PROSPECTS FOR THE CULTIVATION AND USE OF ESSENTIAL OIL SPECIES OF THE GENUS MONARDA L. IN UKRAINE

98 Коваленко Н. П., кандидат с.-г. наук, доцент Поспєлова Г. Д., кандидат с.-г. наук, доцент Поспєлов С. В., доктор с.-г. наук, професор Полтавський державний аграрний університет ПЕРСПЕКТИВИ КУЛЬТИВУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ЕФІРООЛІЙНИХ ВИДІВ РОДУ MONARDA L. В УКРАЇНІ Ключові слова: монарда, Monarda L., сорти монарди, ефірна олія Починаючи з кінця XX століття, значна увага науковців приділяється поглибленому вивченню бактерицидних та фунгіцидних властивостей препаратів рослинного походження, особливо ефірних олій та їх фракцій. Здатність до утворення ефірної олії притаманна понад 2500 видам рослин. Особливо перспективними в цьому аспекті є види роду Монарда (Monarda L.) [1, 4]. Монарда – це багаторічна трав'яниста рослина родини Глухокропивові (Lamiaceae), походженням із Північної Америки. Завдяки своїм декоративним якостям, інтенсивному аромату та лікувальним властивостям вона набула значного поширення у світі, культивуючись уже понад 300 років. Рослина використовується як пряно-ароматична культура у сільському господарстві та народній медицині, а також для виробництва ефірних олій та фітопродуктів. Ефірну олію, що отримують з листя і квіток, яка має виражений цитрусовий та м'ятний аромат, застосовують у парфумерії, косметиці та ароматерапії. Різні види та сорти монарди включені до каталогів пряно-смакових рослин у багатьох країнах [1]. Точна світова статистика щодо монарди наразі відсутня, оскільки рослина частіше вирощується у невеликих господарствах та приватних садах, а не у масштабних агропромислових комплексах. Основними країнами-виробниками ефірної олії монарди є США (особливо Орегон), Канада, країни Європи (Польща, Німеччина). За оцінками експертів, у світі щорічно вирощується близько 2-2,5 тис. га монарди для ефіроолійних та декоративних цілей. Рід налічує 22 види, але культивуються, як правило, три: дудчаста, лимонна та двійчаста. Рис. 1. Монарда дудчаста Рис. 2. Монарда лимонна Рожево-бузкова https://doi.org/10.5281/zenodo.17992399 99 Монарда дудчаста (Monarda fistulosa var. menthaefolia) вирізняється яскраво вираженим цитрусовим ароматом і високо цінується як ефіроолійна рослина з лікувальними властивостями [2]. Вона демонструє бактерицидну дію і застосовується для покращення апетиту та травлення [4]. Молода зелень додається до салатів, супів, соусів, приправи до м'яса, а також використовується для приготування чаю та ароматизації вина (вермуту). Популярні карликові сорти цього виду. Монарда лимонна (Monarda citriodora) є популярною декоративною культурою завдяки привабливим суцвіттям. Ця запашна рослина багата на ефірні олії; її листки і квітки мають лимонно-смолистий запах з м'ятним відтінком. З огляду на це їх додають до чаю, варення, квасу, салатів та м'ясних страв. Наземна частина куща використовується у виноробстві, а ефірна олія – для ароматизації косметичних засобів. Багаторічна монарда часто вирощується як однорічна квіткова рослина. Монарда двійчаста (Monarda didyma) популярна серед ландшафтних дизайнерів завдяки яскравим суцвіттям темних та світлих відтінків червоного, білого й фіолетово-бузкового кольорів. Крім того використовується як лікарська рослина: трав'яний чай з наземних частин має жарознижувальні та болезаспокійливі властивості. Згідно з матеріалами наукових досліджень, в Україні проведено успішну роботу з інтродукції та селекції монарди. Створено низку сортів, зокрема: ➢ Прем'єра (виду Monarda fistulosa) – сорт створений у 2006 р. у ДП «ДГ «Новокаховське» НААН. ➢ Фортуна (також Monarda fistulosa) – створений у 2008 р., в реєстрі з 2019 року, Інститут рису НААН України. ➢ Ніжність (виду Monarda didyma) – створений у 2015 р. ➢ Тоня (гібрид типу Monarda × hybrida) – Інститут рису НААН України [3]. Досліджувалися також інші сорти/варіанти у південному Степу (Слава, Серпанок, Сніжана (Monarda didyma) з концентрацією ефірної олії 1,0-1,2 % від абсолютно сухої маси. Ранньостиглий сорт Прем’єра вирощувався для використання у парфумерній промисловості, технічних цілей та як лікарська рослина. Концентрація ефірної олії становить 0,8 % від сирої маси, при цьому вміст тимолу досягає 78,3 %. Сорт Фортуна характеризується високою зимостійкістю, стійкістю до посухи та полягання, а також до окремих видів борошнистої роси. Він