MAIN COMPONENTS OF THE PHYTOCHEMICAL PROFILE OF ECHINACEA: CURRENT ASSESSMENTS

122 Поспєлов С. В., доктор с.-г. наук, професор Зезекало Є. О., здобувач вищої освіти рівня Доктор філософії Полтавський державний аграрний університет, Полтава, Україна ОСНОВНІ СКЛАДОВІ ФІТОХІМІЧНОГО ПРОФІЛЮ ЕХІНАЦЕЇ: СУЧАСНІ ОЦІНКИ Ключові слова: ехінацея, Echinacea Moench, фітохімія, біологічна активність Відомо, що фітохімічний склад ехінацеї варіюється залежно від виду та різних частин рослини [23]. Вже достеменно встановлено, що жодна окрема сполука або група сполук не є єдиною відповідальною за дію ехінацеї [2]. Натомість вважається, що кілька класів сполук, включаючи алкаміди, похідні кавової кислоти (ПКК), полісахариди та алкени (такі як полієни), спільно забезпечують її активності [3]. Нижче наведено підсумок основних складових, що містяться в різних видах ехінацеї: Е пурпурової (Echinacea purpurea, Е. блідої (Echinacea pallida) та Е. вузьколистої (Ecihnacea angustifolia), на основі досліджень останніх років. Алкаміди – рослинні ліпофільні сполуки, що характеризуються поєднанням різних амінів та аліфатичних кислот, з'єднаних аміновою сполукою [20]. Ці амінні залишки, які можуть бути ароматичними або аліфатичними, утворюються в результаті декарбоксилювання амінокислот [33]. Ізобутиламін походить від амінокислоти валіну і є найпоширенішим аміном, присутнім в алкамідах [1]. Характерною особливістю алкамідів ехінацеї є приєднання ізобутилових або 2-метилбутилових амінів до ланцюга ненасичених жирних кислот, який містить одну або кілька подвійних або потрійних зв'язків [4]. Однак два алкаміди, виділені з водно-спиртових екстрактів коренів E. purpurea, мають гідроксильну групу і карбонову кислоту на кінці ланцюга жирної кислоти [15]. Концентрації алкамідів значно різняться між коренями, стеблами та суцвіттями E. purpurea, причому вищі рівні додека-2,4-дієн-8,10-діїн-алкамідів містяться в коренях, тоді як додекатраен-алкаміди та нонадека-2,4-дієн-8,10-діїни переважають у стеблах [11]. Дослідження розподілу показало, що кора коренів і вторинні корені E. angustifolia не містять алкаміди. Високоякісний матеріал коренів E. purpurea містить до 6 мг/г алкаміди [34]. Флавоноїди. Існують обмежені повідомлення про флавоноїди в видах ехінацеї. Попередні дослідження [32] визначили основні антоціанові пігменти в квітках E. purpurea та E. pallida як ціанідин 3-глюкозид та ціанідин 3-(6″- малонілглюкозид). Раніше проведені дослідження [12] також дозволили отримати антоціаномісткі калюсні та суспензійні культури зі стебла E. purpurea. З цих суспензійних культур було виділено три антоціани: ціанідин 3-глюкозид і два додаткові ацильовані глікозиди ціанідину, які не були повністю охарактеризовані [5]. Єдине інше повідомлення походить з неопублікованих даних докторської дисертації, в якій відзначаються сліди кверцетину та глікозидів кемпферолу, включаючи 3-рутинозиди (рамнозил (1→6) глюкозиди, 56, 57), у надземних частинах E. purpurea [6]. Вуглеводні є основними складовими коренів E. pallida, з яких було ідентифіковано приблизно 11 похідних, переважно кетоалкени та кетоалкіни (поліацетилени). Основні сполуки включають кетоалкени – (Z)-пентадец-8-ен-2он, (8Z,11Z)-пентадека-8,11-дієн-2-он [7], (8Z,11Z,13E)-пентадека-8,11,13-трієн-2он та (8Z,11E,13Z)-пентадека-8,11,13-трієн-2-он [9] – а також кетоалкіни – (8Z,13Z)-пентадека-8,13-дієн-11-ін-2-он, (Z)-тетрадека-8-дієн-11,13-діін-2-он [29] та (Z)-пентадека-8-ен-11,13-діін-2-он [18]. Крім того, у коренях E. angustifolia [10] було виявлено два відомі алкени: пентадец-1-ен та (Z)-пентадека-1,8-дієн [24]. На https://doi.org/10.5281/zenodo.17989105 123 відміну від цього, єдиним вуглеводнем, виявленим у коренях E. purpurea, є