ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ ЯК ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ПЕНСІЙНОЇ СИСТЕМИ

Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 46/2025 563 https://doi.org/10.5281/zenodo.17908253 Птащенко О.В. доктор економічних наук, професор, професор кафедри економічної кібернетики та інформатики, Західноукраїнський національний університет, https://orcid.org/0000-0002-2413-7648 ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ ЯК ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ПЕНСІЙНОЇ СИСТЕМИ JEL Classification: H55, J26, O33, O38, I38 SECTION “ECONOMICS”: Економіка Анотація. У статті досліджено вплив цифрової трансформації на підвищення соціально-економічної ефективності пенсійної системи в умовах зростання потреби у прозорості, оперативності та сталості фінансових потоків. Розкрито роль цифрових платформ, аналітичних інструментів та автоматизованих сервісів у модернізації управління пенсійними ресурсами й розширенні можливостей для громадян щодо доступу до персоніфікованої інформації. Обґрунтовано, що інтеграція цифрових технологій сприяє зменшенню адміністративних витрат, підвищує точність обліку, посилює довіру до інституцій та створює умови для формування більш гнучкої й стійкої моделі пенсійного забезпечення. Результати дослідження демонструють, що цифровізація стає ключовим чинником удосконалення пенсійної системи та підвищення її здатності реагувати на демографічні й економічні виклики. Ключові слова: ефективність, цифровізація, соціально-економічна ефективність, соціальне забезпечення, пенсійна система, пенсійне забезпечення, цифрова трансформація, економічна ефективність. Annotation. The article examines the impact of digital transformation on increasing the socio-economic efficiency of the pension system in the context of the growing need for transparency, efficiency and sustainability of financial flows. The pension system, which has traditionally relied on paper-based document flow, slow procedures and data fragmentation, increasingly needs new approaches that can ensure its openness, efficiency and sustainability. The increase in life expectancy, increased labor migration and labor market transformation exacerbate the problem of the balance of pension funds and require qualitatively new management tools. In this context, digitalization appears not simply as a technological update, but as a fundamental factor that changes the logic of the system's functioning and the interaction of citizens with the state. The use of digital platforms, automated accounting systems, big data analytics and remote service services opens up opportunities for operational decision-making, reducing administrative costs and increasing the accuracy of financial forecasts. At the same time, digital tools create the prerequisites for the formation of a more transparent and customeroriented pension model, which contributes to the growth of public trust and strengthening social stability. The role of digital platforms, analytical tools and automated services in the modernization of pension resource management and the expansion of citizens' opportunities to access personalized information is revealed. It is substantiated that the integration of digital technologies helps reduce administrative costs, increases accounting accuracy, strengthens trust in institutions and creates conditions for the formation of a more flexible and sustainable pension Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 46/2025 564 model. The results of the study demonstrate that digitalization is becoming a key factor in improving the pension system and increasing its ability to respond to demographic and economic challenges. Key words: efficiency, digitalization, socio-economic efficiency, social security, pension system, pension provision, digital transformation, economic efficiency. Вступ У сучасних умовах стрімкої цифровізації державного управління питання модернізації пенсійної системи набуває особливої актуальності. Зростання демографічного навантаження, зміна структури зайнятості, поширення нестандартних форм праці та посилення трудової міграції формують нове середовище, у якому традиційні механізми пенсійного забезпечення вже не можуть гарантувати належного рівня