліджень. Задум вважається етапом ідентифікації проблем та їх вирішення. Вивчається наявна науковотехнічна інформація та формулюється головне завдання; з'ясовують центральне питання, що потребує розв'язання; розробляють план пошуку рішення. Акцент роблять на вивченні умов виникнення проблемної ситуації та досвіду розв'язання аналогічних завдань на різних етапах розвитку науки та техніки. Фокусом творчого процесу є фаза пошуку. На цьому етапі реалізується задум. Найважливішими компонентами цієї фази є: генерація ідей; розробка шляхів вирішення завдань; визначення потенційних ризиків; моделювання результатів та вибір стратегій для їх досягнення. Творчий процес завершується фазою реалізації, яка включає: технічне проєктування рішень творчих завдань; експериментальна перевірка та тестування технічних рішень; редагування; впровадження та подальший розвиток. Тому центральним елементом творчого пошуку є генерація нових ідей [12]. Американський дослідник Е. П. Торренс (1966 р.) запропонував тест оцінки творчого мислення, який має таку структуру: 1. Вербальні подразники (стимули); 2. Невербальні подразники (стимули); 3. Невербальні завдання (фігурні форми). Головним завданням тесту є вимір 4 здібностей: швидкість Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 47/2025 192 мовлення, здатність генерувати численні ідеї; оригінальність, здатність генерувати рідкісні ідеї; вміння розвивати ідеї; гнучкість, здатність по-різному інтерпретувати однакові стимули [13]. Для оцінки ідей часто використовують бали, що ставляться за кожну окрему метрику та підраховуються групові, а потім загальні бали. Отримані результати порівнюють, виключаються безперспективні ідеї. Достатній обсяг інформації можна отримати лише після ретельного опрацювання ідеї, безпосередньої розробки та тестових продажів продукту. У «мозкового штурму» є досить багато різновидів, до них відносяться: зворотний, тіньовий і комбінований «мозкові штурми», брейнрайтинг, індивідуальний «мозковий штурм», «мозковий штурм на дошці», «мозковий штурм» в стилі «Соло», візуальний «мозковий штурм», «мозковий штурм по-японські» [14]. Дослідниця А. С. Коноваленко (2017 р.) вважає, що створення ідей здійснюється на основі аналізу джерел інформації та застосуванні творчих методів генерації ідей. Підприємство є основним джерелом інноваційних ідей, а співробітники, партнери та інші суб’єкти інноваційної діяльності виступають генераторами ідей. Основними методами створення ідей є: інформаційне забезпечення (база знань, результати прогнозів, вивчення патентів, стандартів тощо); методичне забезпечення (способи вирішення творчих, стандартизаційних та оптимізаційних завдань); технічне забезпечення (застосування інформаційних технологій, обчислювальної техніки, програмно-технічних комплексів та систем автоматизованого проєктування) [15]. Науковці Д. Ю. Ковтуненко, Г. І. Кімінчиджи (2020 р.) запропонували чотири категорії методів створення ідей: морфологічний аналіз (аналіз наукових досліджень), мозковий штурм, синектика (колективна творча діяльність), теорія рішення винахідницьких задач (набір методів вирішення технічних завдань і вдосконалення технічних систем) [4]. Науковець Д. В. Смолич (2021 р.) виокремила наступні методи генерування ідей: неформальні (інтуїтивні або суб'єктивні, що практично не піддаються формалізації); формальні, які в свою чергу поділяються на: індивідуальної творчості (поліпшення прототипу, ідеалізація); колективної творчості («мозковий штурм», синектика (автор Вільям Гордон)); активізації творчості (метод контрольних запитань, ліквідація ситуацій «глухого кота»); фактографічні (формалізовані) методи творчості (дисперсійний та кластерний аналізи) [6]. Науковці О. Д. Тімченко (2021 р.) схиляються до думки, що головна мета інноваційної ідеї – задоволення потреб споживачів. Класифікувати потреби можна так: задоволені, неявні та явні незадоволені (існуючий попит) та нові (новий попит). Попит на інновації задовольняється за рахунок незадоволених (прихованих) потреб. Метод SPIN використовується для виявлення саме таких потреб і проводиться опитування, що поділяється на 4 блоки: ситуаційні, проблемні, витягуючі та направляючі питання. Враховуючи складність виявлення потреб на інновації варто експериментувати та шукати різні методи прогнозування попиту [16]. Кожен метод генерування інноваційних ідей передбачає використання певних інструментів (наприклад, алгоритмів послідовності дій, переліків питань, правил та обмежень, систем оцінювання, формул, графіків тощо). В окрему групу виділено такі методи: шість капелюхів (автор Едвард де Боно); ментальні карти (автор Тоні Б'юзен); метод фокальних об’єктів (автор Чарльз Вайтінг); непрямі стратегії (автор Брайан Ено) тощо [6]. Варто звернути увагу на