додека-2,4-дієн-1-ізовалерат, який також міститься в коренях E. angustifolia [21]. Відсутність поліацетиленів у коренях E. angustifolia та E. purpurea є відмінною рисою цих видів від E. pallida. Дослідження показали, що комерційно доступні препарати з коренів E. pallida часто містять E. angustifolia [36]. Це свідчить про те, що деякі ранні повідомлення про вуглеводні в коренях E. angustifolia могли бути наслідком неправильної ідентифікації або забруднення E. pallida. З надземних частин E. purpurea було виділено два імуностимулюючі полісахариди, PS I і PS II. PS I ідентифіковано як 4-O-метилглюкуроноарабіноксилану із середньою молекулярною масою 35 000, тоді як PS II є кислим арабінорамногалактаном із молекулярною масою 50 000. Обидва ці полісахариди продемонстрували значну активність у різних імунологічних тестах in vitro та in vivo [8]. Сирий екстракт полісахаридів з коренів E. purpurea не був повністю проаналізований, хоча, як видається, він має склад, подібний до складу надземних частин. Крім того, з клітинних культур E. purpurea було отримано три однорідні полісахариди: два нейтральні фукогалактоксилоглюкани з молекулярною масою 10 000 і 25 000 та кислий арабіногалактан з молекулярною масою 75 000 [19]. Було виявлено, що фукогалактоксилоглюкан з молекулярною масою 25 000 посилює фагоцитоз як в in vitro, так і в in vivo аналізах, тоді як арабіногалактан специфічно стимулює макрофаги до секреції фактора некрозу пухлин (TNF) [16, 17]. Кислий арабінорамногалактан з E. purpurea зараз виробляється біотехнологічним способом у промислових масштабах і розглядається для клінічних випробувань [27]. Попередні дослідження класифікували цей полісахарид як арабіногалактан типу II, що характеризується (1→3)-пов'язаним β-D-галактановим каркасом, який, ймовірно, приєднаний до ланцюгів рамногалактану та арабінану [35,26]. Полісахариди, вироблені за допомогою культури тканин, структурно відрізняються від тих, що містяться в надземних частинах, оскільки вони є компонентами первинних клітинних стінок в культивованих клітинах. В результаті полісахариди, отримані з надземних частин E. purpurea, мало схожі на ті, що виробляються культурами тканин [28]. Похідні кавової кислоти (ПКК). Іншою важливою групою фітохімічних речовин, що сприяють фармакологічній дії ехінацеї, є ПКК. На відміну від алкиламідів, які мають більш обмежене поширення серед таксонів, фенольні метаболіти, такі як ПКК, широко поширені серед рослин. Хоча ехінацея має унікальний набір ПКК, ці сполуки зустрічаються у багатьох родинах рослин [13,14]. Два найбільш досліджені ПКК в E. purpurea – це кафтарова кислота та цикорієва кислота, оскільки вони є домінуючими поліфенолами в цьому виді [31]. Окрім своєї ролі в захисті рослин, наприклад, відлякуючи травоїдних тварин та забезпечуючи міжвидовий захист, ПКК пов'язані з імуностимулюючими та антиоксидантними властивостями ехінацеї [37]. Однак дослідження перорального прийому показують, що ці сполуки мають низьку біодоступність, що ставить під сумнів їх ефективність для людей [30]. Цикорієва кислота особливо багата в E. purpurea, складаючи до 20 % від загальної кількості ПКК в коренях, тоді як суцвіття, стебла і листя містять приблизно 35 %, 10 % і 35 % відповідно [25]. Для натуральних продуктів для здоров'я такий розподіл свідчить про те, що в продуктах слід надавати перевагу суцвіттям і листкам, які містять вищі концентрації ПКК. Деякі натуральні продукти для здоров'я відповідають цьому, тоді як інші зосереджуються на алкіламідах, які в основному концентруються в коренях і містяться в менших кількостях у надземних частинах [22]. Наведений аналіз свідчить, що основні компоненти в різних видах ехінацеї та їх частинах і органах, які відповідають за біологічні