соціальної стабільності. На перший план виходить потреба у гнучких моделях управління ресурсами, спроможних швидко реагувати на економічні коливання та забезпечувати прозорі й прогнозовані фінансові потоки. Цифрова трансформація відкриває можливості, які раніше були недосяжними для сфери публічного соціального забезпечення. Використання електронних реєстрів, автоматизованих систем обліку, алгоритмів аналітики даних та дистанційних сервісів дозволяє оптимізувати адміністративні процеси, підвищити точність розрахунків і скоротити витрати, пов’язані з функціонуванням пенсійних інституцій. Окрім того, цифрові рішення створюють передумови для вибудови більш відкритої взаємодії між громадянами та державою, формуючи довіру до інституцій та розширюючи доступ до інформації про індивідуальні пенсійні права. Питання сучасних трансформаційних змін глобального економічного просто та, в цьому ключі, питання фінансової інклюзії, соціальної безпеки, ефективності трансфертів, особливостей системи соціального забезпечення та впровадження сучасних цифрових фінансових рішень посідають помітне місце в науковому дискурсі останніх років. Різні аспекти цих тем ґрунтовно аналізують у своїх працях Десятнюк О. [1–4], Gallego-Losada M.-J. [5], Gupta J. [6], Комарова О. [7], Кириленко О. [1, 3, 4, 16], Крисоватий А. [1, 3, 4, 8, 11], Куйбіда В. [9], Клименко А. [10], Мальований М. [12, 13], Огінська А. [14], Пантєлєєва Н. [15], Птащенко О. [1–4, 8, 11, 16] та інші дослідники. Водночас швидка трансформація економічних процесів і поява нових викликів у соціальній сфері зумовлюють необхідність подальшого уточнення окремих положень, що дало можливість окреслити специфічний напрям даного дослідження та визначити його актуальність у сучасних умовах. Так метою поточного дослідження є визначення особливостей цифрової трансформації як фактору підвищення соціально-економічної ефективності пенсійної системи. Результати Поглиблення цифрових процесів у державному секторі створює нові підходи до формування та управління публічними фінансами, зокрема у сфері пенсійного забезпечення. Від сучасної пенсійної системи очікується не лише здатність виплачувати пенсії у повному обсязі, а й уміння забезпечувати прозорість руху коштів, швидкість обробки даних та стабільність фінансових потоків у мінливих економічних умовах. Зростання навантаження на бюджет, зміна моделі зайнятості та трансформація соціальних потреб висувають вимогу до пошуку інструментів, які здатні підсилити керованість та ефективність системи. Цифрова трансформація пропонує комплекс таких рішень. Вона охоплює впровадження взаємопов’язаних електронних реєстрів, автоматизованих сервісів, аналітичних платформ та алгоритмів, що здатні обробляти великі масиви даних. Завдяки цьому підвищується точність обліку страхового стажу та внесків, зменшується кількість помилок, спрощується доступ громадян до інформації про їхні пенсійні права. Окрім адміністративних переваг, цифрові механізми створюють підґрунтя для більш передбачуваного фінансового планування, адже дозволяють своєчасно виявляти Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 46/2025 565 ризики та моделювати різні сценарії майбутніх видатків. Саме тому доцільним є сформувати табл. 1, де відобразити особливості впливу цифрової трансформації на соціальну-економічну ефективність пенсійної системи. Таблиця 1 Вплив цифрової трансформації на соціально-економічну ефективність пенсійної системи Сфера впливу Елементи цифрової трансформації Соціально-економічний ефект Прозорість фінансових потоків Електронні реєстри платежів, цифрові кабінети застрахованих осіб, системи контролю руху коштів Підвищення довіри до пенсійних інститутів; зменшення ризику зловживань; формування чіткої звітності для громадян і держави Оперативність обробки даних Автоматизація розрахунків, обмін інформацією між установами в реальному часі, інтегровані бази даних Скорочення часу на призначення пенсій та оновлення інформації; швидше ухвалення управлінських рішень; мінімізація людського фактора Стійкість та керованість фінансових потоків Аналітика великих даних, прогнозні моделі, системи цифрового моніторингу Підвищення точності прогнозування доходів і видатків; можливість завчасно виявляти фінансові ризики; забезпечення стабільності пенсійних виплат