такі методи створення ідей: синектики (автор Вільям Гордон) – використання аналогій; «SCAMPER» (Substitue (заміщення), Combine / 3-6-9 (комбінація), Adapt (адаптація), Modify/Magnify (модифікація/збільшення); Eliminate or minimize (виключення/скорочення); Reverse (перестановка); випадкових об’єктів (автор Фрідріх Кунце); Уолта Діснея (три позиції мислення – «Мрійник», «Реаліст» та «Критик»); фрірайтинг (автор Пітер Елбоу) – на основі імпровізації; розшифрування (асоціативне мислення) [15]. Автор А. Залускі (2023 р.) достятньо неординарно підійшла до даної теми та виокремила такі методи створення ідей: розумна карта (структурування інформації та функціональних обов’язків); «блакитне небо» (дискусія); брейнрайтинг; «SCAMPER»; рольова гра; розкадровка; синектика [2]. Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 47/2025 193 Розширений перелік методів створення ідей структуровано, а саме: «зворотний мозковий штурм», брейнрайтинг, мозкова сітка, примусові відносини, рольовий штурм, розкадровка, п’ять чому, шість капелюхів, «SCAMPER», SWOT аналіз, групове складання замальовок, словесний банкінг, бажання, заповнення щілин, швидке мислення, тригерний штурм, «що, якщо?», нульова тяга [17]. Цікава думка представлена щодо стратегій створення ідей, а саме: «мозковий штурм» (стимулювання створення свіжих і нетрадиційних концепцій у колективі людей), творче мислення («SCAMPER»), дизайн мислення (зосередження на клієнторієнтованості, міждисциплінарна співпраця, ітераційна еволюція, розвиток креативності), комплексні методи розпізнавання можливостей, розпізнавання складних можливостей (підхід до тенденцій продукту, картування інновацій, інноваційна модель бізнесу), зворотне мислення, рольова гра, примусові стосунки, розкадровка [18]. Ефективні інструменти та стратегії покращення інноваційної діяльності забезпечують гарантії цілеспрямованих і позитивних змін. Якщо говорити про інноваційний продукт, то дослідження варто проводити у напрямі визначення перспектив виходу на ринок з новою технологією. Отже, на основі проведеного аналізу виділено індивідуальні та групові методи генерації інноваційних ідей. До індивідуальних належать наступні методи: «Що, якби?», «SCAMPER», випадкових об’єктів, ментальних карт. Рис. 1. Індивідуальні та групові методи генерації інноваційних ідей Джерело: [2–18]. Варто також акцентувати увагу на появі генеративного штучного інтелекту (ШІ), що революціонізував підхід до творчості та ідеації, надаючи потужні інструменти для швидкого створення широкого спектру ідей. До найвідоміших прикладів належать: ChatGPT, Gemini, Grok, Perplexity, Claude (великі мовні моделі), Midjourney та Nano Banana (створення зображень), а також численні інші інструменти для створення музики, відео, аватарів та 3D-моделей. Генеративний ШІ допомагає швидко генерувати широкий спектр ідей, аналізуючи величезні обсяги даних, які недоступні людському мозку. Він може комбінувати концепції, виявляти приховані закономірності та пропонувати неочікувані варіанти, які можуть стати відправною точкою для подальшого розвитку. Наприклад, під час мозкового штурму ШІ може швидко створити сотні назв для нового продукту, слоганів, описів цільової аудиторії або навіть сценаріїв використання. Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 47/2025 194 Проте, переваги та обмеження використання ШІ у творчому процесі слід враховувати. Переваги: швидкість генерації, доступ до величезного обсягу інформації, здатність виявляти неочевидні зв'язки, звільнення людини від рутинної роботи. Обмеження: ШІ не має справжньої творчості чи інтуїції, він базується на існуючих даних і може генерувати ідеї, які є лише варіаціями вже відомого. Оригінальність та глибина ідей все ще потребують людського осмислення, критичного аналізу та етичної оцінки. Найефективніше використання ШІ полягає в його інтеграції як інструменту-помічника, який розширює людські можливості, а не замінює їх [19]. Отже, перш ніж обрати дієвий метод створення ідей, варто пройти довгий та кропіткий шлях їх тестування, враховуючи, що існує більше 50 різних методик. Методи створення ідей можуть бути корисними у багатьох процесах, але насамперед використовуються для подолання творчих блоків при прийнятті інноваційних рішень. Джерелами генерації ідей є люди та місця. Співробітники та відділ досліджень і розробок компанії є внутрішніми джерелами. До зовнішніх джерел відносяться постачальники, конкуренти, канали розподілу, уряд, навчальні заклади та фокус-групи. Ідеї – це будівельний матеріал для всіх інновацій. Варто використовувати різні інструменти та методи, щоб придумати якісні ідеї. Забезпечуючи сприятливе середовище, заохочуючи різноманітність та не боячись помилок, можна створити культуру інновацій, яка сприятиме