ефекти та активності, практично вже виявлено і досліджено. І в останні роки дослідження з фітохімії ехінацеї більше зосереджені на поглибленому вивченні механізмів ефектів в https://doi.org/10.5281/zenodo.17989105 124 системах біотестів in vitro чи in vivo, промисловому виробленню окремих речовин методами біотехнології. Бібліографія: 1. AghaAlikhani, M.; Iranpour, A.; Naghdi Badi, H. (2013) Changes in agronomical and phytochemical yield of purple coneflower (Echinacea purpurea (L.) moench) under urea and three biofertilizers application. J. Med. Plants, 12, 121–136. 2. Ahmadi, F., Samadi, A., & Rahimi, A. (2020). Improving growth properties and phytochemical compounds of Echinacea purpurea (L.) medicinal plant using novel nitrogen slow release fertilizer under greenhouse conditions. Scientific Reports, 10(1), 13842. https://doi.org/10.1038/s41598-020-70949-4 3. Ahmadi, F., Samadi, A., Sepehr, E., Rahimi, A., & Shabala, S. (2022). Morphological, phytochemical, and essential oil changes induced by different nitrogen supply forms and salinity stress in Echinacea purpurea L. Biocatalysis and Agricultural Biotechnology, 43, 102396. https://doi.org/10.1016/j.bcab.2022.102396 4. Cai, F., & Wang, C. (2024). Comprehensive review of the phytochemistry, pharmacology, pharmacokinetics, and toxicology of alkamides (2016–2022). Phytochemistry, 220, 114006. https://doi.org/10.1016/j.phytochem.2024.114006 5. Choirunnisa, J. P., Widiyastuti, Y., Sakya, A. T., & Yunus, A. (2021). Morphological characteristics and flavonoid accumulation of Echinacea purpurea cultivated at various salinity. Biodiversitas Journal of Biological Diversity, 22(9). https://doi.org/10.13057/biodiv/d220915 6. Clifford, L. J., Nair, M. G., Rana, J., & Dewitt, D. L. (2002). Bioactivity of alkamides isolated from Echinacea purpurea (L.) Moench. Phytomedicine, 9(3), 249–253. https://doi.org/10.1078/0944-7113-00105 7. Coelho, J., Barros, L., Dias, M. I., Finimundy, T. C., Amaral, J. S., Alves, M. J., Calhelha, R. C., Santos, P. F., & Ferreira, I. C. F. R. (2020). Echinacea purpurea (L.) Moench: Chemical Characterization and Bioactivity of Its Extracts and Fractions. Pharmaceuticals (Basel, Switzerland), 13(6), 125. https://doi.org/10.3390/ph13060125 8. Cozzolino, R., Malvagna, P., Spina, E., Giori, A., Fuzzati, N., Anelli, A., Garozzo, D., & Impallomeni, G. (2006). Structural analysis of the polysaccharides from Echinacea angustifolia radix. Carbohydrate Polymers, 65(3), 263–272. https://doi.org/10.1016/j.carbpol.2006.01.012 9. Dennehy, C. (2001). Need for Additional, Specific Information in Studies with Echinacea. Antimicrobial Agents and Chemotherapy, 45(1), 369–370. https://doi.org/10.1128/aac.45.1.369-370.2001 10. Harborne, J.B.; Williams, C.A. (2004). Phytochemistry of the genus Echinacea. In Echinacea; CRC Press: Boca Raton, FL, USA. pp. 71–88. 11. Jose, A.; Karthika, C.; Athira, K.V.; Rahman, M.H.; Sweilam, S.H. Pharmacological potential of plant-derived alkylamides. In Strigolactones, Alkamides and Karrikins in Plants; CRC Press: Boca Raton, FL, USA, 2023; pp. 195–205. 12. Karadağ, A. E., Baydar, R., & Kırcı, D. (2024). Phytochemical quality analysis of commercial preparations containing Echinacea purpurea. European Journal of Life Sciences, 3(2), 45–54. https://doi.org/10.55971/EJLS.1505892 13. Kim, H.-O., Durance, T. D., Scaman, C. H., & Kitts, D. D. (2000). Retention of Caffeic Acid Derivatives in Dried Echinacea purpurea. Journal of Agricultural and Food Chemistry, 48(9), 4182–4186. https://doi.org/10.1021/jf000245v 14. Lee, J. (2010). Caffeic acid derivatives in dried Lamiaceae and Echinacea purpurea products. Journal of Functional Foods, 2(2), 158–162. https://doi.org/10.1016/j.jff.2010.02.003 15. Lee, S.