Зменшення адміністративного навантаження Автоматизовані сервіси, оптимізовані процедури, відмова від паперових носіїв Зниження витрат на утримання органів пенсійного забезпечення; спрощення взаємодії між установами; пришвидшення перевірок і розрахунків Розширення доступності послуг Онлайн-сервіси, мобільні додатки, дистанційні консультації Покращення комунікації з громадянами; зменшення фізичних черг; можливість отримувати послуги незалежно від місця проживання Підвищення якості управління Системи аналітичної підтримки рішень, цифровий аудит, автоматичний контроль відповідності даних Використання об’єктивної інформації при прийнятті рішень; підвищення ефективності управління ресурсами; чіткість та узгодженість політики у сфері пенсій Соціальна адаптивність системи Персоналізовані сервіси, цифрові інструменти прогнозування індивідуальних пенсійних виплат Задоволення індивідуальних потреб громадян; підвищення рівня соціальної справедливості; гнучкість у Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 46/2025 566 реагуванні на демографічні зміни Антикорупційний аспект Прозорі цифрові транзакції, автоматичний аудит, блокчейн-технології Зменшення можливостей для шахрайства та нецільового використання коштів; підвищення довіри до системи Підвищення фінансової грамотності Інформаційні платформи, персоналізовані повідомлення, цифрові тренінги Формування у громадян усвідомленого підходу до пенсійного планування; стимулювання добровільних накопичень; активна участь у системі Оптимізація ресурсів та витрат Алгоритми планування, цифровий контроль видатків Ефективніше використання бюджетних коштів; зменшення перевитрат та дублювання процесів; підвищення економічної ефективності системи Джерело: сформовано автором Аналіз таблиці демонструє, що цифрова трансформація пенсійної системи впливає на її соціально-економічну ефективність у багатьох взаємопов’язаних сферах. Впровадження електронних сервісів, автоматизованих облікових систем, аналітичних платформ та цифрового моніторингу сприяє підвищенню прозорості фінансових потоків, скороченню часу обробки даних та зміцненню стабільності фінансових ресурсів. Додатково цифрові інструменти забезпечують зниження адміністративних витрат, покращують доступ громадян до послуг, формують умови для персоналізованого пенсійного обслуговування та підвищують довіру до інституцій. Крім того, вони сприяють антикорупційному ефекту, підвищують фінансову грамотність населення та оптимізують використання бюджетних ресурсів. Усі ці чинники у комплексі створюють основу для стійкого розвитку пенсійної системи та підвищення її здатності ефективно реагувати на економічні та демографічні виклики. Саме тому доцільним є далі представити концептуальна модель, яка демонструє багаторівневий вплив цифрових технологій на пенсійну систему, відображаючи взаємозв’язки між інструментами трансформації та результатами соціально-економічної ефективності. Основні компоненти моделі включають наступні елементи, що систематизуємо в табл. 2. Таблиця 2 Концептуальна модель впливу цифрових технологій на пенсійну систему Компонент моделі Елементи цифрової трансформації Функціональні ефекти Соціальноекономічні результати Пояснення Цифрові технології Електронні реєстри, автоматизовані системи обліку, аналітичні платформи, мобільні сервіси, блокчейн Забезпечують збір, обробку та зберігання даних у цифровому форматі Створюють базу для точного, швидкого та прозорого управління пенсійними ресурсами Цифрові інструменти виступають фундаментом трансформації, інтегруючи всі процеси системи Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 46/2025 567 Прозорість фінансових потоків Онлайнмоніторинг, контроль транзакцій, автоматичні звіти Підвищення відкритості фінансових операцій, зменшення ризику зловживань Зростання довіри громадян; чітка звітність перед державою Цифрові механізми дозволяють відстежувати рух коштів та забезпечують доступність інформації Оперативність обробки даних Автоматизовані розрахунки, інтегровані бази даних, обмін даними в реальному часі Швидке призначення та коригування пенсій; мінімізація людських помилок Скорочення часу на обслуговування громадян; підвищення ефективності управління Використання алгоритмів та інтегрованих систем прискорює всі ключові процеси Стійкість і прогнозування