Концептуальні підходи до формування об'ємно-просторової структури домінант забудови аеропортів та зон їх впливу

BMC-2025 – International Scientific and Practical Conference "Build Master Class 2025" November 2025, Kyiv, Ukraine Концептуальні підходи до формування об’ємно-просторової структури домінант забудови аеропортів та зон їх впливу Галина Агєєва, к. т. н., ст. н. 1 (ORCID: 0000-0001-9376-8753) 1 Академія будівництва України, Україна АНОТАЦІЯ Подано результати досліджень архітектури будівель аеродромно-диспетчерських веж як складників системи просторової організації аеропортів. Виявлено особливості побудови об’ємно-просторової структури цих будівель, які надають їм найхарактерніших ознак усталеного образу забудови аеропортів. Ключові слова: аеропорт, , при аеродромні території, зони впливу аеропортів, висотна домінанта забудови, аеродромнодиспетчерські вежі 1. ВСТУП Просторова організація територій сучасних регіональних та міжнародних аеропортів (далі – МА) має свої особливості, пов’язані, насамперед, із: − організацією авіаційних перевезень; − обслуговуванням повітряного руху; − забезпеченням безпеки польотів та процесів урбанізації при аеродромних територій. Використання останніх, зокрема розміщення на них висотних будівель та споруд, має низку обмежень, регламентованих Повітряним кодексом України, відповідною Постановою Кабінету Міністрів України [1]. Будівництво висотних об’єктів не є типовим й для територій аеропортів. Виключенням є будівлі аеродромнодиспетчерських веж (далі – АДВ), висоти яких для забезпечення технологічних процесів можуть досягати та перевищувати 100 м (МА Інчхон, Північна Корея; МА Токіо, Ханеда, Японія та ін). Це перетворює будівлі АДВ на висотні домінанти, що у більшості випадків виконують особливу роль найхарактернішої ознаки в системі просторової організації аеропортів та зон їх впливу (МА Единбург, Шотландія; МА Стамбул, Туреччина та ін.). Як наслідок, проєктування таких об’єктів потребує розв’язання комплексу містобудівних завдань висотного будівництва [2–8], особисто: − відмови від унітарних рішень; − задоволення завищених вимог до архітектурної форми; − забезпечення якості видового розкриття та зорового сприйняття архітектурних об’єктів у зоні їх впливу (з різних відстаней та локацій, у динаміці руху наземним та авіаційним транспортом, тощо). 2. МЕТА Дослідити будівлі АДВ як складники системи просторової організації та виявити особливості побудови об’ємно-просторових структур, що надають їм найхарактерніших ознак усталеного образу забудови аеропортів. 3. РЕЗУЛЬТАТИ 3.1. Місце та роль будівель АДВ у просторовій організації аеропортів та зон їх впливу Будівлі АДВ є невід’ємними складниками наземного забезпечення основних технологічних процесів функціонування аеропортів. Це можуть бути: − окремо розташовані будівлі; − будівлі у складі аеровокзальних комплексів; − будівлі у складі комплексів споруд допоміжного та спеціального призначення [5–8]. Їх місце розташування, висота та планувальні рішення залежать від особливостей функціонування аеропортів, розмірів та конфігурації контрольованих зон, тощо. Розвиток аеропортів може супроводжуватись: − демонтажем, реконструкцією та модернізацією існуючих будівель АДВ; − будівництвом нових будівель АДВ із доданням додаткових – рекламно-комерційних функцій, тощо [5]. Як наслідок, забудова аеропортів може бути реорганізована та доповнена однією або декількома зонами висотної забудови, що у більшості випадків ускладнює розв’язання відповідних містобудівних завдань (МА Хітроу, Лондон, Великобританія; МА О’Гара, Чикаго, США та ін.). Урбанізація територій, наближених до аеропортів, призводить до того, що будівлі АДВ стають домінантами забудови й зон впливу аеропортів. Як-от будівлі АДВ виконують ще роль своєрідних орієнтирів на місцевості у денні та нічні години (наприклад, Північна АДВ, МА О’Гара, Чикаго, США), а інколи перетворюються й на медійні об’єкти (МА Бен– Гуріон, Тель-Авів, Ізраїль; МА Единбург, Шотландія; МА Швехат, Відень, Австрія та ін.). 3.2. Організація внутрішнього простору Об’ємно-просторова структура будівель АДВ формується за умов забезпечення технологічних процесів із урахуванням техніко-економічних показників діяльності аеропортів та перспектив їх розвитку. Особливістю функціонального зонування є наявність одноабо декілька поверхових об’ємів диспетчерських залів, зон розташування радіолокаційного обладнання, які грають провідну роль у формуванні будівлі в цілому та 27 Галина Агєєва значно впливають на вибір конструктивних та інженерних рішень [5–8]. Особливості проєктування нових, розширення, реконструкції та технічного переоснащення існуючих будівель у класифікованих аеропортах регламентуються відповідними нормами та правилами. Поширена практика використання уніфікованих технологічних рішень, відповідних типових проєктів [5, 6]. 