-K., Lee, D.-R., Kim, H.-L., Choi, B.-K., & Kwon, K.-B. (2024). A randomized, double-blind, placebo-controlled study on immune improvement effects of ethanolic extract of Echinacea purpurea (L.) Moench in Korean adults. Phytotherapy Research, 38(7), 3645–3659. https://doi.org/10.1002/ptr.8224 16. Lee, T.-T., Huang, C.-C., Shieh, X.-H., Chen, C.-L., Chen, L.-J., & Yu, B. (2010). Flavonoid, Phenol and Polysaccharide Contents of Echinacea Purpurea L. and Its Immunostimulant Capacity In Vitro. International Journal of Environmental Science and Development, 5–9. https://doi.org/10.7763/IJESD.2010.V1.2 https://doi.org/10.5281/zenodo.17989105 125 17. Li, Q., Yang, F., Hou, R., Huang, T., & Hao, Z. (2020). Post-screening characterization of an acidic polysaccharide from Echinacea purpurea with potent anti-inflammatory properties in vivo. Food & Function, 11(9), 7576–7583. https://doi.org/10.1039/D0FO01367F 18. Maggini, V., Bandeira Reidel, R. V., De Leo, M., Mengoni, A., Rosaria Gallo, E., Miceli, E., Biffi, S., Fani, R., Firenzuoli, F., Bogani, P., & Pistelli, L. (2020). Volatile profile of Echinacea purpurea plants after in vitro endophyte infection. Natural Product Research, 34(15), 2232–2237. https://doi.org/10.1080/14786419.2019.1579810 19. Melchart, D., Clemm, C., Weber, B., Draczynski, T., Worku, F., Linde, K., Weidenhammer, W., Wagner, H., & Saller, R. (2002). Polysaccharides isolated from Echinacea purpurea herba cell cultures to counteract undesired effects of chemotherapy— A pilot study. Phytotherapy Research: PTR, 16(2), 138–142. https://doi.org/10.1002/ptr.888 20. Micheli, L., Maggini, V., Ciampi, C., Gallo, E., Bogani, P., Fani, R., Pistelli, L., Ghelardini, C., Di Cesare Mannelli, L., De Leo, M., & Firenzuoli, F. (2023). Echinacea purpurea against neuropathic pain: Alkamides versus polyphenols efficacy. Phytotherapy Research, 37(5), 1911–1923. https://doi.org/10.1002/ptr.7709 21. Mirjalili, M. H., Salehi, P., Badi, H. N., & Sonboli, A. (2006). Volatile constituents of the flowerheads of three Echinacea species cultivated in Iran. Flavour and Fragrance Journal, 21(2), 355–358. https://doi.org/10.1002/ffj.1657 22. Paek, K.Y.; Murthy, H.N.; Hahn, E.J. (2009). Establishment of adventitious root cultures of Echinacea purpurea for the production of caffeic acid derivatives. Protocols for In Vitro Cult. Second. Metab. Anal. Aromat. Med. Plants 2009, 547, 3–16. 23. Petrova, A., Ognyanov, M., Petkova, N., Denev, P., Petrova, A., Ognyanov, M., Petkova, N., & Denev, P. (2023). Phytochemical Characterization of Purple Coneflower Roots (Echinacea purpurea (L.) Moench.) and Their Extracts. Molecules, 28(9). https://doi.org/10.3390/molecules28093956 24. Pretorius, T. R., Charest, C., Kimpe, L. E., & Blais, J. M. (2018). The accumulation of metals, PAHs and alkyl PAHs in the roots of Echinacea purpurea. PLOS ONE, 13(12), e0208325. https://doi.org/10.1371/journal.pone.020832544. 25. Rady, M. R., Aboul-Enein, A. M., & Ibrahim, M. M. (2018). Active compounds and biological activity of in vitro cultures of some Echinacea purpurea varieties. Bulletin of the National Research Centre, 42(1), 20. https://doi.org/10.1186/s42269-018-0018-1 26. Raso, G. M., Pacilio, M., Di Carlo, G., Esposito, E., Pinto, L., & Meli, R. (2002). In-vivo and in-vitro anti-inflammatory effect of Echinacea purpurea and Hypericum perforatum. The Journal of Pharmacy and Pharmacology, 54(10), 1379–1383. https://doi.org/10.1211/002235702760345464 27. Roesler, J., Steinmüller, C., Kiderlen, A., Emmendörffer, A., Wagner, H., & LohmannMatthes, M.