Аналітика великих даних, моделювання фінансових потоків, цифровий моніторинг Прогнозування доходів і витрат, раннє виявлення ризиків Забезпечення стабільності пенсійних виплат; адаптація до демографічних і економічних змін Дозволяє системі швидко реагувати на зовнішні виклики та планувати фінансові ресурси Зниження адміністративного навантаження Автоматизовані сервіси, відмова від паперових носіїв Оптимізація процедур, скорочення дублювання процесів Зменшення витрат на управління; підвищення ефективності працівників Автоматизація дозволяє зосередити ресурси на стратегічних завданнях Доступність послуг та персоналізація Мобільні додатки, онлайнконсультації, персоналізовані кабінети Ширший доступ до інформації та сервісів; адаптація під індивідуальні потреби Підвищення рівня задоволеності громадян; покращення соціальної справедливості Забезпечується інтерактивна взаємодія з користувачами та враховуються персональні права Фінансова грамотність населення Інформаційні платформи, цифрові тренінги, персоналізовані повідомлення Підвищення знань про пенсійні права та механізми накопичень Активна участь громадян у плануванні пенсій; стимулювання добровільних внесків Цифрові інструменти створюють освітнє середовище для користувачів Зворотні зв’язки та адаптивність Моніторинг системи, аналітичні панелі, динамічне Оперативне коригування управлінських рішень, Підвищення ефективності системи у довгостроковій Механізм адаптації дозволяє реагувати на нові виклики та Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 46/2025 568 регулювання політик прогнозування наслідків перспективі; стійкість до змін забезпечує гнучкість пенсійної системи Джерело: систематизовано автором Таким чином, концептуальна модель представляє цілісний підхід, де цифрові технології виступають каталізатором інтегрованого розвитку пенсійної системи, забезпечуючи взаємодію всіх її компонентів у напрямку підвищення ефективності, прозорості та соціальної стійкості. Також слід зауважити, що цифрові платформи, аналітичні інструменти та автоматизовані сервіси відіграють ключову роль у сучасній трансформації системи пенсійного забезпечення. Поперше, цифрові платформи забезпечують інтеграцію різних процесів обліку та адміністрування пенсійних ресурсів, створюючи єдину інформаційну екосистему. Це дозволяє державним органам оперативно обмінюватися даними, контролювати рух коштів і зменшувати ризики помилок або зловживань. По-друге, аналітичні інструменти на основі великих даних та прогнозних моделей дають змогу оцінювати фінансовий стан пенсійних фондів, прогнозувати доходи та видатки, а також виявляти потенційні ризики заздалегідь. Такі можливості підвищують точність стратегічного планування та забезпечують стабільність фінансових потоків, що є критично важливим для підтримки сталості пенсійної системи. По-третє, автоматизовані сервіси забезпечують швидкий та зручний доступ громадян до персоніфікованої інформації про їхні пенсійні права, накопичення та стан обліку страхових внесків. Завдяки цьому користувачі можуть самостійно відстежувати власні дані, планувати майбутні пенсійні виплати та отримувати консультації без необхідності фізично відвідувати установи. Таке поєднання прозорості, оперативності та персоналізованого доступу не лише підвищує ефективність управління ресурсами, а й зміцнює довіру громадян до пенсійної системи та стимулює активну участь у ній. Спираючись на зазначене вище, сформуємо табл. 3. Таблиця 3 Роль цифрових технологій у модернізації пенсійної системи та підвищенні доступності персоніфікованої інформації Тип цифрового інструменту Функції та можливості Вплив на управління пенсійними ресурсами Вплив на доступ громадян до персоніфікованої інформації Соціальноекономічний ефект Цифрові платформи Інтеграція обліку, адміністрування та взаємодії між установами Забезпечують єдину екосистему для контролю фінансових потоків; зменшують ризики помилок і зловживань Створюють умови для централізованого доступу до персональної інформації Підвищення прозорості системи; формування довіри громадян; оптимізація процесів управління Аналітичні інструменти Прогнозування доходів і видатків, аналіз великих даних, оцінка ризиків Дає змогу планувати фінансові ресурси, оцінювати Дозволяють громадянам отримувати більш точну інформацію про