Корекція кріоекстрактом серця метаболічних порушень при целекоксиб-індукованій кардіоміопатії

КИЇВСЬКИЙ НАЦIОНАЛЬНИЙ УНIВЕРСИТЕТ IМЕНI ТАРАСА ШЕВЧЕНКА РАДА МОЛОДИХ ВЧЕНИХ КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА Матеріали XIІ Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених ОБ’ЄДНАНI НАУКОЮ: перспективи міждисциплінарних досліджень Київ 2025 УДК: 001.2:001.83(477) (062) ББК 72.4:20 (4Укр) я73 Об'єднані наукою: перспективи міждисциплінарних досліджень. Київ, 2025. – 386 с. Органiзацiйний комiтет: д. біол. н., професор Ганна ТОЛСТАНОВА; к. екон. н. Павло КУХТА; к. фіз-мат. н. Роман ОСТАПЕНКО; к. екон. н. Яна ДЕРБЕНЬОВА; к. психол. н. Аліна ПРОСКУРНЯ; д-р філос., Тетяна ТЕСЬОЛКІНА; аспірант Валентин ЗАЦЕПІЛО; аспірант Михайло ТАСЕНКО; аспірант Нікіта СКИБИЦЬКИЙ; аспірант Олександр МОХОНЬКО; аспірантка Людмила КОРЖАН; аспірантка Марія КНДІЙ; аспірантка Анастасія ПЕДОСЕНКО; аспірант Павло ШТЕЛЬМАХ; аспірант Олександр МИХАЙЛІЧЕНКО; докт. філос. Володимир ПЕТРІВСЬКИЙ; докт. філос. Марія ДЕНИСЮК. Верстка: Р.ОСТАПЕНКО, М. ДЕНИСЮК, Н. СКИБИЦЬКИЙ, Т. ТЕСЬОЛКІНА ХІІ Всеукраїнська науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих вчених «Об’єднані наукою: перспективи міждисциплінарних досліджень» проходила 20–21 листопада 2025 року в Київському національному унiверситетi iменi Тараса Шевченка з нагоди Всесвітнього дня науки задля миру та розвитку. У цьому збірнику праць опубліковані матеріали конференції в авторській редакції. © Київський нацiональний унiверситет iменi Тараса Шевченка, 2025 © Автори, 2025 ОРГАНІЗАЦІЯ ВЗАЄМОДІЇ МІЖ ФАХІВЦЯМИ СОЦІАЛЬНОГО СУПРОВОДУ, КОМАНДИРАМИ ТА ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМИ ....... ЯРОВА Т.О. ......................................................................................... 193 WAR-RELATED STRESS AND REPRODUCTIVE DECISIONS ..................... YATSENKO N.V. ................................................................................... 195 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВОГО ЗАХИСТУ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ЯКІ ЗАГИНУЛИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ НИМ ОБОВ’ЯЗКІВ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ ................................................... ЯЦИШИН М.Р. ................................................................................... 197 СЕКЦIЯ 2. АКТУАЛЬНІ АСПЕКТИ ПРИРОДНИЧИХ НАУК ..................... 199 ВИКОРИСТАННЯ УГРУПОВАНЬ ЗООПЛАНКТОНУ ЯК БІОІНДИКАТОРА РЕАКЦІЇ ГІДРОЕКОСИСТЕМ РІЧОК ГОРЕНКА ТА МОЩУНКА НА АНТРОПОГЕННИЙ ВПЛИВ ................................................ БЕРІЯ В.Д., ГАНДЗЮРА В.П. ........................................................... 200 ШКІДЛИВИЙ ВПЛИВ ЕНЕРГЕТИЧНИХ НАПОЇВ НА ОРГАНІЗМ ПІДЛІТКІВ ............................................................................................................ БОГАТИРЕНКО А.О. ......................................................................... 202 ОПТИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ТРИПТОФАНУ З НАНОЧАСТИНКАМИ СРІБЛА У ГІДРОГЕЛЯХ ..................................................................................... БОТВИНОВСЬКИЙ Б., ПАВЛЕНКО О.Л., ДМИТРЕНКО О.П., КУЛІШ М.П., ГАПОНОВ А.М., НАУМЕНКО А.П., НЕЙМАШ В.Б. .............................................................................................................. 