має дещо нижчий вміст ефірної олії, але вищу декоративність. Сорт Ніжність (M. didyma) має на 37,5 % нижчу концентрацію ефірної олії порівняно з сортом Прем'єра. У дослідженні для Monarda didyma у південному Степу концентрація становила – 1,0-1,2 % від абсолютно сухої маси. (visnyk-unaus.udau.edu.ua) Загалом у джерелах згадується, що у виді Monarda punctata ефірна олія становить 0,62-1 % від сировини. Згідно досліджень Hudz N. зі співавторами основним компонентом ефірної олії чотирьох видів монарди (M. citriodora, M. didyma, M. fistulosa та M. hybrida) є тимол (thymol): M. citriodora – 71,08 %, M. didyma – 47,54 %, M. fistulosa – 66,31 %, M. hybrida – 43,57 % [6]. У листках Monarda didyma і Monarda fistulosa виявлені https://doi.org/10.5281/zenodo.17992399 100 також: карвакрол (carvacrol), α-терпінолін (alpha-terpinolene), d-гермакрен (dgermacrene) [5]. Для M. fistulosa характерним є вихід ефірної олії 2,37 % від абсолютно сухої сировини при вмісті карвакролу 19,0 %. Важливо, що тимол і карвакрол є основними речовинами, які володіють потужними антисептичними та бактерицидними властивостями [4]. Сорт Фортуна Сорт Прем’єра Комерційні олії Monarda містять у своєму складі такі компоненти: гераніол (90,90 %), ліналоол (1,22 %), гераніаль (0,73 %), γ-терпінен (0,80 %), гермакрен-D (1,21 %). Слід зазначити, що склад ефірних олій може суттєво змінюватися залежно від виду, сорту, фази збирання та місця вирощування. У практичному використанні концентрація й склад цих компонентів впливають на аромат, лікувальні властивості та придатність для застосування у косметиці чи харчуванні. Отже, рід Monarda L. є високоперспективною ефіроолійною та лікарською культурою, здатність якої до утворення ефірних олій із вираженими бактерицидними та фунгіцидними властивостями обґрунтовує її широке застосування у різних галузях промисловості та медицині. Україна має вагомі здобутки у селекції монарди, що підтверджується створенням адаптованих сортів (Прем'єра, Фортуна, Ніжність, Тоня), які придатні для комерційного вирощування в умовах південного Степу. Висока якість ефірної олії сортів української селекції підтверджується значним вмістом фенольних компонентів. Зокрема, сорт Прем'єра (M. fistulosa) має надзвичайно високу концентрацію тимолу (78,3 %). Цей показник, разом із вмістом карвакролу, свідчить про високий антисептичний потенціал української сировини. Зважаючи на встановлений хімічний склад, а саме домінування тимолу і карвакролу, культивування українських сортів монарди є економічно виправданим для задоволення потреб вітчизняного ринку у високоякісній сировині для фармацевтичної та парфумерно-косметичної галузей. Бібліографія 1. Коваленко Н. П., Поспєлова Г. Д., Дзюба Є. В., Лаврський Є. О. Антибактеріальні та антифугальні властивості ефірної олії монарди (Monarda L.) щодо домінуючих мікроміцетів насіння сої. Scientific Progress & Innovations. 2023. No 26 (3). С. 63-68. 2. Коваленко Н.П., Шерстюк О.Л. Лікувальні властивості ефірної олії Monarda fistulesa. Проблеми відтворення та охорони біорізноманіття України: Матеріали Всеукр. наук.- практ. конференції (16 квітня 2015 р.). Полтава. https://doi.org/10.5281/zenodo.17992399 101 3. Марковська О. Є., Дудченко В. В., Свиденко Л. В. Інтродукція перспективних сортів Monarda L. на півдні України. Таврійський науковий вісник. № 121. С.75-80. 4. Полянська В. П., Кінаш О. В., Коваленко Н. П., Саргош О. В. Визначення мінімальної пригнічуючої концентрації ефірної олії Monarda fistulesa для культури грибів виду Aspergillus fumigatus. Світ медицини та біології. 2015. Вип. 2. С. 169-173. 5. Янченко І. А. Вплив сортових особливостей монарди двійчастої на вихід ефірної олії з рослинної сировини у південному степу України. Вісник Уманського національного університету садівництва. № 1. 2016. С. 54-58. 6. Hudz N., Białoń M., Shanaida M., Hvozdyk N., Svydenko L., Wieczorek P. P. Comparative analysis of essential oils of the Monarda L. species cultivated in Ukraine. Conference: Contemporary pharmacy: issues, challenges and expectation. 