потенційні Стабільність фінансових потоків; підвищення соціально- Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 46/2025 569 ефективність фондів, швидко реагувати на ризики пенсійні виплати та стратегії накопичень економічної стійкості системи Автоматизовані сервіси Онлайн-сервіси, мобільні додатки, персоналізовані кабінети користувача Скорочують час обробки заяв і платежів; зменшують адміністративне навантаження Дає змогу громадянам самостійно відстежувати стан обліку, планувати пенсійні виплати та отримувати консультації дистанційно Підвищення зручності та доступності послуг; стимулювання активної участі громадян; зростання довіри до системи Джерело: систематизовано автором У підсумку, інтеграція цифрових платформ, аналітики та автоматизованих сервісів формує сучасну, стійку та клієнтоорієнтовану модель управління пенсійними ресурсами, яка здатна ефективно реагувати на економічні та демографічні виклики та забезпечувати високий рівень соціально-економічної ефективності. Також зауважимо, що інтеграція цифрових технологій у пенсійній системі є ключовим чинником підвищення її ефективності та адаптивності. По-перше, автоматизація облікових процесів та впровадження електронних платформ дозволяє суттєво зменшити адміністративні витрати, пов’язані з ручним веденням документації, дублюванням операцій та контролем фінансових потоків, що забезпечує не лише економію ресурсів, а й прискорює виконання ключових процедур, таких як призначення пенсій, обробка внесків та формування звітності. По-друге, цифрові системи обліку підвищують точність даних завдяки інтеграції різних баз та автоматичному контролю коректності інформації. Це зменшує ризик помилок у нарахуванні пенсій, втраті даних та невідповідностей між установами. В результаті підвищується надійність функціонування системи та зменшується ймовірність соціальних конфліктів через неправильні виплати. По-третє, використання прозорих цифрових платформ, онлайн-сервісів та аналітичних інструментів зміцнює довіру громадян до інституцій. Користувачі отримують можливість самостійно контролювати свої дані, відстежувати рух коштів та отримувати актуальну інформацію у режимі реального часу. Така відкритість і контрольованість процесів сприяють підвищенню легітимності пенсійної системи в очах населення. Отже, цифрова інтеграція створює умови для формування більш гнучкої та стійкої моделі пенсійного забезпечення. Завдяки аналітичним платформам і прогнозним алгоритмам держава здатна своєчасно реагувати на демографічні та економічні зміни, коригувати фінансові потоки та планувати довгострокову стратегію розвитку системи. В результаті пенсійна система стає більш адаптивною до нових викликів, здатною підтримувати стабільність виплат і забезпечувати соціально-економічну стійкість у довгостроковій перспективі. Висновки Результати проведеного дослідження свідчать про те, що цифровізація пенсійної системи виступає ключовим фактором її модернізації та підвищення соціально-економічної ефективності. Інтеграція цифрових платформ, аналітичних інструментів та автоматизованих сервісів забезпечує комплексний вплив на управлінські та фінансові процеси, що дозволяє суттєво скоротити адміністративні витрати, підвищити точність обліку страхових внесків та пенсійних виплат, а також забезпечити прозорість і відкритість діяльності інституцій. Крім того, цифрові механізми створюють умови для гнучкого реагування системи на демографічні та економічні зміни. Аналітичні платформи та прогностичні алгоритми дозволяють Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 46/2025 570 оцінювати ризики, моделювати різні сценарії розвитку фінансових потоків та своєчасно коригувати стратегію управління пенсійними ресурсами. Це сприяє формуванню стабільної та адаптивної моделі пенсійного забезпечення, здатної ефективно функціонувати навіть у умовах економічної нестабільності або зростання соціальних потреб населення. При цьому цифровізація підвищує доступ громадян до персоналізованої інформації, дозволяючи їм контролювати власні права, планувати пенсійні накопичення та отримувати консультації у зручному форматі. Такий підхід зміцнює довіру населення до пенсійних інституцій, стимулює активну участь у системі та забезпечує баланс між ефективністю управління та соціальною орієнтованістю. Список