204 ON PREDICTION FORMULAS FOR INTEGRATED FRACTIONAL BROWNIAN MOTION ......................................................................................... BUNDIUK, Y. ....................................................................................... 206 ВИЗНАЧЕННЯ ДИКВАТУ МЕТОДОМ ДИФЕРЕНЦІЙНОІМПУЛЬСНОЇ ВОЛЬТАМПЕРОМЕТРІЇ З ВИКОРИСТАННЯМ МОДИФІКОВАНОГО ПЛАНАРНОГО ЕЛЕКТРОДУ ..................................... ВОРОЖБЯН А.В., ТАНАНАЙКО О.Ю., ПАНГ Ш., МАККЕОН Н., МАРКЕН Ф. ......................................................................................... 208 ВПЛИВ БЕЗКЛІТИННИХ КРІОКОНСЕРВОВАНИХ БІОЛОГІЧНИХ ЗАСОБІВ НА БІЛКОВИЙ ГОМЕОСТАЗ .......................................................... СТУДЕНТ В.О., ГЛАДКИХ Ф.В., ЛЯДОВА Т.І., МАТВЄЄНКО М.С. .............................................................................................................. 210 КОРЕКЦІЯ КРІОЕКСТРАКТОМ СЕРЦЯ МЕТАБОЛІЧНИХ ПОРУШЕНЬ ПРИ ЦЕЛЕКОКСИБ-ІНДУКОВАНІЙ КАРДІОМІОПАТІЇ ............................. ДРОБНЕР І.Г., ГЛАДКИХ Ф.В., ЛЯДОВА Т.І., МАТВЄЄНКО М.С. .............................................................................................................. 212 212 КОРЕКЦІЯ КРІОЕКСТРАКТОМ СЕРЦЯ МЕТАБОЛІЧНИХ ПОРУШЕНЬ ПРИ ЦЕЛЕКОКСИБ-ІНДУКОВАНІЙ КАРДІОМІОПАТІЇ Дробнер І.Г., Гладких Ф.В., Лядова Т.І., Матвєєнко М.С. Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна [email protected] Вступ. Целекоксиб належить до селективних інгібіторів циклооксигенази-2, які широко застосовуються у лікуванні запальних і неопластичних процесів, однак відомо, що його тривале введення може супроводжуватись кардіотоксичними проявами, зумовленими порушенням мітохондріальних функцій, енергетичного метаболізму та розвитком оксидативного стресу. Одним із ключових маркерів метаболічної дисфункції серця є порушення лактатпіруватного обміну та підвищення активності лактатдегідрогенази, що свідчить про переважання анаеробного гліколізу. Сучасні дослідження демонструють перспективність застосування біологічних кріоекстрактів для відновлення клітинного гомеостазу і запобігання метаболічним зрушенням. Мета дослідження – встановити вплив кріоконсервованого екстракту серця на показники лактатпіруватного комплексу та активність лактатдегідрогенази у міокарді щурів із кардіоміопатією, індукованою целекоксибом, у порівнянні з карведилолом. Матеріали і методи. Хронічну кардіоміопатію, індуковану целекоксибом, моделювали шляхом внутрішньошлункового введення целекоксибу у дозі 100 мг/кг щоденно протягом 14 днів [1]. Кріоекстракт серця вводили на 5, 7, 9, 11 та 13 дні. Дослідження проведено на 28 щурах-самцях, розподілених на 4 групи по 7 особин: інтактні, контроль без лікування, група порівняння з карведилолом 30 мг/кг [2], а також щури, яким вводили кріоекстракт серця. Вміст лактату [3] і пірувату [4] у гомогенаті міокарда визначали спектрофотометрично. Активність лактатдегідрогенази (КФ 1.1.1.27) визначали кінетичним спектрофотометричним методом у гомогенаті серцевої тканини з вираженням результатів у мікрокаталах на міліграм білка [5]. Результати. Встановлено виражені зміни у метаболізмі серцевої тканини під впливом целекоксибу, що проявилися значним зростанням рівня лактату у тварин контрольної групи до 5,0 [4,9; 5,4] проти 2,7 [2,7; 3,3] у інтактних щурів (p < 0,001; 85,2 %). Це свідчить про розвиток гіпоксичного зсуву з активацією анаеробного гліколізу. У тварин, яким вводили карведилол, концентрація лактату зменшувалася до 3,3 [3,0; 3,5] (p < 0,01; 34,0 %), тоді як застосування кріоконсервованого