3.3. Побудова архітектурних форм Аналіз світової та вітчизняної практик проєктування, будівництва та експлуатації будівель АДВ дозволив установити: − типологічні ознаки їх об’ємно-просторових композицій [5–8]; − прийоми виявлення форм [6–8]; − ключові складники технологічних процесів, які грають провідну роль у формуванні їх архітектурного образу [5–8]. 3.4. Забезпечення взаємозв’язку з навколишнім середовищем Підвищена містобудівна та композиційна значимість будівель АДВ: − активно впливає на формування усталеного образу забудови аеропортів [5–8]; − посилюється відповідними містобудівними, архітектурними, конструктивними та інженерними рішеннями, низка яких є інноваційними для забудови аеропортів [6–8]; − підкреслюється неординарними підходами до їх формоутворення (достопам’ятні символи, флористичні та химерні образи), експлуатації (медійні екрани, оглядові майданчики, тощо) [7, 8]. Реалізовані креативні підходи до формоутворення будівель АДВ дієво впливають на узагальнення уявлень про відповідні аеропорти (МА Единбург, Шотландія; МА Сідней, Австралія; МА Фуджейра, ОАЕ та ін.) Саме це активно використовують в маркетингових технологіях як інструменти територіального брендингу/ребрендингу аеропортів, відповідних населених пунктів, країн в цілому. Зокрема, графічні зображення будівель АДВ є складниками знаків для товарів і послуг низки аеропортів: − МА Единбург, Шотландія (з 2006 року); − МА Дубаї, ОАЕ (2000–2019 роки); − МА Лелистад, Нідерланди (до 2018 року) та ін. Разом з тим, у процесі функціонування аеропортів висотні домінанти можуть втрачати функції найхарактерніших ознак усталеного образу забудови. Це може бути результатом зміни стратегій розвитку та діяльності аеропортів, зміщенням акцентів забудови, наслідків воєнних подій, тощо [7]. Унікальною для України та світу є будівля АДВ висотою 51 м, побудована в МА Донецьк впродовж 2011– 2012 років. Вона не є лідером рейтингів АДВ за висотою та технічним оснащенням, але її порушений під час проведення антитерористичної операції 2014 року образ став символом незламності людського духу [6]. 4. ВИСНОВКИ Відновлення інфраструктури авіаційного транспорту та відкриття Україною повітряного простору будуть супроводжуватися застосуванням новітніх підходів архітектури та урбаністики до відповідних концепцій розвитку регіональних та міжнародних аеропортів. Зокрема, вивчення та залучення провідного досвіду формування об’ємно-просторових структур висотних домінант забудови в практику відновлення, а також використання відповідних маркетингових технологій можуть сприяти підвищенню іміджевих позицій аеропортів, населених пунктів, регіонів та країни в цілому. Список літератури [1] Питання використання приаеродромних територій: Постанова Кабінету міністрів України від 23 грудня 2021 року № 1427. Урядовий кур’єр від 05.01.2022. № 1. [2] ДБН В.2.2–41:2019. Висотні будівлі. Основні положення. [На заміну ДБН В.2.2–24:2009; чинні від 2020–01–01]. Вид. офіц. Київ : Мінрегіон України, 2019. 53 с. [3] Кузьміна Г. В. Композиційно-просторові особливості висотних споруд. Сучасні проблеми архітектури та містобудування, 2009. Вип. 22. С. 157–163. [4] Дьомін М. М., Сингаївська О. І., Козак С. А. Видове розкриття пам’яток архітектури як складова визначення їх зон охорони. Сучасні проблеми архітектури та містобудування, 2025. Вип. 7. С. 244–263. DOI: https://doi.org/10.32347/2077-3455.2025.71.244-263 [5] Agieieva G. Evolution of the typology of air traffic service buildings in the course of the development of airports. Aviation in the XXI Century – Aviation Security and Space Technology (25–27.09.2024). Kyiv : National Aviation University, 2024. Pp. 8.29–8.33. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.13837279 [6] Агєєва Г. М. Особливості формування об’ємнопросторової структури будівель аеродромнодиспетчерських веж. Теорія та практика дизайну, 2025. № 2(36). С. 5–17. DOI: https://doi.org/10.32782/24158151.2025.36.1 [7] Агєєва Г.М. Образи висотних домінант забудови як інструмент брендингу аеропортів та прилеглих територій. Теорія та практика дизайну, 2023. Вип. 29– 30. С. 5–21. DOI: https://doi.org/10.32782/24158151.2023.29-30.1 [8] Russo C. J. Art of the Airport Tower. Washington: Smithsonian Books, 2015. 175 p. 28