2020. Kaunas (Lithuania). Volume: Р. 74. https://doi.org/10.5281/zenodo.17992399 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА АГРАРНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ НАЦІОНАЛЬНИЙ БОТАНІЧНИЙ САД ІМ. М. М. ГРИШКА НАН УКРАЇНИ ДОСЛІДНА СТАНЦІЯ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН ІАІП НААН UNIWERSYTET POMORSKI W SŁUPSKU ПОЛТАВСЬКЕ ВІДДІЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО БОТАНІЧНОГО ТОВАРИСТВА Лікарське рослинництво: від досвіду минулого до новітніх технологій До 105-ліття Полтавського державного аграрного університету Матеріали ХІІІ Міжнародної науково-практичної конференції 20-21 листопада 2025 р. https://doi.org/10.5281/zenodo.17992399 Полтава: 2025 р Лікарське рослинництво: від досвіду минулого до новітніх технологій До 105-ліття Полтавського державного аграрного університету Матеріали ХІІІ Міжнародної науково-практичної конференції 20-21 листопада 2025 р. Medicinal Herbs: from Past Experience to New Technologies In honor of the 105th Anniversary of Poltava State Agrarian University Proceedings of ХІII International Scientific and Practical Conference November, 20-21, 2025 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА АГРАРНА АКАДЕМІЯ НАУК НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ НАЦІОНАЛЬНИЙ БОТАНІЧНИЙ САД ІМ. М. М. ГРИШКА НАН УКРАЇНИ ДОСЛІДНА СТАНЦІЯ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН ІАІП НААН UNIWERSYTET POMORSKI W SŁUPSKU ПОЛТАВСЬКЕ ВІДДІЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО БОТАНІЧНОГО ТОВАРИСТВА https://doi.org/10.5281/zenodo.17992399 УДК: 633.88+615.32:58 ББК: 42.143 Кр Л 56 Л 56 Лікарське рослинництво: від досвіду минулого до новітніх технологій: матеріали ХІІІ Міжнародної науково–практичної конференції (20–21 листопада 2025 р., м. Полтава). Полтава : Видавництво ПП "Астрая", 2025.-182 с. https://doi.org/10.5281/zenodo.17969415 ISBN 978-617-8797-00-3 У збірнику ХІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Лікарське рослинництво: від досвіду минулого до новітніх технологій» наведено результати досліджень лікарських рослин: особливості їх інтродукції, біології, селекції, фізіології і фітохімії, розмноження і культивування, фармації, використання у сільському господарстві та промисловості. The collection of the ХІІІ International Scientific and Practical Conference “Medicinal Herbs: from past experience to new technologies” the results of the investigations of medicinal plants, especially their introduction, biology, breeding, physiology and phytochemistry, propagation and cultivation, pharmacy, use in agriculture and industry. Редакційна колегія: Галич О.А., професор, ректор ПДАУ (Україна) – голова, Рахметов Д.Б., д.с.-г.н., проф., чл.-кор. НАНУ, заст. директора НБС НАНУ (Україна) - співголова, Устименко О. В., к. с.-г. н., директор ДСЛР ІАіП (Україна) - співголова, Zbigniew Osadowski, Dr.of Agricultural Sc., Prof., Rector of the Pomeranian University in Słupsk, Słupsk (Poland) – співголова, Поспєлов С.В., д. с.-г. н., проф. (Україна) – відповідальний редактор, Глущенко Л. А., к. біол. н. (Україна) – відповідальний секретар, Bernadetta Bienia, PhD (Poland), Esther Nimakoa Asante, PhD, (Slovakia), Буюн Л.І., д. біол. н. (Україна), Заїменко Н.В., д.б.н, проф., чл.-кор. НАНУ (Україна), Eva Ivanišová, PhD (Slovakia), Natalia Kurhaluk, Dr. of Biological Sc., (Poland), Лукаш О., д.б.н., проф. (Україна), Марчишин С.М., д. фарм. н., проф. (Україна), Оніпко В.В., д.п.н., проф. (Україна), Halyna Tkachenko, Dr. of Biological Sc., Prof., (Poland), Angelika Uram-Dudek, PhD (Poland) Рецензенти: Клименко С.В. – доктор біологічних наук, професор, Національний ботанічний сад імені М. М. Гришка НАН України, Україна Почерняєва В.Ф. – доктор медичних наук, професор, Полтавський державний медичний університет, науковий співробітник Державного Експертного центру МОЗ України, Україна Федорчук М.І.– доктор сільськогосподарських наук, професор, Миколаївський національний аграрний університет, Україна На обкладинці: Гавсевич Петро Іванович (1883-1920), організатор системних досліджень лікарських рослин в Україні Друкується за рішенням Вченої ради Дослідної станції лікарських рослин ІАІП НААНУ (протокол № 5 від 15 грудня 2025 р.) Відповідальність за зміст, оригінальність і достовірність наведених матеріалів несуть автори; надруковано у авторській редакції ISBN 978-617-8797-00-3 УДК: 633.88+615.32:58 ББК: 42.143 Кр © – Полтавський державний аграрний університет, 2025 р. © – Національний ботанічний сад НАНУ, 2025 р. © – Дослідна станція лікарських рослин ІАІП, 2025 р. © – Uniwersytet Pomorski w Słupsku, 2025 р. © – фото авторів, 2025 р. 4 https://doi.org/10.5281/zenodo.17992399