екстракту серця забезпечувало ще більш виражену корекцію – до 2,8 [3,3; 3,0] (p < 0,001; 15,2 %) із додатковою перевагою над карведилолом (p = 0,03; 15,2 %). Паралельно виявлено зміни пірувату: у контролі його рівень знижувався до 0,20 [0,15; 0,25] порівняно з 0,50 [0,40; 0,50] у інтактних тварин (p = 0,002; 60,0 %), що підтверджує порушення окисного перетворення лактату. У групі з карведилолом піруват зростав до 0,30 [0,20; 0,30], хоча зміни не досягали статистичної значущості. Під впливом кріоекстракту серця цей показник 213 підвищувався до 0,30 [0,30; 0,40] (p = 0,028; 50,0 %), що свідчить про часткове відновлення аеробного шляху енергетичного обміну. Найбільш показовим інтегральним параметром був коефіцієнт лактат/піруват, який у контрольній групі зростав до 25,0 [17,9; 37,0] проти 5,4 [5,2; 8,3] у інтактних (p < 0,001; 363,0 %). Це свідчить про глибокий зсув у бік анаеробного метаболізму. Карведилол знижував це співвідношення до 12,0 [9,8; 15,5] (p = 0,018; 52,0 %), а кріоекстракт серця – до 7,8 [7,0; 9,3] (p = 0,001; 69,0 %), перевершуючи карведилол (p = 0,013; 35,4 %). Активність лактатдегідрогенази у контрольній групі підвищувалася до 6,4 ± 0,23 (95 % ДІ: 5,9–6,8) відносно інтактних тварин (4,1 ± 0,15; 95 % ДІ: 3,8–4,4; p < 0,001; 55,2 %), що відображає як посилення гліколізу, так і ушкодження клітинних мембран. Після введення карведилолу активність ферменту знижувалася до 4,4 ± 0,26 (95 % ДІ: 3,8–4,9; p < 0,001; 31,8 %), а при застосуванні кріоекстракту серця – до 4,6 ± 0,22 (95 % ДІ: 4,2–5,0; p < 0,001; 27,7 %). Різниця між обома способами корекції була статистично незначущою (p = 0,5), проте сумарна динаміка всіх показників вказує на більш виражене відновлення окисних процесів і стабілізацію енергетичного гомеостазу міокарда під дією кріоконсервованого екстракту серця. Висновки. Целекоксиб спричинив порушення енергетичного метаболізму міокарда, що проявлялося зростанням лактату до 5,0 і зниженням пірувату до 0,20, із підвищенням співвідношення лактат/піруват до 25,0 та активності лактатдегідрогенази до 6,4 порівняно з інтактними тваринами. Карведилол частково коригував ці зміни, тоді як кріоекстракт серця забезпечував глибшу нормалізацію: лактат знижувався до 2,8, співвідношення лактат/піруват – до 7,8, а піруват підвищувався до 0,30. Отримані результати підтверджують перевагу кріоекстракту серця у відновленні окисного метаболізму та зниженні проявів целекоксиб-індукованої кардіотоксичності. Література: 1. Ameliorative effect of beraprost sodium on celecoxib-induced cardiotoxicity in rats. / Ahmad S. et al. Iran. J. of Pharm. Res. 2018. Vol. 17, № 1. P. 155–163. 2. Liposomal Resveratrol and/or Carvedilol Attenuate Doxorubicin-Induced Cardiotoxicity by Modulating Inflammation, Oxidative Stress and S100A1 in Rats / A. M. Alanazi et al. Antioxidants. 2020. Vol. 9, no. 2. P. 159. URL: https://doi.org/10.3390/antiox9020159. 3. Pohanka M. D-Lactic Acid as a Metabolite: Toxicology, Diagnosis, and Detection. BioMed Research International. 2020. Vol. 2020. P. 1–9. 4. Hinman L. M., Blass J. P. An NADH-linked spectrophotometric assay for pyruvate dehydrogenase complex in crude tissue homogenates. Journal of Biological Chemistry. 1981. Vol. 256, № 13. P. 6583–6586. 5. Quantification of Lactate Dehydrogenase for Cell Viability Testing Using Cell Lines and Primary Cultured Astrocytes / S. Kaja et al. Current Protocols in Toxicology. 2017. Vol. 72, no. 1. URL: https://doi.org/10.1002/cptx.21.