розвитку компанії та досягненню її цілей. Висновки Якщо підприємство прагне підвищити ефективність, то варто підготуватися та пройти процес змін, починаючи з організаційної культури, враховуючи існуючу філософію. У статті розглянуто причини впровадження інновацій на підприємстві та охарактеризовано методи створення інноваційних ідей. Встановлено, що маркетингові дослідження проводяться перед створенням ідеї. Успішний процес створення ідей ґрунтується на складних припущеннях і відкриває нові можливості в рамках усталених методологій. Підприємства визначають перспективні методики створення ідей, що є комерційною таємницею. У постійному прагненні до прогресу нові ідеї служать каталізаторами для омолодження та модернізації поточних операційних моделей. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому здійснено теоретичне узагальнення методів створення інноваційних ідей. Представлений теоретичний концепт допоможе спеціалістам у сфері інновацій обрати дієвий інструментарій для створення інновацій. Подальші дослідження у цій сфері слід продовжити у напряму пошуку шляхів застосування штучного інтелекту для створення інноваційних ідей. Список використаних джерел 1. Чухрай Н. І., Данилович Т. Б. Особливості маркетингу продуктових інновацій. Вісн. Нац. ун-ту «Львівська політехніка», 605. 2007. C. 162–167. 2. Zaluski A. 7 idea generation methods for out-of-the-box thinking. Notion, 2023. URL: https://www.notion.so/blog/idea-generation. 3. Лучко М., Продан М. Маркетинговий підхід до інноваційної діяльності. ІІI міжнар. Наук.-практ. конф. «Бізнес, інновації, менеджмент: проблеми та перспективи», 2022. С. 234–234. 4. Ковтуненко Д. Ю., Кімінчиджи Г. І. Особливості управління інноваційними ідеями на підприємстві. Економіка: реалії часу, 6(52). 2020. С. 35-46. 5. Коноваленко А. С. Необхідність генерування інноваційних ідей на основі інтрамаркетингу. Збірник наукових праць «Таврійського державного агротехнологічного університету», 4(40). 2017. URL: http://elar.tsatu.edu.ua/bitstream/123456789/5581/1/0077-35-44.pdf. 6. Смолич Д. В. ЛНТУ. 2021. URL: https://lib.lntu.edu.ua/sites/default/files/202101/Innovative%20methods%20for%20generation%20of%20new%20products%20ideas.pdf. Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 47/2025 195 7. Torrance E. P. Guiding creative talent. Englewood Cliffs, NJ: Prentice Hall. 1962. 238 р. 8. Olinski М. Model biznesu jako stymulanta innowacyjności – ujęcie relacyjne. PRACE NAUKOWE Uniwersytetu Ekonomicznego we Wrocławiu. Wydawnictwo Uniwersytetu Ekonomicznego we Wrocławiu, 2016. 457 p. https://doi.org/10.15611/pn.2016.457.07. URL: https://www.researchgate.net/publication/316068643_Model_biznesu_jako_stymulanta_inno wacyjnosci_ujecie_relacyjne_Business_model_as_a_stimulus_for_innovation_relational_ap proach. 9. Thomas Robertson. Business model innovation: a marketing ecosystem view. Academy of Marketing Science Review. Springer Nature, 7(3). 2017. https://doi.org/10.1007/s13162-0170101-z. 10. Гамова І. В., Суслова Т. О. Інновації як драйвер розвитку екосистеми в умовах цифрової економіки. Наукові записки Львівського університету бізнесу та права, 34. 2022. C. 126–134. 11. Стасюк Б. Б., Ширко Б. Ф. Технології розробки управлінських рішень як важливий елемент системи менеджменту підприємства. Вісник Національного університету водного господарства та природокористування, 2. 2024. С. 203–214. 12. Pauling L. How to Live Longer and Feel Better. Oregon State University Press, 2006. 338 p. 13. Torrance E. P. Torrance Tests of Creative Thinking: Norms technical manual. Princeton, NJ: Personnel Press. 1966. 95 р. 14. Шевчук О. Ю., Шевчук Е. Ю. Прийняття управлінських рішень з використанням методу «мозкового штурму» у викладанні маркетингових дисциплін. Збірник науковометодичних праць Таврійського державного агротехнологічного університету, 2016. С. 272–281. 15. Методи генерації креативних ідей. На урок, 2021. URL: https://naurok.com.ua/post/metodi-dlya-generaci-kreativnih-idey. 16. Тімченко О. Д. Теоретична сутність поняття управління продажами. Економічна стратегія і перспективи розвитку сфери торгівлі та послуг, 2(34). 2021. С. 74–81. 17. 18 Idea Generation Techniques That Don't Include Brainstorming. Indeed, 2023. URL: https://www.indeed.com/career-advice/career-development/idea-generation-techniquesbesides-brainstorming. 18. Idea Generation Strategies For Driving Innovation and Growth. Digital Leadership, 2023. URL: https://digitalleadership.com/blog/idea-generation (дата звернення 12.01.2024). 19. Gamova I., Mazaraki A. and Fayvishenko D. Artificial intelligence in innovative e-marketing. International Journal of Technology Marketing, Vol. 19, No. 4, 2025, pp. 425–447. https://doi.org/10.1504/IJTMKT.2025.149429.