використаних джерел 1. Desyatnyuk O., Krysovatyy A., Ptashchenko O., Kyrylenko O., Kurtsev O. Innovative Digital Economy Strategies for Enhancing Financial Security in Logistics Optimisation // Journal of Information Systems Engineering and Management. — 2025. — Vol. 10, № 2s. — P. 397– 407. — e-ISSN 2468-4376. — DOI: 10.52783/jisem.v10i2s.328. — URL: https://www.jisemjournal.com/index.php/journal/article/view/328 2. Desyatnyuk O., Ptashchenko O. Impact of Digitalization on Financial Systems and Services // 14th International Conference on Advanced Computer Information Technologies (ACIT). — 19–21 September 2024. — P. 334–337. — DOI: 10.1109/ACIT62333.2024.10712540. — Electronic ISSN 2770-5226, Print on Demand ISSN 2770-5218. 3. Desyatnyuk O., Krysovatyy A., Ptashchenko O., Kyrylenko O. Enhancing financial inclusivity and accessibility of financial services through digital technologies // AD ALTA: Journal of Interdisciplinary Research. — 2024. — P. 65–69. — ISSN 1804-7890. — URL: https://www.magnanimitas.cz/ADALTA/140142/papers/A_13.pdf 4. Desyatnyuk O., Krysovatyy A., Ptashchenko O., Kyrylenko O. The Role of Financial Inclusion in Fostering Eco-entrepreneurship Within the Digital Economy // International Journal of Ecosystems and Ecology Science (IJEES). — 2025. — Vol. 15, № 1. — P. 77–86. — DOI: 10.31407/ijees15.109. — URL: https://www.ijees.net/images/pdf/OksanaDesyatnyuk1riyKrysovatyy1OlenaPtashchenko1Ol gaKyrylenko1THEROLEOFFINANCIALINCLUSIONINFOSTERINGECOENTREPRENEURSHIPWITHINTHEDIGITALECONOMYpage77-86;-acb58c693b.pdf 5. Gallego-Losada M.-J., Montero-Navarro A., García-Abajo E., Gallego-Losada R. Digital financial inclusion. Visualizing the academic literature // Research in International Business and Finance. — 2023. — Vol. 64. — DOI: 10.1016/j.ribaf.2022.101862. — URL: https://doi.org/10.1016/j.ribaf.2022.101862 6. Gupta J., Cornelissen V., Ros-Tonen M. Inclusive development // Encyclopedia of Global Environmental Governance and Politics. — Cheltenham, 2015. — P. 35–44. 7. Komarova O. Functional purpose of social transfers under the conditions of transformation societies // Social policy. — 2009. — № 3. — P. 75–82. (in Ukrainian) 8. Krysovatyy A., Ptashchenko O., Kurtsev O., Arutyunyan O. The Concept of Inclusive Economy as a Component of Sustainable Development // Problemy Ekorozwoju / Problems of Sustainable Development. — 2024. — № 1. — P. 164–172. — URL: https://ph.pollub.pl/index.php/preko/article/view/5755/4346 9. Kuybida V., Savitska S., Shkoda M. et al. Methodology of development of social investment projects for the economy: legal aspects // Journal of Law and Sustainable Development. — 2023. — Vol. 11, № 4. (in Ukrainian) 10. Клименко А.Л. Соціальний захист і соціальне забезпечення в умовах євроінтеграції України: окремі аспекти // Теорія і практика правознавства. — 2017. — Вип. 2 (12). — С. 1–10. Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 46/2025 571 11. Крисоватий А., Десятнюк О., Птащенко О. Digital inclusion: financial and marketing aspects // Журнал стратегічних економічних досліджень. — 2023. — № 3(14). — С. 93– 102. — DOI: 10.30857/2786-5398.2023.3.10. — URL: https://econ-vistnyk.knutd.edu.ua/wpcontent/uploads/sites/17/2023/08/3-2023-10.pdf 12. Мальований М. Теоретичні основи забезпечення соціального захисту // Формування ринкових відносин в Україні. — 2012. — № 5/1(132). — С. 174–185. 13. Мальований М.І. Фінансові аспекти функціонування системи соціального захисту населення в Україні: монографія. — Умань: СПД Сочінський, 2016. — 496 с. 14. Огінська А.Ю. Соціальний захист населення та фінансовий механізм його реалізації: теоретико-концептуальний зріз // Економіка та держава: науково-практичний журнал. — Київ, 2018. — № 4, квітень. — С. 131–136. 15. Пантєлєєва Н., Колодій С., Ребрик М. Цифрова економіка як ключовий тренд розвитку постіндустріального суспільства: монографія. — К.: ДВНЗ «Університет банківської справи», 2019. — 299 с. 16. Птащенко О., Кириленко О., Курцев О. Вплив цифрових трансформацій на розвиток сучасного економічного простору: людський капітал, інклюзія, безпека // Бізнес Інформ. — 2024. — № 7. — С. 180–190. — DOI: 10.32983/2222-4459-2024-7-180-190. — URL: https://www.business-inform.net/article/?year=2024&abstract=2024_7_0_180_190