-L. (1991). Application of purified polysaccharides from cell cultures of the plant Echinacea purpurea to mice mediates protection against systemic infections with Listeria monocytogenes and Candida albicans. International Journal of Immunopharmacology, 13(1), 27–37. https://doi.org/10.1016/0192-0561(91)90022-Y 28. Schöllhorn, C., Schecklies, E., & Wagner, H. (1993). Immunochemical Investigations of Polysaccharides from Echinacea purpurea Cell Suspension Cultures. Planta Medica, 59(S 1), A662–A663. https://doi.org/10.1055/s-2006-959930 29. Soltanbeigi, A., & Maral, H. (2022). Agronomic yield and essential oil properties of rurple coneflower (Echinacea purpurea L. Moench.) with different nutrient application. Chilean Journal of Agricultural & Animal Sciences, 38(2), 164–175. https://doi.org/10.29393/CHJAA38-16AYAH20016 30. Tanur Erkoyuncu, M., & Yorgancilar, M. (2021). Optimization of callus cultures at Echinacea purpurea L. for the amount of caffeic acid derivatives. Electronic Journal of Biotechnology, 51, 17–27. https://doi.org/10.1016/j.ejbt.2021.02.003 31. Tsai, Y.-L., Chiou, S.-Y., Chan, K.-C., Sung, J.-M., & Lin, S.-D. (2012). Caffeic acid derivatives, total phenols, antioxidant and antimutagenic activities of Echinacea purpurea flower extracts. LWT - Food Science and Technology, 46(1), 169–176. https://doi.org/10.1016/j.lwt.2011.09.026 32. Vergun, O., Svydenko, L., Shymanska, O., Hlushchenko, L., Sedláčková, V. H., Ivanišová, E., & Brindza, J. (2024). Accumulation of Total Content of Polyphenol Compounds and https://doi.org/10.5281/zenodo.17989105 126 Antioxidant Activity of Echinacea Moench Species. Agrobiodiversity for Improving Nutrition, Health and Life Quality, 8(1). https://agrobiodiversity.uniag.sk/scientificpapers/article/view/507 33. Vieira, S.F.; Fonseca-Rodrigues, D.; Mendanha, D.; Castro, V.I.B.; Pires, R.A.; Reis, R.L.; Pinto-Ribeiro, F. (2023). Echinacea purpurea roots extracts. Plant-Deriv. Bioact. Compd. Inflamm. Dis. 447, 56–63. 34. Wang, W., Jiang, S., Zhao, Y., & Zhu, G. (2023). Echinacoside: A promising active natural products and pharmacological agents. Pharmacological Research, 197, 106951. https://doi.org/10.1016/j.phrs.2023.106951 35. Wang, X.; Shi, Q.; Zhang, Y.; Gao, G.; Shen, P.; Gao, G.; Wu, N. (2014). Effects of Echinacea purpurea polysaccharide on IEC-6 cell proliferation. Agric. Sci. Technol. 15, 1876. 36. Woelkart, K., Xu, W., Pei, Y., Makriyannis, A., Picone, R. P., & Bauer, R. (2005). The Endocannabinoid System as a Target for Alkamides from Echinacea angustifolia Roots. Planta Medica, 71, 701–705. https://doi.org/10.1055/s-2005-871290 37. Wu, C.-H., Murthy, H. N., Hahn, E.-J., Lee, H. L., & Paek, K.-Y. (2008). Efficient extraction of caffeic acid derivatives from adventitious roots of Echinacea purpurea. Czech Journal of Food Sciences, 26(4), 254–258. https://doi.org/10.17221/1120-CJFS https://doi.org/10.5281/zenodo.17989105 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА АГРАРНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ НАЦІОНАЛЬНИЙ БОТАНІЧНИЙ САД ІМ. М. М. ГРИШКА НАН УКРАЇНИ ДОСЛІДНА СТАНЦІЯ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН ІАІП НААН UNIWERSYTET POMORSKI W SŁUPSKU ПОЛТАВСЬКЕ ВІДДІЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО БОТАНІЧНОГО ТОВАРИСТВА Лікарське рослинництво: від досвіду минулого до новітніх технологій До 105-ліття Полтавського державного аграрного університету Матеріали ХІІІ Міжнародної науково-практичної конференції 20-21 листопада 2025 р. https://doi.org/10.5281/zenodo.17989105 Полтава: 2025 р Лікарське рослинництво: від досвіду минулого до новітніх технологій До 105-ліття Полтавського державного аграрного університету Матеріали ХІІІ Міжнародної науково-практичної конференції 20-21 листопада 2025 р. Medicinal Herbs: from Past Experience to New Technologies In honor of the 105th Anniversary of Poltava State Agrarian University Proceedings of ХІII International Scientific and Practical Conference November, 20-21, 2025 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА АГРАРНА АКАДЕМІЯ НАУК НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ НАЦІОНАЛЬНИЙ БОТАНІЧНИЙ САД ІМ. М. М. ГРИШКА НАН УКРАЇНИ ДОСЛІДНА СТАНЦІЯ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН ІАІП НААН UNIWERSYTET POMORSKI W SŁUPSKU ПОЛТАВСЬКЕ ВІДДІЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО БОТАНІЧНОГО ТОВАРИСТВА https://doi.org/10.5281/zenodo.17989105 УДК: 633.88+615.32:58 ББК: 42.143 Кр Л 56 Л 56 Лікарське рослинництво: від досвіду минулого до новітніх технологій: матеріали ХІІІ Міжнародної науково–практичної конференції (20–21 листопада 2025 р., м. Полтава). Полтава : Видавництво ПП "Астрая", 2025.-182 с. https://doi.org/10.5281/zenodo.17969415 ISBN 978-617-8797-00-3 У збірнику ХІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Лікарське рослинництво: від досвіду минулого до новітніх технологій» наведено результати досліджень лікарських рослин: особливості їх інтродукції, біології, селекції, фізіології і фітохімії, розмноження і культивування, фармації, використання у сільському господарстві та промисловості. The collection of the ХІІІ International Scientific and Practical Conference “Medicinal Herbs: from past experience to new technologies” the results of the investigations of medicinal plants, especially their introduction, biology, breeding, physiology and phytochemistry, propagation and cultivation, pharmacy, use in agriculture and industry. Редакційна колегія: Галич О.А., професор, ректор ПДАУ (Україна) – голова, Рахметов Д.Б., д.с.-г.н., проф., чл.-кор. НАНУ, заст. директора НБС НАНУ (Україна) - співголова, Устименко О. В., к. с.-г. н., директор ДСЛР ІАіП (Україна) - співголова, Zbigniew Osadowski, Dr.of Agricultural Sc., Prof., Rector of the Pomeranian University in Słupsk, Słupsk (Poland) – співголова, Поспєлов С.В., д. с.-г. н., проф. (Україна) – відповідальний редактор, Глущенко Л. А., к. біол. н. (Україна) – відповідальний секретар, Bernadetta Bienia, PhD (Poland), Esther Nimakoa Asante, PhD, (Slovakia), Буюн Л.І., д. біол. н. (Україна), Заїменко Н.В., д.б.н, проф., чл.-кор. НАНУ (Україна), Eva Ivanišová, PhD (Slovakia), Natalia Kurhaluk, Dr. of Biological Sc., (Poland), Лукаш О., д.б.н., проф. (Україна), Марчишин С.М., д. фарм. н., проф. (Україна), Оніпко В.В., д.п.н., проф. (Україна), Halyna Tkachenko, Dr. of Biological Sc., Prof., (Poland), Angelika Uram-Dudek, PhD (Poland) Рецензенти: Клименко С.В. – доктор біологічних наук, професор, Національний ботанічний сад імені М. М. Гришка НАН України, Україна Почерняєва В.Ф. – доктор медичних наук, професор, Полтавський державний медичний університет, науковий співробітник Державного Експертного центру МОЗ України, Україна Федорчук М.І.– доктор сільськогосподарських наук, професор, Миколаївський національний аграрний університет, Україна На обкладинці: Гавсевич Петро Іванович (1883-1920), організатор системних досліджень лікарських рослин в Україні Друкується за рішенням Вченої ради Дослідної станції лікарських рослин ІАІП НААНУ (протокол № 5 від 15 грудня 2025 р.) Відповідальність за зміст, оригінальність і достовірність наведених матеріалів несуть автори; надруковано у авторській редакції ISBN 978-617-8797-00-3 УДК: 633.88+615.32:58 ББК: 42.143 Кр © – Полтавський державний аграрний університет, 2025 р. © – Національний ботанічний сад НАНУ, 2025 р. © – Дослідна станція лікарських рослин ІАІП, 2025 р. © – Uniwersytet Pomorski w Słupsku, 2025 р. © – фото авторів, 2025 р. 4 https://doi